Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[sofi]

Вопрос, как это доказать?

В каких документах это видно?

За всегосударственную аферу так никто и не понес наказания.

я не знаю, как это доказать и кому это доказывать. Это лежит на поверхности и те кто должен за этим следить все понимают и знают.

1. кредитование - это обращение денег ( как было в положении о кредитовании, которое упразднили, а нового не создали: деньги выдаются во временное пользование и цель: покупка, т.е. кредитные деньги - платежное средство. За все платежные знаки обращающиеся в украине принял на себя обязательство НБУ.

статьи КУ и ЗУ Вы знаете.

Банки нарушили публичный правопорядок введя через валютные псевдокредиты иностранную валюту в обращение в украине, 

2. регулятор - НБУ их на это дело "благословил" своими двузначными положениями в некоторых постановах, а население Стельмах лично убеждал с экранов тв в стоимости доллара равной бигмаку, косвенно призывая то ли сдавать валюту , то ли кредиты оформлять в валюте (дескать курс до 2-х гривен падет, выглдно будет)

3.раздавать и получать обязательства в валюте от заемщиков доходы которых в гривнах - это не финансовая деятельность, это даже не карточная игра, это шулерство или банкротство. Кто-то приносил в банк справку о доходах в валюте? или кредитный комитет сам додумывал "эквивалент" для будущих платежей на 20 лет вперед?

4.сами КД в каждом пункте противоречат закону, любой юрист скажет, а по - сути выполняют роль опцинов, операции с которыми на валютном рынке У также запрещены. Стоимость кредита зависила не от % ставки, от курса валют. 

Но не не только безгрошов1 автокредиты были, и реально валюта в кассе выдавалась, ее было валом, не знал банк в какой финансовый инструмент ее запустить, так как законом был во всем ограничен.

А заработать нуно было!!!! Вот по- черному и работали

5. Все первичные документы - недействительны, ну кроме валютообменных квитанций. 

В итоге: судьи не кретины , конституцию и кодифицированные законы знают, специальные и НПА мы им доносим, все они понимают, но в решениях несут полную ахинею.

Банки никто кроме крышевателя регулятора не проверяет, что хотят то и творят,а в суд, ну разве что трамвайный билет не приносят, как доказ выдачи кредита

 в общем это валютное кредитование - выглядит как второй этап передела собственности, а за первый кто-то ответил? Отож бо.

[Obelix]

Банки никто кроме крышевателя регулятора не проверяет, что хотят то и творят,а в суд, ну разве что трамвайный билет не приносят, как доказ выдачи кредита

в общем это валютное кредитование - выглядит как второй этап передела собственности, а за первый кто-то ответил? Отож бо.

 

 

Софи....    

[frau]

 

 

И согласна, и нет .Опционы и фьючерсы имеют место быть для кредитования юр.лиц под конкретные контракты(например будующий урожай крупного агрохолдинга под экспортные возможноти),ЗАЧЕМ  потребительское кредитование под эти схемы подводить?Разве может обычный потребитель физик ,не имея спец. образования все риски промониторить?Такое ощущение,что изначально кинуть хотели.

[mississ]

И согласна, и нет .Опционы и фьючерсы имеют место быть для кредитования юр.лиц под конкретные контракты(например будующий урожай крупного агрохолдинга под экспортные возможноти),ЗАЧЕМ  потребительское кредитование под эти схемы подводить?Разве может обычный потребитель физик ,не имея спец. образования все риски промониторить?Такое ощущение,что изначально кинуть хотели.

Виділене банків стосується?

[frau]

Фрау обещала о "валютной позиции" рассказать". Есть вопрос.

 

Почему при выдаче из кассы кредитных средств в инвалюте по схеме 2203 -1001/2, а также при внесении в кассу платежей по обязательствам по валютному кредиту по схеме 1001\2 - 2909, НЕТ никакого отражения на валютной позиции банка?

так был ли мальчик (валютный кредит)??????

Для начала,почему вы говорите "НЕТ",если не знаете, как "ДА"?

[frau]

Виділене банків стосується?

Думаю,что "відділень" не стосується и  более того, думаю, что мы не по разную сторону баррикад, а просто произошел спор "физиков и лириков".

[mississ]

Думаю,что "відділень" не стосується и  более того, думаю, что мы не по разную сторону баррикад, а просто произошел спор "физиков и лириков".

Нічого не зроміла з Вашого коментаря)

[frau]

нужно выяснить, корреспондирует ли счет 2233(2203) с 1001(1002)

Корреспондирует!!! Как и другие вопросы,которые пытались со мной  оспорить.Есть аксиомы и есть теоремы.

[frau]

Хорошо, допускаем, что эксперты заблуждаются. Тогда как лично Вы считаете,  что означает пункт "операции с наличной иностранной валютой в кассе банка", какие это операции?

 

И что делать с нарушениями кассовой дисциплины при выдаче кредитов физлицам наличной иностранной валютой императивных указаний Инструкции о кассовых операциях? Замечу, речь идет не просто о нарушении в банке, речь идет об изменении банком установленных законом стандартов бухгалтерского учета. Отсюда будут ли иметь документы, подтверждающие применение банком неразрешенных операций (а при наличии исчерпывающего разрешающего императива, - вообще запрещенных), юридическую силу и надлежащими доказательствами?

Эксперты не заблуждаются,они тупо отвечают на те вопросы,которые правильно и адекватно поставил им адвокат.Грамотный адвокат знает как задать вопрос ,чтобы получить нужный ему ответ.В  этом и заключается его профессионализм.Нужно клиента защитить, а не мир во всем мире,пусть он даже убийца и маньяк.Не обязательно верить в его правоту.Возможно завтра нужно будет защитить другую сторону.Законодательство не совершенно.

[frau]

1.8. (мой любимый) Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в 

іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у

національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних

валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському

обліку цих доходів і витрат банки можуть використовувати технічні

рахунки 3800 та 3801. { Абзац перший пункту 1.8 глави 1 розділу

IIІ в редакції Постанови Національного банку N 103 ( z0368-06 )

 

6 класс - это доходы банка, естественно только в гривне

 

3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та для обліку банківських металів"; доходів і витрат

3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо в іноземній |іноземної валюти та банківських металів" 

 

по 3800 начисление проводится ежедневно, даже если не было движения по валютному счету

 

2.2. Нарахування процентних доходів в іноземній валюті з

використанням технічних рахунків валютної позиції відображається в

бухгалтерському обліку такими проводками:

Дебет

Рахунки для обліку процентних нарахованих доходів за

класами 1, 2, 3;

Кредит

3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських

металів".

Одночасно на суму вартості іноземної валюти в грошовій

одиниці України (далі - гривневого еквівалента) здійснюється така

бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та

банківських металів";

Кредит

 

Рахунки для обліку процентних доходів за класом 6.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0583-03

 

 

про данную постанову я вспоминаю каждый раз, когда банкиры "плачутся" в сми и кричат, что конвертация кредитов в иностранной валюте им принесет убытки (хорошие же "убытки" курсовая разница+проценты)

Как обычно ,дилетанты делают свои выводы ,прочитав 2-3 раза план счетов.Счета есть активные,пассивные,активно-пассивные,контр.активные,ЛОРО-НОСТРО..Это не плоский экран- смотрите 3D,а лучше 5D .Да убытки.Я уже тут читала,что этономистов учат на счетах и калькуляторе.Слово "технічні рахункі".вас не смущает?

[sofi]

И согласна, и нет .Опционы и фьючерсы имеют место быть для кредитования юр.лиц под конкретные контракты(например будующий урожай крупного агрохолдинга под экспортные возможноти),ЗАЧЕМ  потребительское кредитование под эти схемы подводить?Разве может обычный потребитель физик ,не имея спец. образования все риски промониторить?Такое ощущение,что изначально кинуть хотели.

я не утверждаю что под эти схемы подводили,  но по сути наших кредитных отношений с банком  практически так получилось.

мы отличаемся тем от упомянутого вами агрохолдинга  что у него ожидается поступление валюты от экспорта будущего урожая, а у нас поступлений валюты не предвиделось, согласно предоставленным банку справкам.

а обязательство продать банку валюту в установленные сроки по  рыночной цене мы дали, а по сути  - КУПИТЬ у банка валюту в определенном размере по цене банка на момент продажи в сроки установленные договором.

[frau]

Умных и разбирающихся судей не встречала.В хоз.судах еще могут нормальные доки подтверждающие потребовать.В гражданских- ксероксы ,ногами написанные,заочные решения и "внутренние убеждения".Что касается  выдачи и погашения  потребительских кредитов, то этот  механизм изначально не был продуман и  согласован между юристами и экономистами.В стране нет закона о банкротсиве физических лиц.Не работает страховая защита как кредиторов, так и заемщиков.

[sofi]

Очень замечательно.

Так если вы такая умная, то почему такая нищая? (с)...это не к вам лично, это в глобальном смысле вашего трактата...

 

Вот и оспаривайте своё право, которое было нарушено с вашей лёгкой руки 

а вас , собственно, кто спрашивал? С чего бы это вам указывать , чем мне заниматься? Следите за своими опусами. 

 

может это вы  и были непосредственным участником этих "кредитных схем"? /в глобальном смысле/

[alexburko]

Эксперты не заблуждаются,они тупо отвечают на те вопросы,которые правильно и адекватно поставил им адвокат.Грамотный адвокат знает как задать вопрос ,чтобы получить нужный ему ответ.В  этом и заключается его профессионализм.Нужно клиента защитить, а не мир во всем мире,пусть он даже убийца и маньяк.Не обязательно верить в его правоту.Возможно завтра нужно будет защитить другую сторону.Законодательство не совершенно.

Здесь Вы абсолютно правы, но у нас дискуссия относительно природы вещей, так сказать. Тактика построения защиты и формулирование вопросов эксперту, - отдельная тема. Если мы получили от эксперта подтверждение запроса, следовательно вопросы сформулировали правильно...

 

"Так шо ты мне скажешь за ту бумажку, Родя?..." ("Ликвидация" (с) ) Является ли операция, оформленная проводкой 2203 (2233) - 1001 (1002), операцией с наличной иностранной валютой в кассе банка с точки зрения бухучета в банках?

[НБ Украины]

Корреспондирует!!! Как и другие вопросы,которые пытались со мной  оспорить.Есть аксиомы и есть теоремы.

 

 

Frau, какие Вы знаете аксиомы и теоремы в гражданском праве о корреспонденции счетов 2233 (2203) и 1001 (1002), а тем более оформление ее мемориальными ордерами?

Назовите, пожалуйста?

Может быть аксиома - это ст.200 УК Украины?

Кому бухгалтерские проводки, а кому ч.1 ст.1051 ГК Украины …

Постановляючи ухвалу про скасування зазначеного рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що призначеною судово-економічною експертизою було встановлено, що видача готівкової іноземної валюти за кредитним договором № 490084387 від 14.08.2008 була здійснена з численними порушеннями відповідних нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності. Сума фактично перерахованих банком коштів за придбаний ОСОБА_5 автомобіль (95030,00 грн.) не відповідає розміру його вартості, наведеній безпосередньо в самому кредитному договорі (111 800,00 грн.).

…

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом було призначено судову економічну експертизу, хоча позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та третейського застереження у даній справі ОСОБА_5 заявлені не були, і судом не було роз"яснено їй право на пред"явлення такого позову.

Згідно з наданими суду доказами, Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства " Альфа-Банк" про визнання недійсним договору, в тому числі третейського застереження. Дана справа до цього часу не вирішена по суті.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення третейського суду є передчасним.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6798#entry120131

Цивільний кодекс України

Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV

…

Глава 71

ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД

§ 1. Позика

…

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

…

§ 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

…

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» - Заяц Ксенії Олександрівни на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року, -

…

Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 вересня 2008 року між АКБ «Новий», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №3236908/05, згідно умов якого відповідач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 1 200 000 грн. на строк 36 місяців зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 25% річних.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 вересня 2008 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреностей, було укладено іпотечний договір №3237008 (З), відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0520 га, яка розташована за цією ж адресою.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банком не виконано грошове зобов'язання за кредитним договором, що є підставою для визнання вказаного кредитного договору недійсним на підставі ч.1 ст.1051 ЦК України, а також похідного від нього договору іпотеки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки останній відповідає обставинам справи та вимогам закону.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=281#entry93572

Затверджено

Постанова Правління

Національного банку України

30.12.98 N 566

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

1 лютого 1999 р.

за N 56/3349

Положення про організацію бухгалтерського обліку

та звітності в банках України

…

2.1.1. Вимоги до первинних облікових документів

Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0056-99

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т

26.12.2008 N 758-0-2-08-19

Щодо практики застосування норм

права у випадку колізії

…

4. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=299#entry119137

Что Вам известно о специальных нормативно-правовых актах НБУ о ведении кассовых операций с наличной иностранной валютой?

Frau, с какой целью в некоторых недобросовестных банках «валютному заемщику» оформляли прежде недействительное заявление на перевод наличиных на вклад на его имя, а затем недействительное заявление на выдачу наличиных по кредиту на его имя на одинаковую сумму?

С какой целью в этих банках оформляли недействительные валютно-обменные квитанции без совершения фактической операции обмена валюты?

Или таким образом создавали «валютную позицию»?

 

[НБ Украины]

Хорошо. Тогда укажите, пожалуйста, в чем Вы не согласны со следующими тезисами.

 

1. При кредитовании физлица наличной иностранной валютой (само право на такое кредитование опускаем) субъектная правомочность юридического лица прямо переплетается с нормативно-правовыми актами НБУ и законами Украины. 

 

2. Имеющаяся у банка в момент заключения кредитного договора банковская лицензия делала из банка собственно банк, как финансовое учреждение, и давала банку предоставлять кредиты в принципе.

 

3. Имеющаяся у банка в момент заключения кредитного договора Генеральная лицензия на право проведения валютных операций (письменный Дозвол) делала из банка уполномоченный банк и вкупе с банковской лицензией давала право на предоставление кредитов физлицам в иностранной валюте.

 

4. Право на такое предоставление, - не огульное, а ограниченное: с применением только тех операций, исчерпывающий перечень которых указан в Дополнении к Генеральной лицензии банка. Сразу оговорюсь, - с этим соглашается и ВССУ в п.10 Пленума №5 от 30.03.12г. Для применения при кредитовании других операций, отсутствующих в списке разрешенных, согласно Декрета, - необходимо получить индивидуальную лицензию НБУ.

 

5. Из перечня разрешенных в имеющемся у банка в 2006-2009г.г. Дополнении к Дозволу для кредитования можно использовать только пункт "ведение текущих счетов клиентов" ("размещение и привлечение средств на валютном рынке Украины" сразу отметаем, как профанацию: физлицо не является субъектом межбанковского валютного рынка по определению и это легко доказывается).

 

6. Все вышеизложенное прямо переплетается с нормативно-правовыми актами НБУ в части правил кассовых операций (а мы ведем речь именно о наличной иностранной валюте, это ведь кассовые операции), правил ведения бухучета в банках Украины и некоторых законов, в частности, - "О платежных системах" и т.д.

.

7. По своей сути, операции, оформляемые бухгалтерской проводкой 2203-1001, квалифицируются как "операции с наличной иностранной валютой в кассе банка", - судебные эксперты это подтверждают в официальных экспертизах.

 

8. Право на такие операции все банки получили только в 2009-м году в Дополнениях к новым Генеральным лицензиям НБУ на право осуществления валютных операций.

 

9. В момент заключения большинства кредитных договоров банки устанавливали в качестве существенного условия договора (порядок выдачи и погашения) условие проведения операции, права на проведение которых у банков не было. Кредитный договор недействительный согласно ст.227 ГКУ, - банк нарушил свою генеральную лицензию.

 

 

Это, в принципе, вся обсуждаемая здесь тема в тезисах, вернее треть, расширенная версия еще интересней.

 

С каким пунктом Вы не согласны и почему?

 

Что уже сделано:

1. В спорах с банками по кредитным договорам уже применяется п.6 ч.1 ст.4 Закону Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Пояснение:

Закон Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» не указан в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12

…

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Перепелюк Л.М.,

секретар Ковальчук Н.О.

за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2014 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить вищезазначену ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність спору. Посилається на те, що судом першої інстанції при відкритті провадження були порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом було порушено правила підсудності щодо подання позову до юридичної особи. Оскільки відповідачем по справі є юридична особа та позов мав бути пред'явлений за місцезнаходженням відповідача, а саме в суді першої інстанції м. Дніпропетровська. Вважає, що застосування до даних правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів» є недоречним, оскільки така послуга як банківський вклад не підпадає під дію цього закону, так як умовою банківського вкладу є виплата вкладнику відсотків, тобто отримання прибутку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами розд. III гл. 1 ЦПК (статті 107 - 117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України «Про захист прав споживачів» та Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»

Згідно з преамбулою Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності та розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2014 року постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40269317

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6956#entry118348

 

ПАТ «ОТП Банк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з 05.10.2011 року на підставі генеральної ліцензії.

 

 

Провадження №2-478/14

В справі № 760/27165/134-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства» ОТП Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору, суд,-

В С Т А Н О В И В:

…

Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» при укладенні кредитного договору банк зобов»язаний був надати йому інформацію, яка мала забезпечити правильне розуміння суті фінансової послуги, без нав»язування її придбання.

Обов»язок банку надати йому, як споживачу, таку інформацію, гарантовано і п.4 ч.1 Закону « Про захист прав споживачів».

Надання коштів у позику під процент, з точки зору ст.ст.1, 4 та 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі і на умовах фінансового кредиту за рахунок залучених коштів, вважається фінансовою послугою та підлягає обов»язковому ліцензуванню і надання коштів у позику дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" уповноважений банк має право виконувати лише ті операції, які зазначені в переліку в додатку до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

При цьому Генеральна ліцензія недійсна без додатку.

Всупереч вимогам п.1 ст.11, ч.1. п.5, ч.2 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст.80, 91 та 92 ЦК України, ст.11 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" йому при підписанні кредитного договору банком не було надано інформацію про особу кредитодавця, його статус (спеціальну правоздатність та дієздатність), наявність будь - яких ліцензій.

Відповідач приховав від нього інформацію про те, що на момент підписання кредитного договору банк мав права надавати кредит готівкою лише національною валютою та здійснювати валютно-обмінну операцію/кредитний договір та договір міни валют або договір купівлі-продажу одночасно /.

Крім того, в тексті Кредитного договору не зазначено, що банк є уповноваженим банком або має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, а тому, відповідно до ч.3 ст.91 ЦК України, банк при укладенні договору не мав цивільної правоздатності фінансової (кредитної) установи та не був уповноваженим банком щодо надання фінансових послуг (операцій), передбачених ст.1 Декрету, а саме: валютних операцій на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", тобто надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

Зазначає, що при укладенні Кредитного договору банком, в порушення вимог ст.15 Закону України « Про захист прав споживачів», йому не було надано необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, що є істотним порушенням його прав, як споживача фінансових послуг.

Ці порушення призвели до того, що він був позбавлений можливості належним чином оцінити властивості такої фінансової послуги (операції) та можливі негативні наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання.

Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг відповідно до п.2 ст.19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2011 року, який регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, регулюються нормами ЦК України.

Таким чином, даний Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб»єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 - 1048 ЦК України.

Відповідач станом на день укладення кредитного договору не мав права надавати кредити готівковою іноземною валютою з операційної каси банку.

ПАТ «ОТП Банк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з 05.10.2011 року на підставі генеральної ліцензії.

…

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Як на обман банку при укладенні Кредитного договору позивач посилається на відсутність у тексті договору інформації про те, що відповідач на момент його укладення не був уповноваженим банком на здійснення валютних операцій відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ця інформація не була надана йому при укладенні договору.

Вважає це порушенням вимог ст.ст.4, 19 та п.1 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України на сторони покладається обов'язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз»яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Як зазначається в ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, сторони не спростовували і це підтверджується копією кредитного договору, позивач був ознайомлена з його змістом та умовами, і підписавши його, висловив свою волю на його укладення на викладених у ньому умовах.

Будь-яких доказів обману з боку відповідача при підписанні Кредитного договору та домовленостей, визначених у його п.2, суду не надано і не встановлено таких у судовому засіданні.

…

ПАТ «ОТП Банк» 08.11.2006 року отримало генеральну банківську ліцензію № 191 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 ч.2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.

…

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства» ОТП Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38839393

Провадження № 2-во-64/14

в справі № 760/27165/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним пункту договору, суд

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2014 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним пункту договору було відмовлено.

29 травня 2014 року представник позивача звернувся до суду з заявою про виправлення описки в рішенні суду.

Посилається на те, що в третьому абзаці 12 сторінки було помилково зазначено, що банківська ліцензія №191, яку отримало ПАТ «ОТП Банк» 08 листопада 2006 року є генеральною.

Вважає це опискою, яка має бути виправлена, а тому просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки

Сторони в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Виходячи з цього, на підставі п. 4 ст. 219 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про виправлення описки в їхню відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену в рішенні суду від 19 травня 2014 року, виходячи з наступного.

Статтями 47 та 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено можливість здійснення банками кредитних операцій від свого імені, на власних умовах та на власний ризик незалежно від виду валюти, яка використовується, на підставі банківської ліцензії.

Виходячи з цього, судом дійсно була допущена описка при зазначенні типу ліцензії, яка має бути виправлена.

Керуючись ст. 219 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Виправити описку, допущену в 125 абзаці описової та мотивувальної частини рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року.

Викласти 125 абзаці описової та мотивувальної частини рішення суду від 19 травня 2014 року в наступній редакції:

«ПАТ «ОТП Банк» 08.11.2006 року отримало банківську ліцензію № 191 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 Ч.2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня його проголошення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39436796

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

факс 284-15-77 e-mail: [email protected]

Справа 2-478/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Шереметьєва Л.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/9443/2014 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі головуючого судді Музичко С.Г.

суддів Семенюк Т.А., Гаращенка Д.Р. при секретарі Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « ОТП Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

…

Крім того, ПАТ «ОТП Банк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з 05.10.2011 року на підставі генеральної ліцензії.(а.с.11)

…

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий  

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40442932

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/935/13Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"12" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В., СуддівМоісеєнко Т.І. Романової Л.В. При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення у м. Сімферополі до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року,

…

Враховуючи зміст зазначених норм закону, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта з посиланням на Закон України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» про необхідність з'ясування судом першої інстанції щодо ліцензії для здійснення банком діяльності з надання фінансових кредитів іноземною валютою, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, оскільки застосування зазначеного закону, Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання щодо визнання кредитного договору недійсним. Разом з тим, зазначених вимог заявлено не було.

…

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=267#entry77244

Вы готовы подать иск о применении правовых последствий недействительности ничтожного гривневого кредитного договора?

 

[АлПет]

Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України

Постанова Правління Національного банку України

від 18 червня 2003 року N 254

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

8 липня 2003 р. за N 559/7880

 

2. Організація операційної діяльності банків

2.15. Для здійснення валютних операцій клієнти подають документи, що визначені відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

2.16. Під час приймання розрахункових документів відповідальний виконавець перевіряє правильність їх оформлення і засвідчує своїм підписом та відбитком штампа банку. Якщо операція потребує додаткового контролю, то документ, на підставі якого здійснена така операція, перевіряється особою, яка виконує контрольні функції (далі - контролер), і засвідчується її підписом. Електронні документи засвідчуються електронним цифровим підписом відповідних працівників під час їх створення. Контролер має засвідчувати електронні документи своїм цифровим підписом лише після того, як перевірив наявність цифрових підписів відповідальних виконавців та отримав позитивний результат.

2.17. Документи на отримання та видачу готівкових коштів мають складатися відповідно до вимог Національного банку щодо організації касової роботи в банках України. ( см. Интрукцию 337)

4. Документування операцій у банках

 

4.1. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані.

4.2. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

4.3. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками:

а) за місцем складання:

зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків);

внутрішні (оформлені в банку);

б) за змістом:

касові;

меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).   

4.5. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

4.6. Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи:

меморіальні ордери;  Вывод: по мемориальному ордеру нельзя получить деньги в кассе, так и принять наличку в кассу

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

платіжні вимоги;

розрахункові чеки;

інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

4.7. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.

4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).

4.10. Первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

2. Організація операційної діяльності банків

(Постановление|Положение,  Национальный банк, от 18.06.2003,  № 254 "Об утверждении Положения об организации операционной деятельности в банках Украины")

 

  337 инструкция есть специальный НПА по кассовым операциям, потому все кассовые операции должны проводиться в соответствии с ней, независимо от того выдача это кредита или нет.

435 определяет порядок отображения операций в бух.учете, которые (кассовые) проведены в соответствии с 337.

481 вступила в силу только с 01.01.2009, когда уже все произошло и к нам никакого отношения не имеет.

[alexburko]

Правильно. Кстати, на практике Укргазбанк пытался как-то парировать 481-ым постановлением. Потом молча сидел, сопел....

[ex_fop_Walter]

Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок?

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно розділу 1 Умов, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.

Розділом 3.18. Умов, передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Згідно п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.8. Умов, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11. Умов, встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов, клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Умов, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.4. Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно п. 3.18.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. Умов, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно заявки відповідача, йому було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 15400,00 грн.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 15400.00 грн. (виписка по рахунку відповідача наявна в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за даним договором, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.

За розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за Договором банківського обслуговування від 11.03.2011р., станом на 29.07.2013р., складає 24805,07 грн., з яких: 15400,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5930,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2000,47 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 1474,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи, вбачається, що 11.03.2011 року згідно заявки про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки (далі - заява), банком (ПАТ КБ «Приватбанк») відповідачу (ФОП ОСОБА_2) для здійснення підприємницької діяльності - оптової торгівлі, були відкриті поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті та картковий рахунок НОМЕР_2 також в національній валюті, а також видана корпоративна платіжна картка НОМЕР_3. Зі змісту заяви вбачається можливість банку за наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта (відповідача у справі) за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнту на свій розсуд, або у письмовій формі, або через встановлені засоби банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користуванням кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщених в сеті Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського рахунку. При цьому в заяві зазначена дата відкриття рахунку та прийняття зразків підписів - 21.10.2008 року.

При цьому, слід зазначити, що відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 відповідачем також підтверджено договором № 809-СУ-КП про прийом платежів від 23.02.201_ року.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України)

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

На відміну від ознак публічного договору, ця норма виключає обов'язок банка встановлювати однакові умови для всіх клієнтів. Інші положення Цивільного кодексу України про банківський рахунок додатково вказують на можливість узгодження сторонами умов договору (ч. 1, 2, 4 ст. 1068, ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України).

Певні обмеження щодо укладення договору банківського рахунка будуть діяти незалежно від того, чи є договір банківського рахунка публічним. Відповідно до ч. 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. У абз. 2 ч. 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом чи банківськими правилами. Одночасно конкретні умови договору банківського рахунка мають бути погоджені сторонами (ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України).

З зазначеного вбачається, що договір банківського рахунка не відноситься до публічних договорів, оскільки не містить усіх необхідних ознак такого договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку щодо правової природи договору, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом приєднання, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Ч 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

При цьому слід зазначити, що ст. 1069 ЦК України визначені умови кредитування рахунку, зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Дана стаття регулює кредитування рахунка клієнта банком, тобто здійснення банком платежів з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність або недостатність на ньому грошових ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві, відповідно до Постанови НБУ № 137, на підставі заяви було відкрито картковий рахунок та надано для здійснення розрахунків при оплаті товарів, що купуються, (робіт, послуг), а також одержання готівкові кошти з рахунку (в банкоматі, в касі банку) для здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця корпоративну платіжну картку.

При цьому слід зазначити, що дебетово-кредитна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які враховуються на його картковому рахунку, а у випадку їхньої відсутності (недоліку) - за рахунок наданого банком кредиту (овердрафту).

Відповідно до п. 1.5 Постанови НБУ № 137, кредит "овердрафт" - це короткостроковий кредит, що надається банком клієнтові у випадку перевищення суми операції за платіжною карткою над залишком коштів на картковому рахунку. Банк може надати клієнту кредитування рахунка клієнта у випадках, передбачених у договорі. Умова про овердрафт включається не до усіх договорів банківського рахунка. Вона повинна супроводжуватися відкриттям рахунків, правовий режим яких допускає можливість овердрафта.

За відсутності коштів на рахунку надання кредиту у вигляді овердрафту здійснюється негайно шляхом оплати розрахункових документів за рахунок коштів банку в межах встановленого договором ліміту. Договором може бути узгоджений період кредитування, розмір відсоткової ставки за користування кредитом та допустима кількість овердрафтів протягом певного періоду часу.

Слід зазначити, що кредитна платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які поміщаються зазначеним банком на картковий рахунок. Мова йде про кошти, надані банком клієнту в кредит (у межах кредитної лінії).

Відносини, пов'язані з кредитуванням, регулюються договором банківського рахунка. До питань, що не врегульовані договором застосовуються положення глави 71 цього Кодексу про позику та кредит.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1055 ЦК України договір кредиту укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивач в позовній заяві вважає, що підписавши Заяви 01.03.2011р. відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Отже, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Посилання у Заяві на Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування, не є дотриманням письмової форми правочину, оскільки позивач і відповідач не обмінялися зазначеними документами в момент укладення договору і на цих документах відсутні власноручні підписи сторін.

Так, Банком не надано суду належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору кредиту в письмовій формі. Позивачем не надано суду Договору банківського обслуговування у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками у відповідності до вимог діючого законодавства, не надано позивачем і доказів підписання відповідачем окремо Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банка, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування. Позивачем не надано суду листів, факсограм, телеграм, телефонограм, які свідчили б про ознайомлення, погодження відповідача з умовами надання банківських послуг та тарифів банку та підписання їх як Договору банківського обслуговування з позивачем. Не підтверджується також підписання договору між сторонами або прийняття банківських умов та тарифів в електронний спосіб у відповідності до умов ЗУ "Про електронний цифровий підпис".

Це унеможливлює встановлення автентичності текстів вказаних документів, які існували на момент укладення договору, із тими, котрі розміщені на відповідному сайті станом на сьогоднішній день.

Крім того, Заява про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів і відтиском печатки від 11.03.2011 року не містить відтиску мокрої печатки банку та підпису Голови правління ПАТ КБ "Приватбанк". В графі "М.П.", "Підпис" містяться поліграфічні зображення печатки та підпису, а не сама печатка і підпис, що є очевидним при зовнішньому огляді документа.

Це також не відповідає вимогам ст.181, 207 ГК України щодо особистого підписання договору повноважними представниками сторін та вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" згідно яких первинні документи повинні мати такий обов'язковий реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так нанесення підпису та печатки на бланк документу у поліграфічний спосіб виключає можливість ідентифікації особи, котра виготовила документ і нанесла підпис. Відтак це унеможливлює з'ясування питання про наявність чи відсутність дійсної згоди особи, від чийого імені нанесений підпис, на укладення договору, на визначення його умов у певний спосіб.

За таких обставин з урахуванням положень ст. 1055 ЦК України (Договір кредиту укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним) та ч.2 ст. 115 ЦК України (Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається) суд приходить до висновку про нікчемність укладеного між сторонами змішаного договору банківського рахунку в частині, що відноситься до кредитного договору.

Нікчемність договору означає відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі та необхідність відмови у позові у повному обсязі.

При цьому колегія суддів зауважує, що в разі доведення позивачем за допомогою належних та допустимих доказів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, касових видаткових ордерів тощо) факту передачі відповідачеві грошових коштів, такі кошти передані на виконання нікчемного договору, можуть бути повернуті як безпідставно одержані в порядку ст.1212 ЦК України.

Втім, в даному разі таких доказів позивачем не надано. Матеріали справи не містять первинних розрахункових документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, касових видаткових ордерів тощо), котрі підтверджували б передачу позивачем відповідачеві відповідних грошових коштів.

Надані позивачем в обґрунтування позову щодо надання відповідачу кредиту (овердрафту) виписку з карткового рахунку, де у графі опис транзакції від 01.08.2012 року зазначений АТМ 7690 UKRSIB 00-32, GAGARINA, 173-V, видача готівки у сумі 8000,00 грн. та 6500,00 грн., не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 34 ГПК України з огляду на наступне.

По-перше, як свідчать матеріали справи, 01.08.2012 року відповідачем було втрачено гаманець, де знаходились картки, емітовані ПАТ КБ «Приватбанком», про що було повідомлено правоохоронні органи та подано відповідну заяву про скоєння злочину. По даному факту була відкрита кримінальна справа № 62121140. При цьому, факт крадіжки відповідачем було встановлено наступного дня 02.08.2012 року, про що ним було одразу повідомлено банк. Даний факт не спростований сторонами у судових засіданнях та підтверджений у поясненнях, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, сторонами у судових засіданнях підтверджено, що відповідачу було надано на підставі договору до банківського рахунку № НАЗД4F від 21.10.2008 року іншу корпоративну платіжну картку, з правилами користування якою був ознайомлений відповідач, про що сторонами було підписано додаток 6 до договору. Натомість, як зазначає, позивач, дану корпоративну картку було замінено іншою 11.03.2011 році, натомість доказів надання її відповідачу, зокрема, акту прийому-передачі або інших доказів, у нього не має.

По-друге, у наданої позивачем виписки з карткового рахунку, не вбачається, що залишок коштів, які враховуються на картковому рахунку клієнта, відсутні, а тому банк надає йому кредит (овердрафт) на умовах договору.

Відмовляючи в позові суд також враховує, що навіть у разі невизнання відповідного правочину нікчемним в даному разі все одно відсутні підстави для задоволення позовних вимог, адже цей правочин в цьому разі слід було б визнати неукладеним.

Так сторони, всупереч зазначеним вище вимогам Закону, котрі регулюють порядок укладення договору та істотні умови кредитного договору, не погодили між собою усіх істотних умов договору кредиту, а саме умов надання кредиту, розміру грошової суми, яка надається кредитодавцем, умови, на яких позичальник зобов'язується повернути отриману суму кредиту.

Надані банком Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка не відображують зміст домовленостей між банком та конкретним клієнтом, а розмір грошової суми який передається банком клієнту взагалі відсутній.

Встановлення кредитного ліміту по рахунку ФОП ОСОБА_2 не є погодженням між позивачем та відповідачем розміру грошової суми, яка передається за договором кредиту (сумою кредиту).

Кредитний ліміт є граничною сумою у межах якої банк може здійснювати кредитування, а не визначенням конкретної суми, яка передається за договором, і носить інформаційний характер для певного клієнта.

Водночас, щодо визначення істотних умов кредитного договору відповідно до глави 71 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами договору, як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Структурно-системний аналіз положень Господарського кодексу України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, наприклад, ч. 3 ст. 272, ч. 1 ст. 284, ч. 2, 3 ст. 297, ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України. Аналогічний підхід застосовується і в положеннях Цивільного кодексу України, зокрема, перелік істотних умов договорів прямо визначається, наприклад, у ст. ст. 695, 982, 1035 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

У другому реченні ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відсутність у спірному Договорі названих вище істотних умов, визначених цивільним законодавством означає, що цей договір є неукладеним.

Наслідки не укладення договору визначені чинним законодавством України. Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З аналізу заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки, вбачається, що вона не містить істотних умов, які необхідні для укладання кредитного договору.

Втім, в будь-якому разі факт не укладення кредитного договору означає, що цей договір не створює жодних правових наслідків. В тому числі цей факт унеможливлює стягнення заборгованості за договором, на чому наполягає позивач.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р. відсутні.

Колегія суддів враховує, що аналогічної правової позиції дотримується ВСУ у Постанові від 11.03.2008р. у справі № 3-695к8.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких підстав, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24805,07 грн. заборгованості за Договором б/н від 11.03.2011р. необґрунтованою, непідтвердженою наявними матеріалами справи та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в разі відмови в задоволенні позову, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 115, 207, 627, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1067, 1068, 1069, 1212 Цивільного кодексу України , ст.ст. 180, 181, 318, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова О.В. Бринцев М.І. Шатерніков

справа № 922/4160/13

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38949424

справа № 3-695к08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року м. Київ

…

Разом з цим, законним та обґрунтованим слід визнати висновок судів нижчих інстанцій про те, що договір оренди №05-2007 від 1 січня 2007 року є неукладеним, оскільки судами на підставі наявних у справі доказів достовірно встановлено, що у спірному договорі відсутні такі істотні умови, як склад і вартість об’єкту оренди з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, а орендна плата визначена без врахування її індексації. За таких обставин суди правильно припинили провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним спірного договору оренди, а відтак прийняті у даній справі судові рішення в цій частині слід залишити в силі.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/1644833

 

добавлю от себя, как та самая "Особа_2" по делу 922/4160/13 - 27 октября 2014 года апелляционный хозяйственный суд Харьковской области оставил решение в силе, а Приватбанку отказал. 

[у.zaporozhskiy]

добавлю от себя, как та самая "Особа_2" по делу 922/4160/13 - 27 октября 2014 года апелляционный хозяйственный суд Харьковской области оставил решение в силе, а Приватбанку отказал. 

Напишите ссылку на Ваше решение.

[economix_a]

Уважаемые господа юристы, прошу у вас совет, полгода эксперты делали

экспертизу подписи на «Заяві на видачу готівки» в конце концов, прислали в

суд заключение что установить чья подпись не удалось и что сама подпись

очень маленькая и образцов почерка сделанных заказчиком маловато, как мне

правильно поступить, может опротестовать экспертизу, или написать жалобу

куда, может как-то потребовать новую, что сделать чтобы они за полтора

года сделали нормальную экспертизу??

И еще вопрос какой эксперт может установить является ли мемориальный ордер предоставленный банком копией, или он есть подделкой сфальсифицирован и не может быть основанием для совершения бухгалтерской операции???

Заранее спасибо.          

[у.zaporozhskiy]

Уважаемые господа юристы, прошу у вас совет, полгода эксперты делали

экспертизу подписи на «Заяві на видачу готівки» в конце концов, прислали в

суд заключение что установить чья подпись не удалось и что сама подпись

очень маленькая и образцов почерка сделанных заказчиком маловато, как мне

правильно поступить, может опротестовать экспертизу, или написать жалобу

куда, может как-то потребовать новую, что сделать чтобы они за полтора

года сделали нормальную экспертизу??

И еще вопрос какой эксперт может установить является ли мемориальный ордер предоставленный банком копией, или он есть подделкой сфальсифицирован и не может быть основанием для совершения бухгалтерской операции???

Заранее спасибо.          

Просите повторную экспертизу.

Ее делали по оригиналу заявки?

Только перед тем, как указывать конкретное экспертное учреждение, проконсультируйтесь, смогут ли они дать ответы на интересующие вопросы, что бы снова не получить негативный результат.

Обратитесь в НБУ, мне они давали заключение, мог ли на основании мемориального ордера произойти безналичный расчет (в том мем ордере не было подписи и не указано еще одно должностное лицо).

[economix_a]

Просите повторную экспертизу.

Ее делали по оригиналу заявки?

Только перед тем, как указывать конкретное экспертное учреждение, проконсультируйтесь, смогут ли они дать ответы на интересующие вопросы, что бы снова не получить негативный результат.

Обратитесь в НБУ, мне они давали заключение, мог ли на основании мемориального ордера произойти безналичный расчет (в том мем ордере не было подписи и не указано еще одно должностное лицо).

Мемориальный ордер создан от юр. лица банк, которого на момент выполнения указанной в нем операции не существовало, счет плательщика и получателя один и тот же, это счет банка, ну и еще ряд вещей которые указывают на то что он сфальсифицирован.

Подскажите как правильно обратится в НБУ, если возможно то прошу дать примерный образец обращения.

Заранее спасибо.

[у.zaporozhskiy]

Мемориальный ордер создан от юр. лица банк, которого на момент выполнения указанной в нем операции не существовало, счет плательщика и получателя один и тот же, это счет банка, ну и еще ряд вещей которые указывают на то что он сфальсифицирован.

Подскажите как правильно обратится в НБУ, если возможно то прошу дать примерный образец обращения.

Заранее спасибо.

Как, его нужно просто взять и написать.

Для меня это работа.

[economix_a]

Как, его нужно просто взять и написать.

Для меня это работа.

Написать не проблема, вопрос к кому именно в НБУ обратится с таким письмом?