Нацфинуслуг указал на противозаконность передачи долгов физлиц по договору факторинга

[Siringa]

А вот мне повысил ПИБ в 2008 г. с подписанием доп соглашения и т.д.

Только этому предшествовал интересный момент: КД с ипотекой был подписан в январе 2008, а кредит выдали только июле при условии подписания доп.соглашения на повышение ставки. Пол года - это согласитесь не мало, сидеть в ожидании денег на подписаным договором, когда уже всё оформлено и все платежи сделаны.

 

Не в тему топика конечно, но как то по такому случаю можно на ПИБ наехать и что-то вспять вернуть?

 

P.S. Если это или подобное уже где-то обсуждается или обсуждалось, то прошу дать ссылочку, чтобы новую ветку форума не начинать. Вопрос как вижу не одного меня интересует.

А в договор ипотеки изменения о повышении процентной ставки внесли?

[ivantsebak]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26756491

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Послуга, яку надає фактор, підпадає під визначення фінансової послуги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 7 вказаного Закону юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28654246

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30301949

жосто суд із ними, але вірно

 

хоча чітко межі між цесією та факторингом у ЦК не має

[у.zaporozhskiy]

А вот мне повысил ПИБ в 2008 г. с подписанием доп соглашения и т.д.

Только этому предшествовал интересный момент: КД с ипотекой был подписан в январе 2008, а кредит выдали только июле при условии подписания доп.соглашения на повышение ставки. Пол года - это согласитесь не мало, сидеть в ожидании денег на подписаным договором, когда уже всё оформлено и все платежи сделаны.

 

Не в тему топика конечно, но как то по такому случаю можно на ПИБ наехать и что-то вспять вернуть?

 

P.S. Если это или подобное уже где-то обсуждается или обсуждалось, то прошу дать ссылочку, чтобы новую ветку форума не начинать. Вопрос как вижу не одного меня интересует.

 

О такой ситуации первый раз слышу, нужно подумать.

А чем подтверждена выдача кредита?

Теоретически можно зацепиться за пеню за не выполнение банком условий договора и навязывание подписания допсоглашения, но прошло более года, поэтому это не перспективно.

Еще признать допсоглашение недействительным, но для этого нужно внимательно вычитать условия договоров.

[sofi]

жосто суд із ними, але вірно

 

хоча чітко межі між цесією та факторингом у ЦК не має

факторинг - это отдельный случай цессии, а именно право вымоги боргу финучреждением,  типо позыка на умовах финансового кредиту ИМХО

[tokar.sava]

Вот потратил время и наваял такую вот скаргу.

 

Относительно Вашего замечания про повторное обращение:

если подается жалоба на бездеятельность, то ее должен рассматривать руководитель государственного учреждения.

 

Поэтому в том и «фишка» я мол обращалась меры не приняты, считаю это бездеятельностью, а начсет повтора, то здесь некоторые вещи звучат впервые, так что отписки не должно быть.

 

Относительно действенности такого обращения – если в нем указаны конкретные нормы (пункты, статьи) законодательства, которое было нарушено и аргументация почему эти нормы были нарушены – это «работает».

 

Одновременно отослать жалобу в Генпрокуратуру и Администрацию Президента и Нацфинуслуг должна будет отчитаться им (как и любое другое госучреждение на их месте) о результатах рассмотрения этой жалобы, а здесь у нас еще немаловажную роль играет наличие неоднократных публикаций в СМИ (в том числе свежего 28.08.2013) по этой проблеме и отсутствие реакции Нацфинуслуг как регулятора, и Нацбанка – относительно неприменения штрафных санкций за отсутствие генеральной лицензии.

 

Но поскольку кредитины есть небанковской финансовой установой и находятся в реестре, который ведет Нацфинуслуг, то Нацфинуслуг и должна поставить в известность Нацбанк что мол ее поднадзорная компания нарушает также законодательство, надзор за которым осуществляет Нацбанк.

 

Поэтому тут нельзя затягивать с подачей жалобы с тем, чтобы опять вопрос не «заговорили» и как раз подача совпадает с последними публикакия в СМИ (мол реацкия общественности) – это будет «стимулировать» Нацфинуслуг объективно рассмотреть эту жалобу.

 

 

Еще… там где в жалобе другой шрифт (arial) (не путать с наклонным times new roman – это мною приведены дословные цитаты норм законодательства) – это те участки жалобы, где каждый может «под себя» указать какие и когда он письма отправлял или немного подкоректировать такие абзацы «под себя».

 

 

А вот и сама жалоба

 

Голові Національної комісії, що здійснює

державне регулюванняу сфері ринків

фінансових послуг

Візірову Б.І.

 

вул. Б. Грінченка, 3

м. Киів, 01001

 

2-й примірник: Генеральна прокуратура України

м.Київ, вул. Різницька 13/15, 01011

 

3-й примірник: Адмністрація Президента України

вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

 

 

4-й примірник: народному депутату України Ємцю Л. О.

вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008

 

 

5-й примірник: щоденна газета «Коммерсантъ»

вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01011

 

 

 

від громадянина______________________

ПІБ, адреса

 

 

 

Скарга на бездіяльність посадових осіб Нацкомфінпослуг

при проведенні перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи»

 

Мною, …. надсилався лист (листи) (додаються) до Нацкомфінпослуг від ….. про порушення ТОВ «Кредитні ініціативи» вимог законодавства та вимагалося вжити відповідних заходів щодо припинення таких порушень.

На вказані листи мною було отримано формальні «відписки» (копіїї додаються).

Згодом, я (ми) дізналися, що Нацкомфінпослуг у червні-липні проведено планову перевірку ТОВ «Кредитні ініціативи». У меня наявна сканкопія листа Нацкомфінпослуг від 26.07.2013 № 1092/16-12, в якому вказано, що за результатами перевірки складено акт від 09.07.2013 № 108/16-4-ФП та встановлені порушення ТОВ «Кредитні ініціативи» законодавства:

- пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118, щодо невиконання фінансовою установою обов'яку протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру, письмово повідомити Нацкомфінпослуг (Держфінпослуг) та надати відповідні підтверджуючі документи;

- абзацу другого пункту 1 розпорядження Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 за № 373/16389, щодо набуття Товариством відступленого права грошової вимоги, у тому числі прав вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників, які не є суб'єктами господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

 

Про інші встановлені перевіркою порушення в листі Нацкомфінпослуг вказано не було.

По перше, навіть в цьому листі Нацкомфінпослуг є помилка – вказано, що розпорядження Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41 зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.02.2007 за № 92/13359, але реальна дата та номер – 11.09.2003 № 797/8118.

 

По друге, перевіркою не було зафіксовано багато порушень з боку ТОВ «Кредитні ініціативи», тобто це є бездіяльністю посадових осіб Нацкомфінпослуг та приховуванням реального стану справ в даній компанії.

 

Як вказано у листі Нацкомфінпослуг від 26.07.2013 № 1092/16-12 було проведено планову виїзну перевірку (інспекцію) ТОВ «Кредитні ініціативи», тобто при цій плановій перевірці досліджувалися всі питання щодо діяльності ТОВ «Кредитні ініціативи», так як згідно з пунктом 2.3 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.11.2012 № 2422, планова перевірка проводиться за весь або певний період діяльності об'єкта нагляду.

 

На підтвердження порушеннь з боку ТОВ «Кредитні ініціативи» законодавства, які не були зафіксовані Нацкомфінпослуг при проведенні перевірки, хочу навести такі аргументи.

 

1. Мною в одній з попередніх скарг вказувалося на те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не знаходяться за місцем реєстрації в м. Броварах, зазначалося, що Броварський райвіділ МВС не знайшов ТОВ «Кредитні ініціативи» за адресою: бульвар Незалежності, 14, м. Бровари.

Також інтернет ЗМІ ще у лютому 2013 року неодноразово вказувалося, що проведеними журналістами заходами не було знайдено ТОВ «Кредитні ініціативи» за адресою бульвар Незалежності, 14, м. Бровари. (посилання http://www.kommersant.ua/doc/2126189).

Ось витяг зі статті «В компании, которая зарегистрирована в Броварах, отказались общаться с "Ъ", заявив, что директор не бывает в этом офисе, а номер его телефона они предоставить не могут. При этом адрес для переписки "Кредитные инициативы" указывают аналогичный тому, который у офиса Альфа-банка,— Киев, проспект Московский, 9 (Ъ располагает копией письма компании в суд)»

 

Письмо кредитинов в суд с адресом для переписки Киев, проспект Московский, 9 – это тоже документ не в пользу кредитинов! (может у кого-то еще есть такие письма – тогда нужно будет на них сослаться).

 

Виникає запитання, а чи було враховано при проведенні перевірки вказану інформацію ?

Окільки в пункті 1.5. Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 вказано: «Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: зверненнях громадян; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації».

 

Тобто має місце цікава ситуація – ще з лютого цього року ЗМІ пишуть, що ТОВ «Кредитні ініціативи» відстуні за місцем реєстрації, Броварський райвіділ МВС теж їх не знайшов, а спіробітники Нацкомфінпослуг взяли і знайшли і навіть провели перевірку ТОВ «Кредитні ініціативи» !!!

 

Тільки от незрозуміло ДЕ вони проводили цю перевірку, які документи могли дивитись ?

 

Це при тому, що згідно з пунктом 2.2 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.11.2012 № 2422, планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час за місцезнаходженням об'єкта нагляду, що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку об'єкта нагляду. Тобто перевірку мають право проводити лише за місцезнаходженням об'єкта нагляду.

Адже відстутність ТОВ «Кредитні ініціативи» по заявленій адресі є підставою для виключення даної компанії з реєстру фінустанов !

оскільки

 

Відповідно до Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 № 152:

«п. 7. Порядок виключення фінансової компанії з Реєстру:

7.2. Підставою для виключення інформації про фінансову компанію з Реєстру також може бути систематичне неповідомлення нею Нацкомфінпослуг у встановлені законодавством строки про зміни в інформації, яка міститься в документах, поданих для внесення інформації щодо фінансової компанії або її відокремлених підрозділів до Реєстру, та/або установлений перевіркою факт відсутності фінансової компанії за місцезнаходженням, зазначеним у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, та неповідомлення Нацкомфінпослуг та державного реєстратора в строки, установлені законодавством, про зміну свого місцезнаходження».

 

2. Положенням про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 № 152, встановлені обов'язкові вимоги до фінансових компаній, яких вони мають дотримуватися протягом всього періоду своєї діляьності.

 

Зокрема,

 

«2.1.3) наявності системи бухгалтерського обліку та звітності, що відповідають вимогам законодавства і передбачають облік операцій з надання фінансових послуг своїм клієнтам;

 

2.1.5) наявності кваліфікованих кадрів, що безпосередньо здійснюють діяльність з надання відповідних видів фінансових послуг, не мають непогашеної судимості за корисливі злочини, а також взяли на себе зобов'язання щодо безумовного виконання вимог статті 10 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та відповідності керівника і головного бухгалтера заявника Професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.2004 N 1590 ( z0955-04 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2004 за N 955/9554;

 

2.1.6) наявності технічних умов, необхідних для надання фінансових послуг своїм клієнтам, та забезпечення належного та своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства України, а саме: власного або орендованого приміщення; відповідної комп'ютерної техніки, яка дає змогу забезпечити виконання вимог щодо подання інформації у форматі, установленому Нацкомфінпослуг, та комунікаційних засобів (телефону, факсу, електронної пошти Інтернет); відповідного програмного забезпечення, необхідного для надання фінансових послуг своїм клієнтам та забезпечення належного, своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства і подання звітності до Нацкомфінпослуг;

 

5.5. Облікова та реєструюча система фінансової компанії має забезпечувати облік та реєстрацію договорів про надання фінансових послуг у електронному та паперовому вигляді. Реєстрація договорів про фінансові послуги здійснюється шляхом ведення фінансовою компанією журналу обліку укладених і виконаних договорів про надання фінансових послуг (далі - журнал обліку) та карток обліку укладених та виконаних договорів (далі - картка обліку), відомості яких повинні містити інформацію, необхідну для ведення бухгалтерського обліку відповідних фінансово-господарських операцій.

 

5.8. Журнал та картки обліку виконання договорів в електронному вигляді ведуться фінансовою компанією з обов'язковою можливістю роздрукування у будь-який час на вимогу державних органів в межах їх повноважень. Фінансова компанія має зберігати інформацію журналу та карток обліку виконання договорів в електронному вигляді таким чином, щоб забезпечити можливість відновлення втраченої інформації у разі виникнення будь-яких обставин непереборної сили.

 

5.10. Договори на здійснення діяльності з надання фінансових послуг зберігаються окремо за кожним видом діяльності протягом п'яти років після виконання взаємних зобов'язань сторін договору або відмови від договору за згодою сторін, крім випадків, передбачених законодавством. У разі наявності додатків до договорів вони зберігаються разом з відповідними договорами. Про виконання взаємних зобов'язань сторін за договором має складатись акт виконаних робіт, який підписується всіма сторонами договору.».

 

Мною було напиано до ТОВ «Кредитні ініціативи» листа (листи), в яких вимаглося надати документальні підтвердження про перехід права вимоги до мене саме за моїм кредитним договором, вказати суму боргу по тілу кредиту, по відсотках за користування кредитом, по комісії банку за обслуговування кредиту, проте відповіді отримано не було.

В телефонному режимі співробітники ТОВ «Кредитні ініціативи» вказували, що в них немає відповідних документів саме щодо мене, а посилалися лише на загальний договір факторингу, не могли повідомити мені суму боргу по тілу кредиту, по відсотках за користування кредитом, по комісії банку за обслуговування кредиту, що вказує на відсутність у ТОВ «Кредитні ініціативи» таких документів.

Документом щодо підтвердження наявності у мене боргу вдповідно до загального договору факторингу має бути підписаний ТОВ «Кредитні ініціативи» та банком акт-приймання передачі документів моєї кредитної справи (такий акт-приймання передачі є додатком до загального договору факторингу).

А документами щодо підтвердження наявності у мене певної суми заборгованості на момент відступлення прав вимоги, зокрема, є виписки з банківських рахунків з датами та сумами здійснених мною платежів (окремо по тілу кредиту, по відсотках за користування кредитом, по комісії банку за обслуговування кредиту), квитанції, заяви на переказ валюти, інші первинні бухгалтерськи документи.

 

Але ж ТОВ «Кредитні ініціативи» мали б після укладання «так називаємого договору факторингу» належним чином обліковувати в бухгалтерському обліку суми заборгованості по кожному боржнику з «розбивкою» на тіло кредиту, відсотки за користування кредитом, комісію банку за обслуговування кредиту, штрафи (пені).

 

Тоді виникає питання, а куди дивились перевіряючі Нацомфінпслуг ?

адже порушення щодо відсутності у ТОВ «Кредитні ініціативи» системи бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам законодавства і передбачає облік операцій з надання фінансових послуг своїм клієнтам, перевіркою встановлені не були !

 

Також не розуміло як перевірялося питання щодо зберігання договорів та всіх додатків до них (чи є взагалі у ТОВ «Кредитні ініціативи» такі додатки – акти приймання-передачі докуменації окремо по кожному боржнику) ?

якщо, як вказано вище, ТОВ «Кредитні ініціативи» не можуть повідомити своїм клієнтам точні суми заборгованості та взагалі якщо ТОВ «Кредитні ініціативи» відстутнє за місцем реєстрації !

 

теж ж саме стосуюється перевірки наявності технічних умов, необхідних для надання фінансових послуг своїм клієнтам, журналу обліку укладених і виконаних договорів, карток обліку укладених та виконаних договорів

 

адже такі порушення Нацкомфінпослуг також перевіркою встановлені не були !

 

як перевірялося питання чи є у ТОВ «Кредитні ініціативи» в наявності кваліфіковані кадри, які вони зобов'язані мати, а не лише директор і все !

адже такі порушення Нацкомфінпослуг також перевіркою встановлені не були !

 

 

Майже всі кредитні договори боржників, право вимоги до яких перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», передбачали надання кредитів в іноземній валюті!

Відповідно до наданої мені та моїм знайомим відповді вд НБУ у ТОВ «Кредитні ініціативи» відсутня генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій, про це також вказано в інтернет ЗМІ.

 

Тож ж чому перевіряючі не вказали в акті перевірки що ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснюють операціїї в іноземній валюті а потім не було направлено відповідного листа до Національного Банку України з метою застосування до ТОВ «Кредитні ініціативи» штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Кредитні ініціативи» генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій ?

 

тобто перевіряючі не вказали в акті перевірки про порушення законодавства, розгляд яких не належить до повноважень Нацкомфінпослуг, що передбачено пунктом 1.9 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, згідно з яким «у разі виявлення порушень законодавства, розгляд яких не належить до повноважень Нацкомфінпослуг, Нацкомфінпослуг надсилає відповідні матеріали до відповідних органів державної влади, до повноважень яких належить вирішення такої справи про правопорушення».

 

Вказане порушення мало б бути встановлено перевіряючими при перевірці актів прийому-передачі кредитних справ боржників, які є додатками ! до «так називаємого» договору факторингу, а також при перевірці наявності у ТОВ «Кредитні ініціативи» системи бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам законодавства і передбачає облік операцій з надання фінансових послуг своїм клієнтам.

 

Про необхідність ТОВ «Кредитні ініціативи» мати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій вказуює також відомий в нашій країні юрист – старший партнер адвокатской компании "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец. (посилання http://kommersant.ua/doc/2265154) витяг зі статті «Кроме того, он обращает внимание, что ни один коллектор до сих пор не имел генеральной валютной лицензии, позволяющей получать от заемщиков валюту. "Некоторые заемщики могут обратить внимание на такую проблему, и это должно вынудить НБУ принять решение по этому поводу",— считает юрист».

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який на сьогодні є чинним нормативно-правовим актом :

«Стаття 5. Ліцензії Національного банку України.

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

 

2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. {Пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IV ( 3453-15 ) від 21.02.200}

 

Стаття 16. Відповідальність за порушення валютного законодавства

 

2. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

 

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку».

 

Також відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

«частина перша статті 21 «Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; застосування уповноваженими державними органами заходів впливу»

частина перша статті 21 «державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України».

 

Отже, при проведенні перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи» було приховано факт здійснення ТОВ «Кредитні ініціативи» валютних операцій за відсутності генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, за що передбачається накладення на ТОВ «Кредитні ініціативи» штрафних санкцій у великих розмірах !

 

3. Плановою перевіркою ТОВ «Кредитні ініціативи» встановлено попрушення абзацу другого пункту 1 розпорядження Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 за № 373/16389, щодо набуття Товариством відступленого права грошової вимоги, у тому числі прав вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників, які не є суб'єктами господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Але набуття ТОВ «Кредитні ініціативи» відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників, які не є суб'єктами господарювання за договором, на якому базується таке відступлення, не є порушенням абзацу другого пункту 1 розпорядження Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» ! на підтвердження чого хочу навести такі аргументи.

 

ТОВ «Кредитні ініціативи» не мають права укладати такі угоди як зі «Сведбанком» та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (як вказано в публікаціях у ЗМІ), по яким право вимоги переходить до боржників, які не є суб'єктами господарювання, оскільки в розпорядженні Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009 прямо вказано, що боржниками можуть бути лише суб'єкти господарювання.

І якщо ТОВ «Кредитні ініціативи» все ж таки уклали такі договори де боржниками є фіз. особами (тобто не є суб'єктами господарювання), то це є порушенням не розпорядження Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009, а це є порушенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", адже це є здійсненням ТОВ «Кредитні ініціативи» господарської діяльності, а не наданням такої фінансової послуги як факторинг.

 

Ось посилання на законодавство щодо наведеного:

 

«Пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг».

 

Тобто Законом прямо встановлено, що фінансові установи мають право надавати виключно фінансові послуги, а займатися будь-якими іншими видами гоподарської діяльності, окрім надання фінпослуг, вони не мають права.

 

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг» від 11.01.2006 № 3302-IV постановлено «Верховна Рада України постановляє: Приєднатися до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, вчиненої 28 травня 1988 року в м. Оттаві (додається)».

ПРЕАМБУЛА Конвенції «Держави - учасниці цієї конвенції, УСВІДОМЛЮЮЧИ той факт, що міжнародний факторинг відіграє значну роль у розвитку міжнародної торгівлі, І ТОМУ ВИЗНАЮЧИ важливість прийняття єдиних правил для створення правової бази, яка сприятиме міжнародному факторингу, підтримуючи справедливу рівновагу інтересів між різними сторонами, які беруть участь у факторингових операціях, ДОМОВИЛИСЬ про таке:»

а далі наведено сам текст Конвенції.

Частина друга статті 1 Конвенції «2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання;».

Частина перша статті 2  Конвенції «Ця Конвенція застосовується щоразу, коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які здійснюють господарську діяльність на території різних держав і:

(a) такі держави і держава, де фактор здійснює господарську діяльність, є Договірними державами; або

(b) як договір купівлі-продажу товарів, так і договір факторингу регулюються законодавством Договірної держави.

Частина перша статті 4 Конвенції «При тлумаченні цієї Конвенції слід враховувати її об'єкт і мету, визначені в преамбулі, її міжнародний характер і необхідність сприяння одноманітності у її застосуванні, а також дотриманню добросовісності у міжнародній торгівлі».

Відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України «1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. 2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України».

 

Тобто після приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг Україні необхідно враховувати її вимоги про те, що договір факторингу не може укладатися відносно договорів «купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання», ось тому і було прийнято розпорядження № 231, і ньому було сказано, що боржниками можуть бути лише суб'єкти господарювання, оскільки вони не можуть придбавати товари для «особистого, сімейного або домашнього використання».

 

Я та майже всі боржники, право вимоги до яких перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», придбали товари (зокрема нерухомість) в кредит як фіз. особи для особистого, сімейного або домашнього використання, тобто щоб жити в придбаних квартирах.

 

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг надає висновки про віднесення операцій до фінансових послуг. На виконання пункту 6 частини першої статті 28 Закону прийнято розпорядження Держфінпослуг № 231 від 03.04.2009, яким затверджено Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг. Пунктом 1 розпорядження № 231 віднесено фінансову послугу з факторингу до сукупності таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;

3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

 

Окремо звертаю увагу відносно наявності у Нацкомфінпослуг повноважень визначати що є факторингом – як вище сказано Нацкомфінпослуг відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» наділено повноваженнями надавати висновки про віднесення операцій до фінансових послуг», що і було зроблено шляхом прийняття розпорядження № 231.

 

Тому в даному випадку має місце порушення ТОВ «Кредитні ініціативи» не норм розпорядження № 231, так як згідно цього розпорядження те, чим займаються ТОВ «Кредитні ініціативи» не є фінансовою послугою (в нашому випадку не є факторингом), а має місце порушення пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - невиконання вимоги щодо здійснення фінансовою установою виключного виду діяльності - надання фінансових послуг.

 

Акцентую увагу, що розпорядження № 231 та Конвенція УНІДРУА
про міжнародний факторинг лише вказують нам, що діяльність, якою займається ТОВ «Кредитні ініціативи» не є факторингом, тобто не є діяльністю по наданню фінансової послуги (і зауважу, що під визначення будь-якої іншої фінпослуги згідно статті 4 Закону України Про фінпослуги ця діяльність також не підпадає), а відповідно це купівля-продаж боргу або купівля боргу, потім «вибивання цього боргу» та отримання прибутку, тобто здійснення звичайної господарскої діяльності. А порушенням, як вказано вище є порушення пункту 1 частини першої статті 1 Закону України Про фінпослуги.

 

Але…. чому Нацкомфінпослуг вказала в акті планової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи» що мало місце порушення розпорядження № 231 ??? (про це вказано в листі Нацкомфінпослуг 26.07.2013 № 1092/16-12) це вже питання ??? ….. до кваліфікації співробітників Нацкомфінпослуг або ж….. дане питання «було вирішено» і це було навмисно зроблено мовляв ось знайшли порушення, а насправді це було зроблено для того, щоб ТОВ «Кредитні ініціативи» змогли успішно оскаржити це порушення в суді.

 

4. Ще цікаві факти щодо такої собі «результативної» перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи»

В даних посиланнях

http://www.kommersant.ua/doc/2126189

http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/-svedbank-prodal-kollektoram-roznichnyy-portfel-na-2-84-13022013094500/

….і це не в одній такій статті в інтернеті, вказано

"Сведбанк" продав портфель роздрібних кредитів позичальників на 2,84 млрд.грн всього за 167 млн. грн, повідомляє «Комерсант-Україна».

Покупцем виступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», що входить у групу компаній «УкрБорг». Таким чином, дисконт продажу боргів склав 94%. У договорі зазначено, що всі кредити забезпечені заставами, і частка позик, за яким неможливо стягнути майно, не перевищує 3% портфеля. У той же день «Вектор Плюс» переуступив половину цього портфеля (36,94 млн. грн, 165,78 млн. дол., 1,86 млн. євро) на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" за 83,4 млн. грн.

Пункт 2.6 Договору забороняв перепродаж боргу без згоди представників "Сведбанку"».

«Експерти називають угоду найбільшою на колекторському ринку, великі портфелі боргів купували лише банки. "Сума, яку ви називаєте, - це фактично річний оборот ринку. Таких сум у колекторів просто немає, такі угоди характерні для покупки портфелів самими банками для розширення клієнтської бази. Ймовірно, колекторські компанії, які виступали в цій угоді, є посередниками", - вважає комерційний директор колектора "Укрфінанси" Андрій Нижник».

Тобто зважаючи а викладену в статті інформацію також мало місце два порушення вимог законодавста з боку ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" .  

1. Покупка прав вимоги до фізичних осіб, тобто це є порушенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - невиконання вимоги щодо здійснення фінансовою установою виключного виду діяльності - надання фінансових послуг.

 

2. Покупка ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" як фінансовою установою прав вимоги (кредитного портфелю), а потім перепродаж ціх прав вимоги (кредитного портфелю), тобто здійснення ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звичайної гоподарської діяльності, що також є порушенням пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - невиконання вимоги щодо здійснення фінансовою установою виключного виду діяльності - надання фінансових послуг.

  Але знову ж таки питання ЯК ??? перевіряючі Нацкомфнпослуг не могли не помітити таких сумм по фінансовій звітності по бухгалтерському обліку та по розрахунковим рахункам при проведенні перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи» ? ЯК могли не помітити, що фінустанова – ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" здійснює порушення законодавства – «купує борги» физичних осіб; «перепродує борги» ТОВ «Кредитні ініціативи» (торгує боргами правами вимоги), тобто здійснює звичайну гоподарську діяльність.   Навіть якщо поглянути на баланс, то там є відомості по такому показнику як дебіторська заборгованість, а враховуючи суму прав вимоги (суму боргів) – 1,4 млрд. грн. !, яку купило ТОВ «Кредитні ініціативи» у ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" дуже важко було не помітити цієї операції.

ЧОМУ перевіряючими не було відображено вказаного факту в акті планової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи», а потім Нацкомфінпослуг не було призначено проведення позапланової перевірки ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" ?? що передбачено пунктом 2.5 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.11.2012 № 2422 : «2.5. Нацкомфінпослуг може проводити позапланові перевірки з таких підстав: г) якщо за наслідками перевірок інших об'єктів нагляду виявлено факти, які свідчать про порушення цим об'єктом нагляду вимог законодавства про фінансові послуги».

Підбиваючи підсумок, при проведенні планової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи» перевіряючі Нацкомфінпослуг «закрили очі» на кричущі порушення ТОВ «Кредитні ініціативи» вимог законодавства, «не помітили» та як наслідок не повідомили Національний банк України про відсутність у ТОВ «Кредитні ініціативи» генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій за що передбачається накладення на ТОВ «Кредитні ініціативи» штрафних санкцій у великих розмірах (враховучі суми придбаних прав вимоги), «не помітили» під час перевірки документів ТОВ «Кредитні ініціативи» порушення законодавства іншою фінансовою установою ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та як наслідок не було призначено позапланову перевірку даної компанії та не зафіксовано порушення нею законодавства.   І все це незважаючі на надіслане до Нацкомфінпослуг звернення народного депутата України Ємця стосовно порушень в діяльності ТОВ «Кредитні ініціативи», на численні публікації в ЗМІ в яких йдеться про порушення законодавства ТОВ «Кредитні ініціативи» !   Навіть на днях 28.08.2013 з'явилася публікація в ЗМІ відносно ТОВ «Кредитні ініціативи» (http://kommersant.ua/doc/2265154), в якій окрім іншого вказуєься вже про факти відкритих кримінальних проваджень щодо ТОВ «Кредитні ініціативи» по ч. 1 ст. 355 Кримінального кодексу «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства», по ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу «підробка документів».   Узв'язку з наведеними у даній скарзі фактами, на підставі вимог Закону «України про звернення громадян»     ПРОШУ (ПРОСИМО)

 

 

1. Перевірити факти, викладені у даній скарзі у тому числі шляхом призначення позапланової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи». 2. Притягнути до відповідальності посадових осіб Нацкомфінпослуг за бездіяльність при проведенні планової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи» (акт від 09.07.2013 № 108/16-4-ФП). 3. Не застосовувати до ТОВ «Кредитні ініціативи» заходів впливу до результатів розгляду даної скарги (до закінчення позапланової перевірки ТОВ «Кредитні ініціативи»).

4. Призначити позапланову перевірку ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

5. Повідомити у встановлені сроки про результати розгляду даної скарги.

6. Протягом 15 днів надати проміжну відповідь чи буде призначено позапланову перевірку за даною скаргою.

[Pavel2001]

Я так понял,что єто можно  и нужно подавать всем,кто желает?

Если так,то я подаю такуюже писульку

[Виталий10]

У меня такая ситуация. Заёмщик - предприятие, поручитель - физическое лицо. Фактор вышел в суд на поручителя и взыскал долг.

Вопрос: можно ли применить нормы Распоряжения Нацфинуслуг № 231 от 03.04.2009 г. и Конвенція УНІДРУА

про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988 року) в отношении поручителя?

[у.zaporozhskiy]

У меня такая ситуация. Заёмщик - предприятие, поручитель - физическое лицо. Фактор вышел в суд на поручителя и взыскал долг.

Вопрос: можно ли применить нормы Распоряжения Нацфинуслуг № 231 от 03.04.2009 г. и Конвенція УНІДРУА

про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988 року) в отношении поручителя?

Ух очень все индивидуально.

Я думаю вряд ли.

Точнее можно сказать, если увидеть договор уступки права требования(факторинга).

[alex-1250]

У меня такая ситуация. Заёмщик - предприятие, поручитель - физическое лицо. Фактор вышел в суд на поручителя и взыскал долг.

Вопрос: можно ли применить нормы Распоряжения Нацфинуслуг № 231 от 03.04.2009 г. и Конвенція УНІДРУА

про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988 року) в отношении поручителя?

 

По моему мнению Конвенция о международном факторинге в отношении внутренних договоров применению не подлежит.

 Стаття 2      1. Ця  Конвенція застосовується щоразу,  коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу,  випливають з  договору купівлі-продажу  товарів  між  постачальником  та  боржником,  які здійснюють господарську діяльність на території різних держав і

и еще

 Стаття 3      1. Застосування цієї Конвенції може виключатися:      (a) сторонами договору факторингу; або 

По поводу поручительства: при факторинге, как и при переуступке требования передается сам долг, в Вашем случае кредит. Поручитель же несет ответственность за невыполнение обязательств должником перед новым кредитором, и то только в случае если он поручился за должника перед новым кредитором.

Если же в договор поручительства не вносили изменений или в договоре поручительства нет упоминания, что поручитель несет ответственность перед новыми кредиторами, то поручитель никому ничего не должен.

[centurion]

По моему мнению Конвенция о международном факторинге в отношении внутренних договоров применению не подлежит.

 Стаття 2      1. Ця  Конвенція застосовується щоразу,  коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу,  випливають з  договору купівлі-продажу  товарів  між  постачальником  та  боржником,  які здійснюють господарську діяльність на території різних держав і

и еще

 Стаття 3      1. Застосування цієї Конвенції може виключатися:      (a) сторонами договору факторингу; або 

По поводу поручительства: при факторинге, как и при переуступке требования передается сам долг, в Вашем случае кредит. Поручитель же несет ответственность за невыполнение обязательств должником перед новым кредитором, и то только в случае если он поручился за должника перед новым кредитором.

Если же в договор поручительства не вносили изменений или в договоре поручительства нет упоминания, что поручитель несет ответственность перед новыми кредиторами, то поручитель никому ничего не должен.

Ну, так долг из кредитного договора и выплывает. К тому же Вы не обратили внимания на ст.1, в которой

Стаття 1

1. Ця Конвенція регулює договори факторингу і відступлення

права грошової вимоги, зазначені в цьому розділі.

2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає

договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою

стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право

грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів,

укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім

договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для

їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; 

 

Чем не наши договора физ. лиц ?

[alex-1250]

Ну, так долг из кредитного договора и выплывает. К тому же Вы не обратили внимания на ст.1, в которой

Стаття 1

1. Ця Конвенція регулює договори факторингу і відступлення

права грошової вимоги, зазначені в цьому розділі.

2. Для цілей цієї Конвенції "договір факторингу" означає

договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою

стороною (фактором), відповідно до якого:

(a) постачальник відступає або може відступати фактору право

грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів,

укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім

договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для

їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; 

 

Чем не наши договора физ. лиц ?

ст. 1 Конвенции дает определение факторинга для целей непосредственно этой конвенции, а ст. 2 определяет сферу действия конвенции, а именно: под действие конвенции подпадают договора купли-продажи между поставщиком и должником, которые осуществляют хоз деятельность на территории разных государств.

 

Стороны договора кредита, в нашем случае, осуществляют свою деятельность на территории одного государства.

 

Т.е. под сферу действия конвенции вообще не подпадают

[centurion]

ст. 1 Конвенции дает определение факторинга для целей непосредственно этой конвенции, а ст. 2 определяет сферу действия конвенции, а именно: под действие конвенции подпадают договора купли-продажи между поставщиком и должником, которые осуществляют хоз деятельность на территории разных государств.

 

Стороны договора кредита, в нашем случае, осуществляют свою деятельность на территории одного государства.

 

Т.е. под сферу действия конвенции вообще не подпадают

Красной нитью проходит то, что должником может являться только субъект хозяйствования, что и применил Нацфинуслуг в нашей стране. ЦК в главе 73 не даёт ведь толкования / разграничения должников. И то что, сейчас "банкиры и Ко" забили тревогу, мол распоряжение Нацфинуслуг противоречит законодательству, ничему оно не противоречит, просто "банкиры и Ко" за мошну свою трясутся. Крах банковской системы видите ли... Смешно, одним словом. В кризис поднялись ничего так, а сейчас очередного "призрака"нафантазировали. Братья Стругацкие, блин.

[Арбитраж]

По моему мнению Конвенция о международном факторинге в отношении внутренних договоров применению не подлежит.

 Стаття 2      1. Ця  Конвенція застосовується щоразу,  коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу,  випливають з  договору купівлі-продажу  товарів  між  постачальником  та  боржником,  які здійснюють господарську діяльність на території різних держав і

и еще

 Стаття 3      1. Застосування цієї Конвенції може виключатися:      (a) сторонами договору факторингу; або 

По поводу поручительства: при факторинге, как и при переуступке требования передается сам долг, в Вашем случае кредит. Поручитель же несет ответственность за невыполнение обязательств должником перед новым кредитором, и то только в случае если он поручился за должника перед новым кредитором.

Если же в договор поручительства не вносили изменений или в договоре поручительства нет упоминания, что поручитель несет ответственность перед новыми кредиторами, то поручитель никому ничего не должен.

А вот тут про поручителя можно по подробней

[alex-1250]

Красной нитью проходит то, что должником может являться только субъект хозяйствования, что и применил Нацфинуслуг в нашей стране. ЦК в главе 73 не даёт ведь толкования / разграничения должников. И то что, сейчас "банкиры и Ко" забили тревогу, мол распоряжение Нацфинуслуг противоречит законодательству, ничему оно не противоречит, просто "банкиры и Ко" за мошну свою трясутся. Крах банковской системы видите ли... Смешно, одним словом. В кризис поднялись ничего так, а сейчас очередного "призрака"нафантазировали. Братья Стругацкие, блин.

 

Вот именно, что ГК не содержит требований к должникам. В связи с этим к распоряжению Госфинуслуг нужно подходить с оглядкой.

Один из примеров - займы. В свое время, работая на крупном предприятии, пришлось бороться и с позицией Госфинуслуг основанной на нормах Закона о финуслугах, а не ГК.

Сейчас уже и суды согласны, что нормы ГК имеют приоритет.

 

Вывод: пробовать нужно, но вот какой будет результат?

[alex-1250]

А вот тут про поручителя можно по подробней

 

Подробнее - это ч.3. ст. 559 ЦК и есть разъяснения ВСУ или ВССУ (сейчас не вспомню), что согласие может быть дано в самом договоре поручительства, так сказать на будущее

[vilniy]

відповідальність поричителя настає у тому разі, якщо:

 

1.відбулась заміна боржника, а не кридитора, оскільки при заміні кредитора закон не встановлює можливість припинення поруки у разі відмови поручителя поручитись перед новим кредитором за старого боржника. Поручитель й так вже поручився за боржника. Він ручається за конкретну особу, фінансові можливості якої не повинні змінюватись у бік зменшення у разі заміни кредитора. Тобто, якщо боржник був спроможний платити первісному кредитору, то й нічого не заважає йому платити будь-якому іншому.  Відтак, заміна кредитора не може впливати на ставлення (чинність поруки) поручителя до боржника, через те, що це не впливає на майновий стан боржника. Таким чином у разі заміни кредитора порука у будь-якому разі зберігаться незалежно від волі поручителя.

 

2.поручитель поручився перед кредитором за нового боржника (ч.3 ст.559 ЦК);

[centurion]

Вот именно, что ГК не содержит требований к должникам. В связи с этим к распоряжению Госфинуслуг нужно подходить с оглядкой.

Один из примеров - займы. В свое время, работая на крупном предприятии, пришлось бороться и с позицией Госфинуслуг основанной на нормах Закона о финуслугах, а не ГК.

Сейчас уже и суды согласны, что нормы ГК имеют приоритет.

 

Вывод: пробовать нужно, но вот какой будет результат?

ГК,как правило и даёт общие положения, а профильные ведомства уже дают конкретику. Если бы было так безобидно для "банкиров и Ко", то они бы и виду не подали. Видать не знали, что такое распоряжение вообще существует, впрочем, как и мы. Но дела это не меняет - для них поезд ушёл - "три зелёных свистка", попробуй теперь догони.

[alex-1250]

відповідальність поричителя настає у тому разі, якщо:

 

1.відбулась заміна боржника, а не кридитора, оскільки при заміні кредитора закон не встановлює можливість припинення поруки у разі відмови поручителя поручитись перед новим кредитором за старого боржника. Поручитель й так вже поручився за боржника. Він ручається за конкретну особу, фінансові можливості якої не повинні змінюватись у бік зменшення у разі заміни кредитора. Тобто, якщо боржник був спроможний платити первісному кредитору, то й нічого не заважає йому платити будь-якому іншому.  Відтак, заміна кредитора не може впливати на ставлення (чинність поруки) поручителя до боржника, через те, що це не впливає на майновий стан боржника. Таким чином у разі заміни кредитора порука у будь-якому разі зберігаться незалежно від волі поручителя.

 

2.поручитель поручився перед кредитором за нового боржника (ч.3 ст.559 ЦК);

 

Да, это точно. Что-то я заработался

[ВАВАНчик]

...пришлось бороться и с позицией Госфинуслуг основанной на нормах Закона о финуслугах, а не ГК.

Сейчас уже и суды согласны, что нормы ГК имеют приоритет.

Очень хочется мне узнать, на основании чего нормы ГК имеют приоритет над ЗУ о финуслугах?! Если можно со ссылкой на НПА!

[Мари-Анна]

Очень хочется мне узнать, на основании чего нормы ГК имеют приоритет над ЗУ о финуслугах?! Если можно со ссылкой на НПА!

  

   

Із часів Давнього Риму юристи сповідують принцип "Спеціальний закон скасовує дію загального закону" ("Lex specialis derogat generalі").

[Pavel2001]

Вот ,может кому пригодится

1.4 Сторони у договорі факторингу

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Згідно з законом фактором у договорі факторингу може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України). Для укладення договору факторингу банк повинен мати банківську ліцензію, видану НБУ (ст. 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність") [5, с. 281], а для здійснення факторингових операцій, предметом яких є вимоги в іноземній валюті, і відповідний письмовий дозвіл НБУ, який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93 (п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275) [13, ст. 1601]

Інші, ніж банки, фінансові установи (юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом) можуть бути фактором за умови, що право на надання цієї фінансової послуги встановлено законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

У свою чергу, для здійснення фінансовими установами факторингових операцій, що є валютними, останні повинні мати генеральну валютну ліцензію НБУ, яка надається їм згідно з Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297 [13, ст. 1601]. На сьогодні, за винятком Української державної інноваційної компанії, створеної постановою КМ України від 15 червня 2000 р. № 979 "Про питання Української державної інноваційної компанії" [15, ст.1048], чинне законодавство України не містить норм, які дозволяли б іншим ніж банки фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії та ін.) здійснювати факторингові операції.

У зв'язку з зазначеним вище факторингові операції в Україні фактично здійснюють лише банки, що значно відрізняє ринок факторингових послуг в Україні від закордонних, де значну частку факторингових операцій здійснюють спеціалізовані факторингові компанії.

Клієнтом за договором факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Учасником відносин факторингу, крім сторін договору факторингу, є третя особа (боржник). Останньою може бути юридична або фізична особа, до якої клієнт має право грошової вимоги.

Отже, суб'єктний склад договору факторингу визначає, що цей договір може бути використаний виключно у підприємницькій діяльн

[Vovk]

Павел, а что это за документ?

[Pavel2001]

Павел, а что это за документ?

Это взято от сюда(посмотреть) одного очень умного дядьки.можно использовать,фрагменты для позовов.

[ВАВАНчик]

Это походу из какогото реферата. Что вы этим хотели показать? 

 

Учасником відносин факторингу, крім сторін договору факторингу, є третя особа (боржник). Останньою може бути юридична або фізична особа, до якої клієнт має право грошової вимоги.

[Pavel2001]

Тут ключевые слова-до якої клієнт має право грошової вимоги

А права как раз и нет.В связи с письмом(Про це йдеться в листі Нацкомфінпослуг №3772/16-12)