Recommended Posts

Здравствуйте коллеги.

Недавно обратил внимание на очень существенную вещь, способную подорвать многие посягательства банков Украины на должников.

Разговор пойдет о типах платежных инструментов (платежных карт).

Общеизвестной мировой практикой является существования двух видов платежных карт:

  • КРЕДИТНЫЕ КАРТЫ (CREDIT)
  • ДЕБЕТОВЫЕ КАРТЫ (DEBIT)

Каждый из этих видов делится на подвиды.

 

И так. В чем разница между картами DEBIT и CREDIT?!

Согласно общим правилам делового оборота в мире, упрощенно можно сказать, что кредитные карты - карты, на которых доступен кредитный лимит. Дебетовые - на которых находятся ваши личные средства (зарплата, пенсия, стипендия, депозит или проценты с него).

 

А вот что говорит официальный сайт НБУ по этому поводу:

 

"Дебетова картка (debit card) – різновид банківської платіжної картки. Д.кпризначена для оплати купівлі товарів та послуг, у т.ч. з використанням електрон­них терміналів, отримання готівки, виконання інших операцій, доступ­них у меню банкомата або установи банку.

 

Д.к. дозволяє використовувати кошти доступного залишку на депозитному рахунку, на основі якого вона емітована.

 

Різновидами Д.к. є зарплатна, студентська та пенсійна картки."

 

Джерело:

 Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / 
С.Г. Арбузов
, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. – 
К.: Центр наукових досліджень Національного банку
України: Знання, 2011. – 504с. – 
(Інституційні засади розвитку банківської системи).

 

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123276

 

 

 

 

1x1.gif

ПЛАТІЖНА КАРТКА (payment card) – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

 

Залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням платіжної картки, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

 

Дебетова схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку.

 

Під час застосування дебетово-кредитної схеми користувач здійснює платіжні операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку, а в разі їх недостатності або відсутності - за рахунок наданого банком кредиту.

 

Кредитна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.

 

Джерело:

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні // Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ;

Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням // постанова Правління Національного банку України від 30.04.2010 №223.

 

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123521&cat_id=123512

________________________________________________________________________________________________

 

Вроде бы все доступно и понятно, но есть в Украине одно НО.

У знакомых карточка "Банк Русский Стандарт" с кредитным лимитом до 10 тысяч гривен.

Но, почему-то на ней чёрным по белому написано - MasterCard Debit. Такая же надпись на голограмме карты.

Удивился. Ну думаю, это же БРСы, чему удивляться то.

Но потому увидел у подруги карту ПриватБанк Универсальная "Gold"... у нее лимит до 16 тысяч гривен. Так вот, на этой карте точно такая же надпись MasterCard Debit.

 

ВОПРОС СООБЩЕСТВУ!

Что это происходит с украинскими банками и эмитируемыми ими же платежными картами и являются ли такие надписи на кредитных картах основанием для доказательства факта мошенничества со стороны банка или же введения клиентов в заблуждение?

 

Насколько я понимаю, это неплохое подспорье для признания договоров по карточкам недействительными.

Статьи ГКУ и других нормативных актов сознательно не пишу. Думаю их можно будет указать в последствии дискуссии.

Опять же, согласно Постановлению Правления НБУ от 30.04.2010 г. № 223 (Порядок эмиссии) - может существовать какая-то кредитно-дебетная схема... Как это координируется с общемировыми нормами и платежными стандартами... Все-таки наши банки эмитируют не свои карты, а карты международных платежных систем Маstercard. VISA. 

Если кредитные карты с надписью DEBIT на самом деле используют двойную схему, то почему на них не пишут CREDIT&DEBIT или CREDIT-DEBIT?

 

RTEmagicC_DebitCard_02.jpg.jpg

 

Всем спасибо.

 

[email protected]

Edited by Ярослав_Т
  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Надо просто смотреть договор банковского счета и/или договор использования карты: предусматривает ли он наличие кредитного лимита и если да, то содержит ли все существенные условия кредитного договора.

Иначе банки обоснуют эти "дебеты" использованием различных видов платежных систем, что,  в принципе, вполне допустимо.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Дебетовая карточка может в Украине использоваться как Кредитная и это допустимо?  :blink:  :blink:  :blink:

Знаете, в Украине и на ЗАЗ можно прицепить лайбу Мерседеса, а заграницей за такое остановят и конфискуют как ненадлежащее ТС непонятной марки.  B)

Кстати говорят ОЧЕНЬ МНООООООООГО украинских карт не принимаются терминалами заграницей... Особенно в Швеции, Финляндии и США.  :ph34r:

Увы, вы еще раз подтвердили украинский стереотип о том, что банк всегда прав, а клиент всегда для банка лох. :(

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Насчет договора, то насколько я понимаю у Русского Стандарта подписание договоров не практикуется как таковое. Знакомым карту прислали например по почте, через пол года после того, как они взяли в магазине душевую кабину в кредит. А сам товар оформили, как мне объяснили, по заявлению-оферте.

Ну, а как оформляются карты в ПриватБанке думаю знает каждый украинец. Договором тоже и не пахнет.. ни по зарплатным картам, ни по кредитным.  :P

Это во всех банках на кредитных картах пишут DEBET или только БРС с Приватом?

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Это у многих так — и не только в Украине. Правила платежной системы позволяют устанавливать кредитные лимиты в том числе и на дебетовые карты, и даже на карты начальных уровней линейки (например, Maestro).

Есть некоторые технические отличия, но в принципе для конечного потребителя статус карты credit или debit не играет роли. Иногда debit даже лучше (позволяет снимать средства в банкоматах сторонних банков без комиссии, в то время как credit такую комиссию предусматривает, — это относится в частности, к линейке карт Ощадбанка).

В отношении какрты потребителю важно не то, credit она или debit по статусу, а реальные условия и тарифы, они варьируются вне связи с этим статусом.

Банки мутят мутки с картами совсем в другой области (скрывают курсы конвертации, вводят двойную конвертацию, блокируют лишнее, насчитывают конские пени на овердрафт и комиссии за снятие наличных и так далее), а вот статус credit-debit как раз никому ничего плохого не делает.

 

Link to comment
Share on other sites

Что же касается того, что за границей бывает невозможно рассчитаться украинскими картами, то это не имеет отношения к самим картам, а виноваты в этом некоторые банки, которые не выполняют своих агентских обязательств перед процессингом и/или МПС. Здесь тоже статус карты debit-credit не играет никакой роли.

Карты крупных украинских банков нормально обращаются за границей.

Link to comment
Share on other sites

Это у многих так — и не только в Украине. Правила платежной системы позволяют устанавливать кредитные лимиты в том числе и на дебетовые карты, и даже на карты начальных уровней линейки (например, Maestro).

Есть некоторые технические отличия, но в принципе для конечного потребителя статус карты credit или debit не играет роли. Иногда debit даже лучше (позволяет снимать средства в банкоматах сторонних банков без комиссии, в то время как credit такую комиссию предусматривает, — это относится в частности, к линейке карт Ощадбанка).

В отношении какрты потребителю важно не то, credit она или debit по статусу, а реальные условия и тарифы, они варьируются вне связи с этим статусом.

Банки мутят мутки с картами совсем в другой области (скрывают курсы конвертации, вводят двойную конвертацию, блокируют лишнее, насчитывают конские пени на овердрафт и комиссии за снятие наличных и так далее), а вот статус credit-debit как раз никому ничего плохого не делает.

Приходим к выводу, что дебит-кредит не есть весомым основанием для признания кредитного договора недействительным.

Нужно пробовать пробивать другие темы.

Link to comment
Share on other sites

Товарищи.  :blink:  :blink:  :blink:

Я не спрашиваю как оно есть. Я и так вижу, что на Дебеты вешают Кредиты и т.д.

Я спрашиваю почему фактические вещи не соответствуют НОРМАТИВАМ и МИРОВОМУ ПОРЯДКУ ВЕЩЕЙ в СФЕРЕ ПЛАТЕЖНЫХ КАРТ?. В т.ч. и МЕЖДУНАРОДНЫМ НОРМАМ!

Кстати если вы утверждаете, что это всемирная практика, то пожалуйста подтвердите свое утверждение фактическим материалом.

Где, какой банк, какая страна, какая карта?

Я утверждаю, что такие вещи в мировой практике (в приличных странах) противозаконны и нарушают основы традиций!

 

ДЕБЕТ есть ДЕБЕТ! Это мировая история и традиция карт! Так сказать КУЛЬТУРА ДЕЛОВОГО ОБОРОТА В БАНКОВСКОЙ СФЕРЕ с ВРЕМЕН КОГДА НАЦБАНКОМ УКРАИНЫ еще и не воняло на мировых просторах эмитентов.

 

Извините за возможно излишнюю резкость, но я вам тут предлагаю разобраться в нормативах, а вы меня убеждаете, что если ТАК ЕСТЬ, значит ТАК НАДО! БАНК ВСЕГДА ПРАВ и Если в договоре напишут, что ты не человек, а осёл, то сильнее определения договора нихрена нет!  :(  :(  :(

 

P.S.

Если бы каждую карту по правилам можно было бы законно навесить все, что угодно, то не было бы деления на ДЕБИТ и КРЕДИТ!

Квадрат есть квадрат, а круг есть круг... и не надо рассказывать, что если хорошо подумать, то круг может быть квадратом, а квадрат кругом и нужно читать, что написал математик, окончивший КНУ им. Шевченка Федечкин, а не мировая практика в сфере науки геометрии. 

 

 

ПО ДЕЛУ.

Есть мировое определение понятия дебетовых карт. Вот я и хотел бы улышать от вас, как мировые нормы МЕЖДУНАРОДНОЙ ПЛАТЕЖНОЙ СИСТЕМЫ позиционируются с той шнягой, которую определил НАЦбанк имени Арбузова с 2011 года, введя понятие кредитно-дебетовые операции в одной карте.

Фактически украинская банковская система изобрела круго-квадрат, как нормальную геометрическую фигуру.

И по моему сугубо личному мнению, такие вещи являются введением клиента в заблуждение, т.к. когда вы приходите в автосалон, то смотрите железо! А то по документам вам могут продать Мерседес, а по факту ЗАЗ.

Вот потому желание клиента лицезреть у себя на карте надпись ДЕБЕТ на дебетовой карте, а не на кредитке с надписью ДЕБЕТ, вполне резонно!

Или я что-то не понимаю великого замысла ВЕЛИКОЙ украинкой финансовой системы? :unsure:

Link to comment
Share on other sites

Коллеги. В дальнейшем не хотелось бы опускаться до уровня цитирования Википедии, но все-таки хотелось бы обсудить суть, а не дискутировать, над тем, что такое Дебетовая карта и с чем ее МОЖНО КУШАТЬ!

:)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Debit_MasterCard

 

Debit MasterCard — дебетовая карта, являющаяся одной из основных банковских платёжных карт и выпускаемая теми же системами, что и стандартная кредитная карта международной платёжной системы MasterCard. В отличие от неё Debit MasterCard не предоставляет держателям кредитную линию, а вместо этого имеет привязку к средствам клиента банка, которые он хранит на своём банковском счёте.

Link to comment
Share on other sites

Ярослав_Т, Вы попробуйте с этим зайти в суд... :)

Первый вопрос судьи будет: какое Ваше право нарушено?... :)

 

Как вариант - несоответствие формы финансового "продукта" его содержанию  ;)

Нарушение международных норм и традиций "эмитирования" карт.

Кстати почему-то на сайте MasterCard-Украина банка Русский Стандарт нет в перечне банков, занимающихся выпуском карточек MasterCard.  :blink:

А учитывая, что договора ни Приват, ни Стандарт не заключают, то на лицо введение в заблуждение клиентов, обман и мошенничество :unsure:

А дальше включаем Закон Украины "О защите прав потребителей" с учетом Гражданского кодекса Украины и признаем мошенничество при заключении договора со стороны банка  ;)

Если еще взять справочку в MasterCard, где написано будет, что карты MasterCard Debit выпускаются по стандартам МПС MasterCard и на них не предусмотрено навешивание кредитных лимитов,овердрафтов и т.д... То отношения в мгновение ока расторгаются и клиент оплачивает лишь "тело" взятых кредитных средств, если им такие были взяты. :P  :P  :P

 

ПРИМЕР НА ПАЛЬЦАХ: Вы покупаете телевизор Sony.. На нем четко написано в документах Made in Japan, но вы открываете коробочку и там Made in CPR. Это нарушение прав потребителя? Это обман или нет?

Вы когда покупали телик, хотели Японию, а не Китай... Потому если бы знали реальное содержание, может бы и не покупали эту "Соню".

 

Это правила международной платежной системы.... Если украинские банки не хотят следовать международным стандартам платежных карт, а лишь соответствовать арбузовской Постанове Правления НБУ, то могут использовать карточки "НСМЕП", которые соответствуют лишь украинскому законодательству. А MasterCard, Visa и American Express под Украину и НБУ думаю стандарты свои подстраивать не будут! ;)

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Коллеги. В дальнейшем не хотелось бы опускаться до уровня цитирования Википедии, но все-таки хотелось бы обсудить суть, а не дискутировать, над тем, что такое Дебетовая карта и с чем ее МОЖНО КУШАТЬ!

:)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Debit_MasterCard

 

Debit MasterCard — дебетовая карта, являющаяся одной из основных банковских платёжных карт и выпускаемая теми же системами, что и стандартная кредитная карта международной платёжной системы MasterCard. В отличие от неё Debit MasterCard не предоставляет держателям кредитную линию, а вместо этого имеет привязку к средствам клиента банка, которые он хранит на своём банковском счёте.

 

Дебетовая карта с овердрафтом (расчетная карта с овердрафтом) – что это такое?

Откуда пришло данное определение и почему?

Статья 1069 Гражданского кодекса Украины действует в отношении карточного счета?

Link to comment
Share on other sites

НБ Украины, а что такое карточный счет?

Есть банковский счет и платежный инструмент, который дает к нему доступ через МПС и НСМЭП.
И платежный инструмент по своему типу обязан соответствовать предназначению счета. 

:unsure:

Link to comment
Share on other sites

 

ПРИМЕР НА ПАЛЬЦАХ: Вы покупаете телевизор Sony.. На нем четко написано в документах Made in Japan, но вы открываете коробочку и там Made in CPR. Это нарушение прав потребителя? Это обман или нет?

Вы когда покупали телик, хотели Японию, а не Китай... Потому если бы знали реальное содержание, может бы и не покупали эту "Соню".

 

 

Перед покупкой телевизор осматривается и клиент расписывается, что он со всем согласен (устройство работает, претензий нет).

Если что-то не устраивает  в дальнейшем, то в течение 14 дней можно вернуть.

Но если после 14 дней он скажет, а вот тут цвет немного не тот или надпись какая-то другая... меня обманули, верните деньги,  то это уже будет злоупотреблением в том числе и ЗУ о ЗПП. 

Link to comment
Share on other sites

Я поддерживаю Ярослава_Т... Что то в этом есть... Просто мы над этим ещё не думали... И не надо коллеги делать умный вид и сходу отметать эту идею... Это как про колибри я люблю говорить... То есть если мы чего то не знаем или не понимаем, то это не значит, что этого нет и это не значит, что оно должно обязательно укладываться в рамки нашего понимания... Я например ничего не смыслю в космической технике, но она ведь существует и даже летает (непонимаю как)....)))

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Перед покупкой телевизор осматривается и клиент расписывается, что он со всем согласен (устройство работает, претензий нет).

Если что-то не устраивает  в дальнейшем, то в течение 14 дней можно вернуть.

Но если после 14 дней он скажет, а вот тут цвет немного не тот или надпись какая-то другая... меня обманули, верните деньги,  то это уже будет злоупотреблением в том числе и ЗУ о ЗПП. 

 

Что осматривается... Вы перед покупкой разбираете телевизор и проверяете из чего он состоит внутри...))) Я не пробовал так никогда...

 

По поводу 14 дней Вы вообще не правы... Сразу видно не сталкивались... В законе чётко написано, что вернуть можно только не использованный (ну типа цвет не тот или размер), а если Вы его уже включили, то всё уже вернуть нельзя... Читайте ЗУ про ЗПП...

 

А вот если с ним, что то не так, то согласно того же закона, а не злоупотребления им, Вы запросто можете его вернуть или поменять в течении 1-2 лет в зависимости от гарантии, через заключение от сервисного центра... 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

НБ Украины, а что такое карточный счет?

Есть банковский счет и платежный инструмент, который дает к нему доступ через МПС и НСМЭП.

И платежный инструмент по своему типу обязан соответствовать предназначению счета. 

:unsure:

 

Дебетно-кредитная карточка – это к сожалению аналог российских дебетовых карт с разрешенным овердрафтом.

Вы правы, в мире таких карт не существует. В гражданском праве Украины разрешено все то, что не запрещено.

Какой путь выберет Украина? Конечно мировой опыт, а не российский.

Что такое карточный счет? Вы правы - это банковский счет.

Додаток

до Листа НБУ

03.03.2010

N 25-312/519-3299

РЕКОМЕНДАЦІЇ

держателям платіжних карток

щодо їх використання

8. З метою запобігання незаконним операціям з використанням платіжної картки та зняття коштів з вашого карткового рахунку доцільно встановити добовий ліміт на суму та кількість операцій із застосуванням платіжної картки та одночасно підключити електронну послугу оповіщення про проведені операції (наприклад, оповіщення у вигляді коротких текстових повідомлень на мобільний телефон (SMS) або іншим способом).

Закриття карткового рахунку

1. Пам'ятайте, що поточні/карткові рахунки закриваються на підставі заяви клієнта, якщо інше не передбачено договором.

2. У разі звільнення з роботи або дострокового розірвання договору з вашої ініціативи, якщо ви не плануєте використовувати в подальшому рахунок та якщо банком передбачено стягнення комісійної винагороди за його обслуговування, доцільно закрити поточний/картковий рахунок, який був відкритий вам для отримання заробітної плати. Для цього ви маєте звернутись із заявою про закриття рахунку до банку, якщо інше не передбачено договором, і повернути платіжну картку (у разі потреби), одержати виписку про рух коштів за картковим рахунком.

3. Під час закриття карткового рахунку (після виконання зобов'язань або в разі розірвання чи закінчення терміну дії договору) банк зобов'язаний видати залишок коштів (у разі його наявності) та на вимогу держателя платіжної картки - довідку про закриття рахунку та повернення платіжної картки, кредиту і процентів за ним. Кошти видаються готівкою або за дорученням клієнта перераховуються на інший рахунок.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3299500-10

Безпідставними є посилання суду першої інстанції і на ту обставину, що банк не надав суду доказів того, що відповідачкою були отримані грошові кошти у банку, тобто не надав суду касовий чек, меморіальний ордер і таке інше, - оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги, що між сторонами було укладено кредитний договір шляхом приєднання, а відповідно до цього договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 2000 доларів США, тобто видача банком кредиту здійснена шляхом зарахуванням відповідної грошової суми на картковий рахунок відповідачки № 2625, що і було зроблено банком / а. с. 3,49 /.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено кредитний договір шляхом приєднання і відповідно до цього договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 2000 доларів США та видано кредитну картку № 4149025021011257, яка і використовувалася, як засіб безготівкових розрахунків. Відповідно до умов кредитного договору клієнт не має права передавати картку третім особам ( п. 6.1Умов та правил), повинен запобігати втраті (крадіжці) картки, а вразі її втрати інформувати про це банк та правоохоронні органи (п. п. 6.10; 6.11 Умов та правил).

Отже, відповідачка несе відповідальність за передачу картки третім особам і її збереження, а доказів того, що картка вибула з її користування в результаті протиправних дій чи з інших підстав - відповідачка суду не надала.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38825598

Так сторони, всупереч зазначеним вище вимогам Закону, котрі регулюють порядок укладення договору та істотні умови кредитного договору, не погодили між собою усіх істотних умов договору кредиту, а саме умов надання кредиту, розміру грошової суми, яка надається кредитодавцем, умови, на яких позичальник зобов'язується повернути отриману суму кредиту.

Надані банком Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка не відображують зміст домовленостей між банком та конкретним клієнтом, а розмір грошової суми який передається банком клієнту взагалі відсутній.

Встановлення кредитного ліміту по рахунку ФОП ОСОБА_2 не є погодженням між позивачем та відповідачем розміру грошової суми, яка передається за договором кредиту (сумою кредиту).

Кредитний ліміт є граничною сумою у межах якої банк може здійснювати кредитування, а не визначенням конкретної суми, яка передається за договором, і носить інформаційний характер для певного клієнта.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=284#entry109753

 

Найдите разницу между ст.1054 и ст.1069 Гражданского кодекса Украины и поймете суть операции «наперстки» в виде мемориальных ордеров при выдачи псевдовалютных кредитов (зачисление инвалютного кредита – списание для конвертация (продажа на межбанке) – зачисление гривны после продажи инвалюты).

Где Вы в этой цепочке выдаче псевдовалютных кредитов поставите ст.1054 ГК, а где ст.1069 ГК?

И какая реально операция была осуществлена в этой цепочке, и согласно какой статьи Гражданского кодекса Украины? Статьи 1054 или статьи 1069?

Ищите здесь элементы мошенничества и подделки расчетных документов.

Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності

2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 204, 210, 211, 212, 212¹, 216 КК).

Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК). Основним безпосереднім об’єктом злочину є відносини, що існують в сфері кредитно-фінансової системи. Суспільна небезпека злочину полягає у порушенні встановленого порядку функціонування банківської системи України. Факультативними безпосередніми об’єктами виступає власність, а також безпека електронно-обчислювальних систем та комп’ютерних мереж.

Предметом злочину є безпосередньо зазначені у диспозиції статті підроблені документи на переказ, підроблені платіжні картки, інші підроблені засоби доступу до банківських рахунків.

Відповідно примітки до ст. 200 КК під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб’єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення та ін.). Такими документами є: платіжні доручення, розрахункові чеки, платіжні вимоги, акредитиви, меморіальні ордери, клірингові вимоги тощо.

Платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Поняття інших засобів доступу до банківських рахунків дається у Законі України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5 квітня 2001 року. Ними вважаються документи або предмети, за виключенням документів на переказ та платіжних карток, за допомогою яких особа одержує доступ до банківського рахунку і може здійснювати операції з грошовими коштами, які на ньому розміщені. До таких засобів можуть бути віднесені дорожні та іменні чеки.

Підробленість є фізичною ознакою предмета цього складу злочину, її відсутність виключає визнання засобу доступу до банківських рахунків предметом злочину. Зокрема, це підтверджує такий приклад: вироком Очаківського міського суду Миколаївської області від 2 жовтня 2007 р., О. був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК та ч. 4. ст. 191 КК. О. визнаний винним у тому, що у період з 25.06.2001 р. по 19.06.2006 р., працюючи начальником Очаківського відділення ЗАТ комерційний банк "Приват Банк" і являючись службовою особою, заволодів майном банку на загальну суму 156 775 грн. Одночасно, одержуючи від клієнтів банку платіжні картки, що поверталися банку, або передавалися для здійснення розрахунків, користуючись наявністю на рахунках цих карток коштів, через банкомати отримав гроші на загальну суму 53 130 грн., та використав їх на власні потреби. За ч. 2 ст. 200 КК О. було виправдано.

У апеляції прокурор просить вирок відносно О. в частині виправдання за ч. 2 ст. 200 КК скасувати та постановити свій вирок, визнавши О. винним у вчиненні цього злочину. У апеляції та доповненнях до неї засуджений О. просить вирок відносно нього скасувати та постановити свій вирок, визнаючи себе винним лише у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, або скасувати вирок та направити справу на дослідування.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області, вважає, що прохання прокурора про визнання О. винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 200 КК, є безпідставним. Зі змісту диспозиції цієї статті вбачається, що предметом злочину є підроблені документи на переказ, платіжні картки чи інші засоби доступу до банківських рахунків. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, О. не підроблював ніяким чином кредитні картки. Ці картки є дійсними, достовірними і це ніким не оскаржується. Будь-яких даних про те, що кошти потерпілих з банківських рахунків знімались за допомогою підроблених карток або інших документів, у справі немає. Про це не ставить питання і банк. У цій частині рішення суду першої інстанції про відсутність в діях О. складу злочину, передбаченого ст. 200 КК є обґрунтованим і вірним.(1)

Перелік перерахованих у диспозиції ст. 200 КК предметів є вичерпним, тому не можна визнати предметом даного злочину зазначеного у назві статті – “обладнання” для їх виготовлення. До того ж, підроблення, як основна форма об’єктивної сторони злочину, не уявляється як засіб впливу на такий предмет як “обладнання”.

Об’єктивна сторона злочину характеризується однією обов’язковою ознакою, а саме діянням у вигляді підробки будь-яких засобів доступу до банківських рахунків, а також придбання, зберігання, перевезенні, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток, їх використання чи збута.

З моменту вчинення будь-якої із перерахованих дій злочин є закінченим. Під підробкою слід розуміти як виготовлення (створення), так і фальсифікацію дійсних (справжніх) засобів доступу до банківських рахунків. Спосіб підробки засобів доступу до банківських рахунків залежить від того, на якому матеріальному носієві інформації вони існують: паперовому, електронному чи іншому. Платіжні картки виготовляються, як правило, на пластикових носіях інформації. Підробка може здійснюватись з використанням спеціального технічного обладнання або комп’ютерної техніки, а також в інший спосіб, коли йдеться про паперові носії інформації.

Про виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання та збут підроблених документів на переказ чи платіжних карток див. особливості кваліфікації ст. 199 КК. При цьому предметом таких діянь можуть бути вже підроблені документи на переказ чи платіжні картки, що виготовлені на паперовому, пластиковому чи іншому матеріальному носієві інформації.

Використанням підроблених документів на переказ чи платіжних карток є їх пред’явлення за прямим призначенням як дійсних з метою переказу грошей із відповідного рахунку платника без його згоди на будь-який інший рахунок чи одержання за підробленими документами на переказ готівкових грошових коштів або отримання доступу до банківської інформації.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується двома обов’язковими ознаками – виною у формі прямого умислу та метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток та інших засобів доступу до банківських рахунків. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію дій за ст. 200 КК не впливають. Разом з тим, корисливий мотив може свідчити про наявність у діях винного ознак шахрайства. У разі фактичного заволодіння чужим майном шляхом використання підроблених засобів доступу до банківських рахунків дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 200 та 190 КК.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Повторним треба вважати вчинення будь-якого діяння, вказаного у диспозиції ст. 200 КК, особою, яка раніше вчинила будь-яке із таких діянь, незалежно від того була вона судима за попередній злочин чи ні. Визначною є умова, що судимість, у разі засудження особи, має бути не знятою і не погашеною і не минули строки давності якщо особа за попередній злочин не була судимою.

Як вчинені за попередньою змовою групою осіб мають кваліфікуватися діяння двох чи більше осіб, які заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину. При цьому може мати місце і розподіл ролей: одна особа вчинює підробку документів на переказ, інша їх збуває або використовує для незаконного заволодіння чужими грошовими коштами.

Використання електронних засобів доступу до банківських рахунків є одночасно незаконним втручанням в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, оскільки при цьому відбувається перекручення комп’ютерної інформації, що в них зберігається, а тому такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст. 200 та 361 КК.

http://www.naiau.kiev.ua/books/mnp_krum_pravo_osob/Files/Lekc/T8/T8_P2.html

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

То есть я правильно понимаю, что несмотря на любые инструкции НБУ, устанавливающие геометрическую фигуру "круго-квадрат" в виде дебетно-кредитных карт, банк-эмитент не имеет права делать такие вещи с MasterCard и Visa, т.к. они действуют как МПС и подчиняются мировым законам рынка?! С национальными картами НСМЭП пусть делают сколько угодно!)

Фактически банк-эмитент сделав из карты MasterCard Debit кредитную карту - превысил свои полномочия эмитента. Потому в суде можно запросить копии соглашений между МПС и банком-эмитентом и если в этом договоре нет права Банка вешать плюшки вне стандартов и правил на дебетовые карты, то банк совершил аферу, причем аферу используя доброе имя и репутацию МИРОВОГО ЛИДЕРА МЕЖДУНАРОДНЫХ ПЛАТЕЖНЫХ СРЕДСТВ.  :rolleyes:  ;)

Link to comment
Share on other sites

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

 

 

Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості

 

1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

{Абзац другий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2741-VI від 02.12.2010}

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

 

Где написано, что если включил, то уже нельзя возвращать, обменивать? Речь идет о товарном виде. Если устройство уже заезженное, то это да. Я как раз сталкивался и менял так устройство, включая его перед этим и не раз. Его и в самом  магазине включают и не раз. 

Link to comment
Share on other sites

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

 

Где написано, что если включил, то уже нельзя возвращать, обменивать? Речь идет о товарном виде. Если устройство уже заезженное, то это да. Я как раз сталкивался и менял так устройство, включая его перед этим и не раз. Его и в самом  магазине включают и не раз. 

 

Вот здесь и написано... Я по этому поводу судился с Комфи... 

Я тоже много чего менял, но однажды не смог... Мало ли где его включают, главное, что доказано, что Вы после покупки его включили... 

Много есть недостатков в нашем законодательстве и не только касательно банков... То что творится в других сферах вообще не поддаётся никакой критике...

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Значит мне повезло, а Вам нет.

Конечно, толковать можно по разному.

Но мое мнение, что понятие "использовался" означает поношенную одежду, сумку и т.п. 

Но никак не от нажатия кнопки "вкл".

А если включил и увидел, что цветопередача не соответствует желаемому?

Отстаивать надо свои права.

У меня получалось.  

Link to comment
Share on other sites

Значит мне повезло, а Вам нет.

Конечно, толковать можно по разному.

Но мое мнение, что понятие "использовался" означает поношенную одежду, сумку и т.п. 

Но никак не от нажатия кнопки "вкл".

А если включил и увидел, что цветопередача не соответствует желаемому?

Отстаивать надо свои права.

У меня получалось.  

 

Да мне тоже везло и получалось, как и Вам до тех пор пока не столкнулся с законом о ЗПП...

 

А как быть например если Вы нажмёте кнопку "вкл" в кондиционере или стиралке... Как Вам тогда повезёт...)))

Link to comment
Share on other sites

Да мне тоже везло и получалось, как и Вам до тех пор пока не столкнулся с законом о ЗПП...

 

А как быть например если Вы нажмёте кнопку "вкл" в кондиционере или стиралке... Как Вам тогда повезёт...)))

Ну кондер и стиралка требует проф. подключения. Если это подключение делает магазин (или их организация), который продал, то будет все ОК с кнопкой "ВКЛ".  Повезет на 100 % :)

Link to comment
Share on other sites

Ну кондер и стиралка требует проф. подключения. Если это подключение делает магазин (или их организация), который продал, то будет все ОК с кнопкой "ВКЛ".  Повезет на 100 % :)

 

Профессионального или магазинного?

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Ну кондер и стиралка требует проф. подключения. Если это подключение делает магазин (или их организация), который продал, то будет все ОК с кнопкой "ВКЛ".  Повезет на 100 % :)

 

А если за 14 дней, что то не понравится...

 

Это вообще то самая распространённая байка магазинов... На самом деле существует отдельная гарантия на изделие и отдельная на установку... Так вот и всё... Доказано судом... И совершенно неважно кто Вам это установит... хоть и самостоятельно... 

 

Вот, это какраз и есть то о чём говорил Ярослав_Т, вот в байках банка уже мы тут сомневаемся, а вот в другие байки в которых не разбирались, мы как обычные потребители верим... Куда и девалась вся юридическая грамотность...)))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...