у.zaporozhskiy Опубликовано November 15, 2015 Жалоба Опубликовано November 15, 2015 Хочу увести ипотеку из запрета.Бралась в ипотеку первичка.Какие нужны договора? Все, которые касаются заключения и выполнения кредитного договора и договора ипотеки. Цитата
ais Опубликовано November 15, 2015 Жалоба Опубликовано November 15, 2015 Подниму ещё раз вопрос по ЧСК (чистая сумма кредита) в формуле из постановы НБУ №168. В договоре есть додаток с таблицей ориентировачной совокупной стоимости кредита, где: - основная сумма кредита (ОСК), т.е. та что прописана в договоре; - есть ЧСК, т.е. ОСК минус все затраты Заемщика при получении кредита. По крайней мере я так понял из постановы и эта цифра совпадает с той, что есть в таблице. А вот потом не понятка: проценты расчетные начисляться должны на ОСК или на ЧСК? Ответа не нашел. У меня проценты при "старте" начисляются на ОСК. А как я понимаю должны были "стартовать" от ЧСК. Далее все понятно, интересует первая строчка в этой таблице расчета. Кто-то может точно сказать - как все таки правильно? и есть ли по этому поводу решения на таком основании? ПС. хочется до обращения за экспертизой понимать этот нюанс Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано November 15, 2015 Жалоба Опубликовано November 15, 2015 Подниму ещё раз вопрос по ЧСК (чистая сумма кредита) в формуле из постановы НБУ №168. В договоре есть додаток с таблицей ориентировачной совокупной стоимости кредита, где: - основная сумма кредита (ОСК), т.е. та что прописана в договоре; - есть ЧСК, т.е. ОСК минус все затраты Заемщика при получении кредита. По крайней мере я так понял из постановы и эта цифра совпадает с той, что есть в таблице. А вот потом не понятка: проценты расчетные начисляться должны на ОСК или на ЧСК? Ответа не нашел. У меня проценты при "старте" начисляются на ОСК. А как я понимаю должны были "стартовать" от ЧСК. Далее все понятно, интересует первая строчка в этой таблице расчета. Кто-то может точно сказать - как все таки правильно? и есть ли по этому поводу решения на таком основании? ПС. хочется до обращения за экспертизой понимать этот нюанс Если в постанове 168 ответ на этот вопрос нет, то все зависит от конкретных условий договора между заемщиком и банком. Цитата
someo Опубликовано December 6, 2015 Жалоба Опубликовано December 6, 2015 Валерий Добродеев с 2011 года нарабатывал материал этой брошюры, в которой он обосновал ничтожность кредитных сделок с телом в иностранной валюте касательно физ. лиц на потребительские нужды.В 2015 году он проанализировал основные направления таких сделок, как то:1) заемщик получил валюту из кассы 2) перевод валюты на текущий счет заемщика и получение из кассы гривны 3) конвертация валюты и перевод гривны безналичкой на счет продавца квартиры/авто и взял желающих "подопытных" заемщиков, составил кому иски против банка, а кому встречные иски. На данный момент проходит 5 судебных разбирательств с применением его обоснования. Суды тянут время, представители банков не приходят на заседания, а из последних новостей вот что он пишет "Вчера судья закрыл дело по иску Привата к ..., Причина - неявка представителя банка и не предоставление им всех доказательств по долгу. НО... предложил мне отозвать свой встречный иск... Я пошел на этот компромисс - отозвал иск, НО... написав, что с целью подать его отдельно... Короче - уже неоднократно судьи делают все дабы мои иски просто не рассматривать... - дополнительный "сигнал" о том, что я на верном пути...Я так думаю --- в разговоре с судьей я так это расценил... - ему нужна какая-то "рекомендательная помощь" от высших судов...А посему - я направляю сейчас все свои усилия на ускорение проведения круглого стола с их руководством..."www.facebook.com/groups/razom2014/permalink/983448665062239/Нашим активистам удалось посетить 13-й сьезд судей и даже выступить там, привлечь внимание судей к тому, что ситуация с валютными кредитами требует разрешения и мы его предлагаем. Растиражировали диски с брошюрой и на сьезде раздали судьям около 400штук.Сейчас готовится круглый стол с судьями ВСУ и ВССУ по данной тематике, он может состояться в конце декабря или в январе. Все наработки и материалы Добродеева есть в фейсбуке на страничках групп, он рекомендует всем изучать их и делиться своими соображениями.facebook.com/groups/razom2014facebook.com/groups/1621730901383090/PS упоминание фамилии человека и ссылок на группы не стоит воспринимать как какую-то рекламу и завлекалово! Важно именно то, что он предлагает ВСЕМ пользоваться этими материалами и защищать себя в сложившейся ситуации с валютными кредитами. Если суды будут завалены аргументированными исками к банкам, то есть вероятность что ситуация должна разрешиться скорее и может быть то "табу" на признание договоров ничтожными и недействительными будет наконец сорвано!!! Многие договора даже являются ничтожными ПО ЗАКОНУ и признание их недействительности не требуется от суда. "Нам в магазине стоимость на ценниках в кирпичах или буханках хлеба не пишут? А почему в кредитном договоре в разных вещах пишут? Чтобы не указывать реальную стоимость." Обгрунтування_нікчемності_правочинів_(грудень-2015).pdf Цитата
Параска Перебийрекет Опубликовано December 7, 2015 Жалоба Опубликовано December 7, 2015 Валерий Добродеев с 2011 года нарабатывал материал этой брошюры, в которой он обосновал ничтожность кредитных сделок с телом в иностранной валюте касательно физ. лиц на потребительские нужды. В 2015 году он проанализировал основные направления таких сделок, как то: 1) заемщик получил валюту из кассы 2) перевод валюты на текущий счет заемщика и получение из кассы гривны 3) конвертация валюты и перевод гривны безналичкой на счет продавца квартиры/авто и взял желающих "подопытных" заемщиков, составил кому иски против банка, а кому встречные иски. На данный момент проходит 5 судебных разбирательств с применением его обоснования. Суды тянут время, представители банков не приходят на заседания, а из последних новостей вот что он пишет "Вчера судья закрыл дело по иску Привата к ..., Причина - неявка представителя банка и не предоставление им всех доказательств по долгу. НО... предложил мне отозвать свой встречный иск... Я пошел на этот компромисс - отозвал иск, НО... написав, что с целью подать его отдельно... Короче - уже неоднократно судьи делают все дабы мои иски просто не рассматривать... - дополнительный "сигнал" о том, что я на верном пути... Я так думаю --- в разговоре с судьей я так это расценил... - ему нужна какая-то "рекомендательная помощь" от высших судов... А посему - я направляю сейчас все свои усилия на ускорение проведения круглого стола с их руководством..." www.facebook.com/groups/razom2014/permalink/983448665062239/ Нашим активистам удалось посетить 13-й сьезд судей и даже выступить там, привлечь внимание судей к тому, что ситуация с валютными кредитами требует разрешения и мы его предлагаем. Растиражировали диски с брошюрой и на сьезде раздали судьям около 400штук. Сейчас готовится круглый стол с судьями ВСУ и ВССУ по данной тематике, он может состояться в конце декабря или в январе. Все наработки и материалы Добродеева есть в фейсбуке на страничках групп, он рекомендует всем изучать их и делиться своими соображениями. facebook.com/groups/razom2014 facebook.com/groups/1621730901383090/ Спасибо! Очень полезная информация! 1 Цитата
Алиса Запорожье Опубликовано January 28, 2016 Жалоба Опубликовано January 28, 2016 По искам "про визнання споживчих кредитних договорів недійсними" исковая давность НЕ ПРИМЕНЯЕТСЯ. Згідно ст.2 Закону України «Про захист прав споживачів», законодавство про захист прав споживачів складається, зокрема, з Господарського кодексу України. Відповідно до п. 3 ст. 20 Господарського кодексу України: «Порядок захисту прав… споживачів визначається цим Кодексом…», тобто Господарським. Вищий арбітражний суд України, як управомочена особа надавати роз’яснення щодо однакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та норм Господарського кодексу України, надав Роз’яснення від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», у пункті 3.3 яких вказано, що: «Недiйснi угоди, як правило, не породжують для сторiн прав та обов’язкiв, тому до вимог про визнання недiйсними таких угод строки позовної давностi не застосовуються». Відповідно до п.6 ст.4 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України): «Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України». Зазначена правова позиція суду ґрунтується на нормах частини 1 статті 216 ЦК України, відповідно до якої «недійсний правочин не створює юридичних наслідків», тобто він не породжує будь-яких бажаних сторонами результатiв. Отже, недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили. Це, так би мовити, „мертвонароджений” правочин, який породжує лише наслідки його недійсності, які настають лише у виглядi повернення сторiн у початковий стан. Юридические лица и физические лица равны в своих правах, которые одинаково должны защищаться государством, а потому не может быть преимущества одних субъектов перед другими. Если для юр.лиц исковая давность не применяется, то и для физ.лиц должно быть так же. Поделитесь, у кого есть, судебными решениями на эту тему. 1 Цитата
TajSon Опубликовано January 28, 2016 Жалоба Опубликовано January 28, 2016 Как такое http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44891408 ? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 По искам "про визнання споживчих кредитних договорів недійсними" исковая давность НЕ ПРИМЕНЯЕТСЯ. Згідно ст.2 Закону України «Про захист прав споживачів», законодавство про захист прав споживачів складається, зокрема, з Господарського кодексу України. Відповідно до п. 3 ст. 20 Господарського кодексу України: «Порядок захисту прав… споживачів визначається цим Кодексом…», тобто Господарським. Вищий арбітражний суд України, як управомочена особа надавати роз’яснення щодо однакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та норм Господарського кодексу України, надав Роз’яснення від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», у пункті 3.3 яких вказано, що: «Недiйснi угоди, як правило, не породжують для сторiн прав та обов’язкiв, тому до вимог про визнання недiйсними таких угод строки позовної давностi не застосовуються». Відповідно до п.6 ст.4 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України): «Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України». Зазначена правова позиція суду ґрунтується на нормах частини 1 статті 216 ЦК України, відповідно до якої «недійсний правочин не створює юридичних наслідків», тобто він не породжує будь-яких бажаних сторонами результатiв. Отже, недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили. Це, так би мовити, „мертвонароджений” правочин, який породжує лише наслідки його недійсності, які настають лише у виглядi повернення сторiн у початковий стан. Юридические лица и физические лица равны в своих правах, которые одинаково должны защищаться государством, а потому не может быть преимущества одних субъектов перед другими. Если для юр.лиц исковая давность не применяется, то и для физ.лиц должно быть так же. Поделитесь, у кого есть, судебными решениями на эту тему. Вы видели дату этого разъяснения? Господарським. Вищий арбітражний суд України, як управомочена особа надавати роз’яснення щодо однакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та норм Господарського кодексу України, надав Роз’яснення від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», у пункті 3.3 яких вказано, що: «Недiйснi угоди, як правило, не породжують для сторiн прав та обов’язкiв, тому до вимог про визнання недiйсними таких угод строки позовної давностi не застосовуються». Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 По искам "про визнання споживчих кредитних договорів недійсними" исковая давность НЕ ПРИМЕНЯЕТСЯ. Згідно ст.2 Закону України «Про захист прав споживачів», законодавство про захист прав споживачів складається, зокрема, з Господарського кодексу України. Відповідно до п. 3 ст. 20 Господарського кодексу України: «Порядок захисту прав… споживачів визначається цим Кодексом…», тобто Господарським. Вищий арбітражний суд України, як управомочена особа надавати роз’яснення щодо однакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та норм Господарського кодексу України, надав Роз’яснення від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», у пункті 3.3 яких вказано, що: «Недiйснi угоди, як правило, не породжують для сторiн прав та обов’язкiв, тому до вимог про визнання недiйсними таких угод строки позовної давностi не застосовуються». Відповідно до п.6 ст.4 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України): «Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України». Зазначена правова позиція суду ґрунтується на нормах частини 1 статті 216 ЦК України, відповідно до якої «недійсний правочин не створює юридичних наслідків», тобто він не породжує будь-яких бажаних сторонами результатiв. Отже, недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили. Це, так би мовити, „мертвонароджений” правочин, який породжує лише наслідки його недійсності, які настають лише у виглядi повернення сторiн у початковий стан. Юридические лица и физические лица равны в своих правах, которые одинаково должны защищаться государством, а потому не может быть преимущества одних субъектов перед другими. Если для юр.лиц исковая давность не применяется, то и для физ.лиц должно быть так же. Поделитесь, у кого есть, судебными решениями на эту тему. К этому вопросу нужно, по моему мнению, подходить с другой стороны. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Как такое http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44891408 ? Неплохое решение, но это лишь первая инстанция. Так, у першій строчці графіку погашення кредиту (додаток № 2 до Договору) вказано, що залишок по кредиту й, в той же час, зарезервовані ресурси, становлять 61 491,19 доларів США. Це при тому, що Позичальник отримав за Договором кредит у сумі 61 390,00 доларів сша. Згідно з Договором до 21.01.15 Позивач повинен був сплатити 60 491,61 доларів США, здійснивши 81 платіж по 746,81 доларів США (60 491,61 = 81 х 746,81), а залишок по кредиту склав би 55 192,91 доларів США, про що вказано у додатку № 2 до Договору. У довідці Банку № 150121/075 від 21.01.1.5 вказано, що заборгованість Позивача перед Відповідачем становить 58 218,34 доларів США. Станом на 21.01.15 за Договором Позивач; сплатив через касу Банку готівкою 61 390,00 доларів США (перелік реквізитів касових документів приведено у відповідному переліку від 16.01.15, копія якого додається до позову). Станом на 21.01.15 при внесенні понад обумовлені платежі за Договором на 898,39 доларів США (898,39 = 61 390,00 - 60 491,61), залишок заборгованості по кредиту був більший на 3 025,43 доларів США, ніж погоджувалось сторонами при укладанні Договору (3 025,43 = 58 218,34 - 55 192,91), що свідчить про поверховість та очевидну викривленість розрахунків. У додаткові № 1 до Договору вказано, що сума процентів та винагород (потрібно розуміти, що йдеться про винагороду за резервування) становить 117 844,40, тоді як згідно з додатком № 2 до Договору така сума вже - 119 837,59. Добуток кількості місяців періоду кредитування (240) на розмір щомісячного платежу (746,81), дає суму 179 234,40, хоча у додаткові № 2 до Договору вказано, що така сума -181 227,50. Як приклад, з виписки по рахунку НОМЕР_1, довідок № 26642 від 01.04.11, № 109055 від 31.10.11 вбачається, що внаслідок непропорційного розподілення сум, кредитне зобов'язання майже не зменшувалось (у графі „Усього" сума кредиту за 7 місяців зменшилась лише на 514 доларів США, в той час як було внесено 5 227,67 доларів США). При цьому, Позивач зазначає, що платежі сплачувались в належних сумах та в узгоджені строки, проте тіло кредиту не погашалось. Це свідчить про дисбаланс зарахування процентів, винагород та тіла кредиту, що вказує на тяжке, несправедливе становище Позивача у договірних зобов'язаннях. 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Так, у п.п. 5.3, 6.4, 8.4 Договору встановлено відповідальність Позичальника за порушення грошових зобов'язань. Якщо припустити, що відбулось прострочення грошового зобов'язання на 1 місяць, в якому 30 днів, то Позичальник повинен сплатити Банку неустойку: штраф 250 грн. плюс 5% від суми позову та пеню у розмірі 4,5% (4,5% = 0,15% х 30 день). Очевидним є те, що величина тільки пені буде в рази перевищувати вартість продукції, тобто плату за користування грошима на рівні 1,04% у місяць (4,3 = 4,5% / 1,04%). В той же час, відповідальність Банку за невиконання обов'язку з видачі кредитних коштів обмежена пенею у розмірі 0,1% від несвоєчасно виданої суми, сплата якої зумовлена з настанням ряду обставин, не пов'язаних із самим фактом порушення, що дозволяє Банку виключити таку відповідальність, навіть при явному порушенні своїх договірних зобов'язань. Умови п.п. 2.3.3, 6.3 Договору дозволяють Банку розірвати договір на власний розсуд, тоді як Позичальник, як споживач кредитних послуг, такого права позбавлений. Наведене потрібно вважати порушенням п. 6 ч. З ст. 18 Зажону № 1023-ХІІ, а умови п. 6.3 Договору -такими, що суперечать чинному законодавству. Положеннями п. 8.1 Договору з посиланням на п. 8.2 Договору передбачено сплату за рахунок Позивача на користь Відповідача винагороди за проведення додаткового моніторингу (окрім ще й фінансового моніторінгу). Проте, у Договорі відсутнє як описання та порядок надання такої послуги, так і її вартість, порядок, строки оплати тощо. Таким чином, Банк встановив обов'язкові для Позичальника умови, з якими останній не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням Договору, що порушує вимоги п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 п.с. решение очень крутое, можно использовать, как шпаргалку для написания исков. Цитата
TajSon Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 п.с. решение очень крутое, можно использовать, как шпаргалку для написания исков. Толку мало: суд не стал разбираться в "хитросплетениях" расчетов, а использовал исковую давность. Итог: апелляция - в силе, вышка - открыто производство. Есть похожее решение по ипотечному договору: отказать по исковой давности (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52232674). Цитата
TajSon Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 К этому вопросу нужно, по моему мнению, подходить с другой стороны. Это как? Цитата
babaika Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Как такое http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44891408 ? Ніяк. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Это как? Явно не по позиции разъяснения 1999 года. Цитата
babaika Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Неплохое решение, но это лишь первая инстанция. п.с. решение очень крутое, можно использовать, как шпаргалку для написания исков. Що такого крутого Ви побачили в цьому рішенні? Хіба що використовувати порядок розрахунків, але судам це не цікаво. Позивачу відмовлено, всі розрахунки до біса. Аналізуючи матеріали справи наявність жодної з цих підстав для визнання недійсності Кредитного договору позивач та його представник суду не довели та їх судом не встановлено. Апеляція підтримала першу інстанцію. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49001380 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Що такого крутого Ви побачили в цьому рішенні? Хіба що використовувати порядок розрахунків, але судам це не цікаво. Позивачу відмовлено, всі розрахунки до біса. Аналізуючи матеріали справи наявність жодної з цих підстав для визнання недійсності Кредитного договору позивач та його представник суду не довели та їх судом не встановлено. Апеляція підтримала першу інстанцію. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49001380 Ждем Вашу положительную практику.Для блокирования действий кредиторов вполне подходит. Цитата
babaika Опубликовано January 29, 2016 Жалоба Опубликовано January 29, 2016 Ждем Вашу положительную практику. Для блокирования действий кредиторов вполне подходит. Хіба це позитивна практика?))) Якими діями наведеними у цьому рішенні можна блокувати кредитора, яким чином? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 31, 2016 Жалоба Опубликовано January 31, 2016 Хіба це позитивна практика?))) Якими діями наведеними у цьому рішенні можна блокувати кредитора, яким чином? Подав отдельный иск и остановив производство о взыскании/об обращении взыскания на предмет ипотеки. Покажите Вашу положительную практику по защите прав потребителей финансовых услуг, расскажите, как Вы боритесь с банковским произволом в Украине. 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 31, 2016 Жалоба Опубликовано January 31, 2016 Хіба це позитивна практика?))) Якими діями наведеними у цьому рішенні можна блокувати кредитора, яким чином? Возможно это и не положительная практика для Вас, но я ее буду использовать в определенных целях. При наличии, вывода специалиста, а еще лучше бухгалтерско-экономической экспертизы, такие основания вполне могут возыметь эффект. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 31, 2016 Жалоба Опубликовано January 31, 2016 Що такого крутого Ви побачили в цьому рішенні? Хіба що використовувати порядок розрахунків, але судам це не цікаво. Позивачу відмовлено, всі розрахунки до біса. Аналізуючи матеріали справи наявність жодної з цих підстав для визнання недійсності Кредитного договору позивач та його представник суду не довели та їх судом не встановлено. Апеляція підтримала першу інстанцію. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49001380 Если бы человек подал заявление о возобновлении сроков, указал уважительную причину, а также был соответствующие доказательства неплохо раписанных нарушений, результат мог бы быть совершенно другим. Цитата
TajSon Опубликовано January 31, 2016 Жалоба Опубликовано January 31, 2016 Если бы человек подал заявление о возобновлении сроков, указал уважительную причину, а также был соответствующие доказательства неплохо раписанных нарушений, результат мог бы быть совершенно другим. Не соглашусь с Вами: исковая давность в данном случае не пропущена, учитывая срок действия договора (20 лет). Как быть с этим: Як суд першої інстанції, так й апеляційний суд, наведені обставини не досліджував, обмежившись встановленням того, що спірний договір укладено 03.04.08, а позов до суду подано 18.02.15, та зробивши висновок про сплив позовної давності. Тоді, з такого висновку можна заключити, що умови оспорюваного договору, які на момент його укладення суперечили законодавству, порушували права особи, призводили до шкідливих наслідків, після спливу часу, визначеного як позовна давність, але ще в межах строку договору й при існуванні ще не виконаних зобов’язань, мало того, що перестають бути такими, але й починають відповідають принципам справедливості й добросовісності, хоча, як на момент укладення договору, так й до закінчення строку договору, суперечать чинному законодавству та порушують права особи, спричиняють шкідливі наслідки. Цитата
Olcha_m Опубликовано February 12, 2016 Жалоба Опубликовано February 12, 2016 Уважаемые форумчане! Подскажите пожалуйста при наличии математического обмана в договоре, есть смысл подавать иск в суд первым? Кредит не плачу с января 2015. Банк в суд еще иск не подавал на взыскание задолженности, действует мораторий - єдине соціальне житло, но пугают регулярно подачей иска смс-ками. Банк ОТП, кредит - июль 2006 года. Если подавать иск первыми - какие риски? И как найти толкового юриста в г.Запорожье по спорам с банками. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано February 12, 2016 Жалоба Опубликовано February 12, 2016 Уважаемые форумчане! Подскажите пожалуйста при наличии математического обмана в договоре, есть смысл подавать иск в суд первым? Кредит не плачу с января 2015. Банк в суд еще иск не подавал на взыскание задолженности, действует мораторий - єдине соціальне житло, но пугают регулярно подачей иска смс-ками. Банк ОТП, кредит - июль 2006 года. Если подавать иск первыми - какие риски? И как найти толкового юриста в г.Запорожье по спорам с банками. Подготовить вывод специалиста о неправильных расчетах ежемесячного платежа и т.д. Не нужно подавать первыми, лучше дождать их иска, после чего подать свой иск о признании кредитного договора недействительным или частично недействительным, на основании октрытого производства по которому остановить производство по взыскании или обращению взыскания на предмет ипотеки. Вы получали досудебное требование? Если, то на него необходимо правильно отреагировать. что именно Вас интересует в Запорожье? На всякий случай сходить в суд и исполнительную службу по месту Вашего жительства и по месту нахождения предмета ипотеки (если они разные) и узнать нет ли открытых производств в отношении Вас, как должника и в отношении ипотекодержателя, если Вы разные лица. Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.