Решение Печерского райсуда о признании исполнительной надписи в пользу Укрсоцбанка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-313-1/10

18 травня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді : Вовк С.В.,
при секретарі : Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Уксоцбанк», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, треті особи Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів, визнання незаконною дію, визнання незаконним, такими що не підлягають виконанню та скасування виконавчих написів та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», третя особа - приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П.:

1. визнати недійсним ст. 6 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. і ст. 6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., відповідно до умов яких у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається Третейським судом при Асоціації українських банків;

2. визнати незаконним збільшення відповідачем процентних ставок за користування кредитами за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

3. визнати недійсними п. 2.13.3 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р. щодо такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вимагати дострокового погашення кредитів в повному обсязі і вчинити дії з дострокового припинення договорів;

4. визнати виконавчі написи № 2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., такими, що не підлягають виконанню з моменту вчинення;

5. визнати недійсними Додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

6. зобов'язати банк здійснити перерахунок заборгованості за договорами на рівні первинних відсоткових ставок з відповідними підтвердженнями за сумами оплат на підставі первинних бухгалтерських документів та скласти акт звірки у зв'язку з неправомірністю підвищення відсоткових ставок за кредитами. Після здійснення перерахунку зобов'язати відповідача припинити існуючи кредитні і усі витікаючі з них договори, складені з порушенням законодавства, замість них укласти новий договір про надання відновлювальної кредитної лінії з 13 % процентною ставкою в межах максимального ліміту заборгованості, який буде відповідати 80 % дійсної вартості нерухомого майна, переданого в іпотеку, і новий іпотечний договір, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено ряд договорів.

ОСОБА_1 зазначає, що діючими є Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., якому відповідає іпотечний договір № 02-10/3180 від 17.09.2007 р., і Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706, якому відповідає іпотечний договір № 02-10/3272 від 17.11.2006 р.

Позов ОСОБА_1 мотивує тим, що 29.05.2008 р. він отримав інформаційний лист про зміну відсоткової ставки за Договором кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., і 27.06.2008 р. його також повідомили про аналогічне підвищення відсоткової ставки за Договором кредиту № 10-29/2706 від 27.11.2006 р. До листів додавалися відповідні додаткові угоди.

У зв'язку з тією обставиною, що усі залучені кредитні кошти на той момент були вкладені у будівництво, ОСОБА_1 не мав фізичної можливості повернути їх у повному обсязі. Дана обставина і психологічний тиск співробітників банку змусили його підписати додаткові угоди про підвищення відсоткової ставки.

Позивач вважає незаконним збільшення відповідачем відсоткової ставки. Щоб розібратися у вказаних обставинах, позивач повідомив банк про тимчасове припинення погашення ним тіла кредитів і відсотків за користування ними до з'ясування всіх обставин.

ОСОБА_1 зазначає, що переплатив грошові кошти, сума яких становить 209 036,08 доларів США. Дану суму складають: грошові кошти, сплачені за незаконно підвищеними відсотковими ставками за кредитами, грошові кошти, сплачені ним за надання нотаріальних послуг при посвідченні усіх договорів, які були укладені в процесі співпраці, грошові кошти сплачені ним за надання страхових послуг, грошові кошти сплачені ним на користь банку за відкриття кредитних ліній, укладення додаткових угод, а також грошові кошти у вигляді штрафних санкцій.

Також позивач вважає, що виконавчі написи є незаконними і такими, що не підлягають виконанню повністю.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:

1. на підставі ч. 1 ст. 27 ЦК України визнати недійсним з моменту укладення третейське застереження, визначене у ст. 6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р.;

2. на підставі ч. 1 ст. 27 ЦК України визнати недійсним з моменту укладення третейське застереження, визначене у ст. 6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

3. на підставі ст. ст. 216, 233 ЦК України визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 21.08.2008 р. «Про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/2706 від 17.11.2006 р.;

4. на підставі ст. ст. 216, 233 ЦК України визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 21.08.2008 р. «Про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

5. визнати виконавчі написи № 2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., такими, що не підлягають виконанню з моменту вчинення;

6. стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 938 428,45 грн.

В останнє уточненій редакції позивач просив:

1. визнати недійсним ст. 6 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. і ст. 6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., відповідно до умов яких у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається Третейським судом при Асоціації українських банків;

2. визнати незаконним збільшення відповідачем процентних ставок за користування кредитами за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

3. визнати недійсними Додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.;

4. визнати недійсними п. 2.13.3 договорів щодо такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вимагати дострокового погашення кредитів в повному обсязі і вчинити дії з дострокового припинення договорів;

5. визнати незаконними (такими, що не підлягають виконанню) та скасувати виконавчі написи № 2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 р.;

6. визнати недійсними п. 2.12. договорів щодо права банку змінювати розмір процентів та комісій односторонньому порядку;

7. стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 737 127,46 грн. та 7 049,38 доларів США.

На попередньому судовому засіданні до участі у справі у якості третьої особи було залучено НАСК «Оранта».

На стадії розгляду справи до участі у справі у якості третьої особи було залучено ОСОБА_3

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги , посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та уточненнях позовних вимог.

Представник відповідача АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.

Відповідач - приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П. у судове засідання не з'явився, у письмових пояснення просив розглядати справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала.

Представник третьої особи НАСК «Оранта» у судове засідання не з'явився, хоча юридична особа вчасно належним чином була повідомлена про розгляд справи.

Спеціаліст-аудитор ОСОБА_4 у судовому засіданні роз’яснила аудиторський звіт від 12.04.2010 р. та додаток до аудиторського звіту від 11.05.2010 р., зазначивши, що розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які вказані в п.п. 1.4.2 Іпотечного договору № 02-10/3272 (дія договору припинена у зв’язку з укладенням Іпотечного договору № 02-10/3028), потім Іпотечного договору № 02-10/3028, у розмірі 13 % та Іпотечного договору № 02-10/3180 у розмірі 14 % не відповідають розміру відсоткових ставок, по яким кредитором проводилось нарахування суми заборгованості за відсотками з 21.08.08 р. за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. у розмірі 14 %, а отже на дату складання виконавчого напису були відсутні документальні підтвердження, які б давали підстави стверджувати, що сума заборгованості є безспірною.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, третьої особи, спеціаліста, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 17.11.2006 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706, відповідно до п. 1.1.1. якого було визначено, що надання позивачу кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 13 % річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 396 039,00 доларів США, з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 25.12.2006 р., кожного 25 числа місяця ліміт зменшується на 2201,00 долар США (а. с. 11-17).

Також 17.11.2006 р. між позивачем та банком було укладено іпотечний договір № 02-10/3272, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру № 7, загальною площею 169,0 кв.м., житловою площею 88,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18-21).

Також 17.11.2006 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 02-10/3273, згідно якого поручитель зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. (а. с. 79-81).

17.09.2007 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186, відповідно до п. 1.1.1. якого було визначено, що надання позивачу кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 14 % річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 8 333 281,00 доларів США, з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості кожного 10 числа місяця, починаючи з жовтня 2007 р. (а. с. 64-68).

Також 17.09.2007 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 02-10/3181, згідно якого поручитель зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р. (а. с. 82-84).

17.09.2007 р. між позивачем та банком було укладено іпотечний договір № 02-10/3180, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 нерухоме майно, а саме семикімнатну квартиру № 7-8, загальною площею 308,9 кв.м., житловою площею 116,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 54-55).

Укладені кредитні договори є двосторонніми правочинами і вони укладені на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ч. ч. 1- 6 ст. 203 ЦК України.

ОСОБА_1 просить визнати недійсним ст. 6 Договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. і ст. 6 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., відповідно до умов яких у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається Третейським судом при Асоціації українських банків.

За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Позивач посилається також на ч. 1 ст. 27 ЦК України, яка передбачає, що правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемними.

Укладені кредитні договори не обмежують можливість позивача мати не заборонені цивільні права та обов’язки, а саме отримати у кредит кошти.

Сторони, в тому числі позивач, підписали договори, отже досягли згоди з усіх істотних умов. Враховуючи це у суду відсутні підстави визнати даний пункт договорів недійсними, оскільки додержані всі вимоги ст. 203 ЦК України.

21.08.2008 р. між позивачем та банком було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/2706 від 17.11.2006 р., згідно якого розмір процентної ставки було збільшено на рівні 14 % річних, яка починає діяти з 21.08.2008 р. (а. с. 77).

29.05.2008 р. між позивачем та банком було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р., згідно якого розмір процентної ставки було збільшено на рівні 18 % річних, яка починає діяти з 17.06.2008 р. (а. с. 78).

Позивач зазначає, що вимога банку про підвищення процентів фактично є односторонньою дією та супроводжувалася фактично позадоговірним (незаконним) примусом щодо вчинення правочину. Повернення кредитних коштів (тіла кредиту та нарахованих відсотків) зі сторони позивача було неможливе, враховуючи, що кредитні кошти були інвестовані у будівництво об’єкту нерухомості. Таким чином вчинення правочину підписання додаткових угод про внесення змін до кредитних договорів ОСОБА_1 було здійснено під впливом тяжкої обставини, на вкрай невигідних умовах. На той момент позивач не міг погасити суму кредиту та сплатити нараховані проценти в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Отже позивач висуває вимогу про визнати незаконним збільшення відповідачем процентних ставок за користування кредитами, визнати недійсними з моменту укладення Додаткову угоду про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та Додаткову угоду про внесення змін до Договору кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.

Як на правову підставу задоволення свого позову, позивач посилається на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» – а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Позивач ОСОБА_1 не довів обставини того, що третейське застереження у кредитних договорах слід визнати недійсним з моменту укладення.

Судом було встановлено, що інформаційним листом № 24.3/700-21 від 29.05.2008 р. АКБ «Укрсоцбанк» повідомив позивача про зміну відсоткової ставки відповідно до умов Договору кредиту № 10-29/4186 від 17.09.2007 р. з 17.06.2008 р.

Листом № 24.3/700-101 від 27.06.2008 р. АКБ «Укрсоцбанк» повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до умов Договору кредиту № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. та вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», повідомляє про підвищення розміру процентної ставки до 14 % річних з 01.07.2008 р.

Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про прийняття банком рішення про підвищення відсоткової ставки по кредиту та в подальшому підписав додаткові угоди.

Відповідно до умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р., кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів та комісій. Про намір змінити розмір процентів за надання кредиту та/або комісій, кредитор зобов’язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредитом та/або комісій, він зобов’язаний протягом строку 10 робочих днів підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору. У разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованими кредитором змінами процентів та/або комісій, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі.

На таких умовах було і укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4186 від 17.09.2007 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необгрунтованість даної позовної вимоги та залишає її без задоволення з підстав того, що позивач ОСОБА_1 не довів обставини того, що відповідачем в момент укладення договорів та додаткових угод не були додержані всі вимоги ст. 203 ЦК України, та що укладені додаткові угоди підписані ним під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Судом було встановлено, що відповідачем по справі приватним нотаріусом КМНО Ковальчком С.П. 02.07.2009 р. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 2615 про звернення стягнення на семикімнатну квартиру № 7-8, загальною площею 308,9 кв.м., житловою площею 116,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Зазначена квартира передана в іпотеку. У виконавчому написі нотаріус зазначає, що сума заборгованості за договором № 10-29/4186 від 17.09.2007 р. становить 9 443 898,24 грн., кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки запропоновано перерахувати для погашення заборгованості (а. с. 138).

Також приватним нотаріусом КМНО Ковальчком С.П. 02.07.2009 р. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 2621 про звернення стягнення на семикімнатну квартиру № 7-8, загальною площею 308,9 кв.м., житловою площею 116,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Зазначена квартира передана в іпотеку. У виконавчому написі нотаріус зазначає, що сума заборгованості за договором № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. становить 407 474,56 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 28.04.2009 р. складає 3 137 554,12 грн.), кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки запропоновано перерахувати для погашення заборгованості (а. с. 139).

За виконавчими написами були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (а. с. 113-118).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом МЮ України від 03.03.2004 р., нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою КМУ.

Позивач просить суд визнати незаконними (такими, що не підлягають виконанню) та скасувати виконавчі написи № 2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 р.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість даної позовної вимоги та її задоволення, оскільки судом було встановлено, що розрахунок розмірів заборгованості за кредитами, а також розмірів заборгованості за відсотками, розмірів пені за несвоєчасне повернення кредитів та відсотків, розміру штрафу відповідачем АКБ «Укрсоцбанк» було зроблено самостійно. Зазначені суми у відповідності до Постанови КМУ від 29.06.2009 р. № 1172, повинні бути узгоджені між позивачем і відповідачем, відповідач мав проінформувати позивача про розмір заборгованості позичальника на момент вчинення виконавчого напису, і в разі відсутності заперечень з боку позивача стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.

Листами № 02-11/498 та № 02-11/499 від 04.02.2009 р. відповідач вимагав погасити заборгованість, на що позивач листом від 12.03.2009 р. висловив свою незгоду з сумами заборгованості та висунув вимоги про усунення порушень, що є доказом наявності спірних правовідносин.

При цьому, виконавчий напис № 2621 вчинено на іпотечному договорі № 02-10/3028, у якому значиться відсоткова ставка на рівні 13 %, а сума боргу нарахована за підвищеною 14 % ставкою, а виконавчий напис № 2615 вчинено на іпотечному договорі № 02-10/3180, у якому значиться відсоткова ставка на рівні 14 %, а сума боргу нарахована за підвищеною 18 % ставкою.

Згідно ст. 19 Закону України «Про іпотеку», будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Згідно аудиторського звіту від 12.04.2010 р. та додатку до аудиторського звіту від 11.05.2010 р., розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які вказані в п.п. 1.4.2 Іпотечного договору № 02-10/3272 (дія договору припинена у зв’язку з укладенням Іпотечного договору № 02-10/3028), потім Іпотечного договору № 02-10/3028, у розмірі 13 % та Іпотечного договору № 02-10/3180 у розмірі 14 % не відповідають розміру відсоткових ставок, по яким кредитором проводилось нарахування суми заборгованості за відсотками з 21.08.08 р. за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/2706 від 17.11.2006 р. у розмірі 14 %, а отже на дату складання виконавчого напису були відсутні документальні підтвердження, які б давали підстави стверджувати, що сума заборгованості є безспірною.

Такі роз’яснення також були надані спеціалістом-аудитором у судовому засіданні.

Отже, у судовому засіданні було встановлено, що процентні ставки були більші ніж передбачені договорами на яких були вчинені виконавчі написи.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

В силу вимог п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена норма права відповідно до ст. 8 ЦК України може бути застосована як норма матеріального права, що встановляє спеціальний спосіб захисту права в разі його порушення виданням нотаріусом незаконного виконавчого напису.

Виконавчі написи № 2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. слід визнати такими, що не підлягають виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з АКБ «Укрсоцбанк» на його користь грошові кошти у сумі 737 127,46 грн. та 7 049,38 доларів США., то ця вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем АКБ «Укрсоцбанк» існують договірні відносини, які продовжуються. Як на правову підставу стягнення коштів із відповідача позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, а саме особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути потерпілому майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Разом з тим, дана правова норма не розповсюджується до спірних правовідносин, оскільки вони є договірними.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 54, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Уксоцбанк», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, треті особи Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів, визнання незаконною дію, визнання незаконним, такими що не підлягають виконанню та скасування виконавчих написів та стягнення суми – задовольнити частково.

Визнати такими що не підлягають виконанню виконавчі написи №2621 і № 2615, що видані 02.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем.

В решті задоволення вимог позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9529849

[jurist_cv]

Это судья Вовк мне кажется ведет дело по Луцеку, я так думаю что по сути решение справедливое и законное, но наверняка все таки он взял бабло. Так как судьи без бабла не умеют принимать законные решения

[batyshka]

ну почему, есть такие (по крайней мере еще есть такие). месяц назад у меня было аналогичное решение по исполн. надписи. вступит в силу выложу

[у.zaporozhskiy]

ну почему, есть такие (по крайней мере еще есть такие). месяц назад у меня было аналогичное решение по исполн. надписи. вступит в силу выложу

Зазначені суми у відповідності до Постанови КМУ від 29.06.2009 р. № 1172, повинні бути узгоджені між позивачем і відповідачем, відповідач мав проінформувати позивача про розмір заборгованості позичальника на момент вчинення виконавчого напису, і в разі відсутності заперечень з боку позивача стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.

спорное утверждение.

При цьому, виконавчий напис № 2621 вчинено на іпотечному договорі № 02-10/3028, у якому значиться відсоткова ставка на рівні 13 %, а сума боргу нарахована за підвищеною 14 % ставкою, а виконавчий напис № 2615 вчинено на іпотечному договорі № 02-10/3180, у якому значиться відсоткова ставка на рівні 14 %, а сума боргу нарахована за підвищеною 18 % ставкою.

Я так понимаю, что банк затупил, подал нотариусу для осуществления исполнительной написи только первичный кредитный договор без дополнений к нему,где % ставка была 18 %

если бы он его подал, то исполнительная напись была бы законной.