Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

НБ Украины · February 17, 2012

Та не, рук никто опускать не собирается, просто зная систему... Судья перед вынесением решения в апелляцию звонил точно, обычная практика...

Что еще не поздно предпринять (что-то кроме апеляции, это само собой), может заявление в прокуратуру по 209, 212 УК на банк подать? И что это даст для указанного гражданского процесса?

Подать жалобу на судью в ВККС и в прокуратуру? Как правильно сформулировать дисциплинарный проступок судьи (ВККС обычно отписывается тем, что, мол, человек просто недоволен судебным решением и посылает в суды высших инстанций)? Может, обжаловать непринятие судьей отдельного определения о проверке банка прокуратурой по заявлению стороны, грубое нарушения Постановления Пленума ВСУ №2? (несмотря на приобщение к делу заявления о фальшивости доказательства, - в экспертизе отказано). Лишают имущества по недействительным документам...

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 сообщение #99 27.5.2011 11:41

"Каждый факт нарушения не должен быть Вами не замечен"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=38072 сообщение #1163 30.8.2011 22:45

1. Вы свои нарушенные права подтвердили письменными доказательствами с отметкой банка в их получении (или уведомление о вручении)?

Копии данных доказательств есть в материалах Вашего дела?

2. Пункты кредитного договора (а не "договорное право" по словам юриста банка) о выдаче наличной иностранной валюты со ссудного или транзитного счета являются оспариваемые, т.е. недействительные. У Вас еще будет возможность подать иск о признании недействительными данных пунктов договора, а срок исковой давности будет исчисляться с момента получения от банка надлежащим образом заверенных:

копий банковских лицензий за весь период действия кредитного договора;
копий письменных разрешений за весь период действия кредитного договора;
копии генеральной лицензии 2011 года.

Ведь в Вашем договоре они не указаны и их копии Вы не получали в соответствии с Законом Украины "О защите права потребителя".

3. Сложно в одном гражданском процессе по "валютному" кредитному договору рассматривать все гражданские правоотношения http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=39558 сообщение #1519 6.10.2011 10:08.

В Вашем варианте договор банковского счета заменяете на http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45357 сообщение #2277 23.1.2012 18:32

Есть два варианта ведения процесса в данных спорах по взысканию долга в соответствии с "валютным" кредитным договором:

I. Недобросовестный банк обязан доказать факт выдачи/не выдачи кредита наличной иностранной валютой. Но тогда, факт получения наличной гривны или перечисления безналичной гривны заемщиком не упоминается. А на вопрос: "Получали ли Вы кредит?", ответ: "Нет, кредит наличной иностранной валютой не получал?". Спор рассматривается только в пределах исковых требований.

Судья в данном процессе может воспользоваться (или не воспользоваться) своим правом выявить факт ничтожности гривневого кредитного договора. Но это бывает очень редко. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45533 сообщение #2304 26.1.2012 18:02

II. Применение правовых последствий недействительности ничтожного кредита путем выдачи наличной гривной (перечисления безналичной гривны). Но у вас прежде должны быть письменные доказательства, подтверждающие нарушение Ваших гражданских прав по всем гражданским правоотношениям (за их защитой Вы еще успеет обратиться в суд). Это сложный путь. И в данном случае, порой необходимо, что бы заемщик подавал исковое заявление о применении правовых последствий недействительности ничтожного договора.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С.

Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “Банк Форум” до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергокомплект” про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергокомплект” до публічного акціонерного товариства “Банк Форум” про визнання договору нікчемним та застосування наслідків недійсності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2011 року, в с т а н о в и л а:

ПАТ “Банк Форум” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ “Техенергокомплект” про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2006 року між ПАТ “Банк Форум” та ТОВ “Техенергокомплект” було укладено генеральний кредитний договір № 58/06/01 –К та додатковий договір № 1, відповідно до умов яких відповідачеві було надано кредит у формі невідновлюваної кредитної лінії в сумі 360000 доларів США з кінцевої датою повернення 23 жовтня 2009 року і зі сплатою 14% за користування кредитом

29 жовтня 2006 року між ПАТ “Банк Форум” та ОСОБА_1 було укладено договір поруки за яким відповідачка поручилася перед кредитором за виконання зобов’язань ТОВ “Техенергокомплект” та відшкодування усіх збитків, понесених внаслідок невиконання боржником умов укладеного кредитного договору.

Посилаючись на невиконання відповідачами умов договорів, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ “Техенергокомплект” на його користь солідарно заборгованість по кредитному договору №58/06/01-КL від 26 жовтня 2006 року у сумі 114162, 26 дол. США 26 центів, що по курсу НБУ становить 913 572, 07 грн. 07 коп., і включає в себе заборгованість по кредиту в сумі 100000, 00 дол. США, що по курсу НБУ становить 800240 грн. та заборгованість за процентами 14162,26 дол. США 26 центів, що по курсу НБУ становить 113332.07 грн. 07 коп., пеню за несвоєчасне повернення по кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 255644,35 грн. 35 коп., три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання, згідно ст.. 625 ЦК України в розмірі 9958. 19 грн. 19 коп.

ТОВ “Техенергокомплект” звернулось до суду із зустрічним позовом до ПАТ “Банк Форум”, в якому просив суд визнати нікчемними Генеральний кредитний договір №58/06/01-КГ від 26.10.2006 р., та додаткові договори №1 від 26.10.2006 р., №2 від 25.10.2007 р., №3 від 24.10.2008 р., договір Поруки від 29.10.2008 року, застосувати до цих договорів наслідки недійсності та стягнути з ПАТ “Банк Форум” на користь ТОВ “Техенергокомплект” надмірно сплачені кошти в сумі 1545664 грн. Вимоги за зустрічним позовом позивач обґрунтовував тим, що відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину договору стороною вимог встановлених ч.1,3,5,6 ст. 203 ЦК України. Генеральний кредитний договір №58/06/01-КГ від 26.10.2006 р. є нікчемним правочином у зв’язку з відсутністю у сторін договору, на момент його укладання індивідуальної ліцензії Національного Банку України, яка передбачена п. “г” ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яка б дозволяла банку надавати кредити в іноземній валюті а ТОВ “Техенергокомплект” використовувати іноземну валюту, як засіб платежу при виконання своїх зобов’язань за кредитним договором.

В ході розгляду справи ТОВ “Техенергокомплект” уточнивши позовні вимоги просив суд визнати нікчемними: Генеральний кредитний договір №58/06/01-КГ від 26.10.2006 р., та додаткові договори №1 від 26.10.2006 №2 від 25.10.2007 р., №3 від 24.10.2008 р., договір поруки від 29.10.2008 року, договір іпотеки від 26.10.2006 року, додатковий договір до договору іпотеки від 31.10.2008 року, застосувати до них наслідки недійсності та стягнути з ПАТ “Банк Форум” на користь ТОВ “Техенергокомплект” надмірно сплачені кошти в сумі 1545664 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 8 листопада 2010 року у задоволенні основного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення, яким провадження в частині позовних вимог ПАТ “Банк Форум” до ТОВ “Техенергокомплект” про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ТОВ “Техенергокомплект” до ПАТ “Банк Форум” про визнання договору нікчемним та застосування наслідків недійсності закрито. Позовні вимоги ПАТ “Банк Форум” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Форум” за кредитним договором заборгованість по кредиту в розмірі 100 000 дол. США, що по курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 790 000 грн., заборгованість по процентам 14 162 дол. США 26 центів, що по курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 111 881 грн. 85 коп., а також пеню за несвоєчасне повернення кредиту та сплату нарахованих процентів в розмірі 255 644 грн. 35 коп. В решті позовних вимог ПАТ “Банк Форум” відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Форум” судові витрати в розмірі 2 790 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі за спором між юридичними особами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, відповідно до ст. 16 ЦПК України, оскільки позовні вимоги банку виникли з договорів поруки та кредиту, які можуть бути самостійним і окремим предметом позову.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства в залежності від суб’єктів (юридичної чи фізичної особи – поручителя і (або) боржника).

Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч. 1 ст. 216 ЦПК України).

Таким чином, ч. 1 ст. 543 ЦК України та ст. 216 ЦПК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому у випадку виникнення солідарного обов’язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред’явлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.

Зазначене вище не було прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, і у зв’язку з цим у достатньому обсязі не перевірено належним чином обставини справи.

Крім цього, стягуючи з ОСОБА_1 грошові кошти, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обов’язки, встановлені кредитним договором ТОВ “Техенергокомплект” перед ПАТ “Банк Форум” не виконуються, та відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

З такими висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до п.2.1. договору поруки від 29 жовтня 2006 року поручитель зобов’язується в разів невиконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором погасити заборгованість передбачену кредитним договором за першою вимогою кредитора протягом трьох днів з моменту отримання від кредитора відповідної письмової вимоги. Згідно п.2.3. вказаного договору поруки кредитор зобов’язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником зобов’язань за договором кредиту.

В матеріалах справи відсутні данні про те, чи отримала ОСОБА_1 вимогу кредитора про погашення заборгованості за кредитним договором у зв’язку з невиконанням зобов’язань ТОВ “Техенергокомплект” перед ПАТ “Банк Форум” згідно з укладеним генеральним кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції не з’ясував чи були належним чином виконані ПАТ “Банк Форум” вимоги встановлені п.2.1., п.2.3. договору поруки від 29 жовтня 2008 року, щодо зобов’язання кредитора повідомити поручителя про невиконання боржником вимог кредитного договору.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних вважає, що оскільки апеляційним судом при розгляді справи були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до постановлення рішення, яке не ґрунтується на законі, оскаржене рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2011 року, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2011 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ткачук О.С.

Судді: Гримич М.К.

Савченко В.О.

Висоцька В.С.

Умнова О.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18246701

III вариант (в материалах дела нет доказательств нарушения ваших гражданских прав, но ждете от судьи применения последствий недействительности ничтожного договора) не получается из-за того, что нельзя сразу показать все гражданские отношения между банком и клиентом в одном процессе и ждать, пока судья будет в них разбираться. А какие Ваши права нарушены, какими документами подтверждаете в материалах дела (заявления, требования и т.д.)?

alexburko · February 17, 2012

Вот в том то и беда, что:

1. На вопрос о получении кредита в наличной иностранной валюте ответ был - "нет";

2. На вопрос "как же тогда купили автомобиль" ответ, - за гривну (обоснование);

3. Прошу экспертизу, банк против, приводит какие-то постановления пленума ВСУ 70-х годов, судья - "отказать в экспертизе" и это несмотря на:

а) заявление о фальшивости доказательства, после которого, согласно постановления Пленума ВСУ№2 суд просто обязан содействовать в доказывании фальшивости по заявлению стороны (инициатор фальшивого доказательства документ не отзывал):

28. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

б) постановление пленума ВСУ №8 "Про судову експертизу":

4. Судам слід мати на увазі, що при розгляді справ вони не

мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за

законом призначення останньої є обов'язковим. Непроведення такої

експертизи є підставою для повернення справи на додаткове

розслідування.

5. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена

обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами,

суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи

до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть

участь у справі.

9. Проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з

додержанням правил, передбачених статтями 310, 311 КПК

( 1003-05 ), статтями 57-61 ( 1501-06 ), 190 ( 1502-06 ) ЦПК. При

цьому суд виконує такі дії:

- з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного

висновку;

- пропонує учасникам судового розгляду письмово подати

питання, які вони бажають порушити перед експертами;

- оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;

- заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу

поданих питань;

- у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з

них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються

предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед

експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що

виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову)

про її призначення;

Вопрос: постановление пленума ВСУ - имеют силу закона?

6. Ходатайство про отдельную ухвалу про проверку банка прокуратурой в судебном заседании судьей проигнорировано.

AntiBank · February 17, 2012

Посмотрите основные мотивы привлечения судей к ответственности , это навскидку:

Із наведеного вбачається, що суддею порушено вимоги процесуального права, щодо строків та порядку розгляду цивільної справи, розгляд справи переносився на тривалий строк необґрунтовано. З часу відкриття провадження у справі минуло більше року.

В ході проведеної перевірки встановлено, що відкладення розгляду справи відбувалося не завжди з об'єктивних на те причин, крім того мало місце оголошення перерв в судових засіданнях без обгрунтування їх тривалості майже півтора, два та два з половиною місяці.

Перебіг судового розгляду цивільної справи № 2-151/10 свідчить про невиконання суддею Решетніком М.О. наведених вимог процесуального закону щодо строку розгляду справи.

З огляду на зазначене та з урахуванням характеру проступку судді Додатка В.Д., ступеню його вини та наслідків, Комісія прийшла до висновку про наявність в діях судді Бородянського районного суду Київської області Додатка В.Д. складу дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 1 статті 83 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Короче, в основном нарушение сроков рассмотрения.

http://vkksu.gov.ua/ua/distsiplinarne-prov...idalnosti-2011/

Может кто дочитает о привлечении за аналогичные нарушения?

andrew33 · February 17, 2012

Вот в том то и беда, что:

1. На вопрос о получении кредита в наличной иностранной валюте ответ был - "нет";

2. На вопрос "как же тогда купили автомобиль" ответ, - за гривну (обоснование);

3. Прошу экспертизу, банк против, приводит какие-то постановления пленума ВСУ 70-х годов, судья - "отказать в экспертизе" и это несмотря на

а) заявление о фальшивости доказательства, после которого, согласно постановления Пленума ВСУ№2 суд просто обязан содействовать в доказывании фальшивости по заявлению стороны (инициатор фальшивого доказательства документ не отзывал);

б) постановление пленума ВСУ №8 "Про судову експертизу":

4. Судам слід мати на увазі, що при розгляді справ вони не

мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за

законом призначення останньої є обов'язковим. Непроведення такої

експертизи є підставою для повернення справи на додаткове

розслідування.

5. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена

обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами,

суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи

до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть

участь у справі.

9. Проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з

додержанням правил, передбачених статтями 310, 311 КПК

( 1003-05 ), статтями 57-61 ( 1501-06 ), 190 ( 1502-06 ) ЦПК. При

цьому суд виконує такі дії:

- з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного

висновку;

- пропонує учасникам судового розгляду письмово подати

питання, які вони бажають порушити перед експертами;

- оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;

- заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу

поданих питань;

- у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з

них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються

предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед

експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що

виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову)

про її призначення;

Вопрос: постановление пленума ВСУ - имеют силу закона?

6. Ходатайство про отдельную ухвалу про проверку банка прокуратурой в судебном заседании судьей проигнорировано.

Мой вариант

1 инстанция - в технической экспертизе отказать

2 инстанция - в технической экспертизе отказать , назначить бухгалтерскую ,но какая бухгалтерская при отсутствия письменных оригиналов,

пошел по пути прокуратуры , спустили на БЭП , ответ с банка не дождались получил 1 отказ в возбуждении УД , прокуратура отменила , отправили на допрасследование , никто ж..пу не подымает , жалобу на бездействия до одного места , ответа с банка до сих пор нет,10 дней прошли по 97 КПК Украины и сегодня еду получать 2-ю постанову про отказ в возбуждении УД , опять прокуратура , но судя по настроениям прокурорским будет отказ , буду писать в генпрокуратуру , ну и как , никто даже читать не хочет про недействительность , баре блин ,ждут петуха наверное ,бабки взяли , решение вынесли и все , внутренний голос согласен с суммой налички в кармане , все статьи разложил , расписал , всю линейку полностью , всем до ж..пы , прокурорские - вы-же деньги получили , я им говорю так по понятиям будем разбираться или по-закону ,скрипя взяли заяву !

И как и куда теперь уважаемый НБ Украины , статью про уголовную ответственность можно написать в ГПУ , да там им придется оставить немного кеша и все , куда идем!!!!!

ОБОП картинка другая , а Вы что самый честный , мы Вас сперва проверим , а банк всегда успеем , Хазария форевер,никакой работы по-закону , одна мечта отлистать начальству и успеть накосить себе,начальству в первую очередь,а то выгонють.

Но сдаваться нельзя,вопрос к НБ Украины!

Срок исковой давность прошел , каким образом можно подать иск на недйствительность , у меня не потребительский кредит , кредит на юрлицо , я так понимаю,что подавать буду в хозсуд,там без оригиналов не прокатит ,что можно сделать чтобы продлить срок давности,истек по дате никчемного события 30.01.2012 года,совсем немного не успел!

andrew33 · February 17, 2012

Нашел сам , буду писать на недействительность допов к кредитному , по ним срок погашения обязательств прописан , буду применять п.5 ст.261 ЦКУ , срок погашения прописан графиком погашения , от этой даты + 3 года получает срок исковой давности .

Seata · February 17, 2012

Короче, в основном нарушение сроков рассмотрения.

...............

Может кто дочитает о привлечении за аналогичные нарушения?

вот, почитала. Это так, выборочно (п.80), особенно понравилось выделенное

Задовольняючи заяву ПАТ КБ “Приватбанк” про забезпечення позову, суддя Шелестов К.О. в порушення вимог ч.4 ст.10, ч.2 ст.160, ч.3 ст. 213 ЦПК України не забезпечив повного та всебічного розгляду цього питання та не з'ясував: чи насправді обґрунтованими є підстави для забезпечення позову, якими доказами це підтверджується, до кого безпосередньо спрямовані позовні вимоги, чи не забезпечено основне зобов'язання заставою, чи не завдасть вжиття таких заходів забезпечення позову збитків та шкоди відповідачам.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, в порушення зазначених норм суддя Шелестов К.О. в ухвалі не обґрунтував та жодним чином не зазначив, з яких підстав він дійшов висновку про неможливість чи утруднення у майбутньому виконання рішення суду. Натомість прийняв до уваги припущення позивача.

Суддею залишено без уваги, що виконання основного зобов'язання за кредитним договором № К2Н00000000483 від 29.08.2007 року, щодо якого позивачем ПАТ КБ “Приватбанк” подано позов про стягнення заборгованості, забезпечено нерухомим майном за договором іпотеки №2544 від 21.08.2007 року.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В порушення цих вимог суддею не було з'ясовано питання наявності у власності відповідачів майна, відкритих рахунків. Натомість, накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно та на грошові кошти на всіх рахунках всіх відповідачів - фізичних осіб: Макаревича А.С., Макаревича С.П., Паламарчука Ю.П., Паламарчук Н.Г.

При цьому суддею не враховано положення ч. 4 ст. 152 ЦПК України, згідно яких не допускається накладення арешту на заробітну плату, пенсію стипендію і таке інше.

Також вивчення ухвали про забезпечення позову встановлено, що накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти на всіх рахунках всіх відповідачів - фізичних осіб. В той час, коли арешт не накладено на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти на всіх рахунках відповідача у справі ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус”, за місцем знаходженням якого взагалі подано позов та визначено територіальну підсудність, що порушує принцип рівності учасників процесу.

так что писать надо. И кстати, мне кажется, текст жалобы можно сказать, почти готов цитируем их же

НБ Украины · February 17, 2012

Вот в том то и беда, что:

1. На вопрос о получении кредита в наличной иностранной валюте ответ был - "нет";

2. На вопрос "как же тогда купили автомобиль" ответ, - за гривну (обоснование);

3. Прошу экспертизу, банк против, приводит какие-то постановления пленума ВСУ 70-х годов, судья - "отказать в экспертизе" и это несмотря на:

а) заявление о фальшивости доказательства, после которого, согласно постановления Пленума ВСУ№2 суд просто обязан содействовать в доказывании фальшивости по заявлению стороны (инициатор фальшивого доказательства документ не отзывал):

28. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

б) постановление пленума ВСУ №8 "Про судову експертизу":

4. Судам слід мати на увазі, що при розгляді справ вони не

мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за

законом призначення останньої є обов'язковим. Непроведення такої

експертизи є підставою для повернення справи на додаткове

розслідування.

5. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена

обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами,

суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи

до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть

участь у справі.

9. Проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з

додержанням правил, передбачених статтями 310, 311 КПК

( 1003-05 ), статтями 57-61 ( 1501-06 ), 190 ( 1502-06 ) ЦПК. При

цьому суд виконує такі дії:

- з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного

висновку;

- пропонує учасникам судового розгляду письмово подати

питання, які вони бажають порушити перед експертами;

- оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;

- заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу

поданих питань;

- у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з

них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються

предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед

експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що

виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову)

про її призначення;

Вопрос: постановление пленума ВСУ - имеют силу закона?

6. Ходатайство про отдельную ухвалу про проверку банка прокуратурой в судебном заседании судьей проигнорировано.

Против Вас будут стараться применять всего лишь часть первую статьи 61 ГПК Украины.

Мы же предлагаем Вам использовать в работе нижеуказанные решения. Просто показать их сразу, без анализа всех первичных документов, которые мы постоянно проводили с первого нашего сообщения в данной теме форума, было бы наверное преждевременно. У каждого ситуация индивидуальная.

Необходимо было общее понимание всеми проблемы "валютного" кредита и путей ее решения. Чистое копирование чужих решений нельзя применять.

Если это не так, то не ругайте нас, пожалуйста.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2008 року

　м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Патрюка М.В.,

　суддів:

Жайворонок Т.Є.,

Перепічая В.С.,

　Лященко Н.П.,

Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ЗАТ КБ) "ПриватБанк" про визнання кредитного договору неукладеним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Закарпатське регіональне управління" ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору від 17 червня 2004 року № К048-04/Ф неукладеним, посилаючись на те, що суму кредиту в розмірі 45 тис. євро за зазначеним кредитним договором вона не отримувала.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року рішення міськрайонного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний суд виходив із того, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, усвідомлені та послідовні дії позивачки були спрямовані на укладення, підписання та забезпечення виконання кредитного договору, що свідчить про укладання такого договору.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного й всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Судом установлено, що 17 червня 2004 року сторонами підписано кредитний договір № К048-04/Ф, згідно з яким, банк зобов'язується відкрити для надання кредиту рахунки у вигляді кредитного рахунку, особового рахунку по відсоткам та рахунку обліку комісії, за умови виконання позичальником обов'язків, а саме до отримання кредиту належним чином оформити договори застави, поруки тощо для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором і договір страхування заставленого майна.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка своєчасно та належним чином виконала всі умові договору, однак банк зволікав із видачею кредитних коштів. Оскільки з часом потреба в отриманні кредиту зникла, позивачка перестала наполягати на укладанні договору, а згодом в усній формі відмовилася від кредиту. Відповідачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 суми кредитних коштів, а тому позов підлягає задоволенню.

Таким чином, висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, не навів достатніх мотивів, за якими вважає невірними висновки суду, належним чином не обґрунтував висновок про відсутність підстав для задоволення позову, безпідставно пославшись на те, що факт видачі банком кредиту позивачці в сумі 45 тис. євро підтверджується заявою ОСОБА_1 про видачу кредиту.

За таких обставин рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

М.В. Патрюк

Судді:

Т.Є. Жайворонок

　Н.П. Лященко

　В.С. Перепічай

　Ю.В. Прокопчук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2572154

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2009 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Кожух О. А., Кондора Р. Ю., при секретарі: Медяник Л. В. за участю: представника позивача Блецкан В. М. ,відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Олексик Василя Васильовича, діючого на підставі доручення від імені та в інтересах Філії Закарпатського регіонального управління ЗАТ КБ " Приватбанк" , на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 жовтня 2008 року по справі за позовом закритого комерційного товариства КБ " Приватбанк" в особі філії " Закарпатське регіональне управління "ЗАТ КБ " Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 року закрите комерційне товариство КБ " Приватбанк" в особі філії " Закарпатське регіональне управління "ЗАТ КБ " Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

У позові зазначало, що відповідачці на підставі кредитного договору за №к048-04/ф від 17 червня 2004 року був наданий кредит у розмірі 45.000.00 ( сорок п'ять тисяч ЄВРО) Згідно з п.1.1 Кредитного договору "к048-04/ф" від 17 червня 2004 року боржник зобов'язався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідачка по справі в порушення п1.1 цього Кредитного договору не сплачує щомісяця відсотки за користування кредитом.

Станом на 13 грудня 2006 року існує прострочена заборгованість ОСОБА_1. перед банком за цим кредитним договором 23.787.29 ЄВРО, що за офіційним курсом НБУ становить 211.177.63 гривень, з яких 21.582.56 ЄВРО –заборгованість по відсоткам, 2.206.53 ЄВРО пеня.

Позивач, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, та з підстав, передбачених ст. ст. 526,530, 1048,1050 ЦК України, просив у суді першої інстанції стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 159.093.29 гривень боргу та судові витрати

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду 3 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі

Відповідачка та її представник у суді апеляційної інстанції вважають апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з п.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Місцевий суд вирішуючи зазначений позов по суті, не звернув увагу на те, що відповідно до договору поруки від 17 червня 2004 року ОСОБА_3 є поручителем перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 кредитного договору №К048-04Ф від 17 червня 2004 року на підставі якого кредитор надав відповідачці по справі 45 тисяч ЄВРО.

Відповідно до п.2 цього кредитного договору, поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором за невиконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмір, що і боржник.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з кредитним договором від 17 червня 2004 року позивачем було надано кредит в розмірі 100 000.00 ЄВРО, а не 45 тис. ЄВРО. Зокрема, на підставі додаткової угоди №1 від 20.07.2004 року відповідачці було збільшено кредит з 45 тис. ЄВРО до 100 тис. ЄВРО.

У ході розгляду справи по суті позивачем було подано до суду письмове клопотання про збільшення позовних вимог до 1 359.803.03 гривень, однак зазначене клопотання було відхилено.

Судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав відхиляти зазначене клопотання. Оскільки, відповідно до положень ч.2 ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього розгляду справи збільшити розмір позовних вимог, однак, місцевим судом це право позивача реалізовано не було. Отже судом були порушені принципи змагальності та дизпозитивності, тобто відбулося обмеження позивача заявляти позов у визначених ним межах позовних вимог.

Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції також не з ясував коло поручителів за даними кредитними угодами та не залучив їх до участі у справі.

За таких обставин, слід визнати, що суд, не встановивши коло фізичних та юридичних осіб, які були за зазначеними кредитними угодами поручителями, своїм рішенням вирішив питання про їх права та обов'язки, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий судовий розгляд.

Крім того, окремою підставою для скасування рішення суду є п.5 ст.311 ЦПК України. Суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції з наступних міркувань.

Так, місцевим судом вимога про збільшення розміру позовних вимог не була розглянута по суті, а тому відсутні правові підставі усунення цього недоліку додатковим рішенням по справі.

Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що відповідачка по справі по основному кредитному договору та додатковій угоді від 21.06.2004 року отримала по заяві готівку в розмірі 45 тис. ЄВРО, по заяві від 27 липня 2004 року суму 40 тис. ЄВРО, заява про видачу готівки № від 29 липня 2004 року на суму -15 тис. ЄВРО. Однак, висновком експерта, проведеній по справі судово- почеркознавчої експертизи від 27 червня 2008 року, стверджено, що підпис на заяві про отримання готівки у сумі 45 тис. ЄВРО зроблений не відповідачкою, а іншою людиною. Однак, місцевим судом не було правого реагування на факт отримання банківських коштів іншою особою або банківськими працівниками.

У процесі повторного розгляду необхідно усунути наведені вище недоліки , зокрема, слід у порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України, визначити коло поручителів і притягнути їх до участі у справі, розглянути збільшені позовні вимоги, з' ясувати права і обов'язки сторін, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 307,311,315 ЦПК України, судова колегія,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Філії Закарпатського регіонального управління ЗАТ КБ " Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 жовтня 2008 року скасувати і справу направити на новий на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6435015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого – судді Леска В.В.

суддів – Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.

при секретарі – Янкович К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії Закарпатського регіонального управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зміненим зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії Закарпатське РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2007 року закрите акціонерне товариство комерційний банк (далі ЗАТ КБ) "ПриватБанк" в особі філії Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позовні вимоги обгрунтувано тим, що на підставі кредитного договору № К048-04/Ф від 17 червня 2004 року відповідачці був наданий кредит у розмірі 45 000 ЄВРО, згідно п. 1.1 якого ОСОБА_1 зобов'язалася щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, однак взяте на себе зобов'язання не виконує.

Станом на 13 грудня 2006 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 23787.29 ЄВРО, що за офіційним курсом НБУ становить 211 177 грн. 63 коп., з яких 21582, 56 ЄВРО – заборгованість по відсоткам, 2206.53 ЄВРО – пеня.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив ухвалити рішення про стягнення з відповідачки на користь Банку 159093 грн. боргу та судові витрати.

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зустрічним позовом до ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання правочину недійсним.

ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2007 року, яке набуло законної сили, кредитний договір № К048-04/Ф від 17 червня 2004 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії Закарпатське РУ ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 на надання 45 000 ОСОБА_2 визнано неукладеним. Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню. Тому вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку 159093, 29 грн. боргу за порушення умов кредитного договору від 17 червня 2009 року, який рішенням суду визнано неукладеним, є безпідставною.

Додаткова угода № 1 від 20 липня 2004 року до Кредитного договору № К048-04/Ф від 17 червня 2004 року була укладена на зміну зазначеного вище основного кредитного договору, тобто не являється самостійним правочином.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила ухвалити рішення про задоволення зміненого зустрічного позову, визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди № 1 від 20 липня 2004 року до Кредитного договору №К048-04/Ф від 17 червня 2004 року, стягнути з ЗАТ КБ "ПриватБанк" на її користь 100 000 ОСОБА_2, що за офіційним курсом НБУ становить 1075567,10 грн. сплаченого боргу за Кредитним договором №К048-04/Ф від 17 червня 2004 року та Додатковою угодою № 1 від 20 липня 2004 року до вказаного вище кредитного договору в рахунок повернення суми, одержаної на виконання недійсного правочину.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 1 липня 2009 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2

В судовому засіданні 22 грудня 2009 року представник первісного позивача змінив позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 21 грудня 2009 року в розмірі 111 950,69 ОСОБА_2, що за офіційним курсом НБУ становить 1 292 214, 50 грн.

Справа розглядалася судом неодноразово.

Останнім рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року в задоволенні первісного позову ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання правочину недійсним.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" порушується питання про зміну рішення суду в частині відмови в задоволенні позову Приватбанку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалення рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Межі доводів апеляційної скарги – суд не взяв до уваги той факт, що згідно додаткової угоди № 1 від 20 липня 2004 року до кредитного договору № К048-04/Ф від 17 червня 2004 року ОСОБА_1 і.В. було збільшено кредит з 45 000 ОСОБА_2 до 100 000 ОСОБА_2, суду надано всі необхідні докази про отримання кредиту ОСОБА_1 на суму 45 000 та 15 000 ОСОБА_2 і остання визнала в судовому засіданні про підписання касових документів про отримання кредиту в сумі 55 000 ОСОБА_2, які підлягають поверненню.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3, представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно довідки-розрахунку заборгованості (на суму 55 євро) за Кредитним договором №К048-04/Ф від 17 червня 2004 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 21 грудня 2009 року складає 111 950,69 ОСОБА_2, що за офіційним курсом НБУ становить 1 279 214,50 грн.

Встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2007 року, яке набуло законної сили, визнано Кредитний договір №К048-04/Ф від 17 червня 2004 року між ЗАТ КБ "ПрватБанк" в особі філії Закарпатське РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 в розмірі 45 000 ОСОБА_2 неукладеним.

Зазначеним рішенням встановлено, що ЗАТ КБ "ПриватБанк" не доведено належним чином факту отримання ОСОБА_5 суми кредитних коштів за Кредитним договором №К048-04/Ф від 17 червня 2004 року.

З огляду на викладене та на підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначена обставина не доказується при розгляді даного спору.

Встановлено, що ОСОБА_2, як поручитель ОСОБА_1 за вказаним вище Кредитним договором, внесла в касу ЗАТ КБ "ПриватБанк" 100 000 ОСОБА_2, що стверджується квитанцією № 1 від 30 жовтня 2008 року, гарантійним листом філії Закарпатське РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 30 жовтня 2008 року за вихідним № 2524/04, довідкою про закриті поточні рахунки Мукачівського відділення Закарпатського РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 2 грудня 2008 року за № 8460/02, з яких також вбачається, що станом на 2 грудня 2008 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитам відсутня.

Вимога ОСОБА_1 по зміненому зустрічному позову не доведена у встановленому ч. 1 ст. 60 ЦПК порядку.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" не наведено достатніх мотивів щодо спростування висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову, оскільки належними та допустимими доказами доведено, що станом на 2 грудня 2008 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитам відсутня.

За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8697641

31 жовтня 2011 р.

Справа № 2-1290/11

Номер стат. звіту 26

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Носова В.В., при секретарі Іванчо Л.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4, представника відповідача ПАТ КБ "Приватбанк"Гринихи Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за зміненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк", про повернення в натурі одержаного на виконання недійсного правочину та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до до ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк", про повернення в натурі одержаного на виконання недійсного правочину.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.03.2007 року по справі №2-968/07, кредитний договір № К048-04/Ф від 17.06.2004 року, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк" в особі філії, „Закарпатське регіональне управління Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" та ОСОБА_3, в розмірі 45000,00 Євро, визнано неукладеним.

Зазначає, що будучи поручителем за вказаним кредитним договором, вона неодноразово отримувала від ПАТ КБ "Приватбанк", як усні так і письмові вимоги про погашення заборгованості по кредиту, як приклад приводить вимогу від 06.11.2006 року за № 4249/02, та хоча вона погасила свій особистий кредит у іпотеку виконання якого передано нею квартиру, однак ПАТ КБ "Приватбанк"не знімав заборону та погрожував реалізувати її у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 і саме тому ОСОБА_1, 30.08.2008 року, сплатила в касу ПАТ КБ "Приватбанк"суму кредитного боргу у вказаному розмірі після того, коли рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.03.2007 року було скасовано рішенням колегії суддів палати цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2007 року. Дане рішення в подальшому було скасовано ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.12.2008 року, а вищезазначене рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2007р. залишено в силі.

Таким чином, вказане рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області набуло законної сили, і у порядку ч. 3 ст. 61 ЦПК України, є обставиною звільненою від доказування.

Окрім цього, Додаткова угода №1 від 20.07.2004 року укладена лише з метою викладення у іншій редакції п.1.1. Кредитного договору №К048-04/Ф від 17.06.2004 року, тобто, як свідчать вищеперераховані рішення Ужгородського міськрайонного суду та ухвала Верховного Суду України., є Додатковою угодою неукладеного, тобто нечинного Кредитного договору, а отже не є дійсною. Після цього вона неодноразово зверталася до ПАТ КБ "Приватбак"про повернення їй слачених коштів, які повернуті їй не були.

З врахуванням вищевикладеного позивач вважає, що до даних нечинного Кредитного договору та недійсної Додаткової угоди слід застосувати правові наслідки, передбачені абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України, згідно якої, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину та просить суд стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк"на її користь 1000,00 Євро, що згідно встановленого курсу валют станом на 09.03.2011 року становить 11075,02 гривні тобто 1% суми повернення в натурі одержаного на виконання недійсного правочину.

В подальшому ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, а саме крім заявлених вимог просила стягнути із ПАТ КБ "Приватбанк"та ОСОБА_3 на її користь 5200 гривень відшкодування завданої моральної шкоди.

Дані вимоги мотивує тим, що знаючи про недійсність основного договору, ПАТ КБ "Приватбанк"чинив на неї тиск, що і призвело до сплати нею вказаної суми грошових коштів, а ОСОБА_3 не зуміла відстояти свої права та зволікає із сприянням по поверненню їй ПАТ КБ "Приватбанк"сплачених ОСОБА_1 грошей. З огляду на вказані порушення відповідачами чинного законодавства позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з погіршенням здоров'я та у душевних стражданнях, які вона та члені її сім'ї зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила суд задовольнити змінений позов з підстав, викладених в ньому.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2 просив суд задовольнити змінений позов з підстав, викладених в ньому та в письмових поясненнях на заперечення, просив застосувати до даних нечинного Кредитного договору та недійсної Додаткової угоди правові наслідки, передбачені абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України, згідно якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, адже ОСОБА_1, як поручитель ОСОБА_3 за Кредитним договором №К048-04/Ф від 17.06.2004р., який рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.03.2007р. по справі №2-968/07 визнано неукладеним сплатила в касу відповідача ПАТ КБ "Приватбанк"суму кредитного боргу розміром 100'000,00 ОСОБА_1.

З врахуванням вищевикладеного та ч.3 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, просив змінений позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги щодо стягнення з неї відшкодування завданої моральної шкоди не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 відшкодування завданої моральної шкоди просив відмовити в зв'язку з тим, що остання вживала дієвих заходів щодо повернення ОСОБА_1 даних коштів та звернулася з зустрічним позовом до ПАТ КБ "Приватбанк"у ході розгляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ "Приватбанк"до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким вона просила стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк"100'000,00 ОСОБА_1, як повернення в натурі одержаного на виконання недійсного правочину, однак рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22.12.2009 року по цивільній справі №2-2163/09 їй у даному позові було відмовлено.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "Приватбанк"Гринихи Т.В. позовні вимоги не визнала на підставі письмових заперечень та зазначила, що дані кошти були внесені за рахунок продажу заставного майна СТОВ "НІЛ", яке згідно кредитного договору № К048-04/Ф від 17.06.2004 року виступило майновим поручителем на виконання вищевказаного договору, в зв'язку з чим ЗАТ КБ "Приватбанк" надав дозвіл на продаж вказаного майна даного товариства, яке було здійснено 30.08.2011 року тобто в той день, коли дані кошти було внесено в касу банку.

Крім цього зазначила, що відповідно до договору поруки від 17.06.2011 року та додатковій угоді №1 до даного договору поруки від 20.07.2004 року, даний договір, укладений, між ЗАТ КБ "Приватбанк"та ОСОБА_1, на виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків за вказаним кредитним договором, а згідно п. 7 даного договору до поручителя, який виконав зобов'язання боржника за кредитним договором переходять всі права кредитора за кредитним договором і договором застави, які були укладені в цілях забезпечення виконання боржника перед кредитором за кредитним договором. Також вказала на те, що, відповідно до ст. 216 ЦК України та постанови пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 наслідки недійсного договору не застосовуються до неукладеного договору.

Крім цього, зазначила, що відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року по цивільній справі № 2-2163/09 за зміненим зустрічним позовом ОСОБА_3 до ЗАТ КБ "Приватбанк", в особі філії "Закарпатське регіональне управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", про визнання правочину недійсним ОСОБА_3 відмовлено в його задоволенні і це відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України також є обставиною встановленою судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, та не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що дані кошти, а саме 100'000,00 Євро було внесено на виконання кредитного договору № К048-04/Ф від 17.06.2004 року.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до кредитного договору № К048-04/Ф від 17.06.2004 року ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 45000,00 Євро на розвиток бізнесу на термін по 15 червня 2007 року (а.с. 6-7).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 20.07.2004 року до Кредитного договору №К048-04/Ф від 17.06.2004 року, вона була укладена на зміну основного –Кредитного договору №К048-04/Ф від 17.06.2004 року, якою збільшено розмір кредиту до 100000 ОСОБА_1, на термін до 15 червня 2007 року (а.с. 8).

Згідно з договором поруки №К048-04/Ф від 17.06.2004 року та додатковою угодою №1 від 20.07.2004 року до договору поруки ОСОБА_1 виступила поручителем ОСОБА_3 за виконання нею зобов'язань за кредитним договором № К048-04/Ф від 17.06.2004 року (а.с. 8,51).

Відповідно до договорів застави від 17 червня 2004 року та 20 липня 2004 року, укладених між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "НІЛ"та ЗАТ КБ "Приватбанк"дане товариство виступило майновим поручителем ОСОБА_3 по кредитному логовору №К048-04/Ф від 17.06.2004 року та додатковій угоді від 20.07.2004 року (а.с. 117-119).

Відповідно до договору іпотеки від 15 вересня 2004 року, укладеному між СТОВ "НІЛ"та ЗАТ КБ "Приватбанк", дане товариство, з метою виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №К048-04/Ф від 17.06.2004 року та додатковій угоді від 20.07.2004 року, надало в іпотеку нерухоме майно (а.с. 114-116).

Згідно з договором купівлі –продажу корпоративних прав СТОВ "НІЛ"укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 30.08.2008 року (а.с. 50), ОСОБА_3 продала корпоративні права на вказане СТОВ за 10000 гривень (а.с. 50).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.03.2007 р. по справі № 2-968/07 кредитний договір № К048-04/Ф від 17.06.2004 року, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк" в особі філії „Закарпатське регіональне управління Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" та ОСОБА_3 в розмірі 45000,00 євро визнано неукладеним (а.с. 10-13).

Рішенням колегії суддів палати цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2007 року вищезазначене рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2007 року скасовано (а.с. 14-15).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.12.2008 року, рішення колегії суддів палати цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2007 року скасовано, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2007 року залишено в силі (а.с. 16-17).

Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року по цивільній справі № 2-2163/09 (а.с. 22-25), квитанції №1 від 30.10.2008р. (а.с. 19), гарантійного листа Філії „Закарпатське РУ ЗАТ КБ „ПриватБанк" від 30.10.2008р. за Вих.№2524/04 (а.с. 20) та довідки про закриті поточні рахунки Мукачівського відділення Закарпатського РУ ЗАТ КБ „ПриватБанк" від 02.12.2008р. за №8460/02 (а.с.21), ОСОБА_1, 30.жовтня 2011 року, як поручитель ОСОБА_3 за кредитним договором №К048-04/Ф від 17.06.2004 року сплатила в касу ПАТ КБ "Приватбанк" 100'000,00 Євро.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні кредитного договору №К048-04/Ф від 17.06.2004 року (п.1.1) та додаткової угоди №1 від 20.07.2004 року до нього кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним є 15.06.2007 року (а.с.6-7). ПАТ КБ "Приватбанк"до поручителя ОСОБА_1 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги не пред'явив та протягом одного року від дня укладення договору поруки позов не пред'явив, однак позивач сплатила кошти 30.08.2008 року, тобто на момент внесення відповідних коштів договір поруки не діяв.

Крім того відповідно до п. 7 вказаного договору поруки, до поручителя, який виконав зобов'язання боржника за кредитним договором переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору застави (іпотеки), які були укладені в цілях забезпечення виконання зобов'язання Боржника перед кредитором (а.с.9,51).

В судовому засіданні не підтвердилися ствердження позивача в позовній заяві та її представника в судовому засіданні стосовно того, що ОСОБА_1 сплатила в касу ПАТ КБ "Приватбанк"100'000,00, у зв'язку з тим, що вона неодноразово отримувала від ПАТ КБ "Приватбанк" усні та письмові вимоги про погашення заборгованості по даному та погрози щодо реалізації її власної квартири, яка знаходилася в іпотеці у ПАТ КБ "Приватбанк"у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 Посилання позивача та її представника на вимогу від 06.11.2006 року за № 4249/02 до ОСОБА_1, як на підтвердження вищевказаних дій суд не приймає до уваги в зв'язку з тим, що вона датована 2006 роком, а кошти внесені 30.08.2011 року, інших доказів під час судового розгляду справи не надано.

Суд критично ставиться до суми договору купівлі –продажу корпоративних прав СТОВ " НІЛ"укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 30.08.2008 року (а.с. 50), яка складає 10000 гривень, оскільки п.1.4 Кредитного договору № К048-04/Ф від 17 червня 2004 року вказане СТОВ передало в іпотеку вказане майно, вартість якого відповідно до п. 12 вказаного договору становить 952282,00 гривні (а.с. 114-116) .

Посилання позивача в позовній заяві та її представника в судовому засіданні щодо застосування до даних правовідносин наслідків недійсного правочину суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"№9 від 6.12.2009 року, передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Пунктом 10 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

З огляду на те, що Кредитний договір №К048-04/Ф від 17.06.2004р. визнано неукладеним, а не недійсним, то посилання позивача та її представника щодо застосування наслідків недійсного правочину до даних правовідносин є безпідставним.

Згідно вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем та її представником не доведено ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог, а тому вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, також не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на сторін по справі.

Керуючись ст.ст. 203,210,215.216, 640 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.12.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк", про стягнення на користь ОСОБА_1 1000,00 Євро, що згідно встановленого НБУ курсу валют становить 11075,02 гривні - 1% суми повернення в натурі, одержаного на виконання недійсного правочину, а саме заборгованості боргу за кредитним договором №К048-04/Ф від 17.06.2004 року, стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк"судових витрат та стягнення з ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк"відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5200 гривень –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя Мукачівського В.В. Носов

міськрайонного суду

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19229838

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45046 сообщение #2233 18.1.2012 23:38

Желаем всем счастья и благополучия. Да хранит Вас Господь.

ALTIS · February 18, 2012

«прихват» ну и как ?

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ

7.1 Банк зобов’язується надати «ПОЗИЧАЛЬНИКОВІ» кредитні кошти на строк з ….по…включно, у вигляді непоновлюваної лінії (далі – «КРЕДИТ» ) у розмірі 21 007.66 дол. США на купівлю автомобіля (споживчі цілі) …

Щомісяця починаючи з наступного місяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 388.62 дол. США (триста вісімдесят вісім дол.. сша 62 центов) для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди

Для виконання даного договору Банк відкриває позичальникові:

Рахунок 2909105025…7 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та ін.. платежам. При кредитуванні б/в автомобілів для придбання автомобіля кредит надається готівкою через касу Банку в сумі 76230.0 грн. (сімдесят шість тисяч двісті тридцять грн.. 00 коп) гривень, Позичальник доручає, без додаткового узгодження , перерахувати кошти: комісію Банку в сумі 152.92 дол.сша ( сто п’ятдесят дві дол..сша 92 центов) на рахунок № 61111909903229 в ПриватБанку, МФО 305299, ОКПО 14360570, 4616,15 грн.( чотири тисячи шістсот шіснадцят грн.. 15 коп ) на сплату стракових платежів на поточний рахунок Страхової компанії ТДВ СК « Кредо» МФО МФО 305299, а також сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі , вказаному в п. 7.1 даного Договору на рахунок ДП «Інформаційний центр» МЮУ № 26002301813 в ГОУ ВАТ « Ощадбанк», МФО 300465 з призначенням платежу: ДН005098/11 ДФПД « Інформаційний центр» МЮУ « За реєстрацію обтяжень рухомого майна». Позичальник доручає Банку провадити погашення заборгованості по данному Кредитному договору в передбачені даним договором строки за рахунок коштів, розмішенніх на рахунку №____________, що відповідає платіжній№, емітованої ПриватБанком. Зазначенне доручення не підлягає виконанню Банком у випадку пред явлення Позичальником документа, що підтверджує сплату заборгованості іншим способом. Кредит надається в обмін на зобов язання Позичальника по поверненню Кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним Договором строки.

Виходячи зі змісту ДОБРОВІЛЬНО ПІДПИСАНОГО.наданого Банком формуляра Кредитного договора ( добавить я ничего не мог, договор цветной, заранее отпечатан..ПУБЛИЧНИЙ.) ми , Позичальник та Банк встановили ФАКТ ЗОБОВ ЯЗАННЯ БАНКУ надати «ПОЗИЧАЛЬНИКОВІ» кредитні кошти на строк з ….по…включно, у вигляді непоновлюваної лінії (далі – «КРЕДИТ» ) у розмірі 21 007.66 дол. США на купівлю автомобіля (споживчі цілі) …який відповідає вимогам ЦКУ…, але ми можемо відійти за ЗГОДОЮ від вимог ЗАКОНОДАВСТВА..і тому домовились..що у ДОГОВОРІ вживаються такі “поняття:”“КРЕДИТ” це кредитні кошти

Та що :”“КРЕДИТ” має ВИГЛЯД- непоновлюваної лінії,

Та має РОЗМІР аж 21 007.66 дол. США

Та призначений на купівлю автомобіля (споживчі цілі) …

І що призначення саме -(споживчі цілі) …, а не для комерційного використання…

Правильно ? Ми так “ ДОМОВИЛИСЬ” поставив ПІДПИС…

А шо нам якийсь кодекс де..КРЕДИТ це ГРОШОВІ КОШТИ, а не КРЕДИТНІ КОШТИ… Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Ну, да лади…домовились виконуй ЗОБОВ ЯЗАННЯ…і тута…

… Для виконання даного договору Банк відкриває позичальникові:

Рахунок 2909105025…7 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди..і усе..більше НІЯКИХ РАХУНКІВ..

Та то замало…виконуючи “зобов язання” Банк замість НАСТОЯЩИХ грошей (21 007.66 дол. США) перераховує до автосалону якийсь грошовий суррогат –( сумі 76230.0 грн. (сімдесят шість тисяч двісті тридцять грн.. 00 коп) гривень,), ЗАМІСТЬ ТОГО ЩОБ НАДАТИ ЧЕРЕЗ КАСУ ГОТІВКОЮ, УКРАЇНСЬКУ ГРИВНЮ…Е..ми так не домовлялись

для придбання автомобіля кредит надається готівкою через касу Банку в сумі 76230.0 грн. (сімдесят шість тисяч двісті тридцять грн.. 00 коп) гривень,

Так що треба брати до уваги СУДДІ ?

Що головніше ЗАКОН чи “ДОМОВЛЕННІСТЬ” що “КРЕДИТ” це …дивись вищє..

Ну а так як Банк не ВИКОНАВ ЗОБОВ ЯЗАННЯ як було підписано Банком, надруковане зобо язання, втручитись та змінити текст “ ПРАВОЧИНУ” який після підписання підлягає ПРИОРИТЕТНОМУ ВИКОНАННЮ перед вимогами до змісту правочину , “ ПОЗИЧАЛЬНИК “ не міг.

То на виконання покладених на мене таким “ змістом ПРАВОЧИНУ” ОБОВ ЯЗКОМ я поніс рулон паперу з надписом- “КРЕДИТНА ЛІНІЯ”,” КРЕДИТНІ КОШТИ” у РОЗМІРІ (21 007.66 дол. США) до БАНКУ…

…а вони..а вони ..до СУДУ!

ОБРАЗИЛИСЬ…”павлини кажеш”?

Яка констітуція, який захист прав споживачів..це не СПОЖИВЧИЙ “кредит”, це » кредитні кошти !!!! які мают ВИГЛЯД та РОЗМІР…

Які ЛІЦЕНЗІЇ, ви що ПОДУРІЛИ від ЩАСТЯ їздити ..чи жити..

А любиш їздити на санчатах, люби і возити КРЕДИТНІ КОШТИ !

Як виконувати, побачимо..

Текст з орігіналу “КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ”

Договор типовой один в один, что "валютній" что гриновьовий..публічний..кажиш ? Публічне право?

Seata · February 18, 2012

..........

Желаем всем счастья и благополучия. Да хранит Вас Господь.

Спасибо Вам, огромное спасибо!

alexburko · February 18, 2012

Против Вас будут стараться применять всего лишь часть первую статьи 61 ЦПК Украины.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

А разве можно, ссылаясь только на утверждение ответчика о получении де-факто гривны, взыскать с него доллары на основании кредитного договора в валюте?

Позика - речі з однаковими родовими ознаками... Дали одно, а взыскивают другое? Какие ж доллары "гроші" в Украине?...

Других обстоятельств в суде я не признавал, мало того, - очень обоснованно возражал...

И как это бороть?

Полный текст решения и аудиозапись получу 23-го февраля.

В полученной резолютивной части решения, - "керуючись ст.ст.60, 88, 212, 218, 223, 294 ЦПК," одни общие основания, никакой конкретики...

alexburko · February 18, 2012

Прямая же норма:

ч.1 ст.1049 ГК Украины:

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

stairtov · February 18, 2012

Прямая же норма:

ч.1 ст.1049 ГК Украины:

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

НИ ОДИН БАНК НЕ ДАВАЛ ВАЛЮТНЫХ ПОТРЕБ КРЕДИТОВ

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

ст 3 зу платижни сыстеми

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами

:rolleyes:

уважаемые подскажите ссылку на реестровые уголовные дела по привату и прочих..

потерял после чистки компа .. а щас надо \\

alexburko · February 18, 2012

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 сообщение #99 5.2011 11:41

"Каждый факт нарушения не должен быть Вами не замечен"

Предварительную переписку делал. Очень нужное мероприятие, необходимое.

Дело построено так:

1. Возражение в рамках полученного от банка иска ("наличной иностранной валюты не получали");

2. Оспорена заява на выдачу наличных (заявлением о фальшивости доказательства), проведен анализ сути операции, которую подтверждает этот документ - гривна);

3. Для усиления позиции, на основании заявления о фальшивости доказательства ходатайствовалось о назначении судебно-экономической экспертизы (неправомерно отказано, в апелляции - заявим повторно);

4. Поданы письменные пояснения с обоснованиями положений генеральной лицензии банка, порядком выдачи кредитов наличной иностранной валютой согласно ГК, законов и нормативки НБУ.

5. Затребована исключительно первичка (нет, "приходные кассовые, мемориальные ордера - банковская тайна");

6. Оспорены расчеты банка (математически), использовано предыдущее Определение суда об оставлении дела без рассмотрения ввиду непредоставления нужных расчетов;

7. Банк сослался на договорное право. Оспорено принятие текущих платежей на счета 2209, причем разные (2209 555 и 2209 556), не предусмотренные в договоре (все счета, 2203, 2208, 2909,6111 -в договоре прописаны ); Оспорены все квитанции о внесении средств в погашение кредита: недействительные, таких кассовых операций не предусмотрено Инструкцией №337, счет принадлежит банку, а в квитанции плательщик и получатель ... Заемщик.

8. Обращено внимание на отказ банка подтвердить принятие в кассу наличных долларов (предоставлена переписка, по которой на вопрос "подтвердите" был 1-й ответ: выписки стоят денег, подтвердите готовность оплатить. 2-й ответ: безнадежная задолженность по кредиту составляет:... тело, ... проценты).

9. Истребовано кредитное дело: данных о счетах - нет. Протоколов о признании кредита безнадежным - нет. Заявлено на последнем заседании...

10. Письменно обоснованы все осуществленные махинации банка, картина описана в совокупности, заявлено о реальной выдаче кредита в гривне, заявлено о ничтожности договора в гривне и применении последствий ничтожной сделки вследствии пропуска срока исковой давности. Заявлено ходатайство о постановлении отдельного определения по ст.211 ЦПК.

Результат: иск банка... удовлетворить.

Пишу апелляцию, еще не имея на руках решения, по памяти...

Процессуальных нарушений - уже на 6 страниц...

Доразжевываю важность выводов прокуратуры в этом деле по установлению факта отображения банком в своей бухгалтерии данного кредита, как гривенного и доказывания факта реального получения гривны по валютному кредитному договору.

(мотив - минимизация резервирования, уход от налогообложения, сверхприбыль от курсовой разницы).

нам здесь важно доказать, что выдавалась именно гривна.

... Интересно, как же судья в решении сделал "кривую" заяву на выдачу наличных действительной?... Установил такое творчество банка в создании новых видов кассовых документов в Украине "договорным правом"?...

Seata · February 18, 2012

... Интересно, как же судья в решении сделал "кривую" заяву на выдачу наличных действительной?... Установил такое творчество банка в создании новых видов кассовых документов в Украине "договорным правом"?...

он просто не вспомнит об этой заяве. А об остальном, как всегда - "вы же договорились".

В любом случае просите разъяснение решения.

НБ Украины · February 18, 2012

... Интересно, как же судья в решении сделал "кривую" заяву на выдачу наличных действительной?... Установил такое творчество банка в создании новых видов кассовых документов в Украине "договорным правом"?...

На основании каких внутренних правил банка судья установил данное творчество оформления недействительных первичных документов? И неужели эти правила банк предоставил суду в материалы дела?

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 1, ст. 1 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 485-IV ( 485-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.104 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 )

...

Розділ III

УМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Стаття 7. Умови початку діяльності

1. Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.

2. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

3. Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

...

Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

...

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/ed20060114

А может быть недобросовестные сотрудники (руководители, собственники) банка выдали Вам свои личные деньги (или неучтенные деньги вкладчиков), но в помещении банка, грубо нарушая внутренние правила, учетную и регистрирующую систему банка, с целью получения прибыли?

Данные деньги поэтому и не учитывались в бухгалтерском учете недоброовестного банка из-за недействительности первичных документов, до тех пор, пока не было сбоя в платежах. А когда "заемщик" перестал исправно платить, то теперь стараються представить данную аферу как "реальный валютный" кредитный договор с банком. И вкладчик тоже уже устал ждать очередных процентов, и требует деньги через суд. Вкладчик то выиграет суд, т.к. не распространяется срок исковой давности на требования по вкладам. Таким образом, решение суда по "валютному" кредитному договору просто необходимо. Вы соучастник ("Да, я взял кредит наличной иностранной валютой") или потерпеший от данной аферы("Нет, я не брал кредит наличной иностранной валютой") ? Да или нет?

Иногда, с цель прикрыть данную аферу с такими вкладчиками и заемщиками, договора и деньги которых не учтены в бухгалтерском учете недобросовестного банка, пытаются таких клиентов направить друг против друга. А если они разберутся и поймут суть данной аферы? На кого развернется их гнев, или уже разворачивается?

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

25.04.2003 N 3

Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності

…

3. Частиною 1 ст. 202 КК ( 2341-14 ) передбачено кримінальну відповідальність за такі порушення порядку зайняття господарською діяльністю:

здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності такої діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню;
здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства;
здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з порушенням умов останнього.

Відповідальність за ці діяння настає за умови, що від них отримано доход у великих розмірах.

Здійснення фізичною особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, чи зареєстрованими юридичними особами та суб'єктами підприємництва - фізичними особами діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, за умови, що отриманий доход не становить великого розміру, складу злочину, передбаченого ст. 202 КК ( 2341-14 ), не утворює, а є адміністративним правопорушенням, передбаченим відповідно ст. 164 чи статтями 160, 160-2, 164-3, 177-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) або Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на промисел" ( 24-93 ).

4. Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

…

27. Враховуючи специфіку злочинів у сфері господарської діяльності, в тому числі підприємницької, судам під час розгляду справ необхідно ретельно з'ясовувати, які законодавчі акти регулюють відповідні відносини, і залежно від цього вирішувати питання про наявність у діях особи порушення встановленого законом порядку зайняття такою діяльністю.

...

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va0037...

И что, из-за каких-то недобросовестных сотрудников какого-то недобросовестного банка должны отвечать Президент Украины, Верховная Рада Украины, Кабинет Министров Украины и Национальный банк Украины? Или прикрывать их преступные деяния деньгами из госбюджета на рефинансирвание комерческих банков?

"Лучше бы банки "не пробивали" на Банковой решение ВСУ по ОТП Банку, оно не пойдет им на пользу, а только во вред. От Президента Украины утаили всю правду по поводу валютных кредитов наличной иностранной валютой. А может специально не сказали всю правду? В нашей стране только очень смелый человек способен не сказать всю правду Президенту Украины. "

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39012 сообщение #1391 23.9.2011 8:38

"Выдача кредита или выдача кредита наличной иностранной валютой? Это принципиально важно.

По поводу выдачи кредита Верховный Суд Украины высказал свое мнение в постановлении от 21.03.11г.. Вспомните, что просил истец в своем исковом заявлении о признании договора недействительным, из-за отсутствия индивидуальной лицензии на выдачу кредита?"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39234 сообщение #1435 27.9.2011 16:13

Пришлось срочно исправлять ошибку (ч.3 ст.5 Закона Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг").

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15.08.2011 N 281

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 вересня 2011 р.

за N 1054/19792

Про затвердження Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами

Національного банку

N 306 ( z1203-11 ) від 08.09.2011

N 464 ( z0022-12 ) від 22.12.2011 }

Відповідно до вимог Закону України від 15.02.2011 N 3024-VI ( 3024-17 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", а також згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), статтями 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та законодавством України Правління Національного банку України …

…

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, розвитку ринків банківських, фінансових послуг та іншої діяльності і забезпечення захисту інтересів їх учасників, приведення нормативно-правових актів у відповідність до Закону України від 15.02.2011 N 3024-VI ( 3024-17 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", а також згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), статтями 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) Національний банк України (далі - Національний банк) визначає порядок надання банкам і філіям іноземних банків (далі - банки) генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.

…

II. Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії Національний банк надає банкам генеральні ліцензії для здійснення таких валютних операцій:

…

валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому цього розділу;

…

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1054-11

А могли ли Вам до 30.09.2011 года выдавать кредит наличной иностранной валютой в кассе банка?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46231 сообщение #2407 6.2.2012 12:11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45713 сообщение #2334 29.1.2012 14:10

alexburko · February 19, 2012

Большое спасибо. Использую.

К вопросу о ч.1 ст.61 ЦПК...

ГКУ:

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

1. Пусть даже ответчик утверждает о получении гривны. Но по указанной выше статье он обязан вернуть именно те деньги (такого же рода), какие ему выдали. Из дела усматривается, что реально выдали гривну. А банк требует доллары на основании кредитного договора...

2. Сам заемщик не утверждал, что он получил гривну, его в процессе не было. Утверждения о гривне были сделаны его представителем, исходя из анализа обстоятельств дела и анализов документов. А дела такого рода должны рассматриваться исключительно на основании документов, причем первичных. В исследовании документов экспертом - отказали...

НБ Украины · February 19, 2012

Большое спасибо. Использую.

К вопросу о ч.1 ст.61 ЦПК...

ГКУ:

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

1. Пусть даже ответчик утверждает о получении гривны. Но по указанной выше статье он обязан вернуть именно те деньги (такого же рода), какие ему выдали. Из дела усматривается, что реально выдали гривну. А банк требует доллары на основании кредитного договора...²

2. Сам заемщик не утверждал, что он получил гривну¹, его в процессе не было. Утверждения о гривне были сделаны его представителем, исходя из анализа обстоятельств дела и анализов документов. А дела такого рода должны рассматриваться исключительно на основании документов, причем первичных. В исследовании документов экспертом - отказали...

1. "1. Вы свои нарушенные права подтвердили письменными доказательствами с отметкой банка в их получении (или уведомление о вручении)?

Копии данных доказательств есть в материалах Вашего дела?"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

Пока решение не вступило в силу, заемщику необходимо заявить письменно об этом. Хотя это делается еще в период переписки.

2. Вы готовите апелляционную жалобу? Предлагаем добавить несколько предложений.

"Руководствуясь ...... п.1 ч.1 ст.205 ГПК Украины,

ПРОШУ

1. Закрыть производство по делу № ...... , открытому ......... судом на основании искового заявления ........(истец) к .......... (ответчик) о взыскании ..... долларов США (иной иностранной валюты) по ......., и разъяснить .... (истцу), что он имеет право подать иск о применении правовых последствий недействительности ничтожного кредитногого договора (выдача гривны) ."

Вам известно слово "шикана"?

http://justinian.com.ua/article.php?id=2143

http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2551

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)

м. К и ї в

Справа № 1-10/2004

1 грудня 2004 року

№ 18-рп/2004

…

3. Конституційний Суд України, розглянувши питання щодо офіційного тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, виходить з такого.

…

3.5. У випадках, коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає. Так, у Цивільному кодексі України містяться поняття інтересу, який може суперечити загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15), інтересам інших (стаття 64), та інтересу, який не суперечить закону (стаття 980), чим підкреслюється, що у тих чи інших правовідносинах, з одного боку, існують інтереси, які не підлягають охороні законом, оскільки вони йому суперечать, а з другого – може виникнути конфлікт інтересів. Частина третя статті 16 названого Кодексу застерігає, що суд може відмовити у захисті інтересів особи, якщо при реалізації останніх вона не утримується від дій, які

могли б порушувати права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, має намір завдати шкоди іншій особі або зловживати правом в інших формах, не додержується моральних засад суспільства, неправомірно обмежує конкуренцію, вдається до недобросовісної конкуренції, зловживає монопольним становищем на ринку.

Цивільний кодекс України (частина друга статті 16) встановлює способи захисту інтересів, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий перелік способів захисту інтересів у Цивільному кодексі України не є вичерпним, оскільки ця стаття вміщує ще й припис про те, що "суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом".

Отже, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи "всіх співвітчизників" або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права. Наголос на "охоронюваності законом" чи законності того чи іншого інтересу законодавець робить не завжди, зважаючи на те, що згадувані у законах інтереси не суперечать Конституції України або випливають з її змісту. Таке акцентування, про що, у першу чергу, свідчать Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів. Саме на запобігання таким можливостям спрямоване положення статті 4 Цивільного процесуального кодексу України: заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу.

Для правильного розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо враховувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Йдеться про виключно легітимні, але конкуруючі інтереси покупця і продавця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, акціонера і акціонерного товариства, національні і загальнолюдські, приватні і публічні тощо.

…

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 51, 93, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "правá", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

2. В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

Конституційний СУД

http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9874

alexburko · February 19, 2012

Про ст.13 ГК я знаю, спасибо, я ее как-то раз даже использовал, но в другом процессе, не связанном с кредитными делами...

Решение КСУ шикарное, спасибо в который раз...

Но вот как именно обосновать шикану к действиям банка в данном случае?

Судья: Вы же реально получили деньги, пусть гривну, но используя эту гривну, - Вы реально достигли цели кредитования. (здесь уже таки да: ч.1 ст.61 ГПК)

То есть, чем именно нарушены права заемщика в данном случае? Банк обращается в суд, взыскивая доллары, каких не выдавал, это да, но чем были лучше доллары в отличие от гривны в свете покупательской способности автомобиля, как цели кредита?... В чем шикана?

И еще:

1. Применить ст.205 ГПК - из-за незаключенности договора, просить о которой в исковом производстве - не представляется возможным? Как к этому подвести процессуально, заявлением в апелляционном суде?

2. Предложить банку сторнировать операции и требовать возврата необоснованно полученных сумм? Но в деле (в первой инстанции) такой переписки нет, как эти доказательства подавать в апеляционном производстве?

February 19, 2012

Пишу апелляцию, еще не имея на руках решения, по памяти...

Процессуальных нарушений - уже на 6 страниц...

Скажите пожалуйста, каким образом можно готовить(писать) апелляционную жалобу не имея полного решения? Как можно готовить апелляцию "по памяти"? Простите за нескромный вопрос,Вы апелляцию готовите или повесть, точнее роман пишите о том как дело рассматривалось?

Вы упоминаете о нарушениях "аж на 6 страниц расписаных", а Вы уверенны,что все эти нарушения будут в материалах дела хоть какимто образом отображены, Вы уверены,что в решении будут указаны такие обстоятельства на которые Вы уже готовите апелляцию? Думаю,что нет. Так вот и спрашиваю Вас,а что ж такое Вы пишите?

galinamax · February 19, 2012

Про ст.13 ГК я знаю, спасибо, я ее как-то раз даже использовал, но в другом процессе, не связанном с кредитными делами...

Решение КСУ шикарное, спасибо в который раз...

Но вот как именно обосновать шикану к действиям банка в данном случае?

Судья: Вы же реально получили деньги, пусть гривну, но используя эту гривну, - Вы реально достигли цели кредитования. (здесь уже таки да: ч.1 ст.61 ГПК)

То есть, чем именно нарушены права заемщика в данном случае? Банк обращается в суд, взыскивая доллары, каких не выдавал, это да, но чем были лучше доллары в отличие от гривны в свете покупательской способности автомобиля, как цели кредита?... В чем шикана?

И еще:

1. Применить ст.205 ГПК - из-за незаключенности договора, просить о которой в исковом производстве - не представляется возможным? Как к этому подвести процессуально, заявлением в апелляционном суде?

2. Предложить банку сторнировать операции и требовать возврата необоснованно полученных сумм? Но в деле (в первой инстанции) такой переписки нет, как эти доказательства подавать в апеляционном производстве?

думаю еще злоупотребление правом банка это включение в кредитный договор пунктов, которые ограничивают свободу гражданина заключать договора с другими страховыми компаниями, налицо монополия, запрет выступать поручителями в другим кредитных угодах, менять процентную ставку по истечении 30 дней, во многих договорах этот пункт есть, да и цену на валюту не заемщик ведь устанавливает. Злоупотреблений целая куча. В договоре у банка куча прав и одна обязанность, а у позичальника куча обязанностей и одно право. Все это хорошо расписано у Гранд Иншура в касационной жалобе на решение по Укрсибу. Искать на его сайте или здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?act...post&id=807

Ну это моё мнение, возможно, я что-то не правильно поняла.

НБ Украины · February 19, 2012

Про ст.13 ГК я знаю, спасибо, я ее как-то раз даже использовал, но в другом процессе, не связанном с кредитными делами...

Решение КСУ шикарное, спасибо в который раз...

Но вот как именно обосновать шикану к действиям банка в данном случае?

Судья: Вы же реально получили деньги, пусть гривну, но используя эту гривну, - Вы реально достигли цели кредитования. (здесь уже таки да: ч.1 ст.61 ГПК)

То есть, чем именно нарушены права заемщика в данном случае? Банк обращается в суд, взыскивая доллары, каких не выдавал, это да, но чем были лучше доллары в отличие от гривны в свете покупательской способности автомобиля, как цели кредита?... В чем шикана?

И еще:

1. Применить ст.205 ГПК - из-за незаключенности договора, просить о которой в исковом производстве - не представляется возможным? Как к этому подвести процессуально, заявлением в апелляционном суде?

2. Предложить банку сторнировать операции и требовать возврата необоснованно полученных сумм? Но в деле (в первой инстанции) такой переписки нет, как эти доказательства подавать в апеляционном производстве?

А письменный договор на перечисление безналичной гривны был подписан? В суде рассматриваются цели кредита или кредитный договор?

"3. Сложно в одном гражданском процессе по "валютному" кредитному договору рассматривать все гражданские правоотношения http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=39558 сообщение #1519 6.10.2011 10:08."

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

В чем шикана? Банк обратился в суд за защитой своего ненарушенного имущественного права и интереса по незаключенному "валютному" кредитному договору с целью нанести ущерб Вам в виде переплаты по реальному ничтожноу гривневому кредиту.

"После полного погашения Вами валютного кредита, который банк надлежаще не исполнил, ...... Вы не получите иск с требованием применить к Вам правовые последствия недействительности ничтожного договора кредита гривной (наличной или безналичной), который реально был исполнен? И что, будете дважды платить?"

По какому договору Вы получили кредит гривной?

"А могли ли Вам до 30.09.2011 года выдавать кредит наличной иностранной валютой в кассе банка?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46231 сообщение #2407 6.2.2012 12:11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45713 сообщение #2334 29.1.2012 14:10"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47168 сообщение #2515 18.02.2012 22:32

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

...

Стаття 11. Достовірність реклами та інформації

1. Фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/ed20060114/page

До 30.09.2011 любая информация о возможности выдачи кредита наличной иностранной валютой - это достоверная информация , или нет?

Вы, потребитель, приняли решение о подписании договора на основании какой информации?

Вы до сих пор ознакомлены с:

- банковской лицензией за весь период действия кредитного договора;

- письменными разрешениями за весь период действия кредитного договора;

- генеральной лицензией на осуществление валютных операций 2011 года.

Почему от Вас их скрывали, и в кредитном договоре не указали?

Таким образом подтвердили, что у банка отсутствовало право на начало своей деятельности согласно ст.7 Закона Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг".

alexburko · February 19, 2012

Скажите пожалуйста, каким образом можно готовить(писать) апелляционную жалобу не имея полного решения? Как можно готовить апелляцию "по памяти"? Простите за нескромный вопрос,Вы апелляцию готовите или повесть, точнее роман пишите о том как дело рассматривалось?

Вы упоминаете о нарушениях "аж на 6 страниц расписаных", а Вы уверенны,что все эти нарушения будут в материалах дела хоть какимто образом отображены, Вы уверены,что в решении будут указаны такие обстоятельства на которые Вы уже готовите апелляцию? Думаю,что нет. Так вот и спрашиваю Вас,а что ж такое Вы пишите?

Очень просто. Полное решение будет получено (надеюсь, по заверению канцелярии) через...7 дней с момента оглашения решения. Соответственно, на подготовку апелляционной жалобы из отведенных ГПК 10 дней на обжалование останется 3 дня. Как Вы считаете, возможно ли подготовить "выстрел в десятку", учитывая специфику дела (я надеюсь, Вы следите за темой), за 3 дня? Выстрел есть один, иначе дальше - начинаются другие вопросы...

Очень плохо, что нет решения на руках, естественно, что то, что пишу сейчас, это не есть апелляционной жалобой в полноценном понимании, но...

Отказ в проведении экспертизы что, исчезнет из решения? Или ее проводили, а у меня провал в памяти? Этот факт нужно обосновать? А при вынесении определения об отказе в проведении экспертизы судья разве выходил в совещательную комнату, как того требует постановление пленума ВСУ? А на аудиозаписи - будет слышно другое...

Поэтому вспоминаю все события в судебном заседании, анализирую их на предмет выявления нарушений материального и процессуального права и описываю.

По памяти. Уже не на 6-ти, а на 7-ми страницах... Нормативка, обоснования...

После получения решения - буду подгонять все к общему знаменателю, после прочтения решения, буду знать, что выбросить, что оставить, а что добавить. За оставшиеся 3 дня есть шанс создать адекватную результативную апелляционную жалобу.

February 19, 2012

Очень просто. Полное решение будет получено (надеюсь, по заверению канцелярии) через...7 дней с момента оглашения решения. Соответственно, на подготовку апелляционной жалобы из отведенных ГПК 10 дней на обжалование останется 3 дня. Как Вы считаете, возможно ли подготовить "выстрел в десятку", учитывая специфику дела (я надеюсь, Вы следите за темой), за 3 дня? Выстрел есть один, иначе дальше - начинаются другие вопросы...

Очень плохо, что нет решения на руках, естественно, что то, что пишу сейчас, это не есть апелляционной жалобой в полноценном понимании, но...

Отказ в проведении экспертизы что, исчезнет из решения? Или ее проводили, а у меня провал в памяти? Этот факт нужно обосновать? А при вынесении определения об отказе в проведении экспертизы судья разве выходил в совещательную комнату, как того требует постановление пленума ВСУ? А на аудиозаписи - будет слышно другое...

Поэтому вспоминаю все события в судебном заседании, анализирую их на предмет выявления нарушений материального и процессуального права и описываю.

По памяти. Уже не на 6-ти, а на 7-ми страницах... Нормативка, обоснования...

После получения решения - буду подгонять все к общему знаменателю, после прочтения решения, буду знать, что выбросить, что оставить, а что добавить. За оставшиеся 3 дня есть шанс создать адекватную результативную апелляционную жалобу.

Понятен Ваш ответ. Вы подавали ходатайство о проведении экспертизы? Что Вы просили установить? Судья отказал в ходатайстве не вынося определение? Вы подали жалобу о неправомерных действиях судьи на отказ в вашем ходатайстве и вынесеном определении? Вы получили определение об отказе на проведение экспертизы по вашему ходатайству?

Вы написали заявление о предоставлении Вам аудиотехнической записи судебных заседаний (заседания)? Вы оплатили 15 грн за изготовление аудиотехнической записи? Вы предоставили чистый диск (носитель) для того чтоб Вам на него перенесли аудиотехническую запись заседания(заседаний)? Вы обратились за распечаткой журнала судебного заседания (аудиотехнической записи)по делу, которая должна быть заверена вашим судьёй и секретарём который(ая) будет изготавливать эту распечатку?

Апелляция , прокуратура и так далее не будут слушать аудио, они будут читать распечатку заверенную судом.

February 19, 2012

...и ещё, для верного составления апелляционной жалобы необходимо иметь материалы (копии,фотокопии) дела. Без этих материалов составление жалобы - холостой выстрел в небо. Апелляция рассматривает жалобу по делу имея материалы дела, одного решения (полного решения) мало. Примите это как рекомендательный совет.

alexburko · February 19, 2012

...и ещё, для верного составления апелляционной жалобы необходимо иметь материалы (копии,фотокопии) дела. Без этих материалов составление жалобы - холостой выстрел в небо. Апелляция рассматривает жалобу по делу имея материалы дела, одного решения (полного решения) мало. Примите это как рекомендательный совет.

Все это сделано... Поданы заявления о предоставлении полного решения, аудиозаписи и материалов дела для ознакомления...

Ходатайство об экспертизе подавалось в судебном заседании... 2 раза, письменно, с комментариями на микрофон. Вопросы бухгалтерские, диспозитивные, если Вы об этом. Хотя диспозитивны они или нет, в данном случае, - не суть важно, судья должен был их исправить/изменить/исключить/добавить свое.

А он - тупо отказал, хотя экспертиза была очень важна в этом деле, поскольку или полностью опровергала или подтверждала бы доводы сторон. Судья в экспертизе отказал, ходатайство отклонил на микрофон...

Диск в канцелярию носил, не взяли, сказали что дадут на своем, 15 гривен - при получении...

Я это знаю все, за 39 судов уже обезьяну курить можно было научить, спасибо.

Войти

Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

Считаете ли Вы решение справедливым и законным? 36 голосов

1. Считаете ли Вы решение справедливым?

2. Считаете ли Вы решение законным?

Recommended Posts

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

НБ Украины

Seata

НБ Украины

Posted Images

Гость zanarod

Гость zanarod

Гость zanarod

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете ли Вы решение справедливым и законным?
36 голосов