Решение Хозяйственного суда Донецкой области оставленное в силе апелляцией о признании недействительными договора поручительства с Укрсиббанком

[ANTIRAID]

Справа № 28/247пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ
іменем України

17.02.11 р.

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Курило Г.Є., суддів Риженко Т.М., Попков Д.О.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „ УкрСиббанк”, м.Харків

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ

про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним

Представники сторін:
Від позивача: Скубченко І.О.
Від відповідача: Горобець О.В.
Від третьої особи: Кулініч В.В.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.02.2011р. по 17.02.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків, відповідач, про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що керівник позивача не мав повноважень на укладення договору поруки б/н від 23.07.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2010р. було порушено провадження по справі №28/247пд.

Суд ухвалою від 01.12.2010р. залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Родовід Банк”, м.Київ.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та надавав пояснення по суті спору.

Відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 09.12.2010р., заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів той факт, що відповідач знав або не міг не знати про наявність яких-небудь обмежень повноважень керівника позивача на укладення договору поруки, підстави для визнання оспорюваного договору поруки недійсним відсутні, крім того, відповідач надавав заперечення на пояснення позивача.

21.12.2010р. третя особа через канцелярію суду надала пояснення №09.2-11-б.б/9311 від 20.12.2010р., відповідно до яких просить суд винести судове рішення у справі №28/247пд на свій розсуд.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2011р. змінив найменування третьої особи з Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ на Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”, м. Київ.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Відповідачем надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивачем було заявлено клопотання щодо продовження строку розгляду спору на 15 днів, яке на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, було задоволено судом, строк розгляду справи було подовжено на 15 днів до 09.02.2011р.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі: головуючий суддя Курило Г.Є., судді Попков Д.О., Риженко Т.М.

17.02.2011р. Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, м.Харків, звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом (по справі № 28/190пд) до Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк, про стягнення 20 000 000,00 доларів США.

Суд ухвалою від 17.02.2011р. повернув без розгляду зустрічну позовну заяву Публічному акціонерному товариству „УкрСиббанк”, м.Харків.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третю особу було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є відповідач, банк) та Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” (правонаступником якого є третя особа, позичальник) був підписаний кредитний договір № 1 від 23.07.2008р., відповідно до умов якого банк зобов’язується надавати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 20 000 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі (п. 1.1 кредитного договору).

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 13/384 від 06.04.2010р. за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” встановлено, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за договором кредиту № 1 від 23.07.2008р., а відповідач, порушуючи взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не повернув позивачу надані кредитні кошти, не сплатив в повному обсязі відсотки, в зв’язку з чим суд вирішив стягнути з Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 20000000,00 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 1727055,55 доларів США. Постановою Київського апеляційного господарського суд від 21.06.2010р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” на рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2010р. залишена без задоволення, рішення без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010р. Постанова Київського апеляційного господарського суд від 21.06.2010р. у справі №13/384 залишена без змін.

23.07.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є відповідач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» (поручитель, позивач), був укладений договір поруки (договір поруки).

Відповідно п.1.1 договору поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк», код за ЄДРПОУ 14349442 (боржник) усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 1 від 23.07.2008р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору 20 000 000,00 доларів США; термін виконання основного зобов’язання – 23.07.2009р., якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші умови основного договору (п. 1.2 договору поруки).

Окрім того, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п. 1.3 договору поруки).

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов’язань боржником за основним договором (п. 3.1 договору поруки).

Поручитель (позивач) вважає вказаний договір є недійсним і звернувся з відповідним позовом, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» не мав повноважень на підписання договору поруки.

Приймаючи до уваги приписи ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України та обставини, наведені позивачем у якості підстави для визнання правочину недійсним, суд дійшов висновку, що вказані твердження позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

За приписом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також парольним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2,3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

В преамбулі договору поруки від 23.07.2008р. зазначено, що від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» договір підписаний директором Кочурою О.Г., який діяв на підставі протоколу загальних зборів учасників № 8 та статуту.

В матеріалах справи наявний протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” № 8 від 21.07.2008р. з якого вбачається, що за результатами проведених загальних зборів учасників було прийняте рішення укласти між ТОВ «САН РЕМО» та АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки нежилої будівлі, що розташована за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, загальною площею 10150,3кв.м., що належить ТОВ «САН РЕМО» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.10.2006р. ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстр. № 1044, для забезпечення виконання зобов’язання ВАТ «Родовід банк» за кредитним договором укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ВАТ «Родовід банк» в межах загальної суми 30 000 000,00 доларів США.

Судом встановлено, що протокол № 8 від 21.07.2008 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» не містить рішення про укладання договору поруки з АКІБ „УКРСИББАНК”, для забезпечення виконання зобов’язань ВАТ „РОДОВІД БАНК” за кредитним договором. Інших протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» про укладання договору поруки з відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Отже, в своїй діяльності юридична особа діє як на підставі установчих документів, так і закону.

Згідно із ст.4 Закону України “Про господарські товариства”, ст.82 Господарського кодексу України, ст.143 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до Статуту позивача (в редакції, чинній на час укладання спірного договору), затвердженого загальними зборами учасників (протокол №7 від 21.07.2008р.), зареєстрованого 21.07.2008р. №10681050006002942, Товариство з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО», м.Донецьк створене та діє відповідно до чинного законодавства України.

В п. 8.1 Статуту позивача зазначено, що вищим органом товариства є Загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Приймати участь у загальних зборах учасників товариства мають право всі учасники товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, згідно підпункту 12) пункту 8.3 статуту, віднесено прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна, що належить товариству, а також укладання будь-яких договорів (угод) на суму, що перевищує один мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах.

Пунктом 8.4. Статуту передбачено, що питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.

Згідно п. 9.6 статуту позивача, директор вправі вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Одночасно, в підпункті 1) п. 9.8. розділу 9 Статуту позивача встановлено, що директор має наступні повноваження: одноособово приймає рішення щодо укладення та укладає будь-які договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти, у тому числі кредитні договори та договори пов'язані з ними (застави, поруки та інше), здійснює інші правочини, проводить господарські і фінансові операції, у тому числі в установах банків на суму, що перевищує і (один) мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах, і користується правом першого підпису при виконанні зазначених дій, здійснення операцій Товариства, обліку, звітності і організації внутрішнього контролю.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (ст. 62 Закону України „Про господарські товариства”). Згідно з приписами ст. 145 Цивільного кодексу України, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону.

Таким чином, на підставі підпункту 12) пункту 8.3, п.п. 8.4., 9.6 статуту, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 62 Закону України „Про господарські товариства” прийняття рішення про укладання договору поруки на суму 20 000 000,00 доларів США відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” та керівник позивача не мав повноважень на підписання цього договору.

Відповідач посилається у своєму відзиві на той факт, що із змістом Статуту позивача він ознайомився лише за результатами ознайомлення із матеріалами справи про визнання іпотечного договору від 23.07.2008р. недійсним, що розглядається господарським судом Донецької області.

Згідно з приписами ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В п. 5.1. договору поруки зазначено, що надані кредитору поручителем документи не містять будь-яких недостовірних відомостей. Тобто, позивач надавав відповідачу документи, необхідні для укладання договору.

Як зазначалось вище, в преамбулі договору поруки від 23.07.2008 р. зазначено, що керівник позивача діє на підставі Протоколу №8 загальних зборів учасників ТОВ „Сан Ремо” та статуту.

В день підписання договору поруки між сторонами був підписаний договір іпотеки від 23.07.2008р., який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. Обидва договори з боку ТОВ „Сан Ремо” підписувались директором Кочурою О.Г., з боку АКІБ „УкрСиббанк” заступником голови правління-начальником департаменту ризик-менеджменту Кеняна Жильбера Луї Анна. При нотаріальному посвідчені договору іпотеки від 23.07.2008р., нотаріусом перевірялись правоздатність та дієздатність ТОВ „САН РЕМО” відповідно до наступних документів: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, серія А01 №211379; довідка №8664/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; статут, затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” протоколом №7 від 21.07.2008р.; повноваження директора товариства, який діяв на підставі статуту, протоколу № 4 від 27.10.2006р. загальних зборів учасників про призначення директора та загальних зборів учасників товариства про укладання договору іпотеки з АКІБ „УкрСиббанк” для забезпечення виконання зобов’язань ВАТ „Родовід Банк” згідно кредитного договору № 1 від 23.07.2008р., що зазначено в листі нотаріуса, копія якого залучена до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до п.9.1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” сторона, з якою укладено угоду, повинна знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, що ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

На підставі вищезазначеного, позивач довів, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень директора позивача. Отже, посилання відповідача на ст. 92 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, виходячи з того, що договір поруки б/н від 23.07.2008р. був підписаний особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства „ УкрСиббанк”, м.Харків, про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідачем надане клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду справи господарським судом Донецької області № 10/25пн.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

По справі № 10/25пн розгядаються позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк про визнання недійсними положень п.п.1 п.9.8 розділу 9, п.п.2 п.9.8 розділу 9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.

Суд не вважає, що справа № 10/25пн є пов’язаною з цією справою, в зв’язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 27, 33, 34, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк, до відповідача, Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків, про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним.

Визнати недійсним договір поруки б/н від 23.07.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м.Донецьк та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», м. Харьків.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м.Харків, просп. Московський, 60, ЄДРПОУ 09807750, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ у Харківській області, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” (83052, м. Донецьк, просп. Ілліча, 66, ЄДРПОУ 33294487, п/р 26007005000275 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712) 85,00 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст буде складено та підписано 21.02.2011р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Т.М. Риженко

Суддя Д.О. Попков

Повний текст рішення підписано 21.02.2011р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13898358

[ANTIRAID]

справа №28/247пд

Донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2011 р.

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:

Дучал Н.М.

суддів

Запорощенка М.Д.

Новікової Р.Г.

При секретарі Мірошник Г.І.

За участю представників сторін:

від позивача - Скубченко І.О. за довіреністю

від відповідача –Колесніков А.К. за довіреністю

від третьої особи –Ільїнова І.В. за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків

На рішення господарського суду Донецької області

Від

17.02.2011р. (підписано 21.02.2011р.)

у справі № 28/247пд (суддя Курило Г.Є., судді: Риженко Т.М., Попков Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м. Київ

про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” м. Донецьк звернулося з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” м. Харків про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” посилається на відсутність у керівника позивача повноважень на укладення договору поруки б/н від 23.07.2008р.

Ухвалою від 01.12.2010р. господарським судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Відкрите акціонерне товариство „Родовід Банк” м. Київ.

Ухвалою від 17.01.2011 р., у зв"язку з наданням реєстраційних документів, внесено зміни до найменування третьої особи, яким є Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. (підписано 21.02.2011р.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” про визнання договору поруки б/н від 23.07.2008р. недійсним. Визнано недійсним договір поруки б/н від 23.07.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” та Акціонерним комерційний інноваційним банком „УкрСиббанк”. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” 85,00грн. –витрат по сплаті державного мита, 236,00грн.-витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване відсутністю у керівника ТОВ "САН РЕМО" повноважень на підписання договору поруки б/н від 23.07.2008р. на суму 20 000 000,00 доларів США, з посиланням на Статут позивача та приписи Закону України "Про господарські товариства".

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою про скасування рішення, оскільки вважає його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права України. Посилається, що договір поруки, який є предметом спору, складений за стандартною формою АТ „УкрСиббанк”, яка використовується як для фізичних осіб-поручителів, так і для юридичних осіб, тому цей договір містить пункти, які застосовуються в залежності від того, яким суб’єктом є контрагент банку за таким договором. Якщо контрагентом є юридична особа, то до уваги приймаються гарантії поручителя, зазначені у п. 5.2. договору. Вважає, що прийняття відповідачем зазначених гарантій в якості доказу наявності у особи, що підписує договір, належних повноважень обумовлено, тим, що відповідно до ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України порушення такою особою своїх обов’язків щодо представництва має наслідком притягнення такої особи до відповідальності за збитки, завдані такими діями юридичній особі.

Також скаржник не погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що сторона, з якою укладено угоду, повинна знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, що ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження, однак, жодним нормативним актом такий обов’язок на сторін договору не покладено. На думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач знав або за всіма обставинами не міг знати про наявність обмежень повноважень керівника позивача на укладання договору поруки.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО», у відзиві б/н від 04.04.2011р. проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”, у відзиві №09.2-11-б.б/1897 від 31.03.2011р. підтримав вимоги апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.02.2011р.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

23.07.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (правонаступником якого є відповідач), Банк, та Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” (правонаступник якого є третя особа), Позичальник, укладено кредитний договір № 1. Відповідно до умов п. 1.1. договору банк зобов’язується надавати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 20 000 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

23.07.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” („Кредитор”)в особі Заступника Голови Правління-начальника департаменту ризик-менеджменту Кеняна Жильбера Луї Анна, який діє на підставі довіреності від 25.12.2007 р., та Товариством з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” („Поручитель”) в особі Директора ОСОБА_3, який діє на підставі Протоколу № 8 загальних зборів учасників ТОВ "САН РЕМО" та Статуту, укладено договір поруки.

Згідно з п. 1.1. договору поруки Поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання ВАТ „Родовід Банк” (боржник) усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 1 від 23.07.2008р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В п. 1.2. договору поруки зазначено, що Поручителю добре відомі усі умови Основного договору (кредитний договір № 1 від 23.07.2008р.), зокрема: сума основного боргу 20 000 000,00 доларів США; термін виконання основного зобов’язання –23.07.2009р., якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші умови основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного боргу (п.1.3. договору поруки). Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п.1.4. поруки).

Відповідно до п.3.1. договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та дії до повного припинення всіх зобов’язань боржником за основним договором.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 13/384 від 06.04.2010р. за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” встановлено, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за договором кредиту № 1 від 23.07.2008р.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору поруки, оскільки вважає, що директор ТОВ „САН РЕМО” не мав повноважень на підписання договору.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору поруки, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися , зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень ( ст. 92 Цивільного кодексу України).

У вводній частині договору поруки від 23.07.2008р. зазначено, що від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО»договір підписаний директором Товариства ОСОБА_3, який діяв на підставі протоколу загальних зборів учасників № 8 та статуту.

Зі змісту протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” № 8 від 21.07.2008р., що наявний в матеріалах справи, вбачається що до порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "САН РЕМО" було включено питання про укладення договору іпотеки нежилої будівлі, (літера "А"), що розташована за адресою:01010, м. Київ, вул. Суворова,4, загальною площею 10150,3кв.м., що належить ТОВ "САН РЕМО" на праві власності. За результатами розгляду питання зборами учасників прийняті рішення: укласти між ТОВ «САН РЕМО»та АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки нежилої будівлі,(літ "А"), що розташована за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, загальною площею 10150,3кв.м., що належить ТОВ «САН РЕМО»на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.10.2006р. ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстр. № 1044, для забезпечення виконання зобов’язання ВАТ «Родовід банк»за кредитним договором, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк»та ВАТ «Родовід банк»в межах загальної суми 30 000 000,00 доларів США. Укладання вищевказаного договору іпотеки від імені ТОВ "САН РЕМО" здійснити директору ТОВ "САН РЕМО" ОСОБА_3, для чого йому надаються повноваження на укладання та підписання від імені ТОВ "САН РЕМО" Договору іпотеки на будь-яких умовах на його розсуд.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, протокол № 8 від 21.07.2008 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО»не стосується розгляду питання та прийняття Загальними зборами ТОВ "САН РЕМО" рішення про укладання Товариством договору поруки з АКІБ „УКРСИББАНК”, з метою забезпечення виконання зобов’язань ВАТ „РОДОВІД БАНК” за кредитним договором.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про господарські товариства”, ст.82 Господарського кодексу України, ст.143 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

На час укладення договору поруки від 23.07.2008 р. позивач діяв на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол №7 від 21.07.2008р.), зареєстрованого 21.07.2008р. №10681050006002942.

Вищим органом товариства, згідно з п. 8.1 Статуту позивача, є Загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, згідно підпункту 12) пункту 8.3 Статуту, віднесено прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна та автотранспорту, що належить товариству, а також укладання будь-яких договорів (угод) на суму, що перевищує один мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах.

Питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства (п. 8.4. Статуту).

Виконавчий орган Товариства складається з одної особи, та має назву Директор(п. 9.1. Статуту). Директор вправі вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства ( п. 9.6. Статуту).

В підпункті 1) п. 9.8. розділу 9 Статуту позивача встановлено, що директор має наступні повноваження: одноособово приймає рішення щодо укладення та укладає будь-які договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти, у тому числі кредитні договори та договори пов'язані з ними (застави, поруки та інше), здійснює інші правочини, проводить господарські і фінансові операції, у тому числі в установах банків на суму, що перевищує (один) мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах, і користується правом першого підпису при виконанні зазначених дій, здійснення операцій Товариства, обліку, звітності і організації внутрішнього контролю.

Тобто, як свідчать положення цього пункту Статуту, проводити господарські і фінансові операції, у тому числі в установах банків, і користуватися правом першого підпису при виконанні зазначених дій, здійсненні операцій Товариства, обліку, звітності і організації внутрішнього контролю, директор уповноважений на суму, що перевищує (один) мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах.

Відповідно до ст. 62 Закону України „Про господарські товариства” дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Згідно з приписами ст. 145 Цивільного кодексу України, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, в тому числі і статутом, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Суд першої інстанції вірно посилається на п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, згідно з яким у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону.

Але ж аналіз Статуту ТОВ "САН РЕМО" показує, що положення статуту не суперечать Закону України "Про господарські товариства, а деякі є лише недостатньо чітко сформульованими.

Зазначене вище свідчить, що прийняття рішення про укладання договору поруки на суму 20 000 000,00 доларів США відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”, тому керівник (директор) позивача, без прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства, не мав повноважень на підписання договору поруки на зазначену суму.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не міг не знати про обмеження повноважень директора позивача.

Матеріали судової справи свідчать, що в той же день, 23.07.2008 р., між тими ж сторонами був підписаний договір іпотеки від 23.07.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, який з боку ТОВ „Сан Ремо” підписувався директором ОСОБА_3, з боку АКІБ „УкрСиббанк” заступником голови правління-начальником департаменту ризик-менеджменту Кеняна Жильбера Луї Анна. Як свідчить лист приватного нотаруса ОСОБА_2 при нотаріальному посвідченні договору іпотеки від 23.07.2008р., нотаріусом перевірялись правоздатність та дієздатність ТОВ „САН РЕМО” відповідно до наступних документів: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО”; Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А01 №211379; довідки №8664/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; статуту, затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО” протоколом №7 від 21.07.2008р.; повноваження директора товариства, який діяв на підставі статуту, протоколу № 4 від 27.10.2006р. загальних зборів учасників про призначення директора, та протоколу № 8 від 21.07.2008 р. загальних зборів учасників товариства про укладання договору іпотеки з АКІБ „УкрСиббанк”.

Відповідач, з яким укладено обидві угоди (в один день), мав можливість та повинен був знати про відсутність у керівника ТОВ "САН РЕМО" повноважень на укладення угоди на суму 20 000 000,00 грн., що ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження, які банком не могли бути неперевіреними. Отже, наполягання заявника апеляційної скарги про відсутність у нього відомостей про обмеження керівника ТОВ "САН РЕМО" оцінюється судом апеляційної інстанції критично.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. (підписано 21.02.2011р) у справі № 28/247пд суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі № 28/247пд оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків на рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. (підписано 21.02.2011р) у справі № 28/247пд - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. (підписано 21.02.2011р) у справі № 28/247пд - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Дучал

Судді: М.Д.Запорощенко

Р.Г.Новікова

Надруковано 7 екз .: 1-позивачу, 2-відповідачу, 1-тр. особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14697576

[у.zaporozhskiy]

Суд першої інстанції вірно посилається на п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2008р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, згідно з яким у разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону.

Але ж аналіз Статуту ТОВ "САН РЕМО" показує, що положення статуту не суперечать Закону України "Про господарські товариства, а деякі є лише недостатньо чітко сформульованими.

Интересно написано.

Выходит, что директор не имел право подписывать сделку больше, чем на 1 миллион гривен.

Немного не понял по ст. 215 какие именно основания для недействительности...