А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)

Bolt · January 5, 2018

1 минуту назад, Ирина kkkkkk сказал:

Добрый день, апел. суд оставил скаргу банка без розгляду ( с сайта АС), Если есть минутка, посмотрите

Ухвалы ещё нет на сайте в реестре...

Bolt · January 5, 2018

9 минут назад, Ирина kkkkkk сказал:

Я правильно понимаю, что реш. суда 1 инст. набирает законную силу?

Да конечно...

9 минут назад, Ирина kkkkkk сказал:

Могу ли я теперь подавать заяву на дод. решение для уточнения суммы, которую должен вернуть банк и для снятия обтяження с авто?

Конечно можете... Да Вы в любое время могли эту заяву подать... Можно было и не ждать апелляцию...

Стаття 270. Додаткове рішення суду

1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Bolt · January 5, 2018

5 минут назад, Ирина kkkkkk сказал:

Я правильно понимаю, что реш. суда 1 инст. набирает законную силу?

Оно у Вас набрало законную силу давно уже...

Ирина kkkkkk · January 5, 2018

Спасибо ,а в заяве можно сразу просить о выдаче вик.листа/ судового наказу?

Bolt · January 5, 2018

1 минуту назад, Ирина kkkkkk сказал:

Спасибо ,а в заяве можно сразу просить о выдаче вик.листа/ судового наказу?

Нет конечно... А причём здесь судебный приказ вообще... У Вас ведь уже рассмотрено дело в позовном провадженни...

Ирина kkkkkk · January 5, 2018

Ради Бога,извините за дилетанство, совершенно не юрист, поэтому и задаю такие непрофессиональные вопросы и очень благодарна за профес. ответы . Составила заяву в таком виде:

По цивільній справі № №754/12675/16-ц

ЗАЯВА
про ухвалення додаткового рішення

У Вашому провадженні знаходиться справа за позивом Авраменко О.М., Авраменко І.В. та Тимощук А.В. ( надалі Позивачі) до ПАТ «УкрСиббанк» ( надалі Відповідач, Банк) про визнання кредитного договору недійсним правочином , укладеним під приводом обману. Заочним Рішенням Деснянського районного суду від 19.09.2017р по справі №754/12675/16-ц позивні вимоги були задоволені в повному обсязі, але без зазначення суми, яка підлягає стягненню та не вказані дії, які має вчинити Відповідач.

Стаття 220 ЦПК досить чітко регламентує, в яких випадках можливе винесення додаткового рішення. Це, зокрема, випадки, коли стосовно якої-не-будь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ЦПК; судом не вирішено питання про судові витрати.

Неповнота рішення може проявитися в тому, що суд, вирішивши питання про право, не вказав суми, яка підлягає стягненню, чи не вказав, які дії має вчинити особа.

1. Згідно п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України:

«У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування».

Згідно з даними, які наведені в довідках-розрахунках заборгованості по кредиту та процентах, наданих саме Банком, та які співпадають з квитанціями по сплаті кредиту , які є у Позичальника, сума сплачених Позичальником коштів складає 40648,96 доларів США:

№ договору	Сплачено всего дол. США	В т. ч по кредиту	В т.ч по %
11133402000	13397,67	7234,85	6162,82
11133402001	21576,52	14945,56	6630,96
11133402002	5674,76	3798	1876,76

Всього	40648,96	25978,42	14670,54
Всього	40648,96	25978,42	14670,54

По Договору про надання споживчого кредиту №11133402000 від 27.03.2007р Позивачу1 був надан кредит шляхом зарахування на поточний рахунок №26208104148700 коштів у сумі 28920 дол США . В позиві Позивачі надали наявні у них докази того, що кредит був видан в валюті « гривна» шляхом перерахування на поточний рахунок автосалону в сумі 146062,00 грн. Але подальший доказ саме такого факту може привести до затягування судового процесу Відповідачем, тому Позивачі не наполягають на встановленні надання кредиту в гривні.

Якщо застосовувати норму п. 1 ст. 216 ЦКУ до кредитних правовідносин, то у такому випадку позичальник зобовязується повернути кредитодавцю тіло кредиту, а кредитодавець має повернути боржникові усю суму коштів, сплачених ним за кредитом.

Різниця складає 40648,96-28920,00=11728,93 доларів США, які Банк повинен повернути позичальнику.

2. Розділом 2 Договору визначено умови забезпечення кредиту.

Так, у забезпечення виконання зобов»язань позичальника за Договором Банком приймається рухоме майно, а саме транспортний засіб марки MITSUBISHI, модель Qutlander 2,4 SPORT AT, рік випуску 2007,колір Чорний ,номер кузова JMBXRCU5W7U001889, держномер АА7589СІ.

Наслідком визнання кредитного договору недійсним є також недійсність умови про обтяження , адже, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Отже, недійсність кредитного договору спричинює недійсність розділу 2 кредитного договору , якій укладався з метою забезпечення виконання кредитного договору, і як наслідок, кредитодавець повинен повернути предмет застави позичальникові, знявши обтяження. При прийнятті рішення просимо врахувати неможливість застосування ст. 1057-1 до арешту заставного майна, як наслідка визнання кредитного договору недійсним, виходячі з наступного:

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі
№ 6-2705цс16

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Отже, норми Закону № 5405-VI від 2 жовтня 2012 року, якими ЦК України доповнено статтею 10571, набрали чинності 4 листопада 2012 року, тобто після укладення спірного іпотечного договору, який було укладено 24 квітня 2008 року та додаткового договору до нього від 1 вересня 2009 року, що виключає можливість застосування зазначеної норми до спірних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 220 ЦПК України, -

Просимо:

1. Ухвалити додаткове рішення ,яким зобов»язати Відповідача:

- повернути Позичальнику суму 11728,96 доларів США

- Зняти обтяження з автомобіля MITSUBISHI, модель Qutlander 2,4 SPORT AT, рік випуску 2007,колір Чорний ,номер кузова JMBXRCU5W7U001889, держномер АА7589СІ.

Авраменко Олександр Михайлович є постраждалим внаслідок аварії на Чернобільськой АЕС ( категорія 2, посвідчення серія Б №033454), Авраменко Ірина Володимирівна є ліквідатором аварії на ЧАЕС ( категорія 2, посвідчення серія А №085014), і згідно ЗУ «Про судовій збір» звільняються від сплати судового збору.

Додатки:

1. Копія заяви про ухвалення додаткового рішення та додатків відповідно до кількості відповідачів .

2. Копія довідок- розрахунків по кредиту

3.Копія посвідчення Авраменко О.М

4. Копія посвідчення Авраменко І.В.

„___” _______________ 2017 року

___________________ Авраменко О.М.

____________________ Авраменко І.В.

Жана · January 20, 2018

Ирина можно к вам вопрос ,а как узнать как правильно рассчитать аннуитет ,я нашла в инете калькулятор ,но по подсчетов меня банк дурит на всю катушку ,берет с меня больше чем положено ,по их схеме ,они мне Ее конечно не показали в 2007 когда брала кредит ,в 2017 через раз кассир при оплате давал мне сальдовую ведомость ,я как увидела ужаснулась , у меня сума почти 29000 ,за 10 лет оплаты ,вовремя тело только 1500 я отдала а 41000 дол проценты ,подскажите где вам подсчитали и вы узнали что вам подняли %ставку ?

someo · February 9, 2018

Всем доброго времени! Новости с полей
В нашем споре против укрсиба летом 2017 по инициативе заемщика назначалась экспертиза (судья еле-еле согласился, т.к. все время говорил что поставленные вопросы экспертизы правовые, а не экономические, хотя это абсолютно не так и ему стопицот раз повторено было что никаких франков никто не видел и только с текущего счета заемщику выданы гривны, в итоге назначилась экспертиза, да не туда куда просили). Производство приостановилось.
Эксперт потом вынес клопотання предоставить оригиналы КД, графика, первичных документов, выписки и прочее, хотя кое-что из того перечня имелось в материалах дела в виде копий, что немного странно, будто эксперт по копирке проводит экспертизы не изучив что есть в материалах дела. Банк, видимо, ничего не предоставил. Эксперт вернул дело назад в суд с заявлением о невозможности произвести экспертизу.
Какие для меня есть +/- в этой ситуации, учитывая что этот момент попал на стык вступления в силу нового ЦПК.
Варианты есть настаивать на экспертизе, чтоб вынеслась ухвала на клопотання эксперта и заново отправиться на экспертизу? Или настаивать на уклонении банка от проведения экспертизы?
Как сейчас идут процессы которых вступление нового ЦПК в силу застало в средине процесса?

Сергій Малина · February 11, 2018

6.02.2018 апелляционный суд вынес не в мою пользу решение, №727/9156/15-ц/44/218, №22-ц/794/1165/17, как это было.

После возни с апелл. судом удалось только отсрочить уплату судебного сбора в 17 тыс. грн. до вынесения решения. И, на 23.06.2018 назначено заседание, на котором были вручены Заперечення банка на апелл. скаргу, я попросил дать время, чтобы их опротестовать. Дали, назначили на 6.02.2018, я также подал Видзыв запэречь, который никто не читал даже. В суде:
я: где делись франки со счёта заёмщика?
банк: продали на МВР Украины, за заявлением заёмщика.
я: заявление вы не предоставляете. НБУ дал ответ, что вы не выходили с продажей франков на МВР Украины. Ни одного документа с подписью заёмщика в распоряжении франков не предъявляете ..

В отчаянии я - мягко сказано.

Банк предъявил кредитный договор, ссылается на п.1.5. кредитные деньги надаються шляхом зарахування на пот. рах. на который если и заходили франки, то куда они делись банк показать не может. В выписке - продано на МВР Украины, НБУ - не были они там, ни заяв, ничего не предъявляет банк, даже договоров по открытым тек. счетам заёмщика. Но, эти ублюдки выносит решение в пользу банка, на основании кр. договора, дод. угоды №1, при реструктуризации, и на основании розрахунку заборгованости в валюте, которой не было, и что никак не подтверждено.

Теперь, на что надеяться ?? Кассация? А там не то же самое? Чтобы туда влезть, заплати им 17000 за апелляцию, и плюс ещё сикока-там, ещё 200% от первой инст, что-то около 30000 грн. Пиндец, как я трепетно люблю этот гандурас!

Чё мне делать? Киты !??

Сергій Малина · February 11, 2018

Апелл. где-то есть на ветке. А вот, что 6.02.2018 подавал в суде я, и что никем не читалось:

Відзив заперечень

23.01.2018 від представника банку Чупіль Р.Р. отримано текст заперечення на апеляційну скаргу, ознайомившись, хочу додати наступне.

Подані заперечення не містять ні роз’яснень, ніяких доказів, щоб суперечило викладеному в апеляційній скарзі. До апеляційного суду представником банку не надано ніяких належних документів, які б засвідчували перехід валютних цінностей до Кісилевич А.В. від банку.

Належні документи на отримання кредитних коштів в валюті не були представлені банком в суді, та викладене в апеляційній скарзі, із чітким посиланням на нормативні акти Національного банку, законодавства України, вказують на численні невідповідності та порушення в поданих банком документах до суду першої інстанції, та які не були враховані судом першої інстанції.

Банк не доводить жодними належними документами походження отриманих Кісилевич А.В. коштів в національній валюті, та наполягає на власному розрахунку-заборгованості в швейцарських франках, з яким, звісно, не можливо погодитись в здоровому глузді.

Кісилевич А.В. представлено оригінал заявки від 13.02.2007 на видачу готівки 190275,49 гривень з поточного рахунку №26208098920000, через касу.

Банком представлено меморіальний ордер на зарахування 50000,00 швейцарських франків на рахунок №269098920001, з рахунку 2233900000, еквівалент 201465,10 грн.

Даний меморіальний ордер прийнятий до уваги судом першої інстанції. Начебто на його підставі банком були виконані умови договору про надання споживчого кредиту №11117053000, від 13.02.2007, а саме п.1.5.

Але, невідповідності на даному меморіальному ордері в його складанні, та недотримання вимог Національного банку України при його заповненні, залишились поза увагою суду, та не були спростовані банком іншими документами.

Під час розгляду справи в першій інстанції, вивчення матеріалів справи, та поданих банком документів, поставили низьку питань, тому залучався експерт, та проведено судово-економічну експертизу по поданих банком розрахунках, та здійснено додаткову експертизу, що до першої, по уточнюючих питаннях, що виникли внаслідок її проведення.

Зокрема, що сталося з швейцарськими франками, та де вони поділися, з рахунку №26208098920001, зазначеного в договорі надання споживчого кредиту – свої відповіді так й не знайшли у експерта. Та, з’ясувались інші обставини:

Так, 13.02.2007 Кісилевич А.В. отримано готівкою 190275,49 гривень, з іншого поточного рахунку, не передбаченого кредитним договором. На даний поточний рахунок №26209098920000, згідно банківської виписки за 13.02.2007, з рахунку №290030005 начебто були зараховані 194500,00 гривень з призначенням платежу – еквівалент продажу 50000,00 швейцарських франків на міжбанківському валютному ринку, згідно заявки клієнта, курс 389,00.

Разом з тим, у висновках експерта зазначено, що в наданих на дослідження матеріалах справи відсутні банківські документи, що підтверджують продаж швейцарських франків на Міжбанківському валютному ринку України, згідно виписки по рахунку №26208098920001.

У виписці банк відображає їх продаж, за заявою, та таку заяву банком не представлено, а на Міжбанківському валютному ринку України, як з‘ясувалось – із продажем швейцарських франків банком – не було.

То, за якою заявою, та де були реалізовані, чи були вони взагалі – швейцарські франки, банк не доводить жодними документами. Та, лист-відповідь із Національного банку України, за №40-0004/43225 від 23.09.2016, спростовує їх продаж на Міжбанківському валютному ринку України, за 13.02.2007.

Слід зазначити, що лише після отримання даного листа від Національного банку України, нам, Кісилевич А.В. та Кісилевич С.Л., стало остаточно відомо, що банк ввів нас в оману ще на етапі отримання коштів, гривнями, за невідомим курсом, та їх походженням.

До цього часу, банк намагався довести продаж валюти начебто за заявою Кісилевич А.В., що відображено в наданій банком виписці по рахунку №26209098920000 за 13.02.2007, що в матеріалах справи, та яку надавалась експерту на дослідження.

Та, таким чином, банк намагається ввести суд в оману, та експерта. Але, в першу чергу – позичальника, що власне й сталося ще на етапі отримання кредитних коштів – нібито у валюті, якої позичальник навіть не бачив, як це намагається довести банк.

Але, по питаннях, додаткової експертизи, які виникли в судовому засіданні до експерта, були надані інші відповіді.

Так, походження зарахованої суми в гривнях, на інший рахунок, ніж зазначений в договорі про надання споживчого кредиту в п.1.5 – не підтверджено жодними документами.

В своїх дослідженнях експертом зазначено, що «Судовому експерту не надається можливість встановити на який рахунок банком було зараховано грошові кошти, і в якій сумі, від продажу 50000,00 швейцарських франків, в зв‘язку з тим, що клопотання судового експерта про надання банком всіх виписок по сім відкритим відповідно до договору про надання споживчого кредиту №111170530000, рахунках, залишилось незадоволеним»

Разом з тим, у висновках додаткової, до першої експертизи, по другому питанню, судовим експертом зазначено, що фінансові операції між рахунками №26208098920001 та рахунком №26209098920000 з якого були отримані кредитні кошти – не проводились.

Таким чином, банком не представлено жодного належного документу, який пояснював би яким чином 50000,00 швейцарських франків з рахунку №26208098920001, перетворились в 190275,49 гривень, отриманих 13.02.2007 Кісилевич А.В. з іншого рахунку №26209098920000, не передбаченого кредитним договором.

Жодними належними документами, на підставі яких банком здійснено розрахунок заборгованості в валюті, непідтвердженими нічим виписками, по рахунках, за якими не представлено ніякі розпорядчі документи, або інші, які були б засвідчені підписом Кісилевич А.В. щодо використання нею 50000,00 швейцарських франків.

Та, тоді, якщо банк наполягає на виконанні умов договору про надання споживчого кредиту №11117053000, від 13.02.2007, посилаючись саме на п.1.5 «Кредит надається шляхом зарахування на поточний рахунок №2620809890001», нехай тоді банк здійснить спочатку видачу швейцарських франків з цього рахунку, за адресою зазначеною в договорі, п.10.15, або принаймні доведе належними документами отримання зазначеної валюти Кісилевич А.В., або як вона її використала.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», «Відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком».

Та, відповідно до ст. 68 «Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни».

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та п. 2.1.1 «Положень про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затверджених постановою правління Національного банку України, за №566 від 30.12.1998, встановлено, що

«Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення».

Щодо меморіального ордеру, який банком представлено в підтвердження начебто здійснення зарахування 50000,00 швейцарських франків, на поточний рахунок №26208098920001, та на який посилається банк, намагаючись довести свої вимоги в іноземній валюті від Кісилевич А.В..

Даний меморіальний ордер складений з численними невідповідностями на ньому та не є оригіналом, не є примірником №1, навіть назву «банк платника» вказано неправильно.

Разом з тим, за відображенням навденого меморіального ордеру, не оригіналу, та не засвідченого належним чином – ніякі швейцарські франки із власності банку у власність Кісилевич А.В. фактично не переходять. Це безготівкова внутрішньобанківська операція. Тому, в графі «Призначення платежу» правильно було би зазначити: «ЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ», якщо таке зарахування дійсно проводилось, а не «НАДАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ», як на ньому зазначено.

Кісилевич А.В. до складання даного меморіального ордеру немає жодного стосунку. Та, даний меморіальний ордер аж ніяк не підтверджує отримання Кісилевич А.В. цих швейцарських франків від банку.

Крім іншого, зазначений меморіальний ордер складений – як гривневий меморіальній ордер, а не як меморіальний валютний ордер.

Вимоги Національного банку України щодо складання меморіальних валютних ордерів зазначені в «Положення про оформлення та використання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів», затвердженого постановою Правління НБУ, №82 від 05.03.2003, та у Додатку №6 наведений зразок – валютного меморіального ордеру.

Відповідно до представленої банком виписки за рахунок №26208098920001, через 12 хвилин, після начебто зарахування 50000,00 швейцарських франків, нібито на підставі наведеного вище меморіального ордеру, наступною операцією – відображено списання усієї валюти, нібито за заявою №1 на продаж від Кісилевич А.В.

Документів, які були підтвердженням відображення такої операції – банком не представлено. Разом з тим, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які розпорядчі документи, за підписом Кісилевич А.В. щодо використання валюти з зазначеного рахунку. Та, банком не надано будь-яких інших документів, які б відповідали вимогам Національного банку України, та прояснили – чи були швейцарські франки кредитними коштами, та\або де вони поділися із зазначеного в договорі про надання споживчого кредиту рахунку.

Відповідно «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженої постановою правління Національного банку України, за №254 від 18.06.2003, є визначення «внутрішньо-банківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо. Так, відповідно до п.1.10, Положення,

«внутрiшньобанкiвськi операції – операцiї банку, що не пов’язані з виконанням доручень клієнтів»;

«первинний документ – документ, який мiстить вiдомостi про операцiю та пiдтверджує її здійснення»;

«сторно – спосiб виправлення помилок у регiстрах бухгалтерського облiку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до облiкового регiстру в тому звiтному перiодi, у якому виявленi помилки, що можуть виникати пiд час математичних пiдрахункiв, застосування облiкової полiтики, неправильної iнтерпретацiї фактiв, помилкового зарахування та/або списання коштiв за рахунками, неналежного виконання посадових обов’язків».

В апеляційній скарзі, визначення «сторно», із зазначеного Положення, було приведене лише як припущення дій, які могли статися пізніше, по начебто проведених та не доведених в суді належними первинними документами операціях банку, на які банк посилається.

В банках застосовується практика виправлення помилок, по непогоджених, наприклад, або скасованих операціях. Власне, саме визначення «сторно», як спосіб виправлення помилок в наведеному Положенні й передбачає такі можливості банку.

Незрозуміло, що намагається заперечити представник банка у наданих запереченнях з цього приводу, посилаючись лише на власні виписки, не підтверджені первинними документами. Та, які – усі друковані через 9 років, по операціях, які не доводяться, та спростовуються інформацією із Національного банку, та експертом.

Відтак, відповідно до наведеного вище Положення, зарахування швейцарських франків, які начебто за випискою заходили на поточний рахунок №26208098920001 – це внутрішньобанківська безготівкова операція, до складання документів по якій Кісилевич А.В. немає ніякого стосунку.

Але, списання з даного поточного рахунку можливе лише за заявою клієнта – на видачу готівкою, через касу, на переказ в іншу фінансову установу, або на продаж за заявою розпорядника рахунку на Міжбанківському валютному ринку України.

Підтвердженням проведення з перелічених операцій по поточному рахунку – можуть бути виключно первинний документ, який банком не представлено. Та, де поділися 50000,00 безготівкових швейцарських франків – жодними належними документами не доведено банком.

Відповідно до Розділу 4, наведеного Положення, встановлені вимоги щодо «Документування операцій у банках», а саме:

«п.4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументовані»,

«п.4.2. Підставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи»,

«п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)»,

«п.4.5. «Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України»,

Розділом ІІІ, Главою 1, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Національного банку України, за №337 від 14.03.2003, встановлено «Загальні вимоги до оформлення касових операцій».

Та, через касу банку фактично були отримані гривні, походження якої не доводиться, та, отримані в сумі значно меншій, ніж зазначено в п.1.1. договору про надання споживчого кредиту, а кошти отримувались з рахунку, який у кредитному договорі зазначений, як рахунок, з якого здійснюється договірне списання, в погашення кредиту гривнями, Розділ II, п.11.2, п.11.2.1, а не – з якого надається кредит, п.1.5 договору про надання споживчого кредиту.

Вимогами Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів», №82 від 05.03.2003, операцію з продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку України повинно бути належним чином задокументовано.

Такий продаж здійснюється виключно з поточних рахунків клієнтів, за розпорядженням власника рахунку, за їх заявою, зразок якої наведено у Додаток 5, до зазначеного Положення.

Главою 4, наведеного вище Положення, встановлено «Порядок подання клієнтами до уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВР України та їх виконання», в редакції Постанови Національного банку України, за №493 від 12.11.2003. Так, відповідно, до

«п.4.1 Клієнт подає платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Примірники цих документів нумеруються клієнтом у правому верхньому куті ("примірник 1", "примірник 2")»,

«п.4.2. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, має забезпечувати фіксування дати прийняття та дати виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів. На всіх примірниках платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, що прийняті для виконання, відповідальний працівник уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, проставляє в правому верхньому куті дату надходження цих документів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує клієнта. Якщо дата надходження платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, збігається з датою їх виконання, то дату надходження можна не проставляти. Після виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів уповноважений банк, що обслуговує клієнта, у правому нижньому куті проставляє дату виконання, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку»,

«п.4.8. Уповноважені банки, що обслуговують клієнтів, перевіряють відповідність заповнення реквізитів платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів вимогам глав 2 та 3 цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів є підставою для купівлі іноземної валюти або банківських металів на МВР України та перерахування іноземної валюти або банківських металів з рахунку клієнта, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів. Крім того, продаж іноземної валюти або банківських металів виконується уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, лише на підставі його заяви про продаж іноземної валюти (крім обов'язкового продажу) або банківських металів»,

«п.4.15. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, після здійснення операцій з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, купівлі або продажу іноземної валюти або банківських металів зобов'язаний надавати клієнтам інформацію в письмовій або електронній формі, у якій має міститися таке: первісна сума переказу в іноземній валюті або маса банківських металів в тройських унціях, сума купленої або проданої іноземної валюти або маса куплених або проданих банківських металів в тройських унціях, сума всіх витрат, що сплатив клієнт за проведення цих операцій, тощо. Ця інформація надається клієнтам під час здійснення зазначених операцій за кожним рахунком і за кожним видом валют або банківських металів окремо. Періодичність надання такої інформації обумовлюється з клієнтами в договорах банківського рахунку»,

Розділом 7, вказаного Положення, «7.2. Уповноважені банки самостійно визначають порядок формування та зберігання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВР України, забезпечуючи їх сувору схоронність. Строки зберігання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів та супровідних документів до них уповноважені банки мають установлювати відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань строків зберігання документів та валютного контролю».

Від Національного банку України, отримано лист-роз’яснення, №61-0018/19415 від 15.03.2017, щодо термінів зберігання документів по кредитних справах Банків. Так,

«відповідно до ст. 676 «Переліку документів, що утворюються в діяльності банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання», затвердженого постановою Правління НБУ, за №601 від 08.12.2004, строки зберігання первинних документів 5 років після погашення кредиту». «Строки зберігання документів, що визначені в цьому Переліку, є мінімальними та зменшенню не підлягають».

Однак, належні первинні документи Банком не представлено в суді, тоді, як кінцевий термін за умовами договору про надання споживчого кредиту №111170530000, та Додаткової угоди №1 до цього договору – ще не настав. Та, мав би настати лише в 2028 році.

Щодо заперечень представника банку, на лист-відповідь від Національного банку України, за №20-0009/17845 від 09.03.2017, про відсутність простроченої заборгованості за Кісилевич А.В. перед банком.

Відповідно до листа, у ЄІС «Реєстр позичальників», починаючи з 11.06.2014 – така заборгованість відсутня, а не відсутня станом на конкретну дату – 10.07.2014, як на те посилається представник банку в наданих запереченнях.

Лист було отримано в березні 2017 року, за яким станом на 09.03.2017 в ЄІС «Реєстр позичальників» відсутня прострочена, та останній платіж банку було здійснено 15.12.2014.

Тобто, впродовж 2-х років та 2-х місяців інформація про прострочену заборгованість Кісилевич А.В. за кредитом в Національний банк – АТ «УкрСиббанк» не подавалась.

Банк не показує в Національний банк України неіснуючу заборгованість в валюті, за неіснуючим кредитом.

Слід зауважити, що рахунки, по яких банком представлені власні виписки, та по яких банком здійснено власний розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11117053000, та, по яких нібито банком проводились безготівкові непідтверджені первинними документами операції з валютою – ці поточні рахунки, відкривались не у відповідності із «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Національного банку України, за №492 від 12.11.2003.

Так, судовим експертом у дослідженні додаткової експертизи зазначено, що ні договір банківського рахунку №989200, ні додаток №1 до нього – не містять підпису Кісилевич А.В.

Банк, у власних поясненнях до суду першої інстанції намагався довести, що нібито в банку було відкритий мультивалютний рахунок. Жодними Положеннями Національного банку України, та наведеною вище Інструкцією, що діяли на момент видачі кредитних коштів – не передбачені ніякі мультивалютні рахунки для клієнтів банку.

Та, у відповідності до наведеної Інструкції, а саме:

«п.1.5. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції»,

«п.1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України»,

«п.1.18. У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку»,

«п.1.22. З документів, які вимагаються від клієнта в разі відкриття рахунків цією Інструкцією, формується справа з юридичного оформлення рахунку»,

«п.1.23. Банки та їх клієнти зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України з питань відкриття та ведення рахунків і цієї Інструкції. За порушення зазначених вимог банки та їх клієнти несуть відповідальність, передбачену законодавством України».

Главою 6, та Главою 7, відповідно, вказаної Інструкції, встановлено «Порядок відкриття, та порядок використання рахунків-фізичних осіб», та, встановлено зразки: «Заява на відкриття рахунків на користь фізичних осіб», наведена в Додатку 6, «Картка із зразками підписів», Додаток 5, до цієї Інструкції.

Документи, з юридичного оформлення справ по рахунках, на які посилається банк у власних розрахунках – не були представлені, ні в суді першої інстанції, ні судовому експерту на експертне дослідження.

Отже, особливості та умови функціонування поточних рахунків клієнтів обумовлені укладеними з ними договорами, та яким чином, на яких умовах відкривались поточні рахунки на Кісилевич А.В. – не відомо.

Разом з тим, у відповідності до ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», «Банк зобов'язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України:

клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50000 гривень;

осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Рахунок клієнту відкривається та зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом».

За клопотанням представника Кісилевич А.В. (Куртовської Н.М.) від 03.02.2016 судом першої інстанції було винесено ухвал про витребування доказів від банку – представити договори по рахунках, на які посилається банк у власних розрахунках, кредитну справу, банківський документ, що свідчить про видачу кредитних коштів тощо.

З перелічених вище документів, банком нічого не було представлено до суду. Та, були представлені лише власні виписки, які не находять свого підтвердження належними документами та суперечать інформації від Національного банка України, та, було представлено лише власний розрахунок заборгованості, по неіснуючій заборгованості в швейцарських франках, яку не доведено ні первинними документами, ні іншими, які б відображали дійсність.

Фактично Кісилевич А.В. від банку 13.02.2007 було отримано 190275,59 гривень, не 50000,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 201465,10 гривень, на момент укладення договору про надання споживчого кредиту, п. 1.1 договору.

Про те, що при остаточному розрахунку із продавцем квартири, на покупку якою й отримувався кредит, неприємною несподіванкою стало, коли кредитних коштів до видачі в банку, як з‘ясувалося – було значно менше, с самого початку було заявлено в суді першої інстанції, містяться в запереченнях та поясненнях від Кісилевич С.Л. та представника Кісилевич А.В. (Кутровської Н.М.).

Банк нам лише пояснив таке зменшення кредиту значним раптовим пониженням курсу швейцарського франку на Міжбанківському валютному ринку України, та таким чином вводив нас в оману. Отже, з ніякими швейцарськими франками на Міжбанківський валютний ринок України 13.02.2007 банк не виходив із продажем.

В день розрахунку за придбану квартиру, нам негайно довелось позичити 2300 доларів США в родичів, щоб остаточно розрахуватись за договором купівлі-продажу, який було укладено з відстрочкою платежу. Та, до отримання кредитних коштів, за квартиру продавцю вже були сплачені значні кошти, а саме 101535,00 гривень, в момент оформлення всіх відповідних документів у нотаріуса, та в присутності працівника банку, яким засвідчувався іпотечний договір.

По отримання другої частини коштів, разом – всі сторони з‘явилися в банк, за їх отриманням, та коштів не вистачило. Ми були розгублені, та з грошима допомогли родичі.

Так, за договором купівлі-продажу, друга частина розрахунку за придбану квартиру становила 201465,00 гривень, на які ми й сподівались, та просили в кредит від банку. Але, банк обрав нам валюту можливого кредиту, розраховував курси, та нашу платіжну спроможність, від доходів.

Та, банк не виконав своїх обіцянок. Жодних.

Копії договору купівлі-продажу квартири, та заяви від продавця – в отриманні коштів, додаються, додаток 1 та додаток 2.

Разом з цим, у відповідності до ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», «Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням», та

«Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків»

Згідно Договору купівлі-продажу квартири (з відстроченням платежу) від 13.02.2007, засвідченого нотаріусом Іпатовою М.М., відповідно до:

«п.4. За погодженням Сторін продаж зазначеної квартири провадиться за 303000,00 гривень, що еквівалентно сумі 75199,13 швейцарських франків, які сплачуються покупцем продавцю наступним чином:

101535,00 грн., що еквівалентно 25199,13 швейцарських франків, по курсу НБУ на день укладення цього договору, сплачених покупцем продавцю до підписання цього договору готівкою за рахунок власних коштів; Та

201465,00 грн., що еквівалентно сумі в 50000,00 швейцарських франків, по курсу НБУ на день укладення цього договору, мають бути сплачені покупцем продавцю в строк до 14.02.2007 року, за рахунок отриманого кредиту покупцем у АКІБ «УкрСиббанк» (через відділення №219) згідно договору про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007».

«п.5. Факт повного розрахунку між сторонами підтверджується заявою продавця, справжність підписів на якій засвідчується нотаріусом, та яка є невід‘ємною частиною цього договору».

Щодо викладеного представником банку у запереченні на апеляційну скаргу, що нібито

«Кісилевичем С.Л. в судовому засіданні особисто підтверджено, що разом із дружиною (Кісилевич А.В.) ми вважали, що нам видали франки, проте за квартиру необхідно було розраховуватись гривнею, тому вони (ми) скерували швейцарські франки на продаж та обмін на гривні» – не відповідає дійсності.

Представник відповідача Кісилевич А.В. (Кутровська Н.М.) в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні посилаючись на письмові заперечення (а.с. 91-93 том №1).

Відповідач Кісилевич С.Л. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на заперечення (а.с. 115-119 том №1, а.с. 65-68 том №2), письмові пояснення (а.с.74-76 том №2, а.с. 122-127 том №2, а.с. 141-144 том №2).

Жодні документи, які б доводили «скерування» на продаж валюти – банком не представлені на розгляд суду.

Та, власне, саме банк намагається довести продаж швейцарських франків, та запевняв нас що такий продаж було здійснено на Міжбанківському валютному ринку України, за курсом, на який ми не розраховували. Банк запевняв, що така їх практика по кредитах в швейцарських франках, та, як виявилось, з ніякими швейцарськими франками АКІБ «УкрСиббанк» на Міжбанківський валютний ринок України 13.02.2007 із продажем – не виходив.

На підставі всього вищевикладеного, та обставин, які з’ясувались під час розгляду справи в суді першої інстанції, нам остаточно стало відомо, що банк веде нечесну гру – в неіснуючі борги, у валюті, якої ми навіть не бачили.

Ми, Кісилевич А.В, та Кісилевич А.В. приєднались до групи позичальників із позовом до АТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, дострокове розірвання договорів надання споживчих кредитів, іпотечних договорів, договорів поруки, договорів страхування, мотивуючи свої вимоги наступним, що умови кредитного договору є несправедливими і такими, що суперечать принципу добросовісності та, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача кредитної послуги, через невиконання договірних зобов'язань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя. Укладаючи з АКІБ «УкрСиббанк» договори про надання споживчих кредитів, позивачі були введені в оману, щодо обставин, які мають істотне значення.

Та, в суді Першотравневого районного суду м. Чернівці, ухвалою від 14.06.2018 відкрито провадження по справі №725/2460/16-ц про захист прав споживачів та визнання недійсними кредитних договорів позивачів до АКІБ «УкрСиббанк».

Рішення по даній справі ще не винесено.

Щодо посилання представника банку у запереченні на апеляційну скаргу на п.2.2. Глави 2, «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», затвердженої постановою правління Національного банку України, за №435 від 15.09.2004, щодо використання транзитних рахунків банками, а саме №3739, хочу додати наступне:

В платіжних реквізитах в квитанціях на оплату, а саме «отримувач», «код отримувача», «номер рахунку», «кредит» та «призначення платежу» свідчать про погашення кредиторської заборгованості за якимось іншим договором, із номером чотири нулі попереду, та зміст операції «погашення кредиторської заборгованості» є протилежним змісту операції «погашення кредиту», при цьому банком застосовується анонімний балансовий рахунок №3739, який наявний у реквізитах квитанцій інших позичальників банку.

Та, поточний рахунок, з якого начебто були отримані швейцарські франки, з першого ж дня не використовувався, і встановити, що виконувались зобов’язання позичальника, та проводилось погашення саме за договором про надання споживчого кредиту №11117053000 не виявляється можливим.

Із змісту наявних платіжних документів випливає, що Кісилевич А.В. перераховувала сама собі кошти на якийсь рахунок в банку, згідно іншого договору, якого мабуть і не існує.

Платіжні реквізити та кореспонденції рахунків у виписках не відповідають платіжним реквізитам рахунків у квитанціях і номери балансових рахунків не співпадають, що також унеможливлює встановлення фактів здійснення оплати за кредитом.

В текстах кредитних договорів закладені умови користування фізичною особою одночасно кредитом і депозитом, прописана схема погашення відсотків за кредитом і вкладом одночасно, через транзитний рахунок №3739, про що позичальники (фізичні особи) не здогадувались, а в документації первинного бухгалтерського обліку – квитанціях та виписках, які видавались на руки позичальникам – змінювались платіжні реквізити.

Платіжні реквізити квитанцій спотворювались шляхом додавання, або віднімання символів «0» в номери кредитних договорів, кореспондентські рахунки використовувались транзитні, призначення платежу змінювалось на «…погашення кредиторської заборгованості», а отримувачем коштів – є сам позичальник.

Разом з тим, пояснення представника банку щодо розбіжностей по балансових рахунках в меморіальному ордері та виписці по рахунку №26208098920001 – не доводять ні надходження, ні списання з вказаного рахунку швейцарських франків, ні їх продаж, із застосуванням транзитного рахунку №3739. Якщо валюта дійсно заходила на зазначений поточний рахунок, та, де вона в подальшому поділася, та в межах яких – невідомо.

Щодо посилання представника банку на п.п. 29 та 32, «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого постановою правління Національного банку України», за №281 від 10.08.2005, та на п.2.1, Глави 2 «Правил проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов’язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів».

Незрозумілими є висновки (припущення) представника банку відповідно до вимог зазначеного Положення та Правил, щодо підтверджених операцій в Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України, під час Торговельної сесії.

Так, банк відображає у власній виписці продаж швейцарських франків, нібито за заявою Кісилевич А.В.

Водночас, купівлю безготівкової валюти суб’єктами ринку у фізичних осіб у наведеному Положенні не передбачено.

В зазначеному представником банку п.29 Положення йдеться про суб‘єктів ринку, але фізична особа – резидент (Кісилевич А.В.) – не є суб‘єктами ринку, відповідно до термінів, що вживаються в наведеному Положенні, п.4

«суб‘єкти ринку – уповноважені банки, уповноважені фінансові установи»,

Відповідно до п.13 наведеного Положення: до валютно-обмінних операцій із валютою належать: «купівля у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти, іноземної валюти, за готівкові гривні», та «продаж фізичним особам – резидентам і нерезидентам готівкової валюти, за готівкові гривні». Та, відповідно до п.14 Положення «Суб‘єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках та порядку, передбаченого цим Положенням».

Разом з тим, на вимоги Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів», №82 від 05.03.2003,

Главою 4, встановлено «Порядок подання клієнтами до уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, Заяв на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на міжбанківському валютному ринку України та їх виконання», в редакції Постанови Національного банку України, за №493 від 12.11.2003.

Так, у додатку №1 до вказаного Положення – наведений зразок Платіжного доручення на переказ валюти;

у додатку №5 – наведений зразок заяви на продаж іноземної валюти або банківських металів для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю;

у додатку №6 – наведений зразок меморіального валютного ордеру.

Та, перелічені документи не представлені суду в підтвердження операцій на які посилається банк у власних виписках, розрахунках, та вимогах.

Слід зазначити, що у відповідності, до вимог листа Національного банку України, Департаменту валютного регулювання, за №13-111/677-1309 від 14.02.2005, п.1 «Встановити, що заявки на участь у Торговельній сесії (уповноважені фінансові установи) мають подавати до початку торговельної сесії до її початку», п.2 «Встановити час проведення Торговельної сесії з 12:00 до 16:00 за київським часом»

За випискою банку, по рахунку №26208098920001, в 12:02 відображено надходження 50000,00 швейцарських франки, та в 12:14 відображене їх списання, нібито за заявою на продаж. Та, де здійснено продаж, та яким чином – банком не доводиться жодними належними документами.

Всі посилання на норми та пп. Положень та Інструкцій, Правила, що встановлені Національним банком України для комерційних банків в їх діяльності – діяли на момент отримання кредиту.

Таким чином, заперечення банку представлені апеляційному суду – не підтверджені ні належними документами, ні змістовними поясненнями із посиланням на нормативні акти Національного банку та законодавства.

Та, відповідно, до ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Облік може бути первинним і зведеним, кожна операція (дія) суб'єкта господарювання повинна бути підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку.

Така правова позиція узгоджується з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009, де зазначено, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Тобто, Довідки-розрахунки, які Банк подає в підтвердження позовних вимог – не є належними доказами, та ґрунтуються виключно на припущеннях, а відповідно до положення ст. 54-91 ЦПК України, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначена позиція чітко відображена у рішенні Вищого господарського суду України від 28.09.2011 по справі 10/52 пд від 28.09.2011, щодо переліку документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарської операції. Де чітко зазначено:

«Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності з вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності».

Разом з тим,

«У відповідності до постанови правління Національного банку України, за №435 від 18.12.2002, постанови правління Національного банку України, за №281 від 10.08.2005, та постанови Національного банк України, за №40 від 10.02.2005, встановлено вимоги, що уповноважені банки зобов’язані здійснювати операції з купівлі та/або продажу безготівкової іноземної валюти за гривні протягом часу функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України з дотриманням нижчезазначених вимог:

Банк здійснює валютні операції у першу чергу безпосередньо зі своїми клієнтами (крім банків) в межах самого банку з 10:00 до 14:00 години за Київським часом;

Банк від власного імені здійснює купівлю іноземної валюти від своїх клієнтів (крім банків) за узгодженим з ними курсом та продає її власним клієнтам (крім банків) також за узгодженим з ними курсом.

Подання банками заявок, підтвердження угод між банками, між банком і Національним банком України, а також операції за заявами чи дорученнями клієнтів (крім банків), які банком фактично здійснені в межах самого банку, здійснюються під час функціонування Системи підтвердження угод з використанням її засобів з 12:00 до 16:00 годин за київським часом.

Суб’єкт ринку зобов’язаний виставити за дорученням клієнта на купівлю та/або продаж на прямому міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту з використанням засобів Системи підтвердження угод:

виключно у сумі та за курсом, що визначені клієнтом у його заяві або дорученні;

у той самий день, якщо заява або доручення клієнта отримано суб’єктом ринку не пізніше ніж за годину до часу закінчення функціонування Системи підтвердження угод, або на наступний робочий день, якщо заяву або доручення клієнту отримано після зазначеного часу.

Якщо за курсом, що визначений клієнтом, іноземна валюта не була куплена або продана, то зазначена сума іноземної валюти виставляється суб’єктом ринку на купівлю або продаж, починаючи з наступного дня функціонування Системи підтвердження угод до дня її купівлі або продажу, або до зміни клієнтом заявленого курсу».

Такі вимоги повністю підтверджуються роз’ясненнями Управління Національного банку України у Харківській області листом №06-042/8366 від 31.08.2010, що є на сайті установи.

Посилаючись на все вищевикладене, та викладене в апеляційній скарзі ПРОШУ:

1. Прийняти до уваги даний відзив заперечень банку. Та,

2. За наслідками розгляду апеляційної скарги, ухвалити нове Рішення, відповідно до якого:

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31.08.2017 року та Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2017 року – скасувати.

Постановити нове Рішення суду, відповідно до якого у задоволені позову ПАТ «УкрСиббанк» до Кісилевич А.В., Кісилевич С.Л., та Лавриненко Н.Л. про стягнення боргу за договором кредиту – відмовити.

06.02.2018, з повагою,

(до цих сук)

Сергій Малина · February 11, 2018

Банк не показывает первинкой операции по счетам, на выписки по которым опирается в своих требованиях. При этом, не показывает доки на открытие всех в банке тек. счетов. Может, немедленно стоит попытаться признать эти счета, и договора по ним - как неукладэни, та такими, которых не было, или как ??
Банк ничего не показывает, ведь !?? Что думаете? Сказки про мультивалютные счета - куйня, и как это - мультивалютный, в котором из перечня два в одной валюте - в гривне,

Есть ПНБУ 492, там пп.. 6.1 и 6.4 - обратите внимание! Может-кому не поздно, действуйте!
Например, эксперт указала (на конкретный вопрос экспертизы), что операции между франковым и гривневым счетами - не подтверждены никами документами, походження суми в гривнях - невідоме! Вот я и цепляюсь, за уходящий поезд. А ещё, думаю к ментам надо идти, думаю, снова. Не молчите, кому есть-что подсказать, пожалуйста!

Сергій Малина · February 11, 2018

я в другом суде, по защите потребителей пытаюсь разорвать кредитный договор, нас там 8 участников, все УкрСибб, двое - франковые. Подскажите, что мне даёт этот суд, если я уже проиграл банку, и должен ему франки, за этим договором ?? ??

Что мне дадут жалобы на судей? Как выкрутиться, если не идти в кассацию ?? Я буду требовать записи суд заседания, что даст? Банк ведь явно лжет про продажу франков на МВР, и суд игнорирует все аргументы и доказательства моей стороны ?? А ещё, вроде оказывается, что представитель банка, а она снова у меня была 6.02. новенькая - даже не адвокат, я провтыкал, с этим я в пролёте уже тоже получается, или это можно как-то-ещё впихнуть-в невпихуемое ?? Платить около 50 штук за кассацию - крайне нелепо выглядит, в гандурасе. Что-кто думает ??

Сергій Малина · February 11, 2018

10 минут назад, Сергій Малина сказал:

ПНБУ 492, 6.4 - обратите внимание!

someo · February 12, 2018

Сергей, очень жутко осознавать такие подробности вашей борьбы! Есть четкое понимание что судьям посеяно - что видеть, а что не видеть и ни под каким предлогом не слышать и не учитывать при слушании дела и вынесении решения. А у банка такая тенденция - чем больше они неуклюже что-то приносят в суд (по факту - макулатуру) тем больше валят сами себя, в итоге просто ничего не носят. А еще если копнуть статотчетность - фикция точно вылезет наружу.
Здесь наверное все есть для подачи кассации, но черт их подери этих законотворцев платить такие суд. сборы.
Через полицию пойти - можно попробовать, но это тоже очень громоздко, хотя и может быть перспективно. При этом очень часто полиция просто бросается отписками и приходится обязывать через суд, причем отдельные заявы от отдельных пострадавших футболятся, а подать от группы пострадавших может быть более перспективно.

Сергій Малина · February 13, 2018

В 12.02.2018 в 12:29, someo сказал:

Сергей, очень жутко осознавать такие подробности ..

Так понимаю, на сегодня банк закрепил решением суда свои требовани, долг во франках, и прилепили на основании якобы выполнения п.1.5. кредитного договора - "кошти надаються шляхом зарахуванння на поточ. рахунок позичальника №Х", якобы были зараховани в 2007.

Теперь, иду в банк, и требую выдать кредитные деньги с этого счёта - сумму франков, которая якобы за решением суда была зарахована на даный поточ. рах. №Х. В их распоряжении заёмщик ведь ещё нигде не расписывался!

Де, суки, франки мои дели ?? И, в полицию, и в прокуратуру, в набу, в налоговую полицию, или - в ещё куда там можно.

Параллельно, в суд по всем открытым текущим счетам заёмщика, об признании договоров на открытие недействительными. Банк нихуя показать не может. Пусть идут нахуй со своими безготивковыми операциями по этим счетам. Ебать их нужно, отовсюду.

Параллельно в Раду Юстиции на судейский беспредел, и в набу на этих ублюдков. Но, не останавливаться. Благо, жильё социальное, мораторий, бьёмся дальше по-любому!

Сергій Малина · February 13, 2018

В 13.02.2018 в 16:10, Сергій Малина сказал:

Поточні рахунки! Як відкривались, та що за операції по них проводились?

492 - відкриття, закриття рахунків.

254 и 82 - належність доказів, по операціях.

601 - терміни зберігання документів.

someo · February 17, 2018

Коллеги, прошу прокомментировать ситуацию.
Суд назначил експертизу и приостановил производство. Эксперт прислал на суд ходатайство предоставить дополнительные материалы. Вся переписка между экспертным учреждением и банком идет через помощника судьи, сопровод. письма без подписи судьи. Суд разослал на банк. Банк ответил "ухвалы суда о вытребовании не было, эксперт должен обосновать, зачем оригиналы, и какие именно первичные документы нужны, копии уже есть в материалах суда, а документы о погашении должен предоставить заемщик".
Эксперт на это ответил согласно инструкции 53/5 "если обьект исследования не может быть представлен эксперту, то можно проводить экспертизу по фотокопиям, но орган, назначивший экспертизу должен указать по копиям ли проводить, а в ухвале суда о назначении экспертизы не указано о проведении по копиям". Этот ответ суд направляет опять в банк. Банк отвечает "эксперт не указал названия и перечень первичных бух документов, ведь банк предоставлял ранее Выписку по КД, Мем ордер, Выписка по текущему счету, а документы которые подстверждают погашение задолженности должен предоставить заемщик, считаем нецелесообразным вытребование документов которые просил эксперт в ходатайстве"

Эксперт ответил "если нет оригиналов, то можно по копиям, но назначивший экспертизу орган должен письменно сообщить эксперту. Далее ссылка на инстр 53/5 от 8.10.98 - способ проведения экспертизы в компетенции эксперта. Касаемо перечня бух первички нужно указать реквизиты перв бух доков, которые использованы при установлении размера задолженности указанного в иске банка и справке-расчете по кредиту. Для проведения исследования нужно предоставить бух документы использованные при установлении размеров задолженности в Расчете задолженности и Справках-расчетах по кредиту, процентам, пене."
Эксперт пишет в суд "так как никаких документов от банка не пришло, просим суд указать можно ли проводить экспертизу по имеющимся материалам в деле"

Время идет (провадження приостановлено), суд молчит. У эксперта проходят сроки и материалы с заключением о невозможности провести экспертизу возвращаются в суд. Суд возобновляет провадження. Еще заседания не было.
Что это за ситуация? Как она разрешается? Какие варианты у заемщика добиться проведения экспертизы, ходатайствовать о вытребовании или заявлять об обеспечении доказательств?

Сергій Малина · February 27, 2018

Вот, вчера только получил на руки:
справа № 727/9156/15-ц

Интересно это, решение от 7.02, в суде были 6.02. Месяц на кассацию, а я только вчера текст получил. Подскажите, киты, сколько же в действительности времени-то осталось ??

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Чернівці

справа № 727/9156/15-ц

Апеляційний суд Чернівецької області в складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів:Владичана А.І., Міцнея В.Ф.

секретар Чебуришкіна Н.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»( далі - ПАТ«УкрСиббанк») до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року в складі судді Волошина С. О.,

встановив:

У листопаді 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», з 21 грудня 2009 року - ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 50 000 швейцарських франків, строком до 02 серпня 2028 року, зі сплатою відсотків в розмірі 7,99 річних.

Зобов'язання за даним кредитним договором забезпечено договором поруки № 95863 від 13 лютого 2007 року укладеного з поручителем ОСОБА_4 та договором поруки № 95830 від 13 лютого 2007 року укладеного з поручителем ОСОБА_7.

11 червня 2014 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації.

Цього ж дня, між банком та поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до договорів поруки.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим, станом на 11 листопада 2015 року, заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом становить 44 628,24 швейцарських франків; 19 028 гривень 60 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу щодо виконання взятих на себе зобов'язань, однак на неї вони належним чином не відреагували.

Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 швейцарських франків, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотках за користування кредитом; 19 028гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості та вирішити питання щодо стягнення судових витрат по справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Підволочинськ, Тернопільської області, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків - заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом; 19 028 гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Вирішено питання про судові витрати.

На дане рішення ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, вважають, що судом винесено необґрунтоване і незаконне рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просять рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість по нарахованих відсотках та пені, суд першої інстанції виходив з того, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або іншафінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У справі встановлено, що 13 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який з 21 грудня 2009 року є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11117053000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 50 000 швейцарських франків, строком до 02 серпня 2028 року, зі сплатою відсотків в розмірі 7,99 річних, що підтверджується копією даного договору.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором № 11117053000 від 13 лютого 2007 року, цього ж дня, між банком та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено договори поруки, у відповідності до умов яких останні поручилися перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

11 червня 2014 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11117053000 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, останній платіж відповідачем було здійснено 14 січня 2014 року.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_6 взятих на себе договірних зобов'язань, станом на 11 листопада 2015 року утворилась заборгованість, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Пунктом 12.1, 12.2 встановлено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів, якщо позичальник не вніс черговий платіж, передбачений кредитним договором.

Позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу щодо виконання взятих на себе зобов'язань, однак на неї вони належним чином не відреагували.

09 вересня 2015 року позивачем було направлено відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту та нарахованих відсотків на 32 календарний день з дати отримання вимоги (а.с.20-24).

У вказаний термін відповідачі не повернули кредит, не сплатили нараховані відсотки за користування кредитом та інші платежі.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення відповідачами вищевказаних платежів.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, з наступних підстав.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.

Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) і лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Враховуючи, що на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 ОСОБА_8 укладено окремі договори поруки, то ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю.

За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити і стягнути з кожного із поручителів на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту.

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність факту видачі кредиту в іноземній валюті не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.5 договору про надання споживчого кредиту № 11117053001 від 13 лютого 2007 року кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням, а саме, на придбання квартири по проспекту Незалежності, будинок 68- а, кв.4 в м. Чернівці.

У справі встановлено, що відповідно до п.1.5 зазначеного договору на поточний рахунок ОСОБА_6 № НОМЕР_7 було зараховано 50 000 швейцарських франків, що підтверджується меморіальним ордером № 0600957459 від 13 лютого 2007 року. Вказані обставини також підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 22 грудня 2016 року.

Помилковими є посилання в апеляційній скарзі на проведення сторнування операції щодо видачі кредиту та розбіжностей в обліку банку, у зв'язку із зазначенням у виписці по поточному рахунку №НОМЕР_7 кореспонденського рахунку НОМЕР_9 з наступних підстав.

Як вбачається з копії меморіального ордеру №0600957459 від 13 лютого 2007 року (а. с. 151 том.1) кредит у сумі 50 000 швейцарських франків надавався з рахунку НОМЕР_5 на рахунок НОМЕР_8.

Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ №280 від 17 червня 2004 року, рахунок групи «2233» - це рахунок, що відноситься до рахунків - «довгострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам». Саме з цього рахунку була здійснена видача кредитних коштів.

З транзитного рахунку НОМЕР_6, який присутній у виписці, кредит перерахували на поточний рахунок відповідача, згідно із пунктом 1.5 договору, який передбачає, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_7.

Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ №280 від 17червня 2004 року, рахунок групи «3739» - це рахунок групи транзитні рахунки.

Відповідно до п.2.2 Глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 15.09.2004 р. за №435 (яка діяла на момент видачі кредиту) банки для відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій.

Таким чином, для проведення кредитної операції було використано транзитний рахунок НОМЕР_6 через який кредитні кошти з рахунку групи «2233» були перераховані на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_7.

Так, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Після зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у швейцарських франках останній, як власник рахунку, розпорядився даними коштами, а саме скерував їх на продаж. Вказані обставини підтвердив і експерт у своєму висновку від 22 грудня 2016 року (а. с. 183-191 Т.1). Гривні, отримані після продажу франків, були скеровані на гривневий рахунок позичальника НОМЕР_10. Надалі вказана сума в гривнях була видана позичальнику, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_10 та заявою на видачу готівки з каси №72 від 13 лютого 2007 року (а.с. 36 т.2) .

Посилання апелянта на лист НБУ від 23 вересня 2016 року, з приводу не виходу АКІБ «УкрСиббанк» на міжбанк щодо купівлі-продажу швейцарських франків, не може бути взято до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 29 розділу I Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 10 серпня .2005 року №281 (в редакції, що діяла на лютий 2007 року), суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення торговельної сесії.

Водночас пунктом 32 Розділу І Положення передбачено, що суб'єкт ринку як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції має право виконувати заяви та доручення своїх клієнтів (крім суб'єктів ринку), а також задовольняти власні потреби щодо купівлі, продажу іноземної валюти до початку торговельної сесії.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Правил проведення торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 року № 281 (в редакції, що діяла на лютий 2007 року), уповноважений банк (уповноважена фінансова установа включає в заявку на участь у торговельній сесії незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні.

В системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ відображається інформація щодо угод про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні, які були підтверджені виключно під час проведення торговельної сесії.

Таким чином, відповідно до нормативних документів НБУ банк може провести валютно-обмінні операції, задовольняючи потреби своїх клієнтів як щодо продажу валюти так і щодо її купівлі до початку торговельної сесії, не подаючи в подальшому заявку на участь у торгівельній сесії. При такому проведенні операції в системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України дані угоди не відображаються, а тому вказаний лист не може спростувати проведення операцій на міжбанку.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що банк не повідомляв їх про наявність заборгованості та про зміну строку виконання зобов'язання, з наступних підстав.

Положеннями кредитного договору (пункт 12.1) передбачено, що терміни дострокового повернення кредиту та погашення за кредит вважаються такими, що настали на 32 календарний день з дати одержання позичальником вимоги банку про дострокове повернення кредиту, при цьому, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги), в результаті зміни адреси позичальником, без попереднього про це повідомлення банку - на 41 календарний день з дати відправлення позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 09 вересня 2015 року позивач направив на адресу відповідачів вимогу щодо погашення наявної заборгованості, в якій повідомлялося про те, що у випадку не усунення порушень на 32 календарний день з дати отримання вимоги банк буде вимушений вимагати повернення суми кредиту в повному обсязі (а. с. 19-24).

Однак у вказаний термін відповідачі не повернули кредит, не сплатили нараховані відсотки за користування кредитом та інші платежі.

Отже, виходячи з умов кредитного договору та положень статті 599 ЦК України днем настання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу 31 календарного дня (або 41 календарних днів) з дати відправлення банком на адресу позичальника вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань.

Кредитор, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний був пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (ч. 4 ст. 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року в справі № 6-990цс15.

Вимогу про дострокове стягнення боргу банк направив боржнику та поручителям 09 вересня 2015 року, з даним позовом звернувся до суду 23 листопада 2015 року, тому позов подано до суду з дотриманням строків визначених ст. 257, ст. 559 ч. 4 ЦК України, що спростовує доводи апелянта ОСОБА_4 про припинення договору поруки, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання до суду позовної заяви) встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону (в редакції на момент подання до суду апеляційної скарги) встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання апеляційної скарги апелянти повинні були сплатити по 17001 гривні 56 коп. судового збору кожний.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 24 листопада 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі.

Апелянтами не надано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по 17001 гривні 56 копійок з кожного на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року змінити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Підволочинськ, Тернопільської області, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 17001 (сімнадцять тисяч одну) гривню 56 копійок витрат по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги (з перерахуванням коштів за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002, призначення платежу - судовий збір, назва суду - Апеляційний суд Чернівецької області, код 02894728)..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 17001 (сімнадцять тисяч одну) гривню 56 копійок витрат по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги (з перерахуванням коштів за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002, призначення платежу - судовий збір, назва суду - Апеляційний суд Чернівецької області, код 02894728).

Постанова набирає законної сили дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови - 13 лютого 2018 року.

Головуючий (підпис) М.І.Кулянда

Судді : (підпис) В.Ф.Міцней

(підпис) А.І. Владичан

З оригіналом згідно: М.І.Кулянда

Сергій Малина · February 27, 2018

Получается, за решением суда долг в швейцарских франках повесили, опираясь на договор, доп. договор, платили-значит должны, п.1.5 доовора-кредит надаётся путём зачисления денег на текущий счёт. Но, куда делись франки-никого не колышет, чтоббы ты в суде не говорил?? А раз зачислили, на основании мемориального ордера-не оригинала, в котором куча несоответсвий требованиям НБУ, на которые указывалось мною .. В суде 6.02. представитель банка долдонила, что продали они франки на Межбанке, за распоряжением клиента, и пожалуйста-что в Постанове ?? В выписке-продали, в решении-выкупил банк?? А как это? За какие-власные кошты банк может купить безготивкову валюту физичноъ особи ???? А, мониторинг? А, первичка, а Заява, а хоть-какой док, за подписью получателя кредита-всё указывалось в двух инстанциях. Плевать им. А, получается-псевдо-валютный кредит, ИМХА.

Теперь, вот решение-мне деньги на счёт зачислили. Теперь, отдайте. Или, покажите-куда я их дел ?? Так видится =/
Нужно идти в полицию, и в суд. Например, у меня вызывает сомнение, что у УКРСИББЛЯДИ есть хоть что-то: Договор на открытие счёта, на который зачислялись якобы франки-ПНБУ 495, допустымисть, належнисть доказив-254, 82, и 601-тэрмины зберыгання. Но, как ментам всё это разжевать-то?? Примерно.

Bolt · February 27, 2018

7 часов назад, Сергій Малина сказал:

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Підволочинськ, Тернопільської області, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

То есть получается с ОСОБА_6 одну и ту же сумму дважды взыскали... в одном решении...)

Сергій Малина · February 27, 2018

8 часов назад, Bolt сказал:

То есть получается с ОСОБА_6 одну и ту же сумму дважды взыскали... в одном решении...)

Да я вот не пойму тоже пока-как это они "так выразились", и что это значит. Было с оплатой судебного сбора 17 тыс, теперь мы должны 17+17, особа_6 та особа_4. Апелляц. скарга одна, за подписью двух ответчиков. Ведь, банк не платил три цены сбора в первой инст., потому-что нас видите ли трое, и три договора, с каждым свой, у ответчиков. Апеляц. разъединила два отдельных договора поручительства: особа_6 та особа_4 должны 45 штук, и обоба_6 та особа _7 тоже должны те же 45 штук. При-странненько, я не юрист, но глаза прочитанное понимают как-то неправильно.

babaika · February 27, 2018

16 часов назад, Сергій Малина сказал:

Например, у меня вызывает сомнение, что у УКРСИББЛЯДИ есть хоть что-то: Договор на открытие счёта, на который зачислялись якобы франки-ПНБУ 495,

У Вас есть такой договор?

Сергій Малина · March 1, 2018

В 27.02.2018 в 21:47, babaika сказал:

У Вас есть такой договор?

У меня есть, не подписанный. На открытие непонятно-чего, в додатке 5 текущих счетов, 2 из них - гривневые, открытие противоречит ПНБУ 492. При этом, банк имеет решение в свою пользу - на основании безналичной операции зачисления франков, по одному из поточных счетов, во франках, а куда они делись этого счёта - нет никаких доков, за подписью распорядителя этого счёта.

И, если банк требует франки в погашение кредита, то, куда они делись с текущего счёта - пусть покажут документально. Пусть покажут - как открывался этот счёт, где расписывался владелец счёта, каким образом распорядился франками. А, то получается, что франки зачислены на счёт, и договор был исполнен, но, распорядитель счёта не распорядился этими франками )))))))))). Как они превратились в гривны, при выдачи кредита - банк не показывает документально никак. А, информация в выписке по данному счёту - противоречит информации НБУ, не был банк на МВР Украины. Мемориальный ордер на зачисление - фуфельный, указывалось на его никчемности. Как эти судьи творят беспредел, поражаюсь просто. Убивать их нужно, а не ЗП им поднимать, ИМХА

Bolt · March 1, 2018

11 часов назад, Сергій Малина сказал:

У меня есть, не подписанный.

Кем не подписанный... Банком...?

Сергій Малина · March 4, 2018

В 01.03.2018 в 16:23, Bolt сказал:

Кем не подписанный... Банком...?

Моей стороной.

У них может и нету такого договора. А если и есть, то 5 счетов открыты одним договором, из них 2 гривневых. В ПНБУ №492 не предусмотрено открытие одним договором 5 счетов - первое. Второе, никаких доков по расходным операциям за подписью распорядителя счёта, во франках - нет, болько безналичные - зачисление, и списание в неизвестном направлении. Куда делись франки банк показать не может. Сначала долдонил продали на МВР Украины, в выписке это отображено. Затем, в середине 2016 получаем ответ, что не были на межбанке, и, в апелляции - банк мог их выкупить за собственные средства. При этом, в своём постановлении апелл. суд посылается на ПНБУ 282, та на п.32, неправильно истолковывая положения данной ПНБУ, т.к. там ни слофа о физических лицах, а об субъектах рынка, коими являются финансовые орг. и банки в Украине, у визначенни терминив за даною ПНБУ.

Или, следует требовать франки, раз банк выигрывает суд на основании только зачисления валюты на счёт, согласно условий кр. договора. Вообще-то в растерянности я, правды нет в Украине. А ещё, эти скоты такие суд. сборы сделали, мне 17 за апелл, и 31 за касс. нужно платить. В апелл на 7.03. назначили - установить, кто их платить будет, отсрочили. Вот, думаю, что им сказать, сукам.

Войти

А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)

Recommended Posts

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

alexburko

Bolt

doroshal

Posted Images

Join the conversation

Пользователи

Темы