Определение Апелляционного суда Тернопольской области о признании недействительными договоров кредита и ипотеки с банком Финансы и кредит


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

12 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      11
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      11
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

Дело выиграно. Беспредельное отказное решение Тернопольского межрайсуда отменено решением Апелляционного суда Тернопольской области, кредитный и ипотечный договора признаны недействительными. Полный текст решения - через 5 дней... :rolleyes:

Ура! Поздравляю! Как приятно узнавать такие новости! Спасибо за хорошее настроение и помощь.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 122
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

И от меня поздравления!

очень рада за вас, а также за тех, кому поможет ваше решение)

ПС. Какое лицо было у представителя банка?)

Нормальное лицо... :) Мы подружились уже :)
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дело выиграно. Беспредельное отказное решение Тернопольского межрайсуда отменено решением Апелляционного суда Тернопольской области, кредитный и ипотечный договора признаны недействительными. Полный текст решения - через 5 дней... :rolleyes:

СПАСИБО!!! и ПОЗДРАВЛЯЮ!!!! - за проделанный труд и нервы...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нормальное лицо... :) Мы подружились уже :)

Примите мои поздравления и сбросьте мне решение первой инстанции.

Почитаю феномен идиотизма.

[email protected]

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

А вот и само решение:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/14454/2012 Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 22-ц/789/415/13 Доповідач - Демкович Ю.Й.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Демковича Ю.Й.

суддів - Козака І. О., Загорського О. О.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит» в особі Філії Західне регіональне управління» Тернопільської філії «ЗРУ» АТ Банк «Фінанси і кредит», надалі /Банк/

про визнання недійсним кредитного договору іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення суду першої інстанції від 08.02.13, вважаючи, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Порушення вбачає в тому, що суд не дослідив у повній мірі всіх обставин справи, проігнорував вимоги ухвали ВССУ щодо попередніх рішень судів у даній справі та факти, встановленні касаційною інстанцією.

Ззаначає, що висновки суду не ґрунтуються на законі та не відповідають обставинам справи, а саме: замість з'ясування моменту вчинення обману суд досліджував саму наявність факту обману, його складові (мотиви, умисел), в результаті чого зробив висновок, що обману не існувало взагалі, що наявність обману не доведена, що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

У суді апелянт підтримав скаргу, пославшись на мотиви, зазначені в ній.

Представник відповідача скаргу не визнав і просив рішення суду залишити без змін.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.02.13 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Банку про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту від 29.02.08 та визнання недійсним договору іпотеки від 04.03.08 відмовлено.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення умисного обману зі сторони Банку щодо наявності обставин, які б могли перешкодити укладенню оспорюваних правочинів.

Із таким висновком апеляційна інстанція не погоджується, оскільки судом не в повній мірі з'ясовані обставини справи, що в свою чергу потягло невірне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Встановлено, що 29.02.08 між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір для придбання квартири, умовами якого є надання кредиту в сумі 407787,00 грн. з відсотковою ставкою 16,5% річних та терміном погашення до 28.02.28 /надалі «Договір»/.

Згідно із п. 3 Договору позичальник зобов'язується щомісячно, в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого становить 5827,00 грн.

Окрім цього, перед укладанням Договору відповідачем надано позивачу письмову інформацію про умови кредитування, як додаток №1 до Договору, та яка містить розмір загальної вартості кредиту за весь термін кредитування у сумі 1 257 726, 43 грн.

04.03.08 у забезпечення кредиту між ОСОБА_1 та Банком укладено договір іпотеки трьохкімнатної квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами оспорюваного договору, зокрема, є відсоткова ставка та ціна договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Проте, умови кредитування, які реально встановлені не відповідають зазначеним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, за клопотанням позивача судом першої інстанції було призначено та проведено судово-економічну експертизу.

Із висновків даної експертизи №37 від 05.08.11 вбачається, що в разі сплати позичальником щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за Договором становить 5827,00 грн., позичальник за весь термін кредитування (240 місяців), сплатить банку не 1 257 726,43 грн., а 1 398 480,00 грн., що на 140 753,57 грн. більше.

Так, у відповіді на перше запитання вказано, що не відповідає обрахована та вказана Банком у додатку № 1 (Графік зниження розміру заборгованості) до Договору та у п. 3.3 «Інформації про умови кредитування» загальна вартість кредиту в сумі 1 257 726,43 грн. при базових умовах кредитування, викладених банком у Договорі та в інформації про умови кредитування.

По другому та п'ятому запитанню експерт вказав, що відповідає визначений банком ануїтетний платіж в сумі 5 827,00 грн. базовим умовам кредитування при відсотковій ставці, визначеній в розмірі 16,5%.

Для вартості кредиту в розмірі 1 257 726,43 грн. відповідав би ануїтетний платіж у розмірі 5 240,52679 грн. (відповідь на третє запитання).

Тобто, під час укладання кредитного договору Банк приховав від позивача інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту для здійснення позичальником свідомого вибору схеми кредитування, а також вказав у договорі занижені значення показників суттєвих умов договору, чим ввів в оману позивача щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення здороження кредиту та кінцевої загальної суми кредиту, яку позивач сплатив би Банку, проводячи оплату встановленими у договорі розмірами щомісячних платежів у визначеній у договорі кількості таких платежів.

Позивач у судовому засіданні вказує, що привабливістю даного кредиту було низьке значення кінцевої суми, що підлягала поверненню - 1 257 726,43 грн., а тому, це стало вирішальним в укладенні ним Договору саме із Банком, а не з іншою фінансовою установою. Зазначив, що про невідповідність сумарних щомісячних ануїтетних платежів кінцевій сумі кредиту він дізнався лише під час розгляду справи за позовом Банку до нього про дострокове стягнення коштів за Договором.

У судовому засіданні експерт Перепелюк С.М. підтвердила свій висновок. Зазначила, що для вартості кредиту в розмірі 1 257 726,43 грн. відповідав би ануїтетний платіж 5 240,52679 грн. й відсоткова ставка в даному випадку складала б 14,57%, а не 16,5%, як це узгоджено між сторонами.

Дане твердження відображене у Додатку № 2 до висновку експерта.

Згідно із ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У Директиві Європейського Парламенту та Ради 2005/29/ЄС від 11.05.05 щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватись до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту (п.п. 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви).

За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.08 про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому, в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на контрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.

Твердження представника відповідача про те, що позивач в повній мірі ознайомлений з усіма умовами кредитування та підписав Додаток № 1 до Договору колегія суддів до уваги не бере, оскільки під час розгляду даної справи встановлено, що інформація, яку надав йому Банк була неповною та недостатньою для здійснення позивачем свідомого вибору.

Банком приховано фактичну переплату позивачем у випадку добросовісного виконання останнім умов Договору в розмірі 140 753,57 грн.

Апеляційна інстанція не приймає до уваги тверджень представника відповідача щодо збою програми обрахунку сум обов'язкових платежів, що ніби то й допустило помилку у визначенні розміру ануїтетного платежу.

Згідно із п. 20 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.09 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Отже, факт приховання Банком важливої інформації перед підписанням договору та невідповідність встановленим між сторонами у договорі умовам до фактично встановлених з метою отримання прихованого прибутку і є введення в оману позивача.

Із огляду на вищенаведене судова колегія приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про відсутність обману зі сторони Банку, що, відповідно, потягло за собою невірне застосування норм матеріального права, а тому, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України дане рішення слід скасувати й постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору.

Окрім цього, слід визнати недійсним договір іпотеки від 04.03.08, укладений між позивачем та Банком як спосіб забезпечення кредитного Договору, який визнаний недійсним.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси і кредит» в особі Філії Західне регіональне управління Тернопільської Філії «ЗРУ» ПАТ Банк «Фінанси і кредит» про визнання недійсним договір кредиту та іпотеки задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 12-310/29 від 29 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Банк Фінанси і кредит» та ОСОБА_1.

Визнати недійсним з моменту укладання договір іпотеки від 04 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Фінанси і кредит», посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний запис № 2008.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси і кредит» у дохід держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий

Судді

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ю.Й. Демкович

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30796288

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

"Факт — самая упрямая в мире вещь."

Если установлен факт обмана - думаю и 3-й раунд будет за Александром.

Меня интересует дальнейшее развитие событий...

В решении суда нет ни слова о приведении сторон в преддоговорное состояние.

Таким образом возможен еще один иск от банка на предмет реституции...и еще один иск о Александра, о применении санкций за обман...или в плане 230 ЦКУ...или в плане ККУ - ч.3,4 ст 190, ст.191,ст.192... ст.364, 365, 366, 368-2...В общем это дело прокурора определить перечень посадочных статей :) Как по мне, раскрутив правильно УД, Александр сможет за счет сотрудников банка купить еще одну квартиру ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

"Факт — самая упрямая в мире вещь."

Если установлен факт обмана - думаю и 3-й раунд будет за Александром.

Меня интересует дальнейшее развитие событий...

В решении суда нет ни слова о приведении сторон в преддоговорное состояние.

Таким образом возможен еще один иск от банка на предмет реституции...и еще один иск о Александра, о применении санкций за обман...или в плане 230 ЦКУ...или в плане ККУ - ч.3,4 ст 190, ст.191,ст.192... ст.364, 365, 366, 368-2...В общем это дело прокурора определить перечень посадочных статей :) Как по мне, раскрутив правильно УД, Александр сможет за счет сотрудников банка купить еще одну квартиру ;)

Решение принято в рамках исковых требований, а там написано черным по белому: "без застосування наслідків недійсності".

Иначе вместе с положительным решением получил бы реституцию, арест и, - вся работа насмарку... :)

Пока что подано Заявление о дополнительном решении по ст.220 ГПК: как видно из текста решения, вопрос о взыскании с банка судебных затрат не раскрыт... :)

Там довольно приличная сумма... Но это пока компенсация затраченного.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение принято в рамках исковых требований, а там написано черным по белому: "без застосування наслідків недійсності".

Иначе вместе с положительным решением получил бы реституцию, арест и, - вся работа насмарку... :)

Пока что подано Заявление о дополнительном решении по ст.220 ГПК: как видно из текста решения, вопрос о взыскании с банка судебных затрат не раскрыт... :)

Там довольно приличная сумма... Но это пока компенсация затраченного.

Ну кагбе 2-я инстанция имеет расширенный набор опций :) и может принимать решения выходящие за рамки ...стаття дето 303 ЦПК. Ну на нет и суда нет.

Получить компенсацию затраченного - это хорошо.

Но хочется наказать злодея по всей строгости закона! ;)

Требую продолжения банкета! (с)

ЗЫ - нащет выделенного. Тыж вроде еще после первого раза уже того...ну в смысле все...дыра в кармане и вошь на аркане, вот и все имущество.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну кагбе 2-я инстанция имеет расширенный набор опций :) и может принимать решения выходящие за рамки ...стаття дето 303 ЦПК. Ну на нет и суда нет.

Получить компенсацию затраченного - это хорошо.

Но хочется наказать злодея по всей строгости закона! ;)

Требую продолжения банкета! (с)

ЗЫ - нащет выделенного. Тыж вроде еще после первого раза уже того...ну в смысле все...дыра в кармане и вошь на аркане, вот и все имущество.

:)

Насчет 303 ГПК, - не совсем так.

Нет императива на применение последствий недействительности: везде звучит "суд може". Есть и "суд застосовує", но это для случаев, когда исковые требования позволяют. А в моем случае иск был без применения последствий, мало того, - это акцентировалось постоянно.

Так что "суд не може вийти за межі позовних вимог".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

:)

Насчет 303 ГПК, - не совсем так.

Нет императива на применение последствий недействительности: везде звучит "суд може". Есть и "суд застосовує", но это для случаев, когда исковые требования позволяют. А в моем случае иск был без применения последствий, мало того, - это акцентировалось постоянно.

Так что "суд не може вийти за межі позовних вимог".

Ок. Будем щетать, что все прошло согласно буквы и духа закона :)

Пеши ещо!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...

Алекс, поздравляю, прекрасное решение. У меня аналогичное дело, но первая инстанция отказала в назначении экспертизы. Сейчас в апелляции, а тут как раз твое решение и заодно решение ЕСПЧ, что не исследование всех обстоятельств дела (там не был вызван свидетель) является ограничением доступа к правосудию. Так что в апелляцию можно будет идти во всеоружии. Еще раз спасибо за прекрасное решение, которого ты добился.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Алекс, поздравляю, прекрасное решение. У меня аналогичное дело, но первая инстанция отказала в назначении экспертизы. Сейчас в апелляции, а тут как раз твое решение и заодно решение ЕСПЧ, что не исследование всех обстоятельств дела (там не был вызван свидетель) является ограничением доступа к правосудию. Так что в апелляцию можно будет идти во всеоружии. Еще раз спасибо за прекрасное решение, которого ты добился.

Спасибо на добром слове.

А что за решение ЕСПЧ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо на добром слове.

А что за решение ЕСПЧ?

Недавно ЕСПЧ принял решение в отношении Украины, что отказ суда в допросе заявленного свидетеля является ограничением доступа к правосудию и нарушением конвенции, реквизитов сходу не вспомню.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 month later...

Скажите, а решение первой инстанции (самое первое - от 20.10.2011 г.) где-то можно почитать? В реестре нет этого решения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скажите, а решение первой инстанции (самое первое - от 20.10.2011 г.) где-то можно почитать? В реестре нет этого решения.

Сообщите (можно в личку) Ваш адрес Е-почты, сброшу сканы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сообщите (можно в личку) Ваш адрес Е-почты, сброшу сканы.

Отправил адрес электронки Вам в личку. Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Алекс, поздравляю, прекрасное решение. У меня аналогичное дело, но первая инстанция отказала в назначении экспертизы. Сейчас в апелляции, а тут как раз твое решение и заодно решение ЕСПЧ, что не исследование всех обстоятельств дела (там не был вызван свидетель) является ограничением доступа к правосудию. Так что в апелляцию можно будет идти во всеоружии. Еще раз спасибо за прекрасное решение, которого ты добился.

 

Заявите ходатайство о назначении экспертизы в апелляции.

В обязательном порядке.

Что бы было больше материалов для ЕСПЧ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Продолжение истории...

 

К последнему решению Апелляционного суда Тернопольской области мною было подано Заявление о принятии дополнительного решения, так как из основного решения непонятно, какие именно  взыскать из банка судебные издержки и в каких размерах, следовательно, - мертвая норма. его не исполнить.

 

Это мое заявление было удовлетворено частично: взыскали стоимость экспертизы, в возмещении услуг представителя отказали (нет первички, кто понимает  :)).

 

Был взят исполнительный лист, доблестный 2-й отдел ГИС г.Тернополя безуспешно ерзал месяц, (кстати, фишка ОГИСа: постановление исполнителя отправляется с таким расчетом, чтобы оно было получено после назначеного исполнителем срока на добровольное выполнение решения, следовательно - 10% исполнительного сбора обеспечивается систематично).

После волшебного пендаля со стороны взыскателя ОГИС расдуплился: ... закрыл производство, передав дело в Киев Главному управлению юстиции (по подведомственности, так как в исполнительном листе указано само юрлицо, а не филиал!), отправив копии ИП по адресу, где управления юстиции нет уже лет 5...

Мотивировали действия ст.20 ЗУ о ИП, исполнительным листом, где указано "взыскать с ПАТ "Банк "Финансы и Кредит" (регистрация юрлица - г.Киев) и письмецом из банка, подписанным товарищем из отдела проблемных кредитов с указанием на вышеперечисленные факты.

Положения ЗУ об ИП, где указано, что в случае взыскания средств исполнитель имеет право взыскивать средства со счетов должника на всей территории, где распространяется юрисдикция Украины, были "непоняты"...

Были проблемы с поиском номера корсчета Фиников, с которого надо взыскать деньги, так же с тем... как его выполнять, такое "умное" решение.

После второго волшебного пендаля, - предоставления номеров всех корсчетов Фиников и разъяснения, что списание денежных средств производится территориальным отделением НБУ по требованию ОГИС, все сдвинулось, телега в Киев ушла. Пока не дошла, ждем...

 

Тем временем, несмотря на то, что банк согласился с дополнительным решением и об этом прямо в суде и заявил, недавно из ВССУ взыскателю (то есть мне) пришло Определение ВССУ об открытии кассационного производства по... кассационной жалобе Фиников на дополнительное решение апеляционного суда со слезными умоляниями остановить исполнение данного дополнительного решения, поскольку "банк не сомневается, что основное решение будет снесено доблестным ВССУ!" (почти цитата из кассационной жалобы банка)", а возмещение заемщику банком судебных затрат по проигранному делу "есть очень несправедливо и противоречит принципу добросовестности и разумности" (опять почти цитата).

 

Судья-докладчик ВССУ по этому делу Валентина Степановна.Высоцкая на эти стоны никак не отреагировала, никаких определений не сделала, но... производство по жалобе открыла, назначив мне срок для подачи письменных возражений на кассационную жалобу банка...

 

Следует заметить, что ходатайство о приостановлении исполнения решения подавалось банком еще при подаче основной кассационной жалобы, но было оставлено ВССУ без реакции (отказали).

 

Главное управление юстиции г.Киева информировано о происходящем, там с нетерпением ждут почтовых вложений из Второго отдела Тернопольской ГИС, для передачи дела в Шевченковский ОГИС УЮ г.Киева...

 

Вот такие новости.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 5 weeks later...

В Харькове апелляция красиво сносит решения районов с такой аргументацией http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25095676
"Таким чином , за змістом ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 229 ЦК України, правочин може бути визнано вчиненим пыд впливом обману у випадку навмисного, цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на вчинення правочину. Ознакою оману  умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов»язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України."
Как можно доказать наличие у ответчика умысла на обман кроме его собственной явки с повинной?! А то ,что он единственный в этой ситуации получил супер-пупер- выгоду  - это ж не доказательство умысла. Разговаривал с  харьковской апелляцией, у них приказ - все рубить нахер. в ВССУ - отказывают в принятии. И как с такими бороться?!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...