Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[VIB]

Если мы абсолютно уверены в том, о чем мы здесь говорим,

Предлагаю всем, кому не безразлична Украина, своя судьба и своих близких направить во все инстанции.

Пока мы молчим, вода под лежачий камень бежать не будет.

Все, что происходит, происходит с нашего молчаливого согласия. Мы же не валютные рабы?!

Голові правління ПАТ «_______________»

м. _________________

Паспорт____________,

Виданий: ______________________,

Проживаючий за адресою:

вул. __________________

тел. _________________

копії

Національний Банк України

Генеральна Прокуратура України

Управління Захисту Прав споживачів

Комітет Верховної Ради України з захисту прав людини

Служба Безбеки України …

№ __ від ________2011р..

Заява

Я, _________________________________, як свідомий громадянин, на підставі ст.19 Конституції України, Цивільного Кодексу України, Декрету КМУ, нормативно-правових актів НБУ відмовляюсь приймати участь у незаконних валютних операціях та бути співучасником операцій пов’язаних з порушенням валютного Законодавства, що проводяться банком при виконанні договору споживчого кредиту № _____________.

«Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.…»

______________ 2011р.

З повагою, ___________________

F_C__________________14_10_2011_______________________________________________________.doc

[nameless]

-кассовым документом, которым является заявка, но док-т должен соотвветствовать требованиям нпа, с одной стороны, а касса должна иметь право выдать вам тугрики , также и принять.

письмо в банк, прошу подтвердить выдачу наличной инвалюты с кассы банка мне любимому.

и ждем-с

еще одно, прошу подтвердить прием в кассу от меня наличной инвалюты. и ждите.

в этом месте возникают сложности, у банка, почему-то ))))

немелесс, вы не читали тему,))) а больше уже писать нельзя, пальчики устали

Спосибо. Я читал. Всё то что вы изложили - и так указанно в моём сообщении. Я говорю о реальной практике а не о наших с вами рассуждениях. Банк просто пошлёт с такими письмами и всё, и в суде их посылания - не доказательство НЕ выдачи. Или , если им нефик делать, они напишут: выдали по заявке. Приняли по валютообменке.

В суде - доказательство "заява на выдачу нала", но её можно оспаривать ввиду того, что она не соответствует НПА в части "нет счёта откуда выдавались средства". Это уже указанно. Я спрашивал - ещё что-то есть новое, т.е. это и так известно уже как год?

Т.е. я к чему - есть ли что-то новое?

[nameless]

Если мы абсолютно уверены в том, о чем мы здесь говорим,

Предлагаю всем, кому не безразлична Украина, своя судьба и своих близких направить во все инстанции.

Пока мы молчим, вода под лежачий камень бежать не будет.

Все, что происходит, происходит с нашего молчаливого согласия. Мы же не валютные рабы?!

Я, _________________________________, як свідомий громадянин, на підставі ст.19 Конституції України, Цивільного Кодексу України, Декрету КМУ, нормативно-правових актів НБУ відмовляюсь приймати участь у незаконних валютних операціях та бути співучасником операцій пов’язаних з порушенням валютного Законодавства, що проводяться банком при виконанні договору споживчого кредиту № _____________.

Ну, и вам скажут - вы не можем вам помочь - отказываетесь, так отказывайтесь, мы ж заставить не можем? Где логика?

Нужно писать про то что вам например не выдавали доллар, а если выдавали - то писать что вас заставляют расчитываться налом. В первом случе может, может, может даже и проведут какую-то проверку, и скажут - это гражданское дело, в суд. Во втором - проведут проверку и скажут - расчитывайтесь безналом. Уже пробовали

Но может у кого-то получится.

Я всё-же склоняюсь к тому, что нужно подавать новые иски и много, и покороче. Например так, я не говорю что правильно, но лучше пока не придумал:

У статті 1054 ЦК за кредитним договором, кредитом названі грошові кошти які передаються кредитодавцем позичальнику на засадах строкової оплатної позики. Договір позики та кредитний договір є формою кредиту, яка називається позикою. За договором позики позикодавець передає у власність позичальнику особисті кошти, а за кредитним договором кредитодавець зобов’язується передати у власність позичальнику особисті або залучені (окрім депозитних вкладів) грошові кошти, в обмін на зобов’язання повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду – відсотки. Банк, що є фінансовою установою в силу закону, має право надавати фінансові послуги відповідно закону.

Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.

Між тим, ст. 1054 ЦК України передбачає визначення кредитного договору та не врегульовує правовідносини між сторонами договору.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та договором між клієнтом та банком. Тобто, умови договору та дії банку мають здійснюватись у рамках дозволених законом меж.

Угоди між банком та клієнтом також регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ч.3 ст. 6 ЦК України встановила, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами

Стаття 638. чітко встановила, що істотними умовами договору є умови що визначені законом як необхідні для договорів даного виду. Тому використовувати ст.2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” що визначає термін „кошти” виключно для меж цього закону, як підставу для тлумачення ст. 1054 ЦК є безпідставним.

Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих актами цивільного законодавства. Тобто не можна вчиняти дії, які обмежені законом, а операції з валютними цінностями є обмеженими.

Згідно ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання - банківська установа, повинна здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов’язковим додержанням вимог законодавства. Тобто Банк, як фінансова установа може здійснювати лише ту діяльність, що прямо дозволена законом.

Також повинні дотримуватись вимоги обмежень та ліцензування, відповідно п.2, 3 ст. 14 Господарського Кодексу України, зокрема принципи закладі у ст.6 цього Кодексу, одним з яких є заборона на вчинення дій, що шкодять економічним інтересам громадян.

Стаття 2 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначає, що фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності. Стаття 3 Закону вказує, що відносини, що виникають у зв'язку з наданням фінансових послуг споживачам, додатково регулюються Конституцією України, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами, зокрема Законом „Про захист прав споживачів”.

Щодо здійснення операцій за договорами, то п. 1.3 Положення „про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затверджене Постановою НБУ № 275 вказує, що Банк має право здійснювати операції лише за умови дотримання вимог чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України, якими визначаються умови для здійснення відповідних операцій.

У даному випадку предметом розгляду є кредитний договір та його умови, а не банківська діяльність з залучення та розміщення коштів, що розглядається як кредитна операція банків. Укладання договору та надання Банком коштів за договором здійснюється відповідно до законодавства, що регулює саме цей конкретний правочин.

Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору.

Визначення грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях. Зобов’язання може бути виконане у іноземній валюті, якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов’язання у іноземній валюті відповідно закону, що надає таке право.

Ст. 524 Цивільного кодексу України імперативно вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – Гроші, Грошові кошти – це національна валюта, що є платіжним засобом та є єдиним законним засобом платежу.

Отже, вираження та виконання зобов’язання за договорами в Україні здійснюється у національній валюті країни – гривні. Зобов’язання може бути виражено іноземною валютою та виконане нею виключно у випадку, коли закон прямо дозволяє такі дії.

Можливість виразити зобов’язання іноземною валютою надає Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, Указ Президента від 27.06.99 та Постанова НБУ №270 при наданні кредиту нерезиденту, які теж не стосується оспорюваного договору.

Тобто, незаконними є вимоги цього конкретного договору з вираження зобов’язання у доларах США. Ця позиція також підтверджується листом Державної інспекції по контролю за цінами від 06.08.2009 р. N 200/7-10/3269, листом Державного комітету України з питань регуляторної політики 21.12.2007 № 9563/0/2, листом Міністерства Економіки України від 01.06.2009 г. N 3802-25/202, Листом Міністерства Юстиції від 12.03.2007 № 20-5-132.

Суттєва умова договору – порядок розрахунків.

Іноземна валюта класифікується Національним банком України на три групи за класифікатором іноземних валют, затверджених Постановою Правління Національного банку України 04.02.98 N 34. Долар США відноситься до 1 групи Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями.

На сьогодні усі винятки з цього правила встановлені Національним банком України у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у виключних випадках, на територіях митниць, морських суден, тощо. Розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки недозволені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі операції взагалі передбачені діючим законодавством.

Ст. 2 Декрету КМУ №15-93 встановлює, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються статус іноземних валют на території України.

Стаття 193 ЦК України вказує, що 1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

Відповідно ст. 1 Декрету КМУ № 15-93 валютними цінностями є іноземна валюта, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті.

Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – іноземна валюта може використовуватись виключно у випадках, встановлених виключно законом.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, використання валютних цінностей, іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті за правочином при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, прямо встановлених законом.

Отже, якщо діючим в Україні законодавством не дозволені розрахунки на території України за зобов’язаннями між резидентами України у іноземній валюті, то такі розрахунки є заборонені.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" не містить таких випадків, порядку та умов використання іноземної валюти на території України за зобов’язаннями, за яких сторони оспорюваного договору могли б допустити до виконання договору.

Розрахунки у іноземній валюті за товари та послуги на території України між резидентами, встановлені оспорюваним договором, також недозволені Законом „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, що є одним з єдиних законів, який регулює розрахунки в іноземній валюті.

Як вже було зазначено, для виконання зобов’язання у іноземній валюті, яке можливе за умов прямого дозволу законом, зобов’язання повинно бути виражене у іноземній валюті. Таку можливість надає виключно Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, який теж не стосується оспорюваного договору.

У Позивача не було поточного рахунку у іноземній валюті, оскільки він не займається валютними операціями, не є юридичною особою щоб мати такий рахунок, він не може проводити валютні операції, отримувати готівкові долари та розраховуватись ними. Відповідно Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ст. 1, 6, 7, Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства України. Згідно п. 1.5. Інструкції „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 N 492, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Відповідно п. 1.9. Інструкції №492 договір банківського рахунку укладається в письмовій формі. Другий примірник договору банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. Відповідно п. п. 3, 4 Глави 2 Розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р, приймання готівкової іноземної валюти касою банку здійснюється за заявою на переказ готівки, переказується на поточні та депозитні рахунки, або переказується закордон через системи грошових переказів. Видача готівкової іноземної валюти здійснюється за заявою на видачу готівки фізичним особам виключно з їх поточних та депозитних рахунків, або за переказом через систему переказів коштів. Законодавством не передбачена видача готівкових коштів на придбання товарів та послуг в Україні, а для видачі Банком коштів потрібен поточний чи депозитний рахунок в іноземній валюті відсутній у Позивача. Також, згідно Інструкції, недозволеною є операція по внесенню готівкової іноземної валюти в касу банку безпосередньо для розрахунків.

Отже, банк має право надавати кредити у іноземній валюті, отримувати відсотки у іноземній валюті, але цей випадок не відноситься до даного конкретного договору, оскільки позичальник не є особою, що може брати на себе такі зобов’язання та виконувати їх, здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі з поточним рахунком в іноземній валюті, або вести розрахунки за договором готівковою іноземною валютою.

За оспорюваним кредитним договором має місце використання позичальником валюти на території України як засобу платежу, а використання іноземної валюти на території України як засобу платежу повинно проводитись на підставі отриманої суб’єктом договірних відносин індивідуальної ліцензії, згідно п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”: індивідуальної ліцензії потребує така операція як використання іноземної валюти (як готівкової, так і безготівкової) на території України як засобу платежу.

Позичальник, що погашає кредит та сплачує проценти готівковою іноземною валютою, здійснює валютну операцію з використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу, яка потребує індивідуальної ліцензії. Також, за вказаним договором, Позичальник взагалі нібито повинен був купувати товари та послуги в Україні за долари США.

Стаття 16 Декрету № 15-93 зазначає, що здійснення операцій з валютними цінностями, які потребують одержання ліцензії Національного банку, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, є порушенням.

Пункти 2.1, 2.2 Положення „Про валютний контроль” затверджене постановою правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000р визначає, що здійснення банками валютних операцій без одержання генеральної ліцензії Національного банку, а також операцій, що потребують одержання ліцензій Національного банку без одержання індивідуальної ліцензії, є порушенням, та тягне юридичну відповідальність.

Права Відповідача на певні валютні операції не є підставою законності розрахунків, передбачених оспорюваним договором.

За наявності Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ банк має право проводити операції, що чітко визначені ліцензією, та здійснювати ці операції в межах наявних прав. Генеральна ліцензія НБУ разом чи окремо з письмовим дозволом НБУ не дає права позивачу на вчинення дій, передбачених для позичальника оспорюваним договором в частині розрахунків та мети.

Право Відповідача здійснювати валютні операції не кореспондується із правом Позичальника бути учасником таких операцій, та обов’язком проводити розрахунки в іноземній валюті. Законодавством України не встановлено, що безпосередньо Генеральна ліцензія чи Письмовий Дозвіл надають право банку встановлювати обов’язок розрахунків у іноземній валюті на території України; надають право позичальнику - резиденту здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов’язання за кредитним договором в готівковій іноземній валюті.

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. ст. 192, 193, 533 Цивільного Кодексу України, здійснення правочинів з валютними цінностями та використання іноземної валюти можливі виключно на умовах, та у випадку, передбачених та дозволених законом.

Якщо ж така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її недозволено законом.

Дійсно, Банк має право надавати кредити в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті є законним, у випадку наявності у Банку Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ. Це кореспондується з Узагальненням практики ВСУ від 07.10.2010р.

Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані умови та сторони таких операцій. Відповідно Постанови, резиденти можуть одержувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому постановою. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється шляхом купівлі іноземної валюти обслуговуючим банком, за гривню клієнта, яка зараховується на поточний рахунок клієнта, та списується в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Операція з погашення передбаченого постановою кредиту дозволяється без індивідуальної ліцензії НБУ якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, відповідно п. 1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 р., що регламентує порядок та умови видачі резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

У даному випадку, посилання через п.1.5. Постанови №483 на правомірність використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії є недоречним, оскільки за договором мають місце готівкові розрахунки між резидентами, за кредитом наданим резидентом Банком резиденту – фізичній особі без прав здійснення валютних операцій. Окрім цього, Постанова НБУ не є актом, що має силу закону, та не може змінювати порядок вчинення дій, що обмежені законом, не може використовуватись за аналогією.

Для виконання розрахунків, передбачених договором, Позивач має отримати ліцензію на такі дії, але індивідуальна ліцензія надається встановленому колу осіб, у яке не входить Позивач. Він не є особою, що може брати на себе зобов’язання, встановлені договором, та виконувати їх.

Тобто розрахунки в іноземній валюті, передбачені оспорюваним договором, потребують наявності у Позивача Індивідуальної ліцензії НБУ, Позивач не є особою, що може проводити такі розрахунки.

У конкретному випадку не відповідають законодавству умови договору щодо порядку надання котів шляхом видачі готівки без зарахування на поточний рахунок, порядок проведення розрахунків між сторонами з метою оплати за послугу, розрахунки іноземною валютою за метою кредитування.

Банк має право надавати кредити за кредитним договорами. Якщо договором передбачені валютні операції, Банк має право укладати договори з умовами, що передбачать здійснення валютних операцій, у разі наявності Дозволу, тобто Генеральної або індивідуальної ліцензії НБУ, та письмового дозволу на проведення валютних операцій. Операції повинні проводитись відповідно законодавства, що встановлює порядок їх проведення у безготівковій формі через поточні рахунки в іноземній валюті, або порядок готівкових розрахунків. Але, чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право Позивачу здійснювати валютні операції, зокрема, брати на себе та виконувати зобов'язання за кредитним договором з розрахунками в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 193, 524, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, зміст договору за умовами порядку надання коштів, ціни послуги вираженої в іноземній валюті, умови розрахунків, суперечать закону. Отже недодержані вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України, що за приписом ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності.

Відповідно Узагальненням, наданим ВСУ від 24.11.2008р, виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами правочину має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Суди повинні з’ясувати дотримання сторонами вимог, які є необхідними для чинності правочину (частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК).

Отже, оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним оскільки у даному конкретному випадку, договором передбачені умови, що суперечать чинному законодавству в частині:

1. умов вираження та виконання зобов’язання;

2. порядку вчинення дій з валютними цінностями.

[nameless]

Пункт 2 глави 3 розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р:

2. З каси банку готівка національної валюти видається за такими видатковими документами:

- за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу) за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо);

А про инвалюту пункта про заявку - нету. Т.е. нельзя по заявке на выдачу налички в банке получить наличный бакс в кредит...

Что за ерунда?

4. Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

[economix_a]

У меня есть две выписки с моего счета в ин. Валюте, со штампом и подписью сотрудника банка, которые я брал ранее до обращения с письмом в банк, и кредитные деньги по этим выпискам туда не поступали,(что предусмотрено в КД, кредит выдается путем перечисления на мой счет), этот счет был пустым, после того как написал письмо в банк, мне дали новую выписку (третью) по моему счету, и там уже чудесным образом отображены кредитные деньги, которые вдруг туда зашли, подскажите пожалуйста, что мне с этим делать?

[economix_a]

И ЕЩЕ МЫСЛЯ .. вопрос с кем заключался договор с банком юр лиц либо с неким типом сидевшим в лтделении

стр 172 опуса лупеника если кред договор нотариально не заверен 2 экземпляра \а такое у примата практиковалось .\то отсутствует доказ что договор был закдючон с юрид лиццом !!! фальшивый доказ пидставы подання позову !!!

А если мой КД не заверен нотариусом, а заверен только договор заставы, то, как в этом случае мне поступать?

[Йивгеней]

Что за ерунда?

4. Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

Внимательнее:

А про инвалюту пункта про заявку - нету. Т.е. нельзя по заявке на выдачу налички в банке получить наличный бакс в кредит...

Кредит, это счета 2203, 2233 и т.д. А получить по заявке можно только с текущего/депозитного счета или перевод.

То есть должен быть прокредитован с кредитного-аналитического счета (2203/2233) текущий счет заемщика (2620). Дата кредитования - зачисление с 2203 на 2620, и ничто иное. А уже по "Заяве" заемщик снимает со своего счета столько, сколько ему надо.

[stairtov]

Что за ерунда?

4. Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

\\ фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

на поточный иновал может упасть только в 2 случаях ... переказ з закордонного или сам владелец туда вкинул НАЛИЧНУЮ иновал

тогда можно с кассы получить

[stairtov]

В суде подается заявление о недостоверности или фальшивости доказательства на основании части второй статьи 185 ГПК Украины. Это касается недействительного(ых) заявления(й) на выдачу налички. По данному вопросу обратите внимание на работы известного Вам автора. Юристы банков знают только одну его работу ("Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин"), которую цитируют в заседании суда. Но у Дмитрия Дмитириевича есть и иные труды, а именно:

1. Луспеник Д.Д. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №12. - С. 33-37.

2. Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія "Судова практика". - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.285-303.

3. Луспеник Д.Д. Настільна книга професійного судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України). - Х.: Харьків юридичний, 2005. - С.171-173

Очень рекомендуем ознакомиться с ними, а также принять в работу п.28 постановления Пленума Верховного Суда Украины "О применении норм гражданского процесуального законодательства при рассмотрении дел в суде первой инстанции" http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=419877:

"28. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

Суд має право в ході відповідей експерта на питання з'ясовувати їх суть та ставити експерту питання після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

Роз'яснення та доповнення до висновку експерта викладаються письмово, підписуються ним і приєднуються до справи."

пожалуста если не очень затруднит адрес где можно скачать РДФ формат чтом его модно было как додаток вкинуть

1. Луспеник Д.Д. Розгляд судом заяв про фальшивість доказів відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - №12. - С. 33-37.

2.Романюк Я.М. Коментар постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 р. №9

недавно скинуты фото \\ качество никуда \\ --делая свой набор теряется назначение текста

ссылки только на печатное издание не могу найти скан

при его ниличии можно неплохо побадатся с признанием договора никчемным и недействительным

все кред договора -- там красиво описано о представителях без подтверждения сврих полномочий заключавших договора ну и полезно использовать в отношении квитанчий без подписей и фио касиров

[stairtov]

А если мой КД не заверен нотариусом, а заверен только договор заставы, то, как в этом случае мне поступать?

тут тоже есть крючки

как проводилась нот реестрация и надо смотреть на последовательность .

дело в том что гдето было что если зарегистрирован дог залога то не требуется заверять дог кредита

как вариант надо встамить клин меж дог залога и кредита ..тоесть их не соответствие ..пройдись по цепочке покупка -договор в какой валюте а после дог залога и дог кредита ..дело в том что большая часть договоров кредита являются эабеспечувальными поэтому никто не может менять изначальные условия первичного договора ..

копай нормативку

[Siringa]

А вот и "моя" заява на выдачу готивкы. Как видим "любимый" ПИБ "выдал" мне иностранную готивку просто под роспись неких таинственных сотрудников, и не посчитал нужным заверять сей документ печатями (к чему эти формальности)

Кстати, про необходимость печати нашла только в одной постанове (кажется №566б и то как-то вскользь)

[Бонар]

Не могу что то отредактировать прежнее сообщение...

++++++++

Романюк Я.М. Коментар постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Практика розгляду Верховним Судом України цивільних справ про визнання правовчинів недійсними. - Видання друге, зм. і доп. -К.:Істина.

=========

[Siringa]

Уважаемые софорумчане! В моем сообщении 1761 - заявка на выдачу готивкы. Она вообще без каких-либо печатей кассы или банка. Вопрос: может ли судья самостоятельно определить её правомерность? Может ли заявка без печатей являться подтверждением выдачи наличности? (Я ж как-никак наличность должна была от банка получить, а не от контролера-бухгалтера-кассира как физ. лиц? Откуда они выдавали наличность? Отметки кассы нету.)

Судья меня на экспертизу отправляет, типо сама она определить не может, получается? Прошу Ваших отзывов.

[stairtov]

Уважаемые софорумчане! В моем сообщении 1761 - заявка на выдачу готивкы. Она вообще без каких-либо печатей кассы или банка. Вопрос: может ли судья самостоятельно определить её правомерность? Может ли заявка без печатей являться подтверждением выдачи наличности? (Я ж как-никак наличность должна была от банка получить, а не от контролера-бухгалтера-кассира как физ. лиц? Откуда они выдавали наличность? Отметки кассы нету.)

Судья меня на экспертизу отправляет, типо сама она определить не может, получается? Прошу Ваших отзывов.

кидаю сюда а после и отдельную ветку

http://politiko.ua/blogpost71025

обсуждение может сюда как решите http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=40600

Соловій Х. М.: Йдемо далі валютними кредитними стежками.

Вівторок, 23:52, 25/10

Подаємо витяг із експертного висновку аудиторської фірми (юридичної особи). До слова, цей висновок знаходиться в одному із судів України. Звичайно, що назва самої аудиторської фірми та назва приватного підприємства, як позивача, із відповідних міркувань вказуватись не буде.

«…ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

Витяги із Постанови Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року («Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»):

1. «…суб'єкти господарювання - юридичні особи-резиденти і фізичні особи-підприємці;…»;

2. юридичні особи-резиденти - юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України…»;

3. «…5.2. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій…»;

4. «…На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти:…» «…б) безпосередньо на поточні рахунки: перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору;…».

Витяги із Постанови Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 року (Положення про організацію операційної діяльності в банках України):

«…5.3. Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них;…»;

«…5.5. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:

номер особового рахунку;

дату здійснення останньої (попередньої) операції;

дату здійснення поточної операції;

код банку, у якому відкрито рахунок;

код валюти;

суму вхідного залишку за рахунком;

код банку-кореспондента;

номер рахунку кореспондента;

номер документа;

суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);

суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;

суму вихідного залишку.

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку…»;

«…5.7. У разі втрати клієнтом виписки з його особового рахунку на вимогу клієнта видається дублікат. Порядок видачі дублікатів виписок обумовлюється в договорі банківського рахунку...»;

«…5.8. За станом на 1 січня банки надають клієнтам виписки за їх особовими рахунками. Після вивіряння даних цих виписок клієнти складають у письмовій формі підтвердження про залишки на їх особових рахунках за станом на 1 січня. Порядок складання підтверджень слід передбачати в договорах банківського рахунку. Якщо підтвердження про залишки на особових рахунках клієнтів не отримані банком протягом місяця, то ці залишки вважаються підтвердженими…»;

«…Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

5.9. Операції в іноземній валюті в аналітичному обліку ведуться в подвійній оцінці, а саме: в іноземній валюті – за номіналом, у гривневому еквіваленті - за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

5.10. Виписки з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій роздруковуються на паперових носіях у разі потреби з періодичністю, визначеною згідно з внутрішнім положенням банку…».

Витяги із Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»:

1. «…Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання , які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів;…»;

2. «…монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу».

Коментар. Між Банком та Приватним підприємством мусів бути обов’язково укладений договір на розрахунково - касове обслуговування, який був підставою для здійснення банком розрахунків відповідно до потреб підприємства.

Крім того, банк був зобов’язаний реєструвати всі здійснені операції по руху коштів на рахунку по виписці з рахунку, до якої потрібно додавати підтверджуючі документи.

Зазначимо, що нормативного визначення такого поняття, як банківська виписка - не існує.

Отже, виходячи із вищезазначеного нами, при видачі валютних кредитів (монетарні статті, курсове відхилення) Банк був зобов’язаний у себе для Приватного підприємства відкрити валютний рахунок (монетарні статті, курсове відхилення), перерахувати на нього суму валютного кредиту (монетарні статті, курсове відхилення) та це все відобразити у виписці із банку по валютному рахунку. Однак, факти свідчать про наступне:

10.05.2008 року, як стверджує Банк, він видав Приватному підприємству кредит у розмірі 220000,00 доларів США. У цей день один долар США по курсу НБУ становив 5,05 гривень. Однак на валютний рахунок Приватного підприємства 220000,00 доларів США не поступало, у виписці по цьому рахунку факт надходження кредиту не зафіксований. Навіть на поточний гривневий рахунок не надходила сума у розмірі 1111000,00 гривень (220000,00 х 5,05). У цей день там появилася цифра у розмірі 1039016,06 гривень, як «…Зарахування гривневого еквіваленту коштів від продажу на МВР…».

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

Ми не можемо висловити своєї позитивної думки на предмет відповідності чинному законодавству України щодо факту отримання вищезазначеного кредиту у доларах США Приватного підприємства від Банку…»

P.S. Як видно із вищезазначеного, що збиткуванню українських банків над своїми клієнтами не має меж.

Фахівець з міжнародного права, аудитор Соловій Х. М.

[sofi]

Уважаемые софорумчане! В моем сообщении 1761 - заявка на выдачу готивкы. Она вообще без каких-либо печатей кассы или банка. Вопрос: может ли судья самостоятельно определить её правомерность? Может ли заявка без печатей являться подтверждением выдачи наличности? (Я ж как-никак наличность должна была от банка получить, а не от контролера-бухгалтера-кассира как физ. лиц? Откуда они выдавали наличность? Отметки кассы нету.)

Судья меня на экспертизу отправляет, типо сама она определить не может, получается? Прошу Ваших отзывов.

я думаю игра стоит свеч, в заявке на выдачу, вполне возможно еще и не только это нарушение

это судейская независимость строго ограничена указаниями сверху. Судья не желает брать на себя ответственность, иначе - если она признает документ недействительным, а он таковым есть по ст.2.1.1 пост 566нбу, и ст.№ зу о бухучете /об этом прямо сказано в нпа/, то все вымоги банка окажуться безосновательными, решение нужно будет принять в вашу пользу. А судье этого делать нельзя, так как ее независимости здесь не хватает.

экспертиза даст верную оценку, эксперт несет ответственность за свои действия.

имея такой акт - судье легче принять законное решение.

мое мнение - надо делать экспертизу.

[Andry]

я думаю игра стоит свеч, в заявке на выдачу, вполне возможно еще и не только это нарушение

это судейская независимость строго ограничена указаниями сверху. Судья не желает брать на себя ответственность, иначе - если она признает документ недействительным, а он таковым есть по ст.2.1.1 пост 566нбу, и ст.№ зу о бухучете /об этом прямо сказано в нпа/, то все вымоги банка окажуться безосновательными, решение нужно будет принять в вашу пользу. А судье этого делать нельзя, так как ее независимости здесь не хватает.

экспертиза даст верную оценку, эксперт несет ответственность за свои действия.

имея такой акт - судье легче принять законное решение.

мое мнение - надо делать экспертизу.

да все они за одно. Есть случаи, когда эксперт несет полную галиматью, и никто его за это не наказывает, потому что он эксперт, а вы не эксперт и не можете сказать что эксперт не прав.

по этому не стоит обольщаться по поводу "експерт проверит и скажит что заява недействительная". а вдруг скажит что действительная?

[Йивгеней]

Нада делать такда экспертизу у своего эксперта - или обратиться к Дорошалу.

[stairtov]

я думаю игра стоит свеч, в заявке на выдачу, вполне возможно еще и не только это нарушение

это судейская независимость строго ограничена указаниями сверху. Судья не желает брать на себя ответственность, иначе - если она признает документ недействительным, а он таковым есть по ст.2.1.1 пост 566нбу, и ст.№ зу о бухучете /об этом прямо сказано в нпа/, то все вымоги банка окажуться безосновательными, решение нужно будет принять в вашу пользу. А судье этого делать нельзя, так как ее независимости здесь не хватает.

экспертиза даст верную оценку, эксперт несет ответственность за свои действия.

имея такой акт - судье легче принять законное решение.

мое мнение - надо делать экспертизу.

лучше сразу судье задать вопрос ... о его ограничении судейской независимости а также хай подтвердит сказанное в противном случае аудио запись и само решение будут документальным доказательством нарушения им присяги

[stairtov]

Не могу что то отредактировать прежнее сообщение...

++++++++

Романюк Я.М. Коментар постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Практика розгляду Верховним Судом України цивільних справ про визнання правовчинів недійсними. - Видання друге, зм. і доп. -К.:Істина.

=========

моя благодарность не имеет границ в разумных пределах ....

спасибо

есть много народа у которых договор нот не зареестрирован что в силу особенностей договора необходимо так как договора юриеа и физика этого требуют ..ну и сам размер цены договора

так вот договор заверял чел из отделения взяв печать из соседнего стола

при этом в самом договоре нет подтверждения кто и на коких основаниях с подтверждением доверенностью заверял дог .. и эт не все только на нотариуса возложена обязанность проверить полномочия сторон !!! после чего представитель снимает с себя персональную ответственность за содержание договора так как это переходит на юр лиццо банк . тоесть договор без нот реестрации с банком юрид лиццом не был заключон ..

лиццо или группа лиц в сговоре в банке в корысных целях от своего имени воспользовавжись печатью заключила договор от своего имени

[sofi]

лучше сразу судье задать вопрос ... о его ограничении судейской независимости а также хай подтвердит сказанное в противном случае аудио запись и само решение будут документальным доказательством нарушения им присяги

ЦПК

Стаття 143. Порядок призначення експертизи

1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі

1. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

[АлПет]

Дата Сегодня, 15:04

Цитата(Бонар @ 27.10.2011, 10:31)

Не могу что то отредактировать прежнее сообщение...

++++++++

Романюк Я.М. Коментар постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Практика розгляду Верховним Судом України цивільних справ про визнання правовчинів недійсними. - Видання друге, зм. і доп. -К.:Істина.

=========

моя благодарность не имеет границ в разумных пределах ....

спасибо

есть много народа у которых договор нот не зареестрирован что в силу особенностей договора необходимо так как договора юриеа и физика этого требуют ..ну и сам размер цены договора

так вот договор заверял чел из отделения взяв печать из соседнего стола

при этом в самом договоре нет подтверждения кто и на коких основаниях с подтверждением доверенностью заверял дог .. и эт не все только на нотариуса возложена обязанность проверить полномочия сторон !!! после чего представитель снимает с себя персональную ответственность за содержание договора так как это переходит на юр лиццо банк . тоесть договор без нот реестрации с банком юрид лиццом не был заключон ..

лиццо или группа лиц в сговоре в банке в корысных целях от своего имени воспользовавжись печатью заключила договор от своего имени

stairtov Дата Сегодня, 14:47

О каком договоре речь-- КД или ипотеки? Если КД, то, пожалуйста, ссылку на норматив о нотариальном заверении договора.

[АлПет]

моя благодарность не имеет границ в разумных пределах ....

спасибо

есть много народа у которых договор нот не зареестрирован что в силу особенностей договора необходимо так как договора юриеа и физика этого требуют ..ну и сам размер цены договора

так вот договор заверял чел из отделения взяв печать из соседнего стола

при этом в самом договоре нет подтверждения кто и на коких основаниях с подтверждением доверенностью заверял дог .. и эт не все только на нотариуса возложена обязанность проверить полномочия сторон !!! после чего представитель снимает с себя персональную ответственность за содержание договора так как это переходит на юр лиццо банк . тоесть договор без нот реестрации с банком юрид лиццом не был заключон ..

лиццо или группа лиц в сговоре в банке в корысных целях от своего имени воспользовавжись печатью заключила договор от своего имени

О каком договоре речь--КД или ипотеки? Если КД, то, пожалуйста , скиньте ссылку на норматив.

[stairtov]

О каком договоре речь--КД или ипотеки? Если КД, то, пожалуйста , скиньте ссылку на норматив.

статья есть посвидчення правочину при желании одной из сторон а что касаемо дог залога то ст 13 зу застава более детально ща не скину завтра заседание и смотри наказ минюста 2004года

[stairtov]

статья есть посвидчення правочину при желании одной из сторон а что касаемо дог залога то ст 13 зу застава более детально ща не скину завтра заседание и смотри наказ минюста 2004года

ПРОШУ ВДУМАТСЯ В ЄТУ ЦИТАТУ

Можливі різні форми підробки письмового доказу:

зміна дати,

підробка підпису,

зміна частини змісту,

складання документа в цілому від імені організації чи особи, які в дійсності його не видавали,

ПЕЧАТЬ ЧЬЯ А НО ФАКТУ КТО СОСТАВИЛ ДОГОВОР И В ЧЬЮ ПОЛЬЗУ А КТО ИЗ ВАС ВИДЕЛ В ДОГОВОРЕ ИЛИ ДОДТОК К ДОГОВОРУ ПОДТВЕРЖДАЮЩИЙ ПОЛНОМОЧИЯ ПРЕДСТАВИТЕЛЯ

підробка штампа,

печатки,

виправлення цифр тощо.

Тобто підроблений або фальшивий документ спотворює або перекручує дійсний стан та існування фактів.

А ЧТО ВАМ НАГОВОРИЛИ ПЕРЕД ПОДПИСАНИЕМ

За змістом ч. 2 ст. 185 у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які подали

документ, відносно якого заявлено спір про його фальшивість або сумнів у достовірності,

не має права забрати доказ назад. Вони лише мають право просити суд виключити його з

числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Однак, на практиці можли-

ва ситуація, коли заява по поводу фальшивості документа учасником процесу буде заяв-

лена у судовому засіданні при обговоренні клопотання іншого учасника процесу про за-

лучення документа до матеріалів справи і його дослідження у засіданні. ЦПК не заборо-

няє особі, яка заявляє таке клопотання, що називається „зняти" це клопотання і забрати

документ назад без його залучення до матеріалів справи до позитивного вирішення цього

клопотання судом.

[Siringa]

Нада делать такда экспертизу у своего эксперта - или обратиться к Дорошалу.

Спасибо за отзывы. "Своих" экспертов пока еще не "завели". А Дорошал - это кто?