Определение ВССУ об отказе Кей-Коллект во взыскании задолженности по договору с Укрсиббанком и прекращении поручительства

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

18 грудня 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

 

за участю представника позивача Красюка О.В.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 17 травня 2007 року між банком та ОСОБА_5 укладено кредитні договори: №11154311000, відповідно до умов якого останній було надано кредит в розмірі 350 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредиту в розмірі 13,5% річних строком до 16 травня 2017 року; №11154252000, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 130 000 доларів США строком до 16 травня 2018 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 12,8% річних та №11154304000, відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит в розмірі 70 000 доларів США строком до 16 травня 2018 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 13,0% річних.

 

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами, 17 травня 2007 року між ПАТ «УкСиббанк» та ОСОБА_6 укладено договори поруки №114203, №114205 та №114180, за якими поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник в разі порушення останнім виконання взятих на себе зобов'язань.

 

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір Факторингу № 1, відповідно до якого право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за кредитними договорами № № 11154252000, 11154304000, 11154311000 та договорами забезпечення цих договорів ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект».

 

Посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитними договорами, у зв'язку з чим станом 22 липня 2010 року утворилась заборгованість:

 

- за кредитним договором № 11154311000 у розмірі 294569,26 доларів США по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті складає 2326301 гривня 82 копійки, 68877,61 доларів США (543947 гривень 15 копійок) - прострочені відсотки, 14932 долари США (117923 гривні 98 копійок) - пеня та 500 гривень неустойки, а всього - 2988672 гривні 95 копійок;

 

- за кредитним договором № 11154252000 у розмірі 110302,65 доларів США по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті складає 871093 гривні 12 копійок, 22894,92 доларів США (180808 гривень 05 копійок) - прострочені відсотки, 4700,30 долари США (37119 гривень 71 копійка) - пеня та 500 гривень неустойки, а всього - 1089520 гривень 88 копійок;

 

- за кредитним договором № 11154304000 у розмірі 59393,19 доларів США по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті складає 469045 гривень 84 копійки, 12520,43 доларів США (98877 гривень 59 копійок) - прострочені відсотки, 2552,85 доларів США (20160 гривень 62 копійки) - пеня та 500 гривень неустойки, а всього - 588584 гривні 05 копійок.

 

Загальна сума заборгованості за кредитними договорами становила 4666777 гривень 88 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь.

 

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитними договорами, яка утворилась станом на 13 липня 2011 року у розмірі 5255205 гривень 41 копійка.

 

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 травня 2012 року замінено позивача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника - ТОВ «Кей-Колект».

 

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року, позов задоволено.

 

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитними договорами № 11154252000 від 17 травня 2007 року, № 11154304000 від 17 травня 2007 року, № 1115431100 від 17 травня 2007 року на загальну суму 5 255 205 гривень 41 копійку.

 

Вирішено питання про стягнення судових витрат. 

 

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

 

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із погоджених сторонами умов кредитних договорів про право банку на дострокове повернення кредиту у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту.

 

Проте з такими висновками судів погодитись не можна. 

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

 

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

 

Наявні в матеріалах справи повідомлення банку про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором (т. 2 а.с.276-278) не містять інформації про укладення між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу та даних про отримання відповідачами повідомлення про заміну кредитора, а тому висновок судів про те, що неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні не звільняє його від обов'язку виконати взяте зобов'язання є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

 

Вказана обставина має значення для вирішення справи, оскільки між правовими інститутами відступлення права вимоги (цесії) та факторингом є відмінності.

 

Так, цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання.

 

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

 

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

 

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

 

Згідно п.13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

 

Так, згідно п.п.1.2 розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

 

В порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не перевірив наявність у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичних осіб не суб'єктів господарювання та, вирішивши питання про заміну сторони у зобов'язанні, дійшов передчасного висновку про наявність у ТОВ «Кей-Колект» правових підстав для набуття прав кредитора.

 

Крім того, пунктом 1.2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 16 травня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

 

У п.3.1.2 зазначено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення визначеного у п. 6.1.2, відповідно до якого термін повернення кредиту вважається таким, що настав з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту. 

 

Згідно п. 6.2. кредитного договору, в разі застосування банком права передбаченого п.6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним чином, а саме: в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за Договором, вважається, що такий позивальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/ або комісіями.

 

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 11 квітня 2009 року на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлено досудову вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором з вказівкою на те, що банк використовує своє право, передбачене кредитним договором та заявляє про зміну терміну повернення кредиту в сторону зменшення та не з'ясував правомірність підстав для нарахування банком відсотків за користування кредитом як на строковий (діючий) договір, а також не перевірив правомірність підстав для пред'явлення позову до поручителя, у зв'язку із використаним права на повернення кредиту достроково.

 

Відповідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

 

Аналогічні роз'яснення містяться у п. 24 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»

 

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України) та не перевірив чи поширюється вказана вимога у випадках зміни строку повернення кредиту.

 

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на вказані порушення уваги не звернув, в порушення ст. 303 ЦПК України залишив заочне рішення суду першої інстанції без змін.

 

За таких обставин, заочне рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

 

у х в а л и л а : 

 

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

 

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Н.А. Горелкіна

Судді:

Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

І.М. Завгородня

О.М. Ситнік

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36339010

[ais]

Вот согласно решения вернули на пересмотр 1-ой инстанции.

Но если ВССУГУД говорит, что:

"В порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не перевірив наявність у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичних осіб не суб'єктів господарювання та, вирішивши питання про заміну сторони у зобов'язанні, дійшов передчасного висновку про наявність у ТОВ «Кей-Колект» правових підстав для набуття прав кредитора." (с)

 

то что может изменить 1-ая инстанция в отношении именно этого момента? Мне кажется, что уже ничего. Или я ошибаюсь?

 

По сути это подтверждает, что договора факторинга в отношении физлиц НЕ предпринимателей, являются недействительными. Так или не так?

Ссылка на это решение может являтся доказательством в суде (в частности против Кредитных Инициатив)?

[у.zaporozhskiy]

Вот согласно решения вернули на пересмотр 1-ой инстанции.

Но если ВССУГУД говорит, что:

"В порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не перевірив наявність у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичних осіб не суб'єктів господарювання та, вирішивши питання про заміну сторони у зобов'язанні, дійшов передчасного висновку про наявність у ТОВ «Кей-Колект» правових підстав для набуття прав кредитора." (с)

 

то что может изменить 1-ая инстанция в отношении именно этого момента? Мне кажется, что уже ничего. Или я ошибаюсь?

 

По сути это подтверждает, что договора факторинга в отношении физлиц НЕ предпринимателей, являются недействительными. Так или не так?

Ссылка на это решение может являтся доказательством в суде (в частности против Кредитных Инициатив)?

 

Это будет так, когда будет постановление ВСУ по данному вопросу.

На данное решение можно ссылаться в своих возражениях.

Вы можете просить суд приобщить данное решение к материалам дела.

 

[ais]

Это будет так, когда будет постановление ВСУ по данному вопросу.

На данное решение можно ссылаться в своих возражениях.

Вы можете просить суд приобщить данное решение к материалам дела.

А когда оно появится? или что нужно сделать чтобы оно появилось, либо получить его?

[Bolt]

Это будет так, когда будет постановление ВСУ по данному вопросу.

 

А, что будет постанова ВСУ? 

[batyshka]

суму бачили? 5 мільйонів! питання ще є? )))

[Корней Иванович]

суму бачили? 5 мільйонів! питання ще є? )))

звичайно є .... Ви вважаєте що якщо сума 5 млн. то обов'язково ця ухвала "проплачена"???? 

 

[Корней Иванович]

Цю справу я знаю дуже добре ))))))

Звернули різницю на дати 1-ї та апел. інстанції....???

[Bolt]

суму бачили? 5 мільйонів! питання ще є? )))

 

Не вижу разницы... Если Вы видите, то покажите...

[Корней Иванович]

справа двічі направлялась з апеляційного до касаційного суду, однак не зважаючи на пряму вказівку ВССУ жодного разу ніхто навіть не спробував дослідити суму боргу та відсотків (та ін. питання що зазначені в ухвалі ВССУ), особиста неприязнь та вказівка голови апел.суду, звідси і результат....

[Bolt]

справа двічі направлялась з апеляційного до касаційного суду, однак не зважаючи на пряму вказівку ВССУ жодного разу ніхто навіть не спробував дослідити суму боргу та відсотків (та ін. питання що зазначені в ухвалі ВССУ), особиста неприязнь та вказівка голови апел.суду, звідси і результат....

 

Ну тогда всё понятно... Чем же они достали так голову...

[Корней Иванович]

к сути не имеет, личное.... но главное что моя касатка на половину "прошла".... хотя писал гораздо больше ....

[Bolt]

к сути не имеет, личное.... но главное что моя касатка на половину "прошла".... хотя писал гораздо больше ....

 

Личное, это самое плохое... Отвод пробовали дать...