Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[alexburko]

Тогда тупик, и нет ни каких реальный доказательств, что банк что-то нарушал, и все сводится к банальному нарушению оформления первичных документов?

Да какой тупик...

1. Кредит, как понятие (читайте ЦКУ) банком не выдан. Документов, свидетельствующих об обратном в случае выдачи валютных средств с аналитического счета напрямую на кассу - не существует. У банка нет доказательств выдачи валюты, следовательно - не взыскать (при условии, что заемщик просто отрицает получение. Тупо, правда? Но действенно!... ). К тому же, может быть банк все-таки выполнит свои обязанности по консенсуальному правочину - кредитному договору и, наконец-то, выдаст кредит на согласованных условиях? А то вот ждем уже 3-4 года тут все...

2. Деньги, полученные от заемщика в кассу банка в качестве оплаты за кредит, на самом деле оприходованы банком не были (опять же, документов нет), на текущий счет заемщика не попали, хотя по закону - должны... Что с этим делать? Может, требовать от банка вернуть безосновательно полученные средства?

Ну и еще вариации, у каждого индивидуально...

Можно по криминальной линии идти, можно по гражданско-правовой в суде. Еще можно пригрозить и попытаться договориться вне суда на паритетных условиях. Мало просто понять, надо еще и что-то сделать. На просто испуг банки не ведутся, как показывает практика.

Где Вы тут тупик увидели?

[economix_a]

Да какой тупик...

1. Кредит, как понятие (читайте ЦКУ) банком не выдан. Документов, свидетельствующих об обратном в случае выдачи валютных средств с аналитического счета напрямую на кассу - не существует. У банка нет доказательств выдачи валюты, следовательно - не взыскать (при условии, что заемщик просто отрицает получение. Тупо, правда? Но действенно!... ). К тому же, может быть банк все-таки выполнит свои обязанности по консенсуальному правочину - кредитному договору и, наконец-то, выдаст кредит на согласованных условиях? А то вот ждем уже 3-4 года тут все...

2. Деньги, полученные от заемщика в кассу банка в качестве оплаты за кредит, на самом деле оприходованы банком не были (опять же, документов нет), на текущий счет заемщика не попали, хотя по закону - должны... Что с этим делать? Может, требовать от банка вернуть безосновательно полученные средства?

Ну и еще вариации, у каждого индивидуально...

Можно по криминальной линии идти, можно по гражданско-правовой в суде. Еще можно пригрозить и попытаться договориться вне суда на паритетных условиях. Мало просто понять, надо еще и что-то сделать. На просто испуг банки не ведутся, как показывает практика.

Где Вы тут тупик увидели?

Данную тему я перечитываю всю уже не один десяток раз, и все правильно и кредит наличкой в кассе выдан с нарушениями, а что делать тем, у кого в кредитном договоре указанно получение кредита в валюте путем перечисления на их текущий счет 2620 и все, больше ничего, не прописано, не наличкой в кассу, не безналичкой на межбанк, просто на счет, и деньги швейцарские туда как бы поступили, мы понимаем что гривны а не тугрики, но ведь судя по всему, этого доказать нельзя, там даже мемориальные ордера валютные вот только упали они на 2620 с 3739, и платим мы как бы тугриками в кассе минуя 2620 прям на 3739, вот и получается, что есть одна зацепка, платить по кредиту так нельзя, и опять же упираемся, что доказать нечем, вот вам и тупик.

[economix_a]

хотя по закону - должны...

Вот я и спрашиваю, по какому закону до 2011 года??

[Siringa]

Вот я и спрашиваю, по какому закону до 2011 года??

Постанова № 337, которая действовала до Постановы №174 (глава 2, п.3) смотрите пост выше.

[НБ Украины]

Вот я и спрашиваю, по какому закону до 2011 года??

Вы хотели сказать: "В соответствии с каким актом гражданского законодательства, а не только закона (с 01.01.2004 года)?".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

1. Основу цивільного законодавства України становить

Конституція України ( 254к/96-ВР ).

2. Основним актом цивільного законодавства України є

Цивільний кодекс України.

254к/96-ВР )

та цього Кодексу (далі - закон).

Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної

Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини

інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект

закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий

законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з

відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного

кодексу України.

254к/96-ВР ).

4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету

Міністрів України.

Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить

положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються

відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

5. Інші органи державної влади України, органи влади

Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові

акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах,

встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.

6. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території

України.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Національний банк України

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14

　Стаття 15. Повноваження Правління Національного банку

Правління Національного банку:

…

7) видає нормативно-правові акти Національного банку;

…

　Стаття 40. Регулювання розрахунків

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти

розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в

економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і

електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки,

координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення

клірингових операцій та розрахунків. ( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських

розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення

міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини

банків та через їх власні розрахункові системи. ( Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку

Національний банк встановлює обов'язкові для банківської

системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і

фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та

міжнародним стандартам фінансової звітності. { Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від

09.07.2010 }

Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання

та контролю ( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Національний банк діє як уповноважена державна установа при

застосуванні законодавства України про валютне регулювання і

валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного

регулювання та контролю належать: ( Частина друга статті 44 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від

10.01.2002 )

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних

операцій; ( Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у

тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за

діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та

нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на

здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного

законодавства; ( Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції

Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків

та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних

та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил

валютного регулювання і валютного контролю. ( Частину другу статті

44 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 )

від 10.01.2002 )

Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань,

віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів

державної влади і органів місцевого самоврядування, банків,

підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності,

а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі

постанов Правління Національного банку, а також інструкцій,

положень, правил, що затверджуються постановами Правління

Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та

іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім

випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують

відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно

до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються,

приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України

"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської

діяльності" ( 1160-15 ). { Статтю 56 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI

( 2388-17 ) від 01.07.2010 }

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають

обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України

та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути

оскаржені відповідно до законодавства України.

Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку

Національний банк не має права вимагати від банків виконання

операцій та інших дій, не передбачених законами України та

нормативними актами Національного банку.

Постановления Правления Национального банка Украины - это нормативно-правовые акты НБУ и акты гражданского законодательства.

[economix_a]

Вы хотели сказать: "В соответствии с каким актом гражданского законодательства, а не только закона (с 01.01.2004 года)?".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

1. Основу цивільного законодавства України становить

Конституція України ( 254к/96-ВР ).

2. Основним актом цивільного законодавства України є

Цивільний кодекс України.

254к/96-ВР )

та цього Кодексу (далі - закон).

Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної

Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини

інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект

закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий

законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з

відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного

кодексу України.

254к/96-ВР ).

4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету

Міністрів України.

Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить

положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються

відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

5. Інші органи державної влади України, органи влади

Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові

акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах,

встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.

6. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території

України.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Національний банк України

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14

　Стаття 15. Повноваження Правління Національного банку

Правління Національного банку:

…

7) видає нормативно-правові акти Національного банку;

…

　Стаття 40. Регулювання розрахунків

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти

розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в

економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і

електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки,

координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення

клірингових операцій та розрахунків. ( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських

розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення

міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини

банків та через їх власні розрахункові системи. ( Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку

Національний банк встановлює обов'язкові для банківської

системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і

фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та

міжнародним стандартам фінансової звітності. { Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від

09.07.2010 }

Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання

та контролю ( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

Національний банк діє як уповноважена державна установа при

застосуванні законодавства України про валютне регулювання і

валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного

регулювання та контролю належать: ( Частина друга статті 44 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від

10.01.2002 )

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних

операцій; ( Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у

тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за

діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та

нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на

здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного

законодавства; ( Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції

Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків

та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних

та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил

валютного регулювання і валютного контролю. ( Частину другу статті

44 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 )

від 10.01.2002 )

Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань,

віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів

державної влади і органів місцевого самоврядування, банків,

підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності,

а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі

постанов Правління Національного банку, а також інструкцій,

положень, правил, що затверджуються постановами Правління

Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та

іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім

випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують

відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно

до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються,

приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України

"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської

діяльності" ( 1160-15 ). { Статтю 56 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI

( 2388-17 ) від 01.07.2010 }

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають

обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України

та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути

оскаржені відповідно до законодавства України.

Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку

Національний банк не має права вимагати від банків виконання

операцій та інших дій, не передбачених законами України та

нормативними актами Національного банку.

Постановления Правления Национального банка Украины - это нормативно-правовые акты НБУ и акты гражданского законодательства.

Уважаемый НБ Украины, Вам как всегда, огромное спасибо!

[economix_a]

Вопрос такой, при заявлении в письме к банку ссылаясь на статью 1051 ЦКУ, (кредит оспариваемый) нужно ли копию письма отправлять нотариусы, дабы банк не смог обратится к нотариусу «вчинти виконавчій напис»????

[НБ Украины]

Вопрос такой, при заявлении в письме к банку ссылаясь на статью 1051 ЦКУ, (кредит оспариваемый) нужно ли копию письма отправлять нотариусы, дабы банк не смог обратится к нотариусу «вчинти виконавчій напис»????

Вы сами ответили на свой вопрос.

Обратите еще внимание на часть вторую статьи 1056 ГК Украины.

[economix_a]

Вы сами ответили на свой вопрос.

Обратите еще внимание на часть вторую статьи 1056 ГК Украины.

Уважаемый НБ Украины, я понимаю вашу образованность и знание в таких вопросах, и поверьте, восхищаюсь вашими бескорыстными трудами в помощь нам заемщикам, но так как я весьма и весьма далек от этого, и пытаюсь сам отбиться и наказать недобросовестный банк, то прошу Вас, указать проще, мне несведущему, нужно, или нет?

[НБ Украины]

Уважаемый НБ Украины, я понимаю вашу образованность и знание в таких вопросах, и поверьте, восхищаюсь вашими бескорыстными трудами в помощь нам заемщикам, но так как я весьма и весьма далек от этого, и пытаюсь сам отбиться и наказать недобросовестный банк, то прошу Вас, указать проще, мне несведущему, нужно, или нет?

Все Ваши письма, в которых описаны юридические факты по исполнению кредитного договора сторонами (о невыдаче кредита полностью или частично, о досудебном споре о сумме долга по кредитному договору) необходимо отправлять в оба адреса: банк и нотариус. В письме ссылайтесь на пункты кредитного договора, но которые не проиворечат актам гражданского законодательства.

Прикладывайте к письму доказательства (в копиях) и нормативно-правовое обоснование (отдельные статьи актов гражданского законодательства).

Копию можно отправить в Национальный банк Украины, если есть нарушения валютного законодательства и кассовой дисциплины (в большинстве случаев есть).

[Siringa]

А у меня возник вот какой философский теоретический вопрос. И я очень надеюсь, что уважаемый НБ Украины тоже поможет прояснить ситуацию.

Итак, к примеру, после затяжной и изнурительной борьбы стороны начинают понимать, что надо подписывать чего-то. Разумные заемщики готовы платить наличность, но в гривне по курсу на день выдачи. Банка естесна добровольно на такое не согласится: 1) пока её действительно не прижать со всех сторон путем тыкания носом в собственные же ошибки, подачи исков на признание недействительности отдельных пунктов и прочих правонарушений банков. (Но как показывает практика, это, канеш, трудно, но возможно) 2) даже если в глубине души и согласиццо, то практически у них отсутствуют в штате разумные юристы, способные правильно технически оформить такое соглашение.

Поэтому вопрос: Как правильно должен быть оформлен сей правочын перевода "невыданного" валютного кредита в гривневый по курсу на день выдачи? Ведь в банке каким-то образом деньги эти выданные числятся, чего -то ж они учитывают

Варианты: а) допсоглашение о переводе остатка в гривну по курсу?

б) новый договор о выдаче нового кредита в гривне и закрытии старого? Тогда что с заставленным имуществом?

Законотворець наш украинский чего-то писал в новой редакции ЗПП про рестуктуризацию, но написанное там плохо сочетается с нашим желанием перевода кредита в тугриках по курсу на день выдачи.

И еще, к примеру, НБУ после продолжительной переписки таки признает факт нарушений валютного законодательства и кассовой дисциплины. Что дальше? В письме от 1994 г. написано: Регіональним управлінням Національного банку України надається право застосовувати до комерційних банків, винних у порушенні касової дисципліни, такі санкції:

- попередження про виявлене порушення, що видається не більше 2-х разів;

- розпорядження про тимчасове припинення касових операцій до усунення недоліків.

Выдаст НБУ попередження про порушення отделению банка, или всему банку в целом. А что делать потом с кредитом, выданным с нарушениями? Я вот не подписываю доп. соглашение с транзитным счетом, требую открытия текущего для погашения кредита. А банка моя уперлась, и я так понимаю, им проще про мой кредит вообще забыть, чем мне текущий счет открывать (как это прописано в Постанове №174). Потому что в таком случае мне надо вообщем-то сперва заново кредит выдать в долларах (с текущего).

Банки сейчас похожи на страусов, пытающихся спрятать голову в асфальт или взять заемщиков "на слабо?". Мне кажется 1) они не осознают, что как бэ проблема есть, и у них тоже (а не только у клиентов) и 2) некому думать и разработать нормальный механизм "легализации" незаконно выданных кредитов.

[АлПет]

Я вот не подписываю доп. соглашение с транзитным счетом, требую открытия текущего для погашения кредита. А банка моя уперлась, и я так понимаю, им проще про мой кредит вообще забыть, чем мне текущий счет открывать (как это прописано в Постанове №174). Потому что в таком случае мне надо вообщем-то сперва заново кредит выдать в долларах (с текущего).

Банки сейчас похожи на страусов, пытающихся спрятать голову в асфальт или взять заемщиков "на слабо?". Мне кажется 1) они не осознают, что как бэ проблема есть, и у них тоже (а не только у клиентов) и 2) некому думать и разработать нормальный механизм "легализации" незаконно выданных кредитов.

Стаття 612.ЦКУ Прострочення боржника

4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 612 Цивільного кодексу України

Коментована стаття передбачає правові наслідки прострочення боржника.

Боржник не буде вважатися таким, що прострочив, якщо він невчасно виконав свій обов'язок внаслідок прострочення кредитора. Так, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання

( например открыть текущий счет, чтобы Вы могли рассчиваться согласно 174) (наприклад, надати транспорт для вивезення товару зі складу продавця або передати технічне завдання для початку конструкторських робіт), невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені коментованою статтею.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 612 Цивільного кодексу України")

Стаття 613. Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства ( постанова 174) чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 613 Цивільного кодексу України

Коментована стаття встановлює правові наслідки прострочення кредитора у зобов'язанні. Кредитор буде вважатися таким, що прострочив, в таких випадках:

2) Якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тут мова йде про дії кредитора, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки. Це може бути надання певної інформації, документів, підготовка завдання для виконання, вчинення дій, спрямованих на прийняття виконання тощо.

3) Якщо він відмовляється повернути боржнику борговий документ або видати розписку, що посвідчує одержання виконання (детально див. коментар до ст. 545 ЦК).

Загальним наслідком прострочення кредитора є зменшення відповідальності боржника за невиконання зобов'язання (ст. 616 ЦК). Виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, законодавством або звичаями ділового обороту необхідних дій (ст. 612 ЦК). Зокрема боржник не повинен сплачувати проценти по грошовим зобов'язанням (ст. 536 ЦК) за час прострочення кредитора.

Прострочення кредитора також може тягнутиме за собою його відповідальність перед боржником у вигляді відшкодування збитків. Така відповідальність кредитора наставатиме в разі наявності загальних умов відповідальності (протиправної поведінки (прострочення), збитків, причинного зв'язку та вини кредитора). У зв'язку з цим коментована стаття передбачає, що кредитор звільняється від відповідальності, а боржник не має права на відшкодування збитків, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або вини осіб, на яких законом чи дорученням кредитора було покладене прийняття виконання (ст. 511 ЦК).

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 613 Цивільного кодексу України")

Если Вы уведомимли банк о желании открыть счет и пользоваться им для погашения кредита, а банк с этим не согласен???!!!, то спокойно не платите НИЧЕГО банку пока он не устранит препятствия для исполнения Ваших обязательств, и за это время не начисляются % и не применяются санкции.

Я думаю, это можно сделать даже без уведомления банка. Банк автоматом должен сделать действия, хотя бы в виде предложения Вам открыть бесплатно счет 2620, необходимый для исполнения обязателств согласно требованиям НПА (пол. 174)

Тоже самое может применить и economix_a с добавлением следующего:

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (инструкции 337 если с кассы через 3739 не попадает на Ваш 2620), а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

(Кодекс цивільний, ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV "Цивільний кодекс України")

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 526 Цивільного кодексу України

Коментованою статтею встановлюються загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Належність виконання зобов'язання є оціночною категорією. Оцінка належності здійснюється на підставі основних критеріїв, встановлених коментованою статтею. Перелік таких критеріїв визначений в порядку приорітету, отже при визначенні належності слід виходити із того, чи відповідає виконання наведеним критеріям. Критерії належного виконання можна умовно поділити на дві групи: 1) основні критерії; 2) додаткові критерії.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести відповідність виконання умовам договору та вимогам Цивільного кодексу та іншим актам законодавства. Оскільки статтями 9 та 627 ЦК визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору, для визначення належності виконання зобов'язання перш за все необхідно встановити, чи відповідає виконання умовам укладеного сторонами цивільно-правового договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні (ст. 638 ЦК), або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання. Наприклад, якщо сторони узгодили в договорі купівлі-продажу, що товар має бути наданий продавцем у святковій упаковці, невиконання цієї умови буде свідчити про неналежне виконання зобов'язання продавцем, незважаючи на те, що умова про упаковку товару не відноситься до істотних умов договору купівлі-продажу.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести також і відповідність виконання вимогам ЦК та інших актів цивільного законодавства. Такі вимоги діють або якщо сторони не визначили інших правил в договорі, або якщо ці норми є імперативними.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 526 Цивільного кодексу України")

Стаття 545. Підтвердження виконання зобов'язання

1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

3. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку (квитанц1ю до заяви на переказ гот1вки оформлену НАЛЕЖНИМ чином, тобто у в1дпов1дност1 до 1нструкц11 337 з обовязковим рекв1зитом -- рахунок 2620) боржник має право затримати виконання зобов'язання. ( не платити зовс1м) У цьому разі настає прострочення кредитора.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 545 Цивільного кодексу України

Коментована стаття містить важливі правила підтвердження виконання цивільно-правових зобов'язань. Оскільки виконання зобов'язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК), підтвердження факту та належності виконання має важливе значення в разі виникнення спорів між сторонами зобов'язання.

Загальне правило коментованої статті говорить про обов'язкове письмове підтвердження одержання виконання кредитором. На підтвердження одержаного виконання частково або в повному обсязі кредитор має видати боржникові розписку. Коментована стаття не містить вимог до форми та змісту розписки (хоча зрозуміло, що виходячи із суті поняття "розписка" вона обов'язково має бути складена у письмовій формі). Змістом розписки має бути твердження, що боржник надав, а кредитор прийняв виконання зобов'язання в повному обсязі або частково із зазначенням обсягу (частки) виконання. Бажано вказати в розписці підставу виникнення зобов'язання (наприклад, договір або завдання шкоди) та суть виконання, здійсненого боржником (сплата грошей, передача речі тощо). Відмова кредитора повернути борговий документ або видати розписку розцінюється ЦК як прострочення кредитора (ст. 613 ЦК). В такому випадку боржник вправі затримати виконання зобов'язання до виконання кредитором обов'язку повернути борговий документ або видати розписку.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 545 Цивільного кодексу України")

Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 599 Цивільного кодексу України

Суб'єкти цивільних правовідносин вступають у зобов'язання для того, щоб досягти певної мети. У зв'язку з цим виконання зобов'язання, тобто досягнення мети сторін, є найпоширенішим та основним способом припинення зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до положень коментованої статті зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці тощо.

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 610 Цивільного кодексу України

Коментована стаття надає визначення порушення зобов'язання, яке буває двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання. Про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання.

Другим випадком порушення зобов'язання є його неналежне виконання. Неналежне виконання визначається коментованою статтею як порушення умов, визначених змістом зобов'язання. Поняття належного виконання зобов'язання надається ст. 526 ЦК. В разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 610 Цивільного кодексу України")

Скооперируйте это с сообщением НБ Украины Сообщение #2055 на стр.103 и флаг Вам в руки (успехов)

[stairtov]

Стаття 612.ЦКУ Прострочення боржника

4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 612 Цивільного кодексу України

Коментована стаття передбачає правові наслідки прострочення боржника.

Боржник не буде вважатися таким, що прострочив, якщо він невчасно виконав свій обов'язок внаслідок прострочення кредитора. Так, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання

( например открыть текущий счет, чтобы Вы могли рассчиваться согласно 174) (наприклад, надати транспорт для вивезення товару зі складу продавця або передати технічне завдання для початку конструкторських робіт), невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені коментованою статтею.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 612 Цивільного кодексу України")

Стаття 613. Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства ( постанова 174) чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 613 Цивільного кодексу України

Коментована стаття встановлює правові наслідки прострочення кредитора у зобов'язанні. Кредитор буде вважатися таким, що прострочив, в таких випадках:

2) Якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тут мова йде про дії кредитора, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки. Це може бути надання певної інформації, документів, підготовка завдання для виконання, вчинення дій, спрямованих на прийняття виконання тощо.

3) Якщо він відмовляється повернути боржнику борговий документ або видати розписку, що посвідчує одержання виконання (детально див. коментар до ст. 545 ЦК).

Загальним наслідком прострочення кредитора є зменшення відповідальності боржника за невиконання зобов'язання (ст. 616 ЦК). Виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, законодавством або звичаями ділового обороту необхідних дій (ст. 612 ЦК). Зокрема боржник не повинен сплачувати проценти по грошовим зобов'язанням (ст. 536 ЦК) за час прострочення кредитора.

Прострочення кредитора також може тягнутиме за собою його відповідальність перед боржником у вигляді відшкодування збитків. Така відповідальність кредитора наставатиме в разі наявності загальних умов відповідальності (протиправної поведінки (прострочення), збитків, причинного зв'язку та вини кредитора). У зв'язку з цим коментована стаття передбачає, що кредитор звільняється від відповідальності, а боржник не має права на відшкодування збитків, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або вини осіб, на яких законом чи дорученням кредитора було покладене прийняття виконання (ст. 511 ЦК).

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 613 Цивільного кодексу України")

Если Вы уведомимли банк о желании открыть счет и пользоваться им для погашения кредита, а банк с этим не согласен???!!!, то спокойно не платите НИЧЕГО банку пока он не устранит препятствия для исполнения Ваших обязательств, и за это время не начисляются % и не применяются санкции.

Я думаю, это можно сделать даже без уведомления банка. Банк автоматом должен сделать действия, хотя бы в виде предложения Вам открыть бесплатно счет 2620, необходимый для исполнения обязателств согласно требованиям НПА (пол. 174)

Тоже самое может применить и economix_a с добавлением следующего:

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (инструкции 337 если с кассы через 3739 не попадает на Ваш 2620), а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

(Кодекс цивільний, ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV "Цивільний кодекс України")

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 526 Цивільного кодексу України

Коментованою статтею встановлюються загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Належність виконання зобов'язання є оціночною категорією. Оцінка належності здійснюється на підставі основних критеріїв, встановлених коментованою статтею. Перелік таких критеріїв визначений в порядку приорітету, отже при визначенні належності слід виходити із того, чи відповідає виконання наведеним критеріям. Критерії належного виконання можна умовно поділити на дві групи: 1) основні критерії; 2) додаткові критерії.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести відповідність виконання умовам договору та вимогам Цивільного кодексу та іншим актам законодавства. Оскільки статтями 9 та 627 ЦК визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору, для визначення належності виконання зобов'язання перш за все необхідно встановити, чи відповідає виконання умовам укладеного сторонами цивільно-правового договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні (ст. 638 ЦК), або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання. Наприклад, якщо сторони узгодили в договорі купівлі-продажу, що товар має бути наданий продавцем у святковій упаковці, невиконання цієї умови буде свідчити про неналежне виконання зобов'язання продавцем, незважаючи на те, що умова про упаковку товару не відноситься до істотних умов договору купівлі-продажу.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести також і відповідність виконання вимогам ЦК та інших актів цивільного законодавства. Такі вимоги діють або якщо сторони не визначили інших правил в договорі, або якщо ці норми є імперативними.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 526 Цивільного кодексу України")

Стаття 545. Підтвердження виконання зобов'язання

1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

3. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку (квитанц1ю до заяви на переказ гот1вки оформлену НАЛЕЖНИМ чином, тобто у в1дпов1дност1 до 1нструкц11 337 з обовязковим рекв1зитом -- рахунок 2620) боржник має право затримати виконання зобов'язання. ( не платити зовс1м) У цьому разі настає прострочення кредитора.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 545 Цивільного кодексу України

Коментована стаття містить важливі правила підтвердження виконання цивільно-правових зобов'язань. Оскільки виконання зобов'язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК), підтвердження факту та належності виконання має важливе значення в разі виникнення спорів між сторонами зобов'язання.

Загальне правило коментованої статті говорить про обов'язкове письмове підтвердження одержання виконання кредитором. На підтвердження одержаного виконання частково або в повному обсязі кредитор має видати боржникові розписку. Коментована стаття не містить вимог до форми та змісту розписки (хоча зрозуміло, що виходячи із суті поняття "розписка" вона обов'язково має бути складена у письмовій формі). Змістом розписки має бути твердження, що боржник надав, а кредитор прийняв виконання зобов'язання в повному обсязі або частково із зазначенням обсягу (частки) виконання. Бажано вказати в розписці підставу виникнення зобов'язання (наприклад, договір або завдання шкоди) та суть виконання, здійсненого боржником (сплата грошей, передача речі тощо). Відмова кредитора повернути борговий документ або видати розписку розцінюється ЦК як прострочення кредитора (ст. 613 ЦК). В такому випадку боржник вправі затримати виконання зобов'язання до виконання кредитором обов'язку повернути борговий документ або видати розписку.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 545 Цивільного кодексу України")

Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 599 Цивільного кодексу України

Суб'єкти цивільних правовідносин вступають у зобов'язання для того, щоб досягти певної мети. У зв'язку з цим виконання зобов'язання, тобто досягнення мети сторін, є найпоширенішим та основним способом припинення зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до положень коментованої статті зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці тощо.

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 610 Цивільного кодексу України

Коментована стаття надає визначення порушення зобов'язання, яке буває двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання. Про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання.

Другим випадком порушення зобов'язання є його неналежне виконання. Неналежне виконання визначається коментованою статтею як порушення умов, визначених змістом зобов'язання. Поняття належного виконання зобов'язання надається ст. 526 ЦК. В разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.

(Науково-практичний коментар, ІАЦ "ЛІГА", від 15.11.2007, "Науково-практичний коментар до статті 610 Цивільного кодексу України")

Скооперируйте это с сообщением НБ Украины Сообщение #2055 на стр.103 и флаг Вам в руки (успехов)

2.5 года только и говорю самый верный способ справится с безпределом это устроить ответный безпредел на законных основаниях

возмите к примеру "" ТИХИЙ БУНТ "" ТЕМА С ЗАХИСТА ... НЕТ ВСЕ ЧЕГОТО БОЯТСЯ ВЗВЕШИВАЮТ

чего взвешивать и думать когда юни юже давно всех обвесили и передумали

,hfdj что это направление опять поднимается .. и только не ищите оправданий --\\оправдание это один из способов замылить свою трусость неспособность несостоятельность \\

надо просто делать ...

все 2 года назад побежали по судам при этом будучи не готовыми общатся с ними \\это таже система бюрократов которая работает на власть \\

а способ был и есть это не платить не выполнять преступны и незаконные условия

но сами виновны что позволяете \\\ эсли платите то согласны \\ а перевод в плоскость судов это как способ оправдатся

[Бонар]

Є така думка,

В продовження розмови:

"Для визнання правочину недійсним на підставі ст.232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника:

представник усвідомлює, що вчиняє правочин в супереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо усвідомлює) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятвливих наслідків для довірителя . При цьому не має значення , чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю."...

Ми тут говорили на початку про бух. документи банку, а саме про Бухгалтерський облік, про касові операції банків...

Усі ці операції повинні відповідати НПА НБУ.

В кожному в банку має бути положення про бухоблік, про касові операції ., ЯКЕ ПОВИННО ПОВТОРЮВАТИ СЛОВО СЛОВО НПА НБУ - це свого

роду публічний документ для перевірки НБУ....

1. Витребуваємо такі положення

2. Співставляємо відповідні пункти таких положень з касовими документами.

3. І робимо висновок, що ПРЕДСТАВНИК всупереч інтересам ДОВІРИТЕЛЯ уклав правочин, та видав кошти ....(якщо видав)

Мається на увазі наступне:

Довіритель- це Київ- дирекція

Представник - це філіал банку в місті..

Тобто виходить, що філіал, який діє на підставі Довіреності Дирекціїї (КИєва) уклав угоди всупереч інтересам Довірителя...

От я випадков знайшов по своєму улюбленому Укрсоцбанку:

==========================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Правління

АКБ „Укрсоцбанк”

(Протокол №23 від 24.07.2007 року)

Зі змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»

(протокол №15 від 10.06.2008 року)

Зі змінами та доповненнями, затвердженими директором Департаменту банківської організації та методології «Укрсоцбанк» Рангіно П.Л. 22.10.2010

ПРАВИЛА ОБСЛУГОВУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОТОЧНИХ (КРІМ КАРТКОВИХ) РАХУНКІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ВІДКРИТИХ В ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ „УКРСОЦБАНК”

(нова редакція)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відкриття та обслуговування поточних (крім карткових) рахунків фізичних осіб (надалі – „Клієнт”) у Публічному акціонерному товаристві „Укрсоцбанк”, його відділеннях (надалі – „Банк”), в подальшому разом – „Сторони”, а окремо – „Сторона”, здійснюються на підставі укладеного між Банком і Клієнтом Договору банківського рахунка (надалі – „Договір”), Правил обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків фізичних осіб, відкритих у Публічному акціонерному товаристві „Укрсоцбанк” (надалі – „Правила”), Тарифів на основні послуги з розрахунково-касового обслуговування (надалі за текстом – „Тарифи”), які затверджуються Рішеннями Тарифного комітету ПАТ „Укрсоцбанк” та оприлюднюються шляхом їх розміщення на інформаційних стендах в приміщеннях Банку та на сайті www.usb.com.ua.

4. ПОРЯДОК ОБСЛУГОВУВАННЯ РАХУНКУ КЛІЄНТА

Банк відкриває Клієнту Рахунок з метою зарахування на нього грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до режиму використання Рахунку, передбаченого чинним законодавством України та умовами Договору.

Банк відкриває Клієнту Рахунок у день надання Клієнтом всіх необхідних документів згідно з нормативно - правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу.

Внесення на Рахунок грошових коштів готівковим шляхом здійснюється Клієнтом в касу Банку на підставі заяви на переказ готівки та підтверджується видачею Банком квитанції до неї та виписки по Рахунку, з проставленими на них підписом працівника Банку та відбитку печатки (штампу).

.....

4. ПОРЯДОК ОБСЛУГОВУВАННЯ РАХУНКУ КЛІЄНТА

Банк відкриває Клієнту Рахунок з метою зарахування на нього грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до режиму використання Рахунку, передбаченого чинним законодавством України та умовами Договору.

Банк відкриває Клієнту Рахунок у день надання Клієнтом всіх необхідних документів згідно з нормативно - правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу.

Внесення на Рахунок грошових коштів готівковим шляхом здійснюється Клієнтом в касу Банку на підставі заяви на переказ готівки та підтверджується видачею Банком квитанції до неї та виписки по Рахунку, з проставленими на них підписом працівника Банку та відбитку печатки (штампу).

......

Видача Клієнту готівкових коштів з Рахунку здійснюється у разі пред’явлення Клієнтом паспорту, або встановленого чинним законодавством документу, що його замінює, на підставі заяви на видачу готівки та підтверджується видачею Банком другого екземпляру заяви на видачу готівки та виписки по Рахунку, які підписуються працівником Банку та скріплюються відбитком печатки (штампу).

7. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Банк зобов'язаний:

- надавати Клієнту Послуги відповідно до вимог чинного законодавства України, умов Договору та положень цих Правил;

- виконувати доручення Клієнта на здійснення договірного списання коштів з його Рахунку на користь третіх осіб, у випадку, якщо таке доручення передбачено умовами Договору та/або додатковою угодою до Договору;

- надавати Клієнту виписку з Рахунку після здійснення кожної операції, здійсненої за його участі, а також на вимогу Клієнта та за період, зазначений Клієнтом;

- за належно оформленим запитом Клієнта надавати дублікати виписок з Рахунку, а також копії документів щодо операцій за Рахунком за плату, визначену Тарифами (Тарифним пакетом);

- у разі купівлі у Клієнта нерозмінного залишку іноземної валюти за гривні через касу Банку, здійснювати таку купівлю за курсом, встановленим на час здійснення операції у касі Банку;

- нараховувати та сплачувати Клієнту проценти на залишки коштів, що знаходяться на Рахунку, відповідно до умов, визначених Договором та цими Правилами;

- забезпечити збереження банківської таємниці операцій, що проводяться за Рахунком, згідно з чинним законодавством України.

Клієнт має право:

- вільно розпоряджатися коштами на Рахунку в межах наявного залишку, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України для рахунків відповідного виду, а також умовами Договору;

- вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших Послуг за Договором;

- протягом 1 (одного) місяця після отримання від Банку виписки про суму залишків коштів на Рахунку станом на 1 січня надавати Банку підтвердження або заперечення такої суми. Якщо Клієнт не підтвердить суму залишків коштів на Рахунку протягом строку, визначеного вище, такі суми вважаються підтвердженими ним;

- у будь-який час розірвати Договір з власної ініціативи та закрити Рахунок на підставі своєї заяви за умови відсутності заборгованості за наданими Послугами та/або заборгованості з відшкодування Банку завданих збитків, а також пені.

Клієнт зобов’язаний:

- в день укладення Договору надати Банку повний пакет документів, необхідний для відкриття Рахунку, відповідно до переліку, визначеного нормативно – правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу;

- здійснювати розрахунки в межах залишку коштів на Рахунку та протягом встановленого в Банку операційного часу;

- використовувати Рахунок з урахуванням вимог, передбачених положеннями чинного законодавства України для рахунків відповідного виду, а також умовами Договору;

- не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі виявлені неточності або помилки у виписках з Рахунку та інших документах та/або про невизнання (непідтвердження) розміру залишків на Рахунку;

- у триденний строк з дня, коли йому стало відомо про помилково зараховані на Рахунок кошти, повернути їх Банку, якщо помилковий переказ стався з вини останнього;

- виконувати вимоги чинного законодавства України, в тому числі, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та інших нормативно - правових актів Національного банку України.

==========

Я думаю, що достатньо ...

[VIB]

Уважаемый НБ Украины!

Уважаемые коллеги-форумчане!

Прошу Вашего Внимания !!!

Можно ли считать данный документ подтверждением чего-либо?

[Йивгеней]

Это личное мнение написавшего, базирующееся непонятно на чем.

Фактических подтверждений нет.

[Бонар]

Є така думка,

В продовження розмови:

"Для визнання правочину недійсним на підставі ст.232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника:

представник усвідомлює, що вчиняє правочин в супереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо усвідомлює) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятвливих наслідків для довірителя . При цьому не має значення , чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю."...

Ми тут говорили на початку про бух. документи банку, а саме про Бухгалтерський облік, про касові операції банків...

Усі ці операції повинні відповідати НПА НБУ.

В кожному в банку має бути положення про бухоблік, про касові операції ., ЯКЕ ПОВИННО ПОВТОРЮВАТИ СЛОВО СЛОВО НПА НБУ - це свого

роду публічний документ для перевірки НБУ....

1. Витребуваємо такі положення

2. Співставляємо відповідні пункти таких положень з касовими документами.

3. І робимо висновок, що ПРЕДСТАВНИК всупереч інтересам ДОВІРИТЕЛЯ уклав правочин, та видав кошти ....(якщо видав)

Мається на увазі наступне:

Довіритель- це Київ- дирекція

Представник - це філіал банку в місті..

Тобто виходить, що філіал, який діє на підставі Довіреності Дирекціїї (КИєва) уклав угоди всупереч інтересам Довірителя...

От я випадков знайшов по своєму улюбленому Укрсоцбанку:

==========================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Правління

АКБ „Укрсоцбанк”

(Протокол №23 від 24.07.2007 року)

Зі змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк»

(протокол №15 від 10.06.2008 року)

Зі змінами та доповненнями, затвердженими директором Департаменту банківської організації та методології «Укрсоцбанк» Рангіно П.Л. 22.10.2010

ПРАВИЛА ОБСЛУГОВУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОТОЧНИХ (КРІМ КАРТКОВИХ) РАХУНКІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ВІДКРИТИХ В ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ „УКРСОЦБАНК”

(нова редакція)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відкриття та обслуговування поточних (крім карткових) рахунків фізичних осіб (надалі – „Клієнт”) у Публічному акціонерному товаристві „Укрсоцбанк”, його відділеннях (надалі – „Банк”), в подальшому разом – „Сторони”, а окремо – „Сторона”, здійснюються на підставі укладеного між Банком і Клієнтом Договору банківського рахунка (надалі – „Договір”), Правил обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків фізичних осіб, відкритих у Публічному акціонерному товаристві „Укрсоцбанк” (надалі – „Правила”), Тарифів на основні послуги з розрахунково-касового обслуговування (надалі за текстом – „Тарифи”), які затверджуються Рішеннями Тарифного комітету ПАТ „Укрсоцбанк” та оприлюднюються шляхом їх розміщення на інформаційних стендах в приміщеннях Банку та на сайті www.usb.com.ua.

4. ПОРЯДОК ОБСЛУГОВУВАННЯ РАХУНКУ КЛІЄНТА

Банк відкриває Клієнту Рахунок з метою зарахування на нього грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до режиму використання Рахунку, передбаченого чинним законодавством України та умовами Договору.

Банк відкриває Клієнту Рахунок у день надання Клієнтом всіх необхідних документів згідно з нормативно - правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу.

Внесення на Рахунок грошових коштів готівковим шляхом здійснюється Клієнтом в касу Банку на підставі заяви на переказ готівки та підтверджується видачею Банком квитанції до неї та виписки по Рахунку, з проставленими на них підписом працівника Банку та відбитку печатки (штампу).

.....

4. ПОРЯДОК ОБСЛУГОВУВАННЯ РАХУНКУ КЛІЄНТА

Банк відкриває Клієнту Рахунок з метою зарахування на нього грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до режиму використання Рахунку, передбаченого чинним законодавством України та умовами Договору.

Банк відкриває Клієнту Рахунок у день надання Клієнтом всіх необхідних документів згідно з нормативно - правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу.

Внесення на Рахунок грошових коштів готівковим шляхом здійснюється Клієнтом в касу Банку на підставі заяви на переказ готівки та підтверджується видачею Банком квитанції до неї та виписки по Рахунку, з проставленими на них підписом працівника Банку та відбитку печатки (штампу).

......

Видача Клієнту готівкових коштів з Рахунку здійснюється у разі пред’явлення Клієнтом паспорту, або встановленого чинним законодавством документу, що його замінює, на підставі заяви на видачу готівки та підтверджується видачею Банком другого екземпляру заяви на видачу готівки та виписки по Рахунку, які підписуються працівником Банку та скріплюються відбитком печатки (штампу).

7. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Банк зобов'язаний:

- надавати Клієнту Послуги відповідно до вимог чинного законодавства України, умов Договору та положень цих Правил;

- виконувати доручення Клієнта на здійснення договірного списання коштів з його Рахунку на користь третіх осіб, у випадку, якщо таке доручення передбачено умовами Договору та/або додатковою угодою до Договору;

- надавати Клієнту виписку з Рахунку після здійснення кожної операції, здійсненої за його участі, а також на вимогу Клієнта та за період, зазначений Клієнтом;

- за належно оформленим запитом Клієнта надавати дублікати виписок з Рахунку, а також копії документів щодо операцій за Рахунком за плату, визначену Тарифами (Тарифним пакетом);

- у разі купівлі у Клієнта нерозмінного залишку іноземної валюти за гривні через касу Банку, здійснювати таку купівлю за курсом, встановленим на час здійснення операції у касі Банку;

- нараховувати та сплачувати Клієнту проценти на залишки коштів, що знаходяться на Рахунку, відповідно до умов, визначених Договором та цими Правилами;

- забезпечити збереження банківської таємниці операцій, що проводяться за Рахунком, згідно з чинним законодавством України.

Клієнт має право:

- вільно розпоряджатися коштами на Рахунку в межах наявного залишку, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України для рахунків відповідного виду, а також умовами Договору;

- вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та надання інших Послуг за Договором;

- протягом 1 (одного) місяця після отримання від Банку виписки про суму залишків коштів на Рахунку станом на 1 січня надавати Банку підтвердження або заперечення такої суми. Якщо Клієнт не підтвердить суму залишків коштів на Рахунку протягом строку, визначеного вище, такі суми вважаються підтвердженими ним;

- у будь-який час розірвати Договір з власної ініціативи та закрити Рахунок на підставі своєї заяви за умови відсутності заборгованості за наданими Послугами та/або заборгованості з відшкодування Банку завданих збитків, а також пені.

Клієнт зобов’язаний:

- в день укладення Договору надати Банку повний пакет документів, необхідний для відкриття Рахунку, відповідно до переліку, визначеного нормативно – правовими актами Національного банку України, а також законами України з питань фінансового моніторингу;

- здійснювати розрахунки в межах залишку коштів на Рахунку та протягом встановленого в Банку операційного часу;

- використовувати Рахунок з урахуванням вимог, передбачених положеннями чинного законодавства України для рахунків відповідного виду, а також умовами Договору;

- не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі виявлені неточності або помилки у виписках з Рахунку та інших документах та/або про невизнання (непідтвердження) розміру залишків на Рахунку;

- у триденний строк з дня, коли йому стало відомо про помилково зараховані на Рахунок кошти, повернути їх Банку, якщо помилковий переказ стався з вини останнього;

- виконувати вимоги чинного законодавства України, в тому числі, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та інших нормативно - правових актів Національного банку України.

==========

Я думаю, що достатньо ...

[alexburko]

Или я зарапортовался, или... В-общем, поправьте меня, если я ошибаюсь.

... До 2009-го года ни один банк не имел в Додатке к письменному Дозволу пункта об разрешении на проведение кассовых операций с наличной иностранной валютой, так?

Следовательно, договора, по которым кредиты выдавались наличной иностранной валютой в обход текущего счета - есть недействительны ввиду отсутствия у банка субъектных полномочий на подобные операции.

Достаточно ли одного этого, чтобы подать выигрышный иск о недействительности кредитного договора по статье 227 ГКУ?

(очень хочется попроще, поэтому...)

[НБ Украины]

Или я зарапортовался, или... В-общем, поправьте меня, если я ошибаюсь.

... До 2009-го года ни один банк не имел в Додатке к письменному Дозволу пункта об разрешении на проведение кассовых операций с наличной иностранной валютой, так?

Следовательно, договора, по которым кредиты выдавались наличной иностранной валютой в обход текущего счета - есть недействительны ввиду отсутствия у банка субъектных полномочий на подобные операции.

Достаточно ли одного этого, чтобы подать выигрышный иск о недействительности кредитного договора по статье 227 ГКУ?

(очень хочется попроще, поэтому...)

А после 2009 года?

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v4027500-11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41979 сообщение #1969 22.11.11 13:54

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41966 сообщение #1963 22.11.11 11:38

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=41962 сообщение # 1960 22.11.11 10:24

://http://antiraid.com.ua/forum/index....10:24

[/color]В 2011 году впервые появилось понятие "генеральная лицензия" в нормативно-правовых актах НБУ. А не решения ли судов по ПАТ "ОТП Банк" вынудили принять данное постановление № 281 от 15.08.11 (вступило в силу 30.09.11) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1054-11 ?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43073 сообщение #50 10.12.11 13:49

А может быть нынешнее руководство Национального банка Украины уже не желает "тихо" прикрывать нарушения недоброовестных коммерческих банков, а в некоторых случаях кто-то из бывших сотрудников участвовал (http://www.mignews.com.ua/ru/articles/92934.html) в их совершении? Генеральная прокуратура Украины задает один и тот же вопрос: "Исли Вы видели нарушения некоторых коммерческих банков и временных администраций, то почему не заявляли об этом в прокуратуру?"

[Siringa]

Один и з вариантов. Допустим, у Вас был предыдущий кредитный договор, но Вы его еще не вернули полностью, и Вы оформили новый кредитный договор на потребительские цели.

Банк мемориальным ордером зачислил Вам денежные средства на текущий счет согласно нового кредитного договора. Частично Вы взяли наличкой (заявка действительная). А оставшуюся сумму Банк сам, без вашего разрешения, списал с Вашего текущего счета мемориальным ордером денежные средства для погашения Вашего предыдущего кредита.

Вы погасили предыдущий кредит? Какие у Вас доказательства? Не сторнирует ли банк ошибочную проводку (списание мемориальным ордером с текущего счета на погашение предыдущего кредита), и не будет ли взыскивать долг по предыдущему кредиту? Какую сумму денежных средств Вы получили по новому кредиту?

Ситуация реальная, которая иногда возникает после реструктуризации задолженности по предыдущему кредиту. Причина ошибки проста - сотрудники банка побоялись дать заемщику наличные денежные средства на руки для погашения предыдущего кредита, а вернее всего, предыдущий валютный кредит реально не выдавался. Т.е. ранее, вместо "валютного" кредита был выдан гривневый кредит и осуществлена валютно-обменная операция. Если бы заемщик получил наличную иностранную валюту по новому кредиту и погасил долг по предыдущему кредиту через кассу банка, то выявилась бы данная фальшивая операция выдачи псевдовалютного предыдущего кредита. Поэтому и проводилась данная операция банком мемориальным ордером.

А не похожа ли эта ситуация с "выдачей"/"погашением" валютного кредита швейцарскими франками и якобы их "продажей"/"покупкой" на межбанке?

Уважаемый НБ Украины, вот я о том и задумалась (ну раз банка любимая не хочет об этом думать, дык приходиццо клиенту самому размышлять). Банк выдал вместо валютного гривневый кредит со счета 2233. Допустим, путем разных манипуляций клиенту удается склонить банку к мысли, что надо как-то идти на встречу клиенту. Чисто интуитивно, мое мнение, что дабы банке всё замять лучше всего погасить по докам предыдущий кредит по первоначальному кредитному договору и заключить с клиентом новый в гривне, красивый и симпотишный, согласно закону зпп и нпа нбу, переведя остаток по курсу в гривне на день выдачи (клиент на это согласен ;-)) Но, я так понимаю, закрыть предыдущий кредит через кассу легальным образом не получается, иначе всплывет незаконность предыдущего кредита. Как правильно банк должен оформить такую операцию?

[НБ Украины]

Уважаемый НБ Украины, вот я о том и задумалась (ну раз банка любимая не хочет об этом думать, дык приходиццо клиенту самому размышлять). Банк выдал вместо валютного гривневый кредит со счета 2233. Допустим, путем разных манипуляций клиенту удается склонить банку к мысли, что надо как-то идти на встречу клиенту. Чисто интуитивно, мое мнение, что дабы банке всё замять лучше всего погасить по докам предыдущий кредит по первоначальному кредитному договору и заключить с клиентом новый в гривне, красивый и симпотишный, согласно закону зпп и нпа нбу, переведя остаток по курсу в гривне на день выдачи (клиент на это согласен ;-)) Но, я так понимаю, закрыть предыдущий кредит через кассу легальным образом не получается, иначе всплывет незаконность предыдущего кредита. Как правильно банк должен оформить такую операцию?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41076 сообщение #24 6.11.11 18:35

[Йивгеней]

Уважаемый НБ Украины, вот я о том и задумалась (ну раз банка любимая не хочет об этом думать, дык приходиццо клиенту самому размышлять). Банк выдал вместо валютного гривневый кредит со счета 2233. Допустим, путем разных манипуляций клиенту удается склонить банку к мысли, что надо как-то идти на встречу клиенту. Чисто интуитивно, мое мнение, что дабы банке всё замять лучше всего погасить по докам предыдущий кредит по первоначальному кредитному договору и заключить с клиентом новый в гривне, красивый и симпотишный, согласно закону зпп и нпа нбу, переведя остаток по курсу в гривне на день выдачи (клиент на это согласен ;-)) Но, я так понимаю, закрыть предыдущий кредит через кассу легальным образом не получается, иначе всплывет незаконность предыдущего кредита. Как правильно банк должен оформить такую операцию?

Задавятся - но не будут они переводить. За ними вся судебная система. Её можно сломать только массовой ДДоС атакой заемщиков. А пока суды - единичные, а подкованных заемщиков 1/0.

[Siringa]

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.12

Ваше заявление о незаконности действий банка при выдаче кредита наличной иностранной валюты сосссудного счета не будет лишним в прокуратуре. Нормативно-правовые акты НБУ необходимо исполнять всем без исключения.

Заява в НБУ о нарушениях валютного законодательства и кассовой дисциплины составлена. В ней ссылаюсь на нарушения при выдачи наличности и на нарушения при приеме наличности (прикладываю квитанции об оплате, ну и плюс письма НБУ, как было рекомендовано НБ Украины выше). Еще один нюанс - отделение -нарушитель сейчас переведено в безбалансовое отделение (как бы и "наказывать" некого).

Прошу совета, по поводу того, правильно ли составлена "просительная часть":

ПРОШУ:

1.Провести перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «*** відділення Промінвестбанку в м. Київ» валютного законодавства України, а саме п. 2.5, 2.8, абз. 5 п. 3.3 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4.04.200 р. за №209/4430, нормативно-правових актів Національного банку України п. 4. Глави 3 Розділу ІІІ та п.3 Глави 2 Розділу ІІІ "Інструкції про касові операції в банках України", що затверджена постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р. та п.2.1.1 "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України", що затверджене Постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998р.

2. Притягнути ПАТ «Промінвестбанк» до відповідальності за порушення під час надання кредитних послуг за кредитним договором №*****-к від 21.06.2006 р. У разі наявності підстав, - позбавити банк ліцензій на здійснення банківської діяльності.

3. Відповідь за результатами розгляду моєї заяви прошу надіслати у десятиденний строк за адресою:

Правильно ли составлены мной пункты 1 и 2 в части "прошу"? Как можно ускорить сроки рассмотрения письма? Согласно Закона "Про звернення громадян" у органов, куда громадяны звертаються, есть месяц. И раньше этого срока они никак не чешутся, особенно, если ответ "неудобный", а не просто послать в сад.

Имеет ли смысл в шапке письма сразу же указать и адрес Ген. прокуратуры? Или лучше сперва подождать ответа НБУ?

[Siringa]

Задавятся - но не будут они переводить. За ними вся судебная система. Её можно сломать только массовой ДДоС атакой заемщиков. А пока суды - единичные, а подкованных заемщиков 1/0.

Суд на данном этапе "спрыгнул", банка затаилась, клиент понимает, шо борьба не закончена и надо давить дальше ;-)

[Йивгеней]

Мы в третейке к сожалению не имеем возможности что-либо доказать. Там суд 100% банковский.

Вот бы уважаемый НБ Украины подсказал, как сломать третейскую оговорку - а уж после перевода в суд общей юрисдикции - я бы повоевал по Заяве ого-го.