Определение ВССУ, оставившее в силе определение апелляционного суда Запорожской области о признании исполнительной надписи нотариуса такой, что не под

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40643107

 

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

24 вересня  2014 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Штелик С.П., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - ОСОБА_4, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - ОСОБА_4, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року у позові відмолено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року.

Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, виданий 25 липня 2013 року та зареєстрований в реєстрі за № 1041 про задоволення вимог ТОВ «Кредитні ініціативи на суму 502487,52 грн за рахунок звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.              

Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.  

Керуючись статтею 328 ЦПК України

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, товариства з обмеженої відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи - ОСОБА_4, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                        С.П. Штелик
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40292913

 

Державний герб України

Дата документу       Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3421/14                                        Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.

Суддя-доповідач: Кочеткової І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Кочеткової І.В.,

суддів:                                Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

При секретарі:          Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи ОСОБА_5, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи неодноразово доповнювала і уточнювала, і просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 25 липня 2013 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0703/1007/98-299 від 9 жовтня 2007 року, укладеним з АКБ  «ТАС-Комерцбанк», посилаючись на те, що сума боргу за кредитом не являється безспірною, оскільки містить прострочену заборгованість за межами строків позовної давності,  судовим рішенням у 2010 році в рахунок погашення заборгованості за кредитом вже звернуто стягнення на іпотечне майно.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції орм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог діючого законодавства, боржником сума заборгованості не оспорена, звернення стягнення не предмет іпотеки у спосіб, обраний кредитором, не суперечить умовам кредитного договору, а тому підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не має.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ч.1 ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі, що існував на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 1077, 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 2 статті 37 ЦПК України передбачено, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст.87, 88 Закону України „Про нотаріат" ст. 33 Закону України „Про іпотеку", Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат"  нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з п. п. 1.1-1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 1 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Крім того п. 2.1 глави 16 Порядку встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Встановлено, що 9 жовтня 2007 року  ПАТ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого був АТ «Сведбанк» уклав із ОСОБА_3 кредитний договір на 44 120 доларів США під 11,9% річних зі строком повернення до 8 жовтня 2017 року шляхом внесення щомісячних платежів. На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав з  ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6  договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (том1: а.с.8-9).

У результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_3 утворилася заборгованість, розмір якої станом на 29 червня 2010 року становив 48 747, 20 доларів США та 17 065, 19 грн. пені, на підставі чого рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22 грудня 2010 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки (а.с. том1: 57-64).

28 листопада 2012 року ТОВ  «Кредитні ініціативи» за договором факторингу набуло право грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боргових зобов'язань за кредитними договорами, в тому числі і за договорами, укладеними з ОСОБА_3 (а.с.68-91, 134-166168-174, 190-240).

25 липня 2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4  вчинив виконавчий напис, яким звернув стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, який був наданий нотаріусу на підтвердження безспірності вимог стягувача,  її розмір визначений  як борг, що існував станом на 28 листопада 2012 року, тобто на час уступки права вимоги Банком новому кредитору (а.с. 124).

Проте, період, з якого утворилася вказана сума заборгованості у документі не зазначений, тоді як позичальник припинила щомісячні виплати за  графіком ще у листопаді 2009 року, у зв'язку з чим Банк і звертався до суду у липні 2010 року з вимогами про  дострокове стягнення заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин із наданого стягувачем розрахунку нотаріус не мав можливості перевірити безспірність суми стягнення і дотримання стягувачем строків позовної давності, тоді як  у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зважаючи на те, що сума стягнення на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом не була безспірною, кредитор в судовому порядку вже реалізував своє право вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і існує таке, що набрало законної сили відповідне рішення суду, яке в силу ст.ст.37, 14 ЦПК України є обов'язковим, як для боржника, так і для правонаступника кредитора - товариства «Кредитні ініціативи», повторне звернення стягнення на той самий предмет іпотеки за тими самими борговими зобов'язаннями за виконавчим написом нотаріуса суперечить як вимогам ст.514, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.26, 33 Закону України „Про іпотеку", так і вимогам ст.  88 Закону України „Про нотаріат".

Непред'явлення стягувачем судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки до примусового виконання не припиняє обов'язковості судового рішення і не перешкоджає правонаступнику стягувача порушувати у суді питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа для примусового виконання і про заміну стягувача у виконавчому провадженні.  

За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову і визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ст.88 ч.5 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанції в загальній сумі 351 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2014 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, виданий 25 липня 2013 року та зареєстрований в реєстрі за №1041 про задоволення вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» на суму 502 487, 52 грн.  за рахунок звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_3 351 грн. 20 коп. в рахунок компенсації судових витрат зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанцій.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:
 

[ремикс]

Непред'явлення стягувачем судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки до примусового виконання не припиняє обов'язковості судового рішення і не перешкоджає правонаступнику стягувача порушувати у суді питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа для примусового виконання і про заміну стягувача у виконавчому провадженні.  

 

У меня кредитины уже пятый раз пытаются заменить сторону в исполнительном производсве и всё никак!!!!!

[у.zaporozhskiy]

У меня кредитины уже пятый раз пытаются заменить сторону в исполнительном производсве и всё никак!!!!!

На что ссылаетесь?

Недоказанность уступки?

Незаконность требования нового кредитора о замене стороны?

[ремикс]

На что ссылаетесь?

Недоказанность уступки?

Незаконность требования нового кредитора о замене стороны?

Первый раз подали швед на кредитнов, в то время когда швед стал омегой. Суд определил не тот заявитель.

Второй раз омега на кредитинов, но при этом забыли про Вектор. Суд постановил, что швед к кредитинам никакого отношения не имеет как не имеет ни прав ни обязательств, поскольку у него отношения складывались с Вектором.

Третий раз подали кредитины, но от перестановки слагаемых сума не меняется. Суд снова туда же......

В четвёртый раз представитель кредитинов забыл поставить подпись на заявлении. 

В пятый пока не сходил не ознакомился с делом, ну и мне интересно догадаются ли сделать правильно......или в те же ворота.