Разъяснение ОТ ВСУ для апеляционных судов


Recommended Posts

ВЕРХОВИЙ СУД УКРАЇНИ

18 січня 2010 р. №6-11

Заступнику голови судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області

Стельмаху Н.С. (на № с8 від 4 грудня 2009 р.) Майдан правосуддя. 1. м, Донецьк. 83015

Копія: Головам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя

Розглянувши Вашого листа щодо спірних питань судової практики, пов'язаних з розглядом справ у договірних правовідносинах та деяких процесуальних питань. Судова начата у цивільних справах Верховного Суду України зазначає такс.

1. Щодо договірних правовідносин

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Вийти за межі позовних вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом, і з дотриманням загальних засад цивільного судочинства. Про це також роз'яснено в п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Таким чином, не можна вважати правильною практику судів, які розривають кредитні договори у справах за позовом банку про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором, якщо про це позивачем не заявлено вимогу.

Крім того, у Вашому листі змішані відносини, які врегульовані ч. 2 ст. 1050 і ч. З ст. 65 і ЦК України. Зазначені норми права регулюють різні відносини. Зокрема, статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договор), У судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторонами договор}" не досягнуто угоди і одна із заінтересованих сторін звернулась з вимогою до суду з двох підстав: істотне порушення договор}' другою стороною: інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651). Натомість, ч. З ст. 651 ЦК України зазначає, що і без звернення до суд}' договір вважається розірваним або зміненим у сил}' самого факт}' односторонньої відмови від договор}' у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачено договором або законом).

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором }' зв'язку з порушенням умов договор}' (ч. 2 ст. 1050 ЦК України) не означає односторонньої відмови від договор}', а це є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань- Це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його виконанням проведених! належним чином (тобто не в сил)" лише ухвалення рішення суду).

Не можна вважати правильною практику, про яку йдеться у Вашому зверненні, про те. що якщо банком не заявлено вимог}* про розірвання кредитного договор}, то він має право лише на отримання суми заборгованості, що утворилася за договором на час ухвалення рішення, оскільки це суперечить положенню ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Крім того, у разі заборгованості за кредитним договором неправильною вважається практика відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки чи застави, якщо банком не заявляється вимога про розірвання договор}'. Таке право банка передбачено ст. 589 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу» і ст. 33 Закон}' України «Про іпотеку» і воно не залежить від того, чи сплив термін дії кредитного договор}'. Крім того, як зазначалось вище, зобов'язальні правовідносини між сторонами договору будуть тривати до виконання договору, проведеному належним чином (ст. 599 ЦК України).

При стягненні сум за кредитним договором слід чітко керуватись положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України і виходити з того, що стягнення сум (проценти) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

2. Щодо процесуальних питань

Новий ЦПК України значно удосконалив процедуру виклику до суду. Зокрема, у ч. 6 ст. 74 ЦІ ІК України вперше передбачено право повідомляти або викликати учасників процесу до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку. Проте головним при такому повідомленні чи виклику залишається виконання вимоги цієї же норми процесуального права про забезпечення його фіксації. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, наприклад, телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердження цьому може служити наявність у справі відповідної телефонограми, яка б за змістом відповідала вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, мають міститися дані про особу, яка надіслала телефонограм}' та детальні дані про особ}-, яка її прийняла і за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журнал)" телефонограм.

При цьому також слід звернути увагу на виконання п. 17 Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, який має назву «Основні вимоги до складання та оформлення службових документів. Відправлення кореспонденції».

Голова Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України A.B. Гнатенко

1 Іідготував Луспеник ДД

по расторжению

выходит взыскание суммы задолжености по решению суда, не основание для расторжение кредитного договора

выходит основная проблема заемщиков сидит в ВСУ.

Прошу всех обсудить данную тему, дать оценку данным разъяснениям.

Законны ли они?

с ссылкой на нормы.

Link to comment
Share on other sites

Надо все заемшикам объединится и коллективную скаргу в выший совет юстиции на весь состав ВСУ.такими темпами через год треть страны будет просто в рабстве (( это уже факт

Link to comment
Share on other sites

Надо все заемшикам объединится и коллективную скаргу в выший совет юстиции на весь состав ВСУ.такими темпами через год треть страны будет просто в рабстве (( это уже факт

это точно, только когда это простые заемщики поймут?
Link to comment
Share on other sites

когда поймут поздно будет,ведь дело в том что мы хотим что бы и нам на встречу ишли и мы бы с удовольствием выполняли свои обязательства в меру своих возможностей,если что я в числе первых кто подпишется против всего состава ВСУ за преступление против нации

Link to comment
Share on other sites

А что Вы думаете по поводу п.14 ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі"???????

14. Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

ВСУ указал что "з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій" какими статьями ЦК нужно руководствоваться и тут Декрет КМ.

Link to comment
Share on other sites

А что Вы думаете по поводу п.14 ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі"???????

14. Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

ВСУ указал что "з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій" какими статьями ЦК нужно руководствоваться и тут Декрет КМ.

Обсуждалось

Нужно просить суды всех инстанций, что бы они указали, что взыскать в валюте, они будут писать, что вы не имеете право на расчеты в валюте.

и тогда будет самое веселое, как не имея такого право вы выполняли и могли предусматривать такие условия в договоре? :blink: :blink: :blink:

Link to comment
Share on other sites

ВЕРХОВИЙ СУД УКРАЇНИ



18 січня 2010 р. №6-11



Заступнику голови судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області
Стельмаху Н.С. (на № с8 від 4 грудня 2009 р.) Майдан правосуддя. 1. м, Донецьк. 83015

Копія: Головам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя
Розглянувши Вашого листа щодо спірних питань судової практики, пов'язаних з розглядом справ у договірних правовідносинах та деяких процесуальних питань. Судова начата у цивільних справах Верховного Суду України зазначає такс.
1. Щодо договірних правовідносин
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Вийти за межі позовних вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом, і з дотриманням загальних засад цивільного судочинства. Про це також роз'яснено в п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».
Таким чином, не можна вважати правильною практику судів, які розривають кредитні договори у справах за позовом банку про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором, якщо про це позивачем не заявлено вимогу.
Крім того, у Вашому листі змішані відносини, які врегульовані ч. 2 ст. 1050 і ч. З ст. 65 і ЦК України. Зазначені норми права регулюють різні відносини. Зокрема, статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договор), У судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторонами договор}" не досягнуто угоди і одна із заінтересованих сторін звернулась з вимогою до суду з двох підстав: істотне порушення договор}' другою стороною: інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651). Натомість, ч. З ст. 651 ЦК України зазначає, що і без звернення до суд}' договір вважається розірваним або зміненим у сил}' самого факт}' односторонньої відмови від договор}' у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачено договором або законом).
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором }' зв'язку з порушенням умов договор}' (ч. 2 ст. 1050 ЦК України) не означає односторонньої відмови від договор}', а це є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань- Це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його виконанням проведених! належним чином (тобто не в сил)" лише ухвалення рішення суду).
Не можна вважати правильною практику, про яку йдеться у Вашому зверненні, про те. що якщо банком не заявлено вимог}* про розірвання кредитного договор}, то він має право лише на отримання суми заборгованості, що утворилася за договором на час ухвалення рішення, оскільки це суперечить положенню ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Крім того, у разі заборгованості за кредитним договором неправильною вважається практика відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки чи застави, якщо банком не заявляється вимога про розірвання договор}'. Таке право банка передбачено ст. 589 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу» і ст. 33 Закон}' України «Про іпотеку» і воно не залежить від того, чи сплив термін дії кредитного договор}'. Крім того, як зазначалось вище, зобов'язальні правовідносини між сторонами договору будуть тривати до виконання договору, проведеному належним чином (ст. 599 ЦК України).
При стягненні сум за кредитним договором слід чітко керуватись положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України і виходити з того, що стягнення сум (проценти) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
2. Щодо процесуальних питань
Новий ЦПК України значно удосконалив процедуру виклику до суду. Зокрема, у ч. 6 ст. 74 ЦІ ІК України вперше передбачено право повідомляти або викликати учасників процесу до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку. Проте головним при такому повідомленні чи виклику залишається виконання вимоги цієї же норми процесуального права про забезпечення його фіксації. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, наприклад, телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердження цьому може служити наявність у справі відповідної телефонограми, яка б за змістом відповідала вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, мають міститися дані про особу, яка надіслала телефонограм}' та детальні дані про особ}-, яка її прийняла і за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журнал)" телефонограм.
При цьому також слід звернути увагу на виконання п. 17 Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, який має назву «Основні вимоги до складання та оформлення службових документів. Відправлення кореспонденції».


Голова Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України A.B. Гнатенко
1 Іідготував Луспеник ДД

по расторжению
выходит взыскание суммы задолжености по решению суда, не основание для расторжение кредитного договора
выходит основная проблема заемщиков сидит в ВСУ.
Прошу всех обсудить данную тему, дать оценку данным разъяснениям.
Законны ли они?
с ссылкой на нормы.

Привет.Выходит так.Аналогия: договор поставки газа,электроснабжения( длительный хозяйственный) Можно ведь взыскивать долг -сумму поставки без расторжения договора.Так и тут маленькие хитрости." зобов"язання припиняеться виконанням"
Link to comment
Share on other sites

Привет.Выходит так.Аналогия: договор поставки газа,электроснабжения( длительный хозяйственный) Можно ведь взыскивать долг -сумму поставки без расторжения договора.Так и тут маленькие хитрости." зобов"язання припиняеться виконанням"
но человек же теряет право пользование деньгами или взыскивают предмет залога

как отношения могут продолжаться???

Link to comment
Share on other sites

Короче - ВСУ пишет: Заёмщики, пишите в встречном иске: прошу расторгнуть договор ввиду переноса срока его выполнения.

Имеет ввиду, что Суд сам не может расторгать, если это не заявлено.

Link to comment
Share on other sites

Короче - ВСУ пишет: Заёмщики, пишите в встречном иске: прошу расторгнуть договор ввиду переноса срока его выполнения.

Имеет ввиду, что Суд сам не может расторгать, если это не заявлено.

Под словом расторгнуть Вы имеете ввиду разорвать или признать недействительным? А потом я думаю, что все пишут, что хотят по иску....у Вас есть само разьяснение ВСУ(от кого числа)? Если можно пожалуйста выложите.
Link to comment
Share on other sites

Под словом расторгнуть Вы имеете ввиду разорвать или признать недействительным? А потом я думаю, что все пишут, что хотят по иску....у Вас есть само узагальнення ВСУ?

если я правильно понял то

признав договор недействительным все кто уже выйграли должны готовится к ещо одному процесу

РАЗРЫВ недействительного договора .иначе банк имеет право стянуть процент за задержку выполнения.

из всего сказоного выходит что недействительный не обозначает что он прекратил свое действие и все начисления банком

Link to comment
Share on other sites

если я правильно понял то

признав договор недействительным все кто уже выйграли должны готовится к ещо одному процесу

РАЗРЫВ недействительного договора .иначе банк имеет право стянуть процент за задержку выполнения.

из всего сказоного выходит что недействительный не обозначает что он прекратил свое действие и все начисления банком

Да нет же,блин.Недействительнось правочину или его пунктов отдельно- это ...это их вообще никогда не было.То есть как-бы ничего не укладали .Не поруджуе наслидкив кроме обязанности возврата.Разрыв это теже возврат назад,но остается все то,что было до него. Скажем так: жили-жили: передумали дальше жить и разбежались,но дела(действия) совместные были и они (мы признаем) законные.Просто договор прекращаем-закрываем-расторгаем ( как угодно обзовите) Вот с этой даты мы для друг друга никто ,не партнеры и ничего никому не должны.А если взыскали долг с Вас и пока Вы не заплатите все-все по нему ( в т.ч проценты и штрафы) договор без слова" расторжение" существует.
Link to comment
Share on other sites

Короче - ВСУ пишет: Заёмщики, пишите в встречном иске: прошу расторгнуть договор ввиду переноса срока его выполнения.

Имеет ввиду, что Суд сам не может расторгать, если это не заявлено.

Так есть это клятое узагальення или нет ! ?
Link to comment
Share on other sites

Да нет же,блин.Недействительнось правочину или его пунктов отдельно- это ...это их вообще никогда не было.То есть как-бы ничего не укладали .Не поруджуе наслидкив кроме обязанности возврата.Разрыв это теже возврат назад,но остается все то,что было до него. Скажем так: жили-жили: передумали дальше жить и разбежались,но дела(действия) совместные были и они (мы признаем) законные.Просто договор прекращаем-закрываем-расторгаем ( как угодно обзовите) Вот с этой даты мы для друг друга никто ,не партнеры и ничего никому не должны.А если взыскали долг с Вас и пока Вы не заплатите все-все по нему ( в т.ч проценты и штрафы) договор без слова" расторжение" существует.

совершенно верно! в реестре читала кучу решений, когда после того как суд удовлетворил

иск банка-взыскать, заемщик подает на расторжение (розірвання) договора потому что иск банка удовлетворили и теперь заемщик не может пользоваться тем на что рассчитывал при заключении договора,

как правило иск заемщика удовлетворяли- договор разрывали

Link to comment
Share on other sites

совершенно верно! в реестре читала кучу решений, когда после того как суд удовлетворил

иск банка-взыскать, заемщик подает на расторжение (розірвання) договора потому что иск банка удовлетворили и теперь заемщик не может пользоваться тем на что рассчитывал при заключении договора,

как правило иск заемщика удовлетворяли- договор разрывали

К сожалению потом, труба и поздно пить боржоми - платит все с полна или ипотека в пользу банка со всеми вытекающими последствиями....
Link to comment
Share on other sites

К сожалению потом, труба и поздно пить боржоми - платит все с полна или ипотека в пользу банка со всеми вытекающими последствиями....

труба!! но это как крайний случай, хоть % осановятся

а всу указал судам, что если при позове банка, суд его удовлетворяет, то в своем решении он

не может постановлять розирвання договвору, если заемщик не подавал встречный иск с таким требованием

Link to comment
Share on other sites

Ничего принципиально нового. Единственное что удивляет так это дата - 11 января... А на публику вытащили только в октябре... В общем это не то, что ожидалось. Я ждал "узагальнення".

Link to comment
Share on other sites

труба!! но это как крайний случай, хоть % осановятся

а всу указал судам, что если при позове банка, суд его удовлетворяет, то в своем решении он

не может постановлять розирвання договвору, если заемщик не подавал встречный иск с таким требованием

Скажу из практики, что не которые судьи в наглую, умудряються не принимать Встречные иски, так, что не все просто..не то, что не может постановить(нет иска, нет постановы)
Link to comment
Share on other sites

это точно, только когда это простые заемщики поймут?

Да заёмщики готовы только многие не знают что такое возможно, да и не понятно каким образом объеденить заёмщиков, через рекламму? но тогда нужно её запустить по ТВ, по радио, а вообще, скольно необходимо заёмщиков для коллективного иска 2,3,10,20,1000? Давайте конкретику, как это сделать, а то только посты пишем.

Link to comment
Share on other sites

Короче - ВСУ пишет: Заёмщики, пишите в встречном иске: прошу расторгнуть договор ввиду переноса срока его выполнения.

Имеет ввиду, что Суд сам не может расторгать, если это не заявлено.

тоесть встречкой нужно просить расторгнуть

как всегда спасибо, что разъяснили, а то я не в ту степь пошел.

Link to comment
Share on other sites

Мошенники, бля.

В своё время Российский Центробанк очень красиво посадил на задницу своих ростовщиков:

Территориальным учреждением Банка России было разослано письмо в адрес кредитных организаций, в котором утверждалось, что требование банка о досрочном погашении ссудной задолженности при нарушении заемщиком срока возврата очередной части кредита квалифицируется как расторжение договора вследствие одностороннего отказа банка от исполнения кредитного договора. В связи с этим банк должен вынести задолженность по кредиту на счет просроченных ссуд и прекратить начислять проценты. При этом ст. 310 ГК РФ установлено, что односторонний отказ от исполнения обязательства и одностороннее изменение его условий не допускаются, за исключением случаев, предусмотренных законом. В соответствии с п. 3 ст. 450 ГК РФ в случае одностороннего отказа от исполнения договора полностью или частично, когда такой отказ допускается законом или соглашением сторон, договор считается расторгнутым или измененным соответственно. Таким образом, односторонний отказ от договора возможен только в тех случаях, когда это прямо допускается законом или соглашением сторон. Так, в соответствии с п. 1 ст. 821 ГК РФ кредитор вправе отказаться от предоставления заемщику предусмотренного кредитным договором кредита полностью или частично при наличии обстоятельств, очевидно свидетельствующих о том, что предоставленная заемщику сумма не будет возвращена в срок. Следовательно, отказ кредитора от исполнения своих обязательств прямо предусмотрен в ст. 821 ГК РФ, регулирующей правоотношения сторон по кредитному договору. Однако закон прямо не предусматривает право банка на односторонний отказ от кредитного договора в иных случаях, в том числе когда банк уже выполнил свои обязательства перед заемщиком. Такой отказ может быть прямо предусмотрен в договоре. При этом в определенных в п. 2 ст. 811, ст. 813 и п. 2 ст. 814 ГК РФ случаях кредитор вправе потребовать досрочного возврата суммы займа и уплаты причитающихся процентов. Таким образом, понятия "отказ от договора" и "требование о досрочном возврате долга" в ГК РФ не отождествляются и используются в разных случаях. По нашему мнению, требование банка о досрочном погашении кредита является не чем иным, как односторонним изменением условия договора о сроке возврата кредита и порядке его погашения, если договором предусмотрено возвращение кредита по частям. В связи с этим полагаем, что требование о досрочном возврате кредита не может рассматриваться как односторонний отказ от договора, который влечет его расторжение и прекращение обязательств. Таким образом, принимая во внимание требования ст. ст. 819 и 809 ГК РФ, полагаем, что в рассматриваемой ситуации банк вправе начислять проценты по кредиту в соответствии с условиями договора за весь период пользования денежными средствами до исполнения заемщиком своего обязательства по возврату кредита. Учитывая изложенное, правомерно ли начисление процентов, в том числе повышенных, на остаток ссудной задолженности после предъявления требования банка о досрочном возврате кредита?

Ассоциация российских банков

Ответ:

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ПИСЬМО

от 21 мая 2009 г. N 15-2-2-5/3201

Департамент банковского регулирования и надзора Банка России рассмотрел совместно с Юридическим департаментом и Департаментом бухгалтерского учета и отчетности обращение, касающееся вопросов начисления процентов по кредитному договору после предъявления требования банка о досрочном возврате кредита, и сообщает следующее.

К компетенции Банка России, определенной Федеральным законом "О Центральном банке Российской Федерации (Банке России)", не относится разъяснение порядка применения норм гражданского законодательства Российской Федерации. Разъяснения Банка России и его территориальных учреждений не могут изменять или дополнять нормы гражданского законодательства Российской Федерации.

При исчислении процентов по кредитным договорам, по нашему мнению, в том числе и в случае предъявления требования банка о досрочном возврате, банкам следует исходить из норм гражданского законодательства, а также руководствоваться положениями заключаемых договоров.

Соответствующие разъяснения предполагается направить в территориальные учреждения Банка России.

Заместитель директора В.В.ЧИСТЮХИН 21.05.2009

Link to comment
Share on other sites

Банкам вывернули кредиты

04 марта 2010

Авторы: Светлана Дементьева, Ольга Плешанова

Президиум Высшего арбитражного суда (ВАС) признал незаконным не только одностороннее повышение банками ставок по кредитам физлицам, но и санкции за просрочку платежа, а также разрешение споров с заемщиками по месту нахождения банков. Такое решение ВАС радикально меняет повсеместно распространенную практику розничного кредитования и является беспрецедентным проигрышем банков в давнем противостоянии с Роспотребнадзором по вопросу соблюдения прав заемщиков.

Президиум ВАС вчера рассмотрел в порядке надзора дело Русского банка развития (РБР; переименован в «Открытие») против управления Роспотребнадзора по Москве и отказал в удовлетворении всех требований банка, признав претензии ведомства правомерными. Напомним, Роспотребнадзор посчитал ущемляющими права потребителя сразу несколько условий кредитного договора банка с заемщиком-физлицом — о возможности одностороннего повышения банком ставок по кредитам, о рассмотрении споров с заемщиками в суде по месту нахождения банка и об уплате пени (неустойки) за просрочку оплаты основного долга и процентов по нему. Таким образом, повсеместно распространенная банковская практика окончательно признана незаконной — постановление президиума ВАС обжалованию не подлежит.

Такое решение президиума ВАС оказалось неожиданным не только для банкиров, но и для юристов. Прогнозируя результаты сегодняшнего рассмотрения дела РБР против Роспотребнадзора, юристы рассчитывали, что президиум ВАС с большой долей вероятности поддержит мнение коллегии судей, высказанное ими в определении о передаче дела на рассмотрение в президиум (см. «Ъ» от 1 марта). Оно было гораздо менее категоричным. Незаконным коллегия судей сочла лишь условие об одностороннем повышении банком ставок, не поддержав Роспотребнадзор в отношении двух других претензий.

«Особенно неожиданным выглядит решение президиума ВАС относительно незаконности санкций за просрочку,— говорит руководитель банковской практики «Пепеляев Групп» Лидия Горшкова.— До сих пор этот момент деятельности банков особых нареканий не вызывал: санкции за просрочку были нормальной банковской практикой всех банков без исключения, отказ от них может существенно снизить платежную дисциплину заемщиков».

Невозможность определять в договорах с заемщиками возможность судиться по месту нахождения банка не менее критична для банков, хотя напрямую на работу судов общей юрисдикции, где банки судятся с физлицами, решение президиума ВАС не повлияет. «При обобщении судебной практики и выработке обязательных рекомендаций для судов общей юрисдикции Верховный суд вынужден будет позицию ВАС учесть,— говорит адвокат Московской областной коллегии адвокатов Денис Узойкин.— Постановление президиума ВАС только усилит негативное отношение к рассмотрению споров по месту нахождения банка, сложившееся сейчас в судах общей юрисдикции».

Сами банки еще более пессимистичны в оценке практических последствий вчерашнего решения президиума ВАС. «Полный отказ от санкций за просрочку приведет к резкому снижению платежной дисциплины заемщиков и, как следствие, колоссальному росту просрочки, что может застопорить всю систему розничного кредитования, о необходимости восстановления которой делали неоднократные заявления первые лица страны»,— говорит член правления Сведбанка Алексей Аксенов. Если у банков не будет возможности использовать штрафные санкции, при возникновении просрочки им придется требовать досрочного возврата кредита, в том числе через суд, что еще больше завалит суды исками, добавляет заместитель руководителя розничного блока Альфа-банка Илья Зибарев. При этом даже при нормальной скорости работы судов особой надежды на возврат долгов через суд банкиры не питают. «В регионах, по месту жительства заемщиков, суды очень зависят от конъюнктуры, а их решения носят явную социальную направленность,— отмечает господин Зибарев.— Получается замкнутый круг».

Теперь банкам придется пересматривать кредитные договоры в пользу заемщиков, считают эксперты. Дело в том, что после вынесения решения президиумом ВАС Роспотребнадзор, который и прежде активно проверял банки на предмет нарушений прав заемщиков, столкнется с валом обращений заемщиков. Это станет поводом для новых проверок банков со стороны ведомства Геннадия Онищенко «Для сокращения негативных последствий банкам придется пересмотреть подходы к заключению кредитных договоров с физлицами»,— говорит госпожа Горшкова. В самом Роспотребнадзоре довольны достигнутым результатом. «Мы рассчитываем, что решение президиума ВАС снизит риски недобросовестного подхода банков к работе с гражданами, будет способствовать установлению равноправных договорных отношений через изменение политики банков на рынке розничного кредитования»,— заявил «Ъ» начальник управления защиты прав потребителей Роспотребнадзора Олег Прусаков.

Link to comment
Share on other sites

Банкам вывернули кредиты

04 марта 2010

выходит Россия больше повернута лицом к обычным заемщикам?

или это обычная пропаганда?

Мошенники, бля.

Эдуард, что же за разъяснение у нас???

ВСУ считает, дострокове стягнення заборгованості за к.д. основанием для расторжения?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show