Определение апелляционного суда Закарпатской области о прекращении обязательств по ипотечному договору с Дельта-банком

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

УХВАЛА

Іменем України

 

28 травня 2013 року

 

м. Ужгород

 

Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської об ласті у складі:

 

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Власова С.О., Дроботі В.В.

при секретарі - Чучка Н.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Ужгородського міськра йонного суду від 12 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про припинення зобов'язання за іпотечним договором, -

 

в с т а н о в и л а :

 

Позивач ОСОБА_1 у квітні 2012 року звернувся в суд з позовом та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11 березня 2013 року, остаточно просив суд: - припинити правовідношення між ТзОВ „Український промисловий банк", правонаступником якого являється ПАТ „Дельта Банк" (далі - Банк), та ОСОБА_1, визначене в Іпотечному договорі №23/Z квіп-08 від 21 липня 2008 року, посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №2724; - припинити зобов'язання, які виникають (та витікають) з вказаного Іпотечного договору; - зобов'язати ОСОБА_2 приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу вчинити дії пов'язані із зняттям заборони щодо відчуження нерухомого майна та земельної ділянки по зазначеному Іпотечному договору по АДРЕСА_1; - зобов'язати ОСОБА_2 вчинити дії вилучити запис про заборону відчуження нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна по іпотечному договору №23/7 квіп-08 від 21 липня 2008 року, зареєстрованому в реєстрі за номером № 2724, а саме об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки по АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек, обтяження №7606520, контрольна сума ВБВ5ЕВ4ЕЗЕ, а саме: об'єкту незавершеного будівництва та земельній ділянці по АДРЕСА_1.

 

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.07.2008 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за № 23/КВ-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 205 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором було укладено іпотечний договір № 23/Zквіп-08 від 21 липня 2008 року, предметом іпотеки за яким є: земельна ділянка загальною площею 0,07 га, кадастровий номер 2124887403:02:001:0105, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності майновому поручителю фізичній особі ОСОБА_1. Постановою Господарського суду Харківської області від 25.10.2011 р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом, тому його зобов'язання перед Банком є погашеними. Правовими наслідками погашення та припинення основного зобов'язання є припинення і додаткового зобов'язання, яким забезпечено основне зобов'язання.

 

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 березня 2013 року (з врахуванням ухвали суду від 22.03.2013 р. про виправлення описки в даті ухвалення рішення) позов задоволено частково - припинено зобов'язання, які виникли з іпотечного договору № 23/Zквіп-08 від 21 липня 2008 року, який був укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1, посвідчений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за номером № 2724. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 

Відповідачем на таке рішення подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду в частині задоволення позову про прининення зобов'язання, які виникають із іпотечного договору № 23/Zквіп-08 від 21 липня 2008 року скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. ПAT «Дельта Банк» вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Допущені в процесі розгляду цивільної справи порушення норм матеріального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. 

 

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 

 

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (правонаступником якого є ПАТ „Дельта Банк") в особі Закарпатської філії TOB «Укрпромбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, надалі - Позичальник, було укладено Кредитний договір № 23/КВ-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого TOB «Укрпромбанк» відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти в сумі 205 000,00 (двісті п'ять тисяч) доларів США, а Позичальник зобов'язався до 20.07.2013 р. у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у розмірі 16.5% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених Кредитним договором (а.с. 14-22).

 

В забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором 21 липня 2008 року між TOB «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 23/Zkbhi-08, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 2724 (а.с. 6-10).

 

Предметом іпотеки відповідно до п.1.2. Іпотечного договору є земельна ділянка загальною площею 0.07 га. що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер якої 2124887403:02:001:0105, та об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. загальною площею 246.3 кв.м.

 

Частиною 5 статті 3 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

 

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

 

Відповідно до ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека (як вид застави) припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання.

 

Таким чином, визначальним моментом для вирішення питання про припинення іпотеки в даній справі є з'ясування питання про припинення основного зобов'язання ОСОБА_3 перед Банком.

 

Постановою господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2011 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, за його заявою, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.11-12).

 

Банк звернувся із заявою (кредиторською вимогою) до ліквідатора 17.11.2011 р.

 

Правовідносини між Банком та боржником - суб'єктом підприємницької діяльності - регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Господарським кодексом України (ст. 202 ч. 3 ГК України).

 

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

 

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2012 р. по справі №5023/7698/11 (а.с.131-135), що залишена без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 р. (а.с.71-78) та постановою Вищого господарського суду від 09.04.2013 р., припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, та припинено провадження у справі. Встановлено, що майно, яким ОСОБА_3 може відповідати за своїми зобов'язаннями та може задовольнити вимоги кредиторів - відсутнє. У даних судових рішеннях вказано, що у відповідності до п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

 

29.12.2012 р. на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2012 р. зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1 (а.с. 85-86).

 

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2011 року у справі № 5008/1150/2011 стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість по Кредитному договору у сумі 156 645, 97 доларів США (а.с. 128-130), і ці вимоги були включені до кредиторської вимоги, з якою Банк звернувся до ліквідатора. Як ствердив представник Банку в судовому засіданні апеляційного суду до державної виконавчої служби для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за вказаним рішенням господарського суду Банк не звертався. 

 

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця, визнаної банкрутом (ст. 49 на час визнання ОСОБА_3 банкрутом та ст. 92 в діючій редакції). Відповідно до ч. 3 ст. 92 Закону (як було передбачено і ч. 2 ст. 49 в попередній редакції) після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа - підприємець, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи - підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї (92) статті. Проте вимоги, які заявлені Банком - стягнення заборгованості за кредитним договором - цим абзацом не передбачені, а отже ОСОБА_3 звільнений від подальшого виконання грошових вимог Банку. В той же час цією ж статтею передбачено можливість за певних обставин не допустити звільнення фізичної особи - підприємця від зобов'язань (ч. 5) і про заборону звільнення фізичної особи - підприємця від зобов'язань у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу, яка підлягає негайному виконанню (ч. 6). Даних щодо звернення Банку до господарського суду з клопотанням про винесення такої ухвали представником Банку апеляційному суду не надано.

 

Відповідно до ст. 128 ч. 1 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

 

Відповідно до ч. З статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

 

Відповідно до ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання. Статтею ст. 205 ч. 4 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

 

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія вважає, що зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за кредитним договором є припиненими, а отже іпотека, як похідне зобов'язання, в силу ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», є також припиненою.

 

Апелянт посилається на положення частини 4 п. 4.1. Іпотечного договору. Проте таке посилання судова колегія вважає безпідставним, оскільки можливість звернення стягнення на предмет іпотеки може існувати лише при існуванні основного зобов'язання, тим паче, в даному випадку іпотекодавець є відмінним від боржника за основним зобов'язанням. І цим пунктом, зокрема, передбачено, що іпотеко держатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку порушення провадження про відновлення платоспроможності Іпотекодавця (а не боржника) або визнання його (іпотекодавця) банкрутом.

 

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, наведені у апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рі шення суду залишити без змін.

 

Керуючись ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

 

Рішення Ужгородського міськра йонного суду від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголо шення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Головуюча 

Судді

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31859408

[Dimon73]

А если уже есть решение "про звернення стягнення на предмет іпотекі" (ипотекодатель - имещественный поручитель) и признать должника банкротом, то какая судьба будет у ипотеки?

[andrew2]

Признание должника банкротом ничего не даст,банкротом признают на предварительном заседании по банкротству, потом ликвидация, после чего вносится запись в ЭДРПОУ о ликвидации юрлица,с этого момента все обязательства погашены не раньше, если к этому моменту ипотека не продана с торгов, то иск о признании договора ипотеки прекращенным на основании того,что основное обязательство прекращено в связи с ликвидацией юрлица-должника, в качестве обеспечения иска - наложение запрета на отчуждение через суд на ипотеку, и выигрывать этот процесс, только так.

[у.zaporozhskiy]

Признание должника банкротом ничего не даст,банкротом признают на предварительном заседании по банкротству, потом ликвидация, после чего вносится запись в ЭДРПОУ о ликвидации юрлица,с этого момента все обязательства погашены не раньше, если к этому моменту ипотека не продана с торгов, то иск о признании договора ипотеки прекращенным на основании того,что основное обязательство прекращено в связи с ликвидацией юрлица-должника, в качестве обеспечения иска - наложение запрета на отчуждение через суд на ипотеку, и выигрывать этот процесс, только так.

 

Я думал об этом.

Это ничего не даст.

Так как ипотека будет прекращена с момента ликвидации ю.л.

И это не будет основанием для пересмотра решения об обращении взыскания на предмет ипотеки по вновьвыявленным.

Получается парадокс основное обязательство прекращено, а решение об обращении взыскания на предмет ипотеки остается в силе.

Если кто-то убедит в обратному буду рад.

[andrew2]

Спорить не буду, но поруку сносят именно так (давал ссылки на реестр), признают обязательства поручительства прекращенными с момента прекращения основного обязательства (момент ликвидации юрлица), така обязательства прекращены по банкротству,ИП не прекращает обязательств , если нет оплаты,а вот решение суда обязательства прекращает, и это не вновьвыявленные обстоятельства,т.к. эти обстоятельства отсутствовали на момент вынесения решения (порука/ипотека), это другое.

Новый иск о признании обязательства прекращенным по причине прекращения основного обязательства в связи с ликвидацией должника,если конечно подобный иск не подавался в первичном процессе и было отказано в удовлетворении.

ИП закрывают по решению суда о прекращении поруки, если нет таких оснований закрытия, то как быть, что только через продажу и торги.Жду мнения практиков.

[andrew2]

В процессе банкротства, должник должени признать требования кредитора, т.е. долг по основному обязательству, этот долг д.б. четко прописан в списке кредиторов в решении о ликвидации , и д.б. признан погашенным ,и как при этом снести ипотеку.

[у.zaporozhskiy]

В процессе банкротства, должник должени признать требования кредитора, т.е. долг по основному обязательству, этот долг д.б. четко прописан в списке кредиторов в решении о ликвидации , и д.б. признан погашенным ,и как при этом снести ипотеку.

Если нет решения об обращении взыскания на предмет ипотеки, то без проблем.

А вот если есть, то не знаю.

Можно пробовать на основании ч. 4 ст. 369 ЦПК України 4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

 

Но однозначной позиции может и не быть.

[andrew2]

Значит просим помощи форума,как разрулить ситуацию , когда есть открытое ИП , но после этого должник ликвидирован(банкротство), подан иск о прекращении обязательств поруки/ипотеки прекращенными с даты ликвидации должника и решение в нашу пользу, обязательства поруки/ипотеки признаны прекращенными. Что делать дальше с ИП по поруке/ипотек, как снести?

ч.4 ст.369 поможет или нет в таком вопросе, как практика в этом направлении идет.

[vilniy]

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2011 року у справі № 5008/1150/2011 стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість по Кредитному договору у сумі 156 645, 97 доларів США (а.с. 128-130), і ці вимоги були включені до кредиторської вимоги, з якою Банк звернувся до ліквідатора. Як ствердив представник Банку в судовому засіданні апеляційного суду до державної виконавчої служби для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за вказаним рішенням господарського суду Банк не звертався.  

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

Стаття 23. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника

1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

 

8. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

 

Стаття 91. Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи - підприємця

1. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи - підприємця, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

 

Стаття 92. Особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця, визнаної банкрутом

 

2. До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи - підприємця; вимоги громадян, 

оскільки банк встиг стати забезпеченим кредитором у процесі банкрутства, то він має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки процедура банкрутства є особливою формою звернення стягнення

[andrew2]

Так к чему пришли, можно снести ипотеку после подачи иска про стягненя ипотеки, если еще нет решения хозсуда о ликидации должника?

Касательно -

оскільки банк встиг стати забезпеченим кредитором у процесі банкрутства, то він має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки процедура банкрутства є особливою формою звернення стягнення,

то не путайте банкротство должника и банкротство ипотекодателя (ст.33 ЗУ про ипотеку)

в процессе банкротства,чтобы не затягивать процесс должник(ликвидатор) признает долг перед банком,долг будет считаться погашенным,т.к. нет имущества у должника, что дает право банку подать иск на стягненя предмета ипотеки, а если долг не признается, то у банка есть два пути - судится с ликвидатором,т.е. затягивать процесс банкротства или подавать иск на стягнення предмета ипотеки без решения суда о взыскании задолжености с должника, благодаря постанове № 5 , банк может самостоятельно выбрать способ защиты своих порушенных прав, бред но имеем, что имеем.