Решение апелляционного суда Одесской области о признании недейсвтительной третейской оговорки в договоре с Укрсоцбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

10 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      9
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      9
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа №22ц-429/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції: Загороднюк В.І.

Доповідач: Фадєєнко А.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого: Фадєєнко А.Ф.,

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

при секретарі Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання договору частково недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

06.07.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 26.10.2007 року між сторонами укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/13-2.06/662 (далі: Договір), відповідно до якого акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» зобов’язався надати позивачці грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання – на споживчі потреби (далі: Кредит).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Посилаючись на несправедливість умов договору в частині вказівки у Договорі про вирішення спору Третейським судом при Асоціації українських банків у порядку черговості окремих суддів, що порушує істотний баланс договірних прав і обов’язків на шкоду позивачки, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним пункт 6.2 Договору від 26.10.2007 року.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що можливість передання спорів на вирішення третейським судом передбачена Законом України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України.

21.10.2007 року суд першої інстанції постановив рішення про визнання недійсним пункту 6.2 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/13-2.06/662 від 26.10.2007 року, який укладено між ОСОБА_2 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову позивачці у позові через те, що ОСОБА_2 вільно погодилась на розгляд спору у третейському суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з викладенням його резолютивної частині у новій редакції.

Судом встановлено, що 26.10.2007 р. між сторонами укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2007/13-206/662, відповідно до якого акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (а.с. 5-10).

Кредит наданий на споживчі потреби (а.с. 6).

Приймаючи до уваги, що кредит наданий позивачці – фізичній особі, для особистих потреб, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що права споживачки захищені спеціальним законом – Законом України «Про захист прав споживачів».

Статтею 22 зазначеного Закону передбачено судовий захист прав споживачів, а ст. 110 ЦПК України щодо альтернативної підсудності надано споживачці право вибору підсудності у судах загальної юрисдикції, а саме: за місцем проживання споживачки або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно ст. 17 ЦПК України сторони мають права передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

У частині 2 ст. 1 та ст. 5 Закону України «Про третейські суди» стосовно права передачі спору на розгляд третейського суду зазначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Третейський суд – недержавний незалежний орган (ст. 2 Закону України «Про третейські суди»), у даному випадку, утворений юридичними особами – українськими банками, які об’єднались в Асоціацію для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, має діяти на принципах, які передбачені ст. 4 зазначеного Закону, у тому числі:

- законності;

- незалежності;

- рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом;

- змагальності сторін;

- всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів.

Визнання і дія в Україні (ст. 8 Конституції України) принципу верховенства права має бути притаманне усій системі судів, як державних так і недержавних, які вирішують будь-які спори, що виникають з цивільних правовідносин.

Тому, виходячи із положень ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположним свобод, згідно якій «кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов’язків цивільного характеру…», суд має завжди бути «встановленим законом».

Адже, правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Булут проти Австрії» (Bulut c. Autriche) від 22.02.1996 р., Recueil 1996-11, с. 359, п. 29, та «Бускаріні проти Сан-Марино» (Buscarini c. Saint-Marin) (ухв.) від 04 травня 2000 року, № 31657/96, неопубліковане). Термін «закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу суддів (див. рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» (Coeme et autres c. Belgidue), № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, CEDH 2000-У11 п. 99).

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 статті 6 (див. справи «Цанд проти Австрії» (Zand c. Autriche), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року, DR 15, c. 70, п. 68-71, та «Россі проти Франції» (Rossi c. France), заява № 11879/85, рішення Комісії від 06 грудня 1989 року, DR 63, с. 105).

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським Судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (рішення від 20.07.2006 р. п. 24 рішення).

У позові позивачка посилалась на несправедливість умов п. 6.2 Договору щодо визначення кількості суддів третейського суду із зазначенням їх прізвищ, черговості розгляду справи цими суддями; створення Третейського суду при Асоціації українських банків за кошти банків, який не може бути повністю неупередженим при розгляді спорів з фізичними особами – споживачами послуг Банку; позбавлення її можливості скористатися спеціальним законом «Про захист прав споживачів», який надає право звернення до суду загальної юрисдикції – за місцем проживання у м. Одесі, а не за місцем знаходження Банку – у м. Києві, що тягне значні витрати.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Поняття незалежності та об’єктивної безсторонності тісно пов’язані між собою.

З суб’єктивної точки зору суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об’єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Визначення у п.6.2 Договору черговості окремих суддів Третейського суду, які повинні розглядати спір між сторонами, що виключає принцип випадковості розподілу справ, створення суду суб’єктами підприємницької діяльності – українськими банками, за кошти банків, не дає необхідних гарантій, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву стосовно безсторонності та незалежності третейського суду.

Тому третейський суд - недержавний орган, який виявляє будь-який сумнів в об’єктивності та неупередженості не лише законності самого існування такого суду, а й складу суддів, не може вважатися судом встановленим законом відносно оскарженого рішення суду у розумінні ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачка на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вправі звернутися до суду загальної юрисдикції, як органу державної влади, та не вбачає підстав для скасування рішення суду про визнання недійсним п.6.2 Договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у період розгляду справи у суді першої інстанції позивачка не виявила бажання скористатися правом для передачі справи на розгляд третейського суду, в якому підлягають розгляду справи лише у разі взаємного волевиявлення сторін у спорі.

Всупереч ст. 5 Закону України «Про третейські суди» сторони не уклали третейську угоду щодо передачі справи до третейського суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 13 своєї постанови «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснив, що резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215–217 ЦПК.

Однак, суд на це увагу не звернув та у резолютивній частині рішення чітко не висловив висновки по суті спору, пославшись лише на те, що визнає недійсним п.6.2 Договору, не зазначивши зміст цього пункту.

Тому рішення суду підлягає зміні з викладенням його резолютивної частині у новій редакції.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2009 року змінити, виклавши його резолютивну частину у новій редакції:

Позов ОСОБА_2 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання договору частково недійсним задовольнити.

Визнати недійсним пункт п. 6.2 договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/13-2.06/662 від 26 жовтня 2007 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, в якому зазначено:

«У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.»

Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.

Головуючий

Судді

Вірність копії засвідчую:

суддя апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9990190

Link to comment
Share on other sites

Решение расписано очень грамотно со ссылкой на международные правовые акты и Конвенцию прав человека. В принципе данное решение апелляционного суда можно применять во всех спорах связанных с третейскими судами.

Link to comment
Share on other sites

Решение расписано очень грамотно со ссылкой на международные правовые акты и Конвенцию прав человека. В принципе данное решение апелляционного суда можно применять во всех спорах связанных с третейскими судами.

що виключає принцип випадковості розподілу справ, створення суду суб’єктами підприємницької діяльності – українськими банками, за кошти банків, не дає необхідних гарантій, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву стосовно безсторонності та незалежності третейського суду.

Первый раз такое встречаю

обращаюсь ко всем:

какова практика сейчас в судах по признанию третейской оговорки недействительной?

какие подводные камни встречаются?

Link to comment
Share on other sites

Рассказываю про практику. Сегодня, в заседании по сути (заседание второе, был объявлен перерыв т.к. банк не надав документы, что он уже ПАТ) судья вдруг сказала банку: Вы же там подавали клопотання о рассмотрении в третейском суде? :blink: Вы до сих пор поддерживаете свое клопотання?

Банк, конечно же, говорит:ага. А Вы, позывач? (это я ). Говорю: нет, конечно. у меня в иске четко прописана никчемность пункта договора про третейскую угоду.

" суд в нарадчей кимнате" И через три минуты выдала ухвалу залышити справу без розгляду по п.6. ст 207 ЦПК.

Вот так-то! Пишу апелляцию, ждите вопросов :)

Если кому-то интересно, прокомментируйте.

Link to comment
Share on other sites

Решение расписано очень грамотно со ссылкой на международные правовые акты и Конвенцию прав человека. В принципе данное решение апелляционного суда можно применять во всех спорах связанных с третейскими судами.

Решение вообще убойное. Читал и плакал. Явно писалось не судьёй и не помощником... адвокат отработал свой гонорар.

Больше смахивает на решение какого-то американского суда.

Link to comment
Share on other sites

Комментарий к решению Апелляционного суда Одесской обл. от 12.01.2010 № 22ц-429-10

Решением местного суда от 21.09.10 удовлетворен иск о признании недействительным третейского соглашения заключенного истицой с Укрсоцбанком . Как сказано в этом решении третейское соглашение противоречит подпункту 6 пункта 1 ст.4 , ст.22 Закона «О защите прав потребителей».

Решением Апелляционного суда Одесской обл от 12.01.2010 решение местного суда оставлено в силе.

Мотивировочная часть решения апелляционного суда содержит следующие доводы:

1) третейcкий суд АУБ не является «безстороннім» і «незалежним» , т.к. создан субъектами предпринимательской деятельности –банками, за средства банков, при выборе судей этого суда нарушается « принцип випадковості розподілу справ…».

2) «позивачка не виявила бажання скористатися правом для передачі справи на розгляд третейського суду, в якому підлягають розгляду справи лише у разі взаємного волевиявлення сторін у спорі...

Всупереч ст. 5 Закону України «Про третейські суди» сторони не уклали третейську угоду щодо передачі справи до третейського суду».

Считаю, решение ап суда поверхностным , надуманным, логически противоречивым , незаконным . Ни один из приведенных местным и ап. судом доводов не является основанием для признания третейского соглашения недействительным, что видно из следующего:

1. Спорное третейское соглашение не противоречит Закону «О защите прав потребителей»

В решении местного суда сказано, что третейское соглашение противоречит подпункту 6 п.1 ст.4 и ст 22 Закона «О защите прав потребителей».

В подпункте 6 п.1 ст.4 , ст.22 Закона «О защите прав потребителей» сказано, что «захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом» . В тоже время на основании ст.17 ГПК, ч.2 ст.12 ХПК действует общее правило согласно котрому «будь-який спір підвідомчий державному суду сторони мають право передати на розгляд до третейського суду, крім випадків установлених законом». Закон «О защите прав потребителей» не содержит запрета на передачу спора на рассмотрение третейского суда. Закон «О третейских судах» также не исключает споры с участием потребителей из подведомственности третейского суда.

2. Вывод ап суда о том, что третейский суд АУБ не является «безстороннім і незалежним» основан на явно ошибочных доводах апелляционного суда.

В доказательство того, что третейский суд АУБ не является «безстороннім і незалежним» ап. суд привел явно ошибочный довод о том, что третейский суд при АУБ создан субъектами предпринимательской деятельности - банками и за средства банков.

Однако у апелляционного суда не было и не могло быть никаких доказательств того, что третейский суд при АУБ создан субъектами предпринимательской деятельности - банками и за средства банков, что видно из устава АУБ и Положения о третейском суде АУБ .

Третейский суд при АУБ создан Ассоциацией украинских банков, которая согласно ее устава является негосударственной, независимой, некоммерческой организацией ( см. ст.1 Положения о третейском суде при АУБ и п. 1.3 Устава АУБ - http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option...1&Itemid=12, http://aub.org.ua/index.php?option=com_con...&Itemid=34)

Согласно законодательства для учреждения третейского суда от его учредителей не требуется внесения каких-либо денежных средств. У ап суда также не было и не могло быть доказательств фактического внесения денежных средств банками на создание третейского суда при АУБ, т.к. никаких дополнительных средств на создание третейского суда АУБ или банками фактически не выделялось.

Кроме того при третейском рассмотрении спора требование о «незалежності і безсторонності» касается не третейского суда, а третейских судей ( см. п.2 ч.1 ст.4 , ст.18 Закона «О третейских судах»), т.к. третейский суд не является юридическим лицом и не имеет никаких полномочий по отношению к судьям третейского суда !

Более того несоблюдение судьями третейского суда предъявленных к ним требований, в том числе требований о «незалежності і безсторонності» не может быть основанием для признания недействительным третейского соглашения, т.к. Закон «О третейских судах» прямо устанавливает другие последствия нарушения этого требованиями судьями третейского суда . Нарушение этих требований третейскими судьями согласно ст.ст. 51, 56 Закона «О третейских судах» является основанием для отмены решения третейского суда или отказа от выдачи исполнительного документа на решение третейского суда, а не - для признания недействительным третейского соглашения!

Что касается довода апелляционного суда о том, что в третейском суде АУБ нарушается « принцип випадковості розподілу справ…», то согласно Закона «О третейских судах» в негосударственных третейских судах, в отличие от государственных судов, третейские судьи могут выбираться сторонами спора (см. п.7 ч.1 ст.4 , ч.1 ст.16 этого закона). Согласно третейской оговорке заключенной истицей с Укрсоцбанком указанные в этой третейской оговорке третейские судьи были выбраны истицей и банком при заключении третейского соглашения, что не противоречит закону.

3. Апелляционный суд сделал явно ошибочный и логически противоречивый вывод о не заключении третейского соглашения и его недействительности.

Апелляционный суд явно ошибочно сделал вывод о том, что спорное третейское соглашение не является заключенным.

Суд обосновал этот вывод тем, что истица «не виявила бажання скористатися правом для передачі справи на розгляд третейського суду, в якому підлягають розгляду справи лише у разі взаємного волевиявлення сторін у спорі...»

Однако спорное третейское соглашение имеет все существенные условия предусмотренные ст.12 Закона «О третейских судах». Соответственно в силу ст 638 ГКУ оно является заключенным. Третейское соглашение является соглашением о рассмотрении спора в третейском суде . Согласно ст.629 ГКУ стороны соглашения обязаны выполнять его условия. Односторонний отказ от выполнения обязательств не допускается. Не желание стороны третейского соглашения (истицы) выполнять заключенное соглашение о рассмотрении спора в третейском суде не имеет юридического значения!

Кроме того, если ап суд считает третейское соглашение не заключенным, то не заключенное третейское соглашение не может быть признано недействительным!

4. Комментируемое решение апелляционного суда прямо противоречит другому более позднему решению этого же апелляционного суда от 16.07.2010, определению Ровненского апелляционного суда от 18.08.2010, а также – постановлениям ВХСУ от 4.08.2010 от 12.08.2010, в которых дана противоположная оценка доводов о недействительности такой же третейской оговорки, которую рассматривал состав суда по комментируемому решению.

См. Решение Одесского апелляционного суда от 16.07.2010 см. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11226702

Ухвалу Ровненского апелляционного суда от 18.08.2010 http://reyestr.court.gov.ua/Review/10793474

Постановление Высшего хозяйственного суда от 4.08.2010 по д № 2/242 см http://reyestr.court.gov.ua/Review/10738314

Постановление ВХСУ от 12.08.2010 по д 30/232-09-6069 http://reyestr.court.gov.ua/Review/10793284

Третейское соглашение, заключенное с участием УСБ не раз было предметом рассмотрения и Верховного суда Украины см.

Ухвалу ВСУ от 14.04.2010 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/9229765

Ухвалу ВСУ от 20.10.2010 http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option...8&Itemid=28

Link to comment
Share on other sites

Комментарий к решению Апелляционного суда Одесской обл. от 12.01.2010 № 22ц-429-10

Решением местного суда от 21.09.10 удовлетворен иск о признании недействительным третейского соглашения заключенного истицой с Укрсоцбанком . Как сказано в этом решении третейское соглашение противоречит подпункту 6 пункта 1 ст.4 , ст.22 Закона «О защите прав потребителей».

Решением Апелляционного суда Одесской обл от 12.01.2010 решение местного суда оставлено в силе.

Мотивировочная часть решения апелляционного суда содержит следующие доводы:

1) третейcкий суд АУБ не является «безстороннім» і «незалежним» , т.к. создан субъектами предпринимательской деятельности –банками, за средства банков, при выборе судей этого суда нарушается « принцип випадковості розподілу справ…».

2) «позивачка не виявила бажання скористатися правом для передачі справи на розгляд третейського суду, в якому підлягають розгляду справи лише у разі взаємного волевиявлення сторін у спорі...

Всупереч ст. 5 Закону України «Про третейські суди» сторони не уклали третейську угоду щодо передачі справи до третейського суду».

Считаю, решение ап суда поверхностным , надуманным, логически противоречивым , незаконным . Ни один из приведенных местным и ап. судом доводов не является основанием для признания третейского соглашения недействительным, что видно из следующего:

1. Спорное третейское соглашение не противоречит Закону «О защите прав потребителей»

В решении местного суда сказано, что третейское соглашение противоречит подпункту 6 п.1 ст.4 и ст 22 Закона «О защите прав потребителей».

В подпункте 6 п.1 ст.4 , ст.22 Закона «О защите прав потребителей» сказано, что «захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом» . В тоже время на основании ст.17 ГПК, ч.2 ст.12 ХПК действует общее правило согласно котрому «будь-який спір підвідомчий державному суду сторони мають право передати на розгляд до третейського суду, крім випадків установлених законом». Закон «О защите прав потребителей» не содержит запрета на передачу спора на рассмотрение третейского суда. Закон «О третейских судах» также не исключает споры с участием потребителей из подведомственности третейского суда.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ від 11.02.2009

Практика застосування судами Закону України "Про третейські суди"*

1) згідно з п. 7 ст. 6 Закону N 1701-IV третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах. Таким чином, виключно державними судами розглядаються справи щодо землі (відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК), зокрема ч. 2 ст. 158 ЗК, за якою виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей); щодо визнання правочину дійсним або недійсним (відповідно до положень ЦК (зокрема, ч. 2 ст. 218, ч. 3 ст. 215 та ін.); щодо житла (відповідно до положень Житлового кодексу України (зокрема ст. 109 цього Кодексу); щодо самочинного будівництва (відповідно до положень ЦК (зокрема, ст. 376) тощо. Керуючись цим, при розгляді справ про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду щодо таких питань, суди мають відмовляти у видачі виконавчого документа на рішення третейського суду на підставі п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону N 1701-IV.

* Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України Л. І. Охрімчук та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики О. Є. Бурлай, к. ю. н.

что вы скажете на такой довод???

ч. 3 ст. 215 ЦК 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон «О защите прав потребителей» не содержит запрета на передачу спора на рассмотрение третейского суда. Закон «О третейских судах» также не исключает споры с участием потребителей из подведомственности третейского суда

вы что издеваетесь???

Защита прав потребителей это исключительная компетенция государственных судов и Узагальнення Вам в помощь

Я понимаю, что у Вас все проплачено в судах, но не до такой же степени, более беспредельных решений, чем в третейских судах я не встречал

«будь-який спір підвідомчий державному суду сторони мають право передати на розгляд до третейського суду, крім випадків установлених законом»

в данной норме имеется в виду, спор, который возник.

Главный Вывод:

Третейская оговорка ограничивает право заемщика на защиту его прав, как потребителя исключительно судом. (третейская оговорка ничтожна)

Третейская оговорка противоречит требованиям закона о зппп и Закона о третейских судах, защита прав потребителей осуществляется третейским судом, на третейское рассмотрение передается неограниченное количество споров и неконкретный спор.

Link to comment
Share on other sites

Тю, кумэ, я шось пропустыв?

Юрыстконсулт_1 - а шо цэ було?

Вы ж, панове, чудово розумиэте, що третэйский суд судить по вказывцы банку?

Ото вже розвели хохлосрач...

Антирейд - спосибо за решение.

Кстати, вы нехотите обработать по-науке Евро суд и то на что ссылался адвокат в данном иске, с целью написать иск в евро-суд?

Я понимаю, что это стоит времени и денег, но думаю что этот вопрос можно решить паролем на скачивание, или что-то типа того.

Или если идти в безплатном ракурсе - можно просто подборку необходимых актов и решений, который подойдут под евро-иск?

Link to comment
Share on other sites

  • 3 months later...

А где можно найти сам иск в первую инстанцию и/или в апелляцию? Боюсь при составлении подобного иска от обратного набокопорить.

Хорошая новость!

http://news.ligazakon.ua/news/2011/2/3/37207.htm

3.02.11 | 13:05

Парламент запретил третейским судам рассматривать дела о защите прав потребителей-клиентов банков

Парламент запретил третейским судам рассматривать дела о защите прав потребителей-клиентов банков

Верховная Рада внесла изменения в статью 6 Закона "О третейских судах" относительно подведомственности дел в сфере защиты прав потребителей третейским судам.

Законом дела по спорам о защите прав потребителей, в том числе потребителей услуг банка (кредитного союза), отнесены к таким, которые не могут рассматриваться третейскими судами.

Определено, что после вступления в силу данного Закона третейские суды прекращают рассмотрение дел по спорам о защите прав потребителей, в том числе потребителей услуг банка (кредитного союза), рассмотрение которых было начато до дня вступления в силу настоящего Закона, о чем выносится мотивированное постановление.

Соответствующий законопроект зарегистрирован под № 6670-1.

http://news.ligazakon.ua/news/2011/2/3/37207.htm

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам

Верховна Рада України постановляє:

I. Частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 35, ст. 412; 2009 р., N 30, ст. 421) доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування.

2. Після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ

3 лютого 2011 року

N 2983-VI

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link...03/T112983.html

Link to comment
Share on other sites

Что-то проснулось в Даццком королевстве? :)

Спосибо Януковичу. Уважаемый Янукович - разбирайтесь дальше с проблемами Банка и Клиента, вам зачтётся голосами и почётом.

Link to comment
Share on other sites

Рассказываю про практику. Сегодня, в заседании по сути (заседание второе, был объявлен перерыв т.к. банк не надав документы, что он уже ПАТ) судья вдруг сказала банку: Вы же там подавали клопотання о рассмотрении в третейском суде? :blink: Вы до сих пор поддерживаете свое клопотання?

Банк, конечно же, говорит:ага. А Вы, позывач? (это я ). Говорю: нет, конечно. у меня в иске четко прописана никчемность пункта договора про третейскую угоду.

" суд в нарадчей кимнате" И через три минуты выдала ухвалу залышити справу без розгляду по п.6. ст 207 ЦПК.

Вот так-то! Пишу апелляцию, ждите вопросов :)

Если кому-то интересно, прокомментируйте.

Насколько я помню, вопрос третейки с Укрсоцем Вас интересовал давно. Почему Вы не воспользовались решениями Апел.суда и ВСУ по этому вопросу, размещённым на форуме накануне ? Ситуация абсолютно идентичная. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ic=1648&hl=
Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

Что-то проснулось в Даццком королевстве? :)

Спосибо Януковичу. Уважаемый Янукович - разбирайтесь дальше с проблемами Банка и Клиента, вам зачтётся голосами и почётом.

Блин, защита прав потребителей и раньше не была подведомственна третейским судам.

Ст. 22 ЗУ о зпп.

Проблема в том, что право взыскивать через третейский суд у банков все равно осталось.

а в третейском суде ловить заемщику нечего.

Link to comment
Share on other sites

  • 7 months later...

О защите прав потребителей

ВС УССР

Закон от 12.05.1991 № 1023-XII редакция действует с 10.11.2011

Стаття 22. Судовий захист прав споживачів

1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

3. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

(частина третя статті 22 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3674-VI)

(положенням частини третьої статті 22 дано офіційне

тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. N 15-рп/2011)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

11.02.2009

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Практика застосування судами Закону України "Про третейські суди"

1) згідно з п. 7 ст. 6 Закону N 1701-IV третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним поданням

51 народного депутата України щодо відповідності

Конституції України (конституційності) положень

абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3,

пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське

самоврядування" Закону України "Про третейські суди"

(справа про завдання третейського суду)

м. Київ Справа N 1-3/2008

10 січня 2008 року

N 1-рп/2008

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України ( 254к/96-ВР ) водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина

друга статті 22, стаття 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

4. Зі змісту клопотання випливає, що його автори порушують питання щодо відповідності положень абзацу сьомого статті 2, статті 3 Закону ( 1701-15 ) частинам першій, п'ятій статті 124, статті 125 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Вони вважають, що в цих нормах Закону ( 1701-15 ) фактично закріплюється статус

третейських судів як органів здійснення правосуддя.

На основі порівняльного аналізу Конституційний Суд України дійшов висновку про відповідність Конституції України ( 254к/96-ВР ) зазначених положень Закону ( 1701-15 ).

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року N 44-з)

( vz44u710-97 ).

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Отже, оспорювані положення Закону не порушують припис статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України).

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Link to comment
Share on other sites

Мда...только из суда...плевали они на все доводы. В признании третейской оговорки недействительной - отказали.

Даже не смотря на решение КСУ о распространении ЗУ о зпп на правоотношение и после заключения кредитного договора?

Я думал, что решения изменятся, но я так понял, что система движется, так как ей удобно.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 year later...

Решение расписано очень грамотно со ссылкой на международные правовые акты и Конвенцию прав человека. В принципе данное решение апелляционного суда можно применять во всех спорах связанных с третейскими судами.

як отримати належне завірену копію даного рішення? а то копію, завірену мною, з реєстру в мене суддя відмовився долучити до справи? Дякую.

Link to comment
Share on other sites

як отримати належне завірену копію даного рішення? а то копію, завірену мною, з реєстру в мене суддя відмовився долучити до справи? Дякую.

Вам её не предоставят, т.к. Вы не являлись участником процесса.

Да, Вам действительно не повезло с судьёй. Обычно суды принимают решения из реестра. Лично я ссылку на решение указываю в иске и на самой копии решения из реестра тоже эту ссылку вставляю.

Но в этом я вижу и позитив - значит Ваш иск сильно обоснованный. Данное решение гармонично вписывается в Вашу схему и судье нужны зацепки для её развала.

Значит движитесь в правильном направлении.

Link to comment
Share on other sites

Вам её не предоставят, т.к. Вы не являлись участником процесса.

Да, Вам действительно не повезло с судьёй. Обычно суды принимают решения из реестра. Лично я ссылку на решение указываю в иске и на самой копии решения из реестра тоже эту ссылку вставляю.

Но в этом я вижу и позитив - значит Ваш иск сильно обоснованный. Данное решение гармонично вписывается в Вашу схему и судье нужны зацепки для её развала.

Значит движитесь в правильном направлении.

Вот и я о том же, возможно не было ссылки на реестр?
Link to comment
Share on other sites

Вот и я о том же, возможно не было ссылки на реестр?

та наче були. а, повторно подам з підтримкою нормативки і з зі всімі реквізитами прямо з сайту.

Link to comment
Share on other sites

та наче були. а, повторно подам з підтримкою нормативки і з зі всімі реквізитами прямо з сайту.

через канцелярию, обязаны подшить к делу...распечатку делать с сайта реестра судебных решений, если судья сомневаться, то у них есть прямой доступ к реестру со всеми данными....

Link to comment
Share on other sites

як отримати належне завірену копію даного рішення? а то копію, завірену мною, з реєстру в мене суддя відмовився долучити до справи? Дякую.

Судья и не должен его приобщать. В Уркаине - не прецедентное право.

Да и помочь оно сможет мало чем как судебная практика - оно отменено ВССУ по формальным основаниям и направлено на новое рассмотрение.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...