Определение Апелляционного суда Одесской области о частичном прекращении ипотеки с Укрсоцбанком

[ANTIRAID]

Номер провадження № 22-ц/785/759/13
Справа №22ц-785-759-13

Головуючий 1-ї інстанції-Васильків О.В.
Доповідач-Гірняк Л.А.

Категорія-27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2013 року

м. Одеса

Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гірняк Л.А.
Суддів : Дрішлюк А.І, Кварталова А.М..
При секретарі: Кушнір М.В.

За участю представника позивача-Азаркіна В.М.
Представника відповідача-Борисовська Я.В.
3-я особа-Гриценко О.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ «Украсоцбанк»на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», 3-я особа- ОСОБА_4 - про часткове припинення права на іпотеку

В С Т А Н О В И Л А:

22 лютого 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АКБСР „Укрсоцбанк", третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4, про часткове припинення поруки в іпотечному договорі, та, уточнивши вимоги в судовому засіданні 27 вересня 2012 року, просить визнати ПАТ „Укрсоцбанк" таким, що втратив право на іпотеку 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка передавалася в іпотеку згідно з Іпотечним договором, що був укладений 15 лютого 2008 року між АКБСР „Укрсоцбанк" в особі Київського відділення Одеської обласної філії та ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також просить зобов'язати Інформаційний центр Міністерства юстиції України внести до державного реєстру іпотек відомості про припинення іпотеки на зазначену частину квартири та зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про заборону відчуження 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.

В своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 15 лютого 2008 року третя особа ОСОБА_4 та відповідач АКБСР „Укрсоцбанк" уклали договір кредиту, на виконання якого між відповідачем АКБСР „Укрсоцбанк" (іпотекодержателем), третьою особою ОСОБА_4 (іпотекодавцем- позичальником) та позивачем ОСОБА_2 (іпотекодавцем-майновим поручителем) було укладено іпотечний договір, згідно з яким іпотекодавцями передано в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), на виконання зобов'язання - повернення кредиту в сумі 55 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних. Договір посвідчено 15 лютого 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №499, в зв'язку з чим нотаріусом накладена заборона відчуження 1/2 частини зазначеної в договорі квартири, що належить позивачу ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 вказує, що відповідачем в односторонньому порядку було здійснено підвищення відсоткової ставки за кредитом з 13/% річних до 14,5% річних, про що відповідач повідомив третю особу ОСОБА_4 24 лютого 2009 року. На думку позивача в зв'язку з підвищенням відсоткової ставки було збільшено її відповідальність, що порушує її права та є підставою для припинення права банку на іпотеку частини майна, щ належить позивачу на праві власності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ „Укрсоцбанк»третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4, про часткове припинення права на іпотеку, - задоволено. Визнано ПАТ „Укрсоцбанк" таким, що втратив право на іпотеку 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка передавалася в іпотеку згідно з Іпотечним договором, що був укладений 15 лютого 2008 року між АКБСР „Укрсоцбанк" в особі Київського відділення Одеської обласної філії ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Зобов'язано Інформаційний центр Міністерства юстиції України внести до державного реєстру іпотек відомості про припинення іпотеки на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про заборону відчуження 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що правовідносини регулюються Законом України «Про іпотеку» та що припинення іпотеки не пов'язується з підвищенням розміру відсоткової ставки, оскільки несе відповідальність перед іпотеко держателем в межах вартості предмета іпотеки, та на те, що не потребується згода майнового поручителя про зміну основного зобов'язання.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, не оскаржується сторонами, що 15 лютого 2008 року АКБС „Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 уклали договір кредиту №2008/25-100-22 /а.с.8-10/, відповідно до якого кредитор АКБС„Укрсоцбанк" надає позичальнику ОСОБА_4 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларі США 00 центів зі сплатою 13,00 (тринадцять цілих) процентів річних.

Згідно з п. 1.3 договору кредиту в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів з користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченою іпотекою вимоги, кредитор укладав в день укладення договору кредиту іпотечний договір.

15 лютого 2008 року АКБСР „Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) т ОСОБА_4 (іпотеко давець - позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець - майновий поручитель) уклали іпотечний договір /а.с.5-7/, з яким іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем-позичальником нерухоме майне двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Byл. Зоопаркова, 1, кв. 2, яка належить іпотекодавцям на праві спільної часткове власності у рівних частках кожному.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зв'язку з чим накладено заборону відчуження за реєстром для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна, та арештів, накладених судовими та слідчими органами за № 1,2 від 15 лютого 2008 року.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України „Про іпотеку" якщо вимога з основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір ці вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання передбачені п. 1.4 іпотечного договору, в п. 1.4.2 якого зазначено, що сплата процентів за користування кредитом відбувається у розмірі 13,00 тринадцяти відсотків річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене Основне зобов'язання /а.с.5 - оборот/.

Договором кредиту № 2008/25-100-22 від 15.02.2008 року передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів та комісії, визначених відповідно в п.п.1.1 та 3.3.16 Договору кредиту.

Про намір змінити розмір процентів та/або комісії за дострокове погашення Кредиту, Кредитор зобов'язаний повідомити Позичальника не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.

У разі, якщо Позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів та/або комісії за дострокове погашення Кредиту, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного в п. 2.6.1 Договору Кредиту, підписати надану Кредитором додаткову угоду про внесення змін до договору Кредиту та повернути її Кредитору /п.п. 2.6-2.6.2 Договору/.

В ході судового розгляду справи встановлено, що додаткова угода до Договору кредиту №2008/25-100-22 від 15.02.2008 року не укладалась.

З наданого представником відповідача розрахунку заборгованості /а.с. 147/ вбачається, що відповідачем в односторонньому порядку було здійснено підвищення відсоткової ставки за кредитом - з 13% річних до 14,5% річних, про що представник відповідача також не заперечувала.

В той же час, згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для належного виконання зобов'язань статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

При цьому статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава нерухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Водночас за змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У зв'язку з цим, в статті 1 Закону України "Про іпотеку" також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Крім того, згідно приписів ст. 19 Закону України "Про іпотеку" будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Предметом спору у даній справі є вимого позивача про припинення іпотеки на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка передавалася в іпотеку згідно з Іпотечним договором, що був укладений 15 лютого 2008 року між АКБСР „Укрсоцбанк" в особі Київського відділення Одеської обласної філії та ОСОБА_4 та ОСОБА_2, та про припинення обтяжень, з посиланням на ст. 559 ЦК України і те, що зміни до кредитного договору про збільшення розміру відсотків за користування кредитом, а значить - і обсягу відповідальності позивача, як іпотекодавця, було здійснено без належного повідомлення і згоди на те останнього, що є підставою для припинення зобов'язань за Іпотечним договором.

Районний суд на підставі встановлених обставин справи та умов укладених договорів у відповідності до положень діючого законодавства і, зокрема, ст. ст. 16, 509, 546, 548, 553, 559, 572, 575 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку", а також з урахуванням того, що відбулось збільшення процентів за кредитним договором, яке у свою чергу призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача за Іпотечним договором, за відсутності на це його згоди та без належної державної реєстрації цих змін, правильно прийшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що припинення іпотеки не пов'язується з підвищенням розміру відсоткової ставки, оскільки несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмета іпотеки, та на те, що не потребується згода майнового поручителя про зміну основного зобов'язання суперечить положенням діючого законодавства та не приймаються судовою колегією до уваги.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 308;315;317; 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Украсоцбанк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Л.А.Гірняк
Судді- А.І. Дрішлюк
А.М.Кварталова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28761512

[tata1971]

Была ли кассация?

[alexburko]

Очень приятная тенденция...

Посмотрим, что скажет кассация.

[logoped]

Что то известно про кассацию? Мы подаем аналогичный иск. У нас продлен срок действия кредитного договора без согласия ипотекодателя отличного от заёмщика.

[andrew2]

Кто-то может сказать, что решила кассация!

[logoped]

Луспеник

[Мари-Анна]

Луспеник

 

 Не ругайтесь матом на форуме