logoped

Вот оно - № 6-170цс13 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7139 ------------------- «Неважно, что именно говорится в кредитном договоре или соглашении, подписанном с кредитным поручителем. Там может быть сказано, что исковая давность по требованию вообще пятьдесят лет. Однако по факту будет, как сказал ВСУ — полгода. Если банк не пришел к поручителю на протяжении шести месяцев с момента первого неплатежа по кредиту, и не потребовал рассчитаться за заемщика (ведь поручитель несет с ним солидарную ответственность), то он опоздал. И не имеет права больше ничего с него требовать» http://knpartners.com.ua/bankam-dali-polgoda-na-vzyiskanie-kredita-s-poruchitelya/

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань: 1) його закінчення є підставою для припинення поруки; 2) у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст.ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України; 3) суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін; 4) у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором; 5) встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Без пред’явлення вимоги до поручителя не можливо встановити факт порушення цивільного права з боку поручителя. Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Законом не передбачено збільшення строку існування зобов'язання поруки.

Пока только комментарии к ст. 559 http://uazakon.ru/ukr/tsku/559/default.htm 3) суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін;

Ярослав, если попадется, выложите ссылку тут. Если я раньше найду, тоже тут выложу.

Однако ВСУ указал в Постанове - Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів. Интересно, что они имели в виду указав - до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів. Это как?

- виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) - "пред’явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. - Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) - слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Як убачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 26 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя. У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.---- ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Интересная получается ситуация. Долг, к примеру 100 000 туг., Взыскать 20 000 туг., банк с поручителя уже не может в силу ч. 4 ст. 599 ГК. Расчет задолженности в деле один. Суд взыскивая солидарно (как просит банк) должен указать, что с заемщика взыскать 100 000 туг, а с поручителя 80 000 туг. и всё это солидарно с обоих? К тому же, расчет задолженности для поручителя должен быть скорее всего отдельным (потому как тянет и лишнюю пеню и т.д.). Ну никак поручителей отпускать не хотят...

samuraj сказал(а) 03 Май 2015 - 01:37: Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 1 жовтня 2014 pоку позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір поруки № 47440 від 5 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсиббанк». Вирішено питання по стягнення судових витрат. У чому тут перемога?

нет конечно

Зауваження до проекту закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань У Головному юридичному управлінні розглянуто підготовлений до другого читання Комітетом з пита нь податкової та митної політики проект закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань (далі – законопроект). 1. У законопроекті передбачається внесення змін до Податкового кодексу України. Водночас текст законопроекту суперечить вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими пропозиції та поправки до законопроекту, що готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. За основу було прийнято текст, що стосувався внесення змін лише до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, які, до того ж, не знайшли свого відображення у тексті, підготовленому до другого читання. Наведеним вимогам також не відповідає порівняльна таблиця законопроекту. 2. Частину положень законопроекту викладено у спосіб, що не відповідає принципу юридичної визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України та згідно з яким юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. На це звертав увагу і Конституційний Суд України у відповідних рішеннях від 22.09.2005 року № 5-рп, від 29.06.2010 року № 17-рп, від 11.10.2011 року № 10-рп. Так, підпунктом 1 пункту 2 розділу І законопроекту пропонується внести зміни до підпункту 165.1.29 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, якими встановити, що «до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих в результаті реалізації права вимоги та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу)». По-перше, зазначене не належить до предмету регулювання статті 165 Податкового кодексу України, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. По-друге, у підпункті, до якого пропонується внести зміни, йдеться про доходи фізичної особи, яка продає право вимоги на депозит. Тому врегулювання у цьому підпункті питання оподаткування доходу платника податку, який придбав право вимоги на депозит і яким може бути, зокрема і юридична особа, є некоректним. Крім того, підпунктом 1 пункту 2 розділу І законопроекту пропонується покласти на нотаріуса, який здійснив нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит, обов'язок повідомляти контролюючий орган про такий договір, проте не вказано за чиєю податковою адресою – продавця чи покупця має бути повідомлено такий орган. 3. Пунктом 3 розділу І законопроекту передбачається внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом доповнення його пунктом 8 щодо надання певним категоріям платників податку (боржникам за фінансовими кредитами) податкових пільг. При цьому застосування норм цього пункту можливо лише до фінансових кредитів в іноземній валюті, які не були погашені до 1 січня 2014 року. Зазначене не відповідає принципу загальності оподаткування, за яким кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу, а також принципу рівності усіх платників перед законом, недопущенні будь-яких проявів податкової дискримінації, який полягає у забезпечені однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункти 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України). 4. Пункт 1 Прикінцевих положень законопроекту щодо набрання чинності цим Законом з дня, наступного за днем його опублікування, не узгоджується з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України. За його змістом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. 5. Пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту щодо приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону (у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом) є юридично некоректним, оскільки реалізація норм цього Закону ставиться в залежність від прийняття Урядом у майбутньому підзаконних актів. Заступник керівника Головного управління В. МІЛОВАНОВ

Порошенко одобрил списание банками убытков по валютным кредитам за счет страхфондов http://kurs.com.ua/novost/bankam-razreshili-spisyvat-ubytki-po-val-r307181

Увеличение обьема ответственности в случае увеличения тела кредита без согласия поручителя настолько прописная истина, что только идийоты из апеляционного суда могли отказать в иске. В районном, похоже, тоже шизик сидит. Наверно этим судьям необходима "швидка методична допомога"

Минулий рік був для суддівського корпусу справжнім випробуванням, а лакмусовим папірцем виступив Закон про очищення влади. Служителі Феміди так активно захищаються від власного очищення, що й досі не розставили усіх крапок над «і» у цьому питанні. Зараз доля процесу люстрації у руках Конституційного суду, який має перевірити окремі норми закону на відповідність Конституції. Ідея люстрації стала мішенню для критики суддів Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ), який попросив колег відправити його на перевірку. Що так не сподобалося суддям? Чи не майнова перевірка? «Слідство.інфо» проаналізувало 89 декларацій про доходи, розміщених на сайті ВССУ, і знайшло там щасливицю-суддю-мільйонера, а ще – її колег з родичами, чиї доходи обчислюються сумами з шістьма нулями. http://www.hromadske.tv/politics/suddivski-groshi/

А не калехторы случаем?

Я думаю достойный выбор. Быстрее сожгут напалмом

За результатами семінару-практикуму «Економічна експертиза в кредитних спорах», який відбувся 24 квітня під егідою Незалежного інституту судових експертиз, наразі готується новий випуск методичних рекомендацій від НІСЕ, на цей раз присвячений темі кредитних спорів та економічній експертизі. В методичці експерти розкажуть про практику проведення економічних досліджень в кредитних спорах, нададуть цінні поради та рекомендації. новий випуск методичних рекомендацій стане у нагоді всім, хто тією чи іншою мірою стикається з кредитними правовідносинами, тому просимо надсилати питання, які Вас цікавлять, на нашу електронну пошту: [email protected] Ми обов’язково висвітлимо їх на сторінках нашої методички! http://nise.com.ua/seminar-praktikum-nise-kredytni-spory Уважаемые форумчане. Кто был на семинаре поделитесь впечатлениями.

ну шо там касачка?

Касачка - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36950183 В допуске в ВСУ - отказать - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35649196

шось не донесли як казав один викладач - підіть під(с)читайте

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35649196

ничего не сказала наверно вмерла

ссылка битая

Истребуйте у них оригиналы всех поданых доказательств по иску!

Правоустанавливающие док -ты забирайте! Вам они необходимы для предоставления в горгаз (для установки счетчикв), водоканал, и т. д.... У Вас должен быть Договор ответственного хранения, посмотрите... А запрет отчуждения не снимут, там переуступка должна быть, проверьте..

КК сошлется на договор с комиссии с банком (КК заходит потом гривна)