Marina-NET

Вітаю! Головне, щоб була вказана чітка сума прощення, а із нею вже можна попрацювати

Нет, она соучредитель

Ой, чувствую не доживем мы до "разумного, доброго, вечного" в этой стране , но может еще доживем до постанов ВС и обобщения судебной практики в делах о банкротстве физлиц

И вознаграждение арбитражного распорядителя возмещается за счет имущества должника в первую очередь. А что достанется "кредиторам" ? Может, все же ст.30 КУПБ применима только к банкротству юрлиц ?

Согласна с Вами. Считаю, что платеж можно вернуть, по заявлению стороны плательщика + судом выносится соответствующая ухвала, например, как с излишне уплаченным судебным сбором или суммой встречного обеспечения иска. Другое дело, что арбитражный распорядитель будет тянуть срок до 3 месяцев (правдами и неправдами), учитывая его материальную заинтересованность. Причем, "тянуть" ему "поможет" сам суд - назначая судебные заседания с большими временными интервалами (мол большая загруженность делами). Меня вообще "жаба задавила" за такой, установленный кодексом, в части банкротства физлиц, объем финансирования его "нелегкого труда", особенно в сравнении с суммой компенсации затрат на правовую помощь адвоката. Вот

Уважаемый ais, все зависит от того что конкретно Вы хотите оспорить: действие исполнителя или наличие у должника обязательства перед кредитором (в объемах которые определены ИД), или, например неправильную процедуру выдачи ИД. Извините за короткий ответ, но у Вас вопрос общий/объемный, на него отвечать пришлось бы "рефератом" и то не все учесть . Смотрите форум - тут много толковых юристов.

Здравствуйте! Это описывается не Ваша ситуация, а конкретно для beautiful30 (им удалось договориться с банком о выкупе своего кредита и теперь необходимо "сплести все хвосты"). Но, в любом случае, теперь важно активней пользоваться нормами статьи 432 ЦПКУ, чтобы признавать ИД таким, что не подлежит исполнения полностью или частично ; случаи могут быть разными ; вот самые распространенные такие: должник самостоятельно исполнил решение суда , ипотекодержатель-кредитор удовлетворил свои требования по основному обязательству, приняв предмет ипотеки в собственность/ продал предмет ипотеки самостоятельно, и т.д. и т.п. ИМХО

Здравствуйте! Считаю, что и новый "Кодекс" очень некачественный и судейская жадность уже "дно пробила" - мол "за 3 копейки мы и мантию одевать не собираемся" - очень печально для страны

Стаття 27. Виконавчий збір 7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Такую бредятину с исполнительным сбором у нас только профессор Луспеник обоснует

Здравствуйте! Нет виконавчого документу - нет виконавчого збору - для всего должно быть основание А еще Стягувач имеет право забрать ВД из ДВС и сам передать в Приватну ВС и что исполнительный сбор будет взыскиваться неограниченное количество раз или будут "делить в судебном порядке"? Поубиваюся

Здравствуйте! Очень рада за Вас! 1 этап. Получаете ухвалу - смотрите в ней (в конце) в какой срок может быть подана апелляционная жалоба - к этому сроку прибавляете примерно 5-7 дней и отправляете "нового кредитора" в суд с заявой "прошу видати оригінал ухвали суду від "__"______2019 р" - за пару дней суд подготовит и выдаст "новому кредитору" ухвалу "про заміну сторони виконавчого провадження" уже с круглой печатью и отметкой что ухвала "набула законної сили". 2 этап. Новый кредитор идет в исполнительную службу и от своего имени пишет заяву "Про повернення виконавчого документу стягувачу (особисто в руки)" + копия ухвали и возможно копия паспорта. Уточняет когда конкретно можно подойти и забрать виконавчий документ + копию постанови держ. виконавця "про повернення". Будут тупиые вопросы скажет: это мое личное законное право. Пусть не ругается, просто настаивает, что он уже принял свое решение. 3 этап. Визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по статті 432 ЦПКУ (бесплатно) Стаття 432. Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню 1. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. 2. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. 3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. 4. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. 5. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом. Пускай новый кредитор подает в суд заяву (в том же № судебном деле, в котором выдавался исполнительный документ) про "визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у звязку із тим, що обовязок боржника по кредитному договору на даний час відсутній повністю в звязку із його припиненням за спільною згодою сторін". Суд может, при явке обоих сторон кредитора-стягувача и боржника, просто согласиться со сторонами, а может просить предоставить письменный документ такого "припинення". Для таких случаев, с целью избежания ненужного налогообложения, мне нравится : додаткова угода до кредитного договору про припинення обовязку боржника за кредитним договором № за згодою сторін (коротенькая: мы такие-то "прийняли рішення про припинення обовязку боржника за цим договором у повному обсязі) + если будет необходимость: договір про зарахування взаємних однорідних зустрічних вимог на сумму (точную сумму задолженности по кредитному договору в валюте договора) - в этом договоре пишем, например, такое: Петров должен Сидорову по кредитному договору №дата сумму (в валюте договора), а Сидоров должен Петрову по расписке от (дата) сумму (в валюте договора) и стороны пришли к согласию о зачете взаимных встречных и однородных требований и больше не имеют друг к другу никаких дополнительных требований ни по кредитному договору ни по расписке. 4 этап. Судову ухвалу, яка набула законної сили, про "Визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по статті 432 ЦПКУ" (в копии дополнительной и с печатью суда) направляете в виконавчу службу, на виконанні якої був цей виконавчий документ - они (рыдая) подошьют ее к исполнительному делу и сдадут его в архив. Вот так Вы закроете все вопросы и тылы. Успехов. Если что, спрашивайте дополнительно.

Не часто удается получить истинное удовольствие от судебной практики Верховного Суда, но вот нашлось такое решение : http://reyestr.court.gov.ua/Review/85805018 Обстоятельства дела таковы: ТОВ «Кей-Колект» выкупил у ПАТ «УкрСиббанк» право требования долга физлица по кредитному и ипотечному договорам, заключенным в 2006 году. "Хитрый" ТОВ «Кей-Колект» принял предмет ипотеки в собственность по цене, указанной в ипотечном договоре в гривнах (сумма оказалась небольшая), а остальную сумму задолженности, рассчитанную им самостоятельно в долларах США, аннулировал - простил. Уведомление о аннулировании - прощении долга ТОВ «Кей-Колект» направил заемщику-должнику и в налоговую службу по месту регистрации заемщика - с целью начисления такому заемщику налога на "дополнительное благо". Т.е., не желая платить налог на доход самостоятельно, кредитор решил переложить это бремя на заемщика. Заемщик оспорил порядок перехода прав собственности на предмет ипотеки в суде. Суд удовлетворил требования заемщика и признал регистрацию права собственности на недвижимое имущество (предмет ипотеки) за ТОВ «Кей-Колект» незаконной. Затем, заемщик обратился с иском в суд о прекращении ипотеки, в связи с прощением кредитором его долга по кредитному договору - предоставив письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении должнику значительной суммы долга в долларах США. Суды первой и апелляционной инстанций исследовали письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении долга заемщику по кредитному договору и согласились с истцом-заемщиком, что его обязательства по основному обязательству прекращены полностью путем прощения, а как следствие - признали прекращенным договор ипотеки. ТОВ «Кей-Колект» обжаловал такие судебные решения, настаивая, что долг был прощен по ошибке, не уполномоченным сотрудником компании и в связи с принятием в собственность кредитором предмета ипотеки. Верховный суд отказал в удовлетворении кассационной жалобы ТОВ «Кей-Колект» полностью. ВС констатировал, что "прощение долга" - односторонний договор, составлен кредитором письменно, четко выражает волю кредитора, соответствует нормам ЦКУ и ни как не связывается с действиями кредитора по взысканию предмета ипотеки во внесудебном порядке. Наслаждайтесь : ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2019 року м. Київ справа № 686/5252/17 провадження № 61-27666 св 18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року в складі судді Карплюка О. І. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року в складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М., ВСТАНОВИВ : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просила припинити обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що вказане обтяження накладене на належне їй нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 07 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 11089485000 від 05 грудня 2006 року. У грудні 2015 року на адресу позивача від ТОВ «Кей-Колект», яке згідно договору факторингу від 12 грудня 2011 року набуло від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги до ОСОБА_1 , надійшло повідомлення про анулювання боргу позивача за кредитним договором № 11089485000. У зв'язку з прощенням кредитором боргу позивач вважала припиненим основне кредитне зобов`язання та зобов`язання за договором іпотеки, з огляду на що просила припинити обтяження належної їй квартири. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» задоволено, припинено обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття обтяження з належної позивачеві квартири у зв`язку з припиненням іпотеки внаслідок прощення (анулювання) кредитором боргу ОСОБА_1 за основним зобов`язанням. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року апеляційна скарга відповідача відхилена, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року залишене без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції У серпні 2017 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року, в якій відповідач просив скасувати зазначені судові рішення, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Відповідач в касаційній скарзі послався на те, що суди не з`ясували чи дійсно мало місце припинення кредитного та іпотечного зобов`язань позивача перед ТОВ «Кей-Колект», враховуючи, що прощення боргу було здійснене у зв`язку з позасудовим зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», однак указане рішення державного реєстратора в подальшому було скасоване судом. Крім того зазначав, що суди не перевірили повноважень осіб, якими було прийняте рішення про анулювання боргу ОСОБА_1 . Заперечення/відзив на касаційну скаргу Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 05 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11089485000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 43 970 доларів США зі сплатою 12,3 % річних з кінцевим терміном поверненням кредиту 05 грудня 2017 року. 07 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання позичальником кредитних зобов`язань між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 . На підставі указаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 грудня 2006 року зареєстроване обтяження на предмет іпотеки у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. 12 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор) укладений договір факторингу та договір відступлення права вимоги, за умовами яких банк відступив фактору своє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 11089485000 від 05 грудня 2006 та договором іпотеки від 07 грудня 2006 року. 14 серпня 2015 року ТОВ «Кей-Колект» прийняло рішення про анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11089485000, яка станом на 28 липня 2015 року складала 52 720 доларів США, що підтверджується повідомленням про анулювання боргу, яке ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 25 листопада 2015 року. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення судів попередніх інстанцій відповідають зазначеним вимогам закону. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. За положеннями статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з урахуванням наведених норм та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення обтяження нерухомого майна, враховуючи припинення зобов`язання, на підставі якого воно було накладене. Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, колегія суддів керується тим, що прощення(анулювання) боргу - це односторонній правочин, який вчиняє кредитор та який не потребує дій на його виконання. Правочин, спрямований на припинення зобов`язання прощенням боргу, слід вважати вчиненим в момент отримання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу. Отже, суди правильно встановили, що кредитне та іпотечне зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Кей-Колект» є припиненими з моменту отримання позичальником повідомлення ТОВ «Кей-Колект» про анулювання боргу. Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку доводам ТОВ «Кей-Колект» відносно того, що кредитор анулював борг з підстав звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, однак рішенням суду реєстрація права власності на предмет іпотеки за кредитором була скасована, зазначивши, що вказані доводи не спростовують рішення кредитора про прощення боргу ОСОБА_1 , яке в позасудовому чи судовому порядку скасовано не було й залишається чинним. Суди обґрунтовано виходили з того, що рішення про анулювання боргу прийнято кредитором добровільно, а при прийнятті такого рішення він мав враховувати всі ризики, пов`язані з його прийняттям. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що рішення про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 було прийняте саме у зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи касаційної скарги про те, що суди не перевірили повноваження осіб, якими прийняте рішення про анулювання боргу, підлягають відхиленню, оскільки повідомлення про анулювання боргу підписане генеральним директором ТОВ «Кей-Колект» Шалай А. В., яка згідно статуту відповідача є його керівником і підписантом. Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року залишити без змін. Поновити виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель М. М. Русинчук

Добрый вечер! Я уверена, что если полученное Вами письмо составлено без соблюдения требований 35 статьи ЗУ "Про ипотеку", а также условий Вашего ипотечного договора, то Вы вправе утверждать, что Вы не получали "письмову вимогу про усунення порушення". Дальше идет вынужденный этап обжалования незаконной перерегистрации недвиж. имущества, в суде в "позовному цивільному провадженні". В иске Вы укажете, что надлежащей Вимоги Вы не получали, а требования указанные в "Повідомленні" не соответствуют положениям Вашего договора и закона. И еще, включение кредитором в письмо такого утверждения как "анулирование-прощение кредитором определенной сумы долга должнику" Вам потом еще очень пригодится, прочтите здесь: . Вот

Здравствуйте! К сожалению, в нашем законодательстве эта пресловутая "Вимога про усунення порушень" очень коротко описана только в ЗУ "Про іпотеку" : Стаття 35. Повідомлення про порушення основного зобов’язання та/або іпотечного договору У разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Относительно Вашего вопроса: в статье 35 ЗУ "Про іпотеку" четко определено, что "Вимогу" направляет именно ипотекодержатель. Если ипотекодержатель юрлицо, то, по ЦКУ и Хозяйственному кодексу, оно действует через уполномоченные своим уставом органы - директор/глава правления и т.п.; функции бывают распорядительные и представительские; часть функций может быть делегирована третьему лицу на основании договора или доверенности. Закон предполагает что доверенное лицо/ представитель действует в законных интересах доверителя. Если доверенное лицо действует от имени юрлица, то предполагается, что юрлицо одобрило такие его действия. Предоставлять основание для своих полномочий (доверенность/договор) лицо должно только: по требованию того, кто хочет его полномочия проверить или в случаях четко определенных законом. Т.е., к "Вимоге" доверенность "главного менеджера отдела Пупкина П.П." не прикладывается, но он должен предоставить ее по первому требованию любому, кто сомневается в его полномочиях. Такие дела

Здравствуйте! Прошу Вашего мнения: а может для физлица следует подаваться по этой статье: "8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство", 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Кодексе, как бы, процедура сначала предполагает санацию/ реструктуризацию, а если она невозможна, то переходят к процедуре банкротства ?

опечатка

Здравствуйте, уважаемый коллега! У государственной исполнительной службы нет "своих" денег, а полученные по исполнительному производству деньги уже зачислены в госбюджет, т.е. и взыскать их возможно только с соответствующего органа казначейства (после серии решений ЕСПЧ граждан против Украины этот процесс был формально прописан в подзаконных актах), о чем суд и указал в своем решении: "Таким чином, відповідачем у даній справі має бути держава, яка бере у ній участь через відповідний орган (органи) державної влади, якими в даному випадку є Відділ примусового виконання (дії якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Казначейська служба (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16. Визначення відповідачів у справі, до яких звернено позов, є правом позивача, відповідно судом суб`єктний склад відповідачів без заяви позивача змінений бути не може. Оскільки відповідачами у даній справі в частині вимог про стягнення виконавчого збору мають бути Відділ виконавчої служби та Казначейська служба, а позивачем визначено лише одного відповідача, заявлені ним в цій частині вимоги з неналежним суб`єктним складом не підлягає задоволенню."

Здравствуйте! Поддерживаю Вас, коллега. "Вимога про усунення порушень", которая является обязательным и необходимым документом для осуществления регистрационных действий с предметом ипотеки, должна быть законной: соответствовать условиям основного и производного обязательств, соответствовать требованиям законодательства, регулирующего такие правоотношения, содержать фактические данные, и подтверждаться надлежащими доказательствами таких данных, а не фальсификацией, как: "требую миллиард, звездочку и розового слона, немедленно".

Здравствуйте, уважаемый коллега! Позволю себе не вполне согласиться с данной Вами формулировкой. Я считаю, что в действующий закон внесена новая редакция статьи 11 ЗУ О защите прав потребителей (традиционно проголосованная законодателями не понимающими в законах) которая создала прецедент искусственного правового вакуума в урегулировании правоотношений, уже оформленных сторонами договоров потребительского кредитования. Правовой идиотизм такой редакции статьи 11 состоит в том, что сторонам, ранее созданных правоотношений в один момент совсем отказано в законном урегулировании их споров, а потребителям в защите их прав, так как новая редакция статьи просто отсылает их к применению закона, априори созданному для новых правоотношений, о чем в нем и написано: Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит 1. Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". {Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011; текст статті 11 в редакції Закону № 1734-VIII від 15.11.2016} ЗУ "Про споживче кредитування". Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. 2. Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом. Ну вот что делать с этими шулерами государственного уровня? Новый ЗУ О КСУ больше не дает права КСУ "тлумачити" такие противоречия, а суды гражданской и хозяйственной юрисдикции, напротив, будут "тлумачити" как кому придет в голову. Думаю, что в споре потребитель должен настаивать, что при заключении договора он руководствовался действующей редакцией ЗУ О защите прав потребителей и при иных условиях договор не был бы заключен, с его стороны. ИМХО

Здравствуйте! Я имею мнение, основанное на нормах ЗУ "О банках и банковской деятельности", (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14) что банк не может делить/дробить "перешедший в его собственность, как ипотекодержателя" предмет ипотеки с целью его последующей перепродажи третьим лицам от своего имени, так как эти операции не относятся к банковской деятельности, а, по всем основным признакам, могут быть отнесены к торговой деятельности, которая прямо запрещена банкам ст. 48 "О банках и банковской деятельности" Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. {Статтю 48 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015} Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку. {Статтю 48 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015} Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на: 1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій; 2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави; 3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього. Банкам забороняється здійснювати без відображення в зобов’язаннях та активах банку операції шляхом залучення коштів фізичних осіб з метою їх прямого розміщення в кредити. {Статтю 48 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 1736-VIII від 15.11.2016} Порядок отчуждения имущества банка определен этим же законом, в разделе о порядке ликвидации банка. Продажа имущества банка осуществляется именно ликвидатором банка, с учетом требований и ограничений. ИМХО

Здравствуйте! Позволю себе высказать свое мнение: - право собственности на недвиж. имущество приобретается на основании договора, закона или решения суда; - госрегистратор не производит с недвиж. имуществом никаких действий кроме регистрации прав, на основании договора, закона или решения суда; - если банк, на основании оговорки в ипотечном договоре (если нет отдельного договора "о удовлетворении") принимает в собственность предмет ипотеки целиком, а затем, на основании отдельных договоров, продает его по-частям третьим лицам, то в таком случае ипотекодатель вынужден подавать иск (по месту нахождения недвиж. имущества) против банка и всех приобретателей с требованиями: признать незаконной регистрацию прав собственности на первичного приобретателя - банк (скасувати рішення держреєстратора та відповідні записи в держреєстрі про державну реєстрацію прав власності) + признавать незаконными договора перехода прав собственности от банка к третьим лицам + истребовать имущество из чужого незаконного владения + можно просить "скасувати записи в держреєстрі про державну реєстрацію прав власності" за такими третьими лицами-приобретателями. Здесь на форуме я видела решение нового ВС (примерно в начале создания ВС) коллегии гражданской палаты, докладчик Стрільчук - в котором скасовувались и перерегистрация и последующая продажа недвиж. имущества бывшего предметом ипотеки (квартира). - если банк, на основании оговорки в ипотечном договоре о праве продажи предмета ипотеки от своего имени, вдруг, решил продать предмет ипотеки по-частям сразу, то это противоречит ЗУ "о ипотеке" и собственно ипотечному договору, так как "разделять" целостный предмет ипотеки может только его собственник;

Здравствуйте! Что-то не так с этим Ковельским горрайонным судом - он массово выносит заведомо неправосудные решения.

Здравствуйте! Позвольте Вас немножко поправить: обсуждаемые изменения в ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" были внесены 03.07.2018 на основании ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» - документ 2475-VIII, набрання чинності 28.08.2018. И, как всегда, возможность обогатить орган исполнительной службы на немалый процент при открытии ИП по любому исполнительному документу, даже ничего не делая по этому документу, у нас лицемерно привязали к "святому" - защите прав ребенка. Капец Может имелось в виду, что: у исполнителей тоже есть дети и им нужны новые игрушки, телефоны, машины, квартиры и т.п.?

На некоторых ресурсах пишут, что многие должники "стесняются" своего положения "лузеров", боятся огласки среди своих знакомых (и мало-знакомых) людей, коллег, родственников, боятся осуждения тех кто кредит взять не смог/не захотел и теперь злорадствует над "счастливчиками", надеются что "втихую" легче "выкрутиться", или думают, что "всем не хватит места в раю" и т.д. и т.п. - т.е. думают не системно и не конструктивно. Я считаю, что : доходность деятельности ФК и ее монопольное положение по отношению к заемщику необходимо законодательно ограничивать, заставить ФК нести риски своей предпринимательской деятельности, существенно увеличить налогообложение доходов от такого вида хозяйственной деятельности (например, применяя прогрессивную налоговую ставку), обязать ФК проводить конструктивные переговоры с заемщиком, в том числе посредством независимого медиатора, обязать учитывать при истребовании долга реальные финансовые возможности должника, со всем усердием искать взаимоприемлемые пути решения проблем, возникающих в правоотношениях сторон, а не "спихнуть" все риски/проблемы/затраты/потери только на физлицо. Ибо, как оказалось, 60% "священных финансовых коров" можно быстро обанкротить и это только "оздоровит развивающуюся экономику", а физлицу необходимо "ответить по всем своим обязательствам, возместить все чужие потери и компенсировать чужую упущенную выгоду". Принятый ЗУ о банкротстве практически не снижает финансовую нагрузку должника. Существующее законодательство не сбалансировано в отношении прав и обязательств физлица настолько, как будто нашей стране и не нужны обеспеченные (хотя-бы необходимым), успешные и трудоспособные граждане, напротив - все преимущества законов переданы юридическим компаниям (с сомнительными репутацией и происхождением капитала) деятельность которых не направлена на увеличение ВВП высокого уровня переработки, создание рабочих мест и конкурентного рыночного продукта. Противники ограничительных мер для ФК, на мой взгляд, не приводят достаточно корректных и разумных аргументов в оправдание своих желаний, в большинстве случаев, дискуссия сводится к оскорблению должников и их защитников, воплям о свободе предпринимательства и неотвратимости ответственности за взятые должником обязательства (прав у должников практически нет).