Постановление ВСУ по пересмотру о взыскании в валюте при наличии лицензии


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Отредактировано Антирейдом

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24 вересня 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Гуменюка В.І., Патрюка М.В., Сеніна Ю.Л.,

Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,-

Охрімчук Л.І.,

 

за участі представника ПАТ “ПУМБ” – ОСОБА_2,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк” (далі – ПАТ “ПУМБ”) звернулось до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 28 липня 2008 року між закритим акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк” (далі – ЗАТ “ПУМБ”), правонаступником якого є ПАТ “ПУМБ”, і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 22 379 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дев’ять) доларів США для придбання автомобіля марки “HONDA CIVIC” на строк до 28 липня 2015 року зі сплатою 13, 49% річних, а у разі страхування придбаного автомобіля за кредитні кошти в закритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Веско” (далі – ЗАТ “СК “Веско”) – 7,77% річних. У рахунок забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 28 липня 2008 року між сторонами укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого є забезпечення виконання всіх зобов’язань ОСОБА_1 перед заставодержателем, що випливають з укладеного між ними кредитного договору від 28 липня 2008 року, шляхом передачі в заставу заставодавцем автомобіля марки “HONDA CIVIC”, належного останньому на праві власності згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 26 липня 2007 року. 

 

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує умов кредитного договору, унаслідок чого виникла заборгованість зі сплати кредиту, процентів за користування кредитом, ПАТ “ПУМБ” просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором, зі сплати процентів за користування кредитом, яка станом на 15 серпня 2013 року становить 10 822 (десять тисяч вісімсот двадцять два) долари США 58 центів, а також стягнути пеню за період з 16 вересня 2012 року до 15 серпня 2013 року в розмірі 273 (двісті сімдесят три) долари США, що за курсом Національного банку України (далі – НБУ), установленим на 15 серпня 2013 року, складає 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн, та штрафні санкції за порушення обов’язку дострокового повернення кредиту в розмірі 223 (двісті двадцять три) долари США 79 центів, що за курсом НБУ, установленим на 15 серпня 2013 року, складає 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн 75 коп.

 

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 5 березня 2014 року, позов задоволено. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ “ПУМБ”: 10 822 (десять тисяч вісімсот двадцять два) долара США 58 центів у рахунок сплати заборгованості за кредитним договором, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 серпня 2013 року становить 86 504 (вісімдесят шість тисяч п’ятсот чотири) грн 88 коп.; 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн 09 коп. у рахунок сплати пені; 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн 75 коп. у рахунок сплати штрафу за порушення обов’язку дострокового повернення кредиту; 14 500 (чотирнадцять тисяч п’ятсот) грн у рахунок сплати штрафу за невиконання умов договору страхування. Вирішено питання розподілу судових витрат. 

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року касаційну скаргу ПАТ “ПУМБ” відхилено, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 7 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 5 березня 2014 року залишено без змін.

 

У липні 2014 року до Верховного Суду України звернулось ПАТ “ПУМБ” із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 533 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах. 

 

У зв’язку із цим ПАТ “ПУМБ” просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2014 року вказану справу допущено до провадження Верховного Суду України.

 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України)).

 

За змістом статей 358, 360 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску. 

 

Відповідно до пункту 5.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17–рп/2011 у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на стадії допуску не повноважний оцінювати обґрунтованість змісту заяви, він перевіряє її відповідність вимогам процесуального закону, зокрема встановлює, чи подана вона належним суб’єктом, чи є відповідні ухвали вищого спеціалізованого суду. Розгляд скарги вищим спеціалізованим судом не обмежує і не звужує повноваження Верховного Суду України, а лише забезпечує надходження справ до найвищої судової інстанції згідно з вимогами, визначеними процесуальним законодавством. 

 

Законом не передбачено виключення із заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення касаційного суду доводів заявника та посилань на певні правові позиції з підстав їх необґрунтованості та перегляду допущеної до розгляду справи за заявою, виправленою судовою інстанцією, що вирішує питання допуску.

 

Виходячи із зазначеного Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що справа повинна переглядатись за повними текстами доводів заяви ПАТ “ПУМБ”– посилань на всі судові рішення щодо неоднакового застосування норм матеріального права, незалежно від того, що в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року та від 21 березня 2012 року, ухвалених у справах із подібних правовідносин, фактичні обставини відрізняються від тих, що встановлені у справі, яка є предметом перегляду.

 

За змістом статті 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

 

Судами під час розгляду справи встановлено, що 28 липня 2008 року між ЗАТ “ПУМБ”, правонаступником якого є ПАТ “ПУМБ”, і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 22 379 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дев’ять) доларів США для придбання автомобіля марки “HONDA CIVIC” на строк до 28 липня 2015 року зі сплатою 13, 49% річних, а у разі страхування придбаного автомобіля за кредитні кошти в ЗАТ “СК “Веско” – 7,77% річних.

 

У рахунок забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 28 липня 2008 року між ЗАТ “ПУМБ”, правонаступником якого є ПАТ “ПУМБ”, і ОСОБА_1 28 липня 2008 року укладено договір застави транспортного засобу, за яким ОСОБА_1 передав, а ЗАТ “ПУМБ”, правонаступником якого є ПАТ “ПУМБ”, прийняло у заставу автомобіль марки “HONDA CIVIC”, належний заставодавцю на праві власності згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 26 липня 2008 року.

 

ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості зі сплати кредиту, процентів за користування кредитом, яка станом на 15 серпня 2013 року становить 10 822 (десять тисяч вісімсот двадцять два) долари США 58 центів, а також за період з 16 вересня 2012 року до 15 серпня 2013 року нараховано пеню в розмірі 273 (двісті сімдесят три) долари США, що за курсом НБУ, установленим на 15 серпня 2013 року, складає 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн, та штрафні санкції за порушення обов’язку дострокового повернення кредиту в розмірі 223 (двісті двадцять три) долари США 79 центів, що за курсом НБУ, установленим на 15 серпня 2013 року, складає 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн 75 коп. 

 

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ “ПУМБ”, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявлений позивачем позов ґрунтується на вимогах закону. Оскільки правовідносини виникли з кредитного договору в іноземній валюті, у банку є ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, то в резолютивній частині рішення зазначено про стягнення боргу в іноземній валюті з переведенням її в українську за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості, що відповідає положенням статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. 

 

Відхиляючи касаційну скаргу ПАТ “ПУМБ” і залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанції про задоволення позову ПАТ “ПУМБ”, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані заявником судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

 

ПАТ “ПУМБ” зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

 

Для прикладу заявник надав рішення Верховного Суду України від 6 квітня 2011 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року та від 21 березня 2012 року. 

 

Ухвалюючи рішення про зміну судових рішень судів попередніх інстанцій у частині стягнення 41 558 (сорок одна тисяча п’ятсот п’ятдесят вісім) грн 82 коп. заборгованості за кредитним договором і стягуючи солідарно з боржників на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” (далі – ПАТ АБ “Укргазбанк”) 5 397 (п’ять тисяч триста дев’яносто сім) доларів США 25 центів заборгованості за кредитним договором, суд касаційної інстанції в рішенні від 6 квітня 2011 року, ухваленому у справі за позовом ПАТ АБ “Укргазбанк” до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави, зазначив, що виходячи з положень статті 99 Конституції України, статті 192 ЦК України, статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” у разі укладення кредитного договору в іноземній валюті й наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті, а не в еквівалентному вираженні гривні до долара США на час вирішення спору.

 

Змінюючи судові рішення судів попередніх інстанцій у частині зазначення заборгованості за кредитним договором і визначаючи розмір такої заборгованості в іноземній валюті, зокрема в доларах США, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні, ухваленому 14 березня 2012 року у справі про звернення стягнення на предмет застави, виходив із того, що в силу статей 192, 533 ЦК України грошове зобов’язання на території України виконується в гривнях, при цьому законодавством не заборонено використовувати грошові одиниці іноземних держав. У разі встановлення наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті у валюті кредиту, а саме в доларах США.

 

21 березня 2012 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалено рішення у справі за позовом відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” в особі Харківської філії акціонерного банку “Укргазбанк” (далі – ВАТ АБ “Укргазбанк” в особі АБ “Укргазбанк”) до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким змінено судові рішення судів попередніх інстанцій й ухвалено стягнути солідарно з відповідачів (боржників) на користь ВАТ АБ “Укргазбанк” в особі АБ “Укргазбанк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 056 (чотири тисячі п’ятдесят шість) доларів США. Мотивуючи свій висновок, суд касаційної інстанції зазначив, що на підставі положень статей 192, 533 ЦК України грошові зобов’язання на території України повинні бути виконані в гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями можливе лише у разі дотримання порядку й умов, передбачених законом. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Оскільки банк правомірно надав кредит в іноземній валюті, то заборгованість за таким зобов’язанням підлягає стягненню у валюті кредиту.

 

Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 533 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого. 

 

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України). 

 

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

 

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,– стягнути грошову суму в іноземній валюті.

 

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

 

У справі, яка є предметом перегляду, у мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості.

 

Такий висновок суду касаційної інстанції є необґрунтованим і не узгоджується з вимогами частини другої статті 533 ЦК України.

 

Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України встановлено неоднакове застосування статті 533 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, судове рішення, що переглядається, є незаконним.

 

За таких обставин ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню на підставі пункту 1 статті 355 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Керуючись статтями 355, 360 - 3, 360 - 4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а:

 

Заяву публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” задовольнити.

 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої 

 

статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

А.Г. Ярема

Судді:

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-145цс14

 

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

 

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,– стягнути грошову суму в іноземній валюті. 

 

Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

 

У випадку звуження чи обмеження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ доводів заяви про перегляд судових рішень при вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України, справа повинна переглядатися у Верховному Суді України за повними текстами доводів заяви з посиланням на всі судові рішення щодо неоднакового застосування норм матеріального права, незалежно від того, що зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про допуск.

 

У рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17–рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на стадії допуску не повноважний оцінювати обґрунтованість змісту заяви, він перевіряє її відповідність вимогам процесуального закону, зокрема встановлює, чи подана вона належним суб’єктом, чи є відповідні ухвали вищого спеціалізованого суду. Розгляд скарги вищим спеціалізованим судом не обмежує і не звужує повноваження Верховного Суду України, а лише забезпечує надходження справ до найвищої судової інстанції згідно з вимогами, визначеними процесуальним законодавством. 

 


Link to comment
Share on other sites

У ПУМБА прямо - таки маниакальное стремление получить валюту, не первый раз с этим сталкиваюсь.

При этом даже видимости валюты при кредитвании автомобилей у ПУМБа НЕБЫЛО. 

Странные однако, тенденции?

Link to comment
Share on other sites

Эхехе...

Нахрена нужно было развязывать мешок Пандоры?...

Там разные ветры...

Они дуют в разные стороны...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Эхехе...

Нахрена нужно было развязывать мешок Пандоры?...

Там разные ветры...

Они дуют в разные стороны...

:blink:  :wacko:  :D

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,– стягнути грошову суму в іноземній валюті.

 

и шо гражданам лоерам неясна?

 

2-я часть балета имеет два варианта:

1) наявна генлицензия вопреки декрету дает право на проведение платежей, в т.ч. и по взысканию - это не мое мнение, а возможное/вероятное мнение суда

2) согласно Декрета - для платежей требуется индивидуалка.

 

в любом случае - ВСУ указал на то что суды НЕУСТАНОВИЛИ кака-така лицензия у ПУМБа имеется и имеется ли вообще.

при пересмотре - суд установит: отсутствие индивидуалки и присутствие генлицензии от октября 2011.

По вновь выявленным? - подавать в суд на недействительность, так как во время заключения договора таковой генлицензии, как оказалось, у ПУМБа  НЕБЫЛО.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Граждане лоеры наглые и подлые, особенно с теми, кто пытается их обидеть;)

Link to comment
Share on other sites

:blink:  :wacko:  :D

и шо гражданам лоерам неясна?

 

2-я часть балета имеет два варианта:

1) наявна генлицензия вопреки декрету дает право на проведение платежей, в т.ч. и по взысканию - это не мое мнение, а возможное/вероятное мнение суда

2) согласно Декрета - для платежей требуется индивидуалка.

 

в любом случае - ВСУ указал на то что суды НЕУСТАНОВИЛИ кака-така лицензия у ПУМБА имеется и имеется ли вообще.

при пересмотре - суд установит: отсутствие индивидуалки и присутствие генлицензии от октября 2011.

По вновь выявленным? - подавать в суд на недействительность, так как во время заключения договора таковой генлицензии, как оказалось, у ПУМБА  НЕБЫЛО.

 

 Интересно, а как теперь будет взыскивать например ОТП факторинг?

Link to comment
Share on other sites

Граждане лоеры наглые и подлые, особенно с теми, кто пытается их обидеть ;)

я надеюсь,... скромно так предполагаю..., что это не я вас такими решениями обидела <_<

Link to comment
Share on other sites

:)  В смысле - по НЕ имеющейся лицензии у ОТП факторинга.

да, но в таком случае суд может и ч.2 ст.533 применить.

а ОТПфакторинг - как фактор, для операций по факторингу (приему платежей в валюте по дог. факторинга) должен иметь лицензию на ведение валютных операций))))).

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

У випадку звуження чи обмеження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ доводів заяви про перегляд судових рішень при вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України, справа повинна переглядатися у Верховному Суді України за повними текстами доводів заяви з посиланням на всі судові рішення щодо неоднакового застосування норм матеріального права, незалежно від того, що зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про допуск.

У рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17–рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на стадії допуску не повноважний оцінювати обґрунтованість змісту заяви, він перевіряє її відповідність вимогам процесуального закону, зокрема встановлює, чи подана вона належним суб’єктом, чи є відповідні ухвали вищого спеціалізованого суду. Розгляд скарги вищим спеціалізованим судом не обмежує і не звужує повноваження Верховного Суду України, а лише забезпечує надходження справ до найвищої судової інстанції згідно з вимогами, визначеними процесуальним законодавством.

 

ВССУ получил пиздюлину, за то, что сильно умничал. Теперь он в роли секретаря. :)

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

На самом деле это очень нужное решение. Оно позволит заставить суды взыскивать только валюту, и ГИС не сможет исполнять такие решения...

ПУМБовские лоеры в суде, на предложение судьи -изменить требования в валюте на гривну в пересчете, упорно отказываются. На замечания суда, что ГИС не сможет выполнить решение суда - "все выполнит, мы знаем как, а наш главный офис так считает*. Ну а суду - пополам.

Не думаете ли Вы ,что у них включена кнопка " самоликвидация"?!

Что-то они с этой валютой (по судрешениям) задумали <_<

Link to comment
Share on other sites

Тупость и жадность к валюте, служит плохую службу.

Нужно смотреть хоть на два шага вперёд, но видно это слишком сложно для банковских аналитиков.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

ПУМБовские лоеры в суде, на предложение судьи -изменить требования в валюте на гривну в пересчете, упорно отказываются. На замечания суда, что ГИС не сможет выполнить решение суда - "все выполнит, мы знаем как, а наш главный офис так считает*. Ну а суду - пополам.

Не думаете ли Вы ,что у них включена кнопка " самоликвидация"?!

Что-то они с этой валютой (по судрешениям) задумали <_<

 

 Внесут какие - то изменения в закон про исполнительное производство и разрешат взыскивать по курсу на день оплаты. Делов то! Нашим "умельцам" все по плечу.

Link to comment
Share on other sites

Прочитал ещё раз постановление и ничего не понял.

Суды первых инстанций полностью удовлетворили и/требования банка, но банк почему-то обратился в высушку с касачкой на решения которые полностью удовлетворили перваком (первая, апелляха) и которую отклонили вторяки (высушники), и тут банк обращается в вышку с касачкой. :blink::blink::blink:

Вопрос: а с чем банк был не согласен, если первые инстанции его полностью поддержали и с чем пошёл в касачку, кто, что понял?

коммент прикольный...улыбнуло))))
Link to comment
Share on other sites

На самом деле это очень нужное решение. Оно позволит заставить суды взыскивать только валюту, и ГИС не сможет исполнять такие решения...

 

Согласен, у ГИС всегда проблемы с валютой, а если решение несёт двойную валюту взыскания, так тело-доллары, проценты и пеня в гривнах, то вообще тупик.....

Link to comment
Share on other sites

коммент прикольный...улыбнуло))))

 

А кому сейчас нужны гривны, но только не банкам

 

Прочитал ещё раз постановление и ничего не понял.

 

Суды первых инстанций полностью удовлетворили и/требования банка, но банк почему-то обратился в высушку с касачкой на решения которые полностью удовлетворили перваком (первая, апелляха) и которую отклонили вторяки (высушники), и тут банк обращается в вышку с касачкой.   :blink:  :blink:  :blink:

Вопрос: а с чем банк был не согласен, если первые инстанции его полностью поддержали и с чем пошёл в касачку, кто, что понял?

 

А кому сейчас нужны гривны, но только не банкам. Должник по решению будет с зарплаты отдавать лет сто, то с такой инфляцией банку ничего не останется.

Link to comment
Share on other sites

Вы даже не представляете, как быстро и просто можно довести эту ситуацию до логического абсурда. :)

Собственно говоря, с августа месяца мы над этим и работаем. )))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Повторяю вопрос: с чем банк был не согласен, если первые инстанции его полностью поддержали и с чем пошёл в касачку, кто, что понял?

 

..для тех , кто не понял.... решение двух инстанций полностью удовлетворило и/требования истца. О какой кассации вообще может идти речь?

 

удовлетворил в эквиваленте а давали кредит в долларах, их то как раз сильно сильно банку хочется.

Link to comment
Share on other sites

Тупость и жадность к валюте, служит плохую службу.

Нужно смотреть хоть на два шага вперёд, но видно это слишком сложно для банковских аналитиков.

Как отображается на балансе банка получение решения суда о взыскании?

В решении мне все понятно.

Банк хочет доллары,поэтому и подал кассацию и заявление в ВСУ.

Теперь он получит такое решение.

Что будет дальше с исполнением?

Link to comment
Share on other sites

Повторяю вопрос: с чем банк был не согласен, если первые инстанции его полностью поддержали и с чем пошёл в касачку, кто, что понял?

..для тех , кто не понял.... решение двух инстанций полностью удовлетворило и/требования истца. О какой кассации вообще может идти речь?

Я так понял,они хотели доллары,а взыскали доллары в эквиваленте на момент вынесения решерия суда. ВСУ сказал,что должны взыскивать доллары.
Link to comment
Share on other sites

Повторяю вопрос: с чем банк был не согласен, если первые инстанции его полностью поддержали и с чем пошёл в касачку, кто, что понял?

 

..для тех , кто не понял.... решение двух инстанций полностью удовлетворило и/требования истца. О какой кассации вообще может идти речь?

У справі, яка є предметом перегляду, у мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості.

 

Банк не устроило то, что во-первых доллары перевели в гривну, а во-вторых по курсу возникновения задолженности

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

У справі, яка є предметом перегляду, у мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості.

Банк не устроило то, что во-первых доллары перевели в гривну, а во-вторых по курсу возникновения задолженности

Перечитаю еще раз,но мне кажется,что основанием для пересмотра был курс на момент вынесения решения.
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...