Постановление ВСУ по пересмотру о солидарном взыскании с заемщика и поручителя сумм после ранее полученного решения суда о взыскании


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

 Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті        559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

 

 

Правильно применение норм материального права в таком случае?

Начинает ли исчисляться шестимесячный срок прекращения поручительства с момента последнего платежа в случае отсутствия досудебного требования?

    отож. 1. Фактично ВСУ дав новелу про позов, а не про "досудову вимогу". 2. Справа про "вимогу" в конституційному за зверненням Укрсиббанку. 3. А відповіді по матеріальному про "порука припиняється щодо кожного зобовязання (читай - щодо кожної копійки) окремо, чи раз і назавжди"  НЕ є. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

    отож. 1. Фактично ВСУ дав новелу про позов, а не про "досудову вимогу". 2. Справа про "вимогу" в конституційному за зверненням Укрсиббанку. 3. А відповіді по матеріальному про "порука припиняється щодо кожного зобовязання (читай - щодо кожної копійки) окремо, чи раз і назавжди"  НЕ є. 

 

1. В том то и дело и за это они тоже уцепились... То есть вымога ненужна, а позов и есть вымога...

2. Покажите если можно...

3. Ага... Я тоже так думал... Не читайте правовые позиции, они не при делах... Главное постанова...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Правильно применение норм материального права в таком случае?

Начинает ли исчисляться шестимесячный срок прекращения поручительства с момента последнего платежа в случае отсутствия досудебного требования?

 

Вот это и вопрос, но как я понял, то по каждому платежу отдельно шесть месяцев исчисляется в случае отсутствия досудебного...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот как пишут:

 

 

 

Згідно другого речення цього пункту порука також припиняється у разі, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя. Цю норму слід тлумачити у відповідності до правової позиції, сформульованої у постанові ВСУ №6-53цс14 від 17 вересня 2014 р., згідно якої: «У разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.»
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что делать с таким вот решением теперь...

 

 


 


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 2-2989/09  Номер провадження 22-ц/786/2410/15Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В.  Доповідач ап. інст. ОСОБА_1


 


Р І Ш Е Н Н Я


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 вересня 2015 року м. Полтава


 


      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:


головуючого судді Лобова О.А.,


суддів Акопян В.І., Карпушина Г.Л.


при секретарі Гнатюк О.С.


розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на заочне рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009 року у справі за позовом ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


     Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,


    


В С Т А Н О В И Л А:


     У серпні 2009 року ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у солідарному порядку 23688 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором, мотивуючи заявлені вимоги невиконанням боржником і поручителем зобовязань за укладеними договорами.


Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009 року позов задоволений: стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» 23688 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором, вирішене питання про судові витрати.


Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 24 червня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.


     В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.


     В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно ухвалив у справі заочне рішення за відсутності даних про належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи чим позбавив останніх права на подання заперечень проти позову. Суд проігнорував те, що до суду звернулася не уповноважена особа.


     Окрім того, суд залишив поза увагою такі суттєві обставини як одностороннє підвищення Банком розміру процентної ставки за відсутності згоди на те поручителя, не надіслання Банком поручителю попередньої письмової вимоги про виконання зобовязань боржника, відсутність доказів про отримання коштів боржником, сплив строку предявлення вимоги поручителю.  


     Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав:


Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення та ухвалити нове по суті заявлених вимог у разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.


З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит», і ОСОБА_5 укладений кредитний договір № МКЕ-83-08, згідно умов якого ОСОБА_4 зобовязався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 15000 грн. строком до 17 жовтня 2009 року. Згідно п.3.2. кредитного договору ОСОБА_5 зобовязалася повертати кредитні кошти рівними платежами щомісячно з першого по пятнадцяте число відповідно до додатку №1 до цього договору.  


У той же день між ВАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит», і ОСОБА_3 укладений договір поруки, згідно умов якого остання зобовязалася перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_5 зобовязань за кредитним договором.


Банк свої зобовязання з видачі кредитних коштів виконав 18 квітня 2008 року ОСОБА_5 отримала готівкою 15000 грн. згідно заявки №1505011.


ОСОБА_5 свої зобовязання належним чином не виконувала, у звязку з чим за станом на 11 серпня 2009 року Банком нарахована заборгованість у розмірі 23688 грн. 70 коп., з яких 3018 грн. 96 коп. заборгованість за кредитом, 7510 грн. 06 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 988 грн. 92 коп. заборгованість по простроченим процентам, 264 грн. заборгованість за простроченою комісійною винагородою, 396 грн. заборгованість за нарахованою комісійною винагородою, 10423 грн. 06 коп. пеня.


Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення боржника і поручителя у зобовязанні зі своєчасного і повного повернення кредитних коштів.


Згідно довіреності від 30 серпня 2014 року (а.с.55) ОСОБА_2 є представником інтересів ОСОБА_3, а тому колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах позовних вимог відносно поручителя ОСОБА_3


Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.


Відповідно до ст.224 ЦПК України суд вправі ухвалити у справі заочне рішення за відсутності відповідачів, якщо дотримані вимоги ст.74, ст.76 ЦПК України, а також за відсутності обґрунтованої заяви відповідача про відкладення розгляду справи.


Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлялася про час та місце судових засідань (а.с.28,36), а також їй у встановленому порядку вручена копія заочного рішення (а.с.44). При цьому зворотні розписки оформлені у відповідності до вимог п.106 «Правила надання послуг поштового звязку».


Отже, доводи апеляційної скарги про неповідомлення відповідача ОСОБА_6 про судові засідання та позбавлення її права на подання заперечень проти позову суперечать наявним у справі доказам і є безпідставними.


Доводи апеляційної скарги про ненаправлення Банком поручителю попередньої письмової вимоги не заслуговують уваги, зважаючи на правову позицію ВСУ, сформульовану у постанові №6-125цс14 від 17 вересня 2014 року, згідно якої пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову. Положення тих пунктів кредитного договору і договору поруки, на які зроблене посилання в апеляційній скарзі, не містять заборони Банку звертатися до суду з позовом без предявлення попередньої письмової вимоги боржнику і поручителю.


    


Твердження апеляційної скарги про те, що з позовом до суду звернулася не уповноважена особа і філія Банку не може бути позивачем у справі колегія суддів оцінює критично, оскільки у матеріалах справи містяться належним чином оформлені копії довіреностей (а.с.16,17,31), згідно яких ОСОБА_7, як начальник ТВБВ №3 ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» була уповноважена на звернення до суду з позовом від імені Банку. Та обставина, що довіреність на імя ОСОБА_7 видана і оформлена 14 жовтня 2009 року, тобто після предявлення позову до суду і винесення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.21) не є порушенням норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення суду у розумінні положень ст. 309 ЦПК України.


Не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність підтвердження факту отримання ОСОБА_5 кредитних коштів, а також щодо одностороннього підвищення Банком процентної ставки за кредитом, оскільки вони спростовуються заявкою на отримання готівки (а.с.11), випискою по особовому рахунку №2203.1.03.18647.01 за період з 18 квітня 2008 року по 17 жовтня 2009 року (а.с. 104) та заявами ОСОБА_5 (а.с. 102,103), розрахунком заборгованості (а.с.6, 105).


Перевіряючи доводи апеляційної скарги про припинення договору поруки, колегія суддів виходить з такого.


Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.


Згідно пункту 5.1 договору поруки (а.с.10 зворот) порука припиняється із припиненням зобовязання, що забезпечується нею. Це положення відповідає нормі ч.1 ст.559 ЦК України.


Згідно другого речення цього пункту порука також припиняється у разі, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязань за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя. Цю норму слід тлумачити у відповідності до правової позиції, сформульованої у постанові ВСУ №6-53цс14 від 17 вересня 2014 р., згідно якої: «У разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.»


З матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитного договору з 18 квітня 2008 року по 17 жовтня 2009 року. Згідно умов договору (п.3.2) боржник зобовязувалася погашати заборгованість шляхом внесення щомісячних платежів (однаковими сумами) у строк з першого по пятнадцяте число (а.с.9). ОСОБА_5 припинила сплачувати щомісячні платежі з листопада 2008 року (на цьому наполягає представник ОСОБА_3Л.).


Банк звернувся до суду з позовом 28 серпня 2009 року, тобто реалізував передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитора на дострокове повернення кредиту і, відповідно, змінив строк виконання основного зобовязання. Отже, за таких обставин передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати (Постанова ВСУ №6-190 цс14 від 21 січня 2015 року).


Таким чином, ОСОБА_4 має право на стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором по прострочених щомісячних платежах у межах шестимісячного строку від дати звернення до суду з позовом, тобто за період з березня 2009 року по серпень 2009 року включно, а також по двом місячним платежам (за вересень і жовтень 2009 року), які стягуються достроково, що у цілому становить вісім щомісячних платежів.


Щомісячний платіж за кредитним договором (основний борг, проценти і комісійна винагорода) згідно додатку №1 до кредитного договору становить 1112 грн. (а.с.9) Отже, з поручителя підлягає до стягнення 8 х 1112 = 8896 грн.


Згідно п.6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення., тобто 11,12 грн. ( 1112 х 1%).


Пеня по простроченому платежу за березень 2009 року становить 11,12 грн. х 184 дні = 2046,08 грн.


Пеня по простроченому платежу за квітень 2009 року становить 11,12 грн. х 153 дні = 1 701,36 грн.


Пеня по простроченому платежу за червень 2009 року становить 11,12 грн. х 123 дні = 1 367,76 грн.


  Пеня по простроченому платежу за липень 2009 року становить 11,12 грн. х 92 дні = 1 023,04 грн.


  Пеня по простроченому платежу за серпень 2009 року становить 11,12 грн. х 62 дні = 689,44 грн.


Всього пеня за шість місяців становить 6827 грн. 68 коп.


Таким чином, ОСОБА_3 як поручитель несе відповідальність за прострочені платежі з урахуванням пені у сумі 8896 + 6827, 68 = 15723 грн. 68 коп.


  Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову, а саме про стягнення у солідарному порядку із ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь Банку 15723 грн. 68 коп. заборгованості за кредитом, стягнення із ОСОБА_5 на користь Банку заборгованості за кредитом у сумі 7965 грн. 05 коп.


     Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід розподілити суми задоволених вимог між відповідачами. ОСОБА_6 на користь Банка підлягає стягненню 78грн. 61 коп. витрат зі сплати судового збору , а з ОСОБА_5 158 грн. 26 коп.  


     Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів


В И Р І Ш И Л А:


     Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» задовольнити частково.


Заочне рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.


     Позов ПАТ «Банк «ОСОБА_4 і кредит» задовольнити частково.


Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_4 і Кредит» (МФО 331832, код ЄДРПОУ 26435422, р/р №290960000101) заборгованість за кредитним договором у сумі 15723 грн. 68 коп.


Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_4 і Кредит» (МФО 331832, код ЄДРПОУ 26435422, р/р №290960000101) заборгованість за кредитним договором у сумі 7965 грн. 05 коп.


Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_4 і Кредит» 158 грн. 26 коп.  витрат зі сплати судового збору.


Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_4 і Кредит» 78грн. 61 коп. витрат зі сплати судового збору.


  Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


 


          Головуючий                                                                 О.А. Лобов      


     Судді                                                                             В.І. Акопян


                                                                                                 ОСОБА_8


З оригіналом згідно


                     Суддя                                                                 О.А.Лобов


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот как пишут:

 Хоч Луспеникове було для поручителів кращим, але якщо стабільно залишиться "порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.".    я не проти.

 

  Дякую. Дайте, будь-ласка, посилання на автора такого тлумачення.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Хоч Луспеникове було для поручителів кращим, але якщо стабільно залишиться "порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.".    я не проти.

 

  Дякую. Дайте, будь-ласка, посилання на автора такого тлумачення.

 

И что тут нравится...(((

 

Автора я Вам уже второй день рекламирую, это ВСУ, постанова 6-53цс14 годичной давности ещё...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В общем для меня урок и всем говорю, не читайте правовые позиции... от них толку мало... Суды посылаются на часть постановы и выдают это за правовую позицию...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

И что тут нравится...(((

 

Автора я Вам уже второй день рекламирую, это ВСУ, постанова 6-53цс14 годичной давности ещё...

 

Вот автор 6-53цс14... http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/066CF7644AA9CEFDC2257D62004AC48B

 

 

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила                            (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

 

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

 

Як убачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 26 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя.

 

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

 

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

 

Не читайте правовые позиции, а читайте постановы...

 

6-53цс14.doc

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Bolt

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

 

Дякую ще раз .

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот автор 6-53цс14... http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/066CF7644AA9CEFDC2257D62004AC48B

 

 

Не читайте правовые позиции, а читайте постановы...

 

attachicon.gif6-53цс14.doc

 

Подправлю, читайте правовые  позиции, но с обязательным чтением постановы. 

 

Ибо возможно такое:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1. В том то и дело и за это они тоже уцепились... То есть вымога ненужна, а позов и есть вымога...

2. Покажите если можно...

3. Ага... Я тоже так думал... Не читайте правовые позиции, они не при делах... Главное постанова...

1. Три роки тому я зі сторони кредитора пробував таке довести і апеляційний бортанув (сказав - вимога фальшива і дати дострокового нема: дійсно не було доказів вручення, а перша провтикала) , значить позовом достроково витребовувати не дозволям :) і рішення першої скасовуєм ).  Але якщо позиції змінюються просто від погоди, то це не є добре.

2. http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/284730  порядковий №51

3. Точно.

Може ще таким самим макаром маєте з ВСУ готову точність з приводу дій боржника, які переривають позовну давність? ( я там вище писав про неоднаковість тлумачення господарськими і загальними судами). 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Bolt

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

 

Дякую ще раз .

 

Они считают, что поручительство остается действовать по ежемесячным платежам в шестимесячный срок до обращения в суд?

а что по телу кредита?

Кредитор имеет право на все тело кредита?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Они считают, что поручительство остается действовать по ежемесячным платежам в шестимесячный срок до обращения в суд?

а что по телу кредита?

Кредитор имеет право на все тело кредита?

    Щомісячний включає в себе як мінімум 2 складові: частину тіла і проценти. Наскільки я розумію то і є та частина основного зобов’язання, про яку каже ВСУ.  Тобто кредитор має право на обрубане з найдавніших щомісячних частин  тіло кредиту.

  

    Лірика: Побачимо як воно себе покаже математично:  при поруці ще так-сяк, а от по позичальнику трохи трудно з обчисленнями наростаючим підсумком, якщо обрубують частини спочатку. Фактично при вирішенні спору суд мав би встановлювати долю прострочених кредитором платежів, бо промахи вилізуть вже на стадії виконання.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

    Щомісячний включає в себе як мінімум 2 складові: частину тіла і проценти. Наскільки я розумію то і є та частина основного зобов’язання, про яку каже ВСУ.  Тобто кредитор має право на обрубане з найдавніших щомісячних частин  тіло кредиту.

  

    Лірика: Побачимо як воно себе покаже математично:  при поруці ще так-сяк, а от по позичальнику трохи трудно з обчисленнями наростаючим підсумком, якщо обрубують частини спочатку. Фактично при вирішенні спору суд мав би встановлювати долю прострочених кредитором платежів, бо промахи вилізуть вже на стадії виконання.

Вы считаете, например, общее тело кредита 50 тыс.

ежемесячный платеж 1000 (который состоит с 500 тела и 500 процентов).

Просрочка  началась с января 2014 года, банк подал иск в суд в сентябре 2015, по Вашему мнению, он имеет право на взыскание 6000 тыс с марта 2015, а что происходит с телом.

Нужно 50 тыс отнять 14 месяцев с момента просрочки*500= 43 тыс?

На какую сумму тела он имеет право?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы считаете, например, общее тело кредита 50 тыс.

ежемесячный платеж 1000 (который состоит с 500 тела и 500 процентов).

Просрочка  началась с января 2014 года, банк подал иск в суд в сентябре 2015, по Вашему мнению, он имеет право на взыскание 6000 тыс с марта 2015, а что происходит с телом.

Нужно 50 тыс отнять 14 месяцев с момента просрочки*500= 43 тыс?

  З поручителя саме так і виходить. ( Образно то асоціюється з епізодом  в "Операция Ы", коли  виймають нижній горшок ).

  А по позичальнику - той самий принцип, тільки строку 3 роки назад.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  З поручителя саме так і виходить. ( Образно то асоціюється з епізодом  в "Операция Ы", коли  виймають нижній горшок ).

  А по позичальнику - той самий принцип, тільки строку 3 роки назад.

если честно, не понял.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2. http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/284730  порядковий №51

 

То есть оно ещё не рассмотрено... Вот это ещё может быть сюрприз для поручителей...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

если честно, не понял.

 

Вот то ж и я не понял, когда мне судья это зарядил... Я аж обалдел... 

Вот такая исковая давность такое право требования в шесть месяцев по каждому платежу в отдельности получается для поручителя... То есть порука это вещь такая пролонгированная растянутая во времени и в пространстве, а мне раньше казалось, что прекращение поруки, это императивная норма... Думал порука слетает после какого-то события...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот то ж и я не понял, когда мне судья это зарядил... Я аж обалдел... 

Вот такая исковая давность такое право требования в шесть месяцев по каждому платежу в отдельности получается для поручителя... То есть порука это вещь такая пролонгированная растянутая во времени и в пространстве, а мне раньше казалось, что прекращение поруки, это императивная норма... Думал порука слетает после какого события...

Если оно не прекратилось после первого обращения в суд к поручителю, то оно продолжает действовать?

или как?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

если честно, не понял.

  Вам простіше, джентльмени. А я з тим уже кілька разів пережив когнітивний диссонанс. Десь в році 2002-2003 ми проводили семінар з банківськими юристами. Ламали списи на питанні, як описується в договорі застави/іпотеки/поруки основне зобовязання. Я настоював, що потрібно писати не "забезпечується основне зобовязання кредиту", а "забезпечуються зобовязання, які виникли на підставі кредитного договору". Мотивував тим самим класичним змістом зобовязання, коли розкласти правовідносини на частини, то щодо кожної копійки можна встановити управнену і зобовязану сторони і що конкретно вони повинні: одна дати, друга прийняти. Тобто слово "зобовязання" в договорі про аксесорне вживається в множині. Більшістю визнали мене неправим. Потім в році 2008 десь по одній справі я вирахував дату припинення поруки. Суд прямо в рішенні описав ту мою дату і знов сказав - не вірно, бо договір має слова "порука діє до припинення основного зобовязання". Рішення ВСУ (яке повністю прочитав Болт) в 2014р. я прочитав з кінця (суть пропустив). В 2015  Луспеник  повернув надію. Було ще кілька епізодів.  І от тільки тепер Болт поставив все на стартову, яка, як виявилось була правильною.  Санта-Барбара, блін, на рівному місці.  Пардон за флуд.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если оно не прекратилось после первого обращения в суд к поручителю, то оно продолжает действовать?

или как?

   По ВСУ - так. Виходить, що ОКРЕМО відносно кожної копійки грошового зобовязання потрібно вираховувати чи настав якийсь з фактів припинення поруки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если оно не прекратилось после первого обращения в суд к поручителю, то оно продолжает действовать?

или как?

 

   По ВСУ - так. Виходить, що ОКРЕМО відносно кожної копійки грошового зобовязання потрібно вираховувати чи настав якийсь з фактів припинення поруки.

 

Да я сам в шоке...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да я сам в шоке...

Но это лишь в случае отсутствия требования.

Все равно остается вопрос,что происходит с телом.

На какую сумму имеет право кредитор.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...