17% от МинсДоха. Как с этим бороться?

[sova]

С начала года пошли уведомления о начислении 17% подоходного налога для заемщиков, которым производились списания части долга (пени, штрафов и т.д.).

Думаю в этом году придется нарабатывать практику еще и по этому вопросу.

Нашел в реестре только одно положительное решение по данному виду споров:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36248013

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                            ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                              

 

13 грудня 2013 р. Справа № 804/15039/13-а             Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є.   розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 року ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - Лівобережна ОДПІ, відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»:

- від 08.11.2013 року № 0009181703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 181 266,13грн., з них: 145 012,91грн. - за основним платежем та 36 253,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та

- від 08.11.2013 року № 0009191703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 170,00грн., з них: 0,00грн. - за основним платежем та 170грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Акт перевірки 05.11.2013 р. №1304/17-3/НОМЕР_3 документально не підтверджений, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Зокрема, позивач зауважує, що є цілком безпідставними висновки відповідача про порушення з боку ОСОБА_3 п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України за не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки  анулювання (прощення) АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за пенею у розмірі 853 017,12грн. за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 не є тотожним отриманому додатковому благу, яке за положенням Податкового кодексу України  має бути оподатковано. Окрім того, позивач вважає, що в ході перевірки відповідачем помилково зроблено висновок про невиконання платником податку ОСОБА_3 обов'язку подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, оскільки протягом 2012 року будь-якого іншого доходу, окрім заробітної плати, виплаченої ТОВ «Малібу Україна», позивачем отримано не було. З урахуванням зазначеного, позивач стверджує, що порушень закону з її боку не було, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Від відповідача надійшли до суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими з урахуванням того, що Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач наполягає, що у даному випадку позивач від податкового агента АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав дохід у розмірі 853 017,12грн. як додаткового блага внаслідок анулювання (прощення) заборгованості за пенею у кредитному договорі №014/113142/3101/74, укладеного 27.09.2006 року. Проте, позивачем не утримано та не перераховано податку до бюджету з отриманого доходу, що є порушенням закону та тягне за собою визначену законом відповідальність. Оскільки позивачем не сплачено податку на доход та не відображено у річній декларації за 2012 рік отримані блага, податковим органом правомірно донараховано позивачу означене податкове зобов'язання та застосовано відповідні штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. На підставі вищенаведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.    

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.          

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом  встановлено, що у період з 31.10.2013 року по 01.11.2013 року на підставі ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, наказу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області №485 від 30.10.2013 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Каторгіною А.О. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 05.11.2013р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська складено акт №1304/17-3/НОМЕР_3 (а.с.6-14).

За висновками акту №1304/17-3/НОМЕР_3 від 05.11.2013 р. у ході невиїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_3  встановлено порушення:

- п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік;

- п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 145 012,91грн. (а.с.13-14).

На підставі акту перевірки, 08.11.2013 року Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська були винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

1)   № 0009181703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 181 266,13грн., з них: 145 012,91грн. - за основним платежем та 36 253,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України(а.с.15);

2) № 0009191703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 170,00грн., з них: 0,00грн. - за основним платежем та 170грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (а.с.16).

         Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Як вбачається з акту перевірки, наявність порушень п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України обумовлено тим, що платником податку - фізичною особою ОСОБА_3 не подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік, не задекларовано дохід за 2012 рік у вигляді отриманої заробітної плати у розмірі 22646,61грн.,  анульованого (прощеного) боргу на загальну суму 853 017,12грн., та не утримано та не перераховано податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 145 012,91грн. (а.8 акту перевірки, а.с.13).

Висновки податкового органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від податкового агента АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді 853 017,12грн. - суми анульованого (прощеного) боргу за пенею згідно кредитного договору №014/113142/3101/74, укладеного між позивачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» 27.09.2006 року, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за пенею за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, врегульовані нормами Конституції України, нормами Податкового кодексу України  №2755-VI від 02.12.2010р.  

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до  п. 164. 1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 162.1.3 п. 162. 1 ст. 162 ПК України, платником податку є податковий агент.

          Статтею 159 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.

Відповідно до п. 159.4.1. ПКУ за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172 було затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (надалі - Порядок № 172).

Пунктом 4 Порядку № 172 передбачено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов'язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України.

Судом враховано, що заборгованість позивача як позичальника за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 перед банком відсутня (ані за тіло кредиту, ані за відсотковими ставками). Заборгованість існувала за пенею, нарахованої за прострочення сплати кредитних платежів.

Судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» було прийнято рішення  про анулювання (прощення) заборгованості за пенею у розмірі 853 017,12грн. за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74, про що було повідомлено позивальника (ОСОБА_3) листом від 03.07.2012 року.

Пунктом 7 Порядку № 172 встановлено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відповідно до п.п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно абз. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України,  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб  платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з п.п. 1.1. ст.1 ПКУ визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права,  які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України.          

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в рамках договірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» не було прийнято жодного рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором від 27.09.2006 року №014/113142/3101/74 шляхом прощення боргу за пенею.

З огляду на вищенаведене, відсутні підстави вважати, що позивач отримав додаткові блага, оскільки списанням заборгованості за пенею не відбулося припинення зобов'язань позивача перед АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 р. № 0009181703 та № 0009191703.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що Лівобережною ОДПІ оспорювані податкові повідомлення-рішення було прийнято в порушення норм чинного законодавства, у межах повноважень, але за відсутності підстав та не у спосіб, визначений законом, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 322,89 грн.

Керуючись  Конституцією України, нормами Податковим кодексом України  №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області  від 08.11.2013 року № 0009181703.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області  від 08.11.2013 року № 0009191703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 322,89 гривень.

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

Суддя                           Н.Є. Куделько  

 

По каким еще основаниям можно с этим бороться?

[Helena123456]

Я думала над этим вопросом, и ничего лучше не придумала как просить суд признать налоговым агентом в момент признания договора кредита недействительным сам банк или же коллекторскую компанию. Т.о. эти 17% легли бы на них

[Helena123456]

14.1.180. податковий  агент щодо податку на  дох оди фізичних  осіб  - юридична особа  (ї ї  філія,  відділення,

інший  відокремлений  підрозділ),  самозайнята  особа,  представництво  нерезидента  -  юридичної   особи,

інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції , які незалежно від організаційно-правового статусу

та  способу  оподаткування  іншими  податками  та/або  форми  нарах ування  (виплати,  надання)  дох оду  (у

грошовій  або  негрошовій  формі)  зобов'язані  нарах овувати,  утримувати  та  сплачувати  податок,

передбачений  розділом  IV  цього  Кодексу,  до  бюджету  від  імені  та  за  рах унок  фізичної   особи  з  дох одів,

що  виплачуються  такій  особі,  вести  податковий  облік,  подавати  податкову  звітність  контролюючим

органам  та  нести  відповідальність  за  порушення  його  норм  в  порядку,  передбаченому  статтею  18  та

розділом IV цього Кодексу;

 

Налоговый додекс Украины - раздел 4

[TotalWar]

 

Враховуючи вищевказані норми, колегія судів приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу,  в силу  пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку,  затвердженого наказом  Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у  графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Тому колегія суддів зазначає, що відповідно до вище зазначених положень, основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37434508

 

 

 

Ухвала Вінницького апеляційного адміністратвиного суду від 25.02.2014 р. по справі №  822/4594/13-а.

[ВАВАНчик]

Там в решении важнее эта часть!

відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню. А відтак дії Позивача щодо не включення до річної податкової декларації за 2012 рік суми анульованої банком заборгованості в розмірі 245103,51 грн. по нарахованих відсотках за користування кредитом, колегія суддів оцінює як такі що відповідають даним нормам ПК України, оскільки анульовані банком відсотки за кредит, не є доходом Позивача.

[valmak]

Тема очень Важная. Только что пришёл с "Громадськой рады" при Миндоходов в Черкасской области. Столкнулся, как сказал бы Керри , с rogue state-ism ( так он говорил о Лаврове :-)). Суть: Только в Черкассах, налоговая имеет претензии к 5 730 гражданам за ПОлучение ДОДАТКОВОГО БЛАГА" в виде  списанных банками пеней и штрафов за просроченную выплату кредитов! Прозвучала уникальная цифра: эти 5730 граждан. оказывается. обагатились (!!!) на эти "списанные банками долги" в виде "пеней и штрафов" ( речь не идёт даже о теле кредита!!!) - на 77 млн грн!!! 

[Obelix]

Зашкерили 77 лимонов...

Вот жлобы!

А на армию по 5 грн. Смсками собирают...

[ДВА]

А как юристы проконсультируют на счет такого вопроса: есть мнение, что без подписания мирового соглашения долг не считается списанным. И что при таком списании налоговая не имеет право облагать налогом.
Есть по этому вопросу какая нибудь практика?

[Obelix]

Мировое соглашение подписывается в суде как компрмисс сторон в споре.

И от того как будет выписан этот документ, зависит дальнейшее будущее вашего кошелька

[Bolt]

И от того как будет выписан этот документ, зависит дальнейшее будущее вашего кошелька 

 

Вернее будет ли у Вас вообще кошелёк... в будущем...)))

[nikky]

вот ещё есть такое решение

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38268542

[Александр Ободинский]

А як вам така підстава?

 

Відповідно до листа ТОВ «Кредитні ініціативи», яке на підставі договору факторингу набуло прав кредитора, після сплачених мною 25.10.2013 року коштів в розмірі 109 755 (сто дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом, решту боргу, в розмірі 421 645,14 (чотириста двадцять одна тисяча шістсот сорок п’ять) гривень 14 копійок, кредитором було анульовано. Вказане одностороннє волевиявлення кредитора щодо прощення мені частини боргу, значною мірою зменшило суму понесених мною збитків, проте ні в якому разі не призвело до отримання мною прибутку.

Відповідно до п.п. «Д» п. 164.2.17 ч. 2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Враховуючи вказане, згадана норма Податкового кодексу України, регулює порядок оподаткування саме доходу, але ніяк не зменшених збитків. Поняття доходу мало законодавче визначення в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» та звучало наступним чином: дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. В зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України вказаний закон втратив силу, а іншої норми, що на сьогоднішній день визначала б поняття доходу, не існує.

Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

На підставі викладеного, вважаю, що зазначені правовідносини потребують застосування аналогії права та поняття «дохід» визначене ст. 164 Податкового кодексу України, має розумітись як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, оскільки будь-яке інше тлумачення цього поняття суперечить загальним принципам податкового права.

[у.zaporozhskiy]

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37434508

 

 

 

Ухвала Вінницького апеляційного адміністратвиного суду від 25.02.2014 р. по справі №  822/4594/13-а.

 

 

Тоесть на списанные проценты, налоговая не имеет право насчитывать 17%:?

а на тело имеет?

 

[у.zaporozhskiy]

вот ещё есть такое решение

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38268542

 

 

В Додатковому договорі вказано, що Позичальник до 01.07.2012 року зобов'язується погасити Боргові зобов'язання в розмірі 40881,12 доларів США, Кредитор скасовує всю суму пені, припиняє претензійно-позовну роботу та здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 10454,65 доларів США (ст. 605 Цивільного кодексу України) і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої Боргові зобов'язання перед Банком. При цьому, Банк повідомляє про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

Однак, в даному випадку погашення кредитної заборгованості відбувалося не шляхом прощенням боргу, а шляхом припинення кредитного зобов'язання передачею відповідачу відступного в сумі еквівалентній 40881,12 доларів США.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин та вимог ст. 600 ЦК України, можна стверджувати, що з переданням відступного припиняються всі зобов'язання по кредитному договору, включаючи і зобов'язання позивача по сплаті нарахованої неустойки та пені.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживача підлягають до задоволення, а укладений 20.12.2011 р. Додатковий договір до Кредитного договору № CNL-0BB/046/2007 від 15.08.2007 р. визнається удаваними правочином, за яким приховано Договір про припинення кредитного зобов'язання передачею відступного.

 

 

Интересный вариант, но нужно смотреть, что скажет апелляция.

[Helena123456]

Прогрессивная шкала налогообложения доходов физ лиц - вступает в силу с 01.07.14 г.

 

Статья:

 

http://buh.ligazakon.ua/news/2014/7/10/113827.htm?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=buhnews

[Fazan]

По данной категории готовлю иск в Киевский окружной суд. Посмотрим на свежую практику "фекалов".

[КомпаньонЪ]

А вот и решение апелляции по данному решению.

 

В Додатковому договорі вказано, що Позичальник до 01.07.2012 року зобов'язується погасити Боргові зобов'язання в розмірі 40881,12 доларів США, Кредитор скасовує всю суму пені, припиняє претензійно-позовну роботу та здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 10454,65 доларів США (ст. 605 Цивільного кодексу України) і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої Боргові зобов'язання перед Банком. При цьому, Банк повідомляє про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

Однак, в даному випадку погашення кредитної заборгованості відбувалося не шляхом прощенням боргу, а шляхом припинення кредитного зобов'язання передачею відповідачу відступного в сумі еквівалентній 40881,12 доларів США.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин та вимог ст. 600 ЦК України, можна стверджувати, що з переданням відступного припиняються всі зобов'язання по кредитному договору, включаючи і зобов'язання позивача по сплаті нарахованої неустойки та пені.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживача підлягають до задоволення, а укладений 20.12.2011 р. Додатковий договір до Кредитного договору № CNL-0BB/046/2007 від 15.08.2007 р. визнається удаваними правочином, за яким приховано Договір про припинення кредитного зобов'язання передачею відступного.

 

 

Интересный вариант, но нужно смотреть, что скажет апелляция.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39429128

[Ksenia Dragan]

Доброе утро.Ребята юристы, прошу помощи  в таком вопросе. Моя мама получила по завещанию дом в деревне (от сестры). После того как она оформила дом на себя, ей насчитали налог 9000 грн и налоговая обязывает уплатить его до мая 2015г, если не будет уплачено запугивают штрафами. Мама пенсионерка, такую сумму , даже если разделить её частями она платить не имеет возможности. Может ли она по заявлению в налоговую просить чтоб налог высчитывали к примеру 20-30% из пенсии, если да, как это сделать и на что ссылаться?

[Obelix]

Если вы таки хотите платить налог, в рассрочку, то пусть ГНИ получает решение суда, получает ИЛ и тогда ОГИС будет высчитывать из пенсии 20%.

Итого , при пенсии 1000 грн она будет платить 200 грн/мес.

Так потихоньку за 4 года мама выплатит 9000 налога и 900 грн исполнительного сбора.

И чем быстрее ГНИ подаст иск, тем лучше.

Взыскание суммы менее 12 000 грн не представляет угрозы для недвижимости.

(но если у мамы есть дача ...или  Порш Панамера, то лучше его сейчас скинуть на дочку...если дочка без кредитов)

[у.zaporozhskiy]

И этот домик тоже скинуть,что бы и дочка должна была платить налог.так веселее.

[у.zaporozhskiy]

А в целом идея по рассрочке очень правильная,обращение налоговой в суд останавливает начисление штрафов?

[Ksenia Dragan]

Вчера мама звонила в налоговую консультацию, ответили рассрочку сделать конечно можно, но вам это дороже обойдётся, так как будут начислены дополнительно штрафы и проценты

[Obelix]

И этот домик тоже скинуть,что бы и дочка должна была платить налог.так веселее.

Какие там налоги при дарении от мамы к дочке?

Мизер.

[у.zaporozhskiy]

Согласен.

За что я и говорю, налоговая после этого насчитает штрафы и пеню.

Возможно стоит сам суд просить сделать рассрочку, тогда вроде как вины человека не будет, он выполняет решение суда и соответственно начисление пени и штрафов в таком случае будет незаконно.

[Fazan]

Ksenia Dragan сказал(а) 23 Сен 2014 - 09:57:

Вчера мама звонила в налоговую консультацию, ответили рассрочку сделать конечно можно, но вам это дороже обойдётся, так как будут начислены дополнительно штрафы и проценты

 

---

Звонкам - не доверять. Только переписка.

Рассрочку налоговики скорее всего не дадут.

 

Примерный алгоритм Ваших действий таков:

- ГНИ составляет акт проверки

- Вы подаете возражение на акт

- ГНИ выносит налоговое уведомление-решение (НУР)

= Обжалование НУР в административном порядке =

- Вы подаете жалобу на НУР в вышестоящую ГНИ

- Вышестоящая ГНИ выносит решение по Вашей жалобе 

- Вы подаете жалобу на НУР в Государственную Фискальную службу

- ГФС выносит решение по Вашей жалобе

= Обжалование НУР в судебном порядке =

- Вы подаете иск в окружной административный суд

- Окружной административный суд выносит решение

- Вы подаете апелляционную жалобу на решение окружного административного суда

- Апелляционный административный суд выносит решение

- Вы подаете кассационную жалобу на решение апелляционного административного суда

- Высший административный суд Украины выносит решение

---

После решения апелляционного административного суда решение вступает в законную силу.

ГНИ теоретически может подать в ГИС на принудительное взыскание средств.

Но, как правило, дожидается решения ВАСУ.

На этапе судебного обжалования возможно заключение мирового соглашения с ГНИ.

Кроме того, самое высокое налоговое начальство на словах продвигает идею широкого распространения заключения мировых соглашений с ГНИ.

Но на практике «получается как всегда».