Образец апелляционной жалобы на решение Окружного админсуда Киева по правам детей

[kristi]

Сегодня получил ухвалу о назначении заседания на 15 ноября. Эти три жалобы были мои, все три приняли. Приехать не смогу ни я ни мои клиенты так как дорого и возможно 15-16 будут заседания в Харькове. В ухвале указание, что мое присутствие не обязательно.

Сегодня получила ухвалу о назначении заседания на 15 ноября.

может написать письменные пояснения?

[batyshka]

kristi можете написати

якраз буду 15 числа в апеляції, можу когось із учасників підтримати прямою участю у якості представника!

[ANTIRAID]

Приглашаю всех заинтересованных в защите своих прав и прав детей прийти 15.11.2012 в 16:15 в Апелляционный административный суд Киева, по ул. Московская, 8, корпус 30, зал 9, судья Личевецкий. Вот и увидим как украинцы готовы бороться за свои права, а также сразу будет видна и работа так называемых федераций по защите потребителей, омбудсмена по защите прав детей и остальных.

[ANTIRAID]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

[alexburko]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

Ура! поздравляю

[kristi]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

УРА, и что мой иск тоже слушался?

[Мари-Анна]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

ПОЗДРАВЛЯЮ!!! С нетерпением ждем подробностей.

[Seata]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

супер. Отлично, ПОЗДРАВЛЯЮ!!!

[ANTIRAID]

Теперь подробности, до заседания, я очень надеялся, что придут еще заемщики либо какие-то общественные организации, которые себя позиционируют как защитники потребителей финуслуг.

Но, к сожалению, на стороне ответчика, кроме представителей Минюста, ГИСа и меня никого так и не было.

Со стороны истца третьими лицами выступили: НБУ, Надра, БМ банк, Кредит Агриколь, ЭРСТЕ банк, Форум, CityCommerce Bank, Киевская русь, Укрбизнесбанк, Дельта-банк, Киев, Первый банк, Укргазбанк, Проминвестбанк, Укрэксимбанк, ВТБ банк, Ощадбанк. Всего 17 банков, некоторые прислали даже по два представителя.

Истец и представители банков выступали очень пламенно, утверждали, что если удовлетворить апелляционную жалобу то рухнет вся банковская система, представитель Дельта-банка договорился до того, что они не смогут давать кредиты молодым семьям и возвращать депозиты. Укрэксимбанк утверждал, что удовлетворив апелляционную жалобу суд нарушит конституцию и кодексы в части обязательности исполнения судебных решений. Представительница ЭРСТЕ банка утверждала, что в реестре есть уже больше 60 решений об отказе ГИС в обращении взыскания, правда решений не показала, и просила отказать в апелляции. Спектакль был еще тот.

В ходе заседания представитель кредитного союза попросил обеспечить иск путем приостановления действия пунктов оспариваемой инструкции, правда так и не смог объяснить зачем это ему, банки за исключением ПИБа это поддержали, но суд отказал.

Представители Минюста и ГИСа держались молодцом.

Результат представителей банков не приятно удивил, как я понимаю, кассация будет. Еще обещали подать новый иск по другим основаниям. Но я все таки надеюсь, что правда и справедливость победит.

Хочу поблагодарить тех, кто хоть и не пришел, но все таки направил нашу апелляционную жалобу. И хочу попросить сообщить, когда назначат рассмотрение в кассации. Это наверное первое судебное дело в котором приняло участие такое количество банков

Теперь есть еще один инструмент договорится с банком о погашении задолженности на взаимовыгодных условиях.

[ANTIRAID]

Этот процесс яркий пример безразличия большинства заемщиков к своим проблемам и отсутствия общественных организаций защищающих права потребителей финусулуг. А те кто такими себя сегодня позиционируют оказались обычными пустышками, что и требовалось доказать. Все эти Полунеевы, Алексюки, Демчаки, Стрельниковы так и не смогли показать какой бы то ни было реальный результат, все так и осталось на уровне деклараций и съездов.

[AntiBank]

Этот процесс яркий пример безразличия большинства заемщиков к своим проблемам и отсутствия общественных организаций защищающих права потребителей финусулуг. А те кто такими себя сегодня позиционируют оказались обычными пустышками, что и требовалось доказать. Все эти Полунеевы, Алексюки, Демчаки, Стрельниковы так и не смогли показать какой бы то ни было реальный результат, все так и осталось на уровне деклараций и съездов.

А можно будет, выложить их кассационную жалобу (если будет), чтобы присоединиться к запереченням?

А то я совсем упустил эту тему, просто не заметил ее. Она так незаметно опубликована и спрятана под Образцом апелляционной жалобы, что я не обратил на нее внимание...

А тут оказывается такие баталии. И без меня...

[ANTIRAID]

А можно будет, выложить их кассационную жалобу (если будет), чтобы присоединиться к запереченням?

А то я совсем упустил эту тему, просто не заметил ее. Она так незаметно опубликована и спрятана под Образцом апелляционной жалобы, что я не обратил на нее внимание...

А тут оказывается такие баталии. И без меня...

Обязательно размещу, если мне ее пришлют участники. А то моя клиентка к тому времени может ее и не прислать, договорится уже с банком.

[go1970]

СУПЕР новость!!!! спасибо!!!

[Олег1964]

Мы победили.

Поздравляю ! Молодцы !

[АНА]

Мы победили.

Подробности чуть позже.

Отличная новость, спасибо!

[Obelix]

Обязательно размещу, если мне ее пришлют участники. А то моя клиентка к тому времени может ее и не прислать, договорится уже с банком.

как договриться? у нее что, ребенку 17 лет и 10 мес?...или у нее дети кончились?

[AlexKharkov]

Поздравляю с победой!!! Радует то, что мой маленький вклад в общее дело не был напрасным. Следим все вместе за ходом событий. Думаю с таким иском реально получить добро Европ. суда. Дети - это святое.

П.С. Кто первый найдет решение Апел. суда - в студию пожалуйста.

[batyshka]

как договриться? у нее что, ребенку 17 лет и 10 мес?...или у нее дети кончились?

домовиться про мирне врегулювання відносин з банком. останньому не вигідно чекати повноліття дітей, йому гроші треба зараз, тому будуть пропонувати бульш лояльні умови.

[Obelix]

домовиться про мирне врегулювання відносин з банком. останньому не вигідно чекати повноліття дітей, йому гроші треба зараз, тому будуть пропонувати бульш лояльні умови.

ммм...думаю Вы правы. Всегда есть возможность мирного урегулирования спора. Думаю гривен 100-120 были бы вполне уместной и достаточной оплатой банку.

[doroshal]

Этот процесс яркий пример безразличия большинства заемщиков к своим проблемам и отсутствия общественных организаций защищающих права потребителей финусулуг. А те кто такими себя сегодня позиционируют оказались обычными пустышками, что и требовалось доказать. Все эти Полунеевы, Алексюки, Демчаки, Стрельниковы так и не смогли показать какой бы то ни было реальный результат, все так и осталось на уровне деклараций и съездов.

СОГЛАСЕН!!! Спасибо вам!

[spirit]

СОГЛАСЕН!!! Спасибо вам!

может уже есть решение? когда обещали дать?

[ANTIRAID]

Постановление апелляции уже появилось: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4975

[AlexKharkov]

..

[ANTIRAID]

Пришли кассационные жалобы банков. Срок для возражений в них устанавливался до 26.12.2012 г.

Пришла еще одна, срок для возражений продлен до 03.01.2013 г.

Пришлите пожалуйста и это возражение.

[ANTIRAID]

До: Вищого адміністративного суду України

01029, м. Київ, вул. Московська 8

Заявник заперечення

(третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог): _______________________

______, м. ______, вул. _______________________

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на касаційні скарги

на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі №2а-6500/12/2670

Вищим адміністративним судом України прийнято до провадження касаційні скарги на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі №2а-6500/12/2670 за позовом кредитної спілки «Добросвіт» до Міністерства юстиції України, треті особи на стороні відповідача: Державна виконавча служба України, Василєвич Світлана Степанівна, Захаров Олександр Олександрович, Грибакін Олександр Миколайович, Шостак Максим Юрійович, Артемєва Кристина Миколаївна, треті особи на стороні позивача: Національний банк України, ПАТ «Комерційний банк «Надра», ПАТ «БМ Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Укргазбанк», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ Банк Форум, ПАТ «Міський Комерційний Банк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Український Бізнес Банк», ПАТ «дельта Банк», ПАТ «Акціонерний банк «Київ», ПАТ «Банк перший», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання нормативно-правового акту незаконним в окремій його частині.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2012 року у справі №2а-6500/12/2670 за адміністративним позовом Кредитної спілки «Добросвіт» до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Державної виконавчої служби України, позовні вимоги було задоволено частково, визнано незаконним і нечинним підпункт 4.5.9 пункту 4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №489/20802. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено

Зміст визнаного незаконним і нечинним підпункту 4.5.9 пункту 4.5. зазначеної вище Інструкції в тому, що «у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону».

Суд апеляційної інстанції зазначене вище рішення скасував і ухвалив нове – про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційні скарги по даній справі були подані позивачем кредитною спілкою «Добросвіт», представником Національного банку України та представниками деяких банків, що беруть участь у справі.

Проти скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по даній справі та залишення в силі рішення суду першої інстанції чи винесення нового рішення заперечуємо. Вважаємо, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, винесено з дотриманням вимог норм матеріального права та без порушень норм процесуального права з огляду на наступне.

1. У поданих касаційних скаргах представники позивача та третіх осіб зазначають, що при затвердженні наказу від 02 квітня 2012 року №512/5 (яким змінено підпункт 4.5.9 пункту 4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень) Міністерство юстиції України діяло у невідповідності до покладених на нього завдань та повноважень.

Також суд першої інстанції в обґрунтуванні своєї позиції посилався на те, що до компетенції Міністерства юстиції України не віднесено визначення політики держави у сфері захисту прав дитини.

Однак, вважаємо, що така правова позиція є хибною.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №395/2011, Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики.

Пункт 3 цього Положення передбачає, що одним з основних завдань Мін'юсту України є формування і забезпечення реалізації політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачає, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Таким чином, захист прав і інтересів дітей визначено одним із напрямків державної правової політики, а Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики.

Враховуючи викладене, вважаємо, що визначаючи необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування при реалізації нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, відповідач діяв відповідно до покладених на нього завдань та на виконання законодавства України.

Також скаржники посилаються на те, що п.п. 4.5.9. п.4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, встановлює нові повноваження державного виконавця, які не були передбачені чинним законодавством.

Однак дане твердження є хибним, оскільки норми ч. 2. ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому скаржники не беруть до уваги, що вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, прийнята для визначення окремих питань організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, тобто роз`яснює порядок взаємодії державного виконавця з органами опіки та піклування, а не встановлює інші чи додаткові повноваження державного виконавця.

Посилання скаржників на ту обставину, що судове рішення повинно бути виконано за будь-яких обставин в силу ст. 124 Конституції України є безпідставними.

З огляду на те, що в Україні діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), а також передбачено, що сім’я і дитинство охороняються державою (ст. 51 Конституції України) вважаємо, що судові рішення, які зачіпають права та інтереси дітей, повинні виконуватись лише за умови, що їх виконання не порушує норми чинного законодавства (в т. ч. міжнародних зобов’язань стосовно охорони прав дитини) та не суперечить їм.

2. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з принципом 4 Декларації прав дитини «ребенок должен пользоваться благами социального обеспечения. Ему должно принадлежать право на здоровый рост и развитие; с этой целью специальные уход и охрана должны быть обеспечены как ему, так и его матери, включая дородовый и послеродовый уход. Ребенку должно принадлежать право на надлежащее питание, жилище, развлечения и медицинское обслуживание».

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. Ч. 3 ст. 17 цього ж закону передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Ч. 2 ст. 18 вказаного закону передбачає, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачає, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ,передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та не можуть тлумачитись звужено.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст. З Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного нормативно-правового акту, як Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Суди неодноразово зауважували, що одним із правочинів, який не може вчинятись без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням. Адже відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.

З системного аналізу викладених норм є очевидним, що батьки та будь-які інші суб’єкти правовідносин, в т.ч. і державні органи повинні управляти майном та майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування.

Таким чином, у випадку проживання дитини у житловому приміщенні, яке передано на реалізацію у межах виконавчого провадження, необхідно попередньо отримати дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону і без якого реалізація цього приміщення є незаконним.

Отже, підпункт 4.5.9 пункту 4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 не суперечить законодавству, а навпаки – узгоджується з його нормами.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 177 Сімейного кодексу України порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов’язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов’язаної із захистом майнових прав дитини, який затверджено постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, передбачає, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформлюється рішенням, витяг якого видається заявникам службою у справах дітей.

Звертаємо увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, навіть не вказав якій нормі законодавства суперечить оскаржуваний пункт інструкції.

Отже, з урахуванням наведених обставин, вважаємо що Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі №2а-6500/12/2670 є законною та обґрунтованою

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 51, 216 КАС України,

ПРОШУ:

1. В задоволенні касаційних скарг відмовити повністю.

2. Залишити в силі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі №2а-6500/12/2670.

3. Розгляд справи провести за участю представника третьої особи _______________________.

„____” _________ 2012 року