Определение ВССУГУД о недействительности договора ипотеки с Проминвестбанком

[ANTIRAID]

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,
суддів: Амеліна В.І., Олійник А.С.,
Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»), треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу, приватне виробниче підприємство «Укрпромгеологія» (далі ПВП «Укрпромгеологія»), про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 18 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свою вимогу тим, що з метою забезпечення виконання взятого зобовязання за кредитним договором, який було укладено 30 травня 2007 року між ПВП «Укрпромгеологія» та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», 30 травня 2007 року між зазначеним банком та ним укладено іпотечний договір, згідно якого він передав в іпотеку належні йому на праві власності нежитлові приміщення, які розташовані по АДРЕСА_1. У звязку з тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року встановлено, що забезпечений іпотекою кредитний договір є неукладеним, позивач просить визнати недійсним вказаний договір іпотеки. Іншою підставою для визнання недійним договору іпотеки є порушення закону щодо істотних умов договору, зокрема, відсутність повного опису предмета іпотеки, а також не зазначення в договорі цільового призначення земельної ділянки, яка передана в іпотеку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2011 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 липня 2011 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухваленого рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року встановлено, що забезпечений іпотекою кредитний договір є неукладеним, у звязку з чим не може бути забезпечений спірним договором іпотеки, а тому договір іпотеки є недійсним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для визнання договору іпотеки недійсним, відхиливши посилання позивача на ту обставину, що забезпечений іпотекою кредитний договір визнаний неукладеним.

Проте до таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 30 травня 2007 року, укладеним між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», того ж дня ОСОБА_3 уклав договір іпотеки №162, предметом якого були належні йому на праві власності нежитлові приміщення, які розташовані по АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що кредитний договір, від 30 травня 2007 року підписаний між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є неукладеним.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, застосувавши положення ст.61 ЦПК України, дійшов правильного висновку проте, що оскільки основне зобовязання -- кредитний договір між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є неукладеним, і це встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому таке зобовязання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 18 липня 2011 року скасувати, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Головуючий В.М. Сімоненко Судді: В.І. Амелін Т.П. Дербенцева А.С. Олійник О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21115613

[ANTIRAID]

Решение Шевченковского райсуда, которым признан договор не заключенным находится здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4635