Постановление ВХСУ о признании договора поручительства c Дельта банком недействительным

[Василий Горбань]

Справа № 18/42

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,

розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.03.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р.

у справі № 18/42 господарського суду Закарпатської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імік"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа Фізична особа –підприємець ОСОБА_1

про визнання недійсним договору

за участю представників:
ТОВ "Імік" – Бахтин І.І.;
ПАТ "Дельта Банк" – Скибенко Я.П.;
ФОП ОСОБА_1 – не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імік" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом та просило суд визнати недійсним іпотечний договір № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р., укладений між ТОВ "Імік" та ТОВ "Український промисловий банк". Предметом іпотеки за спірним договором є земельна ділянка загальною площею 1,0900 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дворжака-Тельмана, та об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дворжака (вул. Кліма Е.), буд. б/н, вул. Тельмана, буд. б/н.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що оспорюваний договір підписаний з боку позивача особою, яка не наділена такими повноваженнями, а отже суперечить ст. ст. 203, 207 Цивільного кодексу України (т.1 а.с.2-4).

Відповідач у справі – ТОВ "Український промисловий банк" у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що особа, яка підписала іпотечний договір, була уповноважена на його підписання рішенням загальних зборів учасників позивача, оформленим протоколом № 3 від 28.05.2008 р. (т.1 а.с.77-79).

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.06.2010 р. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що волевиявлення, яке здійснюється загальними зборами, вважається вираженим від імені товариства, тому рішення загальних зборів учасників ТОВ "Імік" є належною підставою для підписання ОСОБА_2 від імені позивача іпотечного договору № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р. (т.1 а.с.143-148).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 09.06.2010 р. залишено без змін (т.1 а.с.174-175).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010 р. вказані судові акти скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області (т.1 а.с.195-198).

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.02.2011 р. замінено відповідача його правонаступником – Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.03.2011 р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.102-109).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір підписаний з боку позивача особою, яка не наділена такими повноваженнями, а отже суперечить ст. ст. 203, 207 Цивільного кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 11.03.2011 р. залишено без змін (т.3 а.с.17-23).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги касаційних скарг мотивовані порушенням судами норм матеріального права (т.3 а.с.32-36, 44-47).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Під час нового розгляду справи по суті заявлених вимог, суд першої інстанції, та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставин.

16.07.2008 р. між сторонами у справі –ТОВ "Імік" та ТОВ "Український промисловий банк" був укладений іпотечний договір № 22/Zквіп-08, відповідно до якого, з метою забезпечення виконання зобов’язань Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, що виникають з кредитного договору № 22/КВ-08 від 16.07.2008 р., передано в іпотеку земельну ділянку загальною площею 1,0900 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дворжака-Тельмана, та об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Дворжака (вул. Кліма Е.), буд. б/н, вул. Тельмана, буд. б/н.

Предметом спору у даній справі є дійсність іпотечного договору № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р.

Як на підставу недійсності цього договору позивач посилається на те, що договір з боку позивача укладений особою поза межами її повноважень.

Так, позивач зазначає, що рішення загальних зборів учасників товариства позивача є неналежною підставою для підписання ОСОБА_2 від імені позивача іпотечного договору, оскільки не є документом, на підставі якого виникають правовідносини представництва. Разом з тим, на виконання вказаного рішення керівником товариства довіреності видано не було.

Суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виконав вказівки суду касаційної інстанції, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 28.12.2010 р., та дійшов правильного висновку про те, що особа, яка підписала від імені позивача іпотечний договір № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р., діяла всупереч вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно статуту чи інших установчих документів.

Пунктом 6.1. статуту ТОВ "Імік" визначено, що його вищим органом управління є збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить прийняття рішень щодо передачі активів товариства в заставу, а також відчуження та придбання товариством нерухомого майна та транспортних засобів.

Разом з тим, управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом –директором (п. 6.4. статуту). Директор забезпечує виконання рішень зборів учасників (п. 6.4.2. статуту).

В силу ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відтак, у даному випадку, після прийняття компетентним органом (загальними зборами) рішення щодо укладення іпотечного договору, що віднесено до його виняткових повноважень, директор в силу вимог закону та статуту зобов'язаний, на виконання цього рішення, видати довіреність на укладення відповідної угоди.

Отже, оскільки судами встановлено, що ОСОБА_2 при підписанні іпотечного договору № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р. від імені позивача діяла безпосередньо на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Імік", не маючи при цьому довіреності на вчинення вказаних дій, виданої директором товариства, ними зроблено правильний висновок про те, що договір від імені позивача підписаний не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того іпотечний договір № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р., в порушення вимог ст. 207 ЦК України, не скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імік".

За таких обставин, суди обгрунтовано на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України визнали недійсним іпотечний договір № 22/Zквіп-08 від 16.07.2008 р., з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 2 ст. 203 ЦК України, щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин.

Доводи, викладені в касаційних скаргах, не приймаються до уваги, оскільки були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та їм дана відповідна правова оцінка.

Враховуючи зазначене, підстави для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Закарпатської області від 11.03.2011 р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. у справі № 18/42 господарського суду Закарпатської області залишити без змін, а касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 –без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.
Палій В.М

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1714422

[ANTIRAID]

Хорошее решение. Суд правильно установил, что у лица не было доверенности от директора на подписание договора поручительства, а решение общего собрания акционеров и устав не давали ему такого права.