Vladimir AB

Вперше бачу, щоб приват продавав колекторам кредит. Я б не реагував на листи від колекторів, впевнений, що на даному листі підпис та печатка виконані на кольоровому принтері та не мають юр. сили. Крім того, Вас приват повідомляв про відступлення права вимоги? Колектори підтверджували копіями договору і т.д. право вимагати борг? Ні. Не звертайте уваги, написавши листа колекторам, підете на контак, як наслідок-не злізуть

+ дивлячись на позицію суду...

Відповів на форумі. Якщо коротко, то буде ще одне засідання, АВТО просто посилається на постанову ВСУ 6-40цс13 від 11.09.2013 р. Чому я її раніше не бачив... мабуть, шанси геть малі

В даному випадку позичальник припинив повністю проплати по кредиту, а як в ситуації, коли оплати є, але не в повному обсязі (наприклад тільки проценти, чи тільки частину тіла), тобто не всю щомісячну суму, визначену графіком? Це теж є порушенням зобов’язання і підставою для звернення за захистом порушеного права.

Якщо оплати були після досудової вимоги, на поручителя це ж жодним чином не впливає? Строк поруки це не строк позовної давності. У мене справа наразі в суді, така ж ситуація: вимоги до обох в 2011 році, позов в 2015 році. У договорі поруки встановлено строк дії поруки - припиняється, якщо банк не пред’явить вимоги до поручителя протягом 3 років з дня настання строку виконання боргового зобов’язання. Але після цих вимог були проплати, і представник банку каже, що строк позовної давності переривався. Але ж до чого позовна давність до строку поруки (постанови ВСУ щодо цього питання є на форумі). Суддя почала вивчати проплати, коли було порушено графік - існують факти порушення графіку але потім позичальник повертався в графік. Так от, питання: ЯКИМ ЧИНОМ ВПЛИВАЮТЬ ОПЛАТИ ПОЗИЧАЛЬНИКОМ ПІСЛЯ ВИМОГ У 2011 РОЦІ НА СТРОК ПОРУКИ. Я вважаю, НІЯК, т.я. банк змінив строк виконання зобовязання, і мав звернутись до поручителя з позовом протягом 3 років, не залежно від подальших оплат.

Ну що ж , справедлива Ухвала. Ярослав, бажаю успіху!

Сьогодні по другій справі суд виніс ухвалу про залишення без розгляду На якій підставі по першій?

квітень 2011 року не було))) Але строк дії кредитної лінії 1 рік

В какой? Я хочу подати клопотання про залишення судом однієї заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 207 ЦПК

В першому позові так, в другому вже не вказують... що це значить чи міняє?

Ситуація: прийшов позичальник - Прімоколект-капітал подав ДВІ позовні заяви з однаковими сумами, з різницею рівно 2 місяці, все один в один. Кредит картковий в 2011 році. По стандарту - Альфа по договору відступлення вимоги передало Кредит-капітал, КК - по договору Прімоколект. У матеріалах Заява анкета про акцепт, Додаток, Довідка про умови кредитування. Тарифи та правила - на сайті Альфи. В довідці - СТРОК дії картки 2 роки з можливістю перевипуску. Строк дії кредитної лінії - 1 рік з можливістю пролангації. Щодо установлення строку давності в даних документах нічого немає. Отже, заява про застосування строку поз. давності. Але чого ж так тупо Прімоколект тратиться на суд. збір і т.д., сподіваючись, що позичальник не явиться в суд?... питання риторичне.

Риторичне питання, питання вічності...

А що ж тут пояснять ще... вона все сказала... і пішла строїть далі

Враховуючи ситуацію - жінка перебувала весь час в зареєстрованому шлюбі

Скоріше за все: "працівниками банку такого-то було здійснено підробку..."

Така "страшилка" практикується банками і колекторами. Наприклад, нещодавно здвінок позичальнику: уже є рішення суду, вам терміново треба сплатити суму боргу. Звернулись в суд - немає ніякого рішення, в ДВС (на всякий пожарний) - теж нуль.

Думаю зараз, після показу на тв сюжету КК, В+ та УБ збавлять обороти, а нотаріуси, можливо, подумають перед тим як переоформляти

Добре. Чоловік, який який не може бути визнаним судом проживаючим однією сім’єю з жінкою без реєстрації шлюбу) т.я. жінка знаходиться в зареєстрованому шлюбі.

Враховуючи ситуацію і ст. 74 СКУ "сожитель" не може претендувати на будинок

Яке ж це рішення, у Вас засідання 09.09.2015 року. Вам негайно потріно знайти фахівця з банківських справ та писати заперечення як мінімум... ,після вивчення документів думати що ще і яким чином строїти захист

Як мінімум сходоти в суд, отримати завірену копію рішення, Ви поставите дату та підпис про отримання. З цього дня буде 10 днів щоб написати заву про відміну заочного рішення (має бути заочне, якщо нічого з суду не отримували). Далі як порекомендував Олександр.

Є ще іпотечне майно - будинок

Так отож, кредит до 2027 року. Апеляції поки не було, якщо рішення вступить в силу, що тоді? У 2027 році банк звернеться до позичальника і стягне тільки в межах 3 років?

Можливо, не в цій темі потріно, але проаналізуйте рішення, де судом визначено початок перебігу позовної давності з моменту несплати позичальником чергового платежу, Банк пропустив строк позовної давності - судом відмовлено в позові. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Буцмак Ю. Є., при секретарі Кузьменко Т. Г., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 07.12.2007 р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 07-158, до якого у послідуючому вносилися зміни № 1-4. Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 34800 дол. США, зі строком повернення до 07.12.2027 р., сплатою 14,5% річних, з 12.06.2014 р. по 11.06.2015 р. 10% річних, з 12.06.2015 р. до кінця строку кредитування 14,5% річних. Між сторонами було також укладено 4 додаткові угоди до кредитного договору. Банк свої зобовязання за кредитним договором перед відповідачем виконав, надавши йому кредит в сумі 34800 дол. США. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобовязання перед банком не виконав. В результаті порушення умов кредитного договору станом на 19.11.2014 р. утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості по кредиту, заборгованості за процентами, пені, а всього 22525 дол. 6 центів, що за курсом НБУ складає 343736,55 грн. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 22525,06 дол. США, що за курсом НБУ складає 343736,55 грн. та судовий збір в розмірі 3437,36 грн. Представник позивача надіслав на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути із відповідача 25434,81 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 21.04.2015 р. 566036,11 грн., з яких борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 21849,16 дол. США, еквівалентно 486239,58 грн.; борг за процентами з урахуванням 3% річних у розмірі 3129,27 дол. США, еквівалентно 69640,08 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту в розмірі 0,5% за кожен день у розмірі 456,38 дол. США, еквівалентно 10156,38 грн. Від представника позивача надійшов лист, у якому він просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує. Представник відповідача позов не визнав, просить застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволені позову. Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, заперечення проти позову, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає що позов не підлягає задоволенню. Відповідно до ст.ст. 58,60 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.ст. 526,530,1054,626,627,11 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк (позикодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Судом досліджені: Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 07-158 від 7.12.2007 р. з додатками станом на 19.11.2014 р. за ОСОБА_2 у розмірі 22525,06 дол. США, що за курсом НБУ складає 343736.55 грн., курс дол. США до гривні; Кредитний договір № 07-158 від 7.12.2007 р., укладений між ВАТ ВТБ банк і ОСОБА_2, з додатковими угодами № 1-4; Лист-вимога ПАТ ВТБ банк від 26.11.2014 р., адресована ОСОБА_2 про негайне виконання зобовязання за кредитним договором; Копія паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН; Копія Статуту ПАТ ВТБ «Банк»; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «ВТБ Банк» Серія А01, № 725805, дозволи; Заява про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2015 р. № 3967/1-2 з додатками: оригінал розрахунку заборгованості з додатками № 1,2,3. Судом встановлено, що 07.12.2007 р. між ВАТ «ВТБ банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 07-158, до якого у послідуючому вносилися зміни за №№ 1-4. Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 34800 дол. США, зі строком повернення до 07.12.2027 р., сплатою 14,5% річних, з 12.06.2014 р. по 11.06.2015 р. 10% річних, з 12.06.2015 р. до кінця строку кредитування 14,5% річних. Банк свої зобовязання за кредитним договором перед відповідачем виконав, надавши йому кредит в сумі 34800 дол. США. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобовязання перед банком належно не виконує. Банк надіслав на адресу відповідача лист-вимогу від 26.11.2014 р. про погашення заборгованості. Однак відповідач заборгованість перед банком не погасив. В результаті порушення умов кредитного договору станом на 21.04.2014 р. утворилась заборгованість у розмірі 25434,81 дол. США, що за курсом НБУ становить 566036,11 грн. Згідно з пунктом 6.2 кредитного договору, договорів про внесення змін № 1-4 до кредитного договору від 07.12.2007 р. банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору. Боржник відповідач ОСОБА_2 припинив за кредитним договором здійснювати погашення кредиту, процентів за його користування, здійснював не у належній сумі з жовтня 2009 р., що підтверджується, додатками №№ 1,2 до Розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 07-158 від 07.12.2007 р., які надіслані представником позивача до суду разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 05.05.2015 р. № 3967/1-2. Про припинення чи погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом відповідачем в значно меншій сумі ніж передбачено кредитним договором, саме з вказаного часу також підтвердив у суді представник відповідача. Відповідно до ст.ст. 256-261,264,266,267 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Особа, яка виконала зобовязання після спливу позовної давності не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 611, частинами 2-4 ст. 612 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобовязання боржником. У пунктах 10.2, 10.4 кредитного договору зазначено: цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Невід»ємною частиною цього договору є Графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутніх послуг. Судом встановлено, що згідно Графіка зменшення розміру заборгованості по кредиту, позичальник відповідач грошові кошти мав сплачувати згідно графіка. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору, який змінювався, сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів). Представник відповідача у судовому засіданні зробив заяву про застосування до вимог позивача позовної давності. Суд, враховуючи заяву представника відповідача про застосування судом позовної давності, вважає можливим застосувати/застосовує позовну давність до позовних вимог позивача у справі, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 три роки. Право вимоги по заборгованості збігло, тому, що предявити вимогу до позичальника - боржника - відповідача ОСОБА_2 про виконання зобовязання за кредитним договором від 07.12.2007 р., у кредитора (банка), виникло, починаючи з жовтня 2009 р. Банк із позовом до суду звернувся 24.02.2015 р. (дата вказана у позові). При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Судом встановлено, що право вимоги відповідно до ч.1,5 ст. 261, ч. 2 ст. 1050 ЦК України у банка до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором від 07.12.2007 р. виникло з жовтня 2009 р., тобто з часу неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань по кредитному договору. Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому суд зазначає, що позивач, представник позивача не звертались до суду із заявою про визнання поважними причини пропущення позовної давності. Суд не знаходить підстав для визнання поважними причини пропущення позовної давності позивачем. Суд також не знаходить підстав вважати укладені договори про внесення змін №№1-4 до кредитного договору № 07-158 від 07.12.2007 р. такими, що свідчили про переривання перебігу позовної давності, адже із них: № 1 укладений 13.11.2008 р.; № 2 укладений 27.02.2009 р., коли ОСОБА_2 не мав заборгованості; № 3 укладений 21.01.2010 р. коли заборгованість становила менш ніж за 4 місяці; № 4 укладений 12.06.2014 р., за межами позовної давності, тобто більш ніж через 3 роки, як у позивача виникло право (з жовтня 2009 р.) вимоги за кредитним договором від 07.12.2007 р. У договорах №№ 3,4 відсутні данні про визнання відповідачем боргу. Графік погашення кредиту і сплати процентів до договору № 3 та Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки до договору № 4 не містять даних про визнання відповідачем існуючої заборгованість відповідача перед банком на час їх укладення за кредитним договором від 07.12.2007 р., із зазначенням конкретної суми такої заборгованості. Не містять обовязку відповідача щодо погашення заборгованості, яка утворилася у звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором. Крім того у п.6.1.1,6.1.2 до договору № 4 зазначено, що підписання цього договору не призведе до порушення будь-якого положення чинного законодавства України, що має відношення до позичальника. Цей договір не вступає у суперечність з попередніми договорами (угодами), укладеними позичальником. Суд також не знаходить підстав вважати часткове виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором від 07.12.2007 р. після жовтня 2009 р., таким, що свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки незважаючи на часткове погашення ним кредиту та процентів за користування кредитом у наступні періоди, у нього існувала заборгованість за їх сплатою починаючи з жовтня 2009 р., та право вимоги банку до нього з цього часу. За таких обставин суд вважає у задоволені позову слід відмовити. Відповідно до ст.ст. 1,2,4,10,11 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно зі ст.ст. 12,13,4,3 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України. Загальними засадами цивільного законодавства є: 3) свобода договору; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність. При ухваленні рішення, суд враховує правові позиції Верховного Суду України у справах № 6-155цс 13, № 6-53цс 14, № 6-116цс 13. Відповідно до ч.3 ст. 208, ч.1,2 ст. 209, ч.2,3 ст. 213 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин. Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 3,4,11,12,13,252,256-261,264,266,267,526,530,1054,626,627 ЦК України, правових позицій Верховного Суду України у справах № 6-155цс 13, № 6-53цс 14, № 6-116цс 13, керуючись ст.ст. 1,2,4,10,58-60,88,208,209,212-215,360-7 ЦПК України, суд,- У Х В А Л И В : У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити. Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Суддя Ю. Є. Буцмак Білоцерківського міськрайонного суду Київської області