Определение ВССУ об отказе во взыскании задолженности в связи с отсутствием письменного требования предусмотренного договором

[ANTIRAID]

Державний герб України

Ухвала
Іменем України

15 червня 2016 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Попович О.В., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни - Ключинського Костянтина Леонідовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк» (далі -ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 15 травня 2008 року між ним та ОСОБА_5 був укладений договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 100 000 доларів США на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 травня 2018 року.

Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 31 506,79 доларів США, позивач просив суд позов задовольнити.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року в частині стягнення пені скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» пеню за кредитним договором від 15 травня 2008 року № 2/33/08ІК в сумі 26 133 грн 99 коп.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. - Ключинський К.Л. просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 2/33/08/ІК.

У п. 1.1-1.3 договору визначено, що банк надає позичальникові кредитні кошти на споживчі потреби у сумі 100 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних та терміном повернення кредитних коштів - 15 травня 2018 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження доводів щодо неналежного виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору та наявності заборгованості, не надав суду листа (вимоги) про дострокове повернення коштів, як це передбачено договором, а відповідач надала суду квитанції про сплату платежів за кредитним договором.

Разом з тим, скасовуючи рішення першої інстанції в частині стягнення пені та стягуючи з відповідача на користь банку пеню за кредитним договором, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що з наданих банком розрахунків вбачається, що через несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплатиу відсотків за користування кредитом банк нарахував відповідачу пеню за період з 16 лютого 2015 року по 14 серпня 2015 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що на даний час кредитний борг ОСОБА_5 не погашено та наявна прострочена заборгованість, що є неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Доводи скарги про те, що направлення вимоги про дострокове повернення коштів є правом банку, а не його обов'язком, є необґрунтованими та суперечать умовам укладеного кредитного договору.

Інші доводи касаційної скарги зводяться лише до цитування норм процесуального та матеріального права.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни - Ключинського Костянтина Леонідовича відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року у частині, яка не скасована апеляційним судом та рішення апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко О.В. Попович О.М. Ситнік

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58712655

[ANTIRAID]

ВССУ указал на необходимость письменного требования для досрочного взыскания задолженности в связи с тем, что это условие предусмотрено договором. Кроме того банком так и не предоставлено надлежащего расчета подтверждающего наличие задолженности.

Это наше решение

[anna.ur]

Подскажите, а где можно посмотреть решения  первых двух инстанций?  И почему пеню взыскали только за 6мес?

[Bolt]

13 минут назад, anna.ur сказал:

Подскажите, а где можно посмотреть решения  первых двух инстанций?

В реестре... 

[anna.ur]

)))))я понимаю что в реестре. А наводящая  информация? №дела например)))

[Bolt]

12 минут назад, anna.ur сказал:

)))))я понимаю что в реестре. А наводящая  информация? №дела например)))

Ну если бы Вы по ссылке в сообщении Антирейда перешли, то наверняка бы увидели эту наводящую информацию, так как теперь в ВССУ не меняется номер дела и новый не присваивается, как это было ранее...

[Bolt]

15 минут назад, anna.ur сказал:

)))))я понимаю что в реестре. А наводящая  информация? №дела например)))

369/9260/15-ц

Вот 1-ая: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53038517

Вот 2-ая: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56035256

[anna.ur]

Спасибоооооо!))))

[Bolt]

25 минут назад, anna.ur сказал:

Спасибоооооо!))))

Да всегда, пожалуйста...))))))

[anna.ur]

Исходя из решений 3-х инстанций получается, что наличие уведомления о досрочном погашении долга, таки является основанием для того, чтобы банк проиграл?!

[Анатолий210]

Наверное все таки "коштів" а не долга, т.е всего кредита?

[у.zaporozhskiy]

В 23.07.2016 в 20:45, ANTIRAID сказал:

ВССУ указал на необходимость письменного требования для досрочного взыскания задолженности в связи с тем, что это условие предусмотрено договором. Кроме того банком так и не предоставлено надлежащего расчета подтверждающего наличие задолженности.

Это наше решение

А что сыграло более сильную роль?

[у.zaporozhskiy]

В 23.07.2016 в 20:45, ANTIRAID сказал:

ВССУ указал на необходимость письменного требования для досрочного взыскания задолженности в связи с тем, что это условие предусмотрено договором. Кроме того банком так и не предоставлено надлежащего расчета подтверждающего наличие задолженности.

Это наше решение

Доводи скарги про те, що направлення вимоги про дострокове повернення коштів є правом банку, а не його обов'язком, є необґрунтованими та суперечать умовам укладеного кредитного договору.

 

интересно глянуть условие договора, что это именно обязанность кредитора.

 

Такое решение прерывает исковую давность и дает возможность банку или новому кредитору вновь обратиться в суд.

 

п.с. Поздравляю, в любом случае такое решение дает возможность заемщику сделать глоток свежего воздуха и двигаться дальше.

[Vladimir AB]

Тобто, якщо договором прямо передбачено надіслання вимоги, то відсутність такої вимоги є підставою для відмови банку у позові? Декілька днів тому я наголошував про це в суді 1 інстанції, на що суддя сказала, що це право банку і є позиція ВСУ щодо цього... Як бути, справа ще слухається і це один із аргументів щодо передчасноті та необгрунтованості банківського позову.

[anna.ur]

у меня было ровно тоже самое.  Апеляция сказала что это право банка, а не обязанность- и отказали  

[Vladimir AB]

41 минуту назад, anna.ur сказал:

у меня было ровно тоже самое.  Апеляция сказала что это право банка, а не обязанность- и отказали  

Хоча, як це може бути правом банку, якщо договором прямо передбачено обов'язок банку направити таку вимогу? Сторони домовились про це, якщо б не домовились, керувались нормами законодавства... а тут уже право на вимогу. Виходить, банк порушив свій обов'язок, не виконав умови договору а суд говорить, що це було його право...  

[у.zaporozhskiy]

19 часов назад, Vladimir AB сказал:

Тобто, якщо договором прямо передбачено надіслання вимоги, то відсутність такої вимоги є підставою для відмови банку у позові? Декілька днів тому я наголошував про це в суді 1 інстанції, на що суддя сказала, що це право банку і є позиція ВСУ щодо цього... Як бути, справа ще слухається і це один із аргументів щодо передчасноті та необгрунтованості банківського позову.

Прикладывать это определение ВССУ и в случае неудачи в трех инстанциях - идти в ВСУ.

Но самое важное, обратите внимание, что это не единственное основание для отказа.

[АлПет]

В 23.07.2016 в 20:45, ANTIRAID сказал:

ВССУ указал на необходимость письменного требования для досрочного взыскания задолженности в связи с тем, что это условие предусмотрено договором. Кроме того банком так и не предоставлено надлежащего расчета подтверждающего наличие задолженности.

Это наше решение

Банки приносят справки (расчеты) задолженности. У меня в деле 3 таких расчета по мере уточнения (увеличения) исковых требований. 

1-я подписана Кер1вник групи з обслуговування кредитних рахунк1в

2-я подписана управляющей отделением, но без указания должности, просто ФИО и подпись

3-я подписана : директор департаменту малого б1знесу.

Вопрос: Какие требования к НАДЛЕЖАЩЕМУ локументу расчета задолженности? Является ли этот документ  ВНЕШНИМ (не внутренним) финансовым документом изданный банком? Кто имеет право подписи ВНЕШНИХ финансовых документов от имени банка? Есть ли по этим вопросам какая-либо нормативка?

[у.zaporozhskiy]

7 часов назад, АлПет сказал:

Банки приносят справки (расчеты) задолженности. У меня в деле 3 таких расчета по мере уточнения (увеличения) исковых требований. 

1-я подписана Кер1вник групи з обслуговування кредитних рахунк1в

2-я подписана управляющей отделением, но без указания должности, просто ФИО и подпись

3-я подписана : директор департаменту малого б1знесу.

Вопрос: Какие требования к НАДЛЕЖАЩЕМУ локументу расчета задолженности? Является ли этот документ  ВНЕШНИМ (не внутренним) финансовым документом изданный банком? Кто имеет право подписи ВНЕШНИХ финансовых документов от имени банка? Есть ли по этим вопросам какая-либо нормативка?

Хороший вопрос, когда - то подымался.

Не помешает возобновить.

[у.zaporozhskiy]

решение первой инстанции:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53038517

Державний герб України
Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9260/15-ц

провадження 2/369/3868/15

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Дуплій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що 15 травня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 100000 дол. США на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 травня 2018 року. Банк зобовязання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У звязку з чим ОСОБА_1 станом на 18 серпня 2015 року має заборгованість 31506,79 дол. США, що в еквіваленті на дату розрахунку становить 685 514,19 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 30991,22 дол.США, заборгованості по простроченим процентам за користування кредиту 515,57 дол. США, заборгованості по простроченій комісії за управління кредитом 353,50 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 40584,21 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 726451,90 грн.; судові витрати стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що по сплаті кредиту у відповідач порушував строки, у звязку з чим виникла заборгованість та нарахована пеня. Останні проплати за його даними надходили 18 вересня 2015 року. Щодо здійснення подальших оплат та щодо надіслання вимоги про дострокове погашення заборгованості інформації не має.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала. Суду пояснила, що дійсно була невелика заборгованість, але в даний час вона погашена, та навіть є переплата по договору. Жодних вимог про дострокове повернення коштів не отримували. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

При розгляді справи судом встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2/33/08/ІК.

У п.1.1-1.3 договору визначено, що банк надає позичальникові кредитні кошти на споживчі потреби у сумі 100 000 дол. США, з сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14%

У п.1.3 договору встановлений термін повернення кредитних коштів 15 травня 2018 року.

За ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За умовами кредитного договору, п.2.5, 3.3 ОСОБА_1 мала вчасно сплачувати відсотки, нараховані за користування кредитом і частку кредиту у визначений договором строк.

У п.4.1-4.6 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню, а також штраф.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що через неналежне виконання відповідачем своїх обовязків виникла про строчка, тому банк набув право на дострокове повернення кредиту.

П.5.2 кредитного договору передбачено, що невиконання або неналежне виконання позивальником зобовязань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів, а так само невиконання або неналежне виконання зобовязань, передбачених п.п.3.3, 5.1 цього договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює дострокове повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов цього договору. Для цього, банк надає під розпис уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом позичальнику вимогу про дострокове повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з нарахуванням можливих штрафних санкцій. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 20-ти денного строку з дати отримання позичальником/поручителем такої вимоги, звертає стягнення на заставне майно, чи інше забезпечення в розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів. Неустойки та інших витрат банку, в порядку, визначеному цим договором, договором іпотеки чи чинним законодавством.

У судовому засідання представник відповідача надав суду квитанції про сплату з 2011 року по жовтень 2015 року. Відповідно до останніх квитанцій ОСОБА_1 сплатила 46674,41 грн. та 353,50 грн. на погашення заборгованості.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок станом на 18 серпня 2015 року по наявну заборгованість по кредитному договору №2/33/08/ІК. Разом з тим, позивач не надав виписку по рахунку або інші розрахунок заборгованості з врахуванням сплачених платежів відповідачем та спростування доводів щодо погашення заборгованості.

Оскільки відповідач подав суду квитанції про сплату платежів по кредитному договору, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та наявність заборгованості, не надав суду листа (вимогу) про дострокове повернення коштів як це передбачено договором, тому суд приходить до висновку, що заборгованість по кредитному договору відсутня та не дотримання порядку дострокового повернення кредитних коштів, що є в свою чергу підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України, ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                  Н.С. Пінкевич

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56035256

Державний герб України
Справа № 369/9260/15-ц   Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/239/16   Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26   17.02.2016

                                                                                                                                                              

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Поліщука М.А.,

за участю секретаря Вербової І.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 15 травня 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 100 000 дол. США на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15 травня 2018 року. Банк зобовязання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У звязку з чим ОСОБА_2 станом на 18 серпня 2015 року має заборгованість перед банком у сумі 31 506,79 дол. США, що в еквіваленті на дату розрахунку становить 685 514,19 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 30 991,22 дол.США, заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом 515,57 дол. США, заборгованості по простроченій комісії за управління кредитом 353,50 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором 40 584,21 грн. Просили суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 726 451,90 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2/33/08/ІК. У п.1.1-1.3 договору визначено, що банк надає позичальникові кредитні кошти на споживчі потреби у сумі 100 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14% річних та терміном повернення кредитних коштів 15 травня 2018 року.

Ухвалюючи рішення про вілмову в задоволенні позову, суд виходив з положень ст.ст. 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України та прийшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору та наявність заборгованості.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За умовами кредитного договору (п.2.5, 3.3) ОСОБА_2 мала вчасно сплачувати відсотки, нараховані за користування кредитом і частку кредиту у визначений договором строк. У п.4.1-4.6 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню, а також штраф.

Через неналежне виконання відповідачем своїх обовязків виникла прострочка, тому банк набув право на дострокове повернення кредиту.

П.5.2 кредитного договору передбачено, що невиконання або неналежне виконання позивальником зобовязань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів, а так само невиконання або неналежне виконання зобовязань, передбачених п.п.3.3, 5.1 цього договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює дострокове повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов цього договору. Для цього, банк надає під розпис уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом позичальнику вимогу про дострокове повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з нарахуванням можливих штрафних санкцій. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 20-ти денного строку з дати отримання позичальником/поручителем такої вимоги, звертає стягнення на заставне майно, чи інше забезпечення в розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки та інших витрат банку, в порядку, визначеному цим договором, договором іпотеки чи чинним законодавством.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок станом на 18 серпня 2015 року про наявну заборгованість по кредитному договору №2/33/08/ІК. Відповідачем надано до суду квитанції про сплату з 2011 року по жовтень 2015 року. Відповідно до останніх квитанцій ОСОБА_2 сплатила 46 674,41 грн. та 353,50 грн. на погашення заборгованості. Разом з тим, позивач не надав на вимогу суду виписку по рахунку або інший розрахунок заборгованості з врахуванням сплачених платежів відповідачем та спростування доводів щодо погашення заборгованості.

          Оскільки відповідач подав суду квитанції про сплату платежів по кредитному договору, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору та наявність заборгованості, не надав суду листа (вимогу) про дострокове повернення коштів, як це передбачено договором, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для дострокового стягнення суми кредиту, а розмір поточної заборгованості по кредиту та процентах на час пред»явлення позову банком не наданий.

Вказаний висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи і з ним погоджується колегія суддів.

Разом з тим колегія суддів вважає, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року підлягає скасуванню в частині стягнення пені, оскільки з наданих суду розрахунків вбачається, що через неналежне та несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування кредитом банк нарахував відповідачці пеню. Вказана пеня підлягає стягненню у сумі 26133 грн.99 коп. за період з 16 лютого 2015 року по 14 серпня 2015 року.

Доводи апелянта про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості у розмірі 726451 грн. 90 коп. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки банк неодноразово змінював свої вимоги по апеляційній скарзі, що суперечить положенням ст. ст. 300, 303 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року в частині стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» пеню за кредитним договором № 2/33/08ІК від 15 травня 2008 року в сумі 26133 гривні 99 копійок.

В решті рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від                 08 жовтня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді:

[у.zaporozhskiy]

В договоре с ВіЕйБі действительно есть обязанность направить требование.

Так что внимательно изучаем условия договоров.

[Vladimir AB]

17 часов назад, y.voronizhskiy сказал:

В договоре с ВіЕйБі действительно есть обязанность направить требование.

Так что внимательно изучаем условия договоров.

В договорах Сведбанка також є пункт про обов'язок направлення вимоги