Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[stairtov]

На даний момент я прийшов до висновку: фінансовий кредит в іноземній валюті не передбачений законодавством (ЗУ Про фінанси...) . На сьогоднішній день встановлено лише порядок видачі іноземної валюти. Поки так.

да . небыло и ранее но виш как они это все перевернули ..и сколько народа пострадало только от того что небыло правильно обоснованных исков ..да и щас пока тему можно выдавать не можно ..лучше не как основу иска преподавать в суд

[НБ Украины]

НЕ РАЗ ПОДНИМАЛСЯ ВОПРОС

СПАСИБО ЯРОСЛАВУ

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог, як встановлено судами, не було подано нотаріусу первинних документів, щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем зазначеного у виконавчому написі, були безспірними (Постанова ВГСУ "28" вересня 2011 р. Справа № 10/52пд)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р.

Справа № 10/52пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

http://vvlas.kiev.ua/component/content/article/418/643.html

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 1 серпня 2008 року з ОСОБА_3 був укладений кредитний договір у розмірі 38 399,48 доларів США на строк до 1 серпня 2013 року з процентною ставкою 15 % річних. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 1 серпня 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з яким останні передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, станом на 4 серпня 2011 року допустив заборгованість зі сплати кредиту та процентів у розмірі 61 326,76 доларів США.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати договір іпотеки дійсним, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, виселити відповідачів з квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2011 року позовну заяву в частині визнання дійсним договору іпотеки залишено без розгляду.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2011 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 1 серпня 2008 року в розмірі 31 326,76 доларів США, що є еквівалентом 488 774 грн 24 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу зазначеної квартири позивачем з укладенням від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем із отримання витягу з Державного реєстру прав власності. Виселено відповідачів з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника, ОСОБА_6, просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не врахована співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна, оскільки вартість квартири значно перевищує основний борг за кредитним договором.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, у зв'язку з чим на підставі ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 2.3.7 кредитного договору та п. 18.8.1 договору іпотеки іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим на вимогу позивача у встановлений останнім строк відповідачі не звільнили жиле приміщення, яке є предметом іпотеки.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що 1 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір у розмірі 38 399,48 доларів США на строк до 1 серпня 2013 року з процентною ставкою 15 % річних. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 1 серпня 2008 року укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідачі передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 33 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з п. 24 договору іпотеки від 1 серпня 2008 року у випадку порушення кредитного договору позичальником або договору іпотеки іпотекодавцями іпотекодержатель направляє іпотекодавцям і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцтридцяти денногоку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель праві почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Однак, ухвалюючи рішення, апеляційний суд не звернув уваги, що іпотекодавцями є три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проте відповідна вимога була направлена банком лише ОСОБА_3 та особі з ініціалами «ОСОБА_7» без зазначення прізвища.

Також апеляційний суд не з'ясував, чи повідомлявся іпотекодавець ОСОБА_5 про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором, як це передбачено п. 24 договору іпотеки.

Пунктом 8.1. кредитного договору та п. 35.2 договору іпотеки передбачено, що винагорода за надання фінансового інструменту складає 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 4 серпня 2008 року до 4 серпня 2011 року банком щомісячно нараховувалась комісія/винагорода.

Крім того, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Проте апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, не врахував, що пеня за прострочення сплати процентів за кредитом умовами кредитного договору не передбачена, а строк позовної давності по сплаті пені по тілу кредиту становить один рік та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Також відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29059588

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27569413

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20529023

УХВАЛА

іменем україни

30 січня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк» ) звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором, укладеним 7 липня 2006 року, ОСОБА_3 (на час вирішення спору - ОСОБА_3) отримав кредит на суму 2 190 грн. 9 коп. зі сплатою 12 % річних до 5 липня 2007 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав і станом на 27 січня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 38 521 грн. 18 коп., яку позивач просив стягнути із відповідача.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 184 грн. 83 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати указані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення кредитного договору були виконані всі вимоги закону щодо письмової форми кредитного договору, банк надав кредит, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що є підставою для дострокового стягнення кредиту.

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за кредитним договором, укладеним 7 липня 2006 року, ОСОБА_3 отримав кредит на суму 2 190 грн. 9 коп. зі сплатою 12 % річних до 5 липня 2007 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі відповідач не виконав і станом на 27 січня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 38 521 грн.18 коп.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилався на те, що кредитний договір він не підписував, гроші за спірним договором не отримував, та просив призначити почеркознавчу експертизу, а також з'ясувати обставини, чи були і куди перераховані кошти за цим договором та підставу їх перерахунку, оскільки згідно з договором кредиту кошти перераховувались торгово-сервісному підприємству (без назви) (а.с. 32-35).

Проте судом першої інстанції зазначене клопотання у встановленому ЦПК України порядку не розглянуто.

Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На зазначене порушення закону апеляційний суд уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін, не виконавши вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_3 відмовився від проведення експертизи, не є підставою для залишення заявленого клопотання без процесуального вирішення з урахуванням тих обставин, що у цій же заяві відповідач не визнав позов з тих підстав, що він договір не підписував. Це з урахуванням відсутності у матеріалах справи даних про отримання відповідачем кредиту та умов договору (п 2.1) про перерахування кредитних коштів якомусь підприємству без зазначення назви підприємства та даних за який товар, які судами у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не спростовані, мають юридичне значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29059518

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25212533

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29057239

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24466608

[centurion]

Это все отдельные дела, - апелляция, кредитные правоотношения...

Надо отдельно рассмотреть вопрос о незаключенности договора комиссии.

А уж потом мы обязательно вернемся к кредитным правоотношениям, но уже имея... преюдициальное решение, вступившее в законную силу...

Алекс, а на такое понятие, как "комиссия за управления кредитом", что есть в каждом договоре, тоже обязательно договор составлять? Что она в себя включает?

И на какой счёт эта комиссия кладётся? Может же банк обходить уплату налогов с этой комиссии?

[alexburko]

Алекс, а на такое понятие, как "комиссия за управления кредитом", что есть в каждом договоре, тоже обязательно договор составлять? Что она в себя включает?

И на какой счёт эта комиссия кладётся? Может же банк обходить уплату налогов с этой комиссии?

Согласно пост.№280 - на счет режима 6111...

Вас сбивает с толку слово "комиссия"...

Договор составлять необязательно, его наличие подтверждается платежными документами.

Нужно определить правоотношения, возникающие между участниками сделки.

Сделка, в данном случае, - это внесение наличных через кассу банка для зачисления на счет. Она регулируется требованиями НПА НБУ.

Между участниками этой сделки возникают правоотношения по договору комиссии.

А как Вы планируете использовать недействительность или незаключенность указанного Вами договора комиссии ("комиссия за управление кредитом?")

[centurion]

Согласно пост.№280 - на счет режима 6111...

Вас сбивает с толку слово "комиссия"...

Договор составлять необязательно, его наличие подтверждается платежными документами.

Нужно определить правоотношения, возникающие между участниками сделки.

Сделка, в данном случае, - это внесение наличных через кассу банка для зачисления на счет. Она регулируется требованиями НПА НБУ.

Между участниками этой сделки возникают правоотношения по договору комиссии.

А как Вы планируете использовать недействительность или незаключенность указанного Вами договора комиссии ("комиссия за управление кредитом?")

Исхожу из следующего:

Оплата по телу - учитывается на счёту 2233.

Оплата % ( как прибыль банка, которая подлежит налогооблажению ) - учитывается на счёту 2238.

А вот "комиссия управления кредитом" - что это такое и с чем её едят? В предмете договора её указывают, и то не всегда. Учитвая то, что её размер, как минимум, равен размеру %, куда она направляется. Кто ею управляет и в каких целях? Почему банк может насчитывать на неё пеню ? На каких счетах она учитывается? Почему бы банку сразу не указать процентную ставку в 50 % ? Иногда её могут указать в абсолютном удорожании кредита.

Почему банк при высчете единоразовой комиссии % начисляет не на оставшуюся фактическую сумму, а на сумму основного обязательства. И вообще имеет ли право банк так поступать? И как его в таком случае поставить на место?

Существенные условия договоров предусматривают порядок выплнения обязательств оплату тела и %; комиссиии там нет.

Сделка, в данном случае, - это внесение наличных через кассу банка для зачисления на счет. Она регулируется требованиями НПА НБУ.

А что, подать иск, прицепившись к слову "комиссия". Почему банк, как компетентная сторона договора, не заключила со мной договор комиссии? Деньги-то через кассу вносятся, вот только конечный пункт комиссии неизвестен. Судья, скорее всего, ответа не знает, Вот пускай и спрашивает у представителя банка. А я что - обычный потребитель, который не знает тонкости вопроса. А банк пусть объясняет, какими НПА НБУ данный вопрос регламентирован.

[sofi]

Алекс, а на такое понятие, как "комиссия за управления кредитом", что есть в каждом договоре, тоже обязательно договор составлять? Что она в себя включает?

И на какой счёт эта комиссия кладётся? Может же банк обходить уплату налогов с этой комиссии?

зачем вам их налоги? попугать?

целесообразнее было бы выяснить,имхо, ЗА ЧТО вы оплачиваете банку энту комиссию (комиссионое вознаграждение), в чем заключается сама услуга, которую вы оплачиваете, пусть подробно опишут какие тарифы на эту услугу в этом банке, на фига вам эта управленческая услуга вообще, может вы и без них управились бы, пусть укажут на основании какого дозвола они вам эту услугу предложили, пусть банк отчитается о выполнении услуги, и если у вас по договору оплата энтой комиссии еще и в тугриках, то у вас зеленый свет!!! (этот пункт договора реально можно признать недействительным) Не забудьте зу о потребителях!!!! и о бибд!, Пост.168.

управления кредитом - для начала, попробуйте узнать что это такое )))))

фишка в том, что проценты, это плата за деньги=рост, так как у нас все признали что иноземна валюта=украинские деньги в кредитных договорах (зазеркалье), то % само собой тоже в тугриках.

а вот комиссия за управление кредитом(!) это вознаграждение банку за труды праведные, чтобы получить ее в тугриках нужна индивидуальная лицензия, вы ведь резидент, и банк тоже.

этого нацбанк никогда и не скрывал, только какова необходимость в такой лицензии, кто ее выдаст? у вас что, других доходов кроме валюты нет!? а может вы уклоняетесь от обязательной продажи валютной выручки и экономите на курсовой разнице? а вам известно что в стране нехватка валюты, а вы тут с каким то банком расчеты собираетесь вести на территории где единственно законное средство платежа гривна, в тугриках? а где нацбанк пополнять свои золотовалютные резервы будет????!!!!))))

[у.zaporozhskiy]

Исхожу из следующего:

Оплата по телу - учитывается на счёту 2233.

Оплата % ( как прибыль банка, которая подлежит налогооблажению ) - учитывается на счёту 2238.

А вот "комиссия управления кредитом" - что это такое и с чем её едят? В предмете договора её указывают, и то не всегда. Учитвая то, что её размер, как минимум, равен размеру %, куда она направляется. Кто ею управляет и в каких целях? Почему банк может насчитывать на неё пеню ? На каких счетах она учитывается? Почему бы банку сразу не указать процентную ставку в 50 % ? Иногда её могут указать в абсолютном удорожании кредита.

Почему банк при высчете единоразовой комиссии % начисляет не на оставшуюся фактическую сумму, а на сумму основного обязательства. И вообще имеет ли право банк так поступать? И как его в таком случае поставить на место?

Существенные условия договоров предусматривают порядок выплнения обязательств оплату тела и %; комиссиии там нет.

А что, подать иск, прицепившись к слову "комиссия". Почему банк, как компетентная сторона договора, не заключила со мной договор комиссии? Деньги-то через кассу вносятся, вот только конечный пункт комиссии неизвестен. Судья, скорее всего, ответа не знает, Вот пускай и спрашивает у представителя банка. А я что - обычный потребитель, который не знает тонкости вопроса. А банк пусть объясняет, какими НПА НБУ данный вопрос регламентирован.

Олег, если есть желание, попробуйте поискать решения о частичной недействительность к.д. на основании незаконности комиссии в иностранной валюте.

[centurion]

А что, подать иск, прицепившись к слову "комиссия". Почему банк, как компетентная сторона договора, не заключила со мной договор комиссии? Деньги-то через кассу вносятся, вот только конечный пункт комиссии неизвестен. Судья, скорее всего, ответа не знает, Вот пускай и спрашивает у представителя банка. А я что - обычный потребитель, который не знает тонкости вопроса. А банк пусть объясняет, какими НПА НБУ данный вопрос регламентирован.

Таки да. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10687575

И тема такая есть http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3884

[centurion]

Олег, если есть желание, попробуйте поискать решения о частичной недействительность к.д. на основании незаконности комиссии в иностранной валюте.

А если комиссия ( единоразовая - 35 % от тела кредита ) вообще повлияла на цену договора, как существенное условие ?

[centurion]

зачем вам их налоги? попугать?

целесообразнее было бы выяснить,имхо, ЗА ЧТО вы оплачиваете банку энту комиссию (комиссионое вознаграждение), в чем заключается сама услуга, которую вы оплачиваете, пусть подробно опишут какие тарифы на эту услугу в этом банке, на фига вам эта управленческая услуга вообще, может вы и без них управились бы, пусть укажут на основании какого дозвола они вам эту услугу предложили, пусть банк отчитается о выполнении услуги, и если у вас по договору оплата энтой комиссии еще и в тугриках, то у вас зеленый свет!!! (этот пункт договора реально можно признать недействительным) Не забудьте зу о потребителях!!!! и о бибд!, Пост.168.

управления кредитом - для начала, попробуйте узнать что это такое )))))

фишка в том, что проценты, это плата за деньги=рост, так как у нас все признали что иноземна валюта=украинские деньги в кредитных договорах (зазеркалье), то % само собой тоже в тугриках.

а вот комиссия за управление кредитом(!) это вознаграждение банку за труды праведные, чтобы получить ее в тугриках нужна индивидуальная лицензия, вы ведь резидент, и банк тоже.

этого нацбанк никогда и не скрывал, только какова необходимость в такой лицензии, кто ее выдаст? у вас что, других доходов кроме валюты нет!? а может вы уклоняетесь от обязательной продажи валютной выручки и экономите на курсовой разнице? а вам известно что в стране нехватка валюты, а вы тут с каким то банком расчеты собираетесь вести на территории где единственно законное средство платежа гривна, в тугриках? а где нацбанк пополнять свои золотовалютные резервы будет????!!!!))))

Спасибо, sofi

Вот об этом и чиркану для начала в НБУ, учитывая его заинтересованность в последнее время валютными нарушениями банка. В моём случае, я подозреваю комиссия шла чистоганом в карман банка.

[sofi]

Спасибо, sofi

Вот об этом и чиркану для начала в НБУ, учитывая его заинтересованность в последнее время валютными нарушениями банка. В моём случае, я подозреваю комиссия шла чистоганом в карман банка.

вначале напишите в банк, пусть он вам даст разъяснения в чем заключается такая услуга -управление кредитом, может для вашего кредита новый штат набирали, офисы открывали, на лицензии потратились, компьютеры закупили, бумагу, валюту и т.д., че тут гадать, они должны объяснить и подтвердить что получил (получает) от вас комиссионное вознаграждение инвалюте за такие-то действия в совокупности которые и являются управлением кредитом.

Дождитесь ответа, или 30 дней без ответа, а потом в ньу.

а что в платежках по комиссии указано, на какой счет приняли? или у вас и документов нет?

ваши подозрения к делу не пришьешь))))

доки нужны, в первую очередь о том что был произведен платеж в инвалюте на счет... , который указывает на доходы банка.

нарушением валютных операций никто кроме нбу рассматривать не будет, но они принимают кляузы от органов, замкнутый круг.

в наших судах и так все понятно, другой валюты, кроме тугриков они похоже уже и не знают.

но если банк даст вам подтверждение, что принял валюту как плату за услугу, то открывается дорога для деятельности - писем доносов в разные инстанции, в первую очередь в теруправление и нацбанк-киев, а разяснения арбузова, шо резиденты меж собой только в гривнах расчитываються у вас есть.

это одна сторона медали;

вторая - иск на недействительность пункта, так как нет лицензии

до этого, спросить в нбу, не указывая на кредитный договор, как берется то что вам банк объяснит как управление кредитом?

например: у меня открыт счет в инвалюте, как я должен оплачивать РКО? но вопрос максимально привязать к комиссии.

параллельно спросить в минюсте тоже самое, еще и новом министерстве по доходам.

они все дадут ответ и тогда с иском по недействительности пункта в суд, а доказами , кроме закона, который для суда с валютой не учитывается, у вас будут письма компетентных органов.

надо учитывать тот факт, что у банков нет лицензии на валютные операции которые они впарили по договору, поэтому они эти операции зачастую не проводили или наоборот.

[sofi]

когда суд по стягненню, то он применяет к "кредиту" положение о позыке. Дальше делайте вывод сами, в контексте - комиссия по управлению.

можно пробовать идти по пересмотру.

[centurion]

когда суд по стягненню, то он применяет к "кредиту" положение о позыке. Дальше делайте вывод сами, в контексте - комиссия по управлению.

можно пробовать идти по пересмотру.

Чтобы избежать этой писанины-тягомотины, не проще ли привлечь НБУ в качестве третьей стороны в процессе, как контролирующего орган. Пусть объясняют уже суду, каким таким НПА руководствовался банк.

У меня развод чистой воды со стороны банка: Снята единоразовая комиссия 1/3 от суммы кредита, т.е. по факту я на руки получил на 1/3 меньше. Но эта комиссия включена в тело кредита, на которую насчитывались %, а потом и пеня. Каким НПА такое предусмотрено?

В описании комиссии сказано, что она взымается при снятии валюты с банкомата. Етественно валюты никто в глаза и не видел, зато есть валютообменная квитанция ( форма 377-К) с печатью кассы, которая показывет, что я получил гривну с учётом снятия комиссии.

Больше карточка не использовалась, и неясно, были ли там доллары изначально.

Вообще такое понятие, как "единоразовая комиссия" - понятие в корне абсурдное. Как можно её взымать наперёд?

Порядок должен быть такой: договор комиссии ( как основание снятие денег; другие правоотношения ) с перечнем услуг > определённая услуга > снятие денег с клиента за услугу.

В тексте кредитного договора ей не место. Только в приложении к договору, как сервис банка.

[centurion]

когда суд по стягненню, то он применяет к "кредиту" положение о позыке. Дальше делайте вывод сами, в контексте - комиссия по управлению.

можно пробовать идти по пересмотру.

Я буду выступать истцом. Решение по взысканию уже было.

[sofi]

Я буду выступать истцом. Решение по взысканию уже было.

за эмоциями вы не совсем вникли в тему.

подумайте лУчше, иначе очередная ошибка будет.

О каком договоре комиссии вы говорите????

на что кредит получали? на оплату управления? авто? ипотеку?

совокупная стоимость есть?

какой банк?

как с карточки снимались деньги? карточный счет валютный?

какой документ подтверждает транзакцию по снятию денег с карточки? вы его сохранили?

ну не будет нбу бегать на процессы, и нет у него задачи защищать нас и давать обхяснения по НПА в суде.

вся база в свободном доступе, сами изучайте, иначе, если и придет к вам нбу третьим лицом, то тут же лапши вам и навешает, а вам крыть нечем будет.

[sofi]

Чтобы избежать этой писанины-тягомотины, не проще ли привлечь НБУ в качестве третьей стороны в процессе, как контролирующего орган. Пусть объясняют уже суду, каким таким НПА руководствовался банк.

У меня развод чистой воды со стороны банка: Снята единоразовая комиссия 1/3 от суммы кредита, т.е. по факту я на руки получил на 1/3 меньше. Но эта комиссия включена в тело кредита, на которую насчитывались %, а потом и пеня. Каким НПА такое предусмотрено?

В описании комиссии сказано, что она взымается при снятии валюты с банкомата. Етественно валюты никто в глаза и не видел, зато есть валютообменная квитанция ( форма 377-К) с печатью кассы, которая показывет, что я получил гривну с учётом снятия комиссии.

Больше карточка не использовалась, и неясно, были ли там доллары изначально.

Вообще такое понятие, как "единоразовая комиссия" - понятие в корне абсурдное. Как можно её взымать наперёд?

Порядок должен быть такой: договор комиссии ( как основание снятие денег; другие правоотношения ) с перечнем услуг > определённая услуга > снятие денег с клиента за услугу.

В тексте кредитного договора ей не место. Только в приложении к договору, как сервис банка.

ну раз вы валюту в банкомате не снимали, то за шо комисию платили?

вообще-то, существуют тарифы банка на операции с применением карточек. В договрах на открытие карточного счета обычно идут как додаток к договору, на сайте банка, там где об открытии счетов - тоже подробно описывают,что и по чем и где.

за снятие денег в банкомате - комиссия от 0 (по зарплатным) до 4%, больше нигде не встречала.

но вы же с банком договорились, что к вам индподход, 35%!!!

тут нада подумать, может ли банк повышать тарифы в индивидуальном порядке?!

А нНУЖНА ЛИ ВАМ была такая услуга????? см. решение КСУ

вы ведь могли рассчитаться карточкой у продавца товара по курсу нацбанка и без % за обналичивание.

КАкие доки приносил банк в суд в доказательство того что он свои обязательства выполнил???

и что возражали вы?

была ли в мотивации решения позыка?

[centurion]

ну раз вы валюту в банкомате не снимали, то за шо комисию платили?

вообще-то, существуют тарифы банка на операции с применением карточек. В договрах на открытие карточного счета обычно идут как додаток к договору, на сайте банка, там где об открытии счетов - тоже подробно описывают,что и по чем и где.

за снятие денег в банкомате - комиссия от 0 (по зарплатным) до 4%, больше нигде не встречала.

но вы же с банком договорились, что к вам индподход, 35%!!!

тут нада подумать, может ли банк повышать тарифы в индивидуальном порядке?!

А нНУЖНА ЛИ ВАМ была такая услуга????? см. решение КСУ

вы ведь могли рассчитаться карточкой у продавца товара по курсу нацбанка и без % за обналичивание.

КАкие доки приносил банк в суд в доказательство того что он свои обязательства выполнил???

и что возражали вы?

была ли в мотивации решения позыка?

А я о чём. В тарифах банка к договору есть пункт о снятии комиссии 35% с банкомата. Но с банкомата валюту никто не снимал, а в кассе выдали гривну, в сумме приблизительно 2/3 от кредита с учётом навязанной страховки.

Как не крути, а банк не имел права включать эту комиссию опять в тело кредита. Комиссия - одноразовая операция. Плюс к этому - двойная оплата на сумму комиссии, не считая %.

но вы же с банком договорились, что к вам индподход, 35%!!!

А нНУЖНА ЛИ ВАМ была такая услуга????? см. решение КСУ

Нет, не договорились. Кредитный договор и договор комиссии - разные правоотношения. А вот, чтобы определить инд. подход и нужен договор комиссии.

Решение КСУ по потребителям?

Суда ещё не было. Это я готовлюсь.

[sofi]

А я о чём. В тарифах банка к договору есть пункт о снятии комиссии 35% с банкомата. Но с банкомата валюту никто не снимал, а в кассе выдали гривну, в сумме приблизительно 2/3 от кредита с учётом навязанной страховки.

Как не крути, а банк не имел права включать эту комиссию опять в тело кредита. Комиссия - одноразовая операция. Плюс к этому - двойная оплата на сумму комиссии, не считая %.

Нет, не договорились. Кредитный договор и договор комиссии - разные правоотношения. А вот, чтобы определить инд. подход и нужен договор комиссии.

Решение КСУ по потребителям?

Суда ещё не было. Это я готовлюсь.

Вы путаете договор комиссии и комиссионное вознаграждение. Это абсолютно разное, правовая природа разная, комиссионное вознаграждение это плата по договору про надання послуг.

Нельзя получить приблизительную сумму. Начните с этого (по выполнению)

По недействительности - нужно смотреть....

вы пишите о каком- то управлении кредитом, одновременно о списании со счета 35%= сумма???? за обналичивание.

так о чем речь в договоре? что собственно вы хотите оспорить?

в квитанции, которую вам выдали в кассе когда вы через кассу снимали деньги используя платежную карту, должна быть указана сумма комиссии, которая снимается.

N 137, 19.04.2005, Постанова, Положення, Форма типового документа, Національний банк України

Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням

(не діє)

3.5. Клієнти та їх довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом як засіб для:

безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції);

перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;

одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.

Наперед оплачені платіжні картки застосовуються їх держателями для безготівкової оплати за товари (послуги) та одержання готівки.

Операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими законодавчими актами України. За допомогою платіжних карток забороняється здійснення інвестицій в Україну та за її межі.

3.6. У межах України переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, здійснюється в гривнях.

В іноземній валюті переказ коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, може здійснюватися лише між власними рахунками фізичних осіб, які відкриті банком-емітентом.

3.7. На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів та їх агентів за платіжними картками клієнтів, яким емітенти відкрили картрахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за платіжними картками, що емітовані нерезидентами.

3.8. Видача за платіжними картками готівки через банкомати в межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунку платіжної картки.

( Пункт 3.8 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 04.01.2008 )

3.9. За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, порядок нарахування, сплати та розмір якої встановлюються банками та платіжною організацією відповідної платіжної системи, з урахуванням тарифів банку, правил платіжної системи та нормативно-правових актів Національного банку.

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1092.543.3&nobreak=1

[АлПет]

Исхожу из следующего:

Оплата по телу - учитывается на счёту 2233.

Оплата % ( как прибыль банка, которая подлежит налогооблажению ) - учитывается на счёту 2238.

А вот "комиссия управления кредитом" - что это такое и с чем её едят? В предмете договора её указывают, и то не всегда. Учитвая то, что её размер, как минимум, равен размеру %, куда она направляется. Кто ею управляет и в каких целях? Почему банк может насчитывать на неё пеню ? На каких счетах она учитывается? Почему бы банку сразу не указать процентную ставку в 50 % ? Иногда её могут указать в абсолютном удорожании кредита.

Почему банк при высчете единоразовой комиссии % начисляет не на оставшуюся фактическую сумму, а на сумму основного обязательства. И вообще имеет ли право банк так поступать? И как его в таком случае поставить на место?

Существенные условия договоров предусматривают порядок выплнения обязательств оплату тела и %; комиссиии там нет.

А что, подать иск, прицепившись к слову "комиссия". Почему банк, как компетентная сторона договора, не заключила со мной договор комиссии? Деньги-то через кассу вносятся, вот только конечный пункт комиссии неизвестен. Судья, скорее всего, ответа не знает, Вот пускай и спрашивает у представителя банка. А я что - обычный потребитель, который не знает тонкости вопроса. А банк пусть объясняет, какими НПА НБУ данный вопрос регламентирован.

Если с Вас удерживают комиссию в валюте,то вот Вам в помощь:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.6712.0

Относительно сопутствующих услуг к КД и можно ли брать за них комиссию указано в письме НБУ №40-117/2093-6134 от 16.06.2007:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.8129.0

Также по поводу комиссии банков и договора комиссии можно почитать здесь:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.7934.0

[centurion]

Если с Вас удерживают комиссию в валюте,то вот Вам в помощь:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.6712.0

Относительно сопутствующих услуг к КД и можно ли брать за них комиссию указано в письме НБУ №40-117/2093-6134 от 16.06.2007:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.8129.0

Также по поводу комиссии банков и договора комиссии можно почитать здесь:

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.7934.0

СПАСИБО!!! Дополнительный повод привлечь НБУ третьим лицом.

[АлПет]

СПАСИБО!!! Дополнительный повод привлечь НБУ третьим лицом.

Не стоит. На мой запрос в рег.упр. НБУ имел ли право банк взымать комиссию в валюте при выдаче вал. кредита 31.03.2008 с ссылкой на письмо НБУ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.6712.0 ( правда ли что 2х2=4 на 31.03.2007), получил ответ на 3-х страницах со всякой ерундой о свободе договора, правомочности додатку до дозволу, право банков на валютные операции, выводов института Корецкого и тп с выводом: банк имел право (хотя в приложенном письме крупным жирным шрифтом выделил позицию НБУ)

На аналогичный запрос в НБУ Киев послали за разьяснением к адвокату. Так что на обьективность НБУ не рассчитывайте.

[Siringa]

Если и привлекать НБУ - то только в качестве ответчика или как соучасника.

[Siringa]

Если и привлекать НБУ - то только в качестве ответчика или как соучасника.

[Бонар]

Для підняття бойового духу.

Побічним ефектом всієї цієї перепитії з валютою виникли справи по призначенню пенсій близьким відповідно до закону який діяв на момент винекнення права на відповідний вид пенсії .

Вести дебати , суперечку з юристами Пенсійного фонду не легше чим з юристами з банку.

Проте ми виграли.

Скажете дрібниці? Ні. Ці "чуваки" лише збирають податки, а віддавати не хочуть.

Вони нагло присвоювали чуже впродовж багатьох років.

Справа розглядалась рік, разом з апеляцією.

Але перше , що треба - це зробити перший крок до самозахисту свого.

[centurion]

Не стоит. На мой запрос в рег.упр. НБУ имел ли право банк взымать комиссию в валюте при выдаче вал. кредита 31.03.2008 с ссылкой на письмо НБУ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.6712.0 ( правда ли что 2х2=4 на 31.03.2007), получил ответ на 3-х страницах со всякой ерундой о свободе договора, правомочности додатку до дозволу, право банков на валютные операции, выводов института Корецкого и тп с выводом: банк имел право (хотя в приложенном письме крупным жирным шрифтом выделил позицию НБУ)

На аналогичный запрос в НБУ Киев послали за разьяснением к адвокату. Так что на обьективность НБУ не рассчитывайте.

Поймите, я не собираюсь задавать узкопрофильные вопросы, касающиеся расчётов. А диалог вести, как с контролирующим органом, в русле "имел или не имел":

1. Имел ли право банк оказывать вообще такую сопутствующую услугу при предоставлении кредита, как снятие комиссии, тем более без заключения соответствующего договора? ( в предоставленом Вами письме НБУ N 40-117/2093-6134 читаем следующее:

Стосовно визначення переліку послуг, що встановлюються банками як супутні до операції споживчого кредитування і які споживач повинен сплатити у вигляді комісій на користь банку згідно з умовами кредитного договору у зв'язку з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, вважаємо за необхідне звернути увагу на наступне.

При визначенні переліку супутніх послуг банки мають керуватися положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (відповідно до яких об'єктом зобов'язання є дії однієї сторони на користь другої), а також вимогами частини 17 статті 1 Закону, частини 5 статті 1 розділу I та статті 4 розділу II Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". У зобов'язанні мають бути чітко визначені його суб'єкти та конкретизований його об'єкт. Відсутність або невизначеність (недостатня визначеність) зазначених елементів зобов'язання може бути підставою для оспорювання (або невизнання) факту виникнення зобов'язальних відносин. У разі декларування банком у договорі зі споживачем будь якої послуги, споживач має право не тільки знати в деталях предмет задекларованої послуги, а також отримати зазначену послугу належної якості, відповідно до умов договору.

З урахуванням вищезазначеного, до переліку супутніх послуг, які можуть бути надані споживачеві при наданні банком споживчого кредиту, зокрема можуть відноситися: відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо.

Не вижу в списке услуг комиссию за получение кредита любым способом. Я так понял, что для кредитных споживчих правоотношений действуют спец. нормы.

............................................ ( последний абзац):

Зобов'язуємо керівників банків вжити невідкладних заходів для забезпечення належного виконання вимог постанови Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Заступник Голови В.Л.Кротюк

.......................................................................

2. Имел ли право банк взымать комиссию, которая составляет 35% от суммы основного долга ? Да, тут НБУ может сослаться на договорное право. Но опять же - где договор комиссии. Другими словами, сопрячь с п. 1.

3. Имел ли право банк включать уже снятую комиссию в тело кредита ? Не является ли это обманом и нечестной предпринимательской деятельности со стороны банка согласно ЗУ ЗПП и производной от него Постановы 168 , на которые НБУ ссылается в своём письме?

4. Имел ли право банк открывать мне 2 текущих счёта без соответствующих договоров?

За спрос ведь в лоб не ударят? Может ещё чего-то интересного НБУ расскажет.