Recommended Posts

Прошу помощи у практиков.

Ипотекодатель - имущественный поручитель, банк обратился в суд о взыскании на предмет ипотеки. После многолетней тяжбы суд вынес решение "звернути стягнення на предмет іпотеки..., визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 206... гривень, що за офіційним курсом НБУ є єквівалентом 25... доларів США" (апелляция и кассация решение оставили в силе).

Решение май 2013 года, курс НБУ 7,99

В ГИС открыто исп. производство, на данный час торги еще не назначены, но стоит вопрос о выселении (есть решение суда).

Теперь ломаю голову как спасти дом.

Согласно ст. 11 ЗУ "Про ипотеку" Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Согласно ст. 42 ЗУ "Про ипотеку" Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання.

 

В связи с этим вопрос: если  имущественный поручитель до торгов заплатит сумму указанную в решении суда как начальная цена торгов (в гривне), будет ли это основанием для прекращения торгов и прекращении обязательств имущественного поручителя перед кредитором?

 

На сегодняшний день мысль актуальная, т.к. курс вырос, а цена в решении в гривне.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В тему:

 Закон про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті

Принято сегодня в ВР
 
Проект
               доопрацьований
вноситься народними 
             депутатами України
            С.А.Терьохіним
           М.М.Рудьковським
 
 
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
Про мораторій 
на стягнення майна громадян України, 
наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті     
 
1. Протягом дії цього Закону:
 
а)  не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України  «Про заставу» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 47, ст.642 )  та/або є предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 38, ст.313), якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданих йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті;
   
б) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору  підлягають стягненню з позичальника, зазначеного у пункті «а» цієї статті, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);   
 
в) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у пункті «а» цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.   
 
2. Протягом двох тижнів від дня набрання чинності цим Законом:
 
а) Кабінет Міністрів України за погодженням з Національним банком України подає на розгляд  Верховної Ради України проект закону, який  врегульовує питання, зазначені у пункті 4 цього Закону; 
 
б) Національний банк України приводить свої нормативні акти у відповідність до норм цього Закону та здійснює належні заходи як кредитор останньої  інстанції для підтримки адекватного рівня платоспроможності банків, які підпадають під  дію цього Закону як кредитори. 
 
4. Цей Закон набирає чинність з дати офіційного оприлюднення та втрачає чинність від дати набрання чинності законом, який врегульовує питання переведення в гривню непогашеної основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядку погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.      
 
5. Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.     
 
6. Цей Закон не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою за законами України та/або за нормами міжнародного права.    
 
 
 
 
 
Голова Верховної Ради                                                                    О. Турчинов
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мораторий штука хорошая, но не известно как пойдет дальше, поэтому данную тему все равно думаю развивать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати, писали письмо о просьбе ввести мораторий. По-ходу услышали :)

 

 

 

 

В связи с этим вопрос: если  имущественный поручитель до торгов заплатит сумму указанную в решении суда как начальная цена торгов (в гривне), будет ли это основанием для прекращения торгов и прекращении обязательств имущественного поручителя перед кредитором?

 

На сегодняшний день мысль актуальная, т.к. курс вырос, а цена в решении в гривне.

Уверен, что да. 

Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження 

1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

 

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з
виконавчим документом; 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уверен, что да. 

Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження 

1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

 

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з

виконавчим документом; 

По моему эта норма закона не подходит, т.к. в решении указанно "реалізація шляхом проведення прелюдних торгів".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По моему эта норма закона не подходит, т.к. в решении указанно "реалізація шляхом проведення прелюдних торгів".

Вы ж сами ссылались...

 

Стаття 42. Наслідки виконання основного зобов'язання до

моменту реалізації предмета іпотеки

Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних

торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину,

виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких

витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові

витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам

(оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення

прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення

реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів,

що обмежують це право боржника, є недійсними.

 

Якщо інше не встановлено іпотечним договором, у разі коли

основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, боржник може

скористатися правом, встановленим частиною першою цієї статті,

один раз на рік або двічі протягом строку дії основного

зобов'язання. В разі перевищення цих показників боржник має право

припинити реалізацію предмета іпотеки лише шляхом повної сплати

решти суми за основним зобов'язанням.

Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може

виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками,

аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель

зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель,

який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому

іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене

відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним

договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання

повністю або в частині, має право вимагати від боржника

відшкодування сплаченої майновим поручителем суми. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На сайте Верховной рады нет такого законопроекта. Можете сообщить его номер?

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51129

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Выкупите сами свой домик...за 50% от цены...

Или заберите вторым кредитором.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

пока суд да дело, потяните время.

до конца не ясна технология электронных торгов.

через полгодика все точки над ё будут расставлены, схемы оптимизированы и все будет нормально.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы ж сами ссылались...

 

Стаття 42. Наслідки виконання основного зобов'язання до

моменту реалізації предмета іпотеки

Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних

торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину,

виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких

витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові

витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам

(оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення

прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення

реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів,

що обмежують це право боржника, є недійсними.

 

Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може

виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками,

аналогічними вищенаведеним

В том то и вопрос,что цена основного обязательства 125 т. у.е., а стартовая цена дома в грн. (эквивалент 40 т. у.е.). Клиент готов заплатить 40 т., будет ли это основанием для прекращения торгов и ипотеки?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Копию решения (только то что суд выришыв) и ИЛ даффай в студию.

по идее, он может и оплатить 40куе....

и выкупить за 20 куе

и забрать вторым кредитором за 40 куе

а может вообще ИП за сейф уронить... ;)

главное что есть ресурс  и юр.поддержка

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Копию решения (только то что суд выришыв) и ИЛ даффай в студию.

по идее, он может и оплатить 40куе....

и выкупить за 20 куе

и забрать вторым кредитором за 40 куе

а может вообще ИП за сейф уронить... ;)

главное что есть ресурс  и юр.поддержка

e0a79a619b7dt.jpg b0c6685de5f6t.jpg

 

ИЛ у меня нету, есть постанова ГИС

35728b0d7f7ct.jpg

 

Исполнитель долго молчал, а недавно начал проявлять активность (похоже что банк начал на него давить, т.к. банку по его иску о взыскании суммы с заемщика "светит" отказ + мы подали иск о признании КД недействительным)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати, писали письмо о просьбе ввести мораторий. По-ходу услышали :)

 

 

Уверен, что да. 

Стаття 49. Закінчення виконавчого провадження 

1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

 

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з

виконавчим документом; 

 

Только желательно делать это не в день проведения торгов.

Был случай, когда подписали мировое соглашение в день проведение торгов. :rolleyes:

Имущество реализовали.

Неразбериха полная получилась, не знаю чем закончилось.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

то что есть чьим то эквивалентом - никого не волнует. ГИС не может принимать на р/с "эквивалент чего либо", а только грн.

Судом четко установлена цена имущества - 206 кгрн и 266 кгрн. И никто не имеет права менять суммы оценки имущества.

Если банк не согласен - пусть подает на доп решение или разьяснение. (но этого ему подсказывать не стоит) ;):)

 

итого вам нужно потратить 472 кгрн для покупки дома.

И это по стартовой цене.

Реально можно выкупить за 50% + расходники.

Как это сделать - решайте с клиентами и госом.

 

Ну а вообще, тут возможна масса вариантов...Но это уже полноценная работа по реализации стратегии.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

то что есть чьим то эквивалентом - никого не волнует. ГИС не может принимать на р/с "эквивалент чего либо", а только грн.

Судом четко установлена цена имущества - 206 кгрн и 266 кгрн. И никто не имеет права менять суммы оценки имущества.

Если банк не согласен - пусть подает на доп решение или разьяснение. (но этого ему подсказывать не стоит) ;):)

 

итого вам нужно потратить 472 кгрн для покупки дома.

И это по стартовой цене.

Реально можно выкупить за 50% + расходники.

Как это сделать - решайте с клиентами и госом.

 

Ну а вообще, тут возможна масса вариантов...Но это уже полноценная работа по реализации стратегии.

Вы ушли от изначальной мысли.

То что дом можно выкупить с торгов я понимаю, но там есть "маленькая" загвоздка. Реально дом стоит ок. 80 куе и есть подозрение, что кто то из банка положил на него глаз. 

Клиент боится рисковать и доводить до торгов, вот я и спрашиваю: если заплатить в ГИС (или в банк) 472 кгрн. будет ли это основанием для прекращения торгов и ипотеки?

ст. 42 ЗУ "Про ипотеку" говорит, что нужно выполнить основное обязательство за должника, т.е. как я понимаю весь долг, а ст. 11 говорит, что имущественный поручитель отвечает в пределах стоимости ипотеки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

если заплатить в ГИС (или в банк) 472 кгрн. будет ли это основанием для прекращения торгов и ипотеки?

 

В банк не нужно. Однозначно.

Ипотека слетит только после торгов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В банк не нужно. Однозначно.

Ипотека слетит только после торгов.

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

(абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 22.12.2005 р. N 3273-IV)

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

 

Стаття 50. Припинення прав та вимог на предмет іпотеки після його реалізації

Після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А как же ст. 11 ЗУ "Про ипотеку" Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки?

Т.е. "майновий поручитель" не может просто взять и выполнить свою часть обязательства - "в межах вартості предмета іпотеки" и выйти, так сказать из "дела"?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вне зависимости как мы понимаем нормы закона ( общеизвестно, там где 2 юриста, там 3 мнения), играет роль только понимание законов работниками ОГИС и обл.юстицией.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 year later...

Как Вам?

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

7 жовтня 2015 року                                                                                 м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

 

головуючого

Сімоненко В.М.,

 

суддів:

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,

Яреми А.Г.,

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про припинення іпотеки за заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про припинення іпотеки.

ОСОБА_1 зазначав, що у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору НОМЕР_1 від 11 березня 2008 року, укладеного між ним та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі –  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі виконавчого напису нотаріуса від 26 березня 2009 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею S_1 для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку і господарських будівель та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею S_2 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА _2.

30 серпня 2010 року виконавчий документ повернуто ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі частини третьої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) у зв’язку з відмовою стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Посилаючись на те, що іпотекодержатель не скористався передбаченим частиною першою статті 49 Закону України 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898-IV) правом і не придбав предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна за результатами других прилюдних торгів, ОСОБА_1 просив суд припинити іпотеку нерухомого майна, вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, а з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – запис про заборону відчуження.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 Припинено встановлену на підставі договору іпотеки, укладеного 11 березня 2008 року ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», іпотеку нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею S_1 для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку і господарських будівель та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею S_2 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_2. Вилучено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна –запис про заборону відчуження зазначеного майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відхилено, рішення Апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду касаційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 3, 17 та 49 Закону № 898-IV.

Для обґрунтування зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада та 10 грудня 2014 року та 25 лютого 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 11 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором того ж дня банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки НОМЕР_1, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею S_1 для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку і господарських будівель та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею S_2 для ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА­_2.

У зв’язку з порушенням позивачем умов кредитного договору приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26 березня 2009 року вчинено виконавчий напис НОМЕР_4, яким на задоволення вимог банку звернуто стягнення на предмет іпотеки.

На підставі виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження НОМЕР_5.

30 серпня 2010 року постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виконавчий документ повернуто ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у зв’язку з тим, що предмет іпотеки двічі не реалізовано з прилюдних торгів, а стягувачем не придбано предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовОСОБА_1, суд апеляційної інстанції, з рішенням якого погодився касаційний суд, керувався тим, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не скористалося передбаченим статтею 49 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин з реалізації майна) правом на придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна за результатами других прилюдних торгів, а тому в силу вимог цієї норми іпотека може бути припинена за рішенням суду.

На відміну від справи, яка переглядається, в іншій справі, що виникла з подібних правовідносин за аналогічних обставин, на яку як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права посилається у своїй заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року, міститься висновок про те, що основне зобов’язання не припинене, а тому продовжує діяти й іпотека як забезпечення виконання цього зобов’язання.

Такого ж висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ і в ухвалі від 19 листопада 2014 року.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 25 лютого 2015 року зробив висновок про те, що відмова стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, що не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, установлених законодавством, та не припиняє іпотеки.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 17 Закону № 898-IV іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За змістом частин першої та третьої статті 49 Закону № 898-IV (в редакції, яка була чинною на момент проведення прилюдних торгів) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Системний аналіз положень статей 3, 17 та 49 Закону № 898-IV свідчить про те, що припинення іпотеки у зв’язку з застосуванням цього Закону є правом суду, рішення якого повинно прийматись з урахуванням конкретних обставин справи.

 При цьому слід ураховувати строк договору, розмір заборгованості, а також встановлені у справі обставини, а саме: чи продовжується дія кредитного договору після звернення стягнення на предмет іпотеки; чи звернуто на всю суму заборгованості за кредитом стягнення; які наслідки збереження або припинення іпотеки з огляду на інтереси обох сторін договору кредиту та договору іпотеки; підстави відмови іпотекодержателя від отримання предмета іпотеки; та чи діють сторони добросовісно тощо.

Суди встановили, що виконавчий напис нотаріуса видано на заборгованість за кредитом у розмірі 295 тис. 491 дол. США 22 центи; заборгованість за відсотками у сумі 20 тис. 492 дол. США 62 центи; пеню в розмірі 6 тис. 638 дол. США 48 центів, а всього 322 тис. 622 дол. США 32 центи. Звернуто стягнення на предмет іпотеки вартістю 422 тис. 961 дол. США на час укладання договору іпотеки.

За таких встановлених обставин справи факт того, що строк договору кредиту не сплинув, не може бути підставою для відмови від погашення повністю або частково заборгованості за рахунок не реалізованого за наслідками торгів предмета іпотеки, оскільки порушує права боржника на законне очікування прийняття предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості та штучно збільшує заборгованість боржника за кредитним договором.

Оскільки за положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони в договорі мають діяти добросовісно, і банк відповідно до договору обрав спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, то боржник має право очікувати погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки до спливу строку кредитного договору.

Отже, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про припинення іпотеки, оскільки відмова банку від погашення заборгованості за рахунок отримання іпотеки порушує принцип рівності прав та обов’язків кредитора і боржника та штучно призводить до збільшення заборгованості за кредитом, а тому на підставі статті 3605 ЦПК України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, статтею 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий

В.М. Сімоненко

 

Судді:                               

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Ю.Л. Сенін

А.Г. Ярема

 

 

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/F7A691C7540A1194C2257EEB002DAF75

 

 

Это я примериваю к своей ситуации:

"Имущественный Поручитель отличен от Должника. В заставе офисное помещение.

Было решение суда о продаже помещения в счёт погашения долга. Прошло ТРОЕ публичный торгов. Офис не продан. Банк отказался взять офис на баланс.

Долг пусть висит на основном Должнике."

 

Если Постанова нужная, то разместите её в правильном разделе...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...