Постановление ВСУ по пересмотру о возврате исполнительного документа о взыскании задолженности в пользу Эрсте банка без исполнения

[Antonina]

толку мало. я неодноразово (до прийняття вищерозміщеної постанови ВСУ) направляв звернення із проханням розтлумачити питання реалізації, однак жодної відповіді по суті не отримав. Мінюст направляє звернення до ДВС, а ця організація вказує, що "виконання буде проведено у порядку передбаченому законом".

Может не нужно ссылаться на конкретное исполнительное производство...

[Antonina]

На письменное предложение ДВС к должнику - отдать ДВС предмет залога автомобиль для реализации, я написала такое заперечення, может кому поможет (ниже выложила, я просто систематизировала всю изложенную информацию в теме).

Конечно же я пошла лично с этим запереченням по-людски поговорить с исполнителем. Он меня послушал и сказал, что все это знает и обсудит этот вопрос с начальством. Потом, когда я ему через неделю перезвонила, он сказал, что да, раньше могли взыскивать залог/ипотеку по решению о взыскании задолженности, а теперь раз судебная практика сказала нельзя, то только по решению о взыскании на заставленное имущество/ипотеку.

Само заперечення:

....Але вищезазначена заява є неправомірною та необґрунтованою, виходячи з наступного:

Відсутній виконавчий документ про звернення стягнення на заставне майно автомобіль

Цивільний кодекс України, засадами якого є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; рівність сторін перед законом; їх вільне волевиявлення; справедливість, добросовісність та розумність тощо (стаття 3).

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», містить чітку послідовність дій у разі позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є рухоме майно. А саме, він визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання, правові наслідки невиконання обтяжувала, порядок передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувала визначені у статті 28 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Зокрема, якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ.

Вказаним Законом також визначена і процедура передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження (статті 29). Зокрема, якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, які відомості зазначаються у рішенні суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження слід вважати рішення суду відповідного змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в позовному провадженні.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що примусове стягнення предмету застави можливе лише на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, оскільки примусити (заставити) боржника здійснювати певні дії, спрямовані на відчуження предмету застави, ніхто інший, ніж суд, не вправі.

Судова практика та роз’яснення:

Хочу звернути увагу на судову практику Верховного суду України, а саме Постанову колегії суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 15 лютого 2012 року (Додаток №6):

стисле викладення суті справи в тому, що ПАБ «Ерсте банк» оскаржував дії ДВС, оскільки останні повернули банку виконавчий документ з мотивів відсутності майна у боржника, на яке може бути звернене стягнення.

ДВС відмовилось реалізовувати майно боржника, яке знаходилось в іпотеці ПАТ «Ерсте банк».

Висновок суду, що дії ДВС були правомірні, оскільки чинне законодавство для реалізації предмета іпотеки вимагає рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а його не було, було тільки рішення на стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також Міністерство юстиції давало роз’яснення від 23 грудня 2008 року, що Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави, можливе лише на підставі рішення суду. (Додаток №7)

Дане роз’яснення було відкликане в зв’язку зі змінами до Закону України «Про іпотеку» стосовно позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору, внесеними Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», якими встановлено, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, прирівняне за правовими наслідками до окремого договору між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора. (Додаток №8)

Але пізніше Міністерство юстиції було додатково роз’яснено, що ці зміни можуть бути застосовані лише до іпотечних договорів, укладених після набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", тобто – до іпотечних договорів, укладених після 14 січня 2009 року. (Додаток №9)

Так, Конституцією України закріплено один із загальновизнаних принципів сучасного права щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58).

Тобто цим додатковим пояснення щодо відкликання роз’яснень про Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна Міністерство юстиції ще раз підтвердив, що стягнення нерухомого майна, яке знаходиться в іпотеці (для договорів іпотеки, укладених до 14 січня 2009 року) та заставного рухомого майна, можливе тільки на підставі рішення суду, яке повинно містити дані вказані в статті 39 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно.

[Тина]

На письменное предложение ДВС к должнику - отдать ДВС предмет залога автомобиль для реализации, я написала такое заперечення, может кому поможет (ниже выложила, я просто систематизировала всю изложенную информацию в теме).

Конечно же я пошла лично с этим запереченням по-людски поговорить с исполнителем. Он меня послушал и сказал, что все это знает и обсудит этот вопрос с начальством. Потом, когда я ему через неделю перезвонила, он сказал, что да, раньше могли взыскивать залог/ипотеку по решению о взыскании задолженности, а теперь раз судебная практика сказала нельзя, то только по решению о взыскании на заставленное имущество/ипотеку.

Само заперечення:

....Але вищезазначена заява є неправомірною та необґрунтованою, виходячи з наступного:

Відсутній виконавчий документ про звернення стягнення на заставне майно автомобіль

Цивільний кодекс України, засадами якого є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; рівність сторін перед законом; їх вільне волевиявлення; справедливість, добросовісність та розумність тощо (стаття 3).

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», містить чітку послідовність дій у разі позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є рухоме майно. А саме, він визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання, правові наслідки невиконання обтяжувала, порядок передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувала визначені у статті 28 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Зокрема, якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ СУДУ.

Вказаним Законом також визначена і процедура передачі обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження (статті 29). Зокрема, якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе на підставі рішення суду.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, які відомості зазначаються у рішенні суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження слід вважати рішення суду відповідного змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в позовному провадженні.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що примусове стягнення предмету застави можливе лише на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, оскільки примусити (заставити) боржника здійснювати певні дії, спрямовані на відчуження предмету застави, ніхто інший, ніж суд, не вправі.

Судова практика та роз’яснення:

Хочу звернути увагу на судову практику Верховного суду України, а саме Постанову колегії суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 15 лютого 2012 року (Додаток №6):

стисле викладення суті справи в тому, що ПАБ «Ерсте банк» оскаржував дії ДВС, оскільки останні повернули банку виконавчий документ з мотивів відсутності майна у боржника, на яке може бути звернене стягнення.

ДВС відмовилось реалізовувати майно боржника, яке знаходилось в іпотеці ПАТ «Ерсте банк».

Висновок суду, що дії ДВС були правомірні, оскільки чинне законодавство для реалізації предмета іпотеки вимагає рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а його не було, було тільки рішення на стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також Міністерство юстиції давало роз’яснення від 23 грудня 2008 року, що Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна, яке виступає предметом іпотеки чи застави, можливе лише на підставі рішення суду. (Додаток №7)

Дане роз’яснення було відкликане в зв’язку зі змінами до Закону України «Про іпотеку» стосовно позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору, внесеними Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», якими встановлено, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, прирівняне за правовими наслідками до окремого договору між боржником і кредитором про задоволення вимог кредитора. (Додаток №8)

Але пізніше Міністерство юстиції було додатково роз’яснено, що ці зміни можуть бути застосовані лише до іпотечних договорів, укладених після набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", тобто – до іпотечних договорів, укладених після 14 січня 2009 року. (Додаток №9)

Так, Конституцією України закріплено один із загальновизнаних принципів сучасного права щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58).

Тобто цим додатковим пояснення щодо відкликання роз’яснень про Примусове стягнення нерухомого та рухомого майна Міністерство юстиції ще раз підтвердив, що стягнення нерухомого майна, яке знаходиться в іпотеці (для договорів іпотеки, укладених до 14 січня 2009 року) та заставного рухомого майна, можливе тільки на підставі рішення суду, яке повинно містити дані вказані в статті 39 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно.

Сейчас обжалуем действия гос.исполнителя по вышеперечисленным обстоятельствам. Параллельно проводится реализация ипотеки. Судья отказалась приостанавливать реализацию на основании ЗУ "Про в/п",ссылалясь на обязанность приостанавливать гос.исполнителем. За два дня до заседания будут проводится торги (уже вторые по уцененному имуществу),не знаю что предположить. Если имущество будет реализовано, то соответственно необходимо будет обжаловать результаты публичных торгов в том числе опираясь на указанные основания. А что, если имущество не будет реализовано, какие дальнейшие действия и как себя вести на заседании, ведь получится, что реализация имущества прошла. Укого какие идеи по сложившейся ситуации???

Ещё вопрос, как узнать в какие средства массовой печати, торгующие организации имеют право давать объявления, т.е. согласованы с Минюстом?????

[Тина]

А что касается исполнительной надписи нотариуса,можно ли как-то применять подрбную позицию???

[batyshka]

щодо визання недійсними прилюдних торгів на підставі постанови ВСУ вже є перші ластівки

тема тут http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ic=4641&hl=

[Тина]

Подскажите пожалуйста ещё такой момент,правильно ли я понимаю???если в договоре ипотеки указано, что ипотекой обеспечивается в полном объеме выполнение всех денежных обязательств ипотекодателя по кредитному договору,это занчит, что ОГИС не может обратить взыскание на другое имущество????

к тому же стоимость ипотеки,определенная договором значительно выше,чем стоимость взыскиваемой задолженности.

Чем это предусмотрено???

[Тина]

А какие действия исполнителя нужно оспаривать, если он пытается выставить на торги ипотеку только по решению суда о взыскании задолженности?! Действия исполнителя выражены документами: постановления, акты и др... Какой документ оспаривать? Как должен выглядеть иск?! Я, так понимаю, сначала исполнитель разыскивает имущество, потом пытается провести оценку. Может после оценки ипотеки нужно оспаривать акт оценки, указывая, что исполнитель вообще не имел права оценивать это имущество. Кто сталкивался, подскажите?!

сейчас рассматриваем спор в суде: жалоба на действия исполнителя по поводу передачи предмета ипотеки на реализация без соответствующего решения суда. Судья тоже задала такой же вопрос,что же мы обжалуем,ведь действия исполнителя выражены в конкретных процесуальных документах. Я дмуаю,что всё таки нужно обжаловать постановление о назначении эксперта,субъекта оценочной деятельности, поскольку эти действия исполнитель проводит для определения стоимости имущества, чтоб в последующем реализовать. Тогда нужно и к срокам привязываться отчета))

[у.zaporozhskiy]

А что касается исполнительной надписи нотариуса,можно ли как-то применять подрбную позицию???

нет.

Хотя снова таки на взыскание квартиры нужно решение суда.

Но практики ВСУ нет.

Но это немного другая позиция нежели в топике данной темы.

[Тина]

И всё же к каким именно действиям гос.исполнителя, которые выражены в документах, нужно привязываться при обжаловании по указанным основаниям (не соответствует решение суда нормам ЗУ "Про ипотеку")?

у нас решение третейского суда, как всегда стягнути борг у розмірі ********,и всё...а кредит обеспечен ипотекой, пока ещё судимся, но придет чувствую скоро время бороться с исполнителями.

Уже подобный спор был, привязывались к назначению публичных торгов, хотя понимаю,что это не действия исполнителя,может всё же постановление о назначении эксперта? Поскольку я так понимаю, что арестовать исполнитель вправе всё имущество, а вот релизовать ипотеку только по решению суда. В таком случае,Постановление о проведении оценки и есть первый шаг к выставлению имущества на реализацию. У кого какие мысли?

[batyshka]

Тина вірно мислите. в останній справі ми пішли саме цим шляхом і після проведення опису майна, під час якого було виявлено лише іпотечне, подали державному виконавцю заяву про повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження.

Згідно пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України ”Про виконавче провадження”, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

отримали відповідь державного виконавця, про те що він виконує рішення у порядку і всяке бла-бла-блла..

на протязі 10 з дня отримання листа державного виконавця подали скаргу. при цьому в скарзі просили скасувати також постанову про призначення експерта для оцінки. це було здійснено паралельно, тобто, якщо б постанови про оцінку не було, все рівно подали б скаргу.

сьогодні 16.11.2012р. ухвалою Печерського районного суду міста Києва визнано протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження, скасування постанови про призначення есперта, зобов"язання вжити заходів для повернення виконавчого документу.

Справа № 4-с-167/12

У Х В А Л А

16 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Марченко Я. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С.,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи свою заяву тим, що в ході виконання судового рішення про солідарне стягнення з нього та ОСОБА_3 суми боргу за кредитним договором на користь ВАТ «Кредитпромбанк» державним виконавцем було допущено порушення норм закону та його прав, у зв'язку з чим просив суд задовольнити подану скаргу.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Представник стягувача та державний виконавець проти задоволення скарги заперечували.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Фастівського РУЮ 30 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2643/12, виданого 19 серпня 2010 року Печерським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

У вересні 2012 року скаржник звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яка державним виконавцем була залишена без задоволення.

Постановою головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С. від 11 вересня 2012 року суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 призначено експертом для оцінки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:03:001:0169 площею 0,10 га, розташованої за тією ж адресою, які на праві власності належать боржнику, для подальшого звернення стягнення на вказане майно.

25 липня 2012 року державним виконавцем здійснений опис та арешт належного боржникові майна, про що складений відповідний акт.

Обґрунтовуючи подану скаргу заявник посилається на те, що майно, на яке у подальшому може бути звернено стягнення, перебуває в іпотеці стягувача, нотаріусом накладено заборону відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна, а відтак звернення стягнення на вищезазначені будинок і земельну ділянку призведе до порушення норм Закону України «Про іпотеку».

Частиною 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» визначена особлива форма та зміст рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, оскільки передбачене законом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не ухвалювалось, державний виконавець не вправі в межах виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором самостійно зняти заборону на відчуження майна, накладену нотаріусом, та здійснювати його реалізацію.

Таким чином, з огляду на положення ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", державний виконавець мав повернути виконавчий документ з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а наявні у власності боржника будинок і земельна ділянка є предметом іпотеки, на який накладено заборону відчуження нотаріусом на підставі договору іпотеки, укладеного між стягувачем та боржником.

Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги доводи заявника про допущені державним виконавцем порушення знайшли своє підтвердження, скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажко М.С. від 11 вересня 2012 року про призначення експерта для оцінки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:03:001:0169 площею 0,10 га, розташованої за тією ж адресою.

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області винести постанову про повернення виконавчого листа №2-2643 виданого Печерським районним судом міста Києва від" 19.08.2010р. про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1171383,17 грн., витрати з оплати судового збору 1700,00 грн., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. на підставі п.2 ч. 1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Козлов Р.Ю.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27493109

чекаємо на апеляцію.

[Тина]

Тина вірно мислите. в останній справі ми пішли саме цим шляхом і після проведення опису майна, під час якого було виявлено лише іпотечне, подали державному виконавцю заяву про повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження.

отримали відповідь державного виконавця, про те що він виконує рішення у порядку і всяке бла-бла-блла..

на протязі 10 з дня отримання листа державного виконавця подали скаргу. при цьому в скарзі просили скасувати також постанову про призначення експерта для оцінки. це було здійснено паралельно, тобто, якщо б постанови про оцінку не було, все рівно подали б скаргу.

сьогодні 16.11.2012р. ухвалою Печерського районного суду міста Києва визнано протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження, скасування постанови про призначення есперта, зобов"язання вжити заходів для повернення виконавчого документу.

чекаємо на апеляцію.

Спасибо большое,что ответили))

Только вот в чем прорблема,у нас есть и другое имущество. К примеру в прошлый раз,мне повезло,я пошла таким путем: подали жалобу в суд (хотя есть и другое имущество),а имущество в это время реализовывалось на торгах,повезло,что оно не реализовалось,я поговрила с исполнителем и мы решили,что он возвращает исп.лист взыкателю,а я отказываюсь от жалобы в суде. а по поводу другого имущества, аргументом выставила Ипотечный договор, в котором указано,что все денежные обязательства по данному кредиту обеспечивается ипотекой. Но думаю,Банк через год опять попробует реализовать((((

А вот теперь ситуация с решением трет суда,думаю,там сразу начинать действовать))))

[batyshka]

в даній темі обговорюється правова позиція ВСУ дививіться вище. і обговорюється конкретний випадок, коли іншого, крім іпотечного, майна немає. якщо у вас інша ситуація, то створіть окрему тему.

[10m10]

А как быть если в решении "про звернення стягнення на предмет іпотеки" не указан способ реализации имущества, как того требует ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку». Решение заочное 2010 года, варианты на отмену рассматриваются, но есть проблема по срокам. Исп. производство открыто и имущество описано.

Если восстановите сроки то есть резон бороться. Я проиграл 1и 2 инстанцию, Вышка отменила решения 2-х инстанций и вернула на новое рассмотрение. Удачи

[Dimon73]

Если восстановите сроки то есть резон бороться. Я проиграл 1и 2 инстанцию, Вышка отменила решения 2-х инстанций и вернула на новое рассмотрение. Удачи

Спасибо. Решение отменили, исполнительное производство закрыли, судимся дальше...

Было в ГИС еще одно решение с другого банка, исполнитель "наивный" хотел за счет ипотечного дома взыскать, после недолгих объяснений вернул исполнительный лист банку без исполнения, в связи с отсутствием имущества на которое можно обратить взыскание (юристы с банков злые, аж "страшно" )

[Obelix]

Ну злые , ну потерпят.

дальше что? Новый иск о банка "Про погашення заборгованости шляхом звернення стягнення на предмет ипотеки"?

В котором нужно подтвердить факт и сумму задолженности, определить цену и способ реализации ипотечного имущества.

Думаю это будет сделано, может на это ще уйдет год...может два...

Но ипотечное майно выдернуть из залога и ареста это не поможет...ИМХО

[Dimon73]

Ну злые , ну потерпят.

дальше что? Новый иск о банка "Про погашення заборгованости шляхом звернення стягнення на предмет ипотеки"?

В котором нужно подтвердить факт и сумму задолженности, определить цену и способ реализации ипотечного имущества.

Думаю это будет сделано, может на это ще уйдет год...может два...

Но ипотечное майно выдернуть из залога и ареста это не поможет...ИМХО

Время покажет...

[Тина]

Тина вірно мислите. в останній справі ми пішли саме цим шляхом і після проведення опису майна, під час якого було виявлено лише іпотечне, подали державному виконавцю заяву про повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження.

отримали відповідь державного виконавця, про те що він виконує рішення у порядку і всяке бла-бла-блла..

на протязі 10 з дня отримання листа державного виконавця подали скаргу. при цьому в скарзі просили скасувати також постанову про призначення експерта для оцінки. це було здійснено паралельно, тобто, якщо б постанови про оцінку не було, все рівно подали б скаргу.

сьогодні 16.11.2012р. ухвалою Печерського районного суду міста Києва визнано протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не повернення виконавчого документу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження, скасування постанови про призначення есперта, зобов"язання вжити заходів для повернення виконавчого документу.

А в какой срок исполнитель должен ответить на заявление?Согласно закону "Об обращениях граждан",15-30 дней?или я ошибаюсь,есть другой срок?знаю,что жалоба начальнику ВДВС на исполнителя рассматривается втечении 10 дней.

И что делать,если исполнитель всё же не ответит,писать жалобу начальнику или в суд?

Справа № 4-с-167/12

У Х В А Л А

16 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Марченко Я. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С.,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи свою заяву тим, що в ході виконання судового рішення про солідарне стягнення з нього та ОСОБА_3 суми боргу за кредитним договором на користь ВАТ «Кредитпромбанк» державним виконавцем було допущено порушення норм закону та його прав, у зв'язку з чим просив суд задовольнити подану скаргу.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Представник стягувача та державний виконавець проти задоволення скарги заперечували.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Фастівського РУЮ 30 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2643/12, виданого 19 серпня 2010 року Печерським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

У вересні 2012 року скаржник звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яка державним виконавцем була залишена без задоволення.

Постановою головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С. від 11 вересня 2012 року суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 призначено експертом для оцінки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:03:001:0169 площею 0,10 га, розташованої за тією ж адресою, які на праві власності належать боржнику, для подальшого звернення стягнення на вказане майно.

25 липня 2012 року державним виконавцем здійснений опис та арешт належного боржникові майна, про що складений відповідний акт.

Обґрунтовуючи подану скаргу заявник посилається на те, що майно, на яке у подальшому може бути звернено стягнення, перебуває в іпотеці стягувача, нотаріусом накладено заборону відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна, а відтак звернення стягнення на вищезазначені будинок і земельну ділянку призведе до порушення норм Закону України «Про іпотеку».

Частиною 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» визначена особлива форма та зміст рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, оскільки передбачене законом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не ухвалювалось, державний виконавець не вправі в межах виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором самостійно зняти заборону на відчуження майна, накладену нотаріусом, та здійснювати його реалізацію.

Таким чином, з огляду на положення ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", державний виконавець мав повернути виконавчий документ з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а наявні у власності боржника будинок і земельна ділянка є предметом іпотеки, на який накладено заборону відчуження нотаріусом на підставі договору іпотеки, укладеного між стягувачем та боржником.

Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги доводи заявника про допущені державним виконавцем порушення знайшли своє підтвердження, скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажка М.С. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області Блажко М.С. від 11 вересня 2012 року про призначення експерта для оцінки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:03:001:0169 площею 0,10 га, розташованої за тією ж адресою.

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Фастівського районного управління юстиції Київської області винести постанову про повернення виконавчого листа №2-2643 виданого Печерським районним судом міста Києва від" 19.08.2010р. про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1171383,17 грн., витрати з оплати судового збору 1700,00 грн., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. на підставі п.2 ч. 1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Козлов Р.Ю.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27493109

чекаємо на апеляцію.

[batyshka]

боржник має право скаржитись тільки до суду

[у.zaporozhskiy]

боржник має право скаржитись тільки до суду

Это Вы к чему?

[Тина]

Как раз заявление об обеспечении иска и подходит. При подаче не забудьте оплатить судебный сбор.

А у кого-то было в практике,что удовлетворяли заявление об обеспечении иск.требований???

[у.zaporozhskiy]

А у кого-то было в практике,что удовлетворяли заявление об обеспечении иск.требований???

Что именно Вы просили в обеспечение?

Без проблем удовлетворяют остановку исполнительного производства при наличии оснований.

[Тина]

Что именно Вы просили в обеспечение?

Без проблем удовлетворяют остановку исполнительного производства при наличии оснований.

Мы просили приостановить исполнительное производство,но судья отказала,поскольку подавали жалобу на неправомерные действия исполнителя,и просили вернуть исп.лист взыскателю. Т.е. неясно,что мы обеспечивали...

[у.zaporozhskiy]

Мы просили приостановить исполнительное производство,но судья отказала,поскольку подавали жалобу на неправомерные действия исполнителя,и просили вернуть исп.лист взыскателю. Т.е. неясно,что мы обеспечивали...

Понимаете, не понятна природа Вашего заявления.

Так как оно подается на основании

Розділ VII. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Стаття 383. Право на звернення із скаргою до суду

1. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 04.11.2010 р. N 2677-VI)

Стаття 384. Подання скарги

1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Стаття 385. Строки для звернення із скаргою

1. Скаргу може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стаття 386. Розгляд скарги

1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Стаття 387. Судове рішення за скаргою

1. За результатами розгляду скарги суд постановляєухвалу.

2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

1. Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Стаття 389. Виконання ухвали суду

1. Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Такая жалоба на мой взгляд не подлежит обеспечению, хотя снова таки нужно посмотреть Постановления Пленума по данному вопросу.

А на каком основании Вы просили вернуть исп. лист взыскателю???

[Тина]

Понимаете, не понятна природа Вашего заявления.

Так как оно подается на основании

Розділ VII. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Стаття 383. Право на звернення із скаргою до суду

1. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 04.11.2010 р. N 2677-VI)

Стаття 384. Подання скарги

1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

отсутствие имщества на которое может быть обращено взыскание. А как же тогда приостановить исполнение?

3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Стаття 385. Строки для звернення із скаргою

1. Скаргу може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стаття 386. Розгляд скарги

1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Стаття 387. Судове рішення за скаргою

1. За результатами розгляду скарги суд постановляєухвалу.

2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги

1. Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Стаття 389. Виконання ухвали суду

1. Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Такая жалоба на мой взгляд не подлежит обеспечению, хотя снова таки нужно посмотреть Постановления Пленума по данному вопросу.

А на каком основании Вы просили вернуть исп. лист взыскателю???

[у.zaporozhskiy]

Вы так ничего и не написали.