Судебный сбор - 2015, у кого какие мысли...

[Bolt]

1 час назад, 0720 сказал:

судьи ВСУ в вопросе судебного сбора руководствуются не законом и не верховенством права — а исключительно негласными вказивками ДСА

ДСА требует драть судебный сбор со всех, и судьи ВСУ это требование смиренно исполняют

Вы считаете, что всему виной ДСА и это она всё устраивает...

[0720]

нет конечно, — ДСА это медиум, посредник в этой хамской цепочке

всему виной зависимая и сервильная судебная система, которая с каждой "реформой" становится всё зависимее и сервильнее 

[Jolly Roger]

  В 26.09.2017 в 15:59, amator сказал:

30.06.2015 в деле № 826/18593/14

http://reyestr.court.gov.ua/Review/46449534

[Jolly Roger]

ВСУ пришел к выводу:

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з положеннями статей 1 – 6 Закону  № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то  у таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Участник форума "0720" в ветке форума "Постановление ВСУ по пересмотру принятое с грубейшим нарушением прав потребителей в части уплаты судебного сбора" писал, что при подаче жалобы достаточно заплатить СС в размере 0,01 грн и пусть потом апелляция или кассация рассчитает размер ставки СС при подаче жалоб, согласно  пп.6 п.1 ч.2 ст.4  ЗУ СС. Интересно, какой размер СС они рассчитают ?

[Jolly Roger]

В 20.09.2017 в 11:06, чундухван сказал:

ПРИВАТом  подано позов про стягнення заборгованості

Відповідачем подано зустрічний позов про захист прав споживачів та визнання недійсним КД (на момент  підписання Заяви-Анкети позичальнику було 16 років)

ПРИВАТ подав апеляцію та нові докази, суд апеляційної інстанції апеляцію частково задовільнив.

Відповідачем подано касаційну скаргу.

19.09.2017 року отримано ухвалу ВССУ  про необхідність сплати судового збору, не зважаючи на те, що скаржник є споживачем та звільнений від сплати.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/68752620

 

До-речі, із 3-х касаційних скарг, поданих за останній місяць по справам захисту споживачів в одному випадку допущено до провадження, а в двох інших винесено такого роду ухвали.

Скаржник вже 2 місяці без роботи та знаходиться в декретній відпустці.

Що краще вдіяти:

1.     Клопотання про розстрочення сплати судового збору

2.     Клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відповідні рішення ВССУ

 

23 .09.2017 останній термін усунення недоліків касаційної скарги.

 

З повагою, Ч

Вот решение которое в Вашу пользу http://reyestr.court.gov.ua/Review/67525996

[Jolly Roger]

Споживачі за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав, судовий збір не платять: ВССУ відступив від правової позиції ВСУ

10.10.2017 14:04

Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача на рішення районного суду, апеляційний суд виходив з того, що йому необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору.

ВССУ ухвалу апеляційного суду скасував, справу передав до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Колегія суддів ВССУ зазначила, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав.

У п. 7 постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз’яснено, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року № 6-185цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права є обов’язковим для суду. Проте суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів ВССУ, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, враховує те, що Закон України «Про судовий збір», зі змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» безпосередньо не зазначає споживачів, як осіб, які звільнені від сплати судового збору (ст. 5 Закону).

Проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону України і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому у вказаній нормі (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

При цьому за основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред’явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22). Разом з тим порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред’явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК України).

Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (№6-4926 св 17) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/spozhivachi_za_pozovami_pov’jazanimi_z_porushennjam_jih_prav_sudovij_zbir_ne_platjat_vssu_vidstupiv_.html

 

Пани скубуться, а у холопів чуби тріщать

 

[ais]

Ставки судебного сбора с 15.12.2017

Вот такие вот "покращення" для народа...

Почитал статью и сразу несколько вопросов:

1. как согласуются два пункта: 

- ставка СС согласно 4-2) заяви про скасування судового наказу;

- п.2 ст.3 Судовий збір не справляється за подання: 2) заяви про скасування судового наказу.

2. освобождение полностью от уплаты СС в зависимости от материального положения стороны уже нет?

3. льгот за подачу иска о защите прав потребителя тоже уже нет?

[ALTIS]

3. льгот за подачу иска о защите прав потребителя тоже уже нет?

ну "льготы" и не нужны были. Просто каким-то БОЛВАНАМ от суда захотелось рубить бабло ковшом экскаватора а не чайной ложкой. Вот в этом споре и показана вся ИХ (не наша,) так называемая "судебная" система. Гнилая до мозга кости.

В чём окрытое скотоложство игнорирования ЗУ о ЗПП? А то, что 99% потребителей физлиц ( между юрлицами действует Хозяйственный кодекс ?) остались в неравном положении с юрлицаи (бандки, магазины - спекулянты..и т.д.)Таким образом наши "достойные законосратели открыто использовали Конституцию как туалетную бумагу.

Плевать они, ЗАКОНОНАСЕРАТЕЛИ" Украины хотели на то, что"..при принятии новых законов и т.д.....

есть ещё лучшее подтверждение накакания на КОНСТИТУЦИЮ- ЗУ1961-15., который тоже напрямую подпадал в зУ о ЗПП! Как паршивые, облезлые коты гадили они на Конституцию при "принятии своих вонючих поправок...Может резко, но по сути!

Надоели эти верховнозрадники УКРАИНСКОГО НАРОДА! В мусорные баки эту мразь!

Посмотрите на улицы, Болотно-кишащая лизоблюдами, т.н. СРЕДНЕГО класса прослойка на лимузинах уже утвердилась.Всегда готовая лизать
А где "средний" класс у властелинов колец? Правильно ! Ниже пупа.

Думаю и им когда нибудь напомнят о генциде 1933-...э  1999-2018 года

[west11]

В 16.12.2017 в 10:27, ais сказал:

Ставки судебного сбора с 15.12.2017

Вот такие вот "покращення" для народа...

Почитал статью и сразу несколько вопросов:

1. как согласуются два пункта: 

- ставка СС согласно 4-2) заяви про скасування судового наказу;

- п.2 ст.3 Судовий збір не справляється за подання: 2) заяви про скасування судового наказу.

2. освобождение полностью от уплаты СС в зависимости от материального положения стороны уже нет?

3. льгот за подачу иска о защите прав потребителя тоже уже нет?

А Вы все еще надеялись, что "покращення" могут коснуться народа ? Возможно, "покращення" и касаются народа, но только список такого "народа" почему-то не прилагается ... 

[Bolt]

1 час назад, west11 сказал:

А Вы все еще надеялись, что "покращення" могут коснуться народа ? Возможно, "покращення" и касаются народа, но только список такого "народа" почему-то не прилагается ... 

Все люди ведь...)))

[centurion]

Про актуальні зміни в Законі України «Про судовий збір»

 

20.12.2017

Автор: Понзель Марина Генадіївна

 

 

Новий Закон від 03.10.17 №2147-VIII вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Закон набув чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року), і відповідно, з цього часу відбулися нововведення в здійснення судочинства і зокрема щодо сплати судового збору.

Згідно з Законом України «Про судовий збір»   судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Основними змінами щодо сплати судового збору є такі:

• На законодавчому рівні закріплюється максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Так, за подання до суду такої заяви сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму.
• Згідно з положеннями законопроекту ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшується зі 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, а за подання касаційної скарги – зі 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
• Запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, а не паперовій. Це пов’язано із запровадженням так званого електронного суду. Тобто суд розглядатиме справу за матеріалами в електронній формі, хоча й залишається можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі, однак потім працівники апарату суду переводитимуть документи в електронну форму. Як зазначалось вище, подання документів до суду в електронній формі коштуватиме дешевше, до того ж сплачувати судовий збір можна буде і онлайн.
• Закріплюється можливість сплати судового збору не лише готівковим чи безготівковим способом, але й через платіжні системи в Інтернеті у режимі реального часу.
• Із пільговиків по сплаті судового збору виключаються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці, які в подальшому зобов’язані сплачувати судовий збір на загальних умовах.
• Передбачається можливість повернути 50% сплаченого судового збору у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем. Вважається, що це положення сприятиме мирному врегулюванню спору за допомогою альтернативних способів та пошуку консенсусу між сторонами.
• Встановлюється перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача. Тобто якщо людина отримує щомісяця 3200 грн, то їй можуть відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір складає більше 1920 грн. Окрім цього, допускається відстрочення чи розстрочення судового збору, якщо позивачами є військовослужбовці, батьки дитини до 14 років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків не сплачує аліменти, одинокі матері (батьки) дитини до 14 років або дитини-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї, якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. При цьому суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров’ю.

Також хочемо звернути Вашу увагу на те, що у п. 18.4 Перехідних положень Розділу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 №2147-VIII вказується, що  у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, абзацом 24, ч. «а», пп. 1, п. 17 Розділу 4 цього ж Закону виключено підпункти 2 і 3, у пункті 4, частини другої, статті 4, Закону України «Про судовий збір», а саме: 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш тексту на папері формату А4.

Крім того, важливими є положення, що засвідчують одночасне підвищення ставок судового збору за оскарження рішень суду і можливість повернути частину сплаченого судового збору у разі мирного врегулювання спору. Тому підвищення розміру ставок судового збору за оскарження судових рішень  не обмежує права сторін процесу на таке оскарження,  оскільки  ставки судового збору не вперше так радикально зростають (згадати хоча б 2015 рік), хоча судових справ на розгляді у судах сьогодні залишається  ще значна кількість. До того ж вважається, що, можливо, збільшення розміру судового збору сприятиме розвитку в Україні медіації, посередництва, переговорів, як альтернативних способів вирішення спорів, які, до речі, надзвичайно поширені за кордоном. Також варто зауважити, що рішення у деяких категоріях справ (наприклад, малозначних спорах) взагалі не можна оскаржувати в касаційній інстанції відповідно до Закону (окрім певних винятків), а тому збільшення ставок судового збору їх не стосуватиметься.

Отже, наслідком прийняття змін до Закону стане, зокрема, «забезпечення доступу до правосуддя відповідно до європейських стандартів судочинства» та впровадження нових способів здійснення правосуддя в Україні. Оскільки Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що існування судового збору не обмежує право на доступ до правосуддя, більше того попереджає про подання безпідставних позовів, перевантаження судів. Але при цьому розмір судового збору буде враховувати фінансове становище позивачів та інтереси держави і тим самим, не перешкоджатиме доступу до суду.

Джерело: vaas.gov.ua

http://protokol.com.ua/ru/pro_aktualni_zmini_v_zakoni_ukraini_pro_sudoviy_zbir/?utm_source=newsletter&utm_medium=email

[Bolt]

Я уже ничему не удивляюсь, на фоне всего произошедшего в законодательстве, это изменение судебного сбора прошло как то не замечено... В пору тему переименовывать в "Судебный сбор - 2018"...))

[Bolt]

Но только в этой статье нет одного самого главного плюса в изменениях данного закона, а именно части 4 статьи 6, то чего так не хватало и о чём было много разговоров... Теперь при оспаривании решения в части не надо платить полностью судебный сбор...  Теперь хоть с этим полегче будет...

4. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

[Bolt]

ВССУ: Скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення її від сплати судового збору (справа № 754/4275/16-ц 08.11.2017)

Фабула судового акта: Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем у визначений строк недоліки апеляційної скарги не усунено, а саме: не сплачено судовий збір за відсутності підстав для звільнення від  його сплати.

ВССУ з цим рішенням не погодився і скасував його, посилаючись на ч. 1 ст. 82 ЦПК України, якою передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. А відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Касаційний суд наголосив, що разом з апеляційною скаргою  заявниця надіслала на адресу апеляційного суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, в обґрунтування якого посилалася на те, що має скрутний майновий стан, а саме: після раптової смерті чоловіка на її утриманні залишився неповнолітній син та батько чоловіка, інвалід війни  1 групи, надавши на підтвердження цього відповідні документи.

За таких обставин не можна вважати справедливим скасоване судове рішення, адже особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подібні судові справи в практиці касаційних судів зустрічаються не часто, скоріше, - навпаки. Тому є сенс  звернути на них увагу і використовувати як певну «інструкцію» при захисті своїх прав і законних інтересів.

Наприклад у справі № 363/181/16-ц від 16.08.17 ВССУ  скасував ухвалу апеляційного суду а справу передав до апеляційного суду відкриття апеляційного провадження у справі, зазначивши, що клопотанням про зменшення розміру судового збору заявниця обґрунтовувала тим, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць, крім того, зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження  або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі.

В ухвалі від 04.01.18  у справі №  826/14836/16 вже новий Верховний Суд зазначив: «Зважаючи  на  скрутний майновий стан сторони, колегія суддів приходить до висновку про можливість звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки він становить (1984,32 грн.) більше, ніж місячний розмір пенсії».

У всіх наведених випадках касаційний суд посилався на положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини,зокрема, на рішення від 19 червня  2001 року у справі «Креуз проти Польщі», в якому зазначається, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

 

 

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2017 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Луспеника Д.Д.,

суддів:                Журавель В.І.,            Закропивного О.В.,    

                            Хопти С.Ф.,                 Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми коштів, посилаючись на те, що з вини відповідача, яка не повідомила про останнє місце роботи, було допущено переплату допомоги по безробіттю, яка виплачувалася ОСОБА_3 згідно зі ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в загальному розмірі 13 264 грн 90 коп.,  яка підлягає стягненню з останньої на користь позивача.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 7 грудня         2016 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь Київського міського центру зайнятості 13 264 грн 90 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач

ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу разом із клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року залишено без руху й роз'яснено заявнику право в п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані недоліки, надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору, а саме оригінал квитанції.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування  апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм  процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.

Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 неподаною та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем у визначений строк недоліки апеляційної скарги не усунено, а саме: не сплачено судовий збір за відсутності підстав для звільнення від  його сплати.

Проте таких висновків апеляційний суд дійшов передчасно, виходячи з такого.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10

«Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від  сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950) (далі - Конвенція), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня  2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

У п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»  роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач відповідно до ст. ст. 292-295 ЦПК України повинен перевірити, зокрема, чи сплачено в належному розмірі та у визначеному порядку судовий збір.

Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим ст. 295 ЦПК України, перелік яких є вичерпним, суддя-доповідач відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України застосовує положення  ст. 121 ЦПК України та ухвалою залишає апеляційну скаргу без руху.

В ухвалі суду необхідно вказати підстави для залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення вказаних недоліків . В ухвалі може бути зазначено про наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (ч. 2 ст. 121 ЦПК України). У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Суд відповідно до змісту ч. 1 ст. 73 ЦПК України може продовжити строк, встановлений судом, для вчинення процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що разом з апеляційною скаргою  ОСОБА_3 надіслала на адресу апеляційного суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору з підстав, передбачених

ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, в обґрунтування якого посилалася на те, що має скрутний майновий стан, а саме: після раптової смерті чоловіка ОСОБА_4 на її утриманні залишився неповнолітній син ОСОБА_5 та батько чоловіка - ОСОБА_6, інвалід війни  1 групи, надавши на підтвердження цього відповідні документи (а. с. 93-97).

Проте апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, обмежився загальними фразами щодо відсутності підстав для такого звільнення, не надавши будь-якої оцінки її доводам на підтвердження обставин скрутного майнового стану.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа ‒ передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду  м. Києва  від 17 січня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва

від 7 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                   Д.Д. Луспеник

Судді:                                                              В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик

ссылка

[Bolt]

Суд/КЦС: За подання апеляційної скарги на ухвалу суду щодо оскарження дій держвиконавця судовий збір НЕ сплачується (№ 565/256/15-ц від 18.01.2018)

Фабула судового акту: В даному рішенні ВС поставив крапку у вирішенні питання - чи сплачується судовий збір за подання апеляційних скарг на ухвали судів щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Скаржник звернулася до аепляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції на дії державного виконавця. 

Проте, суд апеляційної інстанції залишив апеляцію без руху у зв'язку з необхідністю сплати судового збору на підставі ст.ст. 121, 297 ЦПК України ( редакції яка діяла до 15.12.2017).

В свою чергу касаційний суд зазначену ухвалу скасував та зазначив, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви вже сплачено відповідний судовий збір. 

Водночас ані розділом VII ЦПК, ані Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

При цьому вказане правило розповсюджується і в частині подання апеляційних скарг.

 

Постанова

Іменем України

18 січня 2018 року                                                                                                                                                                        м. Київ

справа № 565/256/15-ц

провадження № 61-1504 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В.,          Хопти С. Ф.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_4

боржник - публічне акціонерне товариство «Фортуна-Банк»

особа, дії якої оскаржуються - відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали апеляційного суду Рівненської області у складі судді Оніпко О. В., від 22 січня 2016 року,  22 лютого 2016 року та 9 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В 

Відповідно до пунктів 4 і 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою про визнання протиправними бездіяльності та дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у  м. Києві БабенкоО. О.

Скарга мотивована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21 вересня 2015 року є незаконною, державний виконавець пропустив триденний строк відкриття виконавчого провадження, не направив виконавчий документ стягувачу в строк визначений законом, вказав недостовірну інформацію у виконавчому провадженні, не вжив заходів до примусового виконання рішення суду.

З цих підстав просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною в частині, що прийнята з порушенням строку, а також щодо не зазначення в постанові резолютивної частини рішення суду так, як вказано у виконавчому документі.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року  скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження №48769854 від 21 вересня 2015 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Бабенко О.О. в частині щодо не зазначення в постанові резолютивної частини рішення суду так, як вказано у виконавчому документі.

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено через їх безпідставність.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу  Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року залишено без руху у зв'язку з необхідністю сплати судового збору за подання апеляційної скарги та зазначення поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4, отримавши копію ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху, у встановлений строк не усунув в повному обсязі недоліки апеляційної скарги, а саме не сплатив судовий збір за її подання.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 березня 2016 року визнано неподаною та повернуто апеляційну скаргу ПАТ «Фортуна-Банк» на ухвалу  Кузнецовського міського суду Рівненської області від 4 листопада 2015 року про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги та пропуском строку на подання скарги.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2016 року, ОСОБА_4 просить скасувати ухвали апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року, 22 лютого 2016 року, 9 березня 2016 року та направити справу до апеляційного суду для розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга на ухвали суду від 22 січня 2016 року та від 22 лютого 2016 року мотивована тим, що законом не передбачена необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, тому висновок суду про необхідність сплати судового збору зроблено з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга на ухвалу суду від 9 березня 2016 року мотивована тим, що апеляційна скарга не підлягала розгляду відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої  та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_4 є стягувачем за виконавчим листом № 565/256/15-ц від 26 серпня 2015 року, за яким 21 вересня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Бабенко О. О. відкрито виконавче провадження.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її ОСОБА_4, апеляційний суд керувався нормами статей 121, 297 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду) і виходив з того, що заявник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року в частині вимог про сплату судового збору.

При цьому, апеляційний суд не взяв до уваги посилання ОСОБА_4 на те, що законом, який діяв на час вирішення справи, не передбачено сплату судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 14 постанові Пленуму  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від   8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Таким чином не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

За таких обставин, висновки апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги ОСОБА_4 вимогам статей 121, 297 ЦПК України у зв'язку з несплатою судового збору є неправильними та такими, що не відповідають вимогам закону, а доводи касаційної скарги в цій частині - обґрунтовані.

Відповідно до положень частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертої статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних ухвал суду, а тому  касаційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити, ухвали апеляційного суду Рівненської області від  22 січня 2016 року та від 22 лютого 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Безпідставними є доводи касаційної скарги в частині порушення апеляційним судом норм процесуального права під час постановлення ухвали суду від  9 березня 2016 року про повернення апеляційної скарги  ПАТ «Фортуна-Банк», поданої з пропуском строку на її подання.

Згідно із положеннями статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 березня 2016 року слід залишити без задоволення, оскільки повернення апеляційної скарги ПАТ «Фортуна-Банк» не порушує права заявника.

Керуючись статтями 410, 411, 416-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвали апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року та від 22 лютого 2016 року скасувати.

Справу направити до апеляційного суду Рівненської області для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

ссылка

[Bolt]

6 минут назад, Bolt сказал:

В ухвалі від 04.01.18  у справі №  826/14836/16 вже новий Верховний Суд зазначив: «Зважаючи  на  скрутний майновий стан сторони, колегія суддів приходить до висновку про можливість звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки він становить (1984,32 грн.) більше, ніж місячний розмір пенсії».

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

04.01.2018           Київ          К/9901/3771/17 826/14836/16  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного  адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів - Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2017 року  та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 826/14836/16 за позовом ОСОБА_2 до Начальника  управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації   про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтоване скрутним  матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України  суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

До касаційної скарги додано  довідку Центрального ОУПФУ в м. Києві  № 887 від 07.12.2017 року, згідно якої пенсія позивача становить щомісячну сталу суму в розмірі 1475,46 грн.        

Зважаючи  на  скрутний майновий стан сторони, колегія суддів приходить до висновку про можливість звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки він становить (1984,32 грн.) більше, ніж місячний розмір пенсії.

Позивач просить  поновити строк на касаційне оскарження, яке мотивує тим, що копію  ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року  отримано  28.10.2017 року, а касаційну скаргу подано 17.11.2017 року, тобто протягом двадцяти днів з дня отримання.

Колегія суддів  вважає за можливе поновити строк  на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції,чинній на час подання касаційної скарги),  підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.  

Керуючись статтями 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                  УХВАЛИВ:

Поновити строк на касаційне оскарження.

Звільнити ОСОБА_2  від сплати судового збору.

Відкрити касаційне провадження за скаргою  ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2017 року  та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 826/14836/16

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/14836/16  за позовом ОСОБА_2 до Начальника  управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації   про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу до 22 січня 2018 року та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач                                                                       А.Ю. Бучик

      судді                                                                                              М.М. Гімон

                                                                                                                Л.Л. Мороз

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71468958

[Bolt]

11 минут назад, Bolt сказал:

Наприклад у справі № 363/181/16-ц від 16.08.17 ВССУ  скасував ухвалу апеляційного суду а справу передав до апеляційного суду відкриття апеляційного провадження у справі, зазначивши, що клопотанням про зменшення розміру судового збору заявниця обґрунтовувала тим, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць, крім того, зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження  або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року                                          м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого              Червинської М.Є.  

суддів:                        Завгородньої І.М., Карпенко С.О.,

                                    Мазур Л.М., Ступак О.В.,      

                        

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинка» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинка» (далі - ОСББ «Коцюбинка») звернулось до суду з позовом, який уточнило в ході розгляду справи, та остаточно просило стягнути з  ОСОБА_3 заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 6 893 грн 20 коп., інфляційні втрати - 173 грн 69 коп., 3% річних -            83 грн 09 коп., а всього - 7 149 грн 98 коп.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від                        29 вересня 2016 року уточнений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Коцюбинка»заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 6 893 грн            20 коп., інфляційні втрати у розмірі 173 грн 69 коп. та 3 % річних у розмірі            83 грн 09 коп., а всього - 7 149 грн 98 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3звернулась із апеляційною скаргою та клопотанням про зменшення розміру судового збору до 300 грн (а. с. 65, т. 2).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 листопада             2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не міг перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалоюапеляційного суду Київської області від 28 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 30 листопада 2016 року і вирішити питання по суті, задовольнивши клопотання про зменшення судового збору.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру судового збору за подачу апеляційної скарги до 300 грн та залишаючи скаргу без руху для сплати судового збору у розмірі 1 215 грн           80 коп., суддя апеляційного суду виходив із відсутності підстав для відстрочення або звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що такого висновку апеляційний суд дійшов передчасно, виходячи з такого.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі - Постанова) роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод                     (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

У п. 29 вищевказаної Постанови роз'яснено, що відповідно до                      ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач відповідно до ст. ст. 292-295 ЦПК України повинен перевірити, зокрема, чи сплачено в належному розмірі та у визначеному порядку судовий збір.

Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим ст. 295 ЦПК України, перелік яких є вичерпним, суддя-доповідач відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України застосовує положення ст. 121 ЦПК України та ухвалою залишає апеляційну скаргу без руху.

В ухвалі суду необхідно вказати підстави для залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення вказаних недоліків . В ухвалі може бути зазначено про наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (ч. 2 ст. 121 ЦПК України). У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Суд, відповідно до змісту ч. 1 ст. 73 ЦПК України, може продовжити строк, встановлений судом, для вчинення процесуальних дій.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 надіслала на адресу апеляційного суду клопотання саме про зменшення розміру судового збору до             300 грн з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, в обґрунтування якого посилалася на те, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць (щомісячна виплата по народженню дитини); крім того зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження (накопичення) або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі (а. с. 65-66, т. 2).

Проте суддя апеляційного суду, відмовляючи у задоволенні її клопотання про зменшення розміру судового збору до 300 грн, обмежився загальними фразами щодо відсутності підстав для відстрочення або звільнення її від сплати судового збору, не звернувши уваги на те, що заявник просила саме зменшити сплату судового збору, а не відстрочити, розстрочити чи звільнити її від такої сплати, та не надав будь-якої оцінки її доводам на підтвердження обставин скрутного майнового стану.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Таким чином, ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                   М.Є. Червинська

Судді:                                                                                                І.М. Завгородня

                                                                                                С.О. Карпенко

                                                                                                Л.М. Мазур

                                                                                                О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/68417116

[Bolt]

21 минуту назад, Bolt сказал:

Наприклад у справі № 363/181/16-ц від 16.08.17 ВССУ  скасував ухвалу апеляційного суду а справу передав до апеляційного суду відкриття апеляційного провадження у справі, зазначивши, що клопотанням про зменшення розміру судового збору заявниця обґрунтовувала тим, що має скрутний майновий стан, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має єдиний дохід в розмірі 860 грн на місяць, крім того, зазначала, що в неї відсутні будь-які збереження  або майно, реалізація якого б дозволяла сплатити судовий збір в необхідному розмірі.

Всё неоднозначно в практике по данному вопросу, и после такого позитивного решения ВССУ в данном деле к сожалению всё переиграли и были другие решения апелляции и ВС уже... вновь созданного к сожалению...

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71693756

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69409205

http://reyestr.court.gov.ua/Review/70699971

[Лев]

Незаметно проскочили дно...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72587413

Иск был подан в 2015 г., банк уплатил  судебный сбор в размере

3654 грн. оо коп.

Ответчик подал кассацию

И вот результат:

 

Категорія справи № 159/4848/15-ц : не визначено.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.03.2018. Оприлюднено: 06.03.2018.

---

 

Ухвала

 

02 березня 2018 року

м. Київ

 

справа № 159/4848/15-ц

 

провадження № 61-10031 ск 18

 

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року та на постанову апеляційного суду Волинської області від 20 грудня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

 

ВСТАНОВИВ :

 

19 січня 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

 

За даною касаційною скаргою не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав.

 

За подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

 

Особа, яка подала касаційну скаргу, надала документ на               підтвердження сплати 4 384 грн 80 коп. судового збору, в зв'язку з чим  їй необхідно доплатити 57 938 грн 19 коп. судового збору (62 322 грн              99 коп.  - 4 384 грн 80 коп. = 57 938 грн 19 коп.), який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перераховано до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

 

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.  

 

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

 

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

 

УХВАЛИВ :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року та на постанову апеляційного суду Волинської області                   від 20 грудня 2017 року залишити без руху.

 

Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 01 квітня             2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

 

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя                                                                                                    Н. О. Антоненко

 

Это в связи с повышением зарплат судьям или как?..

 

 

[Bolt]

31 минуту назад, Лев сказал:

Это в связи с повышением зарплат судьям или как?..

http://blog.prosud.info/antonenko_nataliya_oleksandrivna.html

[Bolt]

33 минуты назад, Лев сказал:

Особа, яка подала касаційну скаргу, надала документ на               підтвердження сплати 4 384 грн 80 коп. судового збору, в зв'язку з чим  їй необхідно доплатити 57 938 грн 19 коп. судового збору (62 322 грн              99 коп.  - 4 384 грн 80 коп. = 57 938 грн 19 коп.),

Интересно откуда вообще взяли такой порядок цифр...

[Лев]

4 hours ago, Bolt said:

Интересно откуда вообще взяли такой порядок цифр...

Судье, похоже, пришлось взять в Герберта Уэллса машину времени в аренду, переместиться на ней в 2015 год, чтобы подредактировать на короткое время ЗУ о судебном сборе и "уплатить" судебный сбор по расценкам 2018-го...

Вот и думаю, что делать с этой мистикой, пока бумажный вариант шедевра кассатор не получил... Поделиться с ВККС своими впечатлениями, что ли...

[Bolt]

10 минут назад, Лев сказал:

Судье, похоже, пришлось взять в Герберта Уэллса машину времени в аренду, переместиться на ней в 2015 год, чтобы подредактировать на короткое время ЗУ о судебном сборе и "уплатить" судебный сбор по расценкам 2018-го...

Вот и думаю, что делать с этой мистикой, пока бумажный вариант шедевра кассатор не получил... Поделиться с ВККС своими впечатлениями, что ли...

Это Ваше дело... Да с этим надо что то делать...

[babaika]

7 часов назад, Лев сказал:

Незаметно проскочили дно...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72587413

Иск был подан в 2015 г., банк уплатил  судебный сбор в размере

3654 грн. оо коп.

Ответчик подал кассацию

И вот результат:

 

Категорія справи № 159/4848/15-ц : не визначено.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.03.2018. Оприлюднено: 06.03.2018.

---

 

Ухвала

 

02 березня 2018 року

м. Київ

 

справа № 159/4848/15-ц

 

провадження № 61-10031 ск 18

 

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року та на постанову апеляційного суду Волинської області від 20 грудня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

 

ВСТАНОВИВ :

 

19 січня 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

 

За даною касаційною скаргою не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав.

 

За подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

 

Особа, яка подала касаційну скаргу, надала документ на               підтвердження сплати 4 384 грн 80 коп. судового збору, в зв'язку з чим  їй необхідно доплатити 57 938 грн 19 коп. судового збору (62 322 грн              99 коп.  - 4 384 грн 80 коп. = 57 938 грн 19 коп.), який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перераховано до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

 

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.  

 

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

 

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

 

УХВАЛИВ :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року та на постанову апеляційного суду Волинської області                   від 20 грудня 2017 року залишити без руху.

 

Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 01 квітня             2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

 

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя                                                                                                    Н. О. Антоненко

 

Это в связи с повышением зарплат судьям или как?..

 

 

Они видимо дату начали считать с момента заезда кассации в новую палату...)))

Но даже если и так(хотя это маразм полный), то сумма должна быть 7308.00 - 200% от 3654.00, но не 62 322.00  

[Bolt]

6 минут назад, babaika сказал:

Они видимо дату начали считать с момента заезда кассации в новую палату...)))

Но даже если и так(хотя это маразм полный), то сумма должна быть 7308.00 - 200% от 3654.00, но не 62 322.00  

Вот и я этой математики тоже не понял ни разу...))