Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[sofi]

Куда смотреть?

в правый верхний угол

[Йивгеней]

У меня на Заявах нет таких кодов...(((

[НБ Украины]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...1500#entry39558

№ 1505 НБ УКРАЇНИ

Вообщето, это вся тема об этом..

Вот пример того, как заемщик вернул безосновательно взысканые банком в счет кредитного договора средства заемщика. Но только 1 405 грн 68 коп.

А если бы заемщик заявил в прокуратуре и в суде, что не он брал кредит наличной иностранной валютой из кассы банка или путем перечисления на автосалон безналичных долларов США, и все платежи его по погашению кредита на счет 2203 незаконные? То к 1 405,68 грн добавились еще и все доллары США, которые были безосновательно получены банком в счет погашения кредита.

Заметьте один невероятный факт: 1 405,68 грн пошли в счет погашения валютного кредита, и наверное через счет 2203. Каким образом?

"...В подальшому частина цих коштів була повернута позивачу, а решту в сумі 1405 грн.68 коп. без належних правових підстав Банк зарахував на погашення заборгованості, яка виникла з вини самого банку...."

"...Зараховано на кредитний рахунок № 2203 ОСОБА_2 переплату щомісячних платежів у розмірі 152,75 дол. США..."

Почему банк погасил гривной долг за валютный кредит?

Обратите внимание на:

-"... про повернення безпідставно стягнених коштів в сумі 1 405 грн. 68 коп. ...";

- "... на вимогу прокуратури району, частина коштів в розмірі 2382.53 грн. банком була повернута позичальнику, залишок в сумі 1405 грн.68 коп. до часу звернення до суду, не повернутий. ... ".

Справа №2-187/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010р.

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої-судді: Єгорової Н.І.

При секретарі: Маковецькій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про повернення безпідставно стягненних коштів в сумі 1405грн.68 коп., незаконно збільшеної ставки по кредиту в сумі 152/75 доларів США та відшкодування моральної шкоди в сумі 64000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ “Приват Банк” про повернення безпідставно стягненних коштів в сумі 1405грн.68 коп., незаконно збільшеної ставки по кредиту в сумі 152.75 доларів США та відшкодування моральної шкоди в сумі 64000 грн., посилаючись на те, що 26.04.2006р. між ним та банком був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, позивач отримав кредит в сумі 12945 дол. США для придбання автомобіля та 5250 дол.. США для оплати страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених договором. В порушення умов договору, без відома позивача, банк в односторонньому порядку збільшив розмір щомісячних платежів по кредиту із суми 252.02 дол. США до 263.77 дол. США, а в листопаді 2009р. до 263.78 дол. США. Внаслідок безпідставного збільшення розміру щомісячного платежу відповідач незаконно отримав від позивача переплату коштів в суму 152.75 дол. США. Крім того, скориставшись правом вибору страховика, що передбачено умовами договору, в квітні 2009р. позивач уклав договір страхування з ВАТ НАСК “ОРАНТА”, попередивши про це банк передчасно. Однак, незважаючи на наявність договора страхування транспорту та договора добровільного особистого страхування, в червні 2009р. банк безпідставно зняв з пенсійного рахунку позивача кошти в сумі 3792грн. 82 коп. та перерахував страховий платіж на користь ЗАТ “СК” ІНГОССТРАХ. Після втручання прокуратури району, частина зазначених коштів була повернута позивачу, а залишок в сумі 1405грн. 68 коп. без належних правових підстав, начебто, була зарахована на погашення заборгованості, яка виникла по вині банку за їх підрахунками. У зв*язку з постійними зверненнями до банку за роз*ясненнями із зазначених питань, позивач переніс моральні страждання , які оцінює в сумі 64 000 грн. та просить їх відшкодувати за рахунок банку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив стягнути з ПАТ КБ “ПриватБанк” безпідставно стягненні кошти в сумі 1405грн.68 коп., переплату за незаконно збільшену ставку по кредиту в сумі 152.75 доларів США та відшкодувати моральну шкоду в сумі 64000 грн.

Представник відповідача ПАТ КБ “ПриватБанк”, після перерви, в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, про причину неявки суд не повідомив.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.04.2006р. між ОСОБА_2 та ПриватБанком, в особі керуючого відділення “Доманівське” Миколаївського регіонального управління ПриватБанку, був укладений кредитний договір . За умовами кредитного договору Банк надав позичальнику кошти, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “Експрес-Авто”, в розмірі 18195 доларів США на слідуючі потреби: придбання автомобіля в сумі 12945 доларів США, а також 5250 доларів США на оплату страхових платежів. Термін дії договору визначений до 25.04.2013р.

Відповідно до п.2.1.3 Кредитного договору № NKDMA 0008022Ф від 26.04.2006р.- позичальник клопоче перед банком про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно з Договорами страхування, укладеними згідно з п.2.2.7 даного договору та поручає Банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів, згідно Договорів страхування. Перерахування кредитних коштів Банк зобов*язується проводити у випадку не пред*явлення позичальником документів, які підтверджують оплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел до дати їх оплати, передбачених Договорами страхування.

Згідно п.2.2.7 зазначеного Договору позичальник зобов*язується належним чином оформити Договір страхування наземного транспорту та Договір особистого страхування. При цьому позичальник повинен письмово погодити з Банком Договір страхування, в тому числі вибір страховика. Письмовим погодженням вважається віза уповноваженого представника Банку на Договорах страхування.

На виконання зазначених умов Договору, позивач щорічно, укладав договори страхування, але з різними страховиками, проти чого ПриватБанк не заперечував.

23.04.2009р. ОСОБА_2 уклав з ВАТ НАСК “ОРАНТА” Договір добровільного страхування транспортного засобу терміном на 1 рік. Даний Договір був погоджений представником відділення ПриватБанку “Доманівське” Мазаловою Н.А. 23.04.2009р., що підтверджується її візою на договорі.

23.04.2009р. позивачем був укладений Договір добровільного особистого страхування з ВАТ НАСК “ОРАНТА” терміном, також на 1 рік. Даний Договір був погоджений керуючим відділення „Доманівське” ПриватБанку Мазаловою Н.А., про що свідчить віза на договорі.

11.03.2009р. ОСОБА_2 повідомив відділення “Доманівське” ПриватБанку про те, що страхування буде проводити особисто в страховій компанії “Оранта”. Кредитні кошти на дані потреби просить не виділяти. Заяву зареєстровано Банком 11.03.200р. за № 2, що підтверджується копією даної заяви.

Однак, згідно банківської виписки, 15.06.2009р. та 16.06.2009р. з рахунку ОСОБА_2, банком були стягнуті кошти на загальну суму 3792.83 коп. на оплату страхових платежів, що суперечить вимогам кредитного договору.

На вимогу прокуратури району, частина коштів в розмірі 2382.53 грн. банком була повернута позичальнику, залишок в сумі 1405 грн.68 коп. до часу звернення до суду, не повернутий.

Аналізуючи умови кредитного договору, суд вважає, що банком були порушені права позичальника, а тому залишок коштів в розмірі 1405.68 грн. повинні бути повернуті позивачу. Враховуючи, що позивач своєчасно повідомив банк про укладення Договорів страхування з іншою страховою компанією, а Банк погодився з наданими їм Договорами страхування, суд вважає, що утримання коштів з пенсійного рахунку позичальника на погашення страхових внесків є неправомірним , а тому позовні вимоги в даній частині заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п.2.3.1. Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон*юктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки за 20 днів до набрання чинності зміненої відсоткової ставки. Збільшення відсоткової ставки Банком в вищезазначеному порядку можливо в межах кількості пунктів , на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань в страховий фонд, середньозважувальна ставка по кредиту або пропорційно збільшенню курса долара США, зі згоди позичальника.

За умовами договору, позичальник, зобов*язався щомісячно сплачувати банку кошти в сумі 252.02 дол. США, які складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії, а також інші витрати банку.

Позивач стверджує, що з листопада 2008р., без його згоди та повідомлення, Банк збільшив щомісячні платежі по кредиту із 252.02 дол. США до 263.77 дол. США, а в листопаді 2009р. до 263.78 дол. США, внаслідок чого Банк незаконно отримав переплату коштів в розмірі 152.75 дол. США.

Досліджуючи матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині повернення переплати в сумі 152.75 дол.США за збільшення відсоткової ставки за користування кредитом- підлягають задоволенню із слідуючих підстав.

За умовами кредитного договору збільшення Банком розміру відсоткової ставки можливо лише за погодженням з позичальником, при цьому Банк повинен направити про це повідомлення позичальнику за 20 днів до набрання чинності даної зміни з зазначенням правової підстави. Позивач стверджує, що погодження з приводу збільшення відсоткової ставки за користування кредитом у нього Банк не вимагав. Ніяких повідомлень, з даного приводу, з Банку не надходило.

Доказів про виконання зазначених умов кредитного договору з боку Банку, відповідач не надав. Письмових заперечень на позовні вимоги Банком теж надані не були.

Про свої заперечення з приводу безпідставно збільшеного розміру відсоткової ставки позивач повідомляв Банк, про що свідчить його заява, адресована керуючому Миколаївського обласного управління “ПриватБанка” .

Згідно ст..651 ЦК України- зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підвищуючи відсоткову ставку, Банком порушені вимоги кредитного договору, які він зобов*язався виконувати, а також вимоги закону.

За таких обставин, дії банку щодо підвищення відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку є неправомірними.

Позивач ОСОБА_2 вважає, що внаслідок неправомірних дій банку, а саме: безпідставно стягнутих коштів з пенсійного рахунку на страхові платежі та підвищення відсоткової ставки за користування кредитом без його згоди та повідомлення, він переніс моральні страждання, які оцінює в розмірі 64000 грн. Суму моральної шкоди позивач обчислює із розрахунку безпідставного користування банком його коштами, незаконно утриманими, декілька місяців. Крім того, внаслідок хвилювання, по вині Банку, він витратив кошти на лікування та консультування у лікарів.

В своїх вимогах, про відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на ст..22 Закону України “Про захист прав споживачів”, яка передбачає при задоволенні вимог споживача вирішувати питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Однак, суд вважає, що вимоги Закону України “Про захист прав позивачів” поширюються лише на спори, які виникають з кредитних правовідносин, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом.

Згідно ст..611 ЦК України у разі порушення зобов*язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Умовами кредитного договору відшкодування моральної шкоди за порушення зобов*язань, не визначено. Спеціальної норми закону, що стосується кредиту та забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором, Цивільним Кодексом не передбачено, а тому правових підстав для відшкодування моральної шкоди банком на користь позивача, у суда не має.

Керуючись ст..ст.1054, 1055,1057, 651 ЦК України, ст..ст.5,6,8,10,11,60,209,212-215 , 88 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 неправомірно отримані кошти в сумі 1405 грн.68 коп.

Визнати неправомірним збільшення ПАТ КБ “ПриватБанк” відсоткової ставки за кредитним договором № NKDMA 0008022Ф від 26.04.2006р, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_2.

Зарахувати на кредитний рахунок № 2203 ОСОБА_2 переплату щомісячних платежів в розмірір 152, 75 доларів США.

В частині позовних вимог про відшкодування з ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 120 грн.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя: підпис Н.І.Єгорова

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12741498

　

Справа № 22ц-292/11 Головуючий у 1-й інстанції Єгорова Н.І.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

02 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Буренкової К.О.,

при секретарі Єфіменко О.М.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_2,

Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПриватБанк”

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року

за позовом

ОСОБА_2 до ПАТ КБ “ПриватБанк”

про

стягнення безпідставно утриманих сум та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПриватБанк” (далі - Банк) про стягнення безпідставно утриманих сум та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 24 квітня 2006 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 12 945 доларів США для придбання автомобіля та 5 250 доларів США для оплати страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених договором.

Починаючи з листопада 2008 року Банк в порушення умов договору в односторонньому порядку без згоди ОСОБА_2 визначив щомісячні платежі зі збільшеною відсотковою ставкою тоді як договором передбачений постійний їх розмір 263.78 доларів США. Внаслідок чого відповідач отримав від позивача переплату коштів в сумі 152.75 доларів США.

Крім того, скориставшись правом вибору страховика, що не суперечить умовам договору та попередивши Банк, позивач в квітні 2009 року уклав договір страхування з ВАТ НАСК “ОРАНТА”.

Однак, незважаючи на наявність договору страхування транспортного засобу, Банк в червні 2009 року безпідставно зняв з пенсійного рахунку позивача кошти в сумі 3 792 грн.82 коп. як страховий платіж та перерахував їх на користь ЗАТ СК “ІНГОССТРАХ”.

В подальшому частина цих коштів була повернута позивачу, а решту в сумі 1405 грн.68 коп. без належних правових підстав Банк зарахував на погашення заборгованості, яка виникла з вини самого банку.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач просив визнати дії неправомірними, стягнути на його користь безпідставно утримані суми 1405 грн.68 коп. та 152.75 доларів США, а також моральну шкоду 64 000 грн.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно утримані кошти в сумі 1 405 грн.68 коп.

Визнано неправомірним збільшення банком відсоткової ставки за кредитним договором від 26 квітня 2006 року та зараховано на кредитний рахунок ОСОБА_2 переплату щомісячних платежів в розмірі 152,75 доларів США .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди, просить змінити рішення суду в цій частині.

В апеляційній скарзі Банк просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно досліджені обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхиленню.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 24 квітня 2006 року було укладено кредитний договір № NKDMAK 0008022А

Згідно із п.1.1. договору сторони обумовили строк дії договору до 25 квітня 2013 року, розмір щомісячного внеску на погашення кредиту з розрахунку 252,0 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк вимагав від позивача процентів за користування кредитом за неузгодженою процентною ставкою, безпідставно збільшеною в односторонньому порядку, без належного повідомлення позичальника.

Відповідно до вимог ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що дії Банку по зміні відсоткової ставки по кредитному договору є неправомірними, порушують права позивача, як споживача фінансових послуг, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог. Таким чином, суд правильно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 переплачені щомісячні платежі за кредитним договором.

Разом з тим, зазначаючи в резолютивній частині про зарахування на кредитний рахунок ОСОБА_2 152,75 доларів США, суд не звернув увагу на те, що ця сума не підтверджена належними доказами. Тому рішення суду в цій частині слід змінити, зазначивши в резолютивній частині про покладення обов’язку на Банк провести перерахунок сплачених ОСОБА_2 коштів, виходячи із щомісячного платежу у 252,02 долари США відповідно до умов п.1.1. кредитного договору від 24 квітня 2006 року.

Посилання апелянта, на правомірність дій щодо збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку є безпідставними.

Згідно п. 2.3.1 кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом. При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів з дати початку їх застосування.

Проте доказів, які свідчать про отримання ОСОБА_2 такого повідомлення, Банк не надав.

Правильним є також і висновок суду про стягнення з Банку безпідставно списаних коштів з пенсійного рахунку позивача на погашення страхових внесків, оскільки ці дії банку є незаконними та суперечать умовам договору.

Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із того, що спір між сторонами виник із договірних правовідносин, укладений між ними договір не передбачає такого правового наслідку порушення зобов’язань як відшкодування моральної шкоди, а тому відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів за завдану моральну шкоду.

Такий висновок суду є правильним, оскільки відповідно до ст. 611 ЦК України відшкодування моральної шкоди в зобов’язальних правовідносинах можливе в разі встановлення такого правового наслідку порушення зобов’язання безпосередньо в договорі. Однак в договорі сторонами не обумовлено обов’язок про стягнення моральної шкоди.

Доводи ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди на підставі Закону України “Про захист прав споживачів” є також необґрунтованими, так як законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я продукцією.

Враховуючи наведене суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку “ПриватБанк” задовольнити частково.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року в частині зарахування на кредитний рахунок ОСОБА_2 переплату щомісячних платежів змінити і в цій частині викласти резолютивну частину в наступній редакції.

Зобов’язати Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк “ПриватБанк” здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_2 коштів виходячи із щомісячного платежу у 252,02 долари США відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору № NKDMAK 0008022А від 24 квітня 2006 року .

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13855177

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2011 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ткачук О.С., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про повернення безпідставно стягнених коштів в сумі 1 405 грн. 68 коп., незаконно збільшеної ставки по кредиту в сумі 152, 75 доларів США та відшкодування моральної шкоди у розмірі 64 тис. грн.,

в с т а н о в и в:

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 неправомірно отримані кошти в сумі 1 405 грн. 68 коп., визнано неправомірним збільшення ПАТ КБ "ПриватБанк" відсоткової ставки за кредитним договором від 26 квітня 2006 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 Зараховано на кредитний рахунок № 2203 ОСОБА_2 переплату щомісячних платежів у розмірі 152, 75 дол. США. Відмовлено у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції змінено. Зобов’язано ПАТ КБ "Надра" здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_2 коштів виходячи із щомісячного платежу у розмірі 252,02 дол. США відповідно до п. 1.1 кредитного договору від 24 квітня 2006 року. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постановлені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про повернення безпідставно стягнених коштів в сумі 1 405 грн. 68 коп., незаконно збільшеної ставки по кредиту в сумі 152, 75 доларів США та відшкодування моральної шкоди у розмірі 64 тис. грн.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.С. Ткачук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14979812

А были ли реально перечислены на ООО “Еспресс-Авто” от банка безналичные 18 195 долларов США? Каким образом?

Может ли проверить прокуратура факт выдачи кредита банком, или заемшик сразу согласился с версией банка и со всеми недействительными первичными документами?

Почему заемщик не настоял на проверке прокуратурой всех первичных документов? А может документ о перечислении долларов США на ООО “Еспресс-Авто” фальшивые (ч.2 ст.185 ГПК Украины)? И иные документы?

Истец не прошел первые полпути. Не исследовал факт выдачи кредита. Прокуратуру не обратил на недействительные первичные документы. Не совершайте такие грубые ошибки.

В суде помимо ч.2 ст.185 ГПК, заявляйте о применении судьей статьи ст.211 ГПК:

"39. Розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПК має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду.

ЦПК не зобов’язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення." (п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ")

Ваши права предусмотрены статьями 10, 27, 130, 176 Гражданского процесуального кодекса Украины.

[VIB]

Вот "ожидаемый" ответ Киева на отказ от участия в незаконных валютных операциях при погашении кредита, с указанием на

Генеральную Лицензию, НБУ №496 и НБУ №200

и требованием вернуть незаконно полученные нал долл США.

А вот квитанции Платника і Отримувача, иногда без Отримувача.)

Кроме того, Банк списывает грн с р/с СПД в счет погашения задолженности по валюте. Договор кредита заключен с физлицом.

Уважаемый НБ Украины, проясните нам всем почему в Заявах на переказ готівки Платник і Отримувач одна особа - Позичальник?

Инициатор, Плательщик и Получатель --- Заемщик!? а иногда и с пробелами в графе Получатель?

Почему банк указывает Отримувачем заемщика, а не самого себя как получателя возвращаемых банку кредитных денег?

Кто же на самом деле Получатель "Погашения кредитной задолженности по договору №___" ????????????

Почему напротив счетов стоят пустые клетки?

Ведь это массовое явление, а не только в одном банке.

[НБ Украины]

Вот "ожидаемый" ответ Киева на отказ от участия в незаконных валютных операциях при погашении кредита, с указанием на

Генеральную Лицензию, НБУ №496 и НБУ №200

и требованием вернуть незаконно полученные нал долл США.

А вот квитанции Платника і Отримувача, иногда без Отримувача.)

Кроме того, Банк списывает грн с р/с СПД в счет погашения задолженности по валюте. Договор кредита заключен с физлицом.

Уважаемый НБ Украины, проясните нам всем почему в Заявах на переказ готівки Платник і Отримувач одна особа - Позичальник?

Инициатор, Плательщик и Получатель --- Заемщик!? а иногда и с пробелами в графе Получатель?

Почему банк указывает Отримувачем заемщика, а не самого себя как получателя возвращаемых банку кредитных денег?

Кто же на самом деле Получатель "Погашения кредитной задолженности по договору №___" ????????????

Почему напротив счетов стоят пустые клетки?

Ведь это массовое явление, а не только в одном банке.

У Вас квитанции недействительные. В кассу банка деньги от Вас не поступали.

В ответе киевского офиса нет указания на то, что деньги выдавались из кассы банка, и принимались ими в кассу.

Возьмите свой ответ из Управления НБУ в Днепропетровской области от 30.09.11, приложите к повторному письму, в котором попросите разъяснить абзац второй ответа из Киева: "... Вами був отриманий кредит у нашому банку...".

Такие ответы пишут Вам, а сами проводят внутреннее расследование (с пристрастием).

[АлПет]

У Вас квитанции недействительные. В кассу банка деньги от Вас не поступали.

В ответе киевского офиса нет указания на то, что деньги выдавались из кассы банка, и принимались ими в кассу.

Возьмите свой ответ из Управления НБУ в Днепропетровской области о 30.09.11, приложите к повторному письму, в котором попросите разъяснить абзац второй ответа из Киева: "... Вами був отриманий кредит у нашому банку...".

Такие ответы пишут Вам, а сами проводят внутреннее расследование (с пристрастием).

Ответ на вопрос VIB. Гдето в НПА встречал такую фразу (приблизительно по памяти): " Банк відкриває клієнту ІНШІ рахунки". Долго думал, что же это за інші рахунки кроме текущих, депозитных и корресподентских и пришел к такому выводу.

Положення про організацію операційної діяльності в банках України

1. Загальні положення

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів; (Постанова|Положення, Національний банк, від 18.06.2003, № 254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України")

Вероятно банк открывает особов1 рахунки привязанные к реквизитам клиента ФИО , ИНН 2203, 2909, 3739 и др. для учета операций с конкретным клиентом по конкретному договору, например кредитному или депозитному. Поэтому перечисляются деньги не самому себе, а на аналитический счет банка для учета операций. В Вашем случае НБ Украины абсолютно прав: квитанции НЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫ, многие обязательные реквизиты документа не указаны.

[АлПет]

Цитата НБ Украины 6.10. 11:08

Спасибо всем участникам темы форумы за то, что не торопили нас, и не просили готовых решений. Поверьте, очень приятно было с Вами общаться. Многие, не имея юридического образования, понимали суть проблемы лучше любого юриста. С одной стороны банковское право и сложное право (очень много расчетно-банковских документов), но с другой стороны - и простое, когда внимательно изучаешь нормативно-правовые акты Национального банка Украины, а не только Гражданский кодекс Украины. Банки поэтому и называются банками. Не забывайте о части третьей статьи 91 ГК Украины. Иные хозяйствующие субъекты не имеют право именоваться банками.

Сейчас, когда мы все вместе внимательно изучили разнообразные первичные бухгалтерские документы, наступило время провести рекогносцировку.

Указанные ниже предложения мы уже предоставили на соседней теме форума, но в данной теме все систематизируется и обобщается, благодаря всем участникам форума. Прежде, предлагаем самостоятельно проанализировать Ваши правоотношения с банком:

1. Договор валютного кредита, но банком надлежаще не исполнен. Банком не был выполнен пункт 4 главы 3 Инструкции о кассовых операциях в банках Украины (постановление НБУ от 18.08.03 №337). Вы должник или кредитор по данному договору? Если банк не выдал кредит, какие ваши права?

2. Реально исполненный договор кредита гривной, но письменно не оформлен, т.е. ничтожный. Каковы правовые последствия недействительности ничтожного договора?

3. Договор банковского счета, а особенно порядок договорного списания зачисленных Вами средств. Может все валютные платежи с текущего счета неправильно списали, и они до сих пор должны находится на счету. Как Вы можете ими распорядиться, какие у Вас права владельца счета, а у банка какие обязанности?

Таким образом, валютные кредитные правоотношения - не один сложный договор валютного кредита (как Вам говорят в банке), а они регулируется тремя простыми договорами.

По каждому договору выбирайте направления деятельности и правовые позиции. Ищите нарушение Ваших гражданских прав, заявляйте об этом банку, а затем подавайте иски (статьи 15, 16 ГК Украины). Вы еще не выучили наизусть статьи раздела первого Гражданского кодекса Украины? Выучите еще параграфы 1 и 2 главы 71, и главу 72? Это не сложно, но необходимо.

Порядок досудебного урегулирования спора по "валютному" кредиту у каждого заемщика индивидуальный, но есть схожие правила. Предлагаем приблизительный план действий, ранее описывали некоторые пункты, но не систематизировали. Извините.

Сейчас самое время: ..."флуд... нет идейная подготовка, пепел Клааса стучит в мое сердце... встрепенулась и снова в бой". Не так ли?

1. О порядке выявления фактов неисполнения валютного кредитного договора банком и Ваших последующих действиях мы уже писали в сообщениях данной темы:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=33588 сообщение #99

2. Остается изучить внимательно правовые последствия ничтожного договора: п.5 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 октября 2009г. №9 "О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании правчинов недействительными". Обратите внимание на часть четвертую ст.258 Гражданского кодекса Украины. После полного погашения Вами валютного кредита, который банк надлежаще не исполнил, через 5-10 лет Вы не получите иск с требованием применить к Вам последствия ничтожного договора кредита гривной (наличной или безналичной), который реально был исполнен? И что, будете дважды платить?

3. В данной теме форму ранее были даны предложения, которые обяжут банк исполнить договор банковского счета, если Вы решите воспользоваться всеми правами владельца банковского счета.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38785 сообщение #1310

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38897 сообщение #1350

И самое главное, уже сейчас подготовьте свой вариант (желательно варианты) расчета реального долга в гривне.

Одного обращения в Национальный банк Украины недостаточно, необходимо применять весь комплекс мероприятий по все трем договорам одновременно.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=34176 сообщение #183

Вы уже уяснили задачу, оценили обстановку, самое главное - приняли решение, или принимаете решение. И так далее...

Еще раз перепроверьте свои документы.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=34416 сообщение #249

Да поможет Вам Бог.

Наши предки правильно говорили, поэтому и защитили родною землю.

На бога надейся, а сам не плошай.

Бог-то бог, да и сам не будь плох.

Богу молись, а к берегу гребись.

Эта цитата похоже есть итоговая по теме незаконности выдачи наличного инвалютного кредита минуя текущий счет. Огромное спасибо автору за логическое систематизирование НПА НБУ, направление в нужном русле поиска истины заемщиками (в основном не юристами и не бухгалтерами). А ведь просто надо внимательно читать и использовать нормативные документы, другой вопрос как это довести до судьи. Однако рассмотренный ( даже слишком подробно) вопрос -- это всего лишь часть общей проблемы НЕЗАКОННОСТИ ВЫДАЧИ ВСЕХ ВАЛЮТНЫХ КРЕДИТОВ. Суды при активной помощи НБУ правдами и в основном неправдами, с подменой понятий и т.д. признали ПРАВОМЕРНОСТЬ выдачи инвал.кредитов физ.лицам резидентам, невзирая на нормы Конституции, ГКУ, ХКУ и некоторых НПА НБУ, которые НЕ ПРЕДУСМАТРИВАЮТ подобные операции ( они говорят: законодательство НЕ ЗАПРЕЩАЕТ).

Но вернемся к общему вопросу незаконности валютного кредитования физ.лиц резидентов. Я поручитель, кредит в "Универсалбанке" выдан наличным долларом через 2620, погашение через 2620 по договорному списанию, вроде не к чему придраться, но после сообщений в форуме о двойной бухгалтерии и "черной" кассе банков, внимательней пересмотрел кассовые документы и обнаружил интересную вещь: квитанций к заяве на переказ гот1вки не выдавали, а отдавали только сами заяви, кроме того на просьбу выдать распечатку о движении средств на текущем счету выдали распечатку с какого-то счета поледние цифры которого совпадают с текущим и отражающем действительное движение средств.

Второй кредит в "УкрСибе" тоже выдача нал.доллара с 2620, но возврат производился из кассы на транзитный 3739ххх ( в КД указан3739уууу) и не попадал на текущий счет, а уходил вероятно на 2203 и другие. Постараюсь использовать это нарушение банком кассовой дисциплины, кроме того такой возврат доллара получается платежем наличными банку, что не предусмотренно случаями использования нал. инвал. как средство платежа Правилами200.

Из этого видно, что не бывает абсолютно одинаковых случаев у заемщиков. НБУ всячески покрывает банки, а как же иначе: ведь получается банки под неусыпным каждодневным контролем(посмотрите сколько различных форм отчености) проводили незаконные операции. Поэтому предлагаю рассмотреть такой вопрос, где НБУ вроде не осуществляло контроля, но банки нарушали (причем все одинаково) пункты дозвола на валютные операции. Это вопрос кредитного ресурса в инвалюте, который я уже поднимал на форуме зимой, однако не получил поддержки форумчан.

Надеюсь с приходом новых членов форума может появиться свежая мысль и мы вместе сможем раскрутить эту тему. Итак, начнем по порядку.

В дозвол1 не зря разделяют операции по залученню та розм1щенню на внутреннем валютном рынке и на междунароных рынках. НБ Украины приводил пример П.6 розяснення, давайте рассморим его вместе с п.7.

РОЗ'ЯСНЕННЯ до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

6.ОПЕРАЦІЇ З ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ

здійснюються з резидентами України

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

7.ОПЕРАЦІЇ З ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

здійснюються з нерезидентами України

7.1. Пасивні операції - створення валютних резервів (приймання депозитів в іноземній валюті (за виключенням міжбанківських), отримання позик в іноземній валюті*);

7.2. Активні операції - використання створених резервів (надання валютних позик, придбання цінних паперів, що номіновані в національній валюті України чи в іноземній валюті*).

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

(Постанова|Порядок, Національний банк, від 27.09.1995, № 243 "Про затвердження Порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями")

Як видно з тексту НБУ розмежовує операції з залучення та розміщення з резидентами та нерезидентами, тобто залученні коштів на міжнародних ринках НЕ МОЖНА РОЗМІЩУВАТИ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ. А звідси виникає питання про кредитний ресурс банків в іноземній валюті: звідки він взявся, як створився? Як стверджує НБ України це розяснення втратило чинність, але я з цим не погоджуюсь. В базі документів "Ліга:закон", якою я користуюсь це розяснення розміщено після тексту постанови НБУ №243 від 27.09.1995, тексту "Порядку надання ліцензій НБУ на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями", тексту додатків 1 та 2 до"Порядку..." З цього я роблю висновок, що розяснення не є додатком або частиною "Порядку ..." або Постанови ( до речі Постанови НБУ в 1995р. не потребували реєстрації в мінюсті, але це інша розмова).

Я подавав запит в НБУ, що якщо "Порядок.." втратив чинність, то чи вважає НБУ зміст розяснень чинними або принаймі актуальними до діючих аналогічних пуктів дозволів. НБУ не дав відповіді по суті жодного з 9 поставлених запитань відправивши за розясненнями до адвоката. Але, як правильно зауважив НБ України, це розяснення єдиний документ(?) такого плану, що видав НБУ і гадаю, що зміст п.6 та п.7 є актуальним.

Якщо ми подивимось річні звіти банків то побачимо, що суми залучених на внутрішньому ринку доларів значно меньші виданих кредитів, тим більше суттєво різняться строки залучених та наданих коштів. Згідно ч.5 ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов’язаний при наданні кредитів дотримуватися основних принципів кредитування. Одним з запитань до НБУ було прохання перелічити основні принципи кредитування. Відповідь по суті не отримав. Такі основні принципи були перелічені в "Положені НБУ про кредитування" №246 від 28.09.1995р., де зокрема в п.10

10. Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.

(Постанова|Положення, Національний банк, від 28.09.1995, № 246 "Положення Національного банку України про кредитування")

Це положення, норми якого були обовязковими для банків, втратило чинність, але ж принципи кредитування не змінились.Це підтверджується

постановою НБУ в Постанові НБУ №7 від 13.01.2005 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" ( втратила чинність)

Правління Національного банку України постановляє:

3. Ураховуючи суттєві недоліки в роботі банків з управління залученими коштами, які проявилися в період соціально-політичної нестабільності та вплинули як на ліквідність банківської системи в цілому, так і окремих банків, рекомендувати банкам проводити більш виважену процентну політику за залученими коштами та наданими кредитами суб'єктам господарювання, дотримуючись "золотого правила банку", забезпечувати відповідність термінів та розмірів залучених і розміщених коштів, орієнтуючись на облікову ставку Національного банку України за операціями з коштами в національній валюті та ставку LIBOR в іноземній валюті.

В цій постанові НБУ рекомендує "забезпечувати відповідність термінів та розмірів залучених і розміщених коштів", але ж ч.5.ст49 ЗУ ПБіБД ЗОБОВЯЗУЄ банки дотримуватись основних принципів кредитування!

Відповідно до ст.6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є вільний рух капіталів, товарів і послуг на (митній) території України. Відповідно до ст..30 Закону України « Про Національний банк України» НБУ регулює імпорт та експорт капіталу. Хто знає якими НПА НБУ регулює імпорт капіталу так, щоб залучені на міжнародних ринках кошти не розміщались на внутрішньому ринку, щоб на внутрішній ринок потрапляв лише інвестиційний капітал, а не спекулятивний.

РЕЗЮМЕ: я вбачаю поголовне системне порушення банками умов дозволу в частині залучення коштів на міжнародних ринках і розміщення ЇХ У ВИГЛЯДІ КРЕДИТІВ на внутрішньому ринку. Без цього порушення банки не мають РЕСУРСУ В ІНВАЛЮТІ ДЛЯ КРЕДИТУВАННЯ.

Прошу шановне товариство висловитись на рахунок викладеного про можливість доказу системного порушення банками валютного законодавства.

[sofi]

Ответ на вопрос VIB. Гдето в НПА встречал такую фразу (приблизительно по памяти): " Банк відкриває клієнту ІНШІ рахунки". Долго думал, что же это за інші рахунки кроме текущих, депозитных и корресподентских и пришел к такому выводу.

Положення про організацію операційної діяльності в банках України

1. Загальні положення

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів; (Постанова|Положення, Національний банк, від 18.06.2003, № 254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України")

Вероятно банк открывает особов1 рахунки привязанные к реквизитам клиента ФИО , ИНН 2203, 2909, 3739 и др. для учета операций с конкретным клиентом по конкретному договору, например кредитному или депозитному. Поэтому перечисляются деньги не самому себе, а на аналитический счет банка для учета операций. В Вашем случае НБ Украины абсолютно прав: квитанции НЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫ, многие обязательные реквизиты документа не указаны.

то исть в графе отрымувач при таких №счета должен быть указан банк, а не ФИО заемщика.

например , у меня есть обязательства перед "поставщиком электроэнергии" по оплате за услуги. Я отправляю деньги на текущий счет "ПЭ" +с указанием моего личного /особового счета у этого ПЭ , но есс-но получатель - "ПЭ"

придя в банк фиалка я могу отправить деньги банку "Ежик" по обязательствам пред "ежиком": платнык -ФИО-я, получатель - юрлицо -банк . И тут вопрос: должен быть указан корсчет банка, а затем остальное?

[VIB]

Если быть последовательным, то вот каким был первый шаг и ответ филиала, а не центрального офиса на выявленные нарушения,

хотя письмо о нарушениях было адресовано непосредственно председателю правления.

А вот заява на выдачу готівки.

И все-таки вопрос: !

-Каким документом и с указанием каких обязательных реквизитов клиент может оплатить банку за его услуги?

а)В случае наличных расчетов в гривне?

б)При расчетах в наличной валюте?

- Кто в этом случае(при этом платеже или переказе) выступает Получателем средств и почему?

[НБ Украины]

Если быть последовательным, то вот каким был первый шаг и ответ филиала, а не центрального офиса на выявленные нарушения,

хотя письмо о нарушениях было адресовано непосредственно председателю правления.

А вот заява на выдачу готівки.

У Вас заявление на выдачу налички недействительное.

Вам в письме ответили: какой пункт Инструкции о кассовых операциях в банках Украины (Постановление НБУ №337) был выполнен банком?

Почему Вам вернули без исполнения только один экземпляр заявления на выдачу налички? Где отметка банка с обратной стороны? Где второй экземпляр данного заявления?

Данная редакция "Положения об организации бухгалтерского учета и отчетности в данках Украины" действовала на момент подписания Вами кредитного договора.

"ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 566 від 30.12.98 м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за N 56/3349

Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 283 від 18.07.2001 N 56 від 18.02.2004 N 439 від 21.11.2005 N 422 від 06.11.2006 )

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою введення єдиних організаційних засад бухгалтерського обліку та звітності в банках України Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 439 від 21.11.2005 )

1. Затвердити Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (додається).( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 439 від 21.11.2005 )

....

2.1.1. Вимоги до первинних облікових документів

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа; ( Абзац п'ятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції (підстави для її здійснення);

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; ( Абзац десятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

- номери рахунків; ( Абзац одинадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )

- назву банку (отримувача та платника коштів); ( Абзац дванадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт-банк".

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. ( Абзац сімнадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

Керівник банку вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського обліку.

Первинні документи та облікові регістри повинні складатися українською мовою або іншою мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР".

Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій.

Відповідальність за своєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці документи (регістри).

Відповідальність за прийняття до виконання документів, які суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали та підписали. ( Абзац двадцять другий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )

Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному законодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.

..."

Вам хотят доказать, что банк не банк, а кредитный союз.

Поэтому Вам не показывали при подписании кредитного договора, скрывают до сих пор от Вас, не прикладывают к иску банковскую лицензию и генеральную лицензию на осуществление валютных операций.

Да, судьи тоже еще путают банки с кредитными союзами в своих решениях.

[VIB]

"Войны нельзя избежать, ее можно отсрочить к выгоде своего противника" (Макиавелли. Д.Стэтхем. х/ф "Револьвер")

[НБ Украины]

....

Постараюсь использовать это нарушение банком кассовой дисциплины, кроме того такой возврат доллара получается платежем наличными банку, что не предусмотренно случаями использования нал. инвал. как средство платежа Правилами200.

Из этого видно, что не бывает абсолютно одинаковых случаев у заемщиков. НБУ всячески покрывает банки, а как же иначе: ведь получается банки под неусыпным каждодневным контролем(посмотрите сколько различных форм отчености) проводили незаконные операции. Поэтому предлагаю рассмотреть такой вопрос, где НБУ вроде не осуществляло контроля, но банки нарушали (причем все одинаково) пункты дозвола на валютные операции. Это вопрос кредитного ресурса в инвалюте, который я уже поднимал на форуме зимой, однако не получил поддержки форумчан.

Надеюсь с приходом новых членов форума может появиться свежая мысль и мы вместе сможем раскрутить эту тему. Итак, начнем по порядку.

В дозвол1 не зря разделяют операции по залученню та розм1щенню на внутреннем валютном рынке и на междунароных рынках. НБ Украины приводил пример П.6 розяснення, давайте рассморим его вместе с п.7.

РОЗ'ЯСНЕННЯ до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

6.ОПЕРАЦІЇ З ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ

здійснюються з резидентами України

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

7.ОПЕРАЦІЇ З ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

здійснюються з нерезидентами України

7.1. Пасивні операції - створення валютних резервів (приймання депозитів в іноземній валюті (за виключенням міжбанківських), отримання позик в іноземній валюті*);

7.2. Активні операції - використання створених резервів (надання валютних позик, придбання цінних паперів, що номіновані в національній валюті України чи в іноземній валюті*).

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

(Постанова|Порядок, Національний банк, від 27.09.1995, № 243 "Про затвердження Порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями")

Як видно з тексту НБУ розмежовує операції з залучення та розміщення з резидентами та нерезидентами, тобто залученні коштів на міжнародних ринках НЕ МОЖНА РОЗМІЩУВАТИ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ. А звідси виникає питання про кредитний ресурс банків в іноземній валюті: звідки він взявся, як створився? Як стверджує НБ України це розяснення втратило чинність, але я з цим не погоджуюсь. В базі документів "Ліга:закон", якою я користуюсь це розяснення розміщено після тексту постанови НБУ №243 від 27.09.1995, тексту "Порядку надання ліцензій НБУ на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями", тексту додатків 1 та 2 до"Порядку..." З цього я роблю висновок, що розяснення не є додатком або частиною "Порядку ..." або Постанови ( до речі Постанови НБУ в 1995р. не потребували реєстрації в мінюсті, але це інша розмова).

Я подавав запит в НБУ, що якщо "Порядок.." втратив чинність, то чи вважає НБУ зміст розяснень чинними або принаймі актуальними до діючих аналогічних пуктів дозволів. НБУ не дав відповіді по суті жодного з 9 поставлених запитань відправивши за розясненнями до адвоката. Але, як правильно зауважив НБ України, це розяснення єдиний документ(?) такого плану, що видав НБУ і гадаю, що зміст п.6 та п.7 є актуальним.

Якщо ми подивимось річні звіти банків то побачимо, що суми залучених на внутрішньому ринку доларів значно меньші виданих кредитів, тим більше суттєво різняться строки залучених та наданих коштів. Згідно ч.5 ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний при наданні кредитів дотримуватися основних принципів кредитування. Одним з запитань до НБУ було прохання перелічити основні принципи кредитування. Відповідь по суті не отримав. Такі основні принципи були перелічені в "Положені НБУ про кредитування" №246 від 28.09.1995р., де зокрема в п.10

10. Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів.

(Постанова|Положення, Національний банк, від 28.09.1995, № 246 "Положення Національного банку України про кредитування")

Це положення, норми якого були обовязковими для банків, втратило чинність, але ж принципи кредитування не змінились.Це підтверджується

постановою НБУ в Постанові НБУ №7 від 13.01.2005 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" ( втратила чинність)

Правління Національного банку України постановляє:

3. Ураховуючи суттєві недоліки в роботі банків з управління залученими коштами, які проявилися в період соціально-політичної нестабільності та вплинули як на ліквідність банківської системи в цілому, так і окремих банків, рекомендувати банкам проводити більш виважену процентну політику за залученими коштами та наданими кредитами суб'єктам господарювання, дотримуючись "золотого правила банку", забезпечувати відповідність термінів та розмірів залучених і розміщених коштів, орієнтуючись на облікову ставку Національного банку України за операціями з коштами в національній валюті та ставку LIBOR в іноземній валюті.

В цій постанові НБУ рекомендує "забезпечувати відповідність термінів та розмірів залучених і розміщених коштів", але ж ч.5.ст49 ЗУ ПБіБД ЗОБОВЯЗУЄ банки дотримуватись основних принципів кредитування!

Відповідно до ст.6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є вільний рух капіталів, товарів і послуг на (митній) території України. Відповідно до ст..30 Закону України « Про Національний банк України» НБУ регулює імпорт та експорт капіталу. Хто знає якими НПА НБУ регулює імпорт капіталу так, щоб залучені на міжнародних ринках кошти не розміщались на внутрішньому ринку, щоб на внутрішній ринок потрапляв лише інвестиційний капітал, а не спекулятивний.

РЕЗЮМЕ: я вбачаю поголовне системне порушення банками умов дозволу в частині залучення коштів на міжнародних ринках і розміщення ЇХ У ВИГЛЯДІ КРЕДИТІВ на внутрішньому ринку. Без цього порушення банки не мають РЕСУРСУ В ІНВАЛЮТІ ДЛЯ КРЕДИТУВАННЯ.

Прошу шановне товариство висловитись на рахунок викладеного про можливість доказу системного порушення банками валютного законодавства.

Системне порушення банками умов додатку до дозволу в частині ведення рахунків клієнтів (є в дозволі) шляхом здійснення операцій з готівковою іноземною валютою з каси банку (немає в дозволі).

Мы приводили пример того, как Вас и судей вводят в заблуждение по поводу операций по привлечению и размещению валютных средств на внутреннем рынке. Вы не субъект межбанковского валютного рынка.

Т.е. юристы недобросовестных банков проводят аналогию с пунктом 3 части первой статьи 47 Закона Украины "О банках и банковской деятельности" (операции с национальной валютой). На каком основании? Неужели генеральная лицензия есть дополнением к банковской лицензии?

Почему банкам отдельно от банковской лицензии выдается еще и генеральная лицензия на осуществление валютных операций (дозвіл та додаток до дозволу)? Можно же было разрешить совершать валютные операции дополнением к банковской лицензии? Так было бы проще.

Вам пытаются доказать, что генеральная лицензия на осуществление валютных операций - это дополнение к банковской лицензии. Нет, в соответствии с частью третьей статьи 91 Гражданского кодекса Украины - это два равнозначных и отдельных документа (банковская лицензия и генеральная лицензия на осуществление валютных операций). Но банку генеральная лицензия выдается только при наличии у него банковской лицензии. Вот и вся взаимосвязь между ними.

Дополнительное тому подтверждение постановление Правления Национального банка Укрины №281 от 15.08.11г.:

http://zakon.nau.ua/doc/?code=z1054-11

Напоминаем о том, как начинался текст в приложении к разрешению до сентября 2009 года:

"НАЦІОНАЛЬНИЙ

БАНК

УКРАЇНИ

ДОДАТОК ДО ДОЗВОЛУ

№ ____________

ВІД ____________________ РОКУ

Перелік операцій, які має право здійснювати

(найменування банку)

1. Операції з валютними цінностями:

а) неторговельні операції з валютними цінностями;

б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

..."

Проведите свой анализ по части второй статьи 47 данного закона не только по поводу выдачи валютного кредита (в случае оплаты импортного контракта), но более конкретно, - по выдаче кредита наличной иностранной валютой.

Вы же не просили предоставить валютный кредит для оплаты импортного контракта?

Еще раз обратите внимание на наше сообщение от 26.9.2011, 23:08 #1418 на стр.71 данной темы.

Повторяем его.

1. До 05.09.09г. действовала редакция п.2.3 Положения о порядке выдачи банкам банковских лицензий, письменных разрешеня и лицензий на исполнение отдельных операций, утвержденное постановлением Правления Национального банка Украины от 17.07.2001 №275:

"2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

а) неторговельні операції з валютними цінностями;

б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

..."

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1028.620.1&nobreak=1

2. С 05.09.09г. действует иная редакция:

"2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

неторговельні операції з валютними цінностями;

операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

..."

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1028.620.10&nobreak=1

3. А может с 05.09.11 года должна была действовать следующая редакция?

"2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

неторговельні операції з валютними цінностями;

ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

операції з готівковою іноземною валютою та чеками (видача, прийняття, купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

операції з готівковою іноземною валютою (видача, прийняття, купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;..."

4. Если нет, то с какого периода будет действовать дополненная редакция?

"2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

неторговельні операції з валютними цінностями;

операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

операції з готівковою іноземною валютою (видача, прийняття), що здійснюються в касах банків рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

..."

Постановление Национального банка Украины от 04.08.09 №446 впервые ввело изменения в перечень операций банков с валютными ценностями. Обратите внимание на пункт 5 данного постановления:

"5. Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями*, повинні отримати дозволи на здійснення операцій з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків, і операцій з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами.

Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, повинні отримати дозволи на здійснення торгівлі іноземною валютою на валютному ринку України [за винятком операцій з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків, і операцій з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами] та інших операцій з валютними цінностями на валютному ринку України.

Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, повинні отримати дозвіл на здійснення торгівлі іноземною валютою на міжнародних ринках."

А куда бы Вы написали забытую кем-то фразу (почему то?), если бы Вы были членом Правления Национального банка Украины: "та ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті"? Может туда где знак "*"?

Имеют ли право банки совершать операции с наличной иностранной валютой при ведении счетов клиентов?

[sofi]

КОРОТКОЕ ЗАМЫКАНИЕ.

у банка могли быть дозволы на на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, +на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями* , в связи с постановой 446 какой дозвол должен получить этот банк?

[sofi]

разобрав Гулливера по частям мы открыли институты левого глаза, мочки правого уха и других его частей, но забыли, что должным образом функционировать эти органы могут лишь только во взаимодействии, то есть объединенными в один могучий организм Гулливера.

с другой стороны, судьи, которые, смотрят на нас не иначе как на лилипутов, не в состоянии проникнуть своим гулливерским подходом к тем тонким процессам, происходящим в мочке правого уха, так как с научными достижениями нашего института уха не знакомы, и знакомится не желают, потому как у них свои институты.

Большего наглядного бреда, чем принятый гулливерами закон об отмене зимнего времени, труднее даже придумать. НО, закон приняли, тем самым отменили то, чего никогда не было, зимнего времени, и переместили страну в другой часовой пояс. Настоящий Гулливер - Солнце, закон местных гуливеров признавать, по ходу, не собирается. Интересно, кто в этом возникшем конфликте победит, закон или Солнце.

[Andry]

разобрав Гулливера по частям мы открыли институты левого глаза, мочки правого уха и других его частей, но забыли, что должным образом функционировать эти органы могут лишь только во взаимодействии, то есть объединенными в один могучий организм Гулливера.

с другой стороны, судьи, которые, смотрят на нас не иначе как на лилипутов, не в состоянии проникнуть своим гулливерским подходом к тем тонким процессам, происходящим в мочке правого уха, так как с научными достижениями нашего института уха не знакомы, и знакомится не желают, потому как у них свои институты.

Большего наглядного бреда, чем принятый гулливерами закон об отмене зимнего времени, труднее даже придумать. НО, закон приняли, тем самым отменили то, чего никогда не было, зимнего времени, и переместили страну в другой часовой пояс. Настоящий Гулливер - Солнце, закон местных гуливеров признавать, по ходу, не собирается. Интересно, кто в этом возникшем конфликте победит, закон или Солнце.

http://antiraid.com.ua/news/11116-adminsud...obschestvo.html

все наши старания бесполезны. Толко радикальные меры смогут что-то пеменять.

http://antiraid.com.ua/news/11152-mir-prot...i-bankirov.html

а мы где были в это время?

[sofi]

http://antiraid.com.ua/news/11116-adminsud...obschestvo.html

все наши старания бесполезны. Толко радикальные меры смогут что-то пеменять.

http://antiraid.com.ua/news/11152-mir-prot...i-bankirov.html

а мы где были в это время?

+100

[sofi]

продолжаю пост 1664

замечание, согласно нумерологии- непризнанной науки, но очень даже соответствующей реальности, № поста указывает на то что возможен некий качественный скачок сознания его прочитавших, не подстраивалась, а только сейчас заметила.

в связи с резким похолоданием, мое левое полушарие отказывается проводить какие бы то ни было аналитические работы, поэтому, чтобы полностью не сидеть "без дела" включим правое - творческое, синтезирующее.

возможно тогда нам удастся достичь гармонии в понимании процессов по глубинному бурению нбу- постанов для понимания воплощения в жизнь денежно- кредитной политики нбу, с использованием в качестве объекта этой д-к политики на территории Украины иностранной валюты. Что само по себе уже напоминает "зимнее время" в законе об его отмене.

но не судите строго, я ведь на правах митця, а не юриста.

Вам хотят доказать, что банк не банк, а кредитный союз.

Поэтому Вам не показывали при подписании кредитного договора, скрывают до сих пор от Вас, не прикладывают к иску банковскую лицензию и генеральную лицензию на осуществление валютных операций.

Да, судьи тоже еще путают банки с кредитными союзами в своих решениях.

Да , скрывают, не показывают, но суд то ведь тоже принимает "на веру", что банковская и генлиц у банка есть, а по сему, он может "надавати кредити в валюте" и даже если банк принесет эти лицензиии - верховный суд уже высказал свое мнение, для суда - это выше закона /такова практика/ - налицо, какой-то системный дефект, если можно так сказать.

Уважаемый НБ Украины, а чтобы это значило:Да, судьи тоже еще путают банки с кредитными союзами в своих решениях.? Правильно ли я , в результате синтеза, поняла Вашу мысль, что у банков нет лицензии на надання кредитов от ДФП, как у кредит. союзов? И все что они могут, так это осуществлять кредитные операции, что не одно и тоже, и все выданные на руки "кредиты" с 2203 через кассу, в том числе и гривневые -это выход за пределы банк. лицензии?

если мое воображение отражает действительность , то КТО ЭТО добровольно признает?, как? - имеем опять системное нарушение.

[sofi]

еще один теоретический вопрос:

согласно ст 61 ЦПК - обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування.

Чи може бути визнана судом загальновідомою та обставина, що друкується у всіх підручниках з економіки та фінансів?

[alexburko]

В подтверждение недействительности квитанций по оплате (надо признаться, я не сразу придал этому значение), присмотрелся....

Так вот, по одному и тому же кредиту в одном и том же банке (ПИБ):

при оплате "за супровід кредитної справи" в гривнах, получатель - банк;

при оплате тела и/или процентов в валюте, получатель - ... сам заемщик!

Просто сказка...

Валюта действительно в кассу не поступала!...

[stairtov]

В подтверждение недействительности квитанций по оплате (надо признаться, я не сразу придал этому значение), присмотрелся....

Так вот, по одному и тому же кредиту в одном и том же банке (ПИБ):

при оплате "за супровід кредитної справи" в гривнах, получатель - банк;

при оплате тела и/или процентов в валюте, получатель - ... сам заемщик!

Просто сказка...

Валюта действительно в кассу не поступала!...

ВСЕ ОЧЕНЬ ПРОСТО КОГДАТ НАМЕКАЛ О ЭТОМ НО НЕПРАВИЛЬНО ПОЯСНИЛ МЕХАНИЗМ

ВСЕ ПРОСТО ДАЛИ КРЕДИТ КАК ПОЛОЖЕНО 2203..НО ПУТЕМ ПРОДАЖИ ВАЛЮТЫ \КОНВЕРТАЦИЯ РАЗНОВИДНОСТЬ ПРОДАЖИ КАСАЕМО ВАЛЮТ \

ДАЛЕЕ ПРЕДВИДЯ ЧТО ПЕРИОДИЧЕСКИ ПРИБЛИЗИТЕЛЬНО С ИНТЕРВАЛОМ В 7 ЛЕТ ПРОВОДЯТСЯ КРИЗИСЫ ..ОТВАС ТРЕБУЮТ ВАЛЮТУ ВЕРНУТЬ НАЛОМ ЛИБО КУПИТЬ ЧТОБ ПЕРЕКРЫТЬ ЕЕ НАЛИЧИЕ В ХРАНИЛИЩЕ

ЛИБО ПРОСТО КАК ОБОРОТНЫЙ ИНСТРУМЕНТ ВЫДАЧИ НАЛОМ ИЛИ БЕЗ НАЛОМ ..

НО САМ ПРИКОЛ В ТОМ ЧТО ЗАЧИСЛЯЕТСЯ ГРИВНА КАК ПРИ ВЫДАЧЕ ТАК И ПРИ ВОЗВРАТЕ ..

ИТАК ПОЛУЧАЕТСЯ РАЗНИЦА КУРСОВ КОТОРАЯ ИДЕТ НЕИЗВЕСТНО КУДА --А ТОЧНЕЕ КОМУ

ВОТ И ВОЗНИКАЕТ КТО ЭТОТ ТАИНСТВЕННЫЙ КОМУ ..А ИСХОДЯ ИЗ ЭТОГО ВОПРОС НАДО СТАВИТЬ УЖЕ С ПРИВЛЕЧЕНИЕМ ПРОКУРОРОВ ПРИЧОМ ВЫСШЕГО ПОРЯДКА

[sofi]

тихо сам собою я веду беседу

стянула с оседней темы:

Любуйтесь п. 13 проекта постановы пленума ВССУ:

У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави (підпункт «Г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання), то суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №483 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028) Згідно із пунктом 1.5. цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

У зв’язку із цим суди повинні виходити із того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу жодною із сторін кредитного договору.

и зачем нам идти в суд?

кардинал+ бонасье= франция.

суд+банк=утрата денежной стабильности + откровенный грабеж населения.

так как ответ на вопрос в предыдущем посте никто не дает, возможно не считает нужным, поясню почему он возник.

Существует общепризнаное определение , что такое деньги, и какие их признаки, свойства, функции.

общепринято, что деньги - это всеобщий эквивалент стоимости , деньги обладают следующими свойствами- функциями:1) мера стоимости, 2) средство платежа, 3) средство оборота, 4)средство накопления и нагромождения (пишу по памяти),.

являются ли эти свойства родовыми признаками вещей под названием деньги?

если валюта,согласно ст1054 была предоставлена в кредит, то должна ли она обладать родовыми признаками вещи, под названием деньги? логично, что должна.

тогда , какую функцию, или какими из вышеперечисленных родовых ознак денег обладает доллар предоставленный как денежные средства в качестве кредита в украине при этом нужно учесть что неотьемлемым, существенным условием такого кредита есть его цель - оплата товара в украине?

какую функцию денег выполняет валюта предоставленная по генеральной лицензии банка в кредит резиденту для покупки "запорожца" или песка и камня?

если нацбанк признает, хотя бы одну функцию денег за долларом в украине, укажет, какой пункт лицензии дает возможность эту функцию исполнить - то да, имели право банки выдавать кредиты в инвалюте для потребительских целей в украине.

из всех функций денег долларом может быть исполнена лишь одна - накопление, то есть - использовать в качестве вклада, если у банка имеется лицензия на розмищення и залучення + ведение счетов?

кредитные средства - средства оборота и платежа. Но свою позицию нбу уже высказал, нельзя без индивидуальной лицензии проводить расчеты в валюте между резидентами, хотя и это неправда, так как никто такую лицензию не даст, она не предусмотрена, так как единственно законным средством платежа в украине явл гривна. При этом нбу забывает что регулируемые им комбанки тоже являются резидентами, но для расчетов физ лиц с банками достаточно генеральной, в которой ес-но нет дозвола на прием платежей по обязательствам от граждан в инвалюте.

для того чтобы нам законным способом было возможно исполнить условия КД мы были вынуждены добровольно или принудительно( по договору) продать валюту, а это уже товар, а не деньги.

вот и все право банков кредитовать споживачив валютой, его просто нет.

поэтому и все исполненные документы - первичка, недействительные.

[АлПет]

Системне порушення банками умов додатку до дозволу в частині ведення рахунків клієнтів (є в дозволі) шляхом здійснення операцій з готівковою іноземною валютою з каси банку (немає в дозволі).

Имеют ли право банки совершать операции с наличной иностранной валютой при ведении счетов клиентов?

Ответ

Уважаемый НБ Украины. Позвольте не согласиться с Вами с этим тезисом. Я считаю, что ведение счетов клиентов достаточно подробно описано законами и НПА НБУ. В качестве аргументов привожу некоторые документы по текущим счетам физ.лиц резидентов ( другие случаи не рассматриваем). Из приведеного видно, что расчетно-кассовое обслуживание является одной из составляющих понятия «ведение счетов клиентов».Вместе с тем полностью согласен с Вами о нарушении банками законодательства при выдаче кредита инвалютой с 2203 через кассу минуя текущий счет. По этой же причине не могу понять логику Ваших рассуждений о незаконности выдачи налком кредита до сентября 09г. и законности после этой даты.

Стаття 7. Види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - членами платіжної системи своїм клієнтам

7.1. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

7.1.3. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

7.1.4. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. (см.инструкцию ниже)

7.1.5. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

(Закон, ВР України, від 05.04.2001, № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні")

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

(Кодекс цивільний, ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV "Цивільний кодекс України")

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах

1.4. Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією

1.6. Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

7.12. На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб - резидентів зараховуються:

готівкова валюта

7.13. З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи - резидента або за його дорученням проводяться такі операції:

а) в іноземній валюті:

виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Інструкцією про переміщення валюти);

(Постанова|Інструкція, Національний банк, від 12.11.2003, № 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах")

По поводу нового положения по генеральной лицензии. Новое руководство НБУ подчищает хвосты и приводит свои НПА в соответствии с законами, но и здесь нет разьяснения по кассовым операциям по ведениям счетов клиентов.

Хотелось бы узнать Ваше мнение по поводу законности создания и использования банками кредитного ресурса в инвалюте.

[sofi]

уважаемый АлПет, а может быть , что постанова про операции есть, и закон предусматривает, а ЛИУЦЕНЗИЯ такого права не дает. поэтому совершение операций по выдаче и приему валюты незаконно, Но остается тогда вопрос, а на вкладный как валюту внести без приема ее в кассу?

[НБ Украины]

уважаемый АлПет, а может быть , что постанова про операции есть, и закон предусматривает, а ЛИУЦЕНЗИЯ такого права не дает. поэтому совершение операций по выдаче и приему валюты незаконно, Но остается тогда вопрос, а на вкладный как валюту внести без приема ее в кассу?

Вы хотели сказать: "..., а ГЕНЕРАЛЬНАЯ ЛИЦЕНЗИЯ такого права не дает."?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40184 сообщение #19

[АлПет]

уважаемый АлПет, а может быть , что постанова про операции есть, и закон предусматривает, а ЛИУЦЕНЗИЯ такого права не дает. поэтому совершение операций по выдаче и приему валюты незаконно, Но остается тогда вопрос, а на вкладный как валюту внести без приема ее в кассу?

Уважаемая Софи! Давайте рассмотрим понятие "ведение счетов клиентов"-- это и заключение договора, и открытие счета, далее операции по зачислению на счет (нал или безнал), операции по выдаче со счета налом или перечисления безналом и тд. Все перечиленные мной нормативки определяют понятие "ведение счета", в тч кассовые по текущему счету резидента в валюте. По моему излишне расшифровывать понятие в каждом нормативном документе, где используется это понятие. Попробуйте определить какие операции производятся со счетом клиента по п.дозвола "ведение счетов". как Вы правильно заметили у нас же не возникает сомнений по применению кассовых операций по депозитным счетам.

А вообще это вопрос о грамотеях из ВР (кнопкодавах), которые создают неоднозначночитаемые и противоречащие друг другу законы, и грамотеях из НБУ, которые этим пользуются. Как рассуждает НБУ: кошти по ЗУ ПБиБД нац. и инвал., ст47 не определяет в какой валюте проводятся банковсие операции. Как они не додумались, что для банковских операций в валюте без перехода права собственности (Декрет) по банковским лицензиям не нужна ген.лицензия (дозвил)? А дозвил нужен только для других операций и операций с переходом права собственности. Такое схоластическое заключение может получитьтся по логике НБУ.