centurion

В том то дело,что уже подали.

Антонина,я тоже думал по этому поводу,когда несколько дней назад отсылал заяву на отмену решения ТС.Оплатил по немайновому,(38.50 пи 8.50)т.к. взыскатель не я,а решение было уже принято трет.судом,а тут вопрос касается только отмены решения ТС.

Уважаемые форумчане,у меня вопрос другого плана- КС "Аккорд" лишился всех лицензий,свидетельства о регистрации,исключён из госреестра фин.учреждений,против которого открыто уголовное дело и счета арестованы,не ясно дело о банкротстве ведётся или нет.Другими словами- такого юридического лица не существует.Так может ли он в лице Председателя правления(???) Великданова подавать иски по взысканию задолженности в принципе? Правление было отстранено от дел с введением временной администрации в 2009 г. Кто располагает данными о нынешнем положении дел в этом КС сейчас? В любом случае всем заранее спасибо.

Ответь-ка,дорогой,какой статус имел "Спожив-сервис" в 2008 г.Неуж-то ООО или другое какое.Например,CCG,которое защищает ваши права,до сих пор не знает какой у вас правовой статус.А чтобы было ьолее наглядно,вот Вам ссылочка antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2116.И только не надо говорить нам,как CCG,что это решение отменено.Если это так,то ссылочку в студию. А если "СС"(Центр-кредит") на данный момент является кредитным союзом,то как быть сч.5 ст.21 ЗУ" О кредитных союзах"?Просветите.

КС "Аккорд"-это довольно мутная контора.У меня ситуация,схожая со многими:кредит брался в 2008 г.,рассчитался с ними,дама,принимавшая последний платёж,сказала,что договор закрыт.Через полтора года начались звонки о задолженности. Краткая история об "Аккорде"(что удалось наскрести): 1.Основание КС был завязано на нардепе Оленчике А.Я. Тот в свою очередь руководство КС возложил на своего ставленника-некоего г-на Остапенко С.,который введя двойную бухгалтерию присваивал деньги вкладчиков,с которыми впоследствии и скрылся.Был объявлен в розыск.Насколько я знаю,на данный момент не арестован. 2.Одновременно с этим,вкладчики "Аккорда" начали требовать возврата своих денег,в чём конечно же правы.Я так думаю,что они же стали инициаторами банкротства КС,дабы вернуть свои деньги. 18.12.2008 г. Хозяйственным судом г.Киева было открыто дело о банкротстве.Однако позже Шевченковским РО УМВД г.Киева было возбуждено уголовное дело,в связи с чем дело о банкротстве было приостановлено. 3.29.09.2009 г. в КС был введён временный управляющий от Госфинуслуг-Слободенюк С.,которая особо ситуацию не исправила.И тут вступила в действие вторая часть мошеннического плана "Аккорда"-выйти из положения за счёт заёмщиков.И как грибы после дождя появились левые договора на старых заёмщиков,начала осуществляться схема,обговариваемая в этой ветке.Схема довольно проста:напоминание о якобы существующем долге специально делается не раньше года после последнего платежа,соответственно и закрытии кредита в расчёте из того,что ,например,из 10 человек кто-то квитанции не сохранил-вероятность такого очень велика-хотя бы Ваш покорный слуга,тут ещё пост видел похожий, на http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=59229 тоже примеры есть(допустим таких 3 чел из 10).Вот тут и началось разводиловоТут же начались переуступки прав требования третьим лицам(в основном"Плюс-банк",позже появились "Укрфинансы"),что нарушает ч.5 ст.21 ЗУ "О кредитных союзах".Когда схема с "третьими лицами"не дала должного результата,в этом году начались подаваться иски о взыскании задолженностей. 4.09.06.2011 Постановлением № 232 Госфинуслуг аннулировала лицензию "Аккорда" как фин.учреждения и исключила его из реестра фин.учреждений. 5.В исках КС "Аккорд" уклоняется от уплаты ИТО и судебного сбора,мотивируя тем,что дело о банкротстве продолжается,счета арестованы и т.п. Иск ко мне подписан неким г-ном Великдановым,который на данном этапе якобы является Председателем правления КС "Аккорд",о чём нигде не сообщается и отсутствуют копии соответствующих документов,включая и сайт "Аккорда":ks-akkord.com.ua. 6.В иске ко мне в приложениях значится копия о правомочности Великданова как Председателя правления КС "Аккорд",но фактически никакой копии не было,да и некоторых других приложений тоже.Также Код ЄДПРОУ в "Видатковом ордере" на выдачу наличных отличается от оригинала-22871103(форумчане,сверьте у себя).Тем не менее судья иск принял.Отсюда вывод-денег на ИТО и суд.сбор нет,а судью подмазать есть. Вот собственно и всё. У меня будет такое предложение:кто ещё что-то знает о КС"Аккорд",а также о его якобы руководителе Великданове С.,просьба выложить информацию в этой ветке. И давайте закрепим эту ветку именно за "Аккордом",а то на форуме появляются клоны.

А у меня ситуация вообще забавная:по просроченной карте "Универсальная" в 2 года с просрочкой перезапустили новую с новым кредитом в 974 грн.Всё та же анкета при оформлении.Перед этим были и страшилки и пугалки с теми же 500 грн.Уж как это понимать-не пойму.

ч.5 ст.21 ЗУ "О кредитных союзах".

Тут ещё вот какая тонкость-речь идёт об обжаловании третейского решения или затягивании исполнительного производства? Если первое,то игра с копиями и неуплатами не имеет смысла,т.к.истекает срок обжалования.Или,наоборот,по своему же заявлению затягивать процесс.Что-то я запутался ...

Большое спасибо,Antonina.Только вот в чём вопрос-не прикладывать оригинал какого договора или всё-таки решения ТС?Потом,как я понимаю,оригинал придётся позже придётся выслать для устранения недостатков.

Ростислав,у меня иски в этом направлении,но настораживает следующее:1.С одной стороны третейское соглашение является частью договора в целом и суды по месту проживания должны принимать это во внимание,но третейское соглашение признаёт недействительным только компетентный суд (других норм я не встречал). 2.В случае же с "потребителями"-третейское соглашение не является товаром или услугой,но опять же является частью договора в целом,где прописана финансовая услуга(кредит). Вот налицо такое законодательное распутье и уже дело судьи по какому пути идти.

Вот то единственное,на чём сыграл судья.А вот как объяснить отсутствие регламентов всех третейских судов на руках у заёмщиков,как неотъемлемой части третейского соглашения?Интересно,как представители банков да и сами судьи реагируют на это?

У меня ситуация сейчас такая:срок обжалования третейского решения истекает 28.10.2011.Как я понимаю заявление в Новозаводской суд об отмене этого решения подавать не стоит,т.к.бесполезно.Первое заседание суда по отмене третейской оговорки состоится 01.11.2011 по месту заключения договора у меня в городе(иск подан 18.08.2011),т.е.срок обжалования уже пропущен.Параллельно с этим вчера апелляция оставила в силе ухвалу другого суда по месту регистрации об отказе принять иск к производству(иск выложен в другой ветке) в связи с тем,что после подписания договора ЗУ "О ЗПП" теряет своё действие,а вступают в силу другие нормы(естественно не приведены).Полный текст ухвалы апелляции будет через несколько дней(интересно,что ж они изобразят). Вот как рациональнее сейчас поступить-ждать открытия исполнительного производства в Новозаводском суде и только тогда отправить копию ухвалы об открытии производства суда по месту заключения договора или отправить заранее,только вот под какой мотивировкой.

КС не может осуществлять подобные сделки согласно своему правовому статусу (ч.5 ст.21 ЗУ "О кредитных союзах")

Просто интересно,как Новозаводской "сносит" положение ст.12 ЗУ " О ТС" касаемо понятия неід`ємна частина .Я думаю,что на это нужно бить вплоть до Верховного Суда,который,мягко говоря,не очень жалует третейские суды.

Является ли весомым аргументом в оспаривании третейской оговорки отсутствие на руках Регламента Третейского суда,который является неотъемлемой частью третейского соглашения и по логике должен был выдаваться на руки вместе с кредитным договором при оформлении кредита.Ведь решения карманного Третейского суда при Альфе базируются как раз в основном на Регламенте,которого я на бумаге и в глаза то не видал. Ну и с предметом спора тоже интересно.Тут ВСУ на удивление последователен-наперёд уж никак нельзя предугадать предмет спора,поэтому возник спор-будьте добры обе стороны договора оформляйте между собой третейское соглашение и добро пожаловать в Третейский суд.Весьма логично.

НЕ ОБРАЩАТЬ ВНИМАНИЯ!!!!!!!!!!!!!

Как это применимо к кредитным договорам?

Теперь понял.Большое спасибо.

Это касается всего судейского делопроизводства или третейского в частности? Непонятно тогда,почему на копиях в 2-х местах существует графа на наличие подписи судьи.Если согласно оригиналу,то согласно оригиналу,исходя из штампа в конце Решения,но перед подписями ответственных лиц,т.е. подписи не аналогичны оригиналу.ИМХО. Уважаемый Антирейд,извините за настойчивость,просто Вы видите ситуацию как юрист,а я как простой обыватель.Просто должна существовать какая-то нормативка,регулирующая этот вопрос заверения копий в судебном делопроизводстве.Я гуглил пол-дня-не нашёл.В Регламенте Третейского суда тоже ничего подобного нет-просто скопирован ЗУ "О третейских судах" и всё.Ну не могут же судьи и канцелярия заниматься отсебятиной. И касается это только Решений?Мне пришла копия Ухвалы из райсуда-там подпись судьи есть. Также не могу понять наличие только граф для подписей на одном листе вообще без текста.Существуют общие требования к любому делопроизводству(у меня мама вела делопроизводство 10 лет,к сожалению нет нормативки)-должно быть минимум от 1/5 до 1/3(в зависимости от отрасли) текста на последнем листе перед подписями. Спасибо за внимание к моему вопросу.

Как же тогда быть?Копия должна один в один соответствовать оригиналу,о чём свидетельствует штамп "Згiдно з оригiналом".Или судья не хочет брать на себя ответственность за неверное решение? Могу ли я подать заяву в Прокуратуру на Голову Третейського суду за халатность-ставит подписиь непонятно подчем,ведь он не был на заседании и должен отталкиваться от подписи судьи,которой нет!!!

Сегодня получили копии Решений третейского суда(заёмщик и поручитель),в которых отсутствуют подписи судьи в 2-х местах:рядом со штампом "Згідно з оригіналом" и в конце Решения.Есть только подпись Председателя Третейского суда Филимонова.В добавок к этому-последняя страница с подписью Филимонова и отсутствующей подписью судьи оформлена вообще без какого-либо текста,правда хоть круглая печать есть.Не правда ли смешно.Возникает вопрос:имеет ли законную силу такое Решение и если да,то является ли отсутствие подписи судьи весомым основанием для обжалования? И может ли Новозаводской суд признать это как незначительный недостаток для последующего устранения.Последний вопрос может и глупый,но зная нашу судебную х... систему. У кого есть нормативка по таким нарушениям судебного делопроизводства-скиньте пожалуйста.

19.07.2011 г. подал иск о признании третейской оговорки недействительной из-за нарушений "Альфа-банком" ЗУ "О ЗПП" и ЗУ "О третейских судах": ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання третейського застереження(угоди) в кредітних договорах нікчемним у зв`язку з порушеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про третейські суди». Довожу до шановного суду,що між мною,…………..,та ПАТ «Альфа-банк» був укладений договір №…….. від 30.11.2009 р. про надання кредиту на суму ……. грн.,який є умовною реструктурізацією валютного кредиту №……..,укладеного також між ціми сторонами 11.07.2008 р.на суму …….. доларів США. Укладаючи дані договори, я мав на меті отримання кредиту, повернення його у термін з виплатою відсотків Відповідачу згідно з умовами договору, враховуючи те, що ці договори складені з дотриманням законодавства. Це є істотною умовою даних договоров.Прі цьому я не збирався доводити справу до судового розгляду, і тим більше - розглядати спір з Кредитором у Третейському суді.Більш того, я й гадки не мав при укладанні угоди про сам термін «Третейський суд», а Відповідачем, як компетентним учасником угоди роз'яснено цього не було. Підписуючи даний договір, я фактично не мав вичерпну інформацію про те, що даний пункт договору є третейською угодою, і вже тим більше - до чого цей пункт зобов'язує, бо дізнавшись про це, я відмовився б від такої угоди. У наявності всі ознаки запровадження в оману, передбачені ст. 230. ч.1 ЦКУ. Як видно із копій, договіри № ………. та №………. є договорами публічного типу, а це означає- пункти 8.3 та 10 відповідно, що містять третейські застереження, були додані Кредитором(Відповідачем) за своєю ініціативою, без права з мого боку вносити пропозиції за змістом даних пунктів.Це підтверджуеться також аналогічним змістом ціх пунктів в договорах. Відповідач також істотно порушив ст.12 та ст.13 Закону України»Про третейські суди»,не включивши в договори Регламент Постійно діючего третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраінський Фінансовий Союз»,який є невід`ємною частиною третейської угоди.Як виявилось пізніше,адресою знаходження цього третейського суду є:м.Чернігів,пр.Перемоги,62.Враховуючи те,що місцем мого мешкання є м.Дніпропетровськ,це покладає на мене додатковий фінансовий тягар у зв'язку з необхідністю сплати арбітражного збору і гонорару у третейському суді в невідомому мені розмірі,необхідністю виїзду до міста Чернигів для участі в засіданні за свої власні кошти і з втратою особистого часу, необхідності здійснення складних, а значить недешевих, юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення цього третейського суду. .Це також позбавляє мене захищати свої права в державному суді з правом вибору по територіальності і підсудності, у тому числі – по місцю мешкання Позичальника у відповідності ст.110 Цивільно-процесуального кодексу України. Інакше кажучи, при укладенні договорів, що містять такий пункт,моє волевиявлення не було вільним з причини відсутності інформації про третейську угоду і не відповідало моєї внутрішній волі, а так само я не розраховував на наступ таких правових наслідків угоди, інакше відмовився б від угоди спочатку. Прошу шановний суд врахувати ч. 12 Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, в якій сказано: «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформаціїЇ про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальніх знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону продавець, віготівнік, виконавець зобов'язані своєчасно надаваті спожівачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можлівість компетентного вибору» Окрім того, третейське застереження про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з договору кредиту підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» , порушують права Позивача, як громадянина, як споживача на судовий захист, та ставить його в нерівні умови порівняно з банком. Позивач не має права на вибір звернення до суду, зобов'язаний сплачувати державне мито, незважаючи на те, що згідно ст..22 Закону України „Про захист прав споживачів”, він як споживач звільняється від сплати мита. У відповідності до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода завжди є самостійна угода., незалежно від форми її написання, як у вигляді окремого документа, так і у вигляді третейського застереження в договорі, контракті. Таким чином, третейська угода є угодою, незалежною від кредитного договору. Відповідач, користуючись моєю непроінформованістю в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз'яснив мені ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету – максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист з мого боку своїх прав споживача банковских послуг наступними засобами: 1.Позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору по територіальності і підсудності, у тому числі по місцю мого мешкання у відповідності ст.110 Цивільно-процесуального кодексу України. 2.Покладання на мене додаткового фінансового тягаря у зв'язку з необхідністю сплати арбітражного збору і гонорару у третейському суді в невідомому мені розмірі. 3.Необхідністю виїзду до міста Чернигів для участі в засіданні Постійно діючего третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукрвїнський Фінансовий Союз» за свої власні кошти і з втратою особистого часу. У зв'язку з тим, напрошується висновок що третейського угода в такій формі і в такий спосіб не була актом доброї волі з мого боку, а була наслідком введення мене в помилки шляхом умовчання про сенс і наслідки. Згідно зі Ст 229. Цивільного кодексу України: Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки: - Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Також Відповідач порушив наступні права споживача банківських послуг, передбачені ніжеуказаннимі нормами Закону України ”Про захист прав споживачів”: п.1 та 4 ч.1 ст. 4 Відносно порушення права на захист прав споживача банківських послуг Державою, в.т.ч., судом і іншими уповноваженими органами державній владі. Третейський суд не входить до числа уповноважених органів державної влади. ч.1 ст. 15 Відносно ненадання інформації про послуги третейського суду (зокрема, ненаданням регламенту третейського суду), вартість послуг третейського суду у вигляді сум третейського збору і гонорару третейських суддів. ч.1 ст. 17 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист. ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист. ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення несправедливих умов третейської угоди, яка встановлює істотний дисбаланс прав на користь Відповідача. ч.2 ст. 19 Відносно недобросовісної підприємницької практики, що виразилася у введенні в оману шляхом умовчання про сенс і наслідки споживача банковских послуг відносно наявності потреби в послугах третейського суду, від послуг якого, за наявності інформації про ці послуги, я би від них відмовився. ст. 21 Закону України «Про захист права споживачів» для цілей вживання цього закону встановлює презумпцію порушення прав споживача в наступних випадках: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; В данному випадку продукту судочинства – третейського суду; 2) при реалізації продукту яким/або образом порушується свобода волевиявлення споживача. В даному випадку – унаслідок введення в оману шляхом умовчання; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. В даному випадку – порядок вирішення суперечок по кредитному договору третейська угода явно визначила на користь Відповідача за територіальним і витратним принципом; 5) обмежується право споживача на здобуття необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію. В даному випадку я взагалі не був інформований про порядок і правові наслідки вирішення суперечки третейським судом.; 7) ціна продукції визначена неналежним чином. В даному випадку – я не був повідомлений про суму третейського збору і про розмір гонорару третейських суддів. Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року, щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, говорить що «право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист» і згідно п.3 даного рішення воно є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Вимоги справедливості, сумлінності і розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав чи інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації громадянських прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Пункти 8.3 та 10 Кредитних договорів також суперечять ч. 1 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, і обмежують право Позивача на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визначене ст. 3 ЦПК України. Згідно ч.2 ст.1 Закону України „Про третейські суди” - до Третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом. Пункти 8.3 та 10 вищеназваних кредитних договорів суперечять ст. 55 Конституції України, якою гарантовано захист прав і свобод людини і громадянина судом. Згідно ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а також тим,що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії . Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Пункти 8.3 та 10 відповідно договорів№ ………… та №……….. слід вважати суду нікчемними, адже відповідно до статті 228 ЦК України вони є такими, що порушують публічний порядок, а саме як такі, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Вони порушують та обмежують право,передбачене ч. 1 статті 55 Конституції України. Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп,частину 1 статті 55 Конституції України слід розуміти, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Відповідно до ст.27 ЦК України - правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Враховуючи наведене, на підставі статтей 3, 6, 27 і ч.1 ст. 203 ЦК України мої права порушені і підлягають захисту, оскільки вчинення правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, не допускається, а отже пункти 8.3 та 10 відповідно до вищевказаних Кредитних договорів є нікчемними і згідно ст.215 ч.2. ЦК України визнання недійсним іх судом не вимагається. На підставі викладеного та керуючись положеннями п.1 та 4 ч.1 ст.4,ч.1ст.15,ч.1ст.17,ч.1 та 2 ст.18,ч.2 ст.2,ст.21,ст.22 Закону Украіни «Про захист прав споживачів»;ч.2 ст.1,ст.12 та ст.13 Закону України «Про третейські суди»;статтями 8,55 та 124 Конституції України;статтями 3,6,16,27,215,,228,230 та ч.1 ст.203 ЦК України;статтями 3 та110 ЦПК України;Рішеннями Конституційного Суду України № 15-рп/2002 та №9-зп;ч.12 Постанови №5 Верховного Суду України ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД : 1.Прийняти позовну заяву до впровадження. 2.Визнати п.8.3 договору № ……….. та п.10 договору № …………. нікчемними. 3.У відповідності зі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»звільнити мене як споживача від сплати Судового збору. 4.Судові витрати покласти на Відповідача. ДОДАТКИ 1.Копія позовної заяви (5 сторінок) 2.Копія паспорта. 3.Копія ІНН. 4.Копія договору № …………… 5.Копія договору № ………... Сегодня,30.07.2011 г.,пришло обычное письмо из суда с копией Ухвали от 22.07.2011 г. об отказе принять иск.На конверте нет почтового штемпеля,т.е.могло быть отправлено в любой день до 30.07.2011 г.,т.к. пересылка в одном городе,из-за чего пропущен срок аппеляционного обжалования. Как видно из Ухвалы судья рассмотрел иск с точки зрения наступивших кредитных отношений,а во всём иске речь идёт о преддоговорных.Как обычно мотивировка взята из Узагальнень Луспеника.Теперь вопросы к форумчанам: 1.Обязан ли суд высылать такие Ухвалы рекомендованным или ценным письмом?В ГПКУ указывается только на повестки в суд,которые отправляются такими письмами.В конце концов мною уплачен ИТЗ. 2.Просьбу о восстановлении срока апелляционного обжалования подавать вместе с жалобой или отдельно? 3.Какие ещё будут замечания у форумчан по этой Ухвале и иску в т.ч.?(для дадьнейшей корректировки) 3.В апелляционной жалобе действия судьи подвергать жёсткой критике(для гарантии принятия жалобы) или отнестись более лояльно(в случае,если вернут иск обратно в райсуд). 4.У кого есть подобные жалобы,большая просьба скинуть на мыло [email protected] ЗАРАНЕЕ ВСЕМ СПАСИБО!!!

По поводу отношения коллекторов к договорам "СС"-посмотрите все,есть ли пункт в договоре о передаче информации третьим лицам.У себя не нашёл. Ну,и застопорилось обсуждение о дате выдачи лицензии "СС" как кредитной организации.

К сожалению,Вы неверно трактуете.Взыскание задолженности никакого отношения к защите прав потребителей не имеет.По новому Закону о ТС срок обжалования решения ТС истекат через 3 месяца после получения его Вами.В Вашем случае это примерно 02.08.2011 .А решение с Новозаводского райсуда г.Чернигов об открытии исполнительного производства к Вам приходило?Почему только сейчас Вы коснулись этого вопроса?

У меня 13.07.2011 г. должно было состояться заседание.Ситуация стандартная-иск Альфа-банк не выслал,решение об открытии производства пришло 05.07.2011,т.е время для подготовки было мало.Но есть одна изюминка-№ договора в решении об открытии производства и реальный № не совпадают.Сделано это намеренно или простая ошибка?Судья-Поклад Д.В. Как это можно максимально эффективно использовать? Всё это я указал в ходатайстве с просьбой приостановить производство до устранения недостатков,включая отсутствие Регламента третейского суда,как неотъемлемой части третейского соглашения(оговорки).Отсутствие Регламента я считаю одним из убойных доводов по ничтожности третейской оговорки,ведь его не было ни в одном договоре Альфы,странно,что это направление мало обсуждалось в этой ветке.Что может тот же Новозаводской суд этому противопоставить?Ничего,только тупо съехать.Кстати,а какие меры воздействия существуют для третейских судей,как для обычных судей Высший совет юстиции.Ходатайство выслал 07.07.2011 г.Ответа до сих пор нет.Есть опись вложения с датой отправки.Подождём-с. А ведь есть ещё смена адреса ТС с киевского адреса(в договоре) на черниговский(в решении),о которой никто не уведомил.Ну неудобно мне в Чернигов и всё.Тоже повод,хотя чистое крючкотворство.Но тем не менее.Надо воевать их же оружием. Посоветуйте-подавать на недействительность или ничтожность третейской оговорки,отталкиваясь от нарушеия прав потребителя.Кстати,кто знает-как такие вопросы решаются в Амур-Нижнеднепровском(место жительства) и Жовтневом(место заключения сделки) районных судах г.Днепропетровска?