Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

andrew33 · February 10, 2012

Сотрудница "карточного" отдела ПИБа высказала мнение, что договорное списание с карточного счета в валюте нельзя делать. Только - в гривне. если карточка в валюте - то перечисление только по платежному поручению.

Опять же, счет карточный я не открывала, так как 1) не хочу согласно ЗПП платить додаткови платежи и комиссии и 2) хочу разобраться, зачем мне карточный счет 2625, чтоб платить по кредиту, если мне нужен 2620.

а можно сначала , а то я не понял как Вы раньше в своем отделении платили , и какой у вас кредит , как выдавали реально и как написали на бумаге !

Siringa · February 10, 2012

а можно сначала , а то я не понял как Вы раньше в своем отделении платили , и какой у вас кредит , как выдавали реально и как написали на бумаге !

Кредит в долларах США. В договоре, подписанном со "старым" уже закрытым отделением было написано, что "Позычальнык обязуется погасити заборгованість по кредиту та процентах перед Банком відповідно до розробленого графіку погашення (додаток №1 до Договору) на позичковий рахунок №2233"

А банк надає іпотечний кредит одноразово в повному обсязі шляхом видачі готівкою з його позичкового рахунку 2233.

Ну там чего-то еще есть про 2238, но как-то неразборчиво ;-)

Есть заява на выдачу готивкы, неизвестно кем подписанная в графе отримувач, без печати банка и штампа кассы про выдачу американских денег с 2233 на 1001.

Раньше, в старом отделении я была "блондинко", оставляла "деньги на тумбочке" кредитному манагеру. Банк зачислял куда хотел, в том числе и на счета не прописанные в договоре.

Потом банк сказал ККГ подать в суд, я начала читать, в том числе нпа НБУ, спустя 4 месяца банк сказал ККГ забрать иск. Но с тех пор, как я начала "читать" я перестала платить на странные счета и оставлять "деньги на тумбочке". Зато начала писать письма. Ну а в момент подачи в суд скоропостижно закрылось старое отделение и платить стало совсем некуда.

stairtov · February 10, 2012

тоже, не могу внятно разобраться, в чем отличие карточных от текущих, может быть это одно и тоже?

раньше открывали текущий, а к нему карточный, а к карточному по допсоглашению - выпуск карты.

где же теперь указано,что карточный можно открывать без текущего? или наоборот, нельзя? и как быть с валютой, которую только по текущему можно проводить?

банк не вправе отказать вам в открытии счета, поэтому пусть ответ в письменном виде дадут, а с ним и в суд можно )))

различие в том что поточный рахунок как и договор это публичная послуга и дуступны для проверки без проблем для налоговой и нбу .... и что само интересно что НБ ПИСАЛ ---ПОТОЧНЫЙ РАХУНОК ОТОБРАЖАЕТ ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ КОД КЛИЕНТА ..ТАК ДОЛЖНО БЫТЬ

а что касаемо карточного то это внутренние щета это как электронный кошелек доступ к которому имеет только банк и клиент ...

наглядный пример как можно скрывать отмывку ведь не скажи что есть кредитка то о ней никто не узнает кроме менеджера который ее вам открыл так как процент от ее использования и предоставления достается ему ...

ну и где сказано что начало пользования кредитом а также право востребования за кредитом начинается с поступления средств на картковый рахунок ...везде реч идет о публичном рахунке тоесть поточный который открывается отдельным договором ..

софи поправь если не так

stairtov · February 10, 2012

тоже, не могу внятно разобраться, в чем отличие карточных от текущих, может быть это одно и тоже?

раньше открывали текущий, а к нему карточный, а к карточному по допсоглашению - выпуск карты.

где же теперь указано,что карточный можно открывать без текущего? или наоборот, нельзя? и как быть с валютой, которую только по текущему можно проводить?

банк не вправе отказать вам в открытии счета, поэтому пусть ответ в письменном виде дадут, а с ним и в суд можно )))

различие в том что поточный рахунок как и договор это публичная послуга и дуступны для проверки без проблем для налоговой и нбу .... и что само интересно что НБ ПИСАЛ ---ПОТОЧНЫЙ РАХУНОК ОТОБРАЖАЕТ ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ КОД КЛИЕНТА ..ТАК ДОЛЖНО БЫТЬ

а что касаемо карточного то это внутренние щета это как электронный кошелек доступ к которому имеет только банк и клиент ...

наглядный пример как можно скрывать отмывку ведь не скажи что есть кредитка то о ней никто не узнает кроме менеджера который ее вам открыл так как процент от ее использования и предоставления достается ему ...

ну и где сказано что начало пользования кредитом а также право востребования за кредитом начинается с поступления средств на картковый рахунок ...везде реч идет о публичном рахунке тоесть поточный который открывается отдельным договором ..

софи поправь если не так

http://apelyacia.org.ua/content/stattya-10...editniy-dogovir

2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, фізичні особи — споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником із розрахункового чи поточного (валютного) рахунку.

sofi · February 11, 2012

2620 - текущий счет , все движение через платежные поручения , касса через заявку на прием и выдачу наличности

2625 - СКР , т.е. счет вашей карточки , все оплаты по карте идут через него и на него , в зависимости от тарифной политики банка идут или напрямую или через транзитный счет 2909 , вы вносите деньги через кассу - в назначении платежа указываете номер своей карты и деньги через 2909 поступают на вашу карту (2625)

2625 регулирует договор на обслуживание СКР , все движения описаны в этом договоре , читайте там все есть , списание с СКР только по факту просрочки , списать оттуда добровольно вы могли разрешить если такое условие есть в договоре на СКР ,так что внимательно читайте что подписали !Выписки по СКР банк обязан выдать , вот срок хранения бумажных носителей имеет ограничения , а в эл.виде 5 лет , или ошибаюсь , но 3 года точно , если срок хранения истек , банк вправе за плату выдать бумажные распечатки движения по вашему СКР.

ой, прошу вас, не так все просто!

я не встретила нигде четкой инструкции по использованию карточных счетов.

в договоре на КР ( а что такое СКР?) договорное списание не предусмотрено, а в кредитном предусмотрено списание со всех счетов в том числе и будущих, поэтому мне трудно доказать, что договорного списания нет,

движение средств по счету с применением карточки - отображается на 2924, а не 2909, но опять же где как.

в Привате карточный счет есть, но платежи идут не с него и на него, а на карту (номер карты это не номер счета), тем более, что как выяснилось приват поменял мне карту, а она не привязана к счету который открывался (он и в налоговой был и есть) и видать банк , сделал и тут меня соучастником ))) (((

в разных банках по разному - в ПУМБе для перевода денег с карточного счета берут платежное поручение от физлица????, в других банках - такого не делают.

так что все таки находится на карточном счете - нал или безнал, или если это на счете то это уже безнал, а на карточке? является ли карточный - поточным? или нет?

где есть нормативка?

andrew33 · February 11, 2012

ой, прошу вас, не так все просто!

я не встретила нигде четкой инструкции по использованию карточных счетов.

в договоре на КР ( а что такое СКР?) договорное списание не предусмотрено, а в кредитном предусмотрено списание со всех счетов в том числе и будущих, поэтому мне трудно доказать, что договорного списания нет,

движение средств по счету с применением карточки - отображается на 2924, а не 2909, но опять же где как.

в Привате карточный счет есть, но платежи идут не с него и на него, а на карту (номер карты это не номер счета), тем более, что как выяснилось приват поменял мне карту, а она не привязана к счету который открывался (он и в налоговой был и есть) и видать банк , сделал и тут меня соучастником ))) (((

в разных банках по разному - в ПУМБе для перевода денег с карточного счета берут платежное поручение от физлица????, в других банках - такого не делают.

так что все таки находится на карточном счете - нал или безнал, или если это на счете то это уже безнал, а на карточке? является ли карточный - поточным? или нет?

где есть нормативка?

у меня по 2909 - погашение тела кредита смотреть последние цифры счетов ,это идентификаторы , так было в грн за все время работы с банками , но НБ Украины выкладывал нормативку по счетам , смотрите тему , касательно проводок тоже обсуждалось - это внутрибанковская нормативка т.н. тарифная политика банка, здесь обсуждается вопрос ВЫДАЧИ КРЕДИТА ЧЕРЕЗ КАССУ В ГРН , А ЗАПИСАНО КАК В ДОЛЛАРАХ , А МНОГИМ ЧЕРЕЗ КАССУ ВЫДАВАЛИ И ВАЛЮТУ КАК КРЕДИТ , мои все договора гасятся так касса-2620 - договорное списание , понимаю что нужна платежка , с 2625 плачу через банкомат на счет погашения кредита

касательно СКР , у меня договора старые там так написано , из приктики , приват платеж прямой 2605 (корпоративная карта , ваш вариант 2625) 10 мин.максимум , ПУМБ - транзитник , потом сами на карту , где-то час , за 12 грн. допплаты вкладываются в 20 мин.,Укрэксимбанк - через тразитник , тоже в пределах часа , Укрсиббанк - транзитник , во всех банках где есть транзитник или прямой платеж , в назначении платежа всегда указываю номер карты , движение по счетам - это только безнал , выписки получаю только на 2605 , у вас 2625 , тарифная политика в грн у банков практически одинаковая , но выдавать кредит в кассе налом без предварительного зачисления на счет это значит , что вы не получали вообще кредитных денег ( см.статьи ЦПК и ЦК) , в теме все подробно описл НБ Украины , читать нужно внимательно за 10-15 минут не пройдет .

НБ Украины · February 11, 2012

ой, прошу вас, не так все просто!

я не встретила нигде четкой инструкции по использованию карточных счетов.

в договоре на КР ( а что такое СКР?) договорное списание не предусмотрено, а в кредитном предусмотрено списание со всех счетов в том числе и будущих, поэтому мне трудно доказать, что договорного списания нет,

движение средств по счету с применением карточки - отображается на 2924, а не 2909, но опять же где как.

в Привате карточный счет есть, но платежи идут не с него и на него, а на карту (номер карты это не номер счета), тем более, что как выяснилось приват поменял мне карту, а она не привязана к счету который открывался (он и в налоговой был и есть) и видать банк , сделал и тут меня соучастником ))) (((

в разных банках по разному - в ПУМБе для перевода денег с карточного счета берут платежное поручение от физлица????, в других банках - такого не делают.

так что все таки находится на карточном счете - нал или безнал, или если это на счете то это уже безнал, а на карточке? является ли карточный - поточным? или нет?

где есть нормативка?

2605, 2625 - это банковский счет (текущий счет, клиентский счет).

"Однако, выдача наличной НАЦИОНАЛЬНОЙ валюты с балансового счета 2203 ДОПУСКАЕТСЯ, т.е. не запрещена, на основании банковской лицензии."

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33245 сообщение #14 17.5.2011 12:41

"Еще раз повторяем, кредит наличной гривной можно выдавать с любого счета:…

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=39499 сообщение #1494 5.10.2011 8:45

Аналогично применяйте к счетам 2605, 2625.

Действительно, осуществлять договорное списание с данных счетов нельзя без выполнения части 26.2 статьи 26 Закона Украины "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине". Обычно данная часть полностью не выполняется, а в договорах с банком указывается только на применение пункта шестого части 21.1 статьи 21 и части 26.4 статьи 26 данного закона. Т.е. клиент только письменно подтверждает свое поручение банку на списание, а условия надлежащего исполнения данного поручения на договорное списание стороны в редких случаях письменно согласовывают (статья 1003 Гражданского кодекса Украины).

С 30 мая 2005 года до 19 июля 2010 года

"На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів та їх агентів за платіжними картками клієнтів, яким емітенти відкрили картрахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за платіжними картками, що емітовані нерезидентами."

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

19.04.2005 N 137

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови

Національного банку N 223 ( z0474-10 ) від 30.04.2010 }

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 травня 2005 р.

за N 543/10823

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням

…

1.5. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в

такому значенні:

…

картковий рахунок (далі - картрахунок) - поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками, а також інші операції, визначені цим Положенням;

…

2.7. Для обліку коштів за операціями з використанням платіжних карток клієнтам відкриваються картрахунки на балансових рахунках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з питань бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.

Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до вимог, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття поточних рахунків. Для відкриття картрахунків клієнти подають до банків документи, які потрібні для відкриття поточних рахунків і визначені нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття рахунків.

…

2.9. Кредитна лінія під операції з платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленого договором ліміту (заборгованості або граничної суми) кредитування.

Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під платіжні картки, визначається договором між клієнтом та емітентом.

Кредитування держателів платіжних карток у межах обраної емітентом кредитної схеми регламентується внутрішніми документами банку з питань кредитування та договором між клієнтом і банком-емітентом.

Клієнт на власний розсуд або відповідно до умов договору (якщо кредит має цільовий характер) частково або в повному обсязі використовує впродовж строку його дії кредит і має зобов'язання повернути кредит та проценти за його користування на умовах, передбачених договором. Після виконання зобов'язань сторін або в разі розірвання (закінчення терміну дії) договору банк на вимогу клієнта зобов'язаний видати йому довідку про повернення платіжної картки, кредиту та процентів за ним. { Абзац четвертий пункту 2.9 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 ( z0041-08 ) від 04.01.2008 }

У разі несвоєчасного повернення боргу за кредитом, наданим клієнту для проведення операцій за платіжними картками, та сплати процентів (комісій) банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором або актом цивільного законодавства.

Надання кредитів для проведення операцій за платіжними картками здійснюється з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань кредитування.

…

3.7. На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів та їх агентів за платіжними картками клієнтів, яким емітенти відкрили картрахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за платіжними картками, що емітовані нерезидентами.

…

3.24. У разі використання клієнтом - фізичною особою картрахунку для отримання заробітної плати, інших виплат та за умови неможливості виконання адресних платежів з використанням платіжної картки (емітент та/або платіжна система не має відповідних технологічних можливостей) клієнт - фізична особа може без використання платіжної картки за своїм дорученням (заявою) у межах ліміту, визначеного договором, здійснювати переказ коштів з картрахунку на інші власні рахунки і на рахунки інших осіб, повернення кредиту та процентів за ним, а також сплату комісій за розрахунково-касове обслуговування.

Переказ коштів з картрахунків без використання платіжної картки клієнтами - фізичними особами здійснюється з дотриманням установленого режиму використання картрахунків та оформленням відповідних розрахункових документів, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку з питань безготівкових розрахунків.

…

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0543-05/ed20100719

С 19 июля 2010 года.

"Кредитування користувачів для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів проводиться шляхом зарахування коштів на їх банківські рахунки. Емітент, якщо це передбачено кредитним договором, має право здійснювати кредитування споживачів у гривнях для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів без зарахування коштів на їх банківські рахунки, відображаючи такі операції за рахунками банку для обліку кредитів."

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

30.04.2010 N 223

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 липня 2010 р.

за N 474/17769

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням

…

1.4. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

…

особистий спеціальний платіжний засіб - спеціальний платіжний засіб, емітований на ім'я фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності;

…

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку платника або банку, а також інших операцій, установлених договором;

платіжна операція - дія, ініційована держателем спеціального платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього спеціального платіжного засобу за банківськими рахунками;

…

спеціальний платіжний засіб - платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором;

споживач - фізична особа, яка не здійснює підприємницької діяльності і відповідно до укладеного з емітентом договору здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу згідно з режимом рахунку;

…

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ), іншими законами та нормативно-правовими актами Національного банку.

…

3.3. Емітент визначає у внутрішньобанківських правилах та в договорах порядок кредитування користувачів у межах обраної кредитної схеми.

Кредитування користувачів для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів проводиться шляхом зарахування коштів на їх банківські рахунки. Емітент, якщо це передбачено кредитним договором, має право здійснювати кредитування споживачів у гривнях для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів без зарахування коштів на їх банківські рахунки, відображаючи такі операції за рахунками банку для обліку кредитів.

…

3.7. Переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням спеціальних платіжних засобів у межах України, здійснюється в гривнях.

3.8. На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів за спеціальними платіжними засобами користувачів, яким емітенти відкрили рахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за спеціальними платіжними засобами, що емітовані нерезидентами.

…

7.4. Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

...

7.8. Емітенти зобов'язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами спеціальних платіжних засобів.

Щомісячна виписка про платіжні операції за договором має надаватися безкоштовно.

Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо.

7.9. Якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

7.10. Емітент у порядку та в строки, установлені правилами платіжної системи та умовами договору, під час розгляду заяви користувача може одержувати від еквайра документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або їх копії, що підтверджують здійснення користувачем цих операцій.

…

10.8. Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням спеціальних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.

…

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0474-10/page

Рахунки клієнтів

2512 П "Кошти Державного бюджету України цільового характеру"; 2513 П "Кошти Державного казначейства України"; 2520 П "Поточні рахунки клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України"; 2523 П "Поточні рахунки цільового характеру клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України"; 2525 П "Вклади (депозити) клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України"; 2530 П "Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України"; 2541 П "Кошти бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів"; 2542 П "Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів"; 2544 П "Кошти бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів цільового характеру"; 2545 П "Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів цільового характеру"; 2546 П "Вклади (депозити) місцевих бюджетів"; 2553 П "Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів"; 2555 П "Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів"; 2560 П "Державні позабюджетні фонди"; 2561 П "Галузеві позабюджетні фонди"; 2562 П "Регіональні позабюджетні фонди"; 2565 П "Цільові кошти позабюджетних фондів"; 2600 АП "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання"; 2604 П "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання"; 2605 АП "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток"; 2620 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб"; 2625 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток"; 2640 П "Кошти виборчого фонду політичної партії (блоку), кандидатів від якої зареєстровано в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі"; 2641 П "Кошти виборчого фонду кандидата в депутати України, зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі"; 2642 П "Кошти виборчого фонду кандидата в депутати місцевої ради чи на посаду сільського, селищного, міського голови"; 2643 П "Кошти виборчого фонду кандидата в Президенти України"; 2650 АП "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ"; 2655 АП "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток"

Обращайте внимание на то, что термин "банковский счет" (гл.72 ГК Украины) может иметь различные определения в разных нормативно-правовых актах НБУ, а владелец (володілець) счета может именоваться собственником (власником) счета.

Йивгеней · February 13, 2012

Да уж...тема разрослась...кто рискнет скомпоновать всё?

Seata · February 13, 2012

Уважаемый НБ Украины! Не могли бы Вы прокомментировать вот эту ситуацию (сообщение # 13). Это то, что меня сейчас очень тревожит(((

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=3178&st=0

Кредит получали наличными долларами со счета 2620. Поручитель погасил гривнами на счет 2233, 2238. Но у меня нет квитанций о погашении, банк пока не дает. Отправила письменный запрос, жду копии квитанций, хочется на них посмотреть.

Что можно в этом случае сделать? Можно ли говорить о том, что поручитель погасил кредит законным образом?

Ну должна же быть правда на земле....

Andry · February 13, 2012

....

Поручитель погасил гривнами на счет 2233, 2238. Но у меня нет квитанций о погашении, банк пока не дает. Отправила письменный запрос, жду копии квитанций, хочется на них посмотреть.

Что можно в этом случае сделать? Можно ли говорить о том, что поручитель погасил кредит законным образом?

Ну должна же быть правда на земле....

Скорее всего вы получите ответ, что "да, кредит погашен" или "нет, не погашен", но движение денег, к которым вы не имеете отношение, вы не получите - ни выписки, ни платежки - банковская тайна.

Я делал такой же запрос, но со стороны поручителя. получил ответ, что "всё хорошо, пока банк притензий не имеет", а что именно хорошо - банковская тайна. получается по договору у должника и поручителя обязанности общие а права разные.

НБ Украины · February 13, 2012

Уважаемый НБ Украины! Не могли бы Вы прокомментировать вот эту ситуацию (сообщение # 13). Это то, что меня сейчас очень тревожит(((

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=3178&st=0

Кредит получали наличными долларами со счета 2620. Поручитель погасил гривнами на счет 2233, 2238. Но у меня нет квитанций о погашении, банк пока не дает. Отправила письменный запрос, жду копии квитанций, хочется на них посмотреть.

Что можно в этом случае сделать? Можно ли говорить о том, что поручитель погасил кредит законным образом?

Ну должна же быть правда на земле....

1. Покажите, пожалуйста, завление на выдачу налички и выписку со счета 2620 на дату выдачи налички.

2. Вы не получали в кассе банка наличные доллары США, а получал их "один человек". Не так ли?

Являются ли данные наличные доллары США кредитными денежными средствами?

Помогут Вам наши сообщения в данной теме касательно выявления схем по отмыванию доходов, полученных преступным путем (наличная иностранная валюта минует текущий счет и в бухгалтерском учете банка не отображается).

Кредитный договор и договор поручительства ("Куда бы он не обращался, ему отказывали, и вот в одном банке предложили, чтобы кредит оформить на меня, а он чтобы был поручителем, т.е. солидарная ответственность ..."), договор займа ("Есть свидетели, есть расписка." "... он заявил, что денег не брал, и ничего не подписывал..." ) - притворные правочины (ст.235 ГК Украины), с целью скрыть реальный кредитный договор между банком и "одним человеком" ("...а 1\3 хотел выкупить у других наследников..." "Но фактически кредитные деньги ушли все ему.") Это на случай, если экспертиза не подтвердит подписи ("... экспертиза у него в кармане"). Свидетели подтвердят данные притворные договоры?

Вы боретесь с последствиями, а не с причиной: сам взял, сам и погасил долг.

Вы узнали об этом после получения решения суда о взыскании с Вас, как с поручителя, или с искового заявления - если три года не прошли.

Правда есть на земле, но Вы сами ложь прикрываете.

Заметьте, добровольно закрашиваете свою радугу в черный цвет.

Вы потерпевшая или соучастница в его совместных с банком преступных деяниях?

Seata · February 14, 2012

Свидетели подтвердят данные притворные договоры?

Вы боретесь с последствиями, а не с причиной: сам взял, сам и погасил долг.

да, это точно. И свидетели подтвердят, видели и знают, для чего и для кого брался кредит

Заметьте, добровольно закрашиваете свою радугу в черный цвет.

Вы потерпевшая или соучастница в его совместных с банком преступных деяниях?

Так красиво и так точно! Да, я увижу радугу, обязательно! И не буду ее закрашивать. Мне очень помогает тема, спасибо огромное!

у меня что-то со сканером, уже несколько дней не работает, но сегодня где-то отсканирую документы, и выложу

rusvelt1 · February 14, 2012

Сьогодні мав засідання. Заявив, що банк не подав належних доказів, які б свідчили, що позичальник отримала кредит, тому позовні вимоги банку до мене як майнового поручителя є безпідставними.

Мої заперечення виглядають таким чином:

Кредитним договором передбачено, що надання кредиту проводиться в межах суми траншів шляхом видачі кредитором кредитних коштів позичальнику готівкою в іноземній валюті.

Згідно п. 4.1 та п. 4.2 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Національного банку України № 254 від 18.06.2003 р., в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи.

До того ж первинні документи мають відповідати правилам, встановленими Національним банком України, відповідно до яких здійснюється надання кредиту.

У випадку ж не дотримання таких правил, первинні документи не можуть вважатися належними доказами.

Відповідно до пункту 4 глави 3 Розділу ІІІ чинної на той час «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою НБУ №337 від 14.08.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.09.2003р. за №768/8089, Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Крім того, згідно п. 1.1 кредитного договору банк зобов’язувався надати позичальнику грошові кошти, а не переказати їх.

Оскільки позичальником оформлялися заяви про видачу готівки, а не документи на отримання переказу, тому видати кредитні кошти можливо було тільки з поточного рахунку.

Зазначений в заявах на видачу готівки рахунок № 2203..... не належить позичальнику та не є його поточним рахунком.

До того ж група рахунків за № 2203, згідно Додатку до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Національного банку України № 435 від 15.09.2004 р., чинної на момент виникнення спірних правовідносин, не відноситься до рахунків клієнтів.

Відповідно до п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. № 254, до клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки. Натомість внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків.

Слід зазначити, що кошти клієнтів банку обліковуються тільки на клієнтських рахунках.

Як зазначено в кредитному договорі банк надає позичальнику кредитні кошти готівкою в іноземній валюті.

Відповідно до п. 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові.

Таким чином, з вищенаведеного можна зробити висновок, що належними доказами отримання позичальником кредитних коштів слід вважати, у сукупності, такі документи:

1) договір банківського рахунку про відкриття поточного рахунку позичальнику;

2) виписка про рух коштів на поточному рахунку позичальника;

3) заяви про видачу готівки в яких за кредитом зазначатиметься поточний рахунок позичальника;

4) касові документи.

Суддя сказала ну гроші ж то видавалися, а з якого рахунка мене не цікавить: "А може касир не правильно ввела рахунки". Але погодилася з тим, щоб банк в наступне засідання приніс видатковий касовий документ.

В мене тепер питання: а чи може існувати взагалі такий касовий документ з існуючими бухгалтерськими проводками банку, а якщо існує чи буде він дійсним.

Посилання що має бути відкритий поточний рахунок - не взяла до уваги взагалі.

alexburko · February 14, 2012

Суддя сказала ну гроші ж то видавалися, а з якого рахунка мене не цікавить: "А може касир не правильно ввела рахунки". Але погодилася з тим, щоб банк в наступне засідання приніс видатковий касовий документ.

В мене тепер питання: а чи може існувати взагалі такий касовий документ з існуючими бухгалтерськими проводками банку, а якщо існує чи буде він дійсним.

Посилання що має бути відкритий поточний рахунок - не взяла до уваги взагалі.

Вам надо акцентировать на том, что деньги (именно валюту) Вы не получали и получить не могли. Это гвоздь.

Потом - обосновать, опираясь на нормативку, почему не могли. А если Вы согласились, что получили иностранную валюту, кредит в иностранной валюте, то тогда действительно судье наплевать, с какого счета Вы ее получили...

Акцентировать на ст.60 ЦПК, - это очень правильно. Следите за ходом событий и корректируйте заседание в нужном направлении: не дайте сбить слушание в сторону. Акцент: надлежащие доказательства (первичные документы) по установленной законом схеме выдачи инвалютных кредитов.

alexburko · February 14, 2012

...Подготовил письменный вариант дебатов. Вот описание имевших место махинаций. Заседание - через 2 дня.

(Нормативки почти нет, так как это дебаты, можно использовать лишь то, что уже рассмотрено в судебном заседании, согласно ЦПК):

З аналізу всіх обставин справи та поданих у судове засідання документів у сукупності, - вбачається, що оскаржуваний Відповідачем на підставі ст.1051 ЦК України кредитний договір було фактично виконано Позивачем шляхом видачі Позичальником готівки національної валюти, відтак за своєю суттю вказаний кредитний договір насправді є кредитним договором у гривні, проте, - нікчемним в силу імперативної вказівки ч.2 ст. 1055 ЦК України, оскільки не укладений в письмовій формі. Згідно приписів ст.216 ЦК України наслідком нікчемності правочину є його недійсність. В силу заявленого мною, як представником Відповідача, у судовому засіданні клопотання про застосування строку позовної давності, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи суду, згідно з приписами ст.256 ЦК України, – не вбачається можливим.

Водночас, хочу звернути увагу суду на обставини, за якими Позивач оформляв чергові платежі Позичальника за кредитом недійсними документами: згідно квитанцій до заяв на переказ готівки, Позивач зараховував платежі Позичальника напряму з каси на власні аналітичні рахунки банку. При цьому, такого способу внесення готівки в касу банку не передбачено законом взагалі: касові операції з клієнтами регулюються Постановою Правління НБУ №337, у п.3 глави 2 якої зазначено, що від фізичних осіб готівка іноземної валюти приймається виключно на їх поточні, вкладні та депозитні рахунки та для переказу без відкриття рахунку. Іншого способу внесення готівки в касу, - не передбачено взагалі, такого способу, - не існує. Разом з тим, рахунки, на котрі, згідно з квитанціями до заяв на переказ готівки, банк зараховував чергові платежі Позичальника, є аналітичними рахунками саме банку, а не клієнта. Крім того, в графі «отримувач» у вказаних квитанціях вказано прізвище Позичальника Гуски В.С., хоча рахунок належить не йому, а банку. З квитанцій виходить, що Гуска В.С. платив кредит сам собі, та ще й на чужий рахунок? Одночасно, як видно з переписки з банком, банк послідовно ухиляється від підтвердження отримання від Позичальника в касу банку саме готівкових доларів США на погашення кредиту. З вищенаведеного вбачається, що насправді іноземна валюта, що вносилась Позичальником на погашення кредиту до каси банку не потрапляла, тобто – не була облікована. Внесені кошти банк, очевидно, зараховує у погашення поточної заборгованості клієнта (для уникнення прямого конфлікту), але самі по собі квитанції у випадку пред’явлення претензій клієнтом, - не мають доказової сили, вони недійсні, і банк у будь-який момент може відмовитися від такої валютної операції, саме з вищевикладених мотивів. Кредит в іноземній валюті – ніде не декларується банком у своїй звітності. Тому банк так старанно ухиляється від відповіді на таке пряме і нібито безневинне запитання щодо підтвердження отримання готівкових доларів від Позичальника і у відповідь надає односторонні розрахунки якоїсь заборгованості за кредитом, до того ж «безнадійної», хоча в кредитній справі обов’язкові в таких випадках протоколи кредитного комітету про визнання кредиту безнадійним,як визначено нормативно-правовим актом НБУ, - відсутні. Така поведінка банку пояснюється тим, що Позичальник, сам того не знаючи, був втягнутий банком у незаконні фінансові операції, котрі є предикатним злочином в тіньовій схемі по відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом: як видно із всіх наданих суду доказів, обґрунтувань, на підставі кредитного договору в іноземній валюті Позичальнику де-факто було фактично видано готівку національної валюти, в обхід поточного рахунку. Видавати національну валюту таким чином банк має право на підставі наявної банківської ліцензії, і порушень законодавства в такій операції немає, проте підкреслюю, що в даному випадку мова йде про іноземну валюту, використання котрої – строго регламентоване законодавством України, і передбачає використання поточного рахунку Позичальника. Така норма встановлена законодавством для контролю валютних операцій і для надання їм прозорості та легальності. У даній тіньовій схемі використовується різниця між курсом валют, встановленим НБУ і комерційним курсом, а також зміна курсу валют, котра настає вже після отримання псевдо валютного кредиту клієнтом. Для прикладу: за умовами договору, клієнт повинен отримати кредит на суму 100 тисяч доларів, що у еквіваленті на момент видачі становить 500 тисяч гривень. Видаткові касові документи (заява на видачу готівки у валюті) – недійсні, тому під час їх виявлення контролюючими органами банк може у будь-який момент від них відмовитися. Разом з тим, у бухгалтерському обліку вказаний кредит відображається, як гривневий, сам облік в Україні, згідно Закону «Про бухгалтерський облік» ведеться виключно у гривні, тому виявити таке підроблення при поточних перевірках стає практично неможливим, нічого не викликає підозр. За звітними документами – кредит у гривні, відтак валютні коливання ніяк на нього не впливають, база оподаткування – лише відсотки з наданого кредиту. Проте, для клієнта – кредит є валютним, він зобов’язаний приносити до банку вказану в договорі суму доларів готівкою. Курс валют росте, змінюється. На прикладі періоду дії вказаного кредитного договору, курс долара змінювався від 5 грн/дол. до 12 грн/дол.. Таким чином, гривневий еквівалент, а відтак і сума у гривнях кожного платежу, - змінюється. Іншими словами, через рік після видачі, 100 тисяч доларів США, - це вже не 500 тисяч гривень, а… 800-900 тисяч гривень, а то й більше мільйона, залежно від кон’юктури валютного ринку. В цей же час, за документами, доходи банку обраховуються з бази кредиту у 500 тисяч гривень, а все решту – чистий тіньовий дохід банку, готівкою. Виникає запитання, як же вилучити ці тіньові кошти з каси банку, адже всі операції про рух коштів в касі – підлягають документуванню і зведенню в загальний баланс? Саме для вилучення не облікованих доходів від курсової різниці банком і застосовуються недійсні прихідні касові документи у валюті, оскільки насправді до каси обліковують гривню, отриману від тіньового валюто обміну прямо в касі банку у межах, необхідних для закриття балансу, а кошти в іноземній валюті, реально внесені клієнтами, - використовуються для наступних «видач» псевдовалютних кредитів, тіньових валютообмінних операцій з клієнтами банку, - по потребі, залишки, - на власний розсуд адміністрації банку, як чистий дохід. Таким чином, банк суттєво занижує базу оподаткування, оскільки прибутки при легальному валютному кредитуванні підлягали б оподаткуванню за чинною ставкою податку на прибуток, а в даному випадку, - це чистий не декларований тіньовий дохід банку. У програші – лише клієнт, державний бюджет, пенсійний фонд, акціонери та вкладники банку.

Слід зауважити, що у даному випадку документально, - всі первинні операції, пов’язані з виконанням гривневого кредиту, повністю і абсолютно узгоджуються з банківською ліцензією, правилами здійснення касових операцій в банках України та інших нормативно-правових актів НБУ.

Для розрахунків сум заборгованості клієнта, обґрунтування можливих судових позовів, - використовуються регістри аналітичного обліку, які є внутрішніми банківськими рахунками банку, відкриваються, ведуться та закриваються ним на власний розсуд, для внутрішнього обліку, - згідно з своїми внутрішніми положеннями. Саме тому, ні дані по цих рахунках, ні виписки по цих рахунках, - не є первинними бухгалтерськими документами, і не мають доказової сили, водночас довідки про рух коштів по поточних рахунках клієнтів, рахунках, що належать саме клієнтам, - є первинними бухгалтерськими документами, оскільки дає можливість, зокрема, моніторингу дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. Ця позиція неодноразово підтверджена НБУ та наводилася мною у поясненнях, котрі є в матеріалах справи.

Тому для клієнтів та у судах банком використовуються одні аналітичні рахунки, для фінансової звітності – інші. Регістри аналітичного обліку – це своєрідна «записна книжка» банку, його «памятка», для власних потреб, в той час, коли для доказовості необхідно мати відповідні первинні документи. Ця вимога встановлена законом.

На підставі всього вищеозначеного,

ПРОШУ....

rusvelt1 · February 14, 2012

Справа № 2-1034/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі суду: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Возному М.В., Осадчій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 році позивач звернувся до суд з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 155 808,47 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 10.10.2006 року між ПАТ «АКБ «КИЇВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №111. Відповідно до умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачеві кредит у загальній сумі 700 000,00 доларів США на строк з 10.10.2006 р. по 09.10.2009 р. для придбання земельних ділянок зі сплатою 16 % річних.

Додатковою угодою №1 від 11.10.2006 р. до Кредитного договору були внесені зміни щодо суми надання кредиту, а саме, Позивач надав Відповідачу 768 100,00 доларів США.

Додатковою угодою №2 від 04.12.2008 р. до Кредитного договору були внесені зміни щодо суми надання кредиту, а саме Позивач додатково надав Відповідачу 5 670 037,39 грн.

Позивач посилається, що свої зобов’язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, 10.10.2006 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_1 було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 608 100,00 дол.США, 12.10.2006 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_1 було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 160 000 ,00 дол. США, 04.12.2008 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_2 було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 5 670 037,39 грн., які були отримані Відповідачем, що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором виконав частково, а саме, 04.12.2008 р. проведено погашення суми кредиту наданого у дол. США в сумі 768 100 ,00 дол. США, частково погашено відсотки по кредиту наданого у дол. США в сумі 130 163, 16 дол. США.

Таким чином, за Відповідачем станом на 01.12.2009 року рахується заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків у сумі 7 752 669 грн. 66 коп., з яких: 5 670 037, 39 грн. —прострочена заборгованість по кредиту наданому в гривнях; 1 012 004, 27 грн. прострочена заборгованість по відсоткам, нарахованих по кредиту наданому в гривнях; 134 032,90 доларів США прострочена заборгованість по відсоткам, нарахованих по кредиту наданого в доларах США., 52 624,22 грн. заборгованість по процентам по кредиту наданого в гривнях, 6 969,71 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту наданого в доларах США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого в гривнях 294 841, 94 грн.

В ході розгляду справи, після проведення судово- почеркознавчої експертизи, позивачем було надано уточнений розрахунок заборгованості по кредиту наданого в доларах США, згідно якого вбачається станом 08.11.2011 року заборгованість по кредиту наданого в доларах США , виходячи з суми кредиту в розмірі 608 100,00 дол. США становить по відсоткам 209 273,53 дол.США та пені за несвоєчасну сплату відсотків-303 070, 97 дол. США. ( а.с. 177).

Враховуючи дані обставини представник позивача просив стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту наданого у доларах США, у вказаній вище сумі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач та її представник проти позову заперечували повністю посилаючись на те, що ОСОБА_1 особисто не підписувала зазначені Додаткові угоди до Кредитного договору та не отримувала за цими угодами жодних коштів, а тому вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту наданого в гривні не підлягають задоволенню.

Також відповідачка зазначила, що кошти в розмірі 160 000, 00 дол. США вона не отримувала, а підпис на заяві на видачу готівки здійснено іншою особою, з наслідуванням її підпису.

В той же час, в судовому засіданні відповідачка підтвердила, що Кредитний договір за №111 від 10.10.2006 року та заяву на видачу готівки за № 3547849 від 10.10.2006 року на суму 608 100, 00 дол. США підписала, однак кошти отримані нею не були. Вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження факту отримання коштів в розмірі 608 100, 00 дол. США, оскільки вважає, що заява на видачу готівки не є належним розрахунковим документом.

Що стосується повернутих частково коштів в розмірі 768 000, 00 дол. США та відсотків в розмірі 130 163,16 дол.США по валютному кредиту, також заперечувала, посилаючись на те, що кошти нею не поверталися , а кредитні зобов’язання не погашалися, з огляду на відсутність правовідносин по кредитним зобов»язанням.

Представник відповідача посилався також на те, що проти працівників ПАТ АК «Київ»було порушено кримінальну справу № 50-5969 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, провадження по якій зупинено до встановлення особи, що скоїла злочин. Вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено повністю, оскільки відповідачка не є особою, яка має відповідати за кредитні зобов’язання.

З огляду на вищенаведене у задоволенні позову просили відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.10.2006 року між ПАТ «АКБ «КИЇВ»та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №111 у загальній сумі 700 000,00 доларів США на строк з 10.10.2006 р. по 09.10.2009 р. для придбання земельних ділянок зі сплатою 16 % річних ( а.с. 6-8).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору від 10.10.2006 року кредитні кошти мали надаватися готівкою в доларах (згідно заяви позивальника) з позичкового рахунку НОМЕР_1 в АКБ «Київ, який Кредитодавець відкриває позичальнику для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, на цілі, визначені в п.1.1. цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 11.10.2006 р. до Кредитного договору були внесені зміни щодо суми надання кредиту - 768 100,00 доларів США. ( а.с.9).

Додатковою угодою №2 від 04.12.2008 р. до Кредитного договору були внесені зміни щодо валюти кредиту, а саме Позивач додатково надав Відповідачу 5 670 037,39 грн.( .с.10).

Додаткової угодою №3 від 06.01.2009 року було змінено номер рахунку для врахування заборгованості по кредиту наданого в доларах США та у національній валюті (а.с. 11).

Згідно матеріалів справи вбачається, що свої зобов’язання за Кредитним договором позивач виконав в повному обсязі.

Так, 10.10.2006 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_1 та згідно заяви від 10.10.2006 року на видачу готівки було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 608 100,00 дол.США, 12.10.2006 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_1 було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 160 000 ,00 дол. США на підставі заяви на видачу готівки від 12.10.2006 року, 04.12.2008 р. на позичковий рахунок Відповідача НОМЕР_2 було перераховано обумовлену Кредитним договором суму 5 670 037,39 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача та заявами на видачу та переказ готівки( а.с. 16-19, 157-158, 159-160, 161-162).

З матеріалів справи вбачається, що сума коштів по валютному кредиту надавалася позивачем на підставі заяви відповідача на видачу готівки за № 3547849 від 10.10.2006 року на суму 608 100,00 дол.США ( а.с. 157-158) та на підставі заяви на видачу готівки за № 3565538 від 12.10.2006 року на суму 160 000,00 дол. США( а.с. 159-160).

Також встановлено, що кошти Згідно Додаткової угоди №2 до Договору на надання кредиту №111 від 10.10.2006 року надавалися шляхом переказу готівки на підставі заявки № 8296976 від 04.12.2008 року на суму 5 670 037,39 грн. ( а.с. 161-162).

Також матеріалами справи підтверджено, що 04.12.2008 року було проведено погашення кредиту наданого в доларах США на суму 768 100, 00 дол. США та частково погашено відсотки в розмірі 130 163,16 дол. США., що підтверджується випискою по особовому рахунку та заявами на переказ готівки за № 5986306 від 10.12.2007 року на суму 102 357, 22 дол. США, за № 3980085 від 27.12.2006 року на суму 27 805, 94 дол. США. ( а.с. 163-166).

В судовому засіданні відповідачка не заперечувала того факту, що підпис на Кредитному договорі за №111 від 10.10.2006 року , заяви на видачу готівки на суму 608 100, 00 дол. США належить їй особисто, проте заперечувала факт отримання коштів в сумі 608 100,00 дол. США.,мотивуючи тим, що їй було усно відмовлено в отриманні кредиту внаслідок негативної кредитної історії.

Також відповідачка заперечувала , що всі послідуючі зміни до Договору оформлених Додатковими угодами №1 та №2, №3 та отримання коштів на підставі заявок про видачу готівки та переказ готівки, вона не підписувала.

Відповідно до ч.5. ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін. Спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах. Встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1051 ЦК України позичальник має право оскаржити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідно до Висновків судово-почеркознавчої експертизи № 2618/10-11 від 06.08.2010 року та Додаткової судової –почеркознавчої експертизи № 12347/10-11 від 21.02.2011 року, складених Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз вбачається, що у заяві на видачу готівки № 1 (#8297186) від 04.12.2008 року, Додаткових угодах № 1 від 11.10.2006 року, № 2 від 04.12.2008 року, № 3 від 06.09.2009 року до Договору про надання кредиту № 111 від 10.06.2006 року, у заяві на видачу готівки № 3565538 ( # 3565538) від 12.10.2006 року , заяві на видачу готівки №_ від 12.10.2006 року, заяві на переказ готівки №8296976 ( # 8296976) від 04.12.2008 року, заяві на переказ готівки № 5986306 ( # 5986306) від 10.12.2007 року та заяві на переказ готівки № 3980083 ( # 3980083) від 27.12.2006 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 ( а.с. 55-58, 98-103).

Оцінюючи висновки судової експертизи у їх сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд вважає, їх належними та допустимими доказами у справі, а тому приймає до уваги при розгляді даної справи.

Відповідно до абз 3 п.2 та абз 6 п.5 Інструкції про касові операції в банках України передбачено, що документ , що засвідчує видачу готівки з каси банку фізичним особам за операціями з клієнтами, є заява на видачу готівки, та в даній заяві повинно бути обов’язково підпис отримувача готівки.

Відповідно до вимог чинного законодавства, кошти могли бути видані також уповноваженій особі відповідача на підставі довіреності.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказів в підтвердження того, що Додаткові угоди №1, №2 та №3 до Кредитного договору за №111 від 10.10.2006 року були підписані особисто відповідачкою чи її представником, кошти були отримані відповідачкою чи уповноваженою на те особою відповідача за заявою на видачу готівки № 1 (#8297186) від 04.12.2008 року, заявою на видачу готівки № 3565538 ( # 3565538) від 12.10.2006 року , заявою на видачу готівки №_ від 12.10.2006 року, заявою на переказ готівки №8296976 ( # 8296976) від 04.12.2008 року, заявою на переказ готівки № 5986306 ( # 5986306) від 10.12.2007 року та заяві на переказ готівки № 3980083 ( # 3980083) від 27.12.2006 року, позивачем не надано та висновок судової експертизи № 2618/10-11 від 06.08.2010 року та Додаткової судової –почеркознавчої експертизи № 12347/10-11 від 21.02.2011 року, не спростовано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає встановлено, що Додаткові угоди №1,№2, №3 та заяви на видачу готівки в розмірі 160 000, 00 дол. США та заяви на переказ готівки в розмірі 5 670 037, 39 грн. відповідачкою не підписувалися та відповідно кошти отримані не були.

За таких обставин, суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки 5 670 037, 39 грн. , з урахуванням штрафних санкцій та 160 000, 00 дол. США задоволенню не підлягають на підставі ст.1051 ЦК України.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по кредиту наданого в доларах США, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено вище, відповідачем не заперечувався факт укладання Кредитного договору №111 від 10.10.2006 року та підписання заяви на видачу готівки №3547649 ( # 3547649) від 10.10.2006 року на суму 608100,00 дол. США., проте відповідачем заперечувалася факт отримання вказаних коштів.

Як вбачається з пояснень відповідачки вказаний договір вона підписала на прохання її брата та керуючого банку Марченка М.С. та вважала, що укладання даного договору було формальним, т.я. їй відмовили усно в наданні кредиту та відповідно кошти отримано не було. Також пояснила, що до грудня 2009 року жодних повідомлень з банку не надходило. За захистом своїх порушених прав в частині визнання недійсними укладені угоди та нараховану заборгованість, не зверталася, вважаючи, що поновлення її прав має бути вирішено в порядку кримінального судочинства, оскільки її викликали для дачі пояснень в якості свідка.

Згідно Довідки Шевченківського РУГУ МВС України в м.Києві кримінальна справа №50-5969 порушена за ознаками злочину , передбаченого ч.1 ст.358 КК України зупинена до встановлення особи , яка скоїла злочин.

Згідно Висновку судової експертизи за № 12347/10-11 від 21.02.2011 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис»у заяв на видачу готівки №3547649 ( # 3547649) від 10.10.2006 року в графі «Підпис отримувача»у заяві на видачу готівки від 10.10.2006 року на суму 608 100, 00 дол.. США виконані ОСОБА_1

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах, регулюється Інструкціє про касові операції в банках України, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 14.08.03р. №337 (в редакції, що діяла на дату отримання Відповідачем грошових коштів).

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат.

У відповідності до пункту 1 глави 1 розділу III Інструкції до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на видачу готівки . У відповідності до глави 3 розділу III Інструкції видача кредиту фізичній особі здійснюється шляхом переказу без відкриття рахунку. Пунктом 4 глави 3 розділу III Інструкції визначено видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами: за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо».

У відповідності до пункту 5 глави 1 розділу III Інструкції, у разі здійснення операцій з готівкою без відкриття рахунку у касових документах мають зазначатися такі реквізити: для фізичних осіб - резидентів: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»

Таким чином, згідно вимог законодавства, що діяло на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, для видачі фізичній особі-резиденту готівкових кредитних коштів через касу Банк мав оформити лише заяву на видачу готівки, яка має містити реквізити, визначені Інструкцією про касові операції в банках України.

Відповідно до абз 3 п.2 та абз 6 п.5 Інструкції про касові операції в банках України передбачено, що документ , що засвідчує видачу готівки з каси банку фізичним особам за операціями з клієнтами, є заява на видачу готівки, та в даній заяві повинно бути обов»язково підпис отримувача готівки.

Матеріалами справи підтверджено , що в заяві на видачу готівки відповідно до вимог чинного законодавства, кошти могли бути видані також уповноваженій особі позивача на підставі довіреності.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що у заяві на видачу готівки №3547649 ( # 3547649) від 10.10.2006 року на суму 608 100, 00дол. США міститься підпис ОСОБА_1, а тому суд вважає встановленим, що вказані кошти були отримані відповідачем.

Доказів на спростування даних обставин, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що вказані кошти були отримані без відома відповідача чи іншою особою.

Посилання представника відповідача на те, що наявність підпису відповідачки на заяві про видачу готівки на суму 608 100, 00 дол. США , не свідчить , що кредитні кошти відповідачкою були отримані , суд оцінює критично.

По-перше, наявність підпису відповідачки на заяві на видачу готівки є доказом на підтвердження отримання грошових коштів. В даній же заяві міститься підпис відповідачки , що свідчить про те, що кошти нею отримувалися.

По-друге, в підтвердження того, що відповідачем було отримано вказані кошти свідчить також її заява від 04.07.2011 року подана до ПАТ «АКБ «Київ» , згідно якої відповідачка просила провести перерахунок заборгованості за Кредитним договором за №111 від 10.10.2006 в сумі 608 100, дол. США, з урахуванням висновку судової експертизи по даній справі ( а.с. 152).

Враховуючи те, що в ході розгляду справи встановлено, що частина кредиту в розмірі 160 000, 00 дол. США відповідачкою не отримувалися, Кредитний договір за №111 від 10.10.2006 року відповідачем у передбаченому порядку не оспорений, приймаючи до уваги те, що відповідачем отримано суму коштів в розмірі 608 100 ,00 дол.. США, суд приходить до висновку, що при визначені заборгованості по спірному Кредиту наданого в доларах США необхідно виходити з того, що кошти відповідачу було надано в сумі 608 100, 00 дол. США.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредиту наданого в доларах США в розмірі 608 100, 00 дол.США вбачається, що станом 08.11.2011 року заборгованість по Кредиту наданого в доларах США по відсоткам становить 209 273,53 дол.США , пені за несвоєчасну сплату відсотків -303 070, 97 дол. США. ( а.с. 177).

Згідно виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що тіло кредиту в розмірі 768 100 дол. США та частково відсотки в розмірі 130 163, 16 дол. США погашені 04.12.2008 року та не оспорюються позивачем в суді.

Враховуючи те, що позивачем на виконання взятих зобов’язань відповідачки по Кредитному договору наданого у доларах США було зараховано заборгованість по тілу кредиту в розмірі 160 000, 00 дол. США, тобто кошти, які відповідачка не отримувала, суд вважає, що вказана сума не може бути зарахована в рахунок погашення заборгованості по відсотка та пені, оскільки призначення даного платежу було направлено на погашенні тіла кредиту. Крім того, в судовому засіданні відповідачем не оспорювалися дані обставини.

Згідно наданого розрахунку вбачається, що заборгованість по пені за несвоєчасне погашення відсотків становить 303 070, 97 дол. США., а тому враховуючи матеріали справи та вимоги ст. 551 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 121 920,08 дол. США.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості по відсоткам вбачається, що заборгованість по відсоткам становить 209 273, 53 дол. США , при цьому в даний розрахунок не було зараховано погашення відсотків в розмірі 130 163, 16 дол. США, хоча дані обставини встановлені при розгляді справи та позивачем не оспорюються.

Суд вважає, що в загальну суму заборгованості по відсоткам в розмір 209 273, 53 дол.США необхідно зарахувати сплачену частину відсотків в розмірі 130 163, 16 дол. США .

Таким чином, при сумі наданого кредиту 608 100, 00 дол. США заборгованість по відсоткам , що підлягає стягненню з відповідачки становить 79 110, 37 дол. США. (209 273, 53 дол.США -130 163,16 дол.США= 79 110, 37 дол.США).

Всього, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по Кредиту наданого у доларах США в розмірі 201 030, 45 дол. США (121 920, 08 дол.США + 79 110, 37 дол.США=201 030,45 дол.США), що відповідно до офіційного курсу НБУ на день розгляду справи становить еквівалент 1 604 223, 00 грн. ( 201 030,45 дол.США *7,98 грн.=1 604 223, 00 грн.)

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1820,00 грн. ( 1700,00 грн. +120,00 ).

Керуючись ст. ст. 548, 551,626, 627, 629, 1046, 1051, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний банк» «Київ»кредитну заборгованість у розмірі 1 604 223, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний банк», судовий збір в розмірі 1820,00 грн.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

rusvelt1 · February 14, 2012

Вам надо акцентировать на том, что деньги (именно валюту) Вы не получали и получить не могли. Это гвоздь.

Потом - обосновать, опираясь на нормативку, почему не могли. А если Вы согласились, что получили иностранную валюту, кредит в иностранной валюте, то тогда действительно судье наплевать, с какого счета Вы ее получили...

Акцентировать на ст.60 ЦПК, - это очень правильно. Следите за ходом событий и корректируйте заседание в нужном направлении: не дайте сбить слушание в сторону. Акцент: надлежащие доказательства (первичные документы) по установленной законом схеме выдачи инвалютных кредитов.

Якшо будуть видаткові касові документи, де буде зазначатися, що видали долари?????!!!

НБ Украины · February 14, 2012

Якшо будуть видаткові касові документи, де буде зазначатися, що видали долари?????!!!

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38051 сообщение #1153 30.8.2011 14:00

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=44105 сообщение #2159 31.12.2011 11:58

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45427 сообщение #2282 25.1.2012 11:09

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46500 сообщение #2430 10.2.2012 1:56

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46168 сообщение #2384 5.2.2012 11:24

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46213 сообщение #2398 5.2.2012 23:31

Готовьте заявление о фальшивости доказательства.

Seata · February 14, 2012

1. Покажите, пожалуйста, завление на выдачу налички и выписку со счета 2620 на дату выдачи налички.

....................

Вы потерпевшая или соучастница в его совместных с банком преступных деяниях?

вот додаток к договору. Самого договора у меня нет, как нет и кредитного договора. Мне его не выдали, мотивируя тем, что мне он все равно не нужен, т.к. деньги предназначались поручителю. Договора поручительства тоже нет. И заява на видачу налички

andrew33 · February 14, 2012

Вопрос ко всем кто сталкивался с ситуацией!

По моей заяве по факту подделки документов , БЭП направил запрос в банк на предоставление заверенных копий документов , заявление на рыскрытие банковской тайны написал , оригинал приколот к запросу БЭПа , нормативку про оформление запросов и ссылку на ЖРЗПЗ, бланк , номер , дата , подпись , ссылки на законы прочитал , если БЭП запрос написал правильно , в какие сроки банк должен ответить на запрос , и на ком основании может послать БЭП дальше !Интересует срок ответа , то что напишут в первый раз про проверку регистрации моей заявы через прокуратуру и ответ дадут только после ответа прокуратуры и так ясно , интересует вообще срок ответа , БЭП говорит 10 дней и опять постанова про отмену в возбуждении УД , так сколько и как быстро получить документы из банка ! :lol: Суд у нас по копиям! :lol:

stairtov · February 15, 2012

Вопрос ко всем кто сталкивался с ситуацией!

По моей заяве по факту подделки документов , БЭП направил запрос в банк на предоставление заверенных копий документов , заявление на рыскрытие банковской тайны написал , оригинал приколот к запросу БЭПа , нормативку про оформление запросов и ссылку на ЖРЗПЗ, бланк , номер , дата , подпись , ссылки на законы прочитал , если БЭП запрос написал правильно , в какие сроки банк должен ответить на запрос , и на ком основании может послать БЭП дальше !Интересует срок ответа , то что напишут в первый раз про проверку регистрации моей заявы через прокуратуру и ответ дадут только после ответа прокуратуры и так ясно , интересует вообще срок ответа , БЭП говорит 10 дней и опять постанова про отмену в возбуждении УД , так сколько и как быстро получить документы из банка ! Суд у нас по копиям!

ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВААААААААААААААААААААААА

нашол свой вариант

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 )

підставою недійсності правочину є недодержання стороною

(сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент

вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який

не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент

вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких

відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх

укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не

отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно,

якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна

його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 )

не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної

реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову

про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину

не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити

державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним

засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3

частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК

( 435-15 ) щодо можливості оскарження до суду відмови у державній

реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання

інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій

(бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не

відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів,

передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою

вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені

главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09

stairtov · February 15, 2012

ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВААААААААААААААААААААААА

нашол свой вариант

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 )

підставою недійсності правочину є недодержання стороною

(сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент

вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який

не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент

вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких

відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх

укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не

отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно,

якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна

його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 )

не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної

реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову

про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину

не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити

державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним

засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3

частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК

( 435-15 ) щодо можливості оскарження до суду відмови у державній

реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання

інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій

(бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не

відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів,

передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою

вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені

главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09

обратите внимание и по возмодности направте знакоміх которіе имели честь иметь отношения с єтим отделением

Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку

МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557

Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65.

они с целью дальнейшего сокрітия доходов от продажи при незаконном завладении и просто вернув в копилку сумму доход --тоисть проценті раздеребанив меж собой как премиальніе

не оформляли воще договоров залога и не регистрировали у нотариуса договора кредитов как валютой так и гривной ..віяснилось после общения с теми кого кинули

stairtov · February 15, 2012

обратите внимание и по возмодности направте знакоміх которіе имели честь иметь отношения с єтим отделением

Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку

МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557

Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65.

они с целью дальнейшего сокрітия доходов от продажи при незаконном завладении и просто вернув в копилку сумму доход --тоисть проценті раздеребанив меж собой как премиальніе

не оформляли воще договоров залога и не регистрировали у нотариуса договора кредитов как валютой так и гривной ..віяснилось после общения с теми кого кинули

в касацию как представителя пат-ло банкая вписываю из текста доверенности \\

Довіренність № 3118-0

м, Дніпропетровськ двадцять другого липня дві тисячі десятого року

Цією довіреністью. виданою ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ тОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИМ

БАНКОМ "ПРИВАТБАНК" скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТ БАНК",індифікаціиний код

юридичної особи 14360570 місцезнаходження юридичноїособи 49094 місто Днипропетровськ вулиця

Набережна Перемоги, будинок 50,зареєстроване 19.03.1992 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перереєстроване 17.07.2009 року,запис №12241050038006727, Секретаря Правління

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Єрикалової Ірини Олексіївни, яка зареєстрована за адресою: 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 108. корпус 9, квартира 14 та діє на підставі Статуту ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (нова редакція затвержена загальними зборами акціонерів ВІД 20.03.2010 року, погоджена Національним банком України 20.04.2010 року державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.04.2010 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за №1224105004706727 іПротоколу №14 Засідання Наглядової Ради ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО

ТОАВАРИСТВА КРМЕРЦИЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" від 08.12.2009 року, уповноважується

Стадніков Дмитро Володимирович ,що обіймає посаду: ЮРИСКОНСУЛЬТА ЮРИДИЧНОГО ДЕПАРТАМЕНТА,ФІЛІЇ"ПРИВАТВАНК" та заресстрований(-а) за адресою: Індекс:02154,м. Київ, б-р. Давидова,19,кв.28 паспорт серії СО номер: 000534 виданий: Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Київ.,дата видачі 10.11.1998 ,

(далі - Представник) на здійснення від імені ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у всіх органах державної влади і управління (органах х органах, у тому чиї лі в органах прокуратури, органах внутрішніх ; гржавної митної служби, органах державної" податкової служби, .), на підприємствах, організаціях, ус гановах усіх форм власності, них та спеціалізованих судах окремих судоьих юрисдикцій всіх ому комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій гться та діють за законодавством України, з наданням прав, та без самостійних вимої;

підтримувати позови, у тому числі цивільні позови у кримінальних

лопотання, пояснення, заяви та інші процесуальні документи; ро вжиття заходів до забезпечення заявленого ноаб&у;'

и что характерно печать стоит ращотного центра ---ФИЛИАЛА примата а не центрального банка от имени которого он выступает :blink: о как

вопрос можно ли вписать ыышо представителя который подавал 2 иска такого же содержания

всем известного ЯНСОНА --прозвищем \\фигаро тут фигаро там\\ у меня на него 2 доверенности от зада банка и падло банка

rusvelt1 · February 15, 2012

В России разгорается скандал с заемщиками взявшими кредит в валюте

13.02.2012

Позавчера состоялся митинг заемщиков, взявших ипотечный кредит в Банке Москвы в 2007-2008 годах. Тоже сходил. Был на митинге в первый раз в жизни. Что же заставило людей отпроситься с работы и стоять в 20 градусный мороз с плакатами?

Расскажу доходчиво на своем примере. Кредит мне выдали в валюте, и чтобы не утруждать читателей поиском курсов и пересчетом в рубли, арифметику приведу в рублях.

Банк выдал мне кредит 5 миллионов рублей весной 2008 года. Я добавил свой миллион и купил двушку в Москве. За почти 4 года, я выплатил банку ежемесячных платежей более 2 миллионов рублей, а также заплатил страховой около 200 тыс рублей.

Вопрос, сколько я должен банку?

Наверно 5 – 2 = 3 миллиона? Нет. Ответ 8 миллионов рублей. Причем я всё это время работал, и платил все без задержек и в полном объеме по договору.

Дело в том, что валюта, в которой заключён кредитный договор Японские Йены. Она очень подорожала в кризис. Настолько, что в первые же месяцы после начала кризиса, общий долг по договору превысил подешевевшую квартиру, и закрыть кредит, продав квартиру уже было не возможно.

Ежемесячный платеж вырос с 34000 руб до 58000 рублей сейчас, то есть на 24000 рублей. Добавим сюда ипотечную страховку и коммуналку, и получаем примерно 65000 руб в месяц.

Как же поступил Банк Москвы?

Наверно ему тоже тяжело, ведь он сам занял эту валюту на международном рынке, и теперь страдает от роста ее курса. Нет. Банк Москвы это финансовая организация, где работаю профессионалы. Финансисты Банка Москвы, поняли что валюта подорожает, и избавились от нее, переведя взятый ими кредит в рубли по приемлемому курсу. Но наверно сделав это они предложили 4000 заемщикам перевести их договоры в рубли тоже? Ведь банк “Социально ответственная организация” как заявляет в своих интервью руководитель ипотечного центра Олег Пятлин.

И опять нет. Банк скромно промолчал о своем достижении, и по сути стал снимать сверх прибыли от того, что заемщики платили по договору дорожающую каждый месяц валюту, а сам он уже избавился от валюты и платил своему кредитору дешевые рубли.

Ну и что, могло ведь быть и наоборот, может кто-то возразить. Валюта могла ведь и подешеветь. Да. И на этот случай банк в договоре оставил пункт, разрешающий ему поднимать процентную ставку по кредиту в случае удешевления валюты. То есть он изначально был защищен.

Что же делал я?

Оплачивая каждый месяц кредит в Банке Москвы, спрашивал, можно ли перевести кредит в рубли. Мне говорили что нельзя, и как бы по дружески, полушёпотом говорили что руководство банка само взяло такие кредиты и теперь не знает что делать. Предлагали подождать. Перекредитоваться в другом банке было в принципе не возможно, так как стоимость квартиры стала ниже стоимости кредита.

Совершенно случайно, в октябре прошлого, 2011 года, нашел в интернете информацию, что заемщики, у кого такие кредиты, стали объединяться и решили провести митинг у Банка Москвы. Люди поняли наконец то, что простым ожиданием ничего не добьешься. 25 октября 2011 состоялся первый митинг.

И действительно сработало. Вроде. Банк Москвы предложил 3 варианта реструктуризации кредита. Сделал он это интересно. Мне никаких предложений от банка не пришло. Подробностей о кредите он не стал размещать и на своем сайте. И если заемщики случайно узнавали об этом предложении с разных форумов, и обращались в ипотечное отделение напрямую то многим отказывали. Кому-то отказали, потому, что после уплаты кредита у них осталось больше 40 процентов дохода на семью. Кому-то, потому, что денег осталось больше двух прожиточных минимумов. Есть люди, которым формально одобрили, но платеж стал даже больше, поэтому они не заключают договор.

Кратко суть предложенных Банком Москвы вариантов перевода в рубли следующие:

1) Вы начинаете платить ежемесячно столько, сколько бы вы платили взяв тогда, изначально кредит в рублях.

2) Но при этом остаток долга (а он помните, был 5 миллионов а теперь стал 8) фиксируется по сегодняшнему высокому курсу валюты навсегда.

То есть банк получает сверхприбыль в размере 3 миллиона рублей. Помните, он уже погасил свой валютный кредит по более низкому курсу. Отсюда и возникает сверх прибыль.

Вот эта разница в несколько миллионов дополнительного долга и заставила большинство людей выйти на митинг.

Усугубило это и отказ банком для части заемщиков в реструктуризации, излишнее усложнение процедуры – банк предлагает оформлять новый договор с оценкой квартиры, вместо доп соглашения. Некоторым предложили платить даже больше чем сейчас. У остальных платеж будет чуть ниже чем они платят сейчас, но при этом общий долг будет на несколько миллионов рублей больше, чем фактически тогда дал банк. То есть о досрочном погашении можно забыть на долгие годы.

Почему заемщики взяли ипотеку в Японских Йенах и Швейцарских Франках?

Когда человек приходил в Банк Москвы за ипотечным кредитом, ему делали расчет в рублях, долларах, иенах и швейцарских франках. В каждой валюте была разная максимально одобренная сумма, в переводе на рубли.

Например, если ваш доход на семью был 80000 рублей, то Банк Москвы предлагал вам взять кредит в рублях в размере до 3 миллионов 500 тысяч рублей, либо кредит в Японских Иенах в размере до 5 миллионов 600 тысяч рублей. Либо франки в размере до 5 миллионов 300 тысяч рублей. Валютные кредиты брали потому, что рублевого кредита просто не хватало для покупки квартиры.

Что же хотят ипотечные заемщики?

Заемщики хотят путем переговоров с банком найти компромиссный вариант реструктуризации. Чтобы не оплачивать лишние 3 миллиона долга, как в примере выше. Банку предложены несколько вариантов, и мы готовы на компромиссы. При этом банк все равно получит сверхприбыль и заработает на нас больше чем бы заработал, выдав кредит изначально в рублях. Ведь порядка 4 лет люди ежемесячно платили по повысившемуся курсу. То есть обе стороны будут удовлетворены.

Я поговорил с теми кто пришел на митинг. Обычные люди. Большинство работают. Платят исправно ипотеку. Есть семьи с детьми. Никому митинги не нужны. У всех свои дела. Люди пришли только потому, что не видят другой возможности обратить на проблему внимание. А хотят они ровно того, что банк уже давно сделал для себя – заменить в кредите валюту на рубли. Но банк это для себя сделал уже давно, и по более низкому курсу, а нам предлагает делать сейчас, на пике курса, жёстко ограничивая рамки принятия решения до 30.04.2012. Впрочем есть и такие заемщики, которые уже совершенно на грани выживания, и готовы даже отдать квартиру лишь бы выпутаться из кабалы.

Так что, может не реструктуризироваться?

Наоборот, большинство были бы рады. И спасибо банку, и персонально Олегу Пятлину, что такое предложение вообще появилось. Но почему банк не предложил это когда сам избавился от валюты? Почему информация о предложении появилась именно на пике цены валюты? Большинство заемщиков хотят реструктуризироваться, но по компромиссному варианту. Несколько таких вариантов передано в банк. То есть люди в большинстве своем хотят и дальше жить в своих квартирах, платить ипотеку. Никакая помощь государства при этом не нужна. Банку не нужно занимать никаких рублей, он это уже давно сделал, заменив себе валютный кредит на рублевый. Заемщики будут платить не меньше чем их собратья, взявшие тогда ипотеку в рублях.

Еще раз на всякий случай. В предложенных нами, заемщиками, вариантах выхода из ситуации, наши квартиры по прежнему останутся в залоге у банка. Банку не нужно ни у кого занимать ни рубля. Платить мы будем примерно те же суммы что и сейчас. Ровно столько же, сколько платят ипотечные заемщики, взявшие кредиты тогда в рублях. Все те переплаты, в связи с ростом валюты, которые мы сделали за четыре года, мы дарим банку. То есть ему не нужно нам ничего возвращать. В чем же проблема? В том, что банк хочет больше. Он уже свыкся с мыслью получить сверхприбыль несколько миллионов рублей с каждого заемщика, а также проценты с нее.

Что сделано и будет сделано еще.

Проведено два митинга в Москве. Позавчера митинг прошел в двух местах одновременно в Москве и один в Хабаровске. Написаны письма в разные инстанции. Переданы предложения в банк. Сформировалась группа активных людей. Начинаем размещать статьи на сайтах. Информировать средства массовой информации.

Зачем я все это написал?

Наверное за тем же, зачем мы , поскользнувшись, предупреждаем другого человека о гололёде. Чтобы потенциальные заемщики, выбирающие ипотечную программу, могли принять взвешенное решение о выборе банка. А еще затем, чтобы найти остальных заемщиков, их тех 4000 человек, которые еще не присоединились к нам.

Банк должен приносить прибыль. Это коммерческая организация. Получение сверхприбыли это безусловно достижение. Но есть ли границы морали, за которые все таки не стоит переступать? Оправдано ли завышение некоторыми таксистами тарифа в три раза в момент транспортного коллапса? Стоило ли это той памяти, которая сохранилась в обществе и будет храниться еще долгие годы, и не о конкретных персонажах а о целой области?

Можно ли назвать банк и заемщиков партнерами, если банк себе уже оказывается втихомолку помог, и избавился от валюты, а о такой возможности для заемщиков умолчал до момента, когда валюта достигла пика цены? Стоит ли доверять такому банку? Заключать с ним контракт на 10-20 лет и отдавать в залог свою квартиру? Поможет ли он в трудной ситуации, или с вами поступят как с нами? Подумайте.

Andry · February 15, 2012

В России разгорается скандал с заемщиками взявшими кредит в валюте

да всё это фигня. ничего не докажут. банк молодец, "прочувствовал" кризис, клиенты - лохи, кризис "не прочувствовали". Возможно, банк участвовал в акцци "опусти рубль", но это еще надо доказать.

Я не удивлючь, что у нас многие банки так и сделали.

Войти

Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

Считаете ли Вы решение справедливым и законным? 36 голосов

1. Считаете ли Вы решение справедливым?

2. Считаете ли Вы решение законным?

Recommended Posts

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

НБ Украины

Seata

НБ Украины

Posted Images

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете ли Вы решение справедливым и законным?
36 голосов