Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[stairtov]

Да и юристы и адвокаты часто не супер.

все окончательный вариант и делаю как делаю и будь как будет

у мене ещо одна шахматная доска с 22 начнется

До Голосіївського районного суду

м. Київ, 03680, вул. Потєхіна 14-а

Апелянт (Позивач ): Телятніков Олег Володимирович,

проживаю за адресою:

Україна, м. Київ, 03039,

Відповідач: ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»

Україна, м. Дніпропетровськ, 49094,

вул. Набережна Перемоги, буд. 50

код ЄДРПОУ 14360570

МФО № 305299

Тел. (056)7896021

Ел.скр. [email protected]

Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку

МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557

Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65,

А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

На рішення Голосіївського суду м. Киева від 11.07.2011 року по

справі №2-1064/11 головуючого суді Мазурик О.Ф.

Рішенням Голосіївського суду від 11.07.2011 року у складі головуючого судді Мазурик О.Ф. при секретарі Василишиної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за Зустрічнім позовом (Апелянт) до ПАТ «ПриватБанк» про визнання омана , агресивність , визнання правочину неукладенним ,припинення правовідношення , в позові відмовлено.

Апелянт, Tелятніков Олег Володімірович не можу погодитися із мотивувальною частиною зазначенного рішення суду першої інстанції в частині визначених їм підстав для відмови у Зустрічному позові до ПАТ «Приват банк» .

Так у відмові у моєму Зустрічному позові у визнанні кредитно заставного договору як неукладенного та відсутності договору договору залогу , а як наслідок відсутність правовідносин відповідно до п.1 п.2 ч.7 ст. 16 ЦКУ:

1) - суд не в повної мірі з’ясував обставини справи, які мають суттєве значення для правомірного її вирішення;

2) - суд не дослідив надані докази, дослідження яких має суттєве значення при вирішенні справи ,а саме кредитно заставного договору на наявність ознак нотаріального посвідчення (обовьязковість якого визначена у параграфі №9 тогож кредитно заставного договору

9. РЕЄСТРАЦІЯ ЗАСТАВИ

9.1. Реєстрація Застави. Застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством України, як застава першого (вищого) пріоритету.

Тільки після с моєю прісутностю та виконанні всіх обовьязковіх процедур відповідно до ЗУ «Про нотаріат» та наказу МЮУ від 2004 р «Про вчинення ноиаріальніх дій» добровильнисть ,присутність сторин, пояснення та перевирка усвідомлення наслідків ,та перевірка вільного волевиявлення і відповідності до чинного законодавства ,правочину ;про що було своєчасно доведено і зафіксовано технічними засобами суду .

Мною детально булі надані пояснення суду щодо відсутності будь яких ознак нотаріального посвідчення на наданому ПАТ «Приват банкок» зразку ксеро копії кредитно заставного договору з печаткою «згідно з оригіналом» ,та підписом особи яка робила звирку оригінала з ксерокопиєю ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

3)- суд не звернув увагу на відсутність нотаріального посвідчення кредитно заставного договору після якого наступають правовидношення

4)- мотивувальна частина Рішення не містить належних доводів які в своу чергу підтвержені доказами та не відображена на аудіо носія технічними засобамі фіксаці суду що підтверджує що не було додержано гловного принципу розгляду цівільніх справ ЗМАГАЛЬНОСТІ СТОРІН спору ;

5) - суд не звернув увагу на те що відсутний ДОГОВІР ЗАЛОГУ на підставі якого транспортній засіб може набути статус ЗАСТАВИ

та обов’язковість шого укладання відповідно ЗУ «Про Заставу» ст.13

що судом було досліджено підкреслено і додатково надано час позивачу для надання пояснень відсутності договору застави після чого позивач намагався змінити позовни вимоги ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

6)-суд першої інстанції прийняв рішення спираючись на припущення та на норми непрямої дії які спрямомано с метою омани суду надав позивач без належного доведення іх застосування саме для таких особливих умов кредитування;

7)- судом не встановлена суть позову яка зазначена в заголовку позову, омана , визнання правочину неукладенним , припинення правовідношення ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

8) -чітких посилань на норми діючого законодавства та помилкове іх застосування що до окремо взятих СПОЖИВЧИХ ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ ЗМЕТОЮ КУПІВЛИ РЕЧЕЙ АБО СПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ НАДАНІ РЕЗИДЕНТАМИ НА ТЕРІТОРІЇ УКРАЇНИ які визначаються в касово банкових проводках як 2203.. .. .. ; шо зафіксовано технічними засобами суду. 8)-при визначенні обставин суд вийшов за межі позовної заяви;

.Цитата з мотивувальної частіни

9)-Своїм Рішенням суд першої інстанції фактично (помилково) визнав або встановив, що вираження зобов’язання та виконання за зобов’язанням на території України між резидентами мають та/або можуть бути виражені в іноземної валюті. Для використання іноземної валюти як засобу платежу за будь - якими зобов’язаннями, в тому числі і при кредитних відносинах, на території України між резидентами .

І не потрібні ні які дозвільні документи, ці операції дозволено проводити Банкам або іншим особам на територій України без будь-яких обмежень. Всі ці валютні операції (сплата за зобов’язанням в іноземної валюті) має або може бути передбачені в договорах, що заключені між резидентами на території України. Вищезазначені правочини при таких обставинах мають всі юридичні підстави для існування без жодного протиріччя з нормами діючого законодавства на підставі того, що в ньому прямо не зазначена заборона щодо цих операцій.

Суд першої інстанції фактично погодився з думкою Відповідача, який зазначив «чинне законодавство не забороняє банкам здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі і видавати кредити у доларах США»

Далі вже було встановлено, що Відповідач на час укладання спірного кредитного договору мав відповідну Банківську ліцензію, Дозвіл та додаток до Дозволу.

В цьому ствердженні виникає протиріччя, так як якщо чинне законодавство не забороняє валютне кредитування, вираження зобов’язання в іноземної валюті між резидентами на території України, то тоді і не існує необхідності отримання відповідних дозвільних документів. Але Відповідач отримав ці документи передусім за причиною заборони своєї діяльності та проведення певних валютних операцій без цих дозвільних документів.

Отже суд першої інстанції не встановив наступне питання:

Дозвіл на використання іноземної валюти як засіб платежу при будь-яких зобов’язаннях, в тому числі і при валютному кредитуванні, може бути передбачено на підставі відсутності прямої заборони на такі операції в діючому законодавстві, чи при наявності відповідних дозвільних документів (Банківська ліцензія, Дозвіл та Додаток до Дозволу)?

Проте в ПОЛОЖЕННІ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій Постанова Правління Національного банку України від 17.07.2001 за N 275 зазначено (Цитата положення) :

«1.3. Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії.

Банк має право розпочати здійснювати операції лише за умови дотримання вимог чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України, якими визначаються умови для здійснення відповідних операцій (у тому числі щодо наявності технічних умов, спеціальних підрозділів, їх керівників, відповідних спеціалістів та внутрішніх положень, що регламентують порядок здійснення операцій).

1.4. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється одночасно здійснювати діяльність із залучення вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і надання кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законодавством України.» (Кінець цитати Положення)

Отже відсутність прямої заборони в чинному законодавстві в даному випадку по валютному кредитуванню не може прийматися як аргумент, так як це протирічить навіть підзаконним актам, що прямо регламентують діяльність банківських установ. Суд першої інстанції не дослідив цей факт.

Більш того, це підтверджує, що суд фактично прийняв сторону Відповідача та виходить за межі позову. В своєї позовної заяві я не оспорював законність чи незаконність валютного кредитування як такого, я оспорював законність факту вираження зобов’язання в іноземній валюті, виконання зобов’язання за цим правочином в іноземній валюті (доларах США) без відповідних дозвільних документів, згідно з якими це може бути передбачено та/чи дозволено.

Суд не прийняв до уваги також письмові ПОЯСНЕННЯ Позивача щодо заперечення відповідача на позовну заяву про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними (у справі), де були зазначені чіткі посилання на прямі норми чинного законодавства, що обмежують та/або забороняють використання іноземної валюти при виконанні будь яких зобов’язань на території України, використання іноземної валюти як засобу платежу.

Тобто суд знівелював та не застосував при винесенні рішення ст.. 99 Конституції України, ст.. ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р, ст..ст.192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а лише посилався на непрямі норми ЦК, що передбачають (але прямо не дозволяють) використання іноземної валюти лише у випадках і порядку, встановлених саме ЗАКОНОМ.

Суд першої інстанції не навів жодного Закону в своєму Рішенні, згідно з яким передбачено та дозволено використання іноземної валюти як засіб платежу, за виконанням будь-якого зобов’язання, вираження зобов’язання в іноземної валюті. Суд першої інстанції навів після вищезазначеного лише положення Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в якому передбачені певні (але не будь-які) валютні операції на підставі генеральної ліцензії. Але вищезазначений Декрет не є Законом, він лише має силу Закону і саме в ньому передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань (ст. 3). Більш того, наявність генеральної ліцензії не звільняє банківську установу від отримання індивідуальної ліцензії (щодо використання іноземної валюти як засобу платежу).

Більш того, суд першої інстанції неправомірно посилався на п.4.ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. мотивуючи, що згідно неї не потрібна наявність індивідуальної ліцензії так як законодавець не встановив термін і суми кредитів, що перевищують встановлені законодавством межі (п. «в» ч.4.ст.5) Проте я не зауважував про необхідність отримання індивідуальної ліцензії саме на підставі цього пункту. Тобто є підстави вважати, що відповідач відвів суд від суті справи, поза межі позовної заяви, незважаючи на те, що я давав відповідні письмові пояснення щодо цих стверджень.

10) -Крім того суд першої інстанції не дослідив надані докази Відповідачем та не врахував ПОЯСНЕННЯ щодо ствердження Відповідача про дозвіл надання валютних кредитів, розрахунку за ними в іноземної валюті, вираження зобов’язання в іноземної валюті та проведення інших валютних операцій на підставі Банківської ліцензії, Дозволу та додатку до Дозволу, які є у справі.

Тобто суд помилково погодився з тим, що в переліку операцій з валютними цінностями в Додатку до Дозволу, є операції, що можуть стосуватись правочинів (кредитних відносин) між/з фізичною особою резидентом на території України, тобто правочину, що було вчинено між Позивачем та Відповідачем.

Більш того в Постанові Правління Національного банку України від 30.05.2007 N 200 зазначено (Цитата Постанови):

«1.1. Ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

8.8. Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями, передбаченими цими Правилами, згідно з власними тарифами виключно в гривнях.» (Кінець цитати Постанови). Тобто в подальшому було додатково заборонено банкам отримувати винагороду в іноземної валюті.

А в Постанові Правління Національного банку України 14.10.2004 N 483 встановлено (Цитата Постанови):

«1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.» (Кінець цитати Постанови).

Постанова Правління Національного банку України 10.08.2005 N 281 також встановлює отримання винагороди Банку виключно в гривнях. (Цитата Постанови):

«36. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях.» (кінець цитати Постанови)

Всі ці нормативно правові акти за своєї юридичною силою нижчі ніж ті, що Позивач наводив у Позовної заяві, Доповненні до неї, в відповідних письмових Поясненнях, але суд першої інстанцій знівелював положення, що мають верховенство над Постановами НБУ і не застосував їх для встановлення справедливого та неупередженого рішення.

Також Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно визначив, що зміст Договору не суперечить вимогам закону, оскільки особи, які його укладали, мають необхідний обсяг цивільної правоздатності , волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішньої волі та договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Апелянт не оспорював правомірність Договору з підстав правоздатності осіб, чи відсутності певного волевиявлення. Я стверджував, що під час укладання Договору мене фактично було введено в оману, що полягала в певному приховуванні, обмеженні необхідної інформації, що має істотне значення при подальшому виконанню Договору, в несправедливих умовах Договору, а точніше в відсутності інформації про те, що усі ризики мають бути покладені виключно на споживача, що ціна договору може змінюватись за вимогою Банку на його власний розсуд, при цьому є дискримінаційні умови зміни відсоткової ставки, агресивна підприємницька практика, що заборонена.

Згідно ч.2 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотні умови кредитного договору визначаються в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» , яка вказує , що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються (Цитата закону):

«1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) інші умови, визначені законодавством

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. » (Кінець цитати закону)

Згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про Захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (з усіма змінами і доповненнями, що діяли на момент укладання договору) (далі Закон України «Про Захист прав споживачів») (Цитата закону): «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у ПИСЬМОВІЙ формі про наступне:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей

між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з

оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат,

пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та

поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на

страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів,

їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка

є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні

субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від

кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.» (Кінець цитати закону)

Банк, надаючи кредит , повинен був відобразити валютні ризики в Договорі та сукупну вартість кредиту, чого зроблено не було і фактично, всі валютні ризики було покладено на Позичальника та ціна договору змінилась, відсутність даного пункту або окремого додатку затрудняє можливість виконання даного Договору на умовах, які були на час підписання Договору і суперечить п.2 ст. 11, п.2 ст.18 Закону України «Про Захист прав споживачів», в якому зазначено: «2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.»

Ніяких письмових заяв від Банку, на момент підписання Договору не надходило, ніяких порівнювальних таблиць, графіків, роз’яснювальних записок, діаграм, фінансових розрахунків та будь-якої іншої наочної та доступної інформації тощо, я не бачив, що суперечить п.2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» та ч. 1. ст..15 цього закону в якої зазначено:

«1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.»

А в п. 2 ст. 15 встановлено : «2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем)

у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.»

Проте фактично Відповідач позбавив мене цього права. Інформація стосовно кредиту, що встановлює істотні умови виконання кредитного договору не була надана ані в усному, ні тим паче в письмовому вигляді, як це вимагає закон.

Більш того суд знівелював положення п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” та Ст.. 15 п.9.Закону України „Про захист прав споживачів” в яких зазначено, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг і суд має виходити саме з цього припущення. Але суд встановив, що споживач в змозі був передбачити зміну курсу долара, лише з підстав, що до цього було декілька його суттєвих змін. І по суті це не є обов’язковим для відповідного інформування щодо подібних властивостей умов договору.

Крім того, в зазначеному законі встановлено ст.. 18 : п. 8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

11)-Фактично підписувався договір на одних умовах, а виконувався вже на інших, що є неприпустимим.

Це також суд не врахував при винесені рішення.

Суд не визначив, що фактично Відповідач вимагав від мене виконати зобов’язання на які я не давав своєї згоди, які непередбачені договором та заборонені чинним законодавством.

Таким чином Вимога відповідача про сплату надмірних коштів не є правомірною, та не відповідає чинному законодавству України. В відповідному листі я звернувся з проханням до Відповідача надати мені математичний розрахунок заборгованості, алгоритм (формулу) нарахування сум, але Відповідач фактично проігнорував це звернення, зазнаючи, що в Договорі все указано. Більш того, сам факт вимоги повернути суму, що не зумовлена ані кредитними умовами, ані діючим законодавством свідчить про агресивну підприємницьку практику, що заборонена.

Проте в п.4. ст..11 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначено: «Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.»

Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом є додатком №1 до кредитного договору і є невід’ємною складовою договору. Але Позивач фактично вимагав від мене надмірну сплату за кредитом, порушуючи публічний порядок та умови договору, так як фактично сплачував частинами більшими ніж зазначені в графіку.

Вищенаведені факти, говорять про відсутність засад змагальності, рівності сторін, всебічності, повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи судом.

12)-Також суду було доведено Що з урахуванням спеціального законодавства :ЗУ «ЗПС», ЦКУ ст 1054 п.1 та ч.1 ч.3 ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

а також императівної ст.99 Констітуции України .З урахуванням до фізичніх осіб резидентів без наявності виключного права , а саме : дозволив та лицензий НБУ на викорістання іноземної валюті як засіб платежу за споживчі товари та послуги на території Суверенної Держави надані резидентами. Та з урахуванням тих заяв що пид впливом омани помилково були підписани та розшифровки тіх проводок які банк мав задіяти Я не отримував в належній спосіб як зазначено ст. 1054 ч.1 кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надання-- відповидає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма

фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій

території України для проведення переказів.

И що підтвержуеться 99 ст. Констітуції.

І як наслідок віходить Що наймані працівніки ПАТ «Приватбанком» не віконалі головну умову договору не наддали мені спожівчий кредит

И я ще досі не отримав від ПАТ « Приватбанку» відповідно до ст. 1054 ч.1 стосовно до споживчогодоговору кредіту , грошову одиницю Гривню готівковою або безготівковою формою ( кредит спожівчий )

Що до речи підтвержено відсутностю первинно касових документів « видатковій та прибутковій касові ордер» видповідно зразкив НБУ № 8 та 9 , за моїм пидпісом .. про що також було заявлено суду при розгляді справи на останніому засіданні .

І зафиксовано техничними засобами суду

13)-Вважаю за необхідним знов зазначити підстави за якими правочин має бути визнаним неукладенним з відсутностю правовідносин та підписаній в помилково в наслідок омани представниками ПАТ«Приватбанку». А стосовно збитків ПАТ «Приватбанк» мае до своїх найманіх працівників яки своїми диями ,порушеннями створили такі наслідки . До тогож ставлю до відома що з мого боку також подано заяву про поновлення розгляду прокуратурою та мвс кримінальной справи які булі судом візнані як кримінальні злочини скоєні групою осіб у змові та за моєю усною та заявою та письмовім зазначенням у позові судя відокремив іх як такі що повинні розглядатись окремо у іншому провадженні відповідно до ККУ шо також зафіксовано техничніми засобами суду

Підстави, які суд першої інстанції не застосував:

1. на підставі приписів п.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів»: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними» (омана, агресивна підприємницька практика, несправедливі, дискримінаційні умови)

2. на підставі п.1 ст.230 ЦК України – «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.»

3. на підставі п.6. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу спожива 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.»

4. на підставі п.5. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.»

5. на підставі ч.3. ст..215 ЦК «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).»

6. на підставі ч.1 ст.215 ЦК «1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.» Стаття 203 ЦК: «1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

На підставі ст..ст.13, 294, 295, 296, 297, 301, 302, 309 ЦПК ст. 1054 ч.1 ст. 16 п.2ч.7 ЦК України ,ст. 3 ч.1; ч.2 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст.. 99 Конституції України.

-

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на Рішення Голсіївського суду м.Києва від 11.07.2011 року по справі №2-1064/11 головуючого судді Мазурик О.Ф.

2. Скасувати Рішення Голосіївського суду м. Києва від 11.07.2011 року по справі № 2-7121/10 головуючого судді Мазурик О.Ф. у повному обсязі.

2. Ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги Телятнікова Олега Володімировіча в зв’язку з обґрунтованістю позовних вимог та наявності підстав, оскільки судом першої інстанції не застосовано ряд законів та норм, які мають підлягати до застосування при визначенні правочину неукладенним,з відсутностю правовідносин , та оману виконання за яким порушує публічний порядок, створює приховані несправедливі та дискримінаційні умови, що вводять споживача фінансових послуг в оману, при виконанні якого є прояв агресивної підприємницької практики.

«_____» _______ 2010 р. _____________ Телятніков О.В.

Додатки:

1. 3 екземпляри апеляційної скарги на 10 арк. кожний;

2. Документ, що посвідчує сплату інформаційно-технічного забезпечення;

3. Документ, що посвідчує сплату судового збору.

4 .копія диску аудіо фиксації технічними засобами суду . 1 диск

[Judge]

чего в этой теме только нету... ?

[alexburko]

... Название иска: "О защите прав потребителей и возврат имущества (денежных средств), переданных без надлежащих правовых оснований".

Мнения?

(более 36 тысяч просмотров темы, - батюшки... )

[stairtov]

... Название иска: "О защите прав потребителей и возврат имущества (денежных средств), переданных без надлежащих правовых оснований".

Мнения?

(более 36 тысяч просмотров темы, - батюшки... )

раскрои чуток потому что не ясно что к чему и накого

и кром того ЗПС проходит без оплаты держ мыт если немайнове

[alexburko]

раскрои чуток потому что не ясно что к чему и накого

и кром того ЗПС проходит без оплаты держ мыт если немайнове

Раскрываю...

Ответчик - банк...

Предварительно устанавливаем юридический факт отсутствия в кредитном договоре существенных условий - порядка выдачи и погашения кредита. Отсутствие в законном виде.

Просим установить правовой статус договора, как незаключенный.

Просим применить последствия незаключенности договора...

[Йивгеней]

Золотые слова...

Предварительно устанавливаем юридический факт отсутствия в кредитном договоре существенных условий - порядка выдачи и погашения кредита. Отсутствие в законном виде.

Звучит как-то не так. На каком основании мы просим это? Порядок нарушен?

"О защите прав потребителей и возврате имущества (денежных средств), переданных (кем/кому? банком нам или нами погашение кредита?) без надлежащих правовых оснований" - Мы типа попросим суд обязать нас вернуть банку незаконно полученные деньги? Они вроде этого и добиваются. Ну, разве что без %. А про курс 5,05 с чего бы? Мы ж незаконно получили доллары - вот их судьи и постановят - вернуть.

Ответчик - Банк.

Просим: установить правовой статус договора, как не заключенный на основании утверждения, что не было выполнено существенное условие: порядок выдачи и погашения кредита.

В обоснование своих требований (кроме кучи нормативки в самом иске - на предварительном слушании подаем заявление без выделения в отдельное производство?): просим установить юридический факт отсутствия в кредитном договоре существенных условий - ЗАКОННОГО порядка выдачи и погашения кредита.

Просим применить последствия незаключенности договора...

Под те договора - в которых описаны выдача/погашение кредита с/на 2203, 2207, 2208, 2209

[stairtov]

Раскрываю...

Ответчик - банк...

Предварительно устанавливаем юридический факт отсутствия в кредитном договоре существенных условий - порядка выдачи и погашения кредита. Отсутствие в законном виде.

Просим установить правовой статус договора, как незаключенный.

Просим применить последствия незаключенности договора...

поправить тогда надо как мне каж

"О защите прав потребителей и возврат имущества (денежных средств), переданных без надлежащих правовых оснований".

не исполнение обязательства и как следствие отсутствие правоотнощений

переданных без надлежащих правовых оснований". это над какось по другому шось не клеится

для суда более важнее услышать что оно было выполнено а как это дело третье и типа разгребайте в отдельном производстве --- скорей всего такой будет результат

а вот если заявить что не выполнено то это уже сердито и сьехать некуда надо рахгребать вот от суда и потребуютс умишка чтобы доказать что было выполнено и припрятать то что именно ето обяз и в законный способ

просто надо определить что каждое конкретное обяз может выполнятся токо так и не иначе (тоесть ты не в состоянии его принять и пережевать )

типа из приколов Легкоусвоеемое мьясо м не усвояемое

тоесть переводить в плоскость не усвояемого соответственно не выполненного

[Judge]

поправить тогда надо как мне каж

"О защите прав потребителей и возврат имущества (денежных средств), переданных без надлежащих правовых оснований".

не исполнение обязательства и как следствие отсутствие правоотнощений

переданных без надлежащих правовых оснований". это над какось по другому шось не клеится

для суда более важнее услышать что оно было выполнено а как это дело третье и типа разгребайте в отдельном производстве --- скорей всего такой будет результат

а вот если заявить что не выполнено то это уже сердито и сьехать некуда надо рахгребать вот от суда и потребуютс умишка чтобы доказать что было выполнено и припрятать то что именно ето обяз и в законный способ

просто надо определить что каждое конкретное обяз может выполнятся токо так и не иначе (тоесть ты не в состоянии его принять и пережевать )

типа из приколов Легкоусвоеемое мьясо м не усвояемое

тоесть переводить в плоскость не усвояемого соответственно не выполненного

что значит важнее для суда выполнено или не выполнено, это другая плоскость. Установление юридического факта того, что договор не содержит существенных условий не имеет никакого отношения к выполнению договора. Необходимо разделить понятия:

1. Установление факта того, что Кредитный договор не содержит существенных условий + последствия. (638 ЦК)

2. Возврат безпидставно полученного майна - банк не имел права принимать в кассе без текущего счета иностранную валюту непосредственно на 2203 и т.д. (1212ЦК)

3. А не выполнение или не надлежащее выполнение банком условий Кредитного договора, абсолютно другая плоскость. (610 ЦК).

[AntiBank]

Небольшая мотивация для заявы при отсутствии цены как существенного условия (аналогично и по порядку погашения, выдачи кредита можно сделать) :

...

Відповідач не надав суду доказів того, що спірний договір містить в собі детальний розпис загальної вартості кредиту або між сторонами було укладено додаток до спірного договору, який містить детальний розпис загальної вартості кредиту та графік погашення заборгованості. Жодних посилань на будь-які додатки, які б були невід’ємною частиною кредитного договору, останній не містить.

Отже з вищезазначеного можна зробити висновок, що Відповідач не виконав свій обов’язок щодо необхідного інформування, що стосується істотних умов кредитного договору, які встановлюють ціну договору та можуть вплинути на її зміну, особливо у разі її збільшення. Відповідач не зазначив сукупну вартість кредиту, отже ціна договору відсутня, та передбачалось її визначення на власний розсуд вже під час виконання.

Згідно ч.2 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

11 статтею ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що сукупна вартість (ціна) договору є істотною обов’язковою умовою і з цим погодився представник відповідача на судовому засіданні, що відбулося **.**.20** року. Під час укладання договору, кожна сторона вважала, що досягла згоди за умовами договору, проте ця згода полягала саме в тлумаченні цих умов на свій особистий розсуд і сприйняття.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст.. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни. Отже в даному випадку норми господарського кодексу розповсюджені на відносини, що виникли між на відповідачем та позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України слідує, що договір, в якому відсутні всі узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним, а сторони такого договору не можуть мати права та вважатись зобов’язаними відповідно до умов такого договору.

Крім того, згідно п.4.ст.613 ЦКУ прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. А згідно п.1. ст. 614 ЦКУ кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. ПРОШУ НА ВИДІЛЕНЕ ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Отже стягування суми заборгованості в розмірах, про які не було проінформовано споживача перед укладанням кредитного договору згідно актам цивільного законодавства, що виникла побічно внаслідок дії або бездіяльності банку неприпустимо.

.....

Враховуючи вищенаведені обставини в тому числі і нові обставини по справі,-

Прошу:

Враховуючи наявність спору щодо тлумачення умов договору, вирішення якого має істотне значення і що не було вирішено під час розгляду справи в суді першої інстанції на підставі ст.. 213 ЦК України, п.3. Постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними постановити рішення про тлумачення змісту правочину в частині вищезазначених спорів між сторонами (щодо нарахування процентів, пені, штрафів, зазначенні сукупної вартості кредиту);

Встановити нові обставини по справі (юридичний факт), які не були встановлені або встановлені неправомірно судом першої інстанції, зазначити в мотивувальній частині рішення (ухвали):

• в частині відсутності згоди сторін з усіма істотними умовами кредитного договору;

• в частині наявності чи відсутності умислу в приховуванні обов’язкової інформації , що повинна бути надана банком перед підписанням договору;

• в частині одноосібно зробленого розрахунку заборгованості банку, нарахуванні пені без надання первинних бухгалтерських документів.

• в частині прострочення кредитодавця або боржника;

• в частині можливості або неможливості встановити загальну вартість кредиту, щомісячні обов’язкові платежі;

• в частині укладання кредитного договору в сенсі ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України, зазначити це в мотивувальної частині рішення (ухвали).

ПУПКИН Вася

[banka]

Если текущий счет 2620... открыт в нац.валюте Банк разве может перечислить на него валюту и в дальнейшем по заявке выдать ее из кассы?

Я это к тому, что скорей всего буду доказывать, что брал грн.

[Andry]

Если текущий счет 2620... открыт в нац.валюте Банк разве может перечислить на него валюту и в дальнейшем по заявке выдать ее из кассы?

Я это к тому, что скорей всего буду доказывать, что брал грн.

а вы видели свой договор на 2620?

может он у вас валютный? или мультивалютный?

Хотя по мультвалютным конечно вопрос - клали грн, сеимаете уе, а по какому курсу?

[alexburko]

Звучит как-то не так. На каком основании мы просим это? Порядок нарушен?

Конечно нарушен, - разве можно выдавать валютный кредит с 2203 на кассу?...

Обосновать, как оно предписано законом, проиллюстрировать факт того, что есть на самом деле... Вот тебе и основания.

[alexburko]

а вы видели свой договор на 2620?

может он у вас валютный? или мультивалютный?

Хотя по мультвалютным конечно вопрос - клали грн, сеимаете уе, а по какому курсу?

Счета клиентов все сейчас мультивалютные... И как это "клали гривну,снимаете доллары?" А валютообмен - где?

Или это из серии "легким движением руки брюки превращаются... в элегантные шорты"?

[sofi]

Счета клиентов все сейчас мультивалютные...

нет, в договоре счета указывают в какой валюте счет.

[banka]

а вы видели свой договор на 2620?

может он у вас валютный? или мультивалютный?

Хотя по мультвалютным конечно вопрос - клали грн, сеимаете уе, а по какому курсу?

Да в договоре четко неуказано, что он в грн. и долл. или мулти, но к нему есть доп.соглашения такой же датой, где четко указано, что счет гривневый, и указан порядок покупки валюты за грн. на межбанке. В кредитном договоре я должен был ложить валюту на этот счет. Две платежки прошли только на него, а остальные платежи банк зачислял на 39...или 37...(неповню).

Во всех документах идет эквивалент в грн. Вот я и думаю, есть ли смысл доказывать, что кредит был выдан в грн. В тот же день был заключен договор купли-продажи квартиры - там только грн.(точный эквивалент по сумме заявки на выдачу наличных).

[alexburko]

Да в договоре четко неуказано, что он в грн. и долл. или мулти, но к нему есть доп.соглашения такой же датой, где четко указано, что счет гривневый, и указан порядок покупки валюты за грн. на межбанке. В кредитном договоре я должен был ложить валюту на этот счет. Две платежки прошли только на него, а остальные платежи банк зачислял на 39...или 37...(неповню).

Во всех документах идет эквивалент в грн. Вот я и думаю, есть ли смысл доказывать, что кредит был выдан в грн. В тот же день был заключен договор купли-продажи квартиры - там только грн.(точный эквивалент по сумме заявки на выдачу наличных).

Гривну лучше доказать "проводками". Эквивалент в гривнях - это правильно, согласно НПА, для бухучета, который банк ведет в гривнах.

В Вашем случае - банк неправомерно зачислил текущие платежи на другой счет. От этого и надо плясать.

[sofi]

Да в договоре четко неуказано, что он в грн. и долл. или мулти, но к нему есть доп.соглашения такой же датой, где четко указано, что счет гривневый, и указан порядок покупки валюты за грн. на межбанке. В кредитном договоре я должен был ложить валюту на этот счет. Две платежки прошли только на него, а остальные платежи банк зачислял на 39...или 37...(неповню).

Во всех документах идет эквивалент в грн. Вот я и думаю, есть ли смысл доказывать, что кредит был выдан в грн. В тот же день был заключен договор купли-продажи квартиры - там только грн.(точный эквивалент по сумме заявки на выдачу наличных).

класть валюту ві должні на валютній счет, так как на гривневый можно покласть только гривну,

у вас действительно договор на видкридтя рахунку или речь о каком- то другом договоре и к нему доп соглашении?

[Judge]

у меня 2 договора банковского счета, один в долларах другой в грн., счет в них прописан один и тот же, а номер долларового договора отличается от гривневого прибавкой "/1" к номеру. Такой вопрос, если один и тот же счет в долларах и гривнах, он мультивалютный получается ? не проще ли тогда один договор на мультивалютный счет, чем два на доллар и гривну с одним и тем же номером счета ?

[alexburko]

Раскрываю...

Ответчик - банк...

Предварительно устанавливаем юридический факт отсутствия в кредитном договоре существенных условий - порядка выдачи и погашения кредита. Отсутствие в законном виде.

Просим установить правовой статус договора, как незаключенный.

Просим применить последствия незаключенности договора...

И последний гвоздик, как мне кажется...

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

То есть, исходя из логики про 2203 - наши все договора есть "неукладеними".

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

И/или добавляем фактический анализ сделки (документы, их отсутствие).

Разве большинство из нас получило валютные кредиты в способ, предусмотренный договорами? Вот это расписываем, а потом - вышеприведенная цепочка 1046+1051 ЦКУ.

Все? Или еще замечания?

[sofi]

у меня 2 договора банковского счета, один в долларах другой в грн., счет в них прописан один и тот же, а номер долларового договора отличается от гривневого прибавкой "/1" к номеру. Такой вопрос, если один и тот же счет в долларах и гривнах, он мультивалютный получается ? не проще ли тогда один договор на мультивалютный счет, чем два на доллар и гривну с одним и тем же номером счета ?

но это же два разных счета, хотя не знаю , как происходит нумерация дог. счета, может и здесь банк накосячил? по моему должно быть определенное количество знаков в счета. каждому знаку соответствует определенное значение. иначе, как стандартизация и автоматизация... Есть постанова об этом

[banka]

класть валюту ві должні на валютній счет, так как на гривневый можно покласть только гривну,

у вас действительно договор на видкридтя рахунку или речь о каком- то другом договоре и к нему доп соглашении?

Да действительно договор на открытие и облсуживания текущего счета именно -2620 (Укрсиббанк)

[Йивгеней]

Осталось самое сложное - просто все увязать в правильной последовательности и с правильными требованиями.

З.Ы. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Это нам банк типа просто дал денег "подержать?"

(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)

Вот и надо обосновать, что в данном виде договоров ЗАКОННЫМ подтверждением факта передачи денег или вещей с родовыми признаками в собственность является именно Заявка, а ни что другое (Договор, мемориальный ордер и т.д. или возврат денег Заемщиком на счет банка). И тогда скорее всего реституция.

[alexburko]

Осталось самое сложное - просто все увязать в правильной последовательности и с правильными требованиями.

З.Ы. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Это нам банк типа просто дал денег "подержать?"

Это типа "кредит в иностранной валюте".

И это не самое сложное, а простая рутина: сесть и написать.

[Йивгеней]

"сесть и написать."

Алекс, это ты у нас творческая личность...а другим сложно схавать тему

А большинство юристов её вообще "не вкуривают"

Находят кучу оправданий для банка, которые на самом деле "глухая" чушь...

Если даже банкиры - под гнетом норматива - признают, что такая Заявка НЕ может подтверждать выдачу кредита.

)))

[banka]

"сесть и написать."

Алекс, это ты у нас творческая личность...а другим сложно схавать тему

А большинство юристов её вообще "не вкуривают"

Находят кучу оправданий для банка, которые на самом деле "глухая" чушь...

Если даже банкиры - под гнетом норматива - признают, что такая Заявка НЕ может подтверждать выдачу кредита.

)))

Я думаю, что если вы в суде скажете, что не получали кредит? то шансов нет.

А если сказать:

-да кредит получал только в ГРН!!!

То может с этого что-то и получится