Решение Апелляционного суда Киева о признании исполнительной надписи в пользу Сведбанка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: [email protected]

Апеляційне провадження №22-ц/796/4868/13

Головуючий в 1 інстанції - Даниленко В.В.
Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рейнарт І.М.
при секретарі Дубик Ю.Г.

за участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ПАТ «Сведбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01.07.2008року між ним та ПАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір №2621/0708/77-143, відповідно до якого було надано кредит у сумі 164600 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 11,9% за весь строк фактичного користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.07.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» був укладений Договір іпотеки №2621/0708/77-143-Z-1, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку Банку житловий будинок житловою площею 41,6кв.м та земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер 8000000000:90:277:0003, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згодом позивачу стало відомо про те, що 04.03.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 1459 та запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - вищевказану земельну ділянку та житловий будинок в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Сведбанк» в розмірі 187427 доларів США та 88877,90 гривень.

30.08.2010 року ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а подані до нотаріуса документи не свідчили про безспірність суми боргу, позивач просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В скарзі вказував на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не встановив належним чином усіх обставин необхідних для вирішення справи, не звернув увагу на те, що у листі-вимозі про погашення кредитної заборгованості вказано суму заборгованості в іншому розмірі, ніж у виконавчому написі нотаріуса. Також зазначив, що суд відмовляючи в задоволенні позову не перевірив безспірність розрахунків на підставі яких було вчинено виконавчий напис, оскільки документи, які надавались нотаріусу на підтвердження безспірності вимог банку в матеріалах справи відсутні.

В апеляційному суді позивач та його представник доводи скарги підтримали.

Представник банку та нотаріус до суду не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з п. 285 Інструкції, у разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинений із дотриманням вимог закону, на момент його вчинення спору між сторонами щодо суми заборгованості не існувало.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду, так як судом не повно були встановлені обставини, які мали значення для вирішення спору не вірно застосовані норми матеріального права.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 01.07.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір №2621/0708/77-143, відповідно до якого було надано кредит у сумі 164600 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 11,9% за весь строк фактичного користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.07.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» був укладений Договір іпотеки №2621/0708/77-143-Z-1, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку Банку житловий будинок житловою площею 41,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер 8000000000:90:277:0003, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 3.1. Кредитного договору позивач зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № 22335027888002 щомісяця, через касу Банку згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, тобто у розмірі 549 доларів США щомісяця.

04.03.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 1459, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку та житловий будинок, що за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Сведбанк» в розмірі 187427 доларів США та 88877,90 гривень.

Зазначені земельна ділянка та житловий будинок передані ПАТ «Сведбанк» в іпотеку за зазначеним вище договором іпотеки.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної земельної ділянки та житлового будинку пропонується задовольнити вимоги ПАТ «Сведбанк» у розмірі: залишок заборгованості по кредиту в сумі 162953,00 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 24474,00 доларів США; пені 76907,90грн., витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису 11970 грн.

Відповідно до вищенаведених норм закону виконавчий напис вчиняється лише при подачі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не перевірив та не витребував у нотаріуса документи, які йому подавались банком для вчинення виконавчого напису. Таким чином , висновок про законність посвідчення виконавчого напису без перевірки документів, на підставі яких він вчинявся, є недоведеним.

Вказана неповнота судового розгляду була усунута апеляційним судом. У нотаріуса були витребувані всі документи на підставі яких, ним вчинявся виконавчий напис, які були досліджені під час апеляційного розгляду справи та були встановлені такі обставини.

Відповідно до повідомлення банку про суму заборгованості позивача, яку банк надав нотаріусу на підтвердження безспірності заявлених ними вимог, ОСОБА_1 повідомлялось про непогашений кредит станом на 01.01.2010 року в сумі 185430,15 доларів США та пеню в сумі 34167,94 грн.

Разом з тим в заяві про вчинення виконавчого напису, банк просив стягнути заборгованість станом на 01 березня 2010 року по тілу кредиту в сумі 162953,00 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 24474,00 доларів США; пені 76907,90грн., витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису 11970 грн.

З вчиненого нотаріусом виконавчого напису вбачається, що було звернуто стягнення на майно позивача, для погашення заборгованості в сумі 187 427 доларів США, та пені в сумі 76907 грн. 90 коп. і 11 970 гривень плати за вчинення виконавчого напису.

Порівняння, витребуваних апеляційним судом доказів, свідчить про те, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис для погашення розміру пені, який більш ніж в два рази більший, ніж в повідомленні про розмір заборгованості, яке надсилалось боржнику.

Слід зазначити, що вказане збільшення, виходячи з дат станом на яку нараховувалась заборгованість, за 2 місяці відбулося більш ніж в два рази.

Враховуючи ці розбіжності в повідомленні боржника про розмір його заборгованості та в заяві банку про видачу виконавчого напису, суд приходить до висновку, що у нотаріуса були відсутні докази, які свідчили про безспірність заборгованості боржника, на погашення якого ним вчинявся виконавчий напис, а відповідно і про відсутність правових підстав для вчинення виконавчого напису.

Виходячи з вищенаведеного апеляційним судом встановлено порушення ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі, що оспорюється, є безспірною, оскільки така сума не співпадає із сумою заборгованості, зазначеній у повідомленні-вимозі, що була направлена позивачеві.

Чіткий опис в тексті виконавчих написів зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотечними договорами, укладеними між сторонами, відсутність доказів оспорення позивачем суми заборгованості, визначеної у направленому йому повідомленні, не свідчить про безспірність у виконавчому написі суми заборгованості.

Враховуючи викладене, виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на майно позивача слід визнати таким, що не підлягає виконанню, задовольнивши заявлені позовні вимоги до банку.

При цьому враховуючи, те що у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню сторонами по справі є кредитор та боржник позовні вимоги до приватного нотаріуса є безпідставними і не можуть бути задоволені, оскільки належним відповідачем в даній справі є ПАТ «Сведбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Сведбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп., сплачений ним при подачі позову.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, поданого до ПАТ «Сведбанк» та відмові в задоволенні позову до приватного нотаріуса ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 04.03.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1459 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок житловою площею 41,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:277:0003, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30392081