Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[stairtov]

http://antiraid.com.ua/news/16275-prokuror...nost-sudej.html

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 6гн

28 листопада 2012 року м. Київ

Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень

З метою забезпечення належної організації роботи щодо ефективного представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру»,

Н А К А З У Ю:

1. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Дніпровському екологічному прокурору, прокурорам регіонів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, міським, районним, міжрайонним, районним у містах та прирівняним до них прокурорам, керівникам відповідних структурних підрозділів, забезпечити своєчасне, повне та обґрунтоване застосування повноважень щодо захисту інтересів громадянина або держави в суді при розгляді цивільних, адміністративних, господарських справ, а також при виконанні судових рішень у цих справах.

2. Основними завданнями представництва в суді вважати реальний захист та поновлення прав і законних інтересів громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, а також захист інтересів держави, що порушуються або можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних і юридичних осіб, фактичне усунення порушень закону.

2.1. Пріоритетними напрямами представницької діяльності є:

- захист соціальних прав громадян;

- захист інтересів держави у бюджетній системі та у сфері земельних відносин.

3. Відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з:

- матеріалів наглядових перевірок;

- інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю);

- матеріалів кримінальних проваджень, справ про адміністративні, у тому числі корупційні правопорушення;

- публікацій у засобах масової інформації, мережі Інтернет;

- документів, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- звернень фізичних і юридичних осіб, депутатів усіх рівнів, громадських об’єднань та організацій;

- інших джерел.

4. Представницьку діяльність здійснювати шляхом:

- підготовки і пред’явлення позовів, заяв, подань;

- вступу у справи, порушені за позовами, заявами, поданнями інших осіб на будь-якій стадії їх розгляду;

- ініціювання перегляду судових рішень;

- участі у справах, порушених за позовами, заявами, поданнями прокурорів, та у справах, у яких прокурором здійснено вступ чи ініційовано перегляд судових рішень;

- захисту прав громадянина або інтересів держави при виконанні рішень судів.

5. Під час застосування представницьких повноважень не допускати підміни органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державного нагляду (контролю), а також інших органів, яким законом надано право захищати інтереси громадян та держави в суді.

5.1. У разі виявлення бездіяльності уповноваженого органу державного нагляду (контролю) одночасно із заходами представницького характеру вживати відповідні заходи прокурорського реагування.

6. При підготовці процесуальних документів забезпечувати їх повноту та обґрунтованість, додержуватися вимог закону щодо форми і змісту, підвідомчості та підсудності спорів. Посилатися на норми матеріального і процесуального права, якими регулюються відповідні правовідносини, а також долучати до позовів (заяв, подань) належні та допустимі докази. Дотримуватися визначеної законом процедури направлення позовів (заяв, подань) до суду.

6.1. Позови, заяви надсилати до суду за підписом керівників прокуратур усіх рівнів – Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Дніпровського екологічного прокурора, прокурорів регіонів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників.

6.2. Позовну заяву у кримінальному провадженні подавати прокурору, який бере в ньому участь.

6.3. Позови в інтересах держави в особі Верховної Ради України пред’являти Генеральній прокуратурі України. Керівникам прокуратур обласного та районного рівнів у разі встановлення підстав для пред’явлення таких позовів направляти відповідні матеріали до прокуратури вищого рівня.

6.4. Позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та інших органів центральної влади пред’являти Генеральній прокуратурі України та прокуратурам обласного рівня. Керівникам прокуратур районного рівня у разі виявлення обставин, які потребують вжиття заходів прокурорського реагування шляхом пред’явлення позову в інтересах держави в особі центрального органу влади, матеріали перевірки надсилати до прокуратур обласного рівня з документами, оформленими та засвідченими відповідно до чинного законодавства, що подаються до суду як докази.

6.5. До пред’явлення позову за наявності підстав відповідно до вимог законодавства ініціювати питання про вжиття запобіжних заходів та заходів забезпечення доказів, належним чином мотивувати необхідність їх застосування.

6.6. При пред’явленні позову (заяви, подання) ініціювати забезпечення позовних вимог у порядку, передбаченому законом. Указувати конкретні види та способи цих заходів, належно мотивувати необхідність їх застосування.

6.7. Звертаючись із позовом (заявою, поданням) до суду не за місцем розташування прокуратури, його копію з доданими документами одночасно надсилати прокурору, який братиме участь у розгляді справи. У письмовій формі інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Прокурору, який забезпечував участь у суді, про рух справи та результати розгляду невідкладно повідомляти прокурора, який подав позов (заяву, подання).

6.8. Забезпечити своєчасне реагування на факти безпідставної відмови судами у прийнятті та поверненні позовів (заяв, подань), тяганини при їх розгляді.

6.9. У разі набрання рішенням суду, постановленим за позовом прокурора, законної сили, отримувати в суді виконавчі документи або контролювати їх своєчасне отримання стягувачами. При постановленні судового рішення не за місцезнаходженням прокуратури, яка пред’явила позов, виконавчі документи отримувати прокурору, який забезпечував участь у суді.

7. Активно застосовувати надані законом повноваження щодо вступу та участі за своєю ініціативою в розгляді будь-якої справи, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадянина або держави. Відомості про наявність на розгляді в судах справ, що зачіпають права громадян або інтереси держави та потребують застосування представницьких повноважень прокурора, виявляти з використанням джерел, зазначених у пункті 3 цього наказу.

7.1. Рішення про вступ у справу приймати керівникам прокуратур, як правило, за результатами вивчення справ. Про вступ у розгляд справи, порушеної за ініціативою інших осіб, повідомляти суд письмово.

7.2. Забезпечувати обов’язковий вступ та участь прокурорів за своєю ініціативою при розгляді судами справ про:

- стягнення шкоди за рахунок коштів державного бюджету;

- звільнення від арешту майна, яке стягується в дохід держави;

- надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

8. Прокурорам усіх рівнів у межах своєї компетенції забезпечувати своєчасне реагування на незаконні судові рішення в цивільних, господарських, адміністративних справах та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяв про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

8.1. Дотримуватися визначених процесуальним законодавством строків подання скарг, заяв до суду, за наявності підстав подавати клопотання про їх поновлення, указуючи поважні причини їх пропуску. Ураховувати присічні строки, встановлені законодавством, для подачі скарг, заяв до суду.

8.2. З метою забезпечення реагування на незаконні судові рішення, що зачіпають інтереси громадян і держави та постановлені без участі прокурора, постійно вивчати інформацію, розміщену у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також отриману від органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

8.3. Виявлення судових рішень, які потребують перегляду, здійснювати: постановлених місцевими загальними судами – прокурорам районного рівня за місцем розташування відповідного суду; місцевими господарськими та окружними адміністративними судами – прокурорам міст за місцезнаходженням указаних судів; апеляційними судами – підрозділам представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратур обласного рівня за місцезнаходженням зазначених судів, судами касаційної інстанції − Головному управлінню представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень та іншим підрозділам Генеральної прокуратури України відповідно до компетенції.

8.4. Апеляційні скарги вносити керівникам прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справ або які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Скарга також може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня та прокурором, який подав позов.

8.5. Касаційні скарги вносити керівникам прокуратур обласного рівня, працівники яких брали участь у розгляді справ в апеляційній інстанції або які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Керівникам прокуратур районного рівня вносити касаційні скарги на ухвали про повернення або залишення апеляційної скарги без руху, відмову у відкритті апеляційного провадження. Скарга також може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

8.6. Прокурорам, які брали участь у судовому розгляді цивільної, господарської чи адміністративної справи, апеляційні та касаційні скарги у цих справах вносити за погодженням з керівником прокуратури.

8.7. У разі якщо справу розглянуто без участі прокурора, внесення апеляційної чи касаційної скарги забезпечувати прокурору, який подав позов, заяву, скаргу або вступив у справу.

9. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України вносити за підписом керівників Генеральної прокуратури України відповідно до розподілу обов’язків та вимог процесуального законодавства.

9.1. Прокурорам обласного рівня за наявності підстав для внесення заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України не менш як за місяць до закінчення процесуального строку на внесення заяви надсилати до Генеральної прокуратури України вмотивоване клопотання із долученням копій судових рішень. У разі пропуску строку з поважних причин надавати докази на їх підтвердження.

10. У разі скасування незаконних рішень вживати заходів до повороту виконання судового рішення або поновлення порушеного права в інший спосіб.

11. Забезпечувати участь у розгляді судами справ за пред’явленими позовами та заявами, у справах, у які здійснено вступ, у тому числі шляхом оскарження судових рішень, або коли суд визнає це за необхідне у випадках, передбачених законом.

11.1. Керівникам підрозділів представництва інтересів громадян і держави в судах та прокуратур районного рівня контролювати якість підготовки та забезпечення участі підлеглих працівників у судових засіданнях.

11.2. Участь у розгляді цивільних та адміністративних справ у місцевих загальних судах забезпечувати прокурорам районного рівня за місцем розташування суду.

11.3. Прокуратурам міст, у складі яких діють відділи представництва, забезпечувати участь у розгляді місцевими судами їх позовів (заяв, подань), а також справ за позовами прокурорів у місцевих господарських та окружних адміністративних судах за їх місцезнаходженням.

11.4. Прокурорам міст, які забезпечують участь у справах, невідкладно реагувати на випадки неякісної підготовки позовів та заяв. Зауваження на такі документи реагування до прокуратур районів у місті надсилати за власним підписом. У разі неякісної підготовки позовів та заяв прокурорами, що не підпорядковуються прокурору міста, відповідну інформацію для вжиття заходів реагування надавати до прокуратури обласного рівня.

11.5. Підрозділи представництва та інші підрозділи прокуратур обласного рівня відповідно до їх компетенції забезпечують участь у розгляді справ в апеляційних судах за їх місцезнаходженням, у судах першої інстанції у справах за власними позовами, а також у найбільш актуальних та резонансних справах за позовами підпорядкованих прокурорів.

11.6. Організацію участі прокурорів у розгляді справ у касаційній інстанції у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді України, а також у Верховному Суді України покласти на Головне управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень та інші підрозділи Генеральної прокуратури України відповідно до їх компетенції.

11.7. Працівникам прокуратур усіх рівнів участь у судових засіданнях обов’язково брати у форменому одязі.

11.8. Прокурору, який брав участь у справі і був присутнім у судовому засіданні у день оголошення рішення, забезпечувати невідкладне витребування його копії.

11.9. Прокурорам, які пред’явили позови, вступили у справи за позовами іншої особи, оскаржили судові рішення, брали участь у справі, контролювати подальший рух справи. У разі направлення скарги, заяви до апеляційного (касаційного) суду, призначення справи до розгляду невідкладно повідомляти про це прокурора, який має забезпечувати участь, та надсилати йому копії основних матеріалів наглядового провадження. У випадках перебування у провадженні судів інших справ, результати розгляду яких можуть вплинути на вирішення справи за участю прокурора, забезпечити контроль за їх рухом. За наявності підстав вживати або ініціювати вжиття відповідних заходів представницького характеру.

12. Керівникам самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) за наявності підстав для захисту прав громадян та інтересів держави шляхом підготовки та звернення до суду з позовом, заявою, вступу у справу, оскарження рішення невідкладно передавати до підрозділів представництва або інших підрозділів згідно з їх компетенцією відповідні матеріали з мотивованим висновком щодо необхідності застосування представницьких повноважень, разом з документами, оформленими та засвідченими відповідно до вимог чинного законодавства, що подаються до суду як докази.

12.1. Підрозділам представництва інтересів громадян і держави в судах та іншим підрозділам згідно з їх компетенцією за наявності підстав готувати позови, заяви, скарги та надсилати їх до суду за підписом керівників прокуратур, організовувати участь у їх розгляді, вступати в розгляд справ за позовами, заявами інших осіб. У разі необхідності витребування додаткових матеріалів доопрацьовувати їх спільно з підрозділом, який ініціював подачу позову, заяви чи скарги, вступ у справу. Про вжиті заходи та результати розгляду позову, заяви, скарги, вступу у справу повідомляти вказані підрозділи.

12.2. Позови, заяви за результатами перевірок, проведених підрозділами захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин, направляти до суду за погодженням з підрозділами, які забезпечують участь у судах.

12.3. У разі відхилення подання прокурора, неповідомлення про результати його розгляду, а також якщо подання не вносилося, у Генеральній прокуратурі України та прокуратурах обласного рівня позови в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», готувати підрозділам, які проводили відповідну перевірку. Участь у розгляді справ за такими позовами забезпечувати підрозділам представництва, за необхідності із залученням працівників підрозділів, які готували позов.

13. Забезпечувати своєчасне та принципове реагування на виявлені під час реалізації представницьких повноважень факти незаконних дій (бездіяльності) суддів, постановлення ними неправосудних рішень, тяганини з розглядом справ.

13.1. У разі встановлення даних про вчинення суддею дисциплінарного проступку прокурорам обласного рівня в межах визначених законом строків застосування дисциплінарного стягнення ініціювати питання про притягнення судді до відповідальності шляхом звернення у встановленому законом порядку із заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

13.2. У випадку виявлення фактів порушення суддею присяги прокурорам обласного рівня надсилати до Генеральної прокуратури України вмотивоване клопотання щодо ініціювання питання про звільнення судді з посади. До клопотання долучати копії матеріалів справи, у тому числі судових рішень, які підтверджують висновки про порушення суддею присяги, та документи, що свідчать про настання негативних наслідків.

13.3. Галузевому підрозділу Генеральної прокуратури України ініціювати, у визначеному законом порядку, питання щодо звільнення суддів з посади та притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України.

14. Керівникам прокуратур усіх рівнів вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених за позовами, заявами прокурорів. Забезпечувати належний захист інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень.

14.1. Забезпечення захисту інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень у прокуратурах обласного рівня покласти на підрозділи захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень.

14.2. Вимагати від стягувачів своєчасно звертати до виконання виконавчі документи та в повному обсязі реалізовувати визначені законом права сторони у виконавчому провадженні.

14.3. Використовувати право прокурора на відкриття виконавчого провадження за його заявою на підставі виконавчого документа. У випадках відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора, який набуває статусу учасника виконавчого провадження, користуватися правами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження».

14.4. У разі, якщо рішення суду виконується не за місцезнаходженням прокуратури, яка пред’явила позов, контроль за його виконанням покласти також на відповідну прокуратуру за місцем виконання рішення. Забезпечити невідкладне направлення до цієї прокуратури копії судового рішення, виконавчого документа, іншої інформації. Про стан виконання та вжиті заходи невідкладно інформувати прокурора, який пред’явив позов, заяву, вніс подання.

14.5. Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» перевіряти додержання законодавства щодо виконання судових рішень у діяльності органів виконавчої, казначейської та податкової служб, банківських, кредитно-фінансових установ, інших суб’єктів, які виконують рішення, та їх посадових осіб, крім постанов суду у справах про адміністративні правопорушення.

14.6. В органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і державного контролю та інших державних органах, установах та організаціях перевіряти законність і повноту вжитих заходів, спрямованих на виконання постановлених на їх користь судових рішень. Надавати принципову правову оцінку діям посадових осіб зазначених органів щодо здійснення покладених на них повноважень.

14.7. При виявленні в ході здійснення захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень порушень закону в діяльності органів, установ та організацій, а також у діях фізичних осіб вживати заходів щодо їх усунення відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».

15. За кожним позовом (заявою, поданням), а також за кожною справою за участі прокурора, у яку здійснено вступ шляхом участі або внесення апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, вести наглядове провадження, у якому зосереджувати: копії позову (заяви, подання), матеріалів, що підтверджують заявлені вимоги; судових рішень, скарг чи інших процесуальних документів; тези виступу прокурора (у справах за позовами інших осіб), відомості про хід судового процесу; зауважень на протоколи судових засідань, заперечень інших учасників процесу; довідки про результати розгляду справи, погоджені з керівниками прокуратури (структурного підрозділу); дані про реальне виконання рішень суду, копії документів щодо примусового виконання рішення суду.

16. Прокурорам обласного та районного рівнів при направленні до суду позовів, заяв, скарг одночасно надсилати їх копії до прокуратур вищого рівня та прокурору, який забезпечує участь у справі, а касаційних скарг – до Генеральної прокуратури України.

16.1. У разі направлення до суду заяви про відмову (відкликання) від процесуального документа копію такої заяви одночасно надсилати прокурору вищого рівня та прокурору, який забезпечує участь у розгляді справи.

16.2. До прокуратур вищого рівня невідкладно надсилати документи прокурорського реагування про усунення порушень закону при здійсненні судочинства, виконання судових рішень та інформації про вступ у справи не за позовами прокурорів, які викликають суспільний резонанс.

17. Документи прокурорського реагування, які надсилаються органам чи посадовим особам вищого рівня, вносити через прокурора вищого рівня.

18. При розгляді звернень осіб, яких прокурор відповідно до закону може представляти в суді, за відсутності підстав для ініціювання перегляду рішень судів, складати вмотивовані висновки з наведенням аргументів, що спростовують доводи заінтересованих осіб, зазначаючи встановлені судом чи в ході перевірки конкретні обставини і докази, що їх підтверджують, норми матеріального та процесуального права, якими регулюються спірні правовідносини, долучати до них копії судових рішень, необхідних матеріалів справи та інші документи.

19. Діяльність прокурорів з питань представництва інтересів громадян і держави в суді, їх захисту при виконанні судових рішень оцінювати, виходячи зі стану законності, своєчасності та повноти вжитих прокурорами заходів щодо фактичного поновлення порушених прав і свобод громадян та законних інтересів держави, відшкодування завданих їм збитків.

20. Особливості організації та порядок здійснення представницької діяльності з питань захисту дітей, у воєнній, екологічній, транспортній та інших сферах визначаються відповідними галузевими наказами Генерального прокурора України.

21. Організацію представництва органів прокуратури та її посадових осіб у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві в Генеральній прокуратурі України та прокуратурах обласного рівня покласти на підрозділи представництва інтересів громадян та держави в судах.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України відповідно до розподілу обов’язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Дніпровському екологічному прокурору, прокурорам регіонів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, міським, районним, міжрайонним, районним у містах та прирівняним до них прокурорам, ректору Національної академії прокуратури України, довести його до відома прокурорсько-слідчих працівників.

Наказ Генерального прокурора України № 6гн від 29 листопада 2006 року «Про організацію представництва прокурором у суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» та вказівку Генерального прокурора України № 7 від 19 січня 2007 року «Про питання, що виникають при визначенні прокурорами органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах при пред’явленні позовів на захист держави» вважати такими, що втратили чинність.

Генеральний прокурор України

державний радник юстиції України В. Пшонка

http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publica...ec&id=94102

[andrew33]

внутрибанковская платежная система -гривня -зу о платежных системах

1. Загальні положення

1.1. Це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах для здійснення транскордонних переказів (крім банківських металів) і переказів у межах України, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ (далі - уповноважені банки) та порядку їх виконання, а також порядку зарахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на рахунки бенефіціарів та банків.

или Вы ищите: зарахування кредитів від резидентів резидентам в іноземній валюті?

я думаю, такой вариант искать бесполезно, т.к. такого кредита быть не могло, операция проходит в украине, между резидентами, кредит=денежные средства=гривна, 1054ЦКУ, 99КУ, 192ЦКУ,32, 35 ЗУ о НБУ,

ну кто сказал что денсредства украины - любая чужинская валюта?

поэтому и лепят Позыку, т.к. можно позыку и банковской мебелью давать. а переход от банка к заемщику позыкииз рук в руки - акт приема передачи, тобишь Заява на выдачу налички ,как расписка в получении.

но если наличка выдана со счета владельца - перехода права собственности НЕТ.

а как банке доказать что он наличный доллар на ваш счет загнал? сам в кассу должен в очередь стать.

Д-т1001 платнык - банк

вот "враг" рассказывает, как они по 22Постанове проводят платежи в инвалюте по внитридержавным системам

в гривне. И это вранье. Так как , если валюта присутствует, то есть вносится на счет клиента в инвалюте (2600, 2620), на что у банки и есть Лицензия (на открытие и ведение счетов в инвалюте), то для того чтобы перечислить на другой счет в банке (в том же) от вас потребуется платеж. поручение в инвавалюте.

Перевод резиденту от резидента валютой внутри Украины , такое возмлжно только по договору комиссии , где инициатор платежа действует на основании договора комиссии от лица комитента , иначе НЕЛЬЗЯ зелень гонять безналом внутри страны :angry:

[andrew33]

1

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме: меморіальні валютні ордери №4744 від 11.06.2008, №4746 від 11.06.2008, № 5581 від 25.06.2008, № 5664 від 25.06.2008, № 6424 від 07.07.2008, № 6432 від 07.07.2008, № 7338 від 18.07.2008, № 7344 від 18.07.2008, меморіальні ордери № 14864 від 11.06.2008, № 17216 від 25.06.2008, № 19590 від 07.07.2008, № 21922 від 18.07.2008, зави про продаж іноземної валюти № 1 від 11.06.2008, № 1 від 24.06.2008, № 3 від 07.07.2008, №5 від 17.07.2008, Банк надав, а позичальник прийняв кредитні кошти у сумі 205 900,00 доларів США.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25890656

25.06.2008 р. Банк прийняв заяву №1 Позичальника про продаж іноземної валюти, якою TOB «Н20»зобов'язало Банк здійснити продаж іноземної валюти в сумі 85000 доларів США та зарахувати її гривневий еквівалент на поточний рахунок та надало Банку право утримати комісійну винагороду з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти.

Згідно зазначеної заявки грошові кошти в сумі 85000 доларів США були списані з поточного рахунку Позичальника для продажу, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 5664.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24537758

25.06.2008 р. Банком на підставі заяви №1 про продаж іноземної заяви (надалі -"Заява") було здійснено операцію з продажу іноземної валюти у розмірі 85 000,00 доларів США шляхом списання таких коштів з рахунку Товариства та зарахування їх гривневого еквіваленту на рахунок Товариства.

Спір у справі стосується дійсності правочину, оформленого Заявою, оскільки позивач вказує на те, що така Заява ним не підписувалася і не подавалася до Банку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із абз. 1, 2, 3 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Тобто, з огляду на викладене, при розгляді спору щодо визнання правочину недійсним, суд повинен встановити чи був такий правочин укладений.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Виходячи із змісту Заяви вона за своєю правовою природою є правочином комісії, предметом якого є продаж іноземної валюти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України з урахуванням Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, та Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. у справі №5008/1042/2011.

Згідно із п. 1.6 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів виписуються не менше ніж у двох примірниках з використанням технічних засобів або заповнюються від руки ручкою з чорним або синім чорнилом та обов'язково мають бути засвідчені підписами відповідальних осіб та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб, які її не мають) на першому примірнику. Під час підписування не дозволяється використовувати факсиміле, а також робити будь-які виправлення.

Відповідно до п. 3.1 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою.

Пунктом 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, встановлено, що заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити: найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта; код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024; назву документа - "Заява про продаж іноземної валюти" або "Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів"; дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові); номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися); назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора; суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою); мінімальний курс продажу (можливе зазначення "за курсом уповноваженого банку"); гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта); номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок; відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

З огляду на викладені положення вбачається, що заява про продаж іноземної валюти вчиняється в письмовій формі, має бути заповнена українською мовою та обов'язково містити підпис повноважного представника та відтиск печатки клієнта.

В той же час, із тексту Заяви вбачається, що реквізити клієнта (назва та місцезнаходження) заповненні російською мовою, а сама Заява не містить підпису повноважного представника та відтиск печатки Товариства, що свідчить про її невідповідність вимогам п.п. 1.6, 3.1, 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82.

З огляду на викладене та враховуючи, що Заява не відповідає вимогам п.п. 1.6, 3.1, 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, щодо форми та змісту, передбачених для даного виду документів, то підстави вважати її вчиненою відсутні.

Посилання відповідача на можливість в силу умов укладеного між сторонами договору №163 від 27.12.2007 р. та приписів п.п. 1.7, 4.5 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, подання Заяви в електронному вигляді судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть бути оформлені та подаватися клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк" (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремій угоді з клієнтом). Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть подаватися до уповноваженого банку у формі електронних розрахункових документів лише у випадках, зазначених у пункті 4.5 цього Положення.

Згідно із п. 4.5 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів надсилаються клієнтом до уповноваженого банку, що його обслуговує, в електронному вигляді лише в разі, зокрема, продажу іноземної валюти або банківських металів на МВРУ.

З огляду на викладені положення вбачається, що подання заяви про продаж іноземної валюти в електронному вигляді можливе лише у випадку продажу іноземної валюти на МВРУ та погодження такого виду передачі документів в положеннях відповідного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що розрахункове обслуговування Банком Товариства шляхом здійснення електронних платежів було погоджено укладеним між сторонами договором №163 про розрахункове обслуговування шляхом здійснення електронних платежів від 27.12.2007 р., відповідно до п. 1.1 якого Банк надає клієнту можливість застосовувати програмно-технічний комплекс "Клієнт-Інтернет-Банк", який забезпечує зв'язок клієнта з програмно-технічними засобами Банку і за допомогою якого клієнт може створювати, шифрувати та відправляти Банку електронні розрахункові документи для здійснення платежів зі своїх рахунків у Банку, одержувати від Банку електронні банківські виписки зі своїх рахунків та іншу довідкову інформацію в електронному вигляді.

Тобто, в умовах наведеного договору сторонами було погоджено порядок електронного передання лише розрахункових документів.

Згідно із п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Отже, договір №163 про розрахункове обслуговування шляхом здійснення електронних платежів від 27.12.2007 р. регулює лише порядок передачі документів щодо переказу коштів з рахунка платника на рахунок отримувача, в той час, як заява про продаж іноземної валюти, за своєю правовою природою, не відносить до таких документів.

Доказів існування будь-яких інших правочинів, які б передбачали можливість електронної передачі заяв про продаж іноземної валюти, сторонами не надано, а відтак, підстави з якими приписи п. 1.7 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, передбачають можливість передачі клієнтом заяви про продаж іноземною валюти в електронному вигляді відсутні.

Згідно із абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27540747

Кошти, отримані після продажу валюти, були зараховані на поточний рахунок Позичальника (за вирахуванням комісії Банку) в сумі 49 688,47 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 21922 від 18.07.2008 р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24537758

Судом встановлено, що правочин, який позивач вважає нікчемним та просить суд застосувати до нього наслідки недійсності, було вчинено 18.07.2008 р., що підтверджується меморіальним ордером № 21922.

Як вбачається з ч. 3 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Оскільки позовними вимогами є застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину в сумі 49 668,47 грн., до даних правовідносин застосовується ч. 2 ст. 261 Цивільного кодексу України в частині застосування строку позовної давності.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, в рамках яких було здійснено фінансову операцію, яка підтверджується меморіальним ордером № 21922 від 18.07.2008 р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27862633

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26527899

Чим відрізняється автокредитування або іпотечне кредитування іноземною валютою, коли було лише реальне перерахування безготівкової гривні на поточний рахунок продавця відповідно до договору купівлі-продажу?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63421 сообщение #4272 5.12.2012 10:49

2

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63679 сообщение #4309 12.12.2012 17:50

По первому делу подвели под позику ,природа денег никого не интересовала ,т.е. позика и идите гуляйте со своим безналом дальше , или проще "гроши получили , значит кредит получен " или как понимать подобное?И как позичальник принял ,т.е получил доллар , там безнал , а это движение по счету ,значит факт получения денег есть ,и еще надо-бы почитать кредитный договор , возможно там есть фраза .... кредит выдан с момента перечисления ...,но возможно просто надо изучить материалы дела.

[sofi]

Перевод резиденту от резидента валютой внутри Украины , такое возмлжно только по договору комиссии , где инициатор платежа действует на основании договора комиссии от лица комитента , иначе НЕЛЬЗЯ зелень гонять безналом внутри страны :angry:

по платежному в инвалюте внутри страны не гоняют. идет через банк -корреспондент за границей по международным платежным сист., в т.ч. по свифту.

имея 20 долларов в кармане, можете сами во всем убедиться.

такие операции черезМБВР не проходят, пока будете продавать свои 5 тугриков, затем покупать, потеряете пол суммы.

[Мари-Анна]

Не согласен. Все судейские пути-дорожки изучены. Принятие выполнением применить не дадим, нет у банка доказательств этого выполнения. Других лазеек нет, - везде императив. А судье подскажем, что квалифицировать правоотношения нужно диспозитивно, а не так: "Заемщик? Должен."

Опасность беспредела есть, конечно, но не даем мы судьям в последнее время таких "подарков"..

Все переводится в материальную плоскость, а не в пресловутое "не мав права видавати валютні кредити".

Алекс, можно подробней, чем вы противостоите принятию выполнением? У меня ситуация-нет у банка доказательств выдачи кредита вообще и это указано в экспертизе, но боюсь, что судья меня будет "крутить" на тему-почему платила более 3 лет, как бы не облажаться из-за недостатка знаний. Заранее благодарю за ответ.

[Sorr]

Алекс, можно подробней, чем вы противостоите принятию выполнением? У меня ситуация-нет у банка доказательств выдачи кредита вообще и это указано в экспертизе, но боюсь, что судья меня будет "крутить" на тему-почему платила более 3 лет, как бы не облажаться из-за недостатка знаний. Заранее благодарю за ответ.

поддерживаю вопрос, та же ситуация, но я еще буду эксперта вызывать для дачи пояснень....

[nikan]

.

[alexburko]

Алекс, можно подробней, чем вы противостоите принятию выполнением? У меня ситуация-нет у банка доказательств выдачи кредита вообще и это указано в экспертизе, но боюсь, что судья меня будет "крутить" на тему-почему платила более 3 лет, как бы не облажаться из-за недостатка знаний. Заранее благодарю за ответ.

Юридически, - оспариванием квитанций о погашении (если таковые имеются в деле, обычно банки голословно заявляют о фактах погашения, ссылаясь в лучшем случае на справки о размере задолженности, состряпанные собственноручно и не имеющих юридической силы ввиду ст.9 ЗУ "О бухучете".

По-человечески (судьи так и говорят: объясните по-человечески, а то непонятно), - даты выдачи кредита в договоре нет, но график погашения предусматривает четкие суммы и сроки... Особенно эта позиция удобна при кредитных линиях с одним траншем, такой себе "дежурный овердрафт"...

Методы в каждом случае разные, если подобный вопрос про погашение задается судьей в лоб, - ссылаемся на график погашения, в котором как раз доллары, от факта получения средств ввобще тогда не отказываемся, но доказываем выдачу гривны, исходя из анализа первичных документов, и указываем, что на самом деле выдавали гривну (нас тогда это не смутило, потому что... потребитель-вася), и теперь у банка отсутствует право на взыскание иностранной валюты по договору ссуды, поскольку таковой не выдавалось.

Если просто защищаться, то отрицать получение каких-то средств вообще по кредитному договору сложно, - мешают косвенные обстоятельства, но тогда нужно помочь судье квалифицировать возникшие между сторонами правоотношения, а это вовсе не позыка, как им хотелось бы...

Помогать надо пояснениями по ст.27 ГПК и судебно-экономической экспертизой (надо добиваться).

"Кредита в иностранной валюте по данному договору мною не получалось. Соответственно, все принятые от меня платежи по этому договору получены банком без достаточных правовых оснований".

[Мари-Анна]

Юридически, - оспариванием квитанций о погашении (если таковые имеются в деле, обычно банки голословно заявляют о фактах погашения, ссылаясь в лучшем случае на справки о размере задолженности, состряпанные собственноручно и не имеющих юридической силы ввиду ст.9 ЗУ "О бухучете".

По-человечески (судьи так и говорят: объясните по-человечески, а то непонятно), - даты выдачи кредита в договоре нет, но график погашения предусматривает четкие суммы и сроки... Особенно эта позиция удобна при кредитных линиях с одним траншем, такой себе "дежурный овердрафт"...

Методы в каждом случае разные, если подобный вопрос про погашение задается судьей в лоб, - ссылаемся на график погашения, в котором как раз доллары, от факта получения средств ввобще тогда не отказываемся, но доказываем выдачу гривны, исходя из анализа первичных документов, и указываем, что на самом деле выдавали гривну (нас тогда это не смутило, потому что... потребитель-вася), и теперь у банка отсутствует право на взыскание иностранной валюты по договору ссуды, поскольку таковой не выдавалось.

Если просто защищаться, то отрицать получение каких-то средств вообще по кредитному договору сложно, - мешают косвенные обстоятельства, но тогда нужно помочь судье квалифицировать возникшие между сторонами правоотношения, а это вовсе не позыка, как им хотелось бы...

Помогать надо пояснениями по ст.27 ГПК и судебно-экономической экспертизой (надо добиваться).

"Кредита в иностранной валюте по данному договору мною не получалось. Соответственно, все принятые от меня платежи по этому договору получены банком без достаточных правовых оснований".

Огромное спасибо! У меня как раз кредитная линия, типа с одним траншем ( в договоре не указано ничего про транши). Первый платеж по графику(в графике проценты не указаны, только тело) менее чем через две недели после подписания договора. Даты выдачи нет. Доказательств выдачи нет (эксперт подтвердил).

Думаю, что можно сослаться на то, что мне пояснили в банке, что договор о кредитной линии вступает в силу сразу после его подписания и я должна выполнять обязательства, перестать платить я не могла поскольку не хотела потерять залоговый дом, который до кризиса стоил в несколько раз дороже, чем сумма кредита указанная в договоре. Доказывать выдачу кредита должен банк, поскольку это он подал иск, я не могу ничем подтвердить отсутствие выполнения договора со стороны банка.

Примерно так . Если еще что- подскажете, буду благодарна.

[alexburko]

Огромное спасибо! У меня как раз кредитная линия, типа с одним траншем ( в договоре не указано ничего про транши). Первый платеж по графику(в графике проценты не указаны, только тело) менее чем через две недели после подписания договора. Даты выдачи нет. Доказательств выдачи нет (эксперт подтвердил).

Думаю, что можно сослаться на то, что мне пояснили в банке, что договор о кредитной линии вступает в силу сразу после его подписания и я должна выполнять обязательства, перестать платить я не могла поскольку не хотела потерять залоговый дом, который до кризиса стоил в несколько раз дороже, чем сумма кредита указанная в договоре. Доказывать выдачу кредита должен банк, поскольку это он подал иск, я не могу ничем подтвердить отсутствие выполнения договора со стороны банка.

Примерно так . Если еще что- подскажете, буду благодарна.

Да, именно так. Готовьтесь сражаться с банком по поводу заявления на выдачу наличных, - у банка это основное доказательство. Подготовьте заявление о фальшивости доказательства по ст.185 ГПК, как отдельный процессуальный документ.

[Мари-Анна]

Да, именно так. Готовьтесь сражаться с банком по поводу заявления на выдачу наличных, - у банка это основное доказательство. Подготовьте заявление о фальшивости доказательства по ст.185 ГПК, как отдельный процессуальный документ.

Спасибо! Меня беспокоит еще один момент. Экспертиза, как мне стало известно была готова еще в сентябре, до сих пор из суда ни гу-гу, что бы это значило? Ускорять процесс мне нет смысла, но столь долгое молчание меня настораживает.

[alexburko]

Спасибо! Меня беспокоит еще один момент. Экспертиза, как мне стало известно была готова еще в сентябре, до сих пор из суда ни гу-гу, что бы это значило? Ускорять процесс мне нет смысла, но столь долгое молчание меня настораживает.

Никуда не денется. Судья распишет заседание, исходя из своего графика.

[xbiz]

Нужна помощь по процессуальным вопросам:

1) в суде первой инстанции иск предъявлял банк,встречного не было. в апелляционной жалобе было заявлено о том, что ответчик - потребитель финансовой услуги. ВОПРОС: уплачивает ли ответчик судебный сбор за подачу ап. жалобы, или он может не оплачивать суд. сбор, сославшись на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір.

2) каков порядок рассмотрения дела в ап. суде: в частности, естьли предварительное слушание, когда лучше подавать доказательства, и т.д.

Буду благодарен за краткий ликбез (практически) по ап. производству!

[alexburko]

Нужна помощь по процессуальным вопросам:

1) в суде первой инстанции иск предъявлял банк,встречного не было. в апелляционной жалобе было заявлено о том, что ответчик - потребитель финансовой услуги. ВОПРОС: уплачивает ли ответчик судебный сбор за подачу ап. жалобы, ил он может не оплачивать суд. сбор, сославшись на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір.

2) каков порядок рассмотрения дела в ап. суде: в частности, естьли предварительное слушание, когда лучше подавать доказательства, и т.д.

Буду благодарен за краткий ликбез (практически) по ап. производству!

По последним разъяснениям ВССУ потребитель освобождается от уплаты судебного сбора только тогда, когда он пребывает в статусе истца в деле о защите прав потребителя. В остальных случаях, - все на общих основаниях.

Предварительного заседания в апелляции нет, рассматривается сразу, на протяжении в среднем 10-15 минут.

В отдельных случаях, исходя из специфики конкретного дела, заседания могут переноситься ввиду неявки сторон, суд может истребовать доказательства, привлекать третьих лиц, если такие действия суд сочтет нужным проводить, исходя из конкретных обстоятельств дела. Обычно же просто рассматриваются доводы апеляционных жалоб и возражений к ним в рамках решения суда первой инстанции.

Доказательства надо подавать вместе с ап.жалобой, либо вдогонку, но в рамках срока подачи апелляционной жалобы, то есть на протяжении 10 дней.

Можно подавать ходатайства в рамках подготовки к слушанию дела (тоже в рамках срока на обжалование).

[xbiz]

По последним разъяснениям ВССУ потребитель освобождается от уплаты судебного сбора только тогда, когда он пребывает в статусе истца в деле о защите прав потребителя. В остальных случаях, - все на общих основаниях.

Предварительного заседания в апелляции нет, рассматривается сразу, на протяжении в среднем 10-15 минут.

В отдельных случаях, исходя из специфики конкретного дела, заседания могут переноситься ввиду неявки сторон, суд может истребовать доказательства, привлекать третьих лиц, если такие действия суд сочтет нужным проводить, исходя из конкретных обстоятельств дела. Обычно же просто рассматриваются доводы апеляционных жалоб и возражений к ним в рамках решения суда первой инстанции.

Доказательства надо подавать вместе с ап.жалобой, либо вдогонку, но в рамках срока подачи апелляционной жалобы, то есть на протяжении 10 дней.

Можно подавать ходатайства в рамках подготовки к слушанию дела (тоже в рамках срока на обжалование).

1) А истребование доказательств?

2) Привлечение свидетелей?

3) Хотя в п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір не определено, в каком качестве должен быть потребитель фин. услуг, я так понимаю, что оспаривать бесполезно?

4) Если в ответ на определение из ап. суда о необходимости исправить недостатки (т.е. уплатить суд. сбор) выслать письмо примерно такого содержания:

"Апелянт, згідно ЦК України, законів України Про банки та банківську діяльність, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Про захист прав споживачів, є споживачем фінансових послуг.

Тож, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір, апелянта звільнено від сплати судового збору."

То ап. суд может отвергнуть это, и еще раз "попросит" оплатить суд. сбор, или сразу "зарубит", и рисковать не стоит?

5) И последнее: сколько времени, обычно, проходит времени от устранения недостатков до назначения заседания в ап. суде?

[alexburko]

1) А истребование доказательств?

2) Привлечение свидетелей?

3) Хотя в п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір не определено, в каком качестве должен быть потребитель фин. услуг, я так понимаю, что оспаривать бесполезно?

4) Если в ответ на определение из ап. суда о необходимости исправить недостатки (т.е. уплатить суд. сбор) выслать письмо примерно такого содержания:

"Апелянт, згідно ЦК України, законів України Про банки та банківську діяльність, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Про захист прав споживачів, є споживачем фінансових послуг.

Тож, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір, апелянта звільнено від сплати судового збору."

То ап. суд может отвергнуть это, и еще раз "попросит" оплатить суд. сбор, или сразу "зарубит", и рисковать не стоит?

5) И последнее: сколько времени, обычно, проходит времени от устранения недостатков до назначения заседания в ап. суде?

1,2 - все в порядке подготовки к рассмотрению дела (обоснование в ходатайствах), в рамках сроков на апелляционное обжалование (ЦПК).

3. Да, бесполезно.

Переписываться с апелляцией по поводу судебного сбора при наличии указанного выше разъяснения ВССУ бесполезно. Судам неофициально предписано любыми путями наполнять кассу, незаконное "обдирание" судебного сбора в последнее время бесследно проходит для судов даже с исков о недействительности кредитных договоров на основании ЗУ ЗПП в первой инстанции. При неуплате апелляция оставит жалобу без рассмотрения, так что рисковать действительно не стоит.

4. 1-2 недели, в зависимости от загрузки суда.

[xbiz]

1,2 - все в порядке подготовки к рассмотрению дела (обоснование в ходатайствах), в рамках сроков на апелляционное обжалование (ЦПК).

3. Да, бесполезно.

Переписываться с апелляцией по поводу судебного сбора при наличии указанного выше разъяснения ВССУ бесполезно. Судам неофициально предписано любыми путями наполнять кассу, незаконное "обдирание" судебного сбора в последнее время бесследно проходит для судов даже с исков о недействительности кредитных договоров на основании ЗУ ЗПП в первой инстанции. При неуплате апелляция оставит жалобу без рассмотрения, так что рисковать действительно не стоит.

4. 1-2 недели, в зависимости от загрузки суда.

СПАСИБО!

[xbiz]

И еще по одному вопросу нужна Ваша помощь.

Иск банка. К иску приложено платежное поручение об оплате суд. сбора.

Есть серьезные основания считать его "фиктивным".

Посылал запрос в казначейство. Оправили "в сад".

Что еще можно сделать, чтобы узнать, по моему иску или нет было составлено данное ПЛАТЕЖНОЕ ПОРУЧЕНИЕ.

[kristi]

И еще по одному вопросу нужна Ваша помощь.

Иск банка. К иску приложено платежное поручение об оплате суд. сбора.

Есть серьезные основания считать его "фиктивным".

Посылал запрос в казначейство. Оправили "в сад".

Что еще можно сделать, чтобы узнать, по моему иску или нет было составлено данное ПЛАТЕЖНОЕ ПОРУЧЕНИЕ.

провертете реквизиты на официальном сайте суда

[alexburko]

И еще по одному вопросу нужна Ваша помощь.

Иск банка. К иску приложено платежное поручение об оплате суд. сбора.

Есть серьезные основания считать его "фиктивным".

Посылал запрос в казначейство. Оправили "в сад".

Что еще можно сделать, чтобы узнать, по моему иску или нет было составлено данное ПЛАТЕЖНОЕ ПОРУЧЕНИЕ.

Заявление в суде с описанием оснований считать платежку фиктивной и ходатайством о проведении проверки по определению суда по ст.211 ГПК (если действительно есть основания).

[xbiz]

Заявление в суде с описанием оснований считать платежку фиктивной и ходатайством о проведении проверки по определению суда по ст.211 ГПК (если действительно есть основания).

Боюсь показаться банальным: БОЛЬШОЕ СПАСИБО!

[у.zaporozhskiy]

1) А истребование доказательств?

2) Привлечение свидетелей?

3) Хотя в п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір не определено, в каком качестве должен быть потребитель фин. услуг, я так понимаю, что оспаривать бесполезно?

4) Если в ответ на определение из ап. суда о необходимости исправить недостатки (т.е. уплатить суд. сбор) выслать письмо примерно такого содержания:

"Апелянт, згідно ЦК України, законів України Про банки та банківську діяльність, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Про захист прав споживачів, є споживачем фінансових послуг.

Тож, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України про судовий збір, апелянта звільнено від сплати судового збору."

То ап. суд может отвергнуть это, и еще раз "попросит" оплатить суд. сбор, или сразу "зарубит", и рисковать не стоит?

5) И последнее: сколько времени, обычно, проходит времени от устранения недостатков до назначения заседания в ап. суде?

3. Можно затянуть время подав мотивированное ходатайство.

До Луспенизма, у меня освободили человека, когда он был ответчиком и не подавал встречный иск.

[АлПет]

Пожалуйста, кто знает, ткните носом в нормативку (обоснование или хотя бы тему форума), почему при проведении безналичных платежей в иностранной валюте между резидентами необходимо использовать корсчет за границей (через SWIFT).

Трудно найти в темной комнате черную кошку, особенно когда ее там нет. (Восточная мудрость)

Такой нормативки в природе не существует, поэтому нет и требования использовать SWIFT в безнальных платежах в инвалюте между резидентами. Почитайте внимательно Закон, ВР України, від 05.04.2001, № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"), где описаны различные платежные системы ( в т.ч. внутрибанковская, СЭП НБУ, различные международные и национальные), расчетные документы (в тч. мемориальный ордер), и многое другое полезное.Уже различные детали о б/н переводах можно узнать из НПА НБУ:

1.(Постанова|Положення, Національний банк, від 05.03.2003, № 82 "Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів"), где описано валютное платежное поручение и валютный мемориальный ордер, обратие внимане, что для переводов между резидентами нет необходимости указывать SWIFT код (допом1жний елемент). Положение действовало до кризиса, когда и выдавались инвал кредиты, сейчас действует (Постанова|Положення, Національний банк, від 28.07.2008, № 216 "Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України"), где аналогичные требования к платежке.

2.(Постанова|Положення, Національний банк, від 14.10.2004, № 483 "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу"), где в в реквизитах лицензии не упоминается SWIFT.

3.(Постанова|Положення, Національний банк, від 26.03.1998, № 118 "Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях")

Банки между собой могут вести расчеты в валюте напрямую через корсчета, минуя СЭП, тем более SWIFT.

И другие НПА, не буду перегружать ненужной инфой, и так достаточно. А зачем вообще нужна б/н платежка? Кредиты выдавались в кассе банка кредитора, где правильным способом будет зачисление валютным мемориальным ордером 2203-2620, далее заява 2620-1002 или продажа на межбанке, нигде SWIFT не нужен.

8.7. Зарахування коштів в іноземній валюті уповноважений банк оформляє меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку.

(Постанова|Положення, Національний банк, від 05.03.2003, № 82 "Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів")

Если у вас дома или в офисе стоит мини АТС, вы же не будете набирать своего абонента в соседней комнате через городскую, междугороднюю и тем более международную связь(аналог SWIFT).

[АлПет]

И еще по одному вопросу нужна Ваша помощь.

Иск банка. К иску приложено платежное поручение об оплате суд. сбора.

Есть серьезные основания считать его "фиктивным".

Посылал запрос в казначейство. Оправили "в сад".

Что еще можно сделать, чтобы узнать, по моему иску или нет было составлено данное ПЛАТЕЖНОЕ ПОРУЧЕНИЕ.

Я несколько раз заходил в казначейство, проверял поступали ли платежи суд. сбора. сотрудник сразу же проверял по реквизитам платежки и устно давал ответ. В назначении платежа должно быть указано какой иск и в каком суде оплачивается, или какое процессуальное действие.

[alexburko]

И другие НПА, не буду перегружать ненужной инфой, и так достаточно. А зачем вообще нужна б/н платежка? Кредиты выдавались в кассе банка кредитора, где правильным способом будет зачисление валютным мемориальным ордером 2203-2620, далее заява 2620-1002 или продажа на межбанке, нигде SWIFT не нужен.

Каким первичным документом подтверждается факт проведения операции по зачислению сумм кредита на текущий счет? Понятно, что мемориальным валютным ордером, но ввиду бытующего мнения (насчет СВИФТа) интересовала нормативка.

... Тут не все до конца понятно. Как можно перечислить средства со счета, предназначенного для учета? Откуда там деньги, он "нематериален", это же "параллельный" учет, аналитика?

Деньги должны откуда-то дебетоваться, -

где "закрома Родины"?

Именно мемориальный валютный ордер с правильной проводкой и есть надлежащим доказательством перечисления кредитных средств на текущий счет.