Recommended Posts

За результатами семінару-практикуму «Економічна експертиза в кредитних спорах», який відбувся 24 квітня під егідою Незалежного інституту судових експертиз, наразі готується новий випуск методичних рекомендацій від НІСЕ, на цей раз присвячений темі кредитних спорів та економічній експертизі. 
В методичці експерти розкажуть про практику проведення економічних досліджень в кредитних спорах, нададуть цінні поради та рекомендації. 
 новий випуск методичних рекомендацій стане у нагоді всім, хто тією чи іншою мірою стикається з кредитними правовідносинами, тому просимо надсилати питання, які Вас цікавлять, на нашу електронну пошту: 
[email protected]
Ми обов’язково висвітлимо їх на сторінках нашої методички!

http://nise.com.ua/seminar-praktikum-nise-kredytni-spory

 

Уважаемые форумчане. Кто был на семинаре поделитесь впечатлениями.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

За результатами семінару-практикуму «Економічна експертиза в кредитних спорах», який відбувся 24 квітня під егідою Незалежного інституту судових експертиз, наразі готується новий випуск методичних рекомендацій від НІСЕ, на цей раз присвячений темі кредитних спорів та економічній експертизі. 

В методичці експерти розкажуть про практику проведення економічних досліджень в кредитних спорах, нададуть цінні поради та рекомендації. 

 новий випуск методичних рекомендацій стане у нагоді всім, хто тією чи іншою мірою стикається з кредитними правовідносинами, тому просимо надсилати питання, які Вас цікавлять, на нашу електронну пошту: 

[email protected]

Ми обов’язково висвітлимо їх на сторінках нашої методички!

http://nise.com.ua/seminar-praktikum-nise-kredytni-spory

 

Уважаемые форумчане. Кто был на семинаре поделитесь впечатлениями.

 

Было бы интересно многим, что там происходило.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

а толку? судам ЧХАТЬ

 

В смысле...

Link to comment
Share on other sites

относительно кредитов суды не принимают решения на основе экспертиз

 

Почему же... У вас есть пример такого непринятия...

Link to comment
Share on other sites

а у вас есть хоть одно решение апелляции о признании недействительным кред.договора по экспертизе?

Экспертиза нужна для того, чтобы установить факт обмана банком потребителя финансовых услуг.
Вот по обману несколько решений
Позитива больше и все получится!
  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

 

Вот вам и апелляция

 

Позитивненько, но слишком большое значение этому придавать не стоит, так как это дело в отношении банка, которые находится в стадии ликвидации.

Возможно не было большого сопротивления с его стороны.

Link to comment
Share on other sites

Вирішуючи питання, Конституційний Суд України в зазначеному рішенні послався на положення актів міжнародного права, зокрема на:

- Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року N 543, яка передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача;

- Директиву 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року, де відносно несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту (пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви).

 

Похоже, что это решение писал человек, который выписывал схожие решения и раньше.

Очень похожий стиль и цитаты с конкретных НПА.

Link to comment
Share on other sites

Лучше добавить и ссылаться на "умови, які є несправедливими".

Где система положительной практики по таким основаниям?

Если у Вас есть ссылки хотя бы на решения апелляционных судов, то размещайте.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Лучше добавить и ссылаться на "умови, які є несправедливими".

А если так?

 

Обґрунтування вимог щодо визнання недійсним споживчого кредитного договору на підставі статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такого, що містить такі несправедливі умови, які суперечать моральним засадам суспільства.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що відповідач, як виконавець послуги з надання мені споживчого кредиту, не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими.

У частині 3 цієї статті наведено перелік умов, які є несправедливими. Цей перелік згідно з частиною 4 цієї статті не є вичерпним, і право визнання конкретних умов договору несправедливими надано на розсуд суду., виходячи із конкретних умов. При цьому при вирішенні питання про визнання конкретних умов договору несправедливими необхідно керуватися вказівками, що містяться в частині 2 статті 18 цього Закону, згідно з якими «умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача».

 

Оспорюваним кредитним договором № 564-ЧД від 07.03.2007 року встановлено такий дисбаланс моїх прав та обов’язків, за яким лише я, як одна сторона договору, повинен нести всі фінансові ризики відповідача, які настали і ще настануть внаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи, що почалася в кінці 2008 року, і яка потягла за собою значну інфляцію та офіційну девальвацію української гривні щодо долара США за офіційним курсом НБУ із 5.05 гривень за 1 долар США на час укладання договору до 7,70 гривень за 1 долар США станом на 11.04.2009 року, тобто за два роки - більше ніж у 1,5 рази (7,70 : 5,05 = 1,52).

 

За фактично отриманий мною споживчий кредит в українських гривнях у сумі 129.239 грн. я вже через 2 роки повинен повернути основну суму кредиту вже в сумі 197.057 грн.

Таким чином, надаючи мені гривневий кредит, відповідач несправедливо і протиправно поклав на мене, як на споживача, весь тягар фінансових ризиків, які настали внаслідок світової фінансово-економічної кризи.

Такі положення договору є несправедливими також і тому, що мої доходи, як і доходи всіх пересічних громадян на території України отримуються в українських гривнях, і ці доходи значно скоротилися.

 

У зв’язку з цим умови договору про «прив’язку» кредиту до долара США є несправедливими і суперечать моральним засадам суспільства.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 203 («Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину») ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 («Недійсність правочину») ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

 

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Закону у разі, коли визнання окремого положення (тобто в даному разі – «прив’язка» гривневого кредиту до курсу долара США) зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такий договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Відповідно до ч. 7 цього Закону положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. В цій частині наведене положення ч. 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» повністю відповідає положенням статті 236 ЦК України про визнання недійсним правочину з моменту його вчинення.

Link to comment
Share on other sites

http://www.kadrovik.ua/novyny/naybilsh-spirnym-u-sudoviy-praktyci-ye-prypynennya-poruky

 

Крім того, щодо розгляду спорів про поручительство третейськими судами роз'яснено, що при наявності в кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності зазначеного третейського застереження залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК неприпустимо. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.

 

Разъясните, что имелось в данном случае?

 

Решение третейки принято при лобом раскладе за границами компетенции?

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Сколько стоит экспертиза почерка и можно ли стоимость переложить на истца ?

 

От 900 грн. (но так у Вас вряд ли получится) и до бесконечности... Ориентируйтесь на 2000 грн...

Не можно, а нужно переложить, что непосредственно предусмотрено ЦПКУ, но только в том случае если Вы выиграли дело, а если нет, то это Ваши затраты...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Справа № 751/12935/14 Провадження № 22-ц/795/784/2015      Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г.       Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна


 


У Х В А Л А


І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И


13 травня 2015 року м. Чернігів


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:


                        головуючого-судді: Позігуна М.І.


                        суддів: Вінгаль В.М., Зінченко С.П.,


                        при секретарі: Шкарупі Ю.В.


                        з участю: представників сторін


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим,


 


                                  В С Т А Н О В И В:


 


В апеляційній скарзі ПАТ „УкрСиббанк" просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2015 року, яким визнано припиненим зобов'язання за договором про надання кредиту №11120645000, укладеним 21.02.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та ОСОБА_1; стягнуто з ПАТ „УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в сумі 6 248,40 грн., а також 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави. В обгрунтування незаконності рішення суду апелянт посилається на його ухвалення судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом безпідставно не було задоволено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного права, та наявні в матеріалах справи докази, якими спростовуються доводи позивача про неотримання нею коштів на виконання умов кредитного договору на суму 8 602,00 дол. США в березні, травні, червні 2007 року.


Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.


Судом встановлено, що 21 лютого 2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" (назву якого змінено на ПАТ „УкрСиббанк") та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №11120645000 (а.с.5-9 т.1), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 46 300,00 дол. США, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором, строком до 20 лютого 2018 року. Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється на підставі заяви позичальника у наступний термін: 21 лютого 2007 року. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії штрафи та інші платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ „УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту, в повному обсязі на вищезазначений рахунок Банку.


Відповідно до заяв ОСОБА_1 від 21.02.2007 року (а.с.12 т.1) та від 28.02.2007 року (а.с.23 т.1) відповідач надав позивачу 21.02.2007 року та 28.02.2007 року кредит у сумі 31 883,00 дол. США. Факт надання та отримання зазначених кредитних коштів сторонами не заперечується.


Згідно заяв про надання грошових коштів: на суму 4 062,00 дол. США від 12.03.2007 року (а.с.24 т.1), на суму 1 525,00 дол. США від 10.05.2007 року (а.с.25 т.1), на суму 1 015,00 дол. США від 25.05.2007 року (а.с.26 т.1); та згідно заяв на видачу готівки: № 9 від 12.03.2007 року на суму 4 062 дол. США (а.с.42 т.1), № 15 від 10.05.2007 року на суму 1 525 дол. США (а.с.45 т.1), № 15 від 25.05.2007 року на суму 1 015 дол. США (а.с.44 т.1), № 28 від 11.06.2007 року на суму 2 000 дол. США (а.с.41 т.1), підписаних від імені ОСОБА_1, останній додатково були надані банком кредитні кошти на суму 8 602,00 дол. США.


Окільки позивач ОСОБА_1 стверджувала, що кредитні кошти у сумі 8 602,00 дол. США (відповідно до вищезазначених заяв) вона не отримувала, підписи на заявах їй не належать, по справі була призначена почеркознавча експертиза. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 09 лютого 2015 року № 86-93/15-24 (а.с.19-28 т.2), підписи від імені ОСОБА_1 у заявах про надання грошових коштів: у розмірі 4 062 дол. США від 12.03.2007, у розмірі 1 525 дол. США від 10.05.2007, у розмірі 1 015 дол. США від 25.05.2007, а також у заявах на видачу готівки: № 9 від 12.03.2007 на суму 4 062 дол. США, № 15 від 10.05.2007 на суму 1 525 дол. США, № 15 від 25.05.2007 на суму 1 015 дол. США, № 28 від 11.06.2007 на суму 2 000 дол. США, згідно з кредитним договором №11120645000 від 21.02.2007 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.


З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту додаткового отримання позивачем кредиту на суму 8 602,00 дол. США, що й стало підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов'язання, оскільки позивачем зобов'язання щодо повернення фактично отриманих нею кредитних коштів з врахуванням інших платежів згідно умов договору виконано в повному обсязі, що підтверджується висновком експертизи.


Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.


Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.


Предметом спору в даній справі є правовідносини, які стосуються договору про надання кредиту №11120645000 від 21 лютого 2007 року у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземні валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 46 300 доларів США, сплати процентів, комісії в порядку і на умовах, визначених Договором (п.1.1 Договору). Згідно п.1.2., 1.4 Договору надання кредиту (грошових коштів) здійснюється на підставі заяви Позичальника (додаток №2 до Договору) шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.


Відповідно до положень статей 526527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.


Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права та умов договору, єдиною підставою для чергового перерахування коштів банком на поточний рахунок позичальника є відповідна заява останнього, або, з врахуванням положень статей 238239244245 ЦК України, - заява уповноваженої ним особи на вчинення зазначеної дії, за наявності належним чином оформленої довіреності, а перерахування коштів за їх відсутності без належної перевірки позичальника - отримувача коштів чи уповноваженої на це особи тягне за собою застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 527 ЦК України.


Проте, як встановлено судом, що підтверджується і висновком почеркознавчої експертизи, заяви від 12 березня, 10 та 25 травня 2007 року про надання кредитних коштів шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 підписано не ОСОБА_1, а іншою особою. В матеріалах справи відсутня заява про надання кредитних коштів шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 від 11.06.2007 року на суму 2 000 доларів США. Крім того, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 94/15-24 з врахуванням висновків почеркознавчої експертизи щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 31 883 дол. США та внесених платежів на його погашення згідно з умовами договору станом на 27.11.2014 року не підтверджується наявність заборгованості по кредитному договору № 11120645000 від 21.02.2007 року, яка фактично відсутня з 8 листопада 2013 року (стор. 28 висновку експерта).


Згідно п. 9.5 договору про надання кредиту строк його дії встановлено з дня укладення цього Договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісії та/або пені у разі її нарахування, а згідно абз.4 п. 1.2.2 Договору кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту, в повному обсязі на рахунок банку.


Таким чином, суд першої інстанції на підставі платіжних документів та висновків судово-економічної експертизи з врахуванням висновків почеркознавчої експертизи дійшов обґрунтованого висновку про належне виконання боржником зобов'язань із погашення отриманих ним кредитних коштів та сплати пов'язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором, яке прийняте кредитором.


Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598599 ЦК України є припинення зобов'язання.


Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.


Отже, звернення особи до суду з позовом про визнання зобов'язання припиненим не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, оскільки, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 312-1520 ЦК України) в разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п.1 частини другої статті 16 ЦК України.


Звертаючись до суду з позовом про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з належним виконанням основного зобов'язання, позивач посилалася на невизнання банком зазначеного факту, що знайшло підтвердження і в судовому засіданні.


Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.


Таким чином, право позивача підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання зобов'язання за договором про надання кредиту № 11120645000 від 21.02.2007 року припиненим.


З врахуванням викладеного, посилання апелянта в обґрунтування незаконності рішення суду на належне виконання позивачем умов кредитного договору саме в сумі отриманого кредиту в розмірі 40 485 доларів США, на заяву ОСОБА_1 від 5 червня 2014 року, якою (за доводами апелянта) підтверджується її обізнаність про суму залишку заборгованості по наданому кредиту в розмірі 40485 дол. США також не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, згідно змісту зазначеної заяви позивачем визнається лише наявність заборгованості за кредитом в сумі 8 385.96 дол. США без зазначення суми отриманого кредиту. Згідно Додатку № 1 до Договору про надання кредиту графік зменшення ліміту кредитної лінії розраховувався, виходячи з розрахунку 46300 дол. США, а не з фактично отриманої суми кредитних коштів. Відповідачем не надано жодних доказів щодо доведення до відома позичальника про додаткове отримання кредитних коштів на суму 8 602 дол. США в березні, травні, червні 2007 року. Згідно квитанцій про здійснення операцій на погашення кредиту та відсотків за кредитним договором платежі вносилися однією сумою без її розподілу за видом погашення згідно кредитного договору, які підлягали зарахуванню на рахунок № НОМЕР_3.


Виходячи з характеру спірних правовідносин, підстав та предмету спору, невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання, а також з врахуванням висновку експерта щодо фактичної відсутності заборгованості за кредитним договором з 8 листопада 2013 року, обґрунтованим є висновок суду про звернення позивача до суду за захистом порушеного права в межах строків, встановлених главою 19 ЦК України, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду і в цій частині.


Керуючись ст. 303307308313-315317319 ЦПК України, апеляційний суд, -


 


                                      У Х В А Л И В:


 


Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" відхилити.


Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 березня 2015 року залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів


Link to comment
Share on other sites

по вопросу экспертиз - если утверждаешь, что подпись не твоя, то судья может игнорировать это или наоборот обязан назначить экспертизу? какая практика?

Link to comment
Share on other sites

по вопросу экспертиз - если утверждаешь, что подпись не твоя, то судья может игнорировать это или наоборот обязан назначить экспертизу? какая практика?

назначают

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

по вопросу экспертиз - если утверждаешь, что подпись не твоя, то судья может игнорировать это или наоборот обязан назначить экспертизу? какая практика?

 

Обычно всегда назначают, так как судья не эксперт, а раз участник процесса заявляет и готов оплатить, то судья не имеет права пренебречь этим правом стороны...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Обычно всегда назначают, так как судья не эксперт, а раз участник процесса заявляет и готов оплатить, то судья не имеет права пренебречь этим правом стороны...

Я бы не писала так оптимистично "обычно".

Обычно ведь как бывает: принес банко-каллехтор копию с "підпіздесь-підпіздесь". Ответчик сразу с порога заявил, шо я не я и подпись не моя. Заявил, шо копий поддельный. Потребовал оригинал. Или отдельно, или прямо в ходатайстве об экспертизе. Или даж сам судья потребовал, шоб из левого рукава срочно изъяли оригинал. НО...

на след. заседаний приходит банко-каллехтор "упакованный" актами-расписками, шо еще пять лет назад оригиналы съел лично бывший начальнег отделения, они "растворились, пошли на обогрев помещения банка в трудную голодную зиму или ваасче просто "не передавались".

Ответчег на все согласен и просит экспертизу по копии, но судья тут же и вполне резонно заявляет, шо "я Вам 10 таких копий нарисую в компе, имея соответствующий софт и оборудование". Более того, по копии и экспертные установы отказываются проводить.

Ответчег уже 10 заяв по РОВД накатал, шоб нашли оригинал... и шо? а ниче.

Оригинала - нет, экспертизы заказать не представляеццо возможным. 

 

Ну если в одной инстанции попадется трезвомыслящий судья и толковый юрист - то имея заяву об экспертизе и ноль оригиналов судья отказал в удовлетворении неподкрепленных хотелок. А вот в другой инстанции пасьянс сошелся наоборот: бездарь-недоюрист плюс судьи-невменяшки плюс мотивация со стороны банко-коллехторов - и выносится прямо противоположное решение - хотелки удовлетворить. При этом в деле НИ ОДНОГО оригинала поданного со стороны банко-коллехтора не предъявлялось, более того под запись заявлялось - шо нет у них оригиналов и им не надо  :rolleyes:

 

Я бы ваасче запретила судьям в делах по банкам и финансам выносить какие-либо решения БЕЗ экспертизы, которая по заявлении сторон ОБЯЗАНА проверить правильность расчетов и подлинность подписей.

Только вот КАК это сделать на законодательном уровне?

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...