Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[stairtov]

привет добросовесным банкокидальщикам

итак забрал решение с мотивировкой

позже скину скан а пока сразу скажу что суд просто проигнориовал поднятые вопросы а сама мотивировка упирается на уже стандартный текст по дозволам индивидуалке

мне кажется что там ещо не переварили эти вопросы и сезжают

и ещо замечание в исках которые в деле дайто срочно пояснение что по wre дело расматривается согласно поднятому конкретному вопросу

тоесть потреб долгосроч кредит который имеет свои особенности

которые противоречат некоторым положениям загальных банкивських кредитив

не знаю как описать но смысл том что есть загальни а есть конкретные

и тоесть суд не расмотрел по сути дело

незна если не успею с апеляцией то у меня ещо поле боя открыто

а зарубили по той причине что небыло попередження

просто про днепр рещение не знали да и я не знал

[sofi]

там назначениа платежа "оплата заборгованности по договору №11111111".

ну и берите эту оплату по договору. Наверно это вы сами себе деньги в кредит давали.

Реквизиты плательщик, получатель - являются не менее знаичимыми, чем призначення, это обязательные реквизиты. И если указана ваша ФИО, ИНН, как бенефициара, то кто должен получить средства????

1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: (П82, не дие)

бенефіціар - кінцевий одержувач коштів або банківських металів, на рахунок якого зараховуються кошти в іноземній валюті або банківські метали, переказ яких був ініційований за допомогою платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах;

( Абзац другий пункту 1.2 в редакції Постанови Національного банку N 493 від 12.11.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 500 від 29.12.2006 )

Платник має право не надавати документи, які є підставою для здійснення переказу, якщо він здійснює переказ у межах України зі свого поточного або вкладного (депозитного) рахунку з метою поповнення свого поточного (карткового) або вкладного (депозитного) рахунку, погашення кредиту та процентів за рахунок власних [не куплених на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ)] коштів тощо.

Откуда у вас власни доллары, вы их уже задекларировали?

[Andry]

Откуда у вас власни доллары, вы их уже задекларировали?

у меня есть квитанция покупки за грн, которые я задекларировал.

тоесть не только счет, но и его название должно соответствовать получателю.

счет 2909 транзитный для учёта моей задолженности перед банком. наименование конкретного счета 2909ХХХХХХ - Иванов И.И.. а как вы хотите, чтобы назывался счет? кредитная задолженность Иванова И.И.? но и так понятно, что на счете 2909 кредитная задолженность, зачем её вписывать в название счета? вы же не вписываете в название счета 2620 - текущий валютный счет Иванова И.И.

другое дело, что в Бенефициаре место расположения указан пой паспорт и мой адрес. надо почитать правила заполнения данного документа.

[sofi]

у меня есть квитанция покупки за грн, которые я задекларировал.

тоесть не только счет, но и его название должно соответствовать получателю.

счет 2909 транзитный для учёта моей задолженности перед банком. наименование конкретного счета 2909ХХХХХХ - Иванов И.И.. а как вы хотите, чтобы назывался счет? кредитная задолженность Иванова И.И.? но и так понятно, что на счете 2909 кредитная задолженность, зачем её вписывать в название счета? вы же не вписываете в название счета 2620 - текущий валютный счет Иванова И.И.

другое дело, что в Бенефициаре место расположения указан пой паспорт и мой адрес. надо почитать правила заполнения данного документа.

или вы знаете что-то такое чего, я не знаю, и не предусмотрено законом и нпа, в т.ч. П280 про план рахункив?

не существует транзитных счетов для учета кредитной задолженности.

вы купили доллары на валютном рынке украины, как таковой - это МВБР, а поэтому должны вместе с заполнением доручення предоставить банку документы,которые являются основанием для перевода ваших купленых долларов и внесенных на текущий счет с этого счета безналом по свифту себе же с дальнейшим получением через кассу, т.к. вы не просите их внести на какойто другой счет.

а не заметаете ли вы таким образом следы, легализуете доходы полученные криминальным путем? на месте банка, как организации осуществляющей финмониторинг, следует поинтересоваться, все данные для такого интереса есть.

Ну что вы в самом деле? Ну пойдите, сдайте в банк свои гроши в депозит , а в документы впишите соседа.

Вы отправили деньги себе. Неужели не ясно?

[sofi]

привет добросовесным банкокидальщикам

итак забрал решение с мотивировкой

позже скину скан а пока сразу скажу что суд просто проигнориовал поднятые вопросы а сама мотивировка упирается на уже стандартный текст по дозволам индивидуалке

мне кажется что там ещо не переварили эти вопросы и сезжают

и ещо замечание в исках которые в деле дайто срочно пояснение что по wre дело расматривается согласно поднятому конкретному вопросу

тоесть потреб долгосроч кредит который имеет свои особенности

которые противоречат некоторым положениям загальных банкивських кредитив

не знаю как описать но смысл том что есть загальни а есть конкретные

и тоесть суд не расмотрел по сути дело

незна если не успею с апеляцией то у меня ещо поле боя открыто

а зарубили по той причине что небыло попередження

просто про днепр рещение не знали да и я не знал

олег, мое мнение, что судья ВАМ симпатизировала, по крайней мере уж точно не банку.

а решение - отобразило реалии, по- честному , по закону мотивировать,- приключений на свою ж не оберешься, а

так и волки сыты и овцы целы.

а что вы хотите оспаривать в апеляшке?

тут надо вам подумать, ведь это уже не первый к вам иск? может у банка уже иссякли возможности что нибудь с вас взымать? Ну что-то из серии ст.61 КУ? Может быть теперь в этом напряме двигаться?

[sofi]

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

01.06.2011 N 174

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 червня 2011 р.

за N 790/19528

Про затвердження Інструкції про ведення

касових операцій банками в Україні

Відповідно до статей 7, 33 Закону України "Про Національний

банк України" ( 679-14 ) та з метою вдосконалення організації

касової роботи банками в Україні Правління Національного банку

України П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Затвердити Інструкцію про ведення касових операцій банками

в Україні (далі - Інструкція), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України

від 14.08.2003 N 337( z0768-03 ) "Про затвердження Інструкції про

касові операції в банках України", зареєстровану в Міністерстві

юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089;

Предметом регулювання цієї Інструкції є такі касові операції:

приймання через касу банку готівки національної та іноземної

валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки

інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку

(філії, відділення);

[Йивгеней]

Это уже давно написано было...

Вот только там же все ещё интереснее стало )))

Выдача кредитных долларов ТОЛЬКО с текущего счета.

[Andry]

или вы знаете что-то такое чего, я не знаю, и не предусмотрено законом и нпа, в т.ч. П280 про план рахункив?

не существует транзитных счетов для учета кредитной задолженности.

это я неправильно выразился

вы купили доллары на валютном рынке украины, как таковой - это МВБР, а поэтому должны вместе с заполнением доручення предоставить банку документы,которые являются основанием для перевода ваших купленых долларов и внесенных на текущий счет с этого счета безналом по свифту себе же с дальнейшим получением через кассу, т.к. вы не просите их внести на какойто другой счет.

вы чуть не поняли. я долары купил в обменке, положил их на текущий валютный счет и указанной выше бумажкой перевел на счет 2909, проценты за пользование кредитом и часть тела кредита.

а не заметаете ли вы таким образом следы, легализуете доходы полученные криминальным путем? на месте банка, как организации осуществляющей финмониторинг, следует поинтересоваться, все данные для такого интереса есть.

не заметаю, тут уже один из форумчан написал, что налоговая не видит в таких действиях нарушений

Ну что вы в самом деле? Ну пойдите, сдайте в банк свои гроши в депозит , а в документы впишите соседа.

Вы отправили деньги себе. Неужели не ясно?

да ничего не понятно что и куда я заплатил по этому документу.

счет 2909 - Другая кредиторская задолженность за операциями с клиентами банка

Назначение счета: учет сумм другой кредиторской задолженности за операциями с клиентами банка, например, невиплачені переводы для бенефициаров, которые не имеют счета в банке; суммы средств, которые получены для зачисления на вклады клиентов банка.

За кредитом счета проводятся суммы кредиторской задолженности за операциями с клиентами банка.

За дебетом счета проводятся суммы погашения кредиторской задолженности за операциями с клиентами банка.

[Andry]

и почему чтобы восторжествовала правда мы должны перечитать кучу документов, а они тупо нарушают закон ничего ничитая.

вот что нашел

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...i?nreg=z0910-08

П О С Т А Н О В А

28.07.2008 N 216

Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України

4.3. ...

Якщо в графі "Призначення платежу" немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті, а зазначено, що це благодійна допомога, тощо, і переказ коштів в іноземній валюті здійснено не на договірній основі, то уповноважений банк бенефіціара діє відповідно до пункту 4.5 цього Положення.

4.5. Уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в уповноваженому банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання уповноваженим банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.

Виплата коштів фізичним особам здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти на користь фізичних осіб.

[sofi]

не заметаю, тут уже один из форумчан написал, что налоговая не видит в таких действиях нарушений

финмониторинг в данном случае возлагается на банк и нбу

[VIB]

Та же 337я.

2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

Это из инструкции по б/н расчетам в грн. Как это относится к 337???

[Йивгеней]

Никак. Это перечисление было.

[Andry]

финмониторинг в данном случае возлагается на банк и нбу

значит форумчанин ошибся, надо было писать не в налоговую и милицию, а в собственный банк и в НБУ.

[polina]

пока мы теряем:

1. ВСУ сказал, что банки имели право предоставлять кредиты в инвалюте, при этом не указав кому и на что и куда.

2. Но ВСУ не мог столь нагло заявить, что использовать инвалюту в качестве ср-ва платежа -банк имеет полное право, а сослался на П.483 п.1.5 и генлицензию.

3.Генлицензия не дает права принимать платежи меж резидентами в инвалюте, а П483 относится к безналу к тому же.

4.Но в генлицензии есть возможность принимать инвалюту на текущие счета, а потом по договору списывать с них(безнал для п.1.5 П.483)

Вот сейчас эта подгонка и происходит. Под решения всу. А пока мы разбирались они таким образом УСЕ и "узаконят"

Кстати я об этом писала больше года назад, видать нбу меня читает и делает правильные выводы.

Или сами догадались??? )))) Или мне свои роздумы втихаря держать))))

Ведь что по сути приказал Форум -банк? что то что проводился прием на другие счета кроме вкладного и поточного - нарушение валютного зак-ва. А кто понес за это ответственность по162 и ст16 Декрета? НИКТО, только людей крова полишали и до самоубийств довели. И подлая антинародная власть до сих пор вносит маразматические поправки в законы, которые сами же нарушили вначале, а теперь эту вакханалию грабежей и подрыва стабильности нацвалюты, и как следствие экономики - пытаються узаконить.

Почему до сих пор Нацбанк ниразу не ответил, как уполномоченный агент вал. контроля, как

но ведь можно оспорить платежные документы прошлых лет, к тому же в моем договоре четко прописано возвращать валюту на 3739...., его то оспорить можно как неукладений? Договор то не переделаешь

[Andry]

но ведь можно оспорить платежные документы прошлых лет, к тому же в моем договоре четко прописано возвращать валюту на 3739...., его то оспорить можно как неукладений? Договор то не переделаешь

где-то уже это писали.

что если на момент разборок банк устранил "недочеты" (раньше у него не было лицензии, а теперь он получил) то спорить о незаконности кредита уже нельзя. Хотя там был вопрос без ответа - как на это посмотрят контролирующие органы - работа без лицензии.

но как можно "исправить" незаконную платежку 3-х летней давности?!

[alexburko]

пока мы теряем:

1. ВСУ сказал, что банки имели право предоставлять кредиты в инвалюте, при этом не указав кому и на что и куда.

2. Но ВСУ не мог столь нагло заявить, что использовать инвалюту в качестве ср-ва платежа -банк имеет полное право, а сослался на П.483 п.1.5 и генлицензию.

3.Генлицензия не дает права принимать платежи меж резидентами в инвалюте, а П483 относится к безналу к тому же.

4.Но в генлицензии есть возможность принимать инвалюту на текущие счета, а потом по договору списывать с них(безнал для п.1.5 П.483)

Вот сейчас эта подгонка и происходит. Под решения всу. А пока мы разбирались они таким образом УСЕ и "узаконят"

Кстати я об этом писала больше года назад, видать нбу меня читает и делает правильные выводы.

Или сами догадались??? )))) Или мне свои роздумы втихаря держать))))

Ведь что по сути приказал Форум -банк? что то что проводился прием на другие счета кроме вкладного и поточного - нарушение валютного зак-ва. А кто понес за это ответственность по162 и ст16 Декрета? НИКТО, только людей крова полишали и до самоубийств довели. И подлая антинародная власть до сих пор вносит маразматические поправки в законы, которые сами же нарушили вначале, а теперь эту вакханалию грабежей и подрыва стабильности нацвалюты, и как следствие экономики - пытаються узаконить.

Почему до сих пор Нацбанк ниразу не ответил, как уполномоченный агент вал. контроля, как

Мне кажется, что здесь кроется ответ на один, не сильно задаваемый, но оттого не менее насущный вопрос: отчего же ревизии НБУ так упорно и так долго не замечали всего этого раньше?.... Не НБУ ли работал "покрышкой" для комбанков?....

Или же эта тема на самом деле уже имеет определенный резонанс, имеющий все шансы стать очередным ОТП-шным делом в части "сенсационности"... А решения судов - пока прячут... Почему нет?...

К нам новая постанова отношения же не имеет, - все случилось гораздо раньше, в то время, когда действовала Постанова №337... Может оно и к лучшему: после "акцентирования" данного вопроса, банкиры быстрее начнут понимать вопрос, когда с ними внесудебно регулировать..

У меня вопрос по срокам: что у нас с исковой давностью для этих моментов и для криминала?

Три года?...

Можем опоздать...

[stairtov]

олег, мое мнение, что судья ВАМ симпатизировала, по крайней мере уж точно не банку.

а решение - отобразило реалии, по- честному , по закону мотивировать,- приключений на свою ж не оберешься, а

так и волки сыты и овцы целы.

а что вы хотите оспаривать в апеляшке?

тут надо вам подумать, ведь это уже не первый к вам иск? может у банка уже иссякли возможности что нибудь с вас взымать? Ну что-то из серии ст.61 КУ? Может быть теперь в этом напряме двигаться?

вощето твоя правда но мне от этого не легше червак точет никого намека нет на доказаный факт отсутствия дог залога и отсутствие нот реестрации самого договора что и делает его не укладенным но при этом упоминается неукладеннисть и хоть бы заикнулась что я не получил кредит

все в одщем плане что банк может кредитовать . видать перед этим не одного так вальнула используя шаблон с верху

не успокоюсь пок гадость не нацарапаю

[Judge]

значит форумчанин ошибся, надо было писать не в налоговую и милицию, а в собственный банк и в НБУ.

тоже писал в налоговую для разъяснений и на себя заявление в МВД поскольку по 162й КУоАП именно МВД составляет протоколы. Писать нужно в зависимости от цели. Если лишение банка лицензии согласно 20й ЗУ оБиБД, то конечно в НБУ, если возбуждение уголовного дела по 200 и 202 УК - в правоохранительные органы. по УПК следствие по 200й ведет МВД по 202й, тот орган который возбудил дело.

А в налоговую можно написать разве что относительно разъяснения, остальное они спуливают на правоохранительные органы и НБУ (п.4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» функцією податкової інспекції є зокрема, контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та розглядання звернень громадян в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю.)

[sofi]

У меня вопрос по срокам: что у нас с исковой давностью для этих моментов и для криминала?

Три года?...

Можем опоздать...

ищите, Шура, ищите, на вас одна надежда, у меня уже глаз замылен, точно помню,что в какой-то постанове видела, но я их сотни перечитала...(((

[stairtov]

100% поддерживаю.

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

of гадость заканчиваю царапать остались штрихи и вписать доки а также лишнее убрать

думаю успею подать

благодарю за предоставленное тело на ветке образцы исков

не могу кинуть файлом кидаю как есть не доработанный после удалю добавлю для жару ещо и 1154 с готивкови кошты и подлагодарю за благотворительность . а также что все притензии относятся не комне а к тем клеркам которые пытаясь меня обмануть нанесли вред приват банку

А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

На рішення Голосіївського суду м. Киева від 11.07.2011 року по

справі №2-1064/11 головуючого суді Мазурик О.Ф.

Рішенням Голосіївського суду від 11.07.2011 року у складі головуючого судді Мазурик О.Ф. при секретарі Василишиної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за ______________ (Апелянт) до ПАТ ______________ про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, в позові відмовлено.

Апелянт, Tелятніков Олег Володімірович не можу погодитися із мотивувальною частиною зазначенного рішення суду першої інстанції в частині визначених їм підстав для відмови у позові ЗАТ «Приват банк» позивачу.

Та у відмові у моєму Зустрічному позові у визнанні кредитно заставного договору як не укладенного та відсутност договору іпотеки недійсними, а саме в наслідок наступних обставин:

1) - суд не в повної мірі з’ясував обставини справи, які мають суттєве значення для правомірного її вирішення;

2) - суд не дослідив надані докази, дослідження яких має суттєве значення при вирішенні справи; шо зафіксовано технічними суду.

3)- мотивувальна частина Рішення не містить належних доводів які в своу чергу підтвержені доказами ;

4)-чітких посилань на норми діючого законодавства та помилкове іх застосування що до окремо взятих СПОЖИВЧИХ ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ ЗМЕТОЮ КУПІВЛИ РЕЧЕЙ АБО СПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ НАДАНІ РЕЗИДЕНТАМИ НА ТЕРІТОРІЇ УКРАЇНИ які визначаються в касово банкових проводках як 2203.. .. .. ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

5)-суд першої інстанції прийняв рішення спираючись на припущення та на норми непрямої дії які спрямомано с метою омани суду надав позивач без належного доведення іх застосування саме для таких особливих умов кредитування;

6)- судом не встановлена суть позову яка зазначена в заголовку позову, омана , визнання правочину неукладенним , припинення правовідношення ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

7)-при визначенні обставин суд вийшов за межі позовної заяви;

8)- суд не звернув увагу на те що відсутний ДОГОВІР ЗАЛОГУ на підставі якого транспортній засіб може набути статус ЗАСТАВИ

та обов’язковість шого укладання відповідно ЗУ «Про Заставу» ст.13

що судом було досліджено підкреслено і додатково надано час позивачу для надання пояснень відсутності договору застави після чого позивач намагався змінити позовни вимоги ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

9)- суд не звернув увагу на відсутність нотаріального посвідчення кредитно заставного договору після якого наступають правовидношення що зазначено у томуж договорі крім того наведено яким чином проводиться нотаріально посвідчення відповідно до ЗУ « про нотаріат» добровильнисть присутність сторин пояснення та перевирка усвідомлення наслідків ,та перевірка відповідності до законодавства правочину ; про що було своєчасно доведено і зафіксовано технічними засобами суду .

Своїм Рішенням суд першої інстанції фактично (помилково) визнав або встановив, що вираження зобов’язання та виконання за зобов’язанням на території України між резидентами мають та/або можуть бути виражені в іноземної валюті. Для використання іноземної валюти як засобу платежу за будь - якими зобов’язаннями, в тому числі і при кредитних відносинах, на території України між резидентами не потрібні ніякі дозвільні документи, ці операції дозволено проводити Банкам або іншим особам на територій України без будь-яких обмежень. Всі ці валютні операції (сплата за зобов’язанням в іноземної валюті) має або може бути передбачені в договорах, що заключені між резидентами на території України. Вищезазначені правочини при таких обставинах мають всі юридичні підстави для існування без жодного протиріччя з нормами діючого законодавства на підставі того, що в ньому прямо не зазначена заборона щодо цих операцій.

Суд першої інстанції фактично погодився з думкою Відповідача, який зазначив (цитата Рішення 2 абзац. мотивувальної частини): «чинне законодавство не забороняє банкам здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі і видавати кредити у доларах США» (кінець цитати рішення).

Далі вже було встановлено, що Відповідач на час укладання спірного кредитного договору мав відповідну Банківську ліцензію, Дозвіл та додаток до Дозволу.

В цьому ствердженні виникає протиріччя, так як якщо чинне законодавство не забороняє валютне кредитування, вираження зобов’язання в іноземної валюті між резидентами на території України, то тоді і не існує необхідності отримання відповідних дозвільних документів. Але Відповідач отримав ці документи передусім за причиною заборони своєї діяльності та проведення певних валютних операцій без цих дозвільних документів.

Отже суд першої інстанції не встановив наступне питання:

Дозвіл на використання іноземної валюти як засіб платежу при будь-яких зобов’язаннях, в тому числі і при валютному кредитуванні, може бути передбачено на підставі відсутності прямої заборони на такі операції в діючому законодавстві, чи при наявності відповідних дозвільних документів (Банківська ліцензія, Дозвіл та Додаток до Дозволу)?

Проте в ПОЛОЖЕННІ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій Постанова Правління Національного банку України від 17.07.2001 за N 275 зазначено (Цитата положення) :

«1.3. Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії.

Банк має право розпочати здійснювати операції лише за умови дотримання вимог чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України, якими визначаються умови для здійснення відповідних операцій (у тому числі щодо наявності технічних умов, спеціальних підрозділів, їх керівників, відповідних спеціалістів та внутрішніх положень, що регламентують порядок здійснення операцій).

1.4. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється одночасно здійснювати діяльність із залучення вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і надання кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законодавством України.» (Кінець цитати Положення)

Отже відсутність прямої заборони в чинному законодавстві в даному випадку по валютному кредитуванню не може прийматися як аргумент, так як це протирічить навіть підзаконним актам, що прямо регламентують діяльність банківських установ. Суд першої інстанції не дослідив цей факт.

Більш того, це підтверджує, що суд фактично прийняв сторону Відповідача та виходить за межі позову. В своєї позовної заяві я не оспорював законність чи незаконність валютного кредитування як такого, я оспорював законність факту вираження зобов’язання в іноземній валюті, виконання зобов’язання за цим правочином в іноземній валюті (доларах США) без відповідних дозвільних документів, згідно з якими це може бути передбачено та/чи дозволено.

Суд не прийняв до уваги також письмові ПОЯСНЕННЯ Позивача щодо заперечення відповідача на позовну заяву про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними (у справі), де були зазначені чіткі посилання на прямі норми чинного законодавства, що обмежують та/або забороняють використання іноземної валюти при виконанні будь яких зобов’язань на території України, використання іноземної валюти як засобу платежу.

Тобто суд знівелював та не застосував при винесенні рішення ст.. 99 Конституції України, ст.. ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р, ст..ст.192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а лише посилався на непрямі норми ЦК, що передбачають (але прямо не дозволяють) використання іноземної валюти лише у випадках і порядку, встановлених саме ЗАКОНОМ.

Суд першої інстанції не навів жодного Закону в своєму Рішенні, згідно з яким передбачено та дозволено використання іноземної валюти як засіб платежу, за виконанням будь-якого зобов’язання, вираження зобов’язання в іноземної валюті. Суд першої інстанції навів після вищезазначеного лише положення Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в якому передбачені певні (але не будь-які) валютні операції на підставі генеральної ліцензії. Але вищезазначений Декрет не є Законом, він лише має силу Закону і саме в ньому передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань (ст. 3). Більш того, наявність генеральної ліцензії не звільняє банківську установу від отримання індивідуальної ліцензії (щодо використання іноземної валюти як засобу платежу).

Більш того, суд першої інстанції неправомірно посилався на п.4.ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. мотивуючи, що згідно неї не потрібна наявність індивідуальної ліцензії так як законодавець не встановив термін і суми кредитів, що перевищують встановлені законодавством межі (п. «в» ч.4.ст.5) Проте я не зауважував про необхідність отримання індивідуальної ліцензії саме на підставі цього пункту. Тобто є підстави вважати, що відповідач відвів суд від суті справи, поза межі позовної заяви, незважаючи на те, що я давав відповідні письмові пояснення щодо цих стверджень.

В своєї позовної заяві я посилався на необхідність отримання індивідуальної ліцензії на підставі п. «г» ч.4.ст.5 вищезазначеного Декрету, тобто використання іноземної валюти як засіб платежу за будь-якими зобов’язаннями, в тому числі і при валютному кредитуванні, та сплати відсотків за ним у іноземній валюті. Більш того в своєму листі відповідач сам визнав про необхідність отримання індивідуальної ліцензії. В листі від ____________ року відповідачем зазначено (1 стор.7 абз.) (Цитата листу): «Відповідно до вимог вищезазначеного Декрету, використання іноземної валюти як засобу платежу, а також залучення та розміщення коштів як в національній, так і в іноземній валюті від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, що по суті є кредитною операцією (кредитними відносинами), вимагають наявності індивідуальної ліцензії НБУ» (кінець цитати листу) Але суд першої інстанції фактично проігнорував це ствердження Відповідача.

Крім того суд першої інстанції не дослідив надані докази Відповідачем та не врахував ПОЯСНЕННЯ щодо ствердження Відповідача про дозвіл надання валютних кредитів, розрахунку за ними в іноземної валюті, вираження зобов’язання в іноземної валюті та проведення інших валютних операцій на підставі Банківської ліцензії, Дозволу та додатку до Дозволу, які є у справі.

В наслідок дослідження цих доказів було визначено Позивачем, що надана Банківська ліцензія № 8 від 02 жовтня 2006 року, що видана ЗАТ «ПУМБ» не містить жодних ознак валютної операції, отже розглядати її як дозвільну для використання іноземної валюти не припустимо. Валютні операції передбачені як дозвільні лише в Дозволу № 8-1 від 02 жовтня 2006 року, який недійсний без Додатку, а в Додатку № 8-1 від 02 жовтня 2006 року до Дозволу міститься конкретизація цих валютних операцій, їх чіткий перелік. Єдиними кредитними операціями в цьому Додатку, що стосуються Банку є залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

Але згідно Постанови Правління Національного банку України 10.08.2005 N 281 встановлено (Цитата Постанови):

«міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком;

суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи;

торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами;

купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;

міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;» (Кінець цитати Постанови).

Тобто суд помилково погодився з тим, що в переліку операцій з валютними цінностями в Додатку до Дозволу, є операції, що можуть стосуватись правочинів (кредитних відносин) між/з фізичною особою резидентом на території України, тобто правочину, що було вчинено між Позивачем та Відповідачем.

Більш того в Постанові Правління Національного банку України від 30.05.2007 N 200 зазначено (Цитата Постанови):

«1.1. Ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

8.8. Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями, передбаченими цими Правилами, згідно з власними тарифами виключно в гривнях.» (Кінець цитати Постанови). Тобто в подальшому було додатково заборонено банкам отримувати винагороду в іноземної валюті.

А в Постанові Правління Національного банку України 14.10.2004 N 483 встановлено (Цитата Постанови):

«1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.» (Кінець цитати Постанови).

Постанова Правління Національного банку України 10.08.2005 N 281 також встановлює отримання винагороди Банку виключно в гривнях. (Цитата Постанови):

«36. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях.» (кінець цитати Постанови)

Всі ці нормативно правові акти за своєї юридичною силою нижчі ніж ті, що Позивач наводив у Позовної заяві, Доповненні до неї, в відповідних письмових Поясненнях, але суд першої інстанцій знівелював положення, що мають верховенство над Постановами НБУ і не застосував їх для встановлення справедливого та неупередженого рішення.

Також Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно визначив, що зміст Договору не суперечить вимогам закону, оскільки особи, які його укладали, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішньої волі та договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Апелянт не оспорював правомірність Договору з підстав недієздатності осіб, чи відсутності певного волевиявлення. Я стверджував, що під час укладання Договору мене фактично було введено в оману, що полягала в певному приховуванні, обмеженні необхідної інформації, що має істотне значення при подальшому виконанню Договору, в несправедливих умовах Договору, а точніше в відсутності інформації про те, що усі ризики мають бути покладені виключно на споживача, що ціна договору може змінюватись за вимогою Банку на його власний розсуд, при цьому є дискримінаційні умови зміни відсоткової ставки, агресивна підприємницька практика, що заборонена.

Згідно ч.2 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотні умови кредитного договору визначаються в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» , яка вказує , що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються (Цитата закону):

«1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) інші умови, визначені законодавством

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. » (Кінець цитати закону)

Згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про Захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (з усіма змінами і доповненнями, що діяли на момент укладання договору) (далі Закон України «Про Захист прав споживачів») (Цитата закону): «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у ПИСЬМОВІЙ формі про наступне:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей

між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з

оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат,

пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та

поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на

страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів,

їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка

є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні

субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від

кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.» (Кінець цитати закону)

Банк, надаючи кредит строком на 20 (двадцять) років, повинен був відобразити валютні ризики в Договорі та сукупну вартість кредиту, чого зроблено не було і фактично, всі валютні ризики було покладено на Позичальника та ціна договору змінилась, відсутність даного пункту або окремого додатку затрудняє можливість виконання даного Договору на умовах, які були на час підписання Договору і суперечить п.2 ст. 11, п.2 ст.18 Закону України «Про Захист прав споживачів», в якому зазначено: «2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.»

Ніяких письмових заяв від Банку, на момент підписання Договору не надходило, ніяких порівнювальних таблиць, графіків, роз’яснювальних записок, діаграм, фінансових розрахунків та будь-якої іншої наочної та доступної інформації тощо, я не бачив, що суперечить п.2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» та ч. 1. ст..15 цього закону в якої зазначено:

«1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.»

А в п. 2 ст. 15 встановлено : «2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем)

у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.»

Проте фактично Відповідач позбавив мене цього права. Інформація стосовно кредиту, що встановлює істотні умови виконання кредитного договору не була надана ані в усному, ні тим паче в письмовому вигляді, як це вимагає закон.

Більш того суд знівелював положення п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” та Ст.. 15 п.9.Закону України „Про захист прав споживачів” в яких зазначено, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг і суд має виходити саме з цього припущення. Але суд встановив, що споживач в змозі був передбачити зміну курсу долара, лише з підстав, що до цього було декілька його суттєвих змін. І по суті це не є обов’язковим для відповідного інформування щодо подібних властивостей умов договору.

Крім того, в зазначеному законі встановлено ст.. 18 : п. 8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В анкеті – заяві згідно первинних умов договору на отримання кредиту для придбання нерухомості зазначено: «У разі надання кредиту в іноземній валюті для розрахунку суми кредиту використовуються курси, встановлені банком для таких операцій на дату надання кредиту» на той день курс НБУ був 5.05. Тобто настання певних подій не були передбачені умовами договору, не була зазначена орієнтовна вартість кредиту з урахуванням відсотків, коливань курсу гривні по відношенню до долара.

Фактично підписувався договір на одних умовах, а виконувався вже на інших, що є неприпустимим.

Це також суд не врахував при винесені рішення.

Суд не визначив, що фактично Відповідач вимагав від мене виконати зобов’язання на які я не давав своєї згоди, які непередбачені договором та заборонені чинним законодавством.

Так як, я вносив кредитні кошти за своїм зобов’язанням у встановлений графіком платежів (у справі) строки та в сумах, що перевищували зазначені в графіку.

А саме:

-в 2007 року було сплачено 6041,35 доларів США, що в еквіваленті становило 30508, 82 грн.

-в 2008 року сплачено 5906,07 доларів США, що в еквіваленті становило 31442,13 грн.

- в 2009 року 4693,85 доларів США, що в еквіваленті становило 36463,07 грн.

-в 2010 року 455,25 доларів США, що в еквіваленті становило 3639,28 грн.

Загальна сума, що була сплачена за графіком (з перевищенням зазначених сум) становила 17096,52 доларів США, що в еквіваленті становить 102053,30 грн.

А згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (додаток № 1 до кредитного договору ) я повинен був сплатити:

- в 2007 року 1797,78 доларів США;

- в 2008 року-1822,71 доларів США;

-в 2009 року- 1817,76 доларів США;

-в 2010 року (до 01.10.2010 р) – 1210,19 доларів США.

Що в сумі становить 6648,44 доларів США.

Тобто загальна переплата за графіком становила: 17096,52- 6648,44= 10448,08 доларів США. Виключно виходячи із зазначених в графіку сум наступний платіж, що дорівнює сумі сплачених платежів наступить лише 31 липня 2016 року.

Таким чином Вимога відповідача про сплату надмірних коштів не є правомірною, та не відповідає чинному законодавству України. В відповідному листі я звернувся з проханням до Відповідача надати мені математичний розрахунок заборгованості, алгоритм (формулу) нарахування сум, але Відповідач фактично проігнорував це звернення, зазнаючи, що в Договорі все указано. Більш того, сам факт вимоги повернути суму, що не зумовлена ані кредитними умовами, ані діючим законодавством свідчить про агресивну підприємницьку практику, що заборонена.

Проте в п.4. ст..11 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначено: «Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.»

Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом є додатком №1 до кредитного договору і є невід’ємною складовою договору. Але Позивач фактично вимагав від мене надмірну сплату за кредитом, порушуючи публічний порядок та умови договору, так як фактично сплачував частинами більшими ніж зазначені в графіку.

Таким чином, суд не дослідив, що Відповідач приховав повну інформацію щодо отриманого мною кредиту, яка містить обставини, що мають істотне значення та умови, що в свою чергу є обманом з боку Відповідача та підтвердженням щодо нечесної підприємницької практики.

Також суд першої інстанції проігнорував ствердження Позивача та докази щодо незаконної Вимоги Банку по сплаті зобов’язань (письмові вимоги банку про необхідність поновлення страхових договорів), які не зазначені ані в Договорі, ані в чинному законодавстві, що підтверджує про агресивну підприємницьку практику, а якщо така практика має місце при виконанні правочину, такий правочин визнається недійсним.

Суд першої інстанції неправомірно визначив згідно Позову, що несправедливість умов договору полягає в тягарі наслідків від економічної кризи (такого ствердження в позовної заяві взагалі не існує і це не наголошувалось Позивачем під час судового засідання), але вірно визначив, що валютні ризики покладені виключно на позичальника.

Суд фактично погодився з тим, що валютні ризики, які покладені на позичальника, це нормальне явище, навіть якщо це прямо непередбачено (зазначено) умовами договору, коли виробник, кредитор, виконавець покладає всі свої можливі збитки, всі ризики виключно на свого клієнта, споживача послуг.

Проте це не визначено договором, ця інформація була прихована кредитором або надана в нечіткій формі в двозначному положенні та є незрозумілою. Відсутність цієї інформації встановлює, що Договір не спрямовано на реальне настання правових наслідків в частині його подальшого виконання. Адже отримання кредиту, купівля квартири та певний час погашення заборгованості це ще не всі правові наслідки, що повинні були передбачені в Договорі. Проте суд першої інстанцій посилався лише на ці факти.

Більш того, під час судових засідань письмові пояснення Позивача (апелянта) щодо заперечень, зауважень Відповідача фактично були знівельовані та проігноровані.

Вищенаведені факти, говорять про відсутність засад змагальності, рівності сторін, всебічності, повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи судом.

Крім того суд першої інстанції фактично не знайом зі справою яку він розглядав та/або не має певний кваліфікаційний рівень та/або знаходиться в певних кулуарних відносинах з Відповідачем. Так під час судових засідань суд починаючи з неправомірних дій по долученню письмових доказів до матеріалів справи з відповідними запереченнями Відповідача на позовну заяву з порушенням процесуальних строків подання (відповідне заперечення щодо дій головуючого судді у справі, технічний запис 20100902-103504 з часу : 0:10:00 по 0:14:10). При цьому суд встановив, що саме Позивач затребував надані докази, але в позовної заяві мною було лише витребувано Довідку про отримання доходу та копії індивідуальної та генеральної ліцензії. Не існувало також Ухвали суду про витребування інших доказів за ініціативою суду.

Подальші дії суду під час розгляду справи також свідчать про упередженість та перебування в особливих відносинах з особами, які беруть участь у справі (а саме з представником відповідача). Під час судових засідань суд першої інстанції фактично не давав змоги задавати певні питання Позивачу до Відповідача, постійно формулював за Відповідача відповідь, відповідав за нього, а при його питаннях формулював та уточнював їх (технічний запис файлу 20100902-103504 з часу: 00:56:00 по 1:33:26). А при моєму запереченні щодо дій головуючого судді (технічний запис файлу 20100902-103504 з часу : 1:33:25 по 1:34:02 ) суд проігнорував це заперечення, чим порушив ст.. 160 ЦПК України, згідно якої суд повинен був занести це в журнал судового засідання та винести відповідну Ухвалу, що свідчить про незаінтересованість суду у всебічному розгляді справи, що має істотне значення при її вирішенні та винесенні справедливого та неупередженого рішення.

Під час останнього судового засідання (а їх було два) суд запитав відповідача, чи подавав він зустрічний позов, тим самим підтверджуючи, що суд навіть не знайом з матеріалами справи та порядком надання зустрічного позову, як це вимагає закон, та свідчить про певні кулуарні відносини з банком, крім того суд відмовив від об’єктивного освітлення справи шляхом заборони проведення відео зйомки судового процесу (Ухвала суду від ________ року технічний запис файл 20100902-103504 часу від: 0:07:00 по 0:09:50), також судом було проігноровано клопотання Позивача на роздрукування технічного запису судових засідань та не надано відповідної копії судового рішення з мотивувальною частиною (заява про надання у справі). Всі вищезазначені факти прямо встановлюють певну заінтересованість суду в неправомірному рішенні, в порушенні процесуальних норм, які можуть вплинути на неупереджене рішення суду першої інстанції.

Вважаю за необхідним знов зазначити підстави за якими правочин має бути визнаним недійсним, підстави, які суд першої інстанції не застосував:

1. на підставі ч.1 ст.227 ЦК : «1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.»

2. на підставі приписів п.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів»: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними» (омана, агресивна підприємницька практика, несправедливі, дискримінаційні умови)

3. на підставі п.1 ст.230 ЦК України – «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.»

4. на підставі п.6. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу спожива 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.»

5. на підставі п.5. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.»

6. на підставі ч.3. ст..215 ЦК «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).»

7. на підставі ч.1 ст.215 ЦК «1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.» Стаття 203 ЦК: «1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

На підставі ст..ст.13, 294, 295, 296, 297, 301, 302, 309 ЦПК України , -

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на Рішення _______ суду м. ________ від 2__________ року по справі № _________ головуючого судді ___________

2. Скасувати Рішення ___________ суду м. _________ від _______ року по справі № _________ головуючого судді _________ у повному обсязі.

2. Ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги ___________в зв’язку з обґрунтованістю позовних вимог та наявності підстав, оскільки судом першої інстанції не застосовано ряд законів та норм, які мають підлягати до застосування при визначенні правочину недійсним, виконання за яким порушує публічний порядок, створює приховані несправедливі та дискримінаційні умови, що вводять споживача фінансових послуг в оману, при виконанні якого є прояв агресивної підприємницької практики.

«_____» ______________ 2010 р. _____________

Додатки:

1. 3 екземпляри апеляційної скарги на 10 арк. кожний;

2. Документ, що посвідчує сплату інформаційно-технічного забезпечення;

3. Документ, що посвідчує сплату судового збору.

Пользуйтесь кому надо. Апелляция не моя. Отдельное спасибо Васильку, Антирейду, Гранд Иншуру, Стаиртову и всем всем участникам.

Хотя, наверное, и эта апелляция, ровно как и все другие уже в нашей стране обречены. После их узагальнень.

Но все равно бороться надо. Хотя бы ради борьбы.

[Йивгеней]

Занятно конечно

Пообщался с корешем своим который оформлял кредит нам

Под гнетом доказательств - он согласился, что такая "заявка" с 2203, если она противоречит постановлению 337 не может являться законным доказательством получения кредитных денег в банке по КД.

Как-то я писал про всякое разное. И допустил ошибку. Исправляюсь:

Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Постанова Правління Національного банку України

від 21 січня 2004 року N 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 березня 2004 р. за N 377/8976

Глава 2. Загальні правила документообігу

2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5 та 6 цієї Інструкції.

(абзац шостий пункту 2.5 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

[Бонар]

Занятно конечно

Пообщался с корешем своим который оформлял кредит нам

Под гнетом доказательств - он согласился, что такая "заявка" с 2203, если она противоречит постановлению 337 не может являться законным доказательством получения кредитных денег в банке по КД.

Как-то я писал про всякое разное. И допустил ошибку. Исправляюсь:

Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Постанова Правління Національного банку України

від 21 січня 2004 року N 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 березня 2004 р. за N 377/8976

Глава 2. Загальні правила документообігу

2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5 та 6 цієї Інструкції.

(абзац шостий пункту 2.5 в редакції постанови

Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

да оно и так ясно:

ни один нормальный бухгалтер, главбух не примет документы которые по сути не оформлены до конца или не имеют всех реквизитов.

при проверки той же налоговой будет установлен факт увеличения расходов и уменьшение налогооблагаемой прибыли...

эти долбаные юристы из банка так всем запудрили мозги...

[Йивгеней]

На всех найдется управа. Рано или поздно.

[Andry]

На всех найдется управа.

не найдется

у каждого "индивидуальный случай"

Вон, судятся "дети войны" и "матери с пособием до трех лет". у всех одинаковые случаи, у всех иски и основания одинаковые, у всем закон на их стороне. НО все получают разнообразные решения, даже умудряются проигрывать обе инстанции. Вот такие у нас суды.

[Йивгеней]

Да и юристы и адвокаты часто не супер.