Парламент внес в Гражданский кодекс поправки, укрепляющие защиту прав кредиторов


Recommended Posts

Парламент внес в Гражданский кодекс поправки, укрепляющие защиту прав кредиторов

Утвержденные Верховной Радой поправки в действующее законодательство, в частности, в Гражданский кодекс Украины (законопроект N11029) делают невозможным использование процедуры признания недействительными договоров для неправомерного выведения имущества из-под залога банка. Такой подход усиливает защиту прав кредиторов, считают в Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ). Гражданский кодекс Украины дополнен статьей 10571, которая предусматривает, что в случае признания недействительным кредитного договора, в котором исполнения обязательства заемщика обеспечено залогом имущества заемщика или поручителя, суд по заявлению кредитодателя накладывает на такое имущество арест. Правовые последствия признания недействительным кредитного договора распространяются на всех должников, в том числе на физических лиц: в первой редакции законопроекта эта норма распространялась только на отношения юридических лиц и предпринимателей. Кроме того, втрое снижены комиссионное вознаграждение организации, проводящей публичные торги - с 15% до 5% стоимости реализации имущества. По мнению экспертов НАБУ, эти изменения в закон Украины об исполнительном производстве уменьшат как расходы должников, так и уровень проблемной задолженности, поскольку большая часть средств, полученных от продажи имущества должника, будет направляться на погашение долга, а не в частные карманы торгующих организаций.

Link to comment
Share on other sites

Парламент внес в Гражданский кодекс поправки, укрепляющие защиту прав кредиторов

Гражданский кодекс Украины дополнен статьей 10571, которая предусматривает, что в случае признания недействительным кредитного договора, в котором исполнения обязательства заемщика обеспечено залогом имущества заемщика или поручителя, суд по заявлению кредитодателя накладывает на такое имущество арест. Правовые последствия признания недействительным кредитного договора распространяются на всех должников, в том числе на физических лиц: в первой редакции законопроекта эта норма распространялась только на отношения юридических лиц и предпринимателей.

А где логика?

Кредитный договор,как основной документ по обязательствам, признан недействительным, соответственно недействительным становится и ипотечный договор, как документ обеспечения обязательства. Как можно накладывать арест на то, чего уже нет? <_<

Link to comment
Share on other sites

прийняли. http://www.depo.ua/ru/delovaja-stolica/201...1-595/90538.htm

читаєш текст http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=44088 і прозріваєш

3. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356) доповнити статтею 10571 такого змісту:

“Стаття 10571. Правові наслідки недійсності кредитного договору

1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов’язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

3. Арешт з майна підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов’язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

4. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним — після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.”

цим законом нівелюється сам процес визнання недійсним кредитних договорів або договорів застави

Link to comment
Share on other sites

прийняли. http://www.depo.ua/ru/delovaja-stolica/201...1-595/90538.htm

читаєш текст http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=44088 і прозріваєш

3. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356) доповнити статтею 10571 такого змісту:

“Стаття 10571. Правові наслідки недійсності кредитного договору

1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов’язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

3. Арешт з майна підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов’язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

4. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним — після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.”

цим законом нівелюється сам процес визнання недійсним кредитних договорів або договорів застави

Этого следовало ожидать, наша Зрада всегда первым чтением усыпляет бдительность, а во втором чтении принимает законы в интересах алигархии (т.е. в своих интересах), плюют с высокой трибуны на Конституцию и основы законодательства, на права и свободы граждан своей страны.
Link to comment
Share on other sites

Задам вопрос и здесь.

Как этот закон будет корреспондироваться со ст.5 ГКУ и Решением КСУ:

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Цивільний кодекс, стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

________________________________________________________________________________

___

Будет ли распространятся действие этого закона только на новые кредитные договора и договора залога, заключенные после вступления этого закона в силу, или на старые тоже?

Интересны мнения юристов.

Link to comment
Share on other sites

відносини, які виникли з дня набрання ними чинності - це відносини з визнання кредитного/іпотечного договору недійсним, оскільки фактично статтею 1057-1 врегульовано процесуальні аспекти визнання кредитних та забезпечувальних договорів недійсними. раніше ЦК взагалі не регламентував такі правовідносини :

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися

актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт

цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що

виникли з моменту набрання ним чинності.

тобто, якщо правовідносини з визнання кредитного/іпотечного договору недійсним виникли (день постановлення ухвали про відкриття провадження у відповідній справі) до набрання чинності ЗУ N 11029, то наведений акт до них не застосовується.

Саме так його будуть тлумачити судді та ін.

Link to comment
Share on other sites

в данному випадку фактично врегульовано процесуальні правовідносини з визнання кредитного/іпотечного договору недійсним та незаконно помістили їх у матеріальний закон - ЦКУ

лише у разі наявності такої фрази: Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори,

укладені до набрання ним чинності.

положення цього ЗУ можна трактувати на користь позичальників

Link to comment
Share on other sites

це зроблено, зокрема, для того, щоб у разі визнання будь-коли укладених таких договорів недійсними (у разі наявності реальних підстав) кредитори отримали хоч щось

Link to comment
Share on other sites

Визнання кредитного договору недійсним - це не правовідносини, а встановлення юридичного факту судовим рішенням.

Відносини ж, які фактично виникли між сторонами правочину, - це відносини за договором позики (рідше, - кредиту) і виникли вони у 2006-2008 роках (у переважної більшості позичальників).

Банки "хоч щось" отримують, повірте. З тисячі позичальників виграє 0.5-1, і ці "збитки" банк компенсовує щодня пачками, - виносячи з судів готові судові рішення, заочні і "незаочні", де написано такі прибутки банку, що ніякому бізнесу не снилось. Все перекривається і заробляється.

Порахуйте математику, прозрієте...

А виторг з реалізації... Кидають кістку в зграю шакалів, розтягується все миттєво. Свої 30-40% банк отримує офіційно, решта - по кишенях юстиції, торгуючих організацій та... банківських клерків...

Link to comment
Share on other sites

теорія відома всім.....й "за жизнь" всі знають....

але це фактично процесуальна норма незаконно вміщена у матеріальний закон (хоча її місце у ЦПК) й таким чином її дію протиправно поширять на судові провадження, відкриті у справах про визнання кредитних/іпотечних договорів, які укладені до набрання чинності ЗУ N 11029.

це не моя позиція а вірогідний прогноз правозастосування нової статті ЦКУ....

що отримує банк у разі визнання іпотечного договору недійсним з підстав ст.65 СК, ст.12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" з подальшим виключенням записів з реєстру та даруванням майна третім особам за відсутності іншого майна у позичальника?

а у разі набрання чинності ЗУ N 11029?

як судді будуть трактувати положення ст. 1057-1 ЦКУ за відсутності у прикінцевих положеннях фрази : Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності?

ви ще побачите ухвали/постанови ВССУ й ВСУ з цього приводу й зовсім не на користь позичальників....

Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

А где логика?

Кредитный договор,как основной документ по обязательствам, признан недействительным, соответственно недействительным становится и ипотечный договор, как документ обеспечения обязательства. Как можно накладывать арест на то, чего уже нет? <_<

Не путайте одно сдругим:

- ипотека это обеспечение договорных отношений;

- арест это обеспечение иска.

Link to comment
Share on other sites

це зроблено, зокрема, для того, щоб у разі визнання будь-коли укладених таких договорів недійсними (у разі наявності реальних підстав) кредитори отримали хоч щось

арест позбавляет право продать или подарить имущество. Но не лишают вас прав ипользовать его. Но ни где не указано в какой строк Вы должны вернуть то что взяли у Банка. Можете отдавать хоть десять лет и это при наличии в решении установленых норм реституции. Иногда суд просто устанавливает договор недействительным.

Link to comment
Share on other sites

30.10.2012 Президент подписал закон № 11029, с чем всех нас и "поздравляю".

Гражданский кодекс Украины:

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Этот закон к "нашим" договорам неприменим.

Остается только вопрос с новой статьей ГК, ведь на момент вынесения решения она уже действует...

Хотя в редакции кодекса от 01.11.2012г., размещенного на Лиге, - такой статьи еще нет.

Link to comment
Share on other sites

Цитата:"Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини які виникли з дня набрання ними чинності".

Полностью согласен, есть закон "Про іпотеку" , в него вносились изменения в 2008, 2009 и 2010 г.

Пример: Договор ипотеки подписан в 2007 г. Разве будут статьи, которые внесены в 2008 г. и 2009 г. в Закон (позасудове стягнення) распространяться на договора 2006-2007 г. ? Ответ - нет. Именно для этого банки дают подписывать договора в новой редакции или доп соглашения.

Так что непонятного?

Link to comment
Share on other sites

Цитата:"Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини які виникли з дня набрання ними чинності".

Полностью согласен, есть закон "Про іпотеку" , в него вносились изменения в 2008, 2009 и 2010 г.

Пример: Договор ипотеки подписан в 2007 г. Разве будут статьи, которые внесены в 2008 г. и 2009 г. в Закон (позасудове стягнення) распространяться на договора 2006-2007 г. ? Ответ - нет. Именно для этого банки дают подписывать договора в новой редакции или доп соглашения.

Так что непонятного?

Остается два вопроса:

1. Когда вступит в силу новая статья ГК 1057-1?

2. Что делать с применением этой статьи судами?

Link to comment
Share on other sites

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

На сьогодні в Україні широкого розповсюдження набули випадки ухилення підприємств (позичальників-юридичних осіб) від виконання своїх зобов’язань за кредитними договорами шляхом використання прогалин у діючому законодавстві. Така ситуація призводить до скорочення обсягів виданих кредитів, а відтак і до уповільнення економічного зростання, що може негативно позначитись на соціально-економічному розвитку країни.

Найбільш поширені механізми неповернення кредитів через використання схем, пов’язаних з фіктивним банкрутством, визнання кредитних договорів, укладених з підприємствами недійними та ін.

2. Мета і шляхи її досягнення

Законопроект розроблено з метою захисту інтересів кредиторів стосовно виконання перед ними зобов’язань з боку позичальників-юридичних осіб і активізації кредитування в країні.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю

9. Позиція соціальних партнерів.

Законопроект не потребує погодження з уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект має на меті покращення умов виконання зобов’язань суб’єктів господарювання.

и, вновь, как с пенсиями - основной МАССОВИК-ЗАТЕЙНИК-

Віце-прем’єр-міністр України ‒

Міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО

Вот. Протянул,как негодяй, ДЛЯ ХОЗЯЙСТВЕННЫХ ОТНОШЕНИЙ, а ЗАТЕМ

ЗАУВАЖЕННЯ

до проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо виконання господарських зобов‘язань»

(реєстраційний № 11029)

Крім того, з тексту проекту, підготовленого до другого читання, виключені положення частини шостої статті 1057-1 (в редакції проекту, прийнятій у першому читанні) стосовно накладення арешту на майно позичальника, яким визначались юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Таким чином, положення зазначеної статті 1057-1 (в редакції проекту до другого читання) поширюватимуться на всіх позичальників, в тому числі і на фізичних осіб, які не є суб‘єктами господарської діяльності, що виходить за межі регулювання господарських відносин, визначених Господарським кодексом України, а також не є, виходячи з назви законопроекту, предметом його регулювання.

Проект

(Тираж 01.10.2012)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань

КАСТРИРОВАЛИ !

и причём изменения в ГК, если проект призначался ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО для ХК ???

2. Мета і шляхи її досягнення

Законопроект розроблено з метою захисту інтересів кредиторів стосовно виконання перед ними зобов’язань з боку позичальників-юридичних осіб і активізації кредитування в країні.

где " физики" ?

а отношения между ФИЗлицом И ХОЗЯЙСТВУЮЩИМ субъектом регулируются хК ?

или ГК+ ЗУ " ОЗПП " ?

Под каким углом рассматривать - внесли одно, а вынесли иное ?

И ни

одного !!! комментария на эту НЕСУРАЗИЦУ !!!

" Диверсант - перебежчик " сильной украины ОПЯТЬ ПОДСТАВИЛ ПРЕЗИДЕНТА !

Силён Миклухо-Маклай !

я уже говорил , ПР недосчиталась процентов 25-30 из-за такого Миклухи - диверсанта партии!

Link to comment
Share on other sites

у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що з конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Link to comment
Share on other sites

Гражданский кодекс Украины:

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Этот закон к "нашим" договорам неприменим.

Остается только вопрос с новой статьей ГК, ведь на момент вынесения решения она уже действует...

Хотя в редакции кодекса от 01.11.2012г., размещенного на Лиге, - такой статьи еще нет.

Алекс, полностью с Вами согласен, тем более ВССУ в лице "светила судебной системы" Луспеника говорит то же. Правда, в пользу банка, но мотивировку об обратной силе закона со ссылкой на это решение,я думаю, можно брать смело. Представляете, такое определение, как "КОНСТИТУЦИЯ" знает. Случается ведь же такое, видать точно конец света на носу ( тьфу-тьфу-тьфу).

А если серьёзно, то вот ссылка на решение http://reyestr.court.gov.ua/Review/27193616

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show