west11

Позиция хорошая и правильная, просто уточняю, что "стягнення" в судебном порядке происходит, в основном, в национальной валюте по курсу НБУ на день судебного решения и там лицензия предусмотренная валютным Декретом не требуется

ВС развеял мечты Дельты и других кредиторов руками судов "наложить лапу" на предмет ипотеки. Не соглашусь с некоторыми коллегами, что якобы Верховный Суд "умыл руки", ибо такая правовая позиция ВС прямо выплывает из норм Закона. ВС буквально прочитал и застосував Закон, за что ему респект...

ВС последователен в порядке применения ст. 37 ЗУ Про ипотеку. Ценным является внимание от ANTIRAID на "живучесть" ипотеки...

ИМХО, сам факт, что решение негативное ставит под сомнение перспективность такого пути. То, что Богунский райсуд не разобрался в подсудности, не должно вдохновлять...

Если нарушение допущено нотариусом, как СВП, и спор про право отсутствует, то юрисдикция административная, тогда ипотекодержатель -третя особа

Позов заявляется к нотариусу, а не к ипотекодержателю...

Нельзя. Надеюсь ответ конкретный ?

Очень сильный вопрос и актуальный... ИМХО, тут нужна сложная, многоходовая конструкция.

Уважаемый Болт, Вы все еще реагируете на неприкрытое хамство и беспардонность Жаклинки ? Вот Бабайка предложил не реагировать... И знаете получается

После Постанови Великої Палати Верховного Суду у справы № 760/14438/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, такое решение уже не удивляет, но радует !

А что, нас должно заботить трудности ДВС, или то, что " лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. " ?

Пока напрашивается один вывод: - если спор касается незаконности перехода права собственности к новому кредитору - это гражданский процесс, а если спор о незаконности замены ипотекодержателя - процесс административный.

" и вообще когда вы сделаете первую проплату и на какую сумму? " - ни в коем случае ничего не платить до получения письменного сообщения от нового кредитора, а после получения - со всеми документами к профильному юристу.

Вот еще правовая позиция Большой палаты ВС тоже может быть интересной для анализа: Категорія справи № 815/6956/15 Кінець форми : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєестровано: 20.04.2018. Оприлюднено: 20.04.2018. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2018 року м. Київ Справа № 815/6956/15 Провадження № 11-192апп18 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Прокопенка О.Б., суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - Нотаріус), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - Товариство), про визнання неправомірним та скасування рішення за касаційною скаргою Товариства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (у складі судді Танцюри К.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року (у складі колегії суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В.), УСТАНОВИЛА: У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення Нотаріуса від 1 вересня 2015 року № 24070099 про державну реєстрацію за Товариством права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Рішення). Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 послалася на те, що законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав, при цьому відповідачем нотаріальна дія щодо вищезгаданої квартири -предмета іпотеки не вчинялась. Крім того, позивач зазначила, що на момент звернення Товариства із заявою про реєстрацію права власності на підставі іпотечного договору в Державному реєстрі був запис про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту та заборони відчуження згаданої квартири, належної позивачу, що було перешкодою для здійснення реєстраційних дій до того часу, поки такі обтяження не будуть зняті. Рішення, на думку позивача, протиправне також у зв'язку з тим, що квартира розміщена на території іншого органу державної реєстрації прав (м. Одеса), а не на території Київського міського нотаріального округу. Окрім наведеного, позивач послалася на недотримання Товариством передбаченої договором іпотеки процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема не направлення іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а також письмової вимоги про усунення порушень умов договору, без доказів направлення й отримання якої державна реєстрація права власності не може бути здійснення. .............. 12 грудня 2011 року між Банком і Товариством укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за яким Банк відступив свої вимоги заборгованості, зокрема до заставодавця ОСОБА_3 Таким чином, кредитором позивача та іпотекодержателем квартири за іпотечним договором від 22 березня 2007 року № 1017 стало Товариство. На підставі договору факторингу від 12 грудня 2011 року № 1 та відступлення права вимоги за договорами іпотеки від цієї ж дати Товариство звернулося до Нотаріуса як державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. 1 вересня 2015 року Нотаріус прийняв Рішення про реєстрацію за Товариством права власності на спірну квартиру, про що свідчать дані інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 2 грудня 2015 року. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року, позов задовольнив. Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку, що державна реєстрація за Товариством права власності на квартиру, належну до цього ОСОБА_3, здійснена Нотаріусом з порушенням вимог абзацу третього частини п'ятої статті 3, абзацу третього частини першої статті 16 та абзацу 5-5 частини першої статті 24 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), оскільки відповідач як нотаріус не вчиняв нотаріальної дії зі спірною квартирою, в результаті якої відбулося б виникнення, перехід або припинення прав на цей об'єкт нерухомого майна або обтяження таких прав. Обґрунтовуючи рішення, суди також виходили з протиправності такого переходу права власності з огляду на встановлену Законом України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, вказавши на наявність у спірних правовідносинах визначених цим Законом умов для його застосування, а саме відсутність у ОСОБА_3 іншого нерухомого майна та відсутність згоди останньої на відчуження квартири. На зазначені судові рішення Товариство 3 серпня 2016 року подало касаційну скаргу, в якій з урахуванням додаткових пояснень до скарги просило скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та закрити провадження у цій справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. ............. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. И вот почему --- Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Проте з установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою) у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Керуючись статтями 238, 243, 349, 354, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити. 2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року скасувати. 3. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання неправомірним та скасування рішення - закрити. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73500749

Мда-а-а, идет конкуренция и творческий поиск новых оснований для "отфутбола"... И почему бы "добросовестность" сюда не впихнуть ? Какая разница, если достаточно "відсутності доказів отримання повідомлень-вимог. Оскільки сторони кредитного договору обумовили порядок повідомлення сторони шляхом надсилання рекомендованого листа на адресу, вказану у кредитному договорі " - а что за содержание этого "листа", может это поздравление с Новым годом ? А как же то, что тот же ВСУ считает, что надлежащим доказом уведомления является доказательство не отправки, а вручения (!) при чем с "описом вкладення" - подтверждающим содержание почтового отправления, или это только к должникам банков, а самим банкам можно и нужно свято верить на слово ?

А не будет ли тут административной юрисдикции исходя из: - постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 р. у справі № 826/9928/15 (ЄДРСРУ № 73219835) - постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 619/2019/17 (ЄДРСРУ № 72909615) - Постанова ВП ВС від 04.04.2018 року у справі № 817/567/16 (№ в ЄДРСР 73408852) - Постанова ВП ВС від 10.04.2018 року у справі № 915/1089/16 (№ в ЄДРСР 73408845)... и т. д.

Постанова Великої палати ВС у справі № 826/9928/15 провадження № 11-211апп18 від 04.04.2018 року: "У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила: скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є. (далі - приватний нотаріус Єгорова М.Є.) від 16 квітня 2015 року № 20733143 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на квартиру загальною площею 82,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 620096032218. ... Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 жовтня 2015 року позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення відповідача від 16 квітня 2015 року № 20733143 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2016 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Євровал»: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року скасував, а провадження в адміністративній справі закрив. Суд апеляційної інстанції, пославшись на висновки Верховного Суду України, наведені у постанові від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16, мотивував своє рішення тим, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. ...... 16 квітня 2015 року приватний нотаріус Єгорова М.Є. зареєструвала право власності на Квартиру за ТОВ «ФК «Вектор Плюс», до якого перейшло право вимоги за наведеними кредитним та іпотечним договорами на підставі договору факторингу. Велика Палата Верховного Суду вважає такий висновок помилковим з огляду на те, що, як убачається з позовної заяви, обставини виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди не є підставою для звернення до адміністративного суду. Позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та надання додаткових пояснень, обґрунтовано незаконністю дій відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, з тих підстав, що приватний нотаріус Єгорова М.Є. не мала повноважень щодо реєстрації права власності на Квартиру за ТОВ «ФК «Вектор Плюс», оскільки реєстрація такого права не була результатом вчинення нотаріальної дії. На переконання позивача, за таких обставин здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно має Державна реєстраційна служба, а не нотаріус. Враховуючи наведене, недоречним є посилання апеляційного адміністративного суду у його рішенні на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16, який, закриваючи провадження в адміністративній справі, мотивував своє рішення тим, що спірні правовідносини у ній пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди. ... Тобто у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса Єгорової М.Є., яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Апеляційний суд належним чином не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду".

Именно так... Чаще всего реализуется такой сценарий, но другого, законного пути пока нет

Конечно не подменяет, но тут вопрос стоит признать незаконным отказ о рассмотрении заявления о выдаче разрешения на изготовление документации по землеотводу...

Может не совсем так грустно: ВС подтвердил законность закриття провадження у справі в частині вимог до ФОПа-поручителя...

Да, согласен... Но как нам, после этого, "отмахиваться" от претензий клиента, как объяснить клиенту, что "когда в семье согласия нет, на лад их дело не пойдет" ?

Ну снова.... игры в прятки продолжаются А как тогда быть с отказом органа местного самоуправления в разрешении жителю на изготовление тех. документации по землеотводу участка ? Как будто определились, что оспаривание такого отказа это публично-правовой спор и админ юрисдикц, а теперь ?

Да, решение достойное. Теперь бы еще стягнути с забудовныка эти 734 760 гр. Был бы хороший урок забудовникам-аферистам.

Мдаа-а-а, грустно немного... Хотя позиция в первой Постанове ВС-КГС (справа № 910/1587/13) 15.02.2018 г. нравится почему-то больше, может потому, что ДВС нравится меньше... Что касается админ. справы, то ссылка наталкивает на мысль, что основанием для стягнення ВЗ, исходя из принципов справедливости, разумности и ОСОБЕННО - добросовестности, может быть "примусове виконання рішення органами" ДВС в зависимости от "суми, що фактично стягнута, повернута". А там, где ВС-КАС сделал вывод: "Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом", почему -то ссылка на норму права отсутствует ?

Еще не маловажным является строк предусмотренный ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" и на который указывает г. Булка - 30 дней с момента получения Вимоги від 12.02.2018 г.. Для Вас было бы правильным, до окончания этого срока, отреагировать: заявить позов, отправить Заперечення против г. Булки и т.п. А еще быстрее - обратиться к юристу или адвокату, который специализируется на кредитных спорах.