Постановление ВСУ по пересмотру о преимуществе матери при выборе места проживания малолетних детей


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

9 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      6
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      5
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14 грудня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Охрімчук Л.І.,
суддів:
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П., 
Романюка Я.М.,
Сімоненко В.М., 
 
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітніх дітей, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року, 

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей.

Позивач зазначав, що він та ОСОБА_2 мають двох малолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 

Посилаючись на те, що він матеріально забезпечує дітей, створює всі умови для їх розвитку, має власне житло, а ОСОБА_2 створила нову сім’ю, не приділяє уваги дітям і не виконує батьківських обов’язків, позивач просив визначити місце проживання дітей з ним АДРЕСА_1. 

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей з нею, посилаючись на те, що ОСОБА_1 без її згоди змінив місце проживання дочки; син навчається за кордоном; для найкращого забезпечення інтересів дітей вони повинні проживати з матір’ю; визначення місця їх проживання з батьком завдасть шкоди здоров’ю дітей. 

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 29 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив; зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив: визначив місце проживання малолітніх дітей сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІГФОРМАЦІЯ_2, з матір’ю – ОСОБА_2. 

Апеляційний суд м. Києва рішенням від 29 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив: визначив місце проживання малолітніх дітей з батьком – ОСОБА_1 АДРЕСА_1; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд відмовив. 

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 161 Сімейного кодексу України (далі – СК України) та принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі – Декларація прав дитини), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 

На обґрунтування заяви ОСОБА_2 надала копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року, 17 квітня 2013 року, 29 січня, 23 липня 2014 року та 11 липня 2016 року. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_2 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з березня 2004 року, 25 березня 2006 року вони зареєстрували шлюб.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 13 жовтня 2015 року шлюб між сторонами розірвав. 

Син ОСОБА_3 навчається за кордоном. Дочка ОСОБА_4 з березня 2015 року мешкає з ОСОБА_1.

Мати та батько малолітніх дітей проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти. 

До березня 2015 року дочка ОСОБА_4 проживала з матір’ю; батько самочинно змінив місце проживання дочки, яка недостатньо спілкується з матір’ю, що для дитини її віку несприятливо позначається на розвиткові.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з матір’ю, суд першої інстанції виходив з того, що остання має постійне місце проживання, постійне місце роботи та джерело існування; з народження дітей займалася доглядом за ними, при цьому виконувала усі обов'язки з організації домашнього побуту, займалася ремонтом та облаштуванням квартири АДРЕСА_2 та заміського будинку АДРЕСА_3; ОСОБА_2 самостійно займалася розвитком дітей, відвідувала з ними заняття з англійської мови, малювання, а також школи розвитку дітей, приділяла увагу фізичному вихованню дітей; вони регулярно відвідували басейн, син ОСОБА_3 займався футболом, отже, створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

З огляду на зазначені обставини, показання свідків, ураховуючи, що у висновку органу опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 13 липня 2015 року не вказано виняткових обставин, які б давали підстави для розлучення дітей з матір’ю відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, а також той факт, що мати в найбільшій мірі може сприяти гармонійному розвитку малолітніх дітей, не встановивши під час розгляду справи виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матір’ю, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання дітей з матір’ю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився касаційний суд, виходив з того, що за місцем проживання батька створено всі необхідні умови для проживання дітей; ОСОБА_2 не довела наявності в неї постійного місця проживання, де дітям були б створені нормальні умови для проживання; ОСОБА_1 здійснює матеріальне забезпечення дітей, сплачує вартість їх навчання тощо; доказів на підтвердження участі ОСОБА_2 у вихованні дітей немає; позитивне ставлення дітей до батька, прагнення до спілкування та спільного проведення часу, особиста емоційна прихильність до батька підтверджуються дитячим психологом, працівниками Служби у справах дітей Печерської районної у м. Києві державної адміністрації; орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації у висновку від 13 липня 2015 року рекомендує суду визначити місце проживання дітей з батьком. З огляду на зазначені обставини апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з батьком. 

Разом з тим у наданих заявницею для порівняння ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ містяться такі висновки:

- рішення про визначення місця проживання дитини з батьком лише з урахуванням думки дитини щодо її проживання з батьком, без установлення виняткових обставин, які б давали підстави для можливості розлучення дитини з матір’ю, ухвалене з порушенням принципу 6 Декларації прав дитини та частини другої статті 161 СК України (ухвала від 31 жовтня 2012 року); 

- до правовідносин, що виникають з визначення місця проживання дитини, обов’язково застосовуються норми принципу 6 Декларації прав дитини про недопустимість розлучення дитини з матір’ю, крім випадків, коли є виняткові обставини (ухвали від 17 квітня 2013 року, 29 січня і 23 липня 2014 року та 11 липня 2016 року). 

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. 

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що мати дітей має постійне місце проживання, постійне місце роботи та джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

При цьому суди в цій справі не встановили виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матір’ю. 

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір’ю та відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей зі своєю матір’ю. 

Таких по суті висновків дійшов і суд касаційної інстанції в судових рішеннях, наданих заявницею для порівняння. 

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, воно помилково було скасоване рішенням апеляційного суду, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції, помилково вважав, що наявні підстави для розлучення дітей зі своєю матір’ю, не встановивши виняткових обставин для цього та неправильно застосувавши положення статті 161 СК України і принцип 6 Декларації прав дитини, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів касаційної та апеляційної інстанцій, ухвалених у цій справі, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 3603, частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 

п о с т а н о в и л а :
 
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року скасувати, залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року. 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
 
Головуючий Л.І. Охрімчук 
Судді:
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко 
Я.М. Романюк 
В.М. Сімоненко

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі № 6-2445цс16

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. 

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що мати дітей має постійне місце проживання, постійне місце роботи та джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

При цьому суди в цій справі не встановили виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матір’ю. 

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір’ю та відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей зі своєю матір’ю. 
 
Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук

Постанова від 14 грудня 2016 року № 6-2445цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/A08220B81670EB00C22580920039865C

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • Replies 83
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

ВСУ пришел к выводу, что приоритет при определении места проживания малолетних детей в соответствии принципом 6 Декларации прав ребенка предоставляется матери. При решении данного вопроса суды должны установить и возможности матери для содержания детей, а также других обстоятельств влияющих на это. При отсутствии таких обстоятельств суды не вправе разлучать детей с матерью.

Link to comment
Share on other sites

Принцип равенства сторон совершенно игнорируется. Отцу при равных обстоятельствах и условиях остается установить порядок встреч/общения/посещения и ждать пока малолетний сделает самостоятельный выбор (это в самом лучшем варианте).

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

Этот принцип 6 он давно как бельмо на правосудии... Уже давно развёрнута отдельными активистами движение по отмене данного принципа в такой редакции... Может быть конечно в 1959 году это было и актуально, но время идёт и конъюнктура меняется... Надо всётаки смотреть в общем на обстоятельства, а не тупо на устаревшие принципы...

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Целиком и полностью согласен с Bolt. Принцип безвозвратно устарел. И если до этого постановления у отца был шанс надеятся на проживание детей с ним, то после этого шансы уменьшаются в разы. 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Принцип этот был и будет и активисты здесь не у дел. Отец всегда может определить через суд порядок встреч и общения с ребёнком. Этим порядком кроме прочего определяется и место проживания в определённый срок, и сроки проживания и тому подобное. Судом можно определить все интересующие позиции. Но приоритет за матерью.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

1 час назад, chechel сказал:

При равных обстоятельствах всегда приоритет иметь мать. Ничего нового и удивительного.

Нового то ничего, а пора бы уже... На основании чего это мать должна иметь приоритет... Покажите мне такую норму отечественного законодательства... Нет такой... Ладно если ребёнок там грудной ещё, а если это дылда 10 лет...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

1 час назад, babaika сказал:

Принцип этот был и будет

Ну вообще то его не было когда то... А откуда такая уверенность, что будет не понять... Вроде про однополые браки раньше тоже не мечтали даже и не верили, что такое будет... Вы как всегда с прямой уверенностью...

1 час назад, babaika сказал:

Отец всегда может определить через суд порядок встреч и общения с ребёнком. Этим порядком кроме прочего определяется и место проживания в определённый срок, и сроки проживания и тому подобное. Судом можно определить все интересующие позиции.

А вот это совсем другая история... Не понимаю к чему...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

4 минуты назад, Bolt сказал:

Нового то ничего, а пора бы уже... На основании чего это мать должна иметь приоритет... Покажите мне такую норму отечественного законодательства... Нет такой... Ладно если ребёнок там грудной ещё, а если это дылда 10 лет...

Покажите мне обратную норму отечественного законодательства. Нет такой нормы. Вопросы? Вот именно по этому и применяют принцип 6 Декларации.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

4 минуты назад, Bolt сказал:

Ну вообще то его не было когда то... А откуда такая уверенность, что будет не понять... Вроде про однополые браки раньше тоже не мечтали даже и не верили, что такое будет... Вы как всегда с прямой уверенностью...

Сколько в Украине зарегистрировано однополых браков?

Link to comment
Share on other sites

54 минуты назад, babaika сказал:

Принцип этот был и будет и активисты здесь не у дел. Отец всегда может определить через суд порядок встреч и общения с ребёнком. Этим порядком кроме прочего определяется и место проживания в определённый срок, и сроки проживания и тому подобное. Судом можно определить все интересующие позиции. Но приоритет за матерью.

11 минут назад, Bolt сказал:

А вот это совсем другая история... Не понимаю к чему...

Такой порядок дает возможность отойти от установленных Декларацией принципов "мать-ребёнок".

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

9 минут назад, chechel сказал:

Покажите мне обратную норму отечественного законодательства. Нет такой нормы. Вопросы? Вот именно по этому и применяют принцип 6 Декларации.

Совершенно верно.

Link to comment
Share on other sites

26 минут назад, chechel сказал:

Сколько в Украине зарегистрировано однополых браков?

А причём здесь Украина, если мы говорим сейчас не об украинском законодательстве... А о том куда движется Украина... То есть Вы хотите сказать, что в Украине не будет однополых браков официальных... Тогда к чему всё это задекларированное движение в Европу... которое является главным лозунгом правящей партии...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Только что, Bolt сказал:

А причём здесь Украина, если мы говорим сейчас не об украинском законодательстве... А о том куда движется Украина... То есть Вы хотите сказать, что в Украине не будет однополых браков официальных... Тогда к чему всё это задекларированное движение в Европу... которое является главным лозунгом правящей партии...

Мы говорим об Постановление ВСУ по пересмотру о преимуществе матери при выборе места проживания малолетних детей. Мы говорим о  Декларации которая для Украины является источником права.

Мы не говорим об однополых браках, мы не рассуждаем о направлении движения Украины в ту или иную сторону. Не уводите тему в сторону.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

37 минут назад, chechel сказал:

Покажите мне обратную норму отечественного законодательства. Нет такой нормы. Вопросы? Вот именно по этому и применяют принцип 6 Декларации.

 

27 минут назад, babaika сказал:

Совершенно верно.

 

Ребята, Вы такие интересные... Конечно же есть обратная норма... Вы пробовали СКУ посмотреть, прежде, чем утверждать...

Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

 

Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини

1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

 

Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини

1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

28 минут назад, chechel сказал:

Мы говорим об Постановление ВСУ по пересмотру о преимуществе матери при выборе места проживания малолетних детей. Мы говорим о  Декларации которая для Украины является источником права.

Мы не говорим об однополых браках, мы не рассуждаем о направлении движения Украины в ту или иную сторону. Не уводите тему в сторону.

Вот не морочьте голову, мы заговорили о прошлом и будущем и я ответил... А законы Украины и Конституция не являются источником права... И о декларации мы говорили как об устаревшей в некоторых пунктах за 57 лет её существования...

В смысле не рассуждаем о направлении Украины, а декларация тогда к чему...)))

В Европе по Вашему как Вы думаете в 1959 году думали об официальной регистрации однополых браков...)))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Только что, Bolt сказал:

 

 

Ребята, Вы такие интересные... Конечно же есть обратная норма... Вы пробовали СКУ посмотреть, прежде, чем утверждать...

Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

 

Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини

1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

 

Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини

1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Верно. Есть такие законы. Но их можно рассматривать и применять как при не равнозначных условиях, так и при равнозначных условиях. Кроме прочего именно на основании указанных правил/норм/законов и некоторых других  судом устанавливается порядок о котором говорилось выше, беря во внимание приоритетное право матери.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Только что, Bolt сказал:

Вот не морочьте голову, мы заговорили о прошлом и будущем и я ответил... А законы Украины и Конституция не являются источником права... И о декларации мы говорили как об устаревшей в некоторых пунктах за 57 лет её существования...

В смысле не рассуждаем о направлении Украины, а декларация тогда к чему...)))

В Европе по Вашему как Вы думаете в 1959 году думали об официальной регистрации однополых браков...)))

Мы не говорили о Декларации как устаревшей. Об активистах, однополых браках и устаревшей декларации говорили только вы.

Я никак не думаю о том, о чем рассуждали в Европе в 1959 году. Мне это не интересно. Я пытаюсь обсудить поднятую проблему,  а вы уводите тему в сторону. Обсуждаем конкретную тему в обсуждение которой такие позиции как однополые браки, активисты, направление Украины и вектор развития, рассуждения о событиях в Европе в 1959 не имеют место ))

Не морочьте голову и не уводите тему в сторону.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

29 минут назад, chechel сказал:

Мы не говорили о Декларации как устаревшей. Об активистах, однополых браках и устаревшей декларации говорили только вы.

Я никак не думаю о том, о чем рассуждали в Европе в 1959 году. Мне это не интересно. Я пытаюсь обсудить поднятую проблему,  а вы уводите тему в сторону. Обсуждаем конкретную тему в обсуждение которой такие позиции как однополые браки, активисты, направление Украины и вектор развития, рассуждения о событиях в Европе в 1959 не имеют место ))

Не морочьте голову и не уводите тему в сторону.

А о чём тема...)))

Link to comment
Share on other sites

41 минуту назад, babaika сказал:

беря во внимание приоритетное право матери.

Вот далось это приоритетное право... Чем оно обусловлено... Какой нормой оно утверждено... 

Link to comment
Share on other sites

32 минуты назад, chechel сказал:

Мы не говорили о Декларации как устаревшей. Об активистах, однополых браках и устаревшей декларации говорили только вы.

Говорили, я говорил изначально об этом... А Вы пришли спорить...

11 часов назад, Bolt сказал:

Этот принцип 6 он давно как бельмо на правосудии... Уже давно развёрнута отдельными активистами движение по отмене данного принципа в такой редакции... Может быть конечно в 1959 году это было и актуально, но время идёт и конъюнктура меняется... Надо всётаки смотреть в общем на обстоятельства, а не тупо на устаревшие принципы...

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Какие по вашему мнению обстоятельства будут приоритетными если не брать во внимание Декларацию, которая между прочим является источником права. О том, что Декларация бельмо и устаревшая говорили только вы. Спор устроили тоже вы. По существу ничего так и не ответили и не написали. О каком споре с вами может идти разговор, если вы в самом споре даже не участвуете. Вы просто уводите тему в сторону устраивая очередной базар в теме. Нет желания продолжать именно с вами обсуждение, которого собственно и нет.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

53 минуты назад, chechel сказал:

Какие по вашему мнению обстоятельства будут приоритетными если не брать во внимание Декларацию, которая между прочим является источником права.

Так в том то и дело, что права равны...

54 минуты назад, chechel сказал:

О том, что Декларация бельмо и устаревшая говорили только вы.

Да конечно... изначально... А потом Вы как всегда стали спорить...

55 минут назад, chechel сказал:

Спор устроили тоже вы. По существу ничего так и не ответили и не написали. О каком споре с вами может идти разговор, если вы в самом споре даже не участвуете. Вы просто уводите тему в сторону устраивая очередной базар в теме. Нет желания продолжать именно с вами обсуждение, которого собственно и нет.

Как было бы хорошо, если бы Вы Дух-Бабайка-Чечель не устраивали этот театр в ролях непонятно для чего... Лишь бы с порога меня облаять и обсудить, а не тему обсуждать...

А я именно предложил реальную тему для обсуждения реальной проблемы, о которой Вы кстати первый в самом начале упомянули, в аспекте данной постановы ВСУ, так как много лет занимаюсь данными вопросами, а Вы как я понимаю возле СКУ и рядом не стояли... Но как всегда не сложилось... Развлекайтесь дальше своими мультилогинами... О чём Вы тут пишите, о каком существе тут можно писать, о каких спорах и барах и сторонах и желаниях... Как всегда ералаш и метание сами знаете чего... И самое главное Вы это делаете преднамеренно и сами от этого кайфуете, зачем Вам вообще те темы...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Только что, chechel сказал:

Какие по вашему мнению обстоятельства будут приоритетными если не брать во внимание Декларацию, которая между прочим является источником права. О том, что Декларация бельмо и устаревшая говорили только вы. Спор устроили тоже вы. По существу ничего так и не ответили и не написали. О каком споре с вами может идти разговор, если вы в самом споре даже не участвуете. Вы просто уводите тему в сторону устраивая очередной базар в теме. Нет желания продолжать именно с вами обсуждение, которого собственно и нет.

Ваш оппонент никак не может понять, что приоритет устанавливается при равенстве сторон в правах. В противном случае приоритет устанавливать нет необходимости, все определено законом.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...