Решение Дарницкого райсуда об отмене перегистрации имущества нотариусом Кобелевой на Кей-Коллект

[ANTIRAID]

Державний герб України
 
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 

справа № 753/15437/16-ц
провадження № 2/753/1271/17 

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р.

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарями судових засідань Горбань С.І., Расуловою А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелевої Алли Михайлівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, вилучення та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (надалі - ТОВ «Кей-Колект») та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - державного реєстратора Кобелевої А.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, вилучення та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтував такими обставинами. 17.01.2008 між ним та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11284992000 терміном до 17.01.2018 на суму 125 000 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором було укладено договір іпотеки № 75265, відповідно до якого він передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1. Пунктами 5.2.1., 5.2.2. договору іпотеки передбачено, що єдиною підставою для переходу права власності на предмет іпотеки або його продажу від імені іпотекодателя є окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя. У листопаді 2011 р. на підставі договору факторингу та договору про відступлення прав за іпотечними договорами банк відступив ТОВ «Кей-Колект» свої права за кредитним та іпотечним договорами. У травні 2016 р. він отримав від ТОВ «Кей-Колект» лист та інформаційну довідку з Державних реєстрів, з яких дізнався, що 04.04.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелева А.М. на підставі договору іпотеки здійснила реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект». Оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя ним не укладався, реєстрація права власності здійснена з порушенням умов договору, вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 позов підтримали пославшись на викладені у позовній заяві обставини.

Представники ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявили про невизнання позову. На обґрунтування заперечень послалися на те, що реєстрація права власності на предмет іпотеки відбулася на підставі застереження, яке міститься у пункті 5.1.2. розділу 5 договору іпотеки, і яке за змістом положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - державний реєстратор Кобелева А.М. в судове засідання повторно не з'явилася, письмових заперечень по суті позову не надала, а тому суд вважав за можливе розглянути справу у її відсутність.

Заслухавши сторони та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

17.01.2008 АКІБ «УкрСиббанк» (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) уклали договір про надання споживчого кредиту № 11284992000, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту в іноземній валюті в сумі 125000 дол. США під 13,40% річних зі строком кредитування до 17.01.2018 (а.с.16-23).

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань, узятих за вищевказаним кредитним договором, ОСОБА_4 передав АКІБ «УкрСиббанк» в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, про що між сторонами було укладено договір іпотеки від 17.07.2008 № 75265, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Прокудіною Л,Д (а.с. 24-26).

12.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» як правонаступник АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу та договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, предметами яких є, зокрема, передача банком товариству усіх прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_4 (а.с. 27-29, 30-31).

Відтак на підставі вищевказаних договорів у відповідності з положеннями пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України ТОВ «Кей-Колект» набуло прав кредитора у зобов'язаннях, що виникли з вищезазначених договорів.

Судом встановлено, що умови кредитного договору ОСОБА_4 не виконувались, а відтак за умовами пункту 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки.

Вказана умова договору кореспондує з положеннями частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення договору), згідно яких іпотекодержатель (заставодержатель) має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки (застави).

Згідно з положеннями пункту 4.2. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами першою-третьою статті 37 вищевказаного Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Отже в межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право звернутися до органу державної реєстрації з метою державної реєстрації за собою права власності на об'єкт нерухомого майна і документом, який підтверджуватиме відповідний перехід права власності, є або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі.

04.04.2016 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу - державним реєстратором Кобелевою А.М. здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29154607 від 07.04.2016).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 20.05.2016 № 59510042 вбачається, що підставою для проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» був договір іпотеки № 75265 від 17.01.2008.

Представник ТОВ «Кей-Колект» на підтвердження доводів про безпідставність позовних вимог посилається на те, що реєстрація права власності на предмет іпотеки відбулася на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься у пункті 5.2.1. розділу 5 договору іпотеки.

Розділ 5 договору іпотеки має назву «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» і викладений у такій редакції:

«5.1. Сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

5.2. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступним способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

5.2.1. Передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

5.2.2. Отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-які особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

5.3. Позасудове врегулювання може бути застосовано Сторонами в будь-який момент звернення стягнення на Предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на Предмет іпотеки».

Відтак ствердження представника відповідача про те, що положення пункту 5.2.1. договору іпотеки є самостійною підставою для переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя є хибними, оскільки вказані положення договору іпотеки не є застереженням в розумінні Закону України «Про іпотеку», а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя між АКІБ «УкрСиббанк» та/або ТОВ «Кей-Колект» і ОСОБА_4 не укладався.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписом частини 1 статті 638 цього Кодексу договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що положення договору іпотеки під назвою «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» не передбачає перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а є лише передумовою для укладення сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

До того ж доказів, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності проводилась оцінка предмета іпотеки, суду не надано, а відтак нотаріусом не були дотримані положення статті 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Умови та порядок здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» № 1952-VI від 01.07.2004.

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію (абзац п'ятий частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень»).

Оскільки судом встановлено, що договір іпотеки без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя не є підставою для набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, а жодна нотаріальна дія з предметом іпотеки у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», під час здійснення державної реєстрації не вчинялась, у нотаріуса були відсутні правові підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29154607 від 07.04.2016.

Доводи позивача про порушення нотаріусом вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не заслуговують на увагу, оскільки установлений вказаним Законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Відтак зазначений мораторій не може бути перешкодою для відмови у захисті порушеного права іпотекодержателя у передбачений законом чи договором спосіб і може застосуватися лише на стадії виконання судових рішень.

Враховуючи, що в результаті прийнятого з порушенням умов договору та положень Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей Колект» об'єкт нерухомого майна вибув із власності позивача ОСОБА_4, його порушене право власності підлягає судовому захисту.

Розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства ґрунтується на рішенні Верховного Суду України від 14.06.2016, прийнятому у справі № 21-41а16 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Статтею 16 ЦК України визначені можливі способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової шкоди); визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також інші способи, що встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно пункту 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає, зокрема, рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили,

Враховуючи наведене, суд вважає належним способом захисту порушених прав ОСОБА_4 скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої А.М. від 07.04.2016 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект».

Вимоги позивача про визнання права власності на вищевказану квартиру, вилучення та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є зайвими, оскільки внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем згідно положень Закону «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» відбувається відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме: залишається чинним запис про реєстрацію права власності на майно за позивачем.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задовольняється лише одна вимога немайнового характеру, до стягнення з ТОВ «Кей-Колект» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої А.М. підлягають судові витрати в сумі 398,40 грн. з кожного (551,20+245,60=796,80/2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої Алли Михайлівни від 7 квітня 2016 р., індексний номер 29154607, про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДР 37825968).

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої Алли Михайлівни на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 398 гривень 40 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67608592

[ANTIRAID]

Суд со ссылкой на ранее принятые правовые позиции ВСУ указал на подведомственность споров об отмене регистрации имущества по договору ипотеки гражданской юрисдикции, само перерегистрация отменена в связи с отсутствием отдельного договора об удовлетворении требований кредитора, а также отсутствием одновременного какого-либо нотариального действия с предметом ипотеки. Таким образом в очередной раз подтверждено, что ипотечные договора с Укрсиббанком не содержат фактически ипотечной оговорки, а содержат только перечень способов обращения. Однако суд не принял во внимание наличие моратория, что на мой взгляд является противоправным. Но в целом права собственника имущества защищены.

[хервам анеипотеку]

3 часа назад, ANTIRAID сказал:

Суд со ссылкой на ранее принятые правовые позиции ВСУ указал на подведомственность споров об отмене регистрации имущества по договору ипотеки гражданской юрисдикции, само перерегистрация отменена в связи с отсутствием отдельного договора об удовлетворении требований кредитора, а также отсутствием одновременного какого-либо нотариального действия с предметом ипотеки. Таким образом в очередной раз подтверждено, что ипотечные договора с Укрсиббанком не содержат фактически ипотечной оговорки, а содержат только перечень способов обращения. Однако суд не принял во внимание наличие моратория, что на мой взгляд является противоправным. Но в целом права собственника имущества защищены.

Не все укрсибовские договора идентичны. Я встречал ИД, который содержит оговорку и чётко прописывает процедуру. К сожалению фрагмент ИД пока выложить не могу

[juri_rv]

12 часов назад, хервам анеипотеку сказал:

Не все укрсибовские договора идентичны. Я встречал ИД, который содержит оговорку и чётко прописывает процедуру. К сожалению фрагмент ИД пока выложить не могу

Да, это так, но различаются только степенью корявости(мое личное мнение ). Однако это решение еще раз показывает , что бороться можно и , самое главное, нужно. И еще, полагаясь  в споре только на один аргумент( на позовну давність или только на мораторий), можно 

спор проиграть.

[Bolt]

3 часа назад, juri_rv сказал:

И еще, полагаясь  в споре только на один аргумент( на позовну давність или только на мораторий), можно спор проиграть.

Поддерживаю... ИД и мораторий можно использовать как крайний, самый крайний способ защиты, ибо это уже полное признание долга и прочего...

[babaika]

4 часа назад, Bolt сказал:

Поддерживаю... ИД и мораторий можно использовать как крайний, самый крайний способ защиты, ибо это уже полное признание долга и прочего...

Применение ИД и применение моратория совершенно не является признанием долга и не может таким считаться. Мораторий - запрет установленный законом, ИД - процессуальное действие предусмотренное законом. Каким образом данные нормы могут подтверждать долг совершенно непонятно. Единственное, что подтверждают указанные нормы - существование каких-то отношений между сторонами. Всё!

[babaika]

8 часов назад, juri_rv сказал:

И еще, полагаясь  в споре только на один аргумент( на позовну давність или только на мораторий), можно 

спор проиграть.

В любом споре необходимо максимально аргументировать свою позицию подкрепляя её максимальным кол-вом доказательств))

[Bolt]

2 минуты назад, babaika сказал:

Применение ИД и применение моратория совершенно не является признанием долга и не может таким считаться. Мораторий - запрет установленный законом, ИД - процессуальное действие предусмотренное законом. Каким образом данные нормы могут подтверждать долг совершенно непонятно. Единственное, что подтверждают указанные нормы - существование каких-то отношений между сторонами. Всё!

Не установив правоотношений и не установив сумму долга суд не может применить срок ИД... 

Мораторий это отдельная тема... Это уже полное признание и установление всего на свете... Просто отсрочка исполнения решения суда...

[babaika]

13 минут назад, Bolt сказал:

Не установив правоотношений и не установив сумму долга суд не может применить срок ИД... 

А если спор не имущественный суд тоже будет искать и устанавливать сумму долга? ))

Не важно есть долг или его нет. Ответчик заявил о ИД и она существует - суд обязан её применить. 

[babaika]

18 минут назад, Bolt сказал:

Мораторий это отдельная тема... Это уже полное признание и установление всего на свете... Просто отсрочка исполнения решения суда...

Мораторий ( о моратории в контексте данной темы) это запрет на взыскание ипотеки обеспечивающей обязательства в валютных кр/отношениях. Не больше и не меньше.

Если судом установлен долг и ипотека по решению суда подлежит взысканию, то применяется мораторий. В таком случае можно рассматривать мораторий как отсрочку, но повторюсь, если сумма долга установлена и ипотека подлежит взысканию.

Во внесудебных способах взыскания, где сумма долга берётся с потолка ипотекодержателем мораторий служит инструментом для защиты от беспредела и спускает ипотекодержателей на землю.

[Bolt]

11 минут назад, babaika сказал:

А если спор не имущественный суд тоже будет искать и устанавливать сумму долга? ))

Всё тоже самое, только без суммы...

11 минут назад, babaika сказал:

Не важно есть долг или его нет.

Очень даже важно, тогда надо ставить вопрос о беспидставности... И исковая давность здесь не причём тогда...

11 минут назад, babaika сказал:

Ответчик заявил о ИД и она существует - суд обязан её применить. 

Вот в этом и вся проблема, если заявил ответчик об ИД значит признал иск можно сказать... То есть одним словом у позывача есть и основания и пидстави для предъявления именно данного иска именно с данной суммой, но как говорится "звиняйте" прошла исковая давность...

[Bolt]

6 минут назад, babaika сказал:

Мораторий ( о моратории в контексте данной темы) это запрет на взыскание ипотеки обеспечивающей обязательства в валютных кр/отношениях. Не больше и не меньше.

В смысле в контексте... Это и есть отсрочка исполнения, мораторий никак не запрещает взыскивать ипотеку...

[babaika]

8 минут назад, Bolt сказал:

Вот в этом и вся проблема, если заявил ответчик об ИД значит признал иск можно сказать... То есть одним словом у позывача есть и основания и пидстави для предъявления именно данного иска именно с данной суммой, но как говорится "звиняйте" прошла исковая давность...

Ответчик заявляет о ИД не потому что признает долг, а потому что закон ему дает такое право. Закон не требует заявить ИД только в случае признания долга ))).

Кроме прочего ответчик возражает на основания и так далее предъявленные истцом. Но заявить о ИД - право которое необходимо применять и при этом совершенно не обязательно что-то там признавать.

[Bolt]

11 минут назад, babaika сказал:

Ответчик заявляет о ИД не потому что признает долг, а потому что закон ему дает такое право. Закон не требует заявить ИД только в случае признания долга ))).

Кроме прочего ответчик возражает на основания и так далее предъявленные истцом. Но заявить о ИД - право которое необходимо применять и при этом совершенно не обязательно что-то там признавать.

Это взаимоисключающие вещи и понятия... Суд никогда на это не пойдёт... Так как невозможно применения ИД в несуществующих правоотношениях...

[Bolt]

12 минут назад, babaika сказал:

Ответчик заявляет о ИД не потому что признает долг, а потому что закон ему дает такое право. Закон не требует заявить ИД только в случае признания долга ))).

Да конечно, закон даёт ему это право в случае пропуска такого срока по возникшим правоотношениям... Но заявление такого применения срока ИД автоматически устанавливает факт признания ответчиком таких правоотношений и полную законность обращения истца с данным иском в суд...

Очень, очень осторожным надо быть с ИД и заявлять её только в крайних случаях, когда уже деваться некуда и прижали к стенке... И торопиться ней не надо, а сделать это можно в любой момент до выхода суда в нарадчу комнату...

[babaika]

10 минут назад, Bolt сказал:

В смысле в контексте... Это и есть отсрочка исполнения

Мораторий  - отсрочка платежей по обязательствам, воздержание от каких-либо действий . В нашем случае мораторий в виде закона, а не договорённости между сторонами.

25 минут назад, Bolt сказал:

мораторий никак не запрещает взыскивать ипотеку...

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами 

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1304-18

 

[babaika]

7 минут назад, Bolt сказал:

Это взаимоисключающие вещи и понятия... Суд никогда на это не пойдёт... Так как невозможно применения ИД в несуществующих правоотношениях...

Кто говорит о несуществующих отношениях?

[Bolt]

2 минуты назад, babaika сказал:

Кто говорит о несуществующих отношениях?

Я говорю... Всегда практически, если банк этого не докажет...

[babaika]

4 минуты назад, Bolt сказал:

Да конечно, закон даёт ему это право в случае пропуска такого срока по возникшим правоотношениям... Но заявление такого применения срока ИД автоматически устанавливает факт признания ответчиком таких правоотношений и полную законность обращения истца с данным иском в суд...

Факт признания отношений не определяет сумму долга)) Разве , например в кредитных спорах ответчики - потребители услуг отказываются от возникших между сторонами отношений? Обычно нет. Да и зачем. Другое дело как были выполнены обязательства по отношениям. Споры обычно о нарушениях и тому прочее, т.е. обязательства стороны, по возникшим отношениям.

Разве истец не имеет право обращаться в суд?)) Имеет. 

Другое дело что он просит у суда и чем мотивирует.

[Bolt]

7 минут назад, babaika сказал:

Мораторий  - отсрочка платежей по обязательствам, воздержание от каких-либо действий . В нашем случае мораторий в виде закона, а не договорённости между сторонами.

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами 

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1304-18

 

Ну так всё правильно... Примусове стягнення не о чём не говорит...?

[Bolt]

14 минут назад, babaika сказал:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами 

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 

Ничто не мешает обращаться в суд и получать такие решения и исполнять их даже добровольно... Запрещено принудительное взыскание, то есть исполнение решения суда в принудительном порядке... Об этом чётко и написано в законе... Так как право на обращение в суд не запрещено, а любое решение у нас в стране априори исполняется добровольно, и только в случае не исполнения добровольно решения суда его исполнение происходит в принудительном порядке, вот в этом случае этого сделать и нельзя благодаря мораторию, но решение суда уже будет...

[babaika]

1 час назад, Bolt сказал:

Запрещено принудительное взыскание, то есть исполнение решения суда в принудительном порядке... Об этом чётко и написано в законе...

Опять ошибаетесь.

не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника)

О решении суда закон ничего не говорит.

[babaika]

1 час назад, Bolt сказал:

Так как право на обращение в суд не запрещено

Позволю себе напомнить Вам, что обсуждаемое решение не о взыскании суммы и установлении задолженности включая взыскание ипотеки в рамках суммы долга, а о отмене регистрации на основании ИО (ипотечной оговорки), т.е. внесудебное взыскание ипотеки. 

В данном случае указанный мораторий запрещает без согласия собственника взыскать ипотеку.

[Лев]

18 hours ago, Bolt said:

Ничто не мешает обращаться в суд и получать такие решения и исполнять их даже добровольно... Запрещено принудительное взыскание, то есть исполнение решения суда в принудительном порядке... Об этом чётко и написано в законе... Так как право на обращение в суд не запрещено, а любое решение у нас в стране априори исполняется добровольно, и только в случае не исполнения добровольно решения суда его исполнение происходит в принудительном порядке, вот в этом случае этого сделать и нельзя благодаря мораторию, но решение суда уже будет...

...и дождется отмены моратория

[Bolt]

11 минут назад, Лев сказал:

...и дождется отмены моратория

Вот и я об этом, поэтому это вообще не считаю способом защиты...