Решения 3-х инстанций о прекращении договора ипотеки с Банком Форум

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

"29" лютого 2012 р.

 

Справа № 30/100пд 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Головуючого: Мирошниченка С.В.,

Суддів: Акулової Н.В., Барицької Т.Л.,

 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 

Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 

 

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р. 

 

та на рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011 р.

 

у справі № 30/100пд господарського суду Донецької області

 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдингова компанія"

 

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

 

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг";

 

Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області Лобас Антона Віталійовича 

 

про визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором від 20.12.2007 р. та розірвання іпотечного договору 

 

за участю представників сторін:

 

позивача Фокін С.О.

відповідача Губарева Ю.В.

третьої особи -1не з’явилися

третьої особи -2 не з’явилися 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.2011 р. (суддя Лейба М.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдингова компанія" задоволено частково.

 

Постановою Донецького апеляційного господарського від 29.11.2011 р. (судді: Є.Мєзенцев, В. Татенко, О. Склярук) рішення господарського суду міста Донецької області від 25.10.2011р. у справі №30/100пд залишено без змін.

 

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, рішення господарського суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

 

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

20 грудня 2007 року між Банком та Товариством був укладений іпотечний договір, який відповідно до п.1.1. забезпечує виконання Компанією кредитних зобов’язань, що випливають з кредитного договору.

 

Згідно з п.1.2 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно Товариства, а саме: підвальне приміщення та нежитлове приміщення загальною площею 234,8 кв.м. на першому поверсі в будівлі “Будинок побуту” (літ.А-3), що розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, буд.82, реєстраційний номер 12438344.

 

За змістом п.п. 4.1, 4.2 іпотечного договору, іпотека виникає з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору сторонами. Іпотека припиняється виконанням забезпечених нею зобов’язань за кредитним договором та іпотечним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

 

За умовами даного пункту Компанія протягом 10 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, Компанія повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти. У разі неотримання Банком відповіді протягом 10 днів з моменту отримання Компанією повідомлення про зміну процентної ставки, або якщо прийде зворотне повідомлення про його неотримання, вона вважається зміненою і погодженою сторонами та починаючи з дати, зазначеної в повідомленні нараховується за вказаним розміром.

 

З наявної в матеріалах справи відомості нарахованих та сплачених відсотків за кредитним договором станом на 12.07.2009 року, підписаної та скріпленої печаткою відповідача, вбачається збільшення процентної ставки Банком за користування Компанією грошовими коштами, яке вперше відбулось 14.07.2008 року.

 

Факт отримання Компанією повідомлення Банку про зміну процентної ставки за кредитним договором встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.2011 року у справі №30/27пн, який в силу ст.35 ГПК України має преюдиціальне значення в межах розглядуваної справи.

 

Водночас, доказів наявності погодження або заперечень Компанії проти такого збільшення процентної ставки впродовж 10 днів з моменту отримання повідомлення матеріали справи не містять. Також сторонами не надано будь-яких доказів, які б свідчили про погодження вказаного збільшення процентної ставки з Товариством.

 

Між тим, апеляційний суд також приймає до уваги той факт, що укладенню договору №1 від 29.01.2008 року, якою передбачалась можливість подальшого збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, в світлі статті 19 Закону України “Про іпотеку”, повинно було передувати внесення змін до самого іпотечного договору (30.01.2008 року). З цих підстав, апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта, що з підписанням договору №1 про внесення змін до іпотечного договору позивач ознайомився з порядком зміни кредитної ставки, зокрема, можливої її збільшення, за ініціативою Банку шляхом надсилання письмового повідомлення.

 

Крім того, в контексті статті 7 Закону України “Про іпотеку”, будь-яке збільшення суми основного боргу за основним зобов’язанням має бути прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання та визначено у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання.

 

Вимоги зазначеної правової норми, насамперед, вказують на те, що іпотекою може бути забезпечене вже існуюче, а не майбутнє, певно не визначене за обсягами зобов’язання.

 

Таким чином, Вищий господарський суд України вважає вірним та обґрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій стосовно того, що збільшення розміру процентів за кредитним договором попередньо неузгоджені в іпотечному договорі вимагає наявності хронологічно раніше укладеної додаткової угоди до іпотечного договору, яка б відображала такі зміни основного зобов’язання.

 

Зокрема, збільшення процентних ставок за кредитним договором в даному випадку призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача за іпотечним договором, за відсутності на це його згоди, наслідком чого відповідно є припинення майнової поруки в силу ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України, і подальше узгодження такого збільшення не призводить до відновлення правовідносин з майнової поруки, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості поновлення припиненого у встановленому порядку зобов’язання.

 

З огляду на зазначене, касаційна інстанція погоджується з висновком господарських судів про припинення спірного іпотечного договору з підстав, встановлених ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України.

 

Рішеннями судів попередніх інстанцій відмовлено у задоволені вимоги позивача щодо розірвання спірного іпотечного договору, оскільки встановлене судами припинення правовідносин майнової поруки у відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України відбулося ще до звернення позивачем з розглядуваним судовим позовом.

 

Зазначений висновок судів є законним та логічним, враховуючи той факт, що в світлі ч.2 ст.653 ЦК України, розірвання договору як форма припинення зобов’язання може мати місце лише у разі наявності правовідносин за договором як таким.

 

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

 

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень судова колегія не вбачає.

 

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення.

 

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011 р. у справі № 30/100пд залишити без змін.

 

Головуючий С. Мирошниченко

Суддя Н. Акулова

Суддя Т. Барицька

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21777928

[valmak]

Чудесное решение! ВССУ им. Луспеника имеет "иной подход".

[у.zaporozhskiy]

Чудесное решение! ВССУ им. Луспеника имеет "иной подход".

в ВГСУ таких решений порядка 20.

Печально, что ВСУ постановлением  на 90 % поставил точку в таких спорах указав, что имущественное поручительство не прекращается на осн. ст. 559 ЦК.

Ни у кого его нет под рукой ?

[denis2mts]

У кого есть данное решение ВСУ?

[AntiBank]

в ВГСУ таких решений порядка 20.

Печально, что ВСУ постановлением  на 90 % поставил точку в таких спорах указав, что имущественное поручительство не прекращается на осн. ст. 559 ЦК.

Ни у кого его нет под рукой ?

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27226055

 

Но и после него все равно есть решения в пользу имущественных поручителей. Даже   Луспеник сам себе противоречит

[AntiBank]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18986391

вот сам луспеник себе противоречит.

[logoped]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18986391

вот сам луспеник себе противоречит.

Эта ухвала от 26.10.2011 г. Т.е до постановы ВСУ от 16.10.2012

[AntiBank]

Эта ухвала от 26.10.2011 г. Т.е до постановы ВСУ от 16.10.2012

Я, поверьте , даты сопоставил...

Мена гнетёт (впрочем , лучше сказать, расстраивает) не то  чтобы изменение мнения на противоположное , сколько лицемерие издателя (луспеника).

 

Ибо нельзя вначале говорить - это добро, а потом сказать, да нет, -это зло.... 

Изменено July 11, 2013 пользователем AntiBank

[denis2mts]

Разные решения ВСУ от 16.10.2012 года. Направляю решение по Универсалу. 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27226075

[ANTIRAID]

Разные решения ВСУ от 16.10.2012 года. Направляю решение по Универсалу. 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27226075

А вот решение трех инстанций по ОТП: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5118 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27226055

 

Но и после него все равно есть решения в пользу имущественных поручителей. Даже   Луспеник сам себе противоречит

 

Вопрос, то прибыльный вот и противоречит)

[у.zaporozhskiy]

Разные решения ВСУ от 16.10.2012 года. Направляю решение по Универсалу. 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27226075

 

Это же не постановление по неоднаковому применению.

[shoblavobla]

Вопрос, то прибыльный вот и противоречит)

100%