Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Бонар]

тоисть был косвенный повод щитать что был дан кредит ...

но ведь кредт это не сам момент получения а сама послуга --ее назва с комплексом сутевых обставын

и если есть нарушение или отклонение то этож уже не кредит а другое --другая услуга или обман

сьогодні знайшов договір РЕАЛЬНОГО КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ:

У мене як і у більшості в предметі договору вказано, що Кредитор зобовязується надати... в межах такому то під такий вто відсоток

а в реальному вказується Кредитор надає таку то суму.... відсканую скину копію і Договір називається = Кредитний договір=, а не Договір про відкриття кредитної лінії... Різниця конкретна...

[НБ Украины]

Пишу апелляцию. Пока что она мне очень нравится¹ ...

"... Ведь депозитные договоры у потерпевших составлены с нарушениями.

Сергей Монастырный, заместитель главы правления банка "Полтава":

- Если мы выдаем деньги без соблюдения всех необходимых требований, мы нарушаем действующее законодательство, а если вы его нарушите, что вам будет - жесткие санкции со стороны национального банка.

Банкиры уверяют, надпись в центральном отделении "клиент превыше всего" не пустой звук. А подвел человеческий фактор."

http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/02/23/822290.html

Таким могло быть продолжение. А может и будет?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3743&view=findpost&p=46376 сообщение #46 8.2.2012 13:14

А кредитные договоры составлены без нарушений?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47419 сообщение #2549 21.2.2012 20:55

Вкладчикам тоже необходимо внимательно прочитать данные сообщения.

Примечание 1 для Александра:

"Счета №2209555 и №2209556 не указаны в кредитном договоре.

Квитанции от 01.10.2009 №2/94, от 20.09.2010 №16-24, от 17.03.2011 №15-52 подтверждают принятие банком от Вас денежных средств по ничтожному договору вклада.

Похоже на ситуацию в Полтаве:"Когда клиент приносил деньги в банк, ему с нарушениями оформляли депозитный договор. Затем невнимательный вкладчик относил кровно заработанные в кассу. Но они попадали не на банковский счет, а в карманы работников финучреждения."?

Не так ли?

Вы кто? Заемщик или вкладчик, и по каким договорам?

Обратите внимание на п.2 ч.1 ст.268 Гражданского кодекса Украины."

"А может быть недобросовестные сотрудники (руководители, собственники) банка выдали Вам свои личные деньги (или неучтенные деньги вкладчиков), но в помещении банка, грубо нарушая внутренние правила, учетную и регистрирующую систему банка, с целью получения прибыли?

Данные деньги поэтому и не учитывались в бухгалтерском учете недоброовестного банка из-за недействительности первичных документов, до тех пор, пока не было сбоя в платежах. А когда "заемщик" перестал исправно платить, то теперь стараються представить данную аферу как "реальный валютный" кредитный договор с банком. И вкладчик тоже уже устал ждать очередных процентов, и требует деньги через суд. Вкладчик то выиграет суд, т.к. не распространяется срок исковой давности на требования по вкладам. Таким образом, решение суда по "валютному" кредитному договору просто необходимо. Вы соучастник ("Да, я взял кредит наличной иностранной валютой") или потерпеший от данной аферы("Нет, я не брал кредит наличной иностранной валютой") ? Да или нет?

Иногда, с цель прикрыть данную аферу с такими вкладчиками и заемщиками, договора и деньги которых не учтены в бухгалтерском учете недобросовестного банка, пытаются таких клиентов направить друг против друга. А если они разберутся и поймут суть данной аферы? На кого развернется их гнев, или уже разворачивается?"

"И что, из-за каких-то недобросовестных сотрудников какого-то недобросовестного банка должны отвечать Президент Украины, Верховная Рада Украины, Кабинет Министров Украины и Национальный банк Украины? Или прикрывать их преступные деяния деньгами из госбюджета на рефинансирвание комерческих банков?"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47168 #2515 18.2.2012 22:32

[kyryll]

_____0001.pdfВот моя заява на выдачу кредита (Заява). Как видно, в ней вообще нет даты. Просил банк предоставить выписку «про рух коштив по поточному рахунку», который был открыт по Договору на видкриття та веденя рахунку. Банк ответил, что счет был использован единоразово для выдачи кредитных коштив и закрыт из-за отсутствия дальнейших операций и остатка на нем. Я попросил банк предоставить документ, подтверждающий получение мной кредита. Они выслали аналогичную Заяву.

Согласно кредитного договора «… обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованності за кредитом починаючи з дня надання кредиту…».

Подскажите, пожалуйста, как правильно поступить. Написать банку заявление о возврате денег или сразу в суд на признание договора недействительным? Летом пришлого года, когда еще не обращали внимания на Заяву, подавали иск на недейстительность, но суд оставил его без движения.

Кредитнй договор подписан в 2006 году и с ноября прошлого года я его не выплачиваю.

На мое заяление о предоставлении справки о движении коштив по счетам, указанным в кредитном договоре, сообщили об остатке по кредиту, задолженности и пене.

[sofi]

[/b]

Примечание 1 для Александра:

"Счета №2209555 и №2209556 не указаны в кредитном договоре.

Квитанции от 01.10.2009 №2/94, от 20.09.2010 №16-24, от 17.03.2011 №15-52 подтверждают принятие банком от Вас денежных средств по ничтожному договору вклада.

Похоже на ситуацию в Полтаве? Не так ли?

Вы кто? Заемщик или вкладчик, и по каким договорам?

Обратите внимание на п.2 ч.1 ст.268 Гражданского кодекса Украины."

уточняю, а если счета 2909 указаны в договоре как раз для погашения средств, да еще и как вариант -через другой банк? это тоже к договору вклада? или тут мы соблюдаем условия договора?

а по условиям к тому же - с 2203 (типа валютый, исходя из того что в первом пункте обещали доллары) на 2625 (гривневый) что-то зачислить должны были (но сумма не указана гривневая) , фактически на 2203 показывают зашедшую гривну с 3801, а здесь суд скажет, что вам какая разница с какого счета, ваши права не нарушены ведь этим?

какое -то двуличие у суда и в Сашином случае, тут вы действовали по договору, и мы критически относимся к недействительному документу с точки зрения закона, так как договор святее папы римского,а вот здеся банк нарушил договор, но это не столь важно, так как ваши права не нарушены этим, а что нарушен договор и закон, это дело десятое.

истинно правосудный суд, оч. заботится о наших правах.

ну и по схеме: порушено право вкладчика? - так вы ж договорились что вы позычальник.

ВСя теория этой веточки стройная красивая и большая, глубокие исследования, похоже на научную работу уже, но не думаю что райсуд ее сможет правильно переварить даже при желании, ему просто это сложно сделать, вот если бы сжать все это в иск на пару страниц, а по мере необходимости добавлять пояснения....

нужно сделать так иск чтобы эта необходимость сама вылазила , задача....

при том всем, что нас всех круто развели, при этом не только заемщиков и вкладчиков, но и все население страны - скачком валюты, соответственно цен на товары, даже на семечки у бабки на ранке МЫ НЕ МОЖЕМ доказать суду в чем порушени наши права? а суд только порушени бандковские права видит, опять же исходя из договора, в нем и собака зарыта, выходит. Договор о том что мы обязались банку нести валюту, под страхом семи смертных грехов - обеспечений, поручений, страхований - сплошные условия + одностороння ответственность, только наша, но зато такая большая, что ответственность банка в нее же и влезла, незаметно.

все валютные риски мы взяли на себя, а кредитные типа рискует банк, он и обеспечился, и процент может регулировать.

так если это кредит, и какая тут разница в какой он валюте - она ведь грошови кошты исходя из ст 1054 )))), ТО о КАКИХ ВАЛЮТНЫХ РИСКАХ идет речь в наших договорах, мы что Сами себя кредитуем ???? так вроде ж Банк кредит дает, на власних умовах та на власный ризик, осуществляя свою деятельность

[stairtov]

привет наталия ))))

саша ля тебя пригодится и более читабельный вид для всех

[sofi]

типа банк дал кредит, а все риски по кредитованию (банковскому активу) несет заемщик, так как он взял на себя все денежные (грошовокоштни) риски.

Не является ли это самым главным нарушением наших прав, о котором мы договорились в этом кабальном договоре, иили это мы дали банку кредит - как вкладчики, зобовязались носить каждый месяц валюту во вклад?

[Koriolis]

_____0001.pdfВот моя заява на выдачу кредита (Заява). Как видно, в ней вообще нет даты. Просил банк предоставить выписку «про рух коштив по поточному рахунку», который был открыт по Договору на видкриття та веденя рахунку. Банк ответил, что счет был использован единоразово для выдачи кредитных коштив и закрыт из-за отсутствия дальнейших операций и остатка на нем. Я попросил банк предоставить документ, подтверждающий получение мной кредита. Они выслали аналогичную Заяву.

Согласно кредитного договора «… обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованності за кредитом починаючи з дня надання кредиту…».

Подскажите, пожалуйста, как правильно поступить. Написать банку заявление о возврате денег или сразу в суд на признание договора недействительным? Летом пришлого года, когда еще не обращали внимания на Заяву, подавали иск на недейстительность, но суд оставил его без движения.

Кредитнй договор подписан в 2006 году и с ноября прошлого года я его не выплачиваю.

На мое заяление о предоставлении справки о движении коштив по счетам, указанным в кредитном договоре, сообщили об остатке по кредиту, задолженности и пене.

Судя по корреспонденции счетов ,Ваш документ подтверждает лишь то,что Вы сняли деньги со своего собственного счета.Из этого документа не видно как они туда попали.Возвомжно Вы сами их ранее туда положили или Вам кто-то перечислил .В заяве,кроме отсутствия даты,отсутствует ссылка на номер и дату кредитного договора. Предоставленный документ не является подтверждением выдачи кредита по кредитному договору №____ от ____. На Вас подавали в суд на взыскание?

[stairtov]

Важный момент.

[kyryll]

Нет, не подавал. Возможно, лишь потому, что в ответе на МОЕ заявление указали задолженность до 2000 в долларах и около 8000 грн. пени (по состоянию на конец прошлого года). А, возможно, и потому, что и не было на самом деле никакой выдачи кредита? У меня есть только платежка в гривнях на покупку облигаций строительной компании и квитанция на обмен валюты. Причем, по времени обмен валюты произошел позже, чем перевод денег строителям. Т.е по квитанциям я сначала перечислил гривни строителям, а только потом продал валюту.

[НБ Украины]

уточняю, а если счета 2909 указаны в договоре как раз для погашения средств, да еще и как вариант -через другой банк? это тоже к договору вклада.

а по условиям к тому же - с 2203 (типа валютый, исходя из того что в первом пункте обещали доллары) на 2625 (гривневый) что-то зачислить должны были (но сумма не указана гривневая) , фактически на 2203 показывают зашедшую гривну с 3801, а здесь суд скажет, что вам какая разница с какого счета, ваши права не нарушены ведь этим?

какое -то двуличие у суда и в Сашином случае, тут вы действовали по договору, и мы критически относимся к недействительному документу с точки зрения закона, так как договор святее папы римского,а вот здеся банк нарушил договор, но это не столь важно, так как ваши права не нарушены этим, а что нарушен договор и закон, это дело десятое.

истинно правосудный суд, оч. заботится о наших правах.

ну и по схеме: порушено право вкладчика? - так вы ж договорились что вы позычальник.

ВСя теория этой веточки стройная красивая и большая, глубокие исследования, похоже на научную работу уже, но не думаю что райсуд ее сможет правильно переварить даже при желании, ему просто это сложно сделать, вот если бы сжать все это в письменные заявления о нарушенных правах клиентов банка и иски, а по мере необходимости добавлять поясненими, заявлениями о фальшивости доказательств....

нужно сделать заявления о нарушенных правах клиентов и иски чтобы эта необходимость сама вылазила , задача....

при том всем, что нас всех круто развели, при этом не только заемщиков и вкладчиков, но и все население страны - скачком валюты, соответственно цен на товары, даже на семечки у бабки на ранке МЫ МОЖЕМ доказать суду в чем порушени наши права? а суд только порушени бандковские права видит, опять же исходя из договора, в нем и собака зарыта, выходит. Договор о том что мы обязались банку нести валюту, под страхом семи смертных грехов - обеспечений, поручений, страхований - сплошные условия + одностороння ответственность, только наша, но зато такая большая, что ответственность банка в нее же и влезла, незаметно.

все валютные риски мы взяли на себя, а кредитные типа рискует банк, он и обеспечился, и процент может регулировать.

так если это кредит, и какая тут разница в какой он валюте - она ведь грошови кошты исходя из ст 1054 )))), ТО о КАКИХ ВАЛЮТНЫХ РИСКАХ идет речь в наших договорах, мы что Сами себя кредитуем ???? так вроде ж Банк кредит дает, на власних умовах та на власный ризик, осуществляя свою деятельность

Научная работа ...

Расследование преступлений по уклонению от уплаты налогов и легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем. Все клиенты недобросовестных банков хотят остаться соучастниками данных деяний. Потерпевших нет почему-то.

FATF только 16 февраля 2012 года предоставил рекомендации о противодействии данным преступлениям.

Райсуд не разберется с этим, пока Вы соучастница, а не потерпевшая.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=38160 сообщение #1172 1.9.2011 22.12

 

[rusvelt1]

Зверніть увагу на рішення ВССУ, напевно касацію готував хтось з нашого форуму!

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого:

Сімоненко В.М.,

суддів:

Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська фінансова компанія», відділ у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на майно, виселення за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання угоди недійсною за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості із кредитного договору.

Посилався на те, що 24 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит на суму

24 000 доларів США на строк до 23 грудня 2027 року із сплатою відсотків в розмірі 9, 96 %. У забезпечення виконання зобов’язання між сторонами укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач надав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Боржник не виконує зобов’язання за кредитним договором, станом на

9 березня 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 38 324, 44 долара США, яка складається з основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісії та пені.

З огляду на наведене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу житлового будинку з наданням кредитору повноважень на укладення договору купівлі-продажу з отриманням для цього витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майна, а також просив виселити відповідача ОСОБА_6 з будинку.

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору, мотивуючи вимогу тим, що кошти за кредитним договором він не отримав та вказаний кредитний договір з боку кредитора підписано не уповноваженою на це особою.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір

№ DN80FІ0000021, згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит на суму 24000 долара США на строк до 23 грудня 2007 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9, 96 %.

На забезпечення виконання зобов’язання між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передано належне ОСОБА_6 майно - житловий будинок АДРЕСА_1.

Станом на 9 березня 2010 року ОСОБА_6 допустив заборгованість за кредитним договором та у добровільному порядку її не погашає.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» послався на наведені вище обставини та просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок шляхом його продажу з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з наданням всіх повноважень ПАТ КБ «ПриватБанк», необхідних для укладання договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині звернення на предмет іпотеки, суди, керуючись ст. 1054 ЦК України, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», виходили з того, що ОСОБА_6 порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на заставлене майно.

Висновки судів в цій частині зроблені з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наданих доказів.

Однак рішення суду щодо звернення стягнення на заставлене майно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають

задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Однак, вирішуючи питання про звернення стягнення на заставлене майно, суди зазначених вимог закону не виконали, в порушення ст. 214 ЦПК України усіх необхідних обставин для ухвалення рішення з дотриманням вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не встановили, та ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи в частині початкової ціни предмета іпотеки, наявності вимог інших кредиторів тощо.

Зазначені порушення відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не може вважатись законним та обґрунтованим у сенсі ст. 213 ЦПК України і рішення судів щодо відмови в позові про визнання кредитного договору недійсним.

Звертаючись до суду з позовом, відповідач зазначав, що кошти за договором він не отримав і договір підписано не уповноваженою на це особою.

Судами в порушення ст. 212 ЦПК України належним чином зазначені доводи на підставі усіх наданих доказів не перевірено.

Відповідно до п.п. 7.1 кредитного договору 24 грудня 2007 року банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом зарахування на поточний рахунок у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 33090 доларів США, у тому числі 24000 доларів США на придбання нерухомості.

В якості доказів виконання договору в цій частині суд послався на заяву про видачу готівки від 25 грудня 2007 року (т.1 а.с.249) та заяву про переказ готівки від 22 січня 2008 року (т.1 а.с. 221).

Але, визнаючи зазначені кошти кредитними, суд не з’ясував, який статус має рахунок, з якого отримані кошти, яким чином його поповнено та за рахунок яких коштів, з огляду на виконання умов передбачених п. 7 договору.

З огляду на викладене судами ухвалені рішення з порушенням ст. 212, 214 ЦПК України та норм матеріального права що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а тому рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року скасувати.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська фінансова компанія», відділ у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на майно, виселення за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання угоди недійсною направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді В.І. Амелін

Т.П. Дербенцева

С.О. Карпенко

А.С. Олійник

[sofi]

Научная работа ...

Расследование преступлений по уклонению от уплаты налогов и легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем. Все клиенты недобросовестных банков хотят остаться соучастниками данных деяний. Посрадавших нет почему-то.

FATF только 16 февраля 2012 года предоставил рекомендации о противодействии данным преступлениям.

Райсуд не разберется с этим, пока Вы соучастница, а не потерпевшая.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=38160 сообщение #1172 1.9.2011 22.12

Учитель, так и что- то делать заставите))) Огромная Вам благодарность за то что Вы ведете эту тему и как действительно Учитель, а не просто консультант -профи, помогаете нам выйти из этого мрака

вот читаю и чуть ли не завидую), ну че я не в теме по наличной валюте.

и так как акцент все время о том что нельзя было выдавать именно наличную валюту, а условия договора - святое, то я со своим договором по перечислению вместо валюты гривен, так как мы так договорились пролетаю, как лист фанеры

[alexburko]

Зверніть увагу на рішення ВССУ, напевно касацію готував хтось з нашого форуму!

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого:

Сімоненко В.М.,

суддів:

Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

А дайте, будь ласка, посилання на реєстр!

[rusvelt1]

А дайте, будь ласка, посилання на реєстр!

http://reyestr.court.gov.ua/Review/19512082

[НБ Украины]

А дайте, будь ласка, посилання на реєстр!

Дополнительно:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12619117

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8256837

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4316509

[rusvelt1]

РІШЕННЯ ЛУСПЕНИКА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року й ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 червня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі – ВАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 19 травня 2008 року згідно з кредитним договором ОСОБА_3 надано кредитні кошти в розмірі 933 тис. грн. на строк до 19 травня 2028 року зі сплатою: 19 % річних у перші шість місяців з дня отримання кредиту; 21 % річних, починаючи з сьомого місяця з дня отримання кредиту; 18 % річних після одержання позичальником у встановленому законом порядку державного акта на право власності на земельну ділянку та передачі її в іпотеку. Взяті на себе зобов’язання ОСОБА_3 не виконала, у зв’язку з чим, виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 186 966 грн. 91 коп., яку й просив стягнути позивач.

Оскільки відповідачка ОСОБА_4 згідно з договором поруки поручилась перед кредитором за виконання ОСОБА_3 свого зобов’язання, то ВАТ «Державний ощадний банк України» просило стягнути вказану суму з відповідачів солідарно.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 червня 2011 року, позов ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 186 966 грн. 91 коп.; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку на відшкодування судових витрат по 910 грн. з кожної.

У касаційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити лише розписка.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

У порушення зазначених вимог процесуального закону, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 18 січня 2011 року за відсутності відповідача ОСОБА_3, щодо яких відсутні відомості про вручення їй судових повісток, розгляд справи не відклав, причини їх неявки в судове засідання не з’ясував.

Під час нового розгляду справи суду слід виконати вимоги процесуального закону про належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату судового засідання, а також звернути увагу й на інші порушення норм матеріального та процесуального права, допущені при вирішенні справи.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову ВАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а боржник не зробила оплату по кредиту та нарахованим процентам, на претензію банку не відреагувала, у результаті чого утворилась заборгованість. Однак у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Проте повністю погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають; суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому порушили норми як процесуального, так і матеріального права.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 травня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» з ОСОБА_3 був укладений кредитний договір у розмірі 933 тис. грн. на строк до 19 травня 2028 року з процентною ставкою 19 % річних у перші шість місяців з дня отримання кредиту; 21 % річних, починаючи з сьомого місяця з дня отримання кредиту; 18 % річних після одержання позичальником у встановленому законом порядку державного акта на право власності на земельну ділянку та передачі її в іпотеку (а.с. 10-12), а з ОСОБА_4 – договір поруки, (а.с. 15-16). У зв’язку з невиконанням умов кредитного договору ОСОБА_3 допустила заборгованість у розмірі 1 186 966 грн. 91 коп., з яких: 923 115 грн. 99 коп. – залишок заборгованості за кредитним договором, 7 792 грн. 35 коп. – прострочена заборгованість за кредитом, 222 652 грн. 95 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 32 309 грн. 17 коп. – заборгованість пені за процентами та 1 096 грн. 45 коп. – заборгованість пені за кредитом (а.с. 7-8).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України. При цьому ч. 4 цієї статті на суд покладено обов’язок сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Проте суд у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України належним чином не оцінив, чи достатніми є докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 отримала грошові кошти за кредитним договором, оскільки заява на видачу готівки свідчить лише про намір позичальника отримати кредит готівкою, а не про факт отримання грошових коштів за видатковим ордером. Зокрема, ОСОБА_3 зазначала, що заяву на видачу готівки № 531219_001 від 19 травня 2008 року вона не підписувала, в графі заяви «підпис отримувача» не її підпис, а згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, згідно з постановою слідчого відділу ОВС 1 відділу 1 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України від 22 вересня 2010 року порушено кримінальну справу № 581 за фактом заволодіння невстановленими особами, за попередньою змовою зі службовими особами Одеської обласної філії ВАТ «Державний ощадний банк України» грошовими коштами цього банку, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, шляхом незаконного надання кредитів, у тому числі незаконного укладення спірних кредитного договору та договору поруки від 19 травня 2008 року (а.с. 99-101). Після чого ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 19 травня 2008 року.

За змістом ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, якщо цей обов’язок доведений.

Проте суд першої інстанції на викладене уваги не звернув; у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, дійсних прав і обов’язків сторін, які випливають з кредитного договору та договору поруки; належним чином не визначив обсяг відповідальності відповідачів перед кредитором і дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Також апеляційний суд у порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка зобов’язує суд сприяти всебічному й повному з’ясуванню обставин справи, зокрема в здійсненні сторонами наданих їм законом процесуальних прав, за клопотанням ОСОБА_3 не направили запиту до слідчого відділу управління Служби безпеки України в Одеській області щодо проведення в ході досудового слідства по кримінальній справі № 581 почеркознавчої експертизи її підпису в заяві на видачу готівки № 531219_001 від 19 травня 2008 року для підтвердження факту неотримання нею грошових коштів за кредитним договором, не обґрунтувавши відхилення цього клопотання , чим перешкодив їй у наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 червня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

[rusvelt1]

ТИМ ХТО МАЄ ГРИВНІ-ЗАХИСТ

Справа № 2-3573/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" грудня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Антипової Л.О.

при секретарі: П’ятаченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та суми штрафних санкцій за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2004р., а саме залишку по кредиту 631,38 грн., залишку по відсоткам 1396,35 грн., штрафні санкції у розмірі 315,69 грн., а всього заборгованості у сумі 2343,42 грн., посилаючись на те, що відповідачем не були виконанні договірні зобов’язання, борг не повернуто, а отже порушенні умови вказаного кредитного договору та норми чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, де позовні вимоги підтримує та не заперечував щодо ухвалення судом заочного рішення у справі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, заперечував проти позову та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (а.с. 9).

Відповідно до умов кредитного договору від 11 грудня 2004 р. позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит у розмірі 1100,00 грн. (п. 1.1.). Об’єктом кредитування є мобільний телефон, вартістю 1100,00 грн. (п. 1.2). Відповідач зобов’язувався щомісячно сплачувати відповідачу нараховані відсотки та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж відповідно до вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток № 1) (п. 2.1.). Відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідачем на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,2301 за кожен день користування кредитом (п. 2.3.). При порушенні строків сплати кредиту відповідач мав право нараховувати пеню, а відповідач зобов’язувався сплачувати пеню в розмірі 0,5 % від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення (п. 3.2.).

До підписання кредитного договору відповідач надала позивачу довідку про доходи (а.с. 11), копію паспорта (а.с. 12-13), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 10) та підписала підготовлені позивачем заяву від 11.12.2004р. (а.с. 6) та заяву без дати (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткового касового ордеру від 11.12.2004р. (а.с. 8), позивач видав на руки відповідачу готівкові грошові кошти у розмірі 1100,00 грн., проте дійсність викладених у ньому доказових фактів спростовується наступними обставинами.

На дату видачі видаткового касового ордеру порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні був регламентований та затверджений Постановою НБУ від 19.02.2001р. № 72 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та зареєстрований в міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №237/5428.

Пунктом 1.1. Постанови НБУ № 72 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - підприємства).

Згідно пункту 3.3. Постанови НБУ № 72, видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі - видаткові документи).

Пунктом 3.4. Постанови НБУ № 72 встановлено, що у разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнило або кулькову ручку з темним чорнилом.

Пунктом 3.9. Постанови НБУ № 72 встановлено, що видаткові документи мають заповнюватися бухгалтером лише чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Пунктом 3.11. Постанови НБУ № 72 визначено, що видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Всупереч вимог Постанови НБУ № 72 у рядку видаткового касового ордеру (одержав) отримана сума 1100,00 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. не була написана відповідачем власноручно з використанням чорнила або кулькової ручки з темним чорнилом, а була написана позивачем за допомогою комп’ютерного засобу, не відповідачем власноручно проставлена дата отримання готівкових коштів.

Всупереч вимог Постанови НБУ № 72 при заповненні видаткового касового ордера в колонці (номер документа) вказується його порядковий номер 1739 за допомогою чорнильної або кулькової ручки, який відповідає номеру, під яким він зареєстрований в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, проте заповнення видаткового документу не було здійснено лише одним із вказаних із способів: чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Позивачем не надано доказів про реєстрацію видаткового касового ордеру 11.12.2004 р. під номером 1739 в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів про реєстрацію, як того вимагає Постанова НБУ № 72.

Встановленні у судовому засіданні обставини, наведені представником відповідача, спростовують значення відомостей видаткового касового ордеру від 11.12.2004 р., оскільки викликають сумнів у його достовірності, що є підставою неприйняття змісту документу до уваги під час оцінки доказів.

Будь-яких доказів зворотнього позивачем також не надано.

Окрім того, позивачем не доведені обставини, викладені у позовній заяві, що останній платіж за кредитним договором був проведений відповідачем 05.03.2005 р. та обставини того, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов’язань, чим спричинив позивачу збитки, що було встановлено в судовому засіданні, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів видачі позивачем на руки відповідачу готівкових грошових коштів у розмірі 1100,00 грн. є підставою для констатації факту про неможливість відповідачем спричинення позивачу будь-яких збитків, а отже предмет спору відсутній, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача було оголошено заяву про застосування судом наслідків спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно додатку № 1 (рекомендований графік платежів) до кредитного договору останній платіж відповідач мав здійснити 11.12.2005р., отже позивач з 12.12.2005 р. довідався та міг довідатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила протягом строків, встановлених ст.ст. 257, 258 ЦК України, звернутися з позовом до суду для захисту свого майнового права та інтересу, проте позивач не скористався своїм правом у визначенні законом терміни.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача залишку по кредиту у сумі 631,38 грн. та залишку по відсоткам у розмірі 1 396,35 грн. сплив позовної давності припадає на 11.12.2008р., а щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 315,69 грн., сплив позовної давності припадає на 11.12.2006р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Умовами кредитного договору (п. 2.7.) передбачено право позивача достроково розірвати договір і повернути наданий кредит та нараховані проценти, звернувшись з позовом до суду, у випадку, якщо відповідач протягом двох місяців не сплатив взагалі або сплатив не у повному обсязі платежі, узгодженні сторонами у рекомендованому графіку платежів (додаток № 1), проте позивач не скористався своїм правом у визначенні законом терміни звернення з позовом до суду для захисту свого майнового права та інтересу.

Будь-яких доказів поважності пропуску строку позовної давності позивачем також не надано, окрім того, позивачем не заявлялося клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності з посиланням на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності.

Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача залишку по кредиту 631,38 грн., залишку по відсоткам 1396,35 грн., штрафні санкції у розмірі 315,69 грн., а всього заборгованості у сумі 2343,42 грн. відсутні, доводи позивача не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені належними доказами, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь держави несплачений судовий збір в розмірі 234,34 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 193, 208-210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 257, 258, 261, 267 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Аккорд»на користь держави несплачений судовий збір в розмірі 234,34 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього на загальну суму 354,34 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

[НБ Украины]

перечитав все сообщения в данной теме о договорном списании, договоре банковского счета так и не поняла; если кто может, объясните в двух словах:

-в Кредитном договоре говорится о том что позычальнык безвидклычно доручае банку при настанні строків виконання будь яких грошових зобовязань за цим Договором самостійно списувати грошові кошти в необхідній сумі з будь -яких рахунків Позичальника відкритих в банку, а також з тих рахунків, які буде відкрито йому в майбутньому.

- приналежні мені договори банківського карткового рахунків такого списання не передбачають.

По кредитному д. договорились о списании, но по (самостоятельним) договорам рахункив такой договоренности нету. На мой взгляд тогда уж должна быть такая договоренность указана и в договоре рахунка?

в общем, так и не разобралась, договорились мы с банком о списании или нет?

Договор банковского счета не простой договор.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43556 сообщение #2129 18.12.2011 23:28

Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45485 сообщение #2292 26.1.2012 9:35

Попросите у банка документы, какими было осуществлено договорное списание (выписку по счету 2625, а не по номеру карточки)

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43502 сообщение #2124 17.12.2011 15:39

Действительно, осуществлять договорное списание с данных счетов нельзя без выполнения части 26.2 статьи 26 Закона Украины "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине". Обычно данная часть полностью не выполняется, а в договорах с банком указывается только на применение пункта шестого части 21.1 статьи 21 и части 26.4 статьи 26 данного закона. Т.е. клиент только письменно подтверждает свое поручение банку на списание, а условия надлежащего исполнения данного поручения на договорное списание стороны в редких случаях письменно согласовывают (статья 1003 Гражданского кодекса Украины).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46598 сообщение #2457 11.2.2012 23:11

Каким образом , и на основании какого закона (ч.2 ст.1071 ГК Украины), банк списывал/будет списывать мемориальным ордером с текущего счета клиента иностранную валюту для погашения псевдовалютного кредита, если порядок договорного списания не согласован?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43470 сообщение #2118 16.12.2011 19:51

Не позволяйте нарушать Ваши права владельца банковского счета.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43541 сообщение #2127 18.12.2011 18:36

Відповідно до Висновку № 4843/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 2-4103/11 від 07 липня 2011 р. підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис клієнта"у виписці № 4 від 08.06.2007 р., а також підпис від імені ОСОБА_1, електрофотографічне зображення якого міститься в графі "Підпис клієнта"в електрофотокопії виписки № 3 від 08.07.2007 р., виконані не ОСОБА_1.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45582 сообщение #2318 27.1.2012 9:52

[stairtov]

Важный момент.

После акцентирования на недействительности квитанций от заявлений на перечисление наличных в погашение кредита (счет 2203 - счет банка, а не клиента),

банк обосновывает прием валюты от клиента на свои аналитические счета следующим образом:

"2203 - счет банка, но он открыт, как ссудный, именно для этого клиента. Именно поэтому в квитанциях на погашение и указано: плательщик - заемщик, получатель - заемщик. А все, что говорит ответчик - это манипуляция... А прием банком платежей на другие счета -... указан в кредитном договоре, это проценты и прочее. Банк выполнил все свои обязательства, выдал кредит в долларах согласно кредитного договора, в документе, который мы предоставили так и указано: выдача кредита по кредитному договору. Иск поддерживаем, просим взыскать!"

Взыскали...

Вот полное решение суда

Основания для взыскания:

1. Принятие условий договора исполнением; (обосновывал встречным выполнением поручителем, больше нечем. Самый неудобный момент в защите...)

2. Критическое отношение суда к доводам ответчика о недоказанности исковых требований истца. (??? но так написано)

3. В связи с заключением кредитного договора и с приведенными представителем ответчика обоснований в части нарушений банка при выдаче кредитных средств и кассовых операций, права ответчика, как заемщика, - не нарушаются и не делают невозможным выполнение им своих обязанностей. (вот так!...)

Подтверждена правомерность и полномочия банка на заключение кредитного договора, учитывая при этом презумпцию действительности сделки.

Вопрос к НБ Украины: очень прошу "хирургически" вмешаться, сроки на апелляцию горят, крайний - воскресенье. По сути, судья установил, что "кривая" выдача не нарушает моих прав, в апелляции я укажу про шикану, но судья, и это очевидно, принял во внимание именно назначение платежа и именно проводки в заяве на выдачу наличных, не разбираясь в сути, а там, - графически "2203-1001", как и в кредитном договоре указано, как с такой позицией справиться?

Суд не принял к сведению недействительность кассового документа, как такового (я это доказал), а признал его легитимность в рамках осуществленной сделки, о которой договорились стороны (в рамках договорного права).

Учитывая всю вышеизложенную в теме проблематику, стоит ли сейчас, в апелляционной жалобе, самому устанавливать факт выдачи гривны? Или можно все-таки нарваться на ст.61 ГКУ?

Справа №2

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

112 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:

прн секретарі судового засідання: І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвесібанку у м. Тернополі» до .

, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет

застави,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Тернополі», надалі позивач, звернулося в суд з позовом до . надалі відповідач, про стягнення

заборгованості за кредитним договором від 1 р. №0: ' в сумі 18164,30 доларів

США, що еквівалентно 145130,90 грн. та 18666,90 грн. шляхом звернення стягнення на предмет

застави - легковий автомобіль марки < , і року випуску,

реєстраційний номер І , номер кузова №.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, в їх обгрунтування зазначає, що відповідач не належним чином виконує покладенні на нього умовами кредитного договору зобов’язання в частині своєчасної сплати кредитних платежів, в результаті чого виникла заборгованість та право Банку на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що позивачем не надано жодних документів в підтвердження отримання ж Г.7. повної суми кредиту готівкою в іноземній валюті у касі Банку, як передбачено у кредитному договорі. Стверджує, що готівкових в доларах США не отримував. Розрахунки суми заборгованості не відповідають фактичним обставинами, оскільки є розбіжності з його даними, так як банк в порушення умов договору безпідставно здійснював зарахування вказаних поточних платежів на рахунки, які не передбаченні кредитним договором, а саме: 2209 555 0 ', 2209 556 *в той час, коли договором передбачено зарахування строкових внесків на рахунки 22039550686347 (облік довгострокових кредитів на поточні потреби, що надані фізичним особам), 22084550686347 (облік нарахованих доходів за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам), 3600750168647 (облік доходів, що отримані в звітному періоді, але які належать до майбутніх періодів), 29092501686347 (облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку). Таким чином, кошти, що вносилися на погашення кредиту Банком на відповідні рахунки не зараховувались.

Крім цього зазначає, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», Постановами Правління НБУ №566 та №254 підставами для бухгалтерського обліку господарських операцій у банках є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і на підставі яких можна встановити реальний стан розрахунків та суму заборгованості, які в даному випадку відсутні.

Разом з тим, згідно поданої в порядку ст. 185 ЦПК України заяви про фальшивість доказу зазначає, що Банком у наданій заяві на видачу готівки не вказано всіх необхідних обов’язкових реквізитів (відсутні паспортні дані позичальника, дату його народження та місце його проживання), на документі немає печатки каси, що свідчить про її недійсність згідно з положенням підпункту 2.1.1 пункту 2 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ №566 від 31.12.1998р., де прямо вказано, що первинні документи, які не містять обов’язкових реквізитів є недійсними та не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Відтак, просить виключити заяву на видачу готівки з числа доказів.

-------------------------

[22:34:29] Олег: Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив наступне.

року між ЗАТ АКПІ Банк в особі Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі та позичальником був укладений кредитний договір

•N1 за умовами якого Банк надає позичальнику кредит у готівковій формі в сумі 21000

доларів США із процентною ставкою за користування в розмірі 12% річних терміном повернення до 15 червня 2012 року. Кредит надається позичальнику на придбання автомобіля.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що погашення кредиту та процентів за ним здійснюється щомісячно у відповідності до Графіку (додаток №1), який є

невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 3 кредитного договору визначено, що Банк надає позичальнику кредит одноразово у повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку №2203955061 на рахунок №100109011 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі».

Відповідно до п. 5.2.6 Кредитного договору в день отримання кредиту позичальник зобов’язується сплатити Банку комісійну винагороду в розмірі 500 гри. за надання послуг, пов’язаних з оформленням кредиту. За обслуговування кредиту Банк встановлює щомісячну комісійну винагороду в розмірі 80 грн. до моменту повного погашення кредиту, яка піддягає сплаті позичальником в день сплати процентів за кредитом, в національній валюті, але не пізніше останнього робочого числа місяця.

Даний кредитний договір та розрахунок погашення кредиту - Додаток №1 до кредитного договору були підписані уповноваженими сторонами без будь-яких заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із заяви на видачу готівки від 19.06.2007р. №1, підписану позичальником, Банк покладенні на нього зобов’язання кредитним договором в частині видачі 21000 доларів США кредиту виконав належним чином.

21 жовтня 2008 року між ЗАТ АКПІ Банк в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі» та позичальником . був укладений Договір про внесення змін №1 до

кредитного договору №0' .. 7р.

Умовами зазначеного Договору сторони внесли зміни в п. 2.2, 2.4, 3.4, 5.2.1 кредитного договору від , зокрема: встановили процентну ставку за користування

кредиту в розмірі 15%; погашення кредиту здійснюється позичальником у відповідності до нового Графіку (Додаток №1 додаток №1 до договору про внесення змін № до кредитного договору від 16.06.2007р. №03-2/387) валютою, якою отримано кредит. У випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту (п. 2.3 кредитного договору від 16.06.2007р. №03-2/387) він сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 30% річних у валюті кредиту, порядок нарахування та сплати яких визначається відповідно до пункту 3.2 та 23.3 цього кредитного договору. Використати кредит і погасити заборгованість по кредиту перед Банком відповідно до розробленого графіку погашення (додаток №1 до Договору про внесення змін №1 до кредитного договору №0: р.) на позичковий рахунок №2203955068 , відкритий

Банком у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Тернополі» шляхом перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку, переказами через пошту, готівкою, іншими шляхами, передбаченими законодавства. У випадку прострочення повернення кредиту позичальник зобов’язаний перераховувати кошти, що призначенні ним на погашення кредиту на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття. З моменту виникнення прострочення Позичальник надає Банку право самостійно зараховувати кошти, що направлені позичальником на погашення заборгованості за кредитом на рахунок простроченої заборгованості в черговості, вказаній у п. 3.7 цього договору.

Договір про внесення змін №1 від 21.10.2008р. та Графік погашення кредиту підписанні позичальником без заперечень.

Як свідчать матеріали справи, а саме квитанції від 01.10.2009р. №2\94, від 20.09.2010р. №16-24 та від 17.03.2010р. № 15-52 та згідно даних розрахунку позичальником частково виконувалися умови кредитного договору, хоча за твердженням представника відповідача сплату поточних кредитних платежів здійснював саме він. Дані твердження цілком підтверджують приймання умов кредитного договору до виконання, оскільки представник відповідача у справі -

-----------------------------

[22:35:03] Олег: І. виступив поручителем належного виконання . кредитних зобов’язань.

Однак, згідно поданого позивачем розрахунку відповідач своєчасно не сплачував визначенні умовами кредитного договору та графіку погашення кредитні платежі, чим допустив заборгованість, яка станом на 13.12.2011р. становить: 15273 доларів США - заборгованість по поверненню кредиту, 2891,30 доларів США - заборгованість по сплаті процентів, 2800 грн. - заборгованість по сплаті комісії.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк зазначений в договорі, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. У зв'язку з цим Банк має право на стягнення з відповідачів, нарахованої згідно п. 6.2 кредитного договору, пені за порушення термінів оплати кредитних коштів та процентів, яка згідно розрахунку станом на 13.12.2011р. становить 15722,90 грн.

Крім цього, в порядку п. 6.4. кредитного договору відповідачу нарахований штраф в розмірі 144 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо за договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

За умовами пункту 5.3.2 кредитного договору Банку надано право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованості за кредитом та\або процентів за користування ним, за неправомірне користування кредитом, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором, якщо, зокрема, позичальник несвоєчасно або неповністю оплачує комісійні винагороди відповідно до договору, порушений графік погашення заборгованості за кредитом, позичальником не погашенні відсотки за користування кредитом у строк, встановлений договором.

Разом з тим, року між ЗАТ АКПІ Банк в особі Філії «Відділення

Промінвестбанку в м. Тернополі» та заставодавцем \ був укладений договір застави,

предметом якого є забезпечення вимоги заставодавця, що випливають з кредитного договору від ... а також усіх договорів про внесення змін і доповнень до нього в

повному обсязі.

Предметом застави згідно умов зазначеного договору є легковий автомобіль марки

року випуску, реєстраційний номер номер

кузова №.

Відповідно до пункту 4 договору застави у випадку невиконання позичальником кредитного договору або порушення порядку його виконання та в інших випадках передбачених кредитним договором, банк має право задоволити свої вимоги за рахунок предмету застави.

28 листопада 2011 року за №2549 на адресу 1 було надіслане досудове

попередження із повідомленням про факт прострочення кредитної заборгованості, з вимогою її сплати та попередження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в разі несплати суми боргу.

Дана вимоги була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду в порядку ст. 590 ЦК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-

------------------------------------------

[22:35:37] Олег: покупцем.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК

України).

На момент розгляду справи сторонами не подано, а судом не здобуто доказів сплати

заборгованості, в даному випадку має місце порушення прав позивача по справі як кредитора-

заставодержателя, відтак позов слід задовольнити.

Одночасно при вирішенні справи та ухваленні рішення судом критично оцінюються

викладенні представником відповідача заперечення щодо недоведеності позивачем належними

та допустимими доказами виникнення у _ . зобов'язань по сплаті кредиту з посиланням

на фальшивість доказу, а саме заяви на видачу готівки, не підтвердження первинним

документами, передбаченими нормами Закону України «Про бухгалтерський облік» наявність

заборгованості у відповідача, порушення Банком норм Закону України «Про платіжні системи та

переказ коштів в Україні», Постанов Правління НБУ та Інструкцій, які регулюють банківські

правила та бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами, про касові операції, а відтак

встановлення судом факту нікчемності договору, оскільки позивачем матеріалами справи -

банківські ліцензій, дозволи, підтверджено правомірність та повноваження Банку на укладення

кредитного договору, враховуючи при цьому презумпцію дійсності право чину.

Крім цього, у зв’язку із укладенням кредитного договору та із наведеними представником

відповідача обгрунтуваннями в частині порушень Банку при видачі кредитних коштів та касових

операцій із готівкою права відповідача як позичальника не порушуються і унеможливлюють

останнього належно виконувати свої договірні зобов’язання. Клопотання представника

відповідача про застосування спливу позовної давності до нікчемного правочину щодо

застосування наслідків недійсності нікчемного правочину є необгрунтоване та без.

заявлене при розгляді даної справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті

вона посилається як на підставу своїх вимоги та заперечень.

Згідно ст. 88 ЦПК України судовий збір відшкодовується позивачу за раху

Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ’. * на користь Публічного акціонерного товариства

«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість по

кредитному договору від 1. , * в сумі 18164,30 доларів США, що

еквівалентно становить 145130,90 грн. та 18666,90 грн. шляхом звернення стягнення

предмет застави - легковий автомобіль марки «~ “ , 2006 р

випуску, реєстраційний номер І номер кузова

3. Стягнути із . , . а на користь Публічного акціонерного то

«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 1637,98 грн. судового

збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

а

ДДЯ - підпис

/ '/^с еит»

З оригіналом згідно:

Суддя ^

Ю.І. Дзюбановськнй

4

[Siringa]

Прошу помощи Клуба. Ниже приведен примерный текст письма любимой Банке про то, что "черного нала" иностранной валюты я не получала. Денег вернуть пока не прошу уплаченных, хочу сделать это отдельным письмом позже.
В данном письме привожу список доков, который хорошо потом показать в заседании в подтверждение того, что я просила предоставить мне указанные в письме доки. А вдруг Банк "из рукава" вымет мне договор на отрытие текущего счета?
Буду благодарна за советы и замечания.

Голові Правління Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,
01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12.
Башкірову В.В.
----------- ,
проживає за адресою:
кредитний договір №

Шановний Вікторе Володимировичу!
04 лютого 2012 р. я отримала лист №10/24/1 від 13.01.2012 р. від Директора філії Клименка І.В. у відповідь на своє звернення від 16.12.2011 р. У своєму зверненні від 16.12.2011 р. я просила:
1) Підтвердити отримання ПАТ «Промінвестбанк» через касу філії банку «Ватутінське відділення «Промінвестбанк» від *** готівкової іноземної валюти (доларів США) на загальну суму 12345 доларів США.
2) Вказати, як були розприділені і куди були направлені дані кошти.
У відповідь на мій лист Клименко І.В. пише, що мною було отримано кредит готівкою в сумі 12345 доларів США. Твердження Клименка І.В. не відповідають дійсності.
На якій підставі пан Клименко І.В. міг зробити такі висновки, що мною була отримана готівка іноземної валюти – доларів США?
Адже, пан Клименко І.В. не працював на посаді керуючого Ватутінської філії Промінвестбанку у м. Києві у 2006 р., тому особисто не міг бути ні учасником, ні свідком подій, що відбувалися у 2006 р. Хоча, можна допустити, що його було просто невірно проінформовано.
Чи є у наявності у пана Клименка І.В. належні первинні документи, що свідчать про видачу готівкової іноземної валюти – доларів США ------- О.В.?
У будь-якому випадку, твердження, що ----- О.В. отримала готівку іноземної валюти у сумі 12345 доларів США від Промінвестбанку не відповідає дійсності. Офіційно заявляю, що кредиту готівкою іноземної валюти, а саме доларів США у сумі 12345 доларів США я не отримувала.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік» підставою для бухгалтерського обліку та звірки розрахунків є первинні бухгалтерські документи.
Згідно Постанови НБУ №254 від 18.06.2003 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N 559/7880) «Положення про організацію операційної діяльності в банках України» п.4. «Документування операцій у банках»:
п.4.1. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані.
п.4.2. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.
п.4.7. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.
п.4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Відповідно до п.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою НБУ №566 від 30.12.98, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за N 56/3349
2.1.1. Вимоги до первинних облікових документів
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання документа;
( Абзац п'ятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;
- місце складання документа;
- назву отримувача коштів;
- зміст операції (підстави для її здійснення);
- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;
( Абзац десятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )
- номери рахунків;
( Абзац одинадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- назву банку (отримувача та платника коштів);
( Абзац дванадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 283 від 18.07.2001 )
- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).
Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.
Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт-банк".
Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Абзац сімнадцятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )
Керівник банку вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського обліку.
Первинні документи та облікові регістри повинні складатися українською мовою або іншою мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР".
Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій.
...
2.1.3. План рахунків...
Всі рахунки, що відкриваються юридичним і фізичним особам, а також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються в книзі відкритих рахунків, яка ведеться в розрізі балансових рахунків четвертого порядку та включає такі позиції щодо рахунку:
( Абзац п'ятий підпункту 2.1.3 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 )
- номер балансового рахунку;
...
Згідно п. 8.12 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених Постановою Правління НБУ №200 від 30.05.2007р. і зареєстрованих Міністерством юстиції 18 червня 2007 р. за № 656/13923:
8.12. Фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.
Згідно Листа НБУ «Про перелік банків, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями» від 16.05.2006 N 41-211/842-5186 ПАТ «Промінвестбанк» мав право відкривати і вести поточні рахунки клієнтам та надавати валютні кредити. Таким чином, видавати кредит у вигляді готівкової іноземної валюти та приймати у рахунок погашення готівкову іноземну валюту ПАТ «Промінвестбанк» має право тільки, використовуючи поточний рахунок клієнта в іноземній валюті.
28 |Акціонерний |м. Київ, провулок| 1 |31.10.2001 | 1-3 |20.01.2006 |1, 2, 3, 4,| |
| |комерційний |Шевченка, 12 | | | | |5, 6, 7, | |
| |промислово- | | | | | |8, 9, 10, | |
| |інвестиційний | | | | | |11, 12, | |
| |банк (закрите | | | | | |13, 14, | |
| |акціонерне | | | | | |15, 16, | |
| |товариство) | | | | | |17, 18, | |
| | | | | | | |19, 20, | |
| | | | | | | |21, 22, 23
Банківські операції, які банки мають право здійснювати на
підставі банківської ліцензії:
1Л - Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних
осіб
2Л - Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і
банків кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих
рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів
на них
Операції, які банки мають право здійснювати за умови
отримання письмового дозволу Національного банку України:
Операції з валютними цінностями
1 - Неторговельні операції з валютними цінностями.
2 - Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в
іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці
України.

Згідно п. 1.8. «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., та зареєстрованої Міністерством юстиції 17.12.2003р. за № 1172/8493:

1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Тобто, Глава 72 ЦК України, Банківська ліцензія та письмовий Дозвіл на здійснення валютних операцій строго регламентують механізми операції банку з валютними цінностями.
Іншими словами, єдиним можливим і законним шляхом видачі фізичній особі-резиденту готівкового кредиту в іноземній валюті є:
1. Відкриття клієнту поточного рахунку в банку, що надає кредит (рахунок 2620, «рахунки клієнта», згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України»);
2. Перерахування на поточний рахунок клієнта (рахунок 2620, згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України») суми кредиту у валюті кредиту (у даному випадку – в доларах США) з рахунку Банку;
3. Видача готівки в доларах США клієнту на руки способом, передбаченим «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженою Постановою НБУ №337 від 14.08.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.09.2003р. за №768/8089:
п.4) Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:
за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;
4. Оскільки використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу, чітко регламентується цілим рядом нормативно-правових актів України і операції по купівлі-продажу у доларах США між резидентами – не дозволяються, то необхідно було здійснити готівкову валютообмінну операцію по обміну отриманих в кредит доларів США на гривні, які можна було б потім використати, наприклад, передати готівкою продавцеві на підставі договору купівлі-продажу, або ж внести виручену з продажу доларів США гривню на поточний рахунок і перерахувати її на рахунок продавця (за наявності такого рахунку в нього) платіжним дорученням.
5. Отримані від банку на поточний рахунок безготівкові долари США можна продати за гривню також шляхом укладання окремого договору-доручення з Банком, згідно з яким Банк, як ліцензована фінансова установа, може здійснити комісійний продаж безготівкових доларів США, що належать клієнту, і знаходяться на його поточному рахунку, на міжбанківському валютному ринку за курсом на час обміну, за Заявою на продаж валюти. Отриману таким чином безготівкову гривню клієнт може отримати готівкою в касі банку (по «Заяві на видачу готівки», згідно з «Інструкцією про касові операції в банках України»), котру може передати готівкою продавцеві на підставі договору купівлі-продажу, або перерахувати за Заявою на переказ готівки на рахунок продавця.
Таким чином, документами, що підтверджують виконання Банком умов договору (а саме – надання вказаної у кредитному договорі суми кредиту готівкою в доларах США Позичальнику) можуть бути виключно такі первинні документи:

1. Договір банківського рахунку між ПАТ «Промінвестбанк» та -------- О.В. на відкриття--------- О.В. поточного рахунку 2620…. в установі банку, як це передбачено «Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 280 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517 та Банківською ліцензією і письмовим Дозволом на здійснення операцій, в тому числі з валютними цінностями:
262|Кошти на вимогу фізичних осіб |
|-----+----------------------------------------------------------|
| 2620| АП |Кошти на вимогу фізичних осіб |
|-----+----+--------------------------------
2. Меморіальний ордер про перерахування коштів з позичкового рахунку банку на поточний рахунок клієнта.
3. Заява на видачу готівки іноземної валюти, - доларів США з поточного рахунку Позичальника, що містить усі необхідні обов’язкові реквізити відповідно до вимог додатку №8 «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ 14.08.2003 №337 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 р.за № 768/8089 та містить бухгалтерську проводку (дебет 2620, кредит 1001), вказану в п.2.3 розділу 2 «Інструкції про бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України», затвердженій Постановою Правління НБУ 20.10.2004р. №495 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 08.11.2004р. за №1425/10024:
2.3. Операції з видачі клієнтам готівки в національній та іноземній валютах з кас банків відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних видаткових документів, визначених Інструкцією про касові операції, такими бухгалтерськими проводками:
видача готівки юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних та інших рахунків:
Дебет - 2520, 2530, 2600, 2650;
Кредит - 1001, 1002;
видача готівки фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків:
Дебет - 2620, 2630, 2635;
Кредит - 1001, 1002.
Стаття 526 ЦК встановлює загальні вимоги щодо виконання зобов'язання: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, в даному випадку – змістом кредитного договору.
3а) У випадку видачі готівкових доларів США з поточного рахунку – має бути первинний документ про валюто обмінну операцію- обмін готівкових доларів США на гривню для проведення розрахунків з продавцем.
АБО
4. Заява на продаж валюти клієнта банку на здійснення продажу безготівкової іноземної валюти, - долара США на міжбанківській валютній біржі.(Згідно «Положення про валютний контроль», затверджений Постановою Правління НБУ №49 від.08.02.2000р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 4.04.2000р. за №209/4430.
5. Заява на видачу готівки в українській гривні з поточного рахунку клієнта після продажу валюти Банком за підписом Позичальника.

Відповідно до статті 1054. Кредитний договір Цивільного Кодексу України

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з моменту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реального користування грошовою сумою. (Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р. (ст.691 - ст.1308) » Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад (ст.1046 - ст.1065)
Відповідно до ст. 1069 ЦК Кредитування рахунка
1. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
2. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 06.07.2000 р. N 279, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695
9.4. Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають містити:
назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання); номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків;
Тобто наявність ПОТОЧНОГО рахунку 2620… в установі банку, як це передбачено «Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 280, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517 та Банківською ліцензією і письмовим Дозволом на здійснення операцій, в тому числі з валютними цінностями, є обов’язковою вимогою у випадку кредитних відносин з клієнтом.

Договір банківського рахунку (2620) в іноземній валюті доларах США між мною і філією Промінвестбанку «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Києві» не укладався, поточний рахунок у доларах США не відкривався. Відповідно ніяких розпоряджень банку щодо видачі готівки з неіснуючого рахунку чи продажу іноземної валюти на міжбанку я не давала.

Якщо у ПАТ «Промінвестбанк» є в наявності перераховані вище документи, то прошу терміново надати мені відповідним чином завірені копії зазначених первинних документів.

У листі Клименка І.В. було додано таблицю якихось розрахунків, які не базуються на первинних документах, і не є випискою з поточного рахунку клієнта, а тому не можуть бути прийняті до уваги, адже таку ексель-таблицю міг би скласти будь-який старшокласник на своєму комп’ютері.

У Рішенні Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у справі № 10/52пд зазначено: «Колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. { Абзац другий пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 від 06.11.2006 }

Відповідно до статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність»
Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:… 5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг
Відповідно до статті 20. Закону України «Про звернення громадян»:
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
ПРОШУ:
1. Проінформувати мене, чи є у ПАТ «Промінвестбанк» в наявності наступні документи:
1) Договір про відкриття поточного рахунку в доларах США на ім’я -------- Ольги Володимирівни
2) Меморіальний ордер про перерахування іноземної валюти – доларів США у сумі, що зазначена в кредитному договорі №10479-к на поточний рахунок -------- О.В.
3) Заява на видачу готівкової іноземної валюти – доларів США з поточного рахуну клієнта (--------- О.В.)
4) Первинний документ на здійснення валюто обмінної операції з обміну готівкових доларів США на гривню. АБО
5) У випадку відсутності документів, зазначених у пп. 3), 4) –
Заява на продаж валюти клієнта банку на здійснення продажу безготівкової іноземної валюти, - долара США на міжбанківській валютній біржі.(Згідно «Положення про валютний контроль», затверджений Постановою Правління НБУ №49 від.08.02.2000р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 4.04.2000р. за №209/4430) та
6) Заява на видачу готівки в українській гривні з поточного рахунку клієнта після продажу валюти Банком за підписом Позичальника.
7) У випадку наявності зазначених у пп. 1-6 документів прошу надати мені належним чином завірені їх копії.

[alexburko]

Вопрос:

Примечание 1 для Александра:

"Счета №2209555 и №2209556 не указаны в кредитном договоре.

Квитанции от 01.10.2009 №2/94, от 20.09.2010 №16-24, от 17.03.2011 №15-52 подтверждают принятие банком от Вас денежных средств по ничтожному договору вклада.

Похоже на ситуацию в Полтаве:"Когда клиент приносил деньги в банк, ему с нарушениями оформляли депозитный договор. Затем невнимательный вкладчик относил кровно заработанные в кассу. Но они попадали не на банковский счет, а в карманы работников финучреждения."?

А как это обосновывается?

По Плану счетов, 2209, - это "Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам.

Точно так же обосновывал в своих возражениях это и банк: счет напрямую не указали, но отдельным пунктом в договоре указано, что в случае просрочки, банк открывает клиенту счета для учета просрочки, обязуется уведомить (не уведомил, но "то таке"...).

[НБ Украины]

Вопрос:

А как это обосновывается?

По Плану счетов, 2209, - это "Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам.

Точно так же обосновывал в своих возражениях это и банк: счет напрямую не указали, но отдельным пунктом в договоре указано², что в случае просрочки, банк открывает клиенту счета для учета просрочки¹, обязуется уведомить (не уведомил, но "то таке"...).

1. Банк открывает клиенту счет (клиентский счет, банковский счет)?

Или банк открывает внутрибанковский счет для учета просрочки?

Вы подавали заявление об открытии счета №2909… или подписывали договор банковского счета №2909… ?

Вот, во что обходится ошибка банковских юристов, которые привыкли ранее списывать чужие курсовые, дипломные работы, и в дальнейшем бездумно применять "гривневые" кредитые договоры к выдаче кредита наличной иностранной валютой.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 cообщение #99 27.5.2011 11:41

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків

…

5. Національний банк України визначає порядок нумерації банківських рахунків клієнтів та ведення параметрів їх аналітичного обліку з обов'язковим включенням податкового номера клієнта.

…

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/725/97-%D0%B2%D1%80

…

Применяйте заявление о фальшивости доказательства по каждому недействительному расчетному (расходному и приходному) документу в валюте: 2203-1001, 1001-2208, 1001-2909, 1001-3600.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45720 сообщение #2335 29.1.2012 16:07

внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45820 сообщение #2339 31.1.2012 17:43

Клиенты (вкладчики и заемщики) недобросовестных банков порой не ведают о том, что участвуют в схеме по легализации (отмыванию) доходов, полученных преступных путем.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45728 сообщение #2337 29.1.2012 21:19

Похоже на ситуацию в Полтаве:"Когда клиент приносил деньги в банк, ему с нарушениями оформляли платеж по кредитному валютному договору. Затем невнимательный "заемщик"-вкладчик относил кровно заработанные в кассу. Но они попадали не в кассу банка, а в карманы работников финучреждения."?

Но в Вашем случае банк отрицает получения в кассу банка валюты:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45357 сообщение #2277 23.1.2012 18:32

2. Еще раз о договорном праве:"..но отдельным пунктом в договоре указано...".

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45207 сообщение #2260 21.1.2011 22:17

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47306 сообщение #2537 20.2.2012 15:32

[alexburko]

А вот прав ли я, делая вывод:

В кредитном договоре, в моем случае, банк предписывает клиенту погашать кредит на счет, в частности, 2909...

Согласно Плана счетов (пост.НБУ№280) это -

2909 | П |Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку, то есть учет того, сколько банк должен по операциям с клиентами. Вроде бы все безобидно и... непонятно (клиенту, в контексте кредитного договора). Но "то банк, ему видней..."

А вот дальше, - интересней: согласно Инструкции о бухучете в банках (пост.НБУ№495):

2.5. Операції з приймання готівки в національній валюті від фізичних та юридичних осіб та готівки в іноземній валюті від фізичних осіб для здійснення переказу без відкриття рахунку та виплати переказу отримувачу готівкою відображаються такими бухгалтерськими проводками:

Дебет - 1001, 1002;

Кредит - 2902, 2909;

При погашении на этот счет в Заяве на переказ готивки, квитанция от которой остается у клиента на руках, будет именно эта проводка...

Банк в валютном кредитном договоре закрепил условие принятия гривны? Так тупо?...

[НБ Украины]

А вот прав ли я, делая вывод:

В кредитном договоре, в моем случае, банк предписывает клиенту погашать кредит на счет, в частности, 2909...

Согласно Плана счетов (пост.НБУ№280) это -

2909 | П |Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку, то есть учет того, сколько банк должен по операциям с клиентами. Вроде бы все безобидно и... непонятно (клиенту, в контексте кредитного договора). Но "то банк, ему видней..."

А вот дальше, - интересней: согласно Инструкции о бухучете в банках (пост.НБУ№495):

2.5. Операції з приймання готівки в національній валюті від фізичних та юридичних осіб та готівки в іноземній валюті від фізичних осіб для здійснення переказу без відкриття рахунку та виплати переказу отримувачу готівкою відображаються такими бухгалтерськими проводками:

Дебет - 1001, 1002;

Кредит - 2902, 2909;

При погашении на этот счет в Заяве на переказ готивки, квитанция от которой остается у клиента на руках, будет именно эта проводка...

Банк в валютном кредитном договоре закрепил условие принятия гривны? Так тупо?...

.... и в дальнейшем бездумно применять гривневые кредитные договоры к выдаче кредита наличной иностранной валютой.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 cообщение #99 27.5.2011 11:41

Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада. Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею?

Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины.

В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46056 сообщение #2372 3.2.2012 10:47

[stairtov]

.... и в дальнейшем бездумно применять "гривневые" кредитые договоры к выдаче кредита наличной иностранной валютой.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 cообщение #99 27.5.2011 11:41

что касаемо сообщения 99 то подавать в г прок как мне кажется надо когда вссу скажет что всетаки была получена ино валюта с 2203

как вариант : юрист банка доказывая что клиент все таки получил валюту таким образом доказывает нарушение которое сделал : бугалтер ..глав бух..нач отделения ...и менеджел составлявший договор ..

ГРУППА ЛИЦ В СГОВОРЕ