Громадський контроль банків

[Олег1964]

Для оказания существенной помощи населению правительство Исландии решило списать долги граждан по ипотечным кредитам.Объем списаний равнозначен 9% от всей экономики страны.

Почему наше правительство так не может...

Странный вопрос.

[Vasil]

Для оказания существенной помощи населению правительство Исландии решило списать долги граждан по ипотечным кредитам.Объем списаний равнозначен 9% от всей экономики страны.

Почему наше правительство так не может...

потому что народ - тушки с принципом "моя хата скраю, понадкушую не дам" , этим пользуются Бени и прочие 

[west11]

Для оказания существенной помощи населению правительство Исландии решило списать долги граждан по ипотечным кредитам.Объем списаний равнозначен 9% от всей экономики страны.

Почему наше правительство так не может...

Более корректно ставить вопрос : "Почему не хочет?"

[у.zaporozhskiy]

Уважаемые коллеги. Извините что здесь. Но ветка пока "не заснула".

Прошу высказать свое мнение по следующему: банк на протяжение 3-х заседаний упорно не предоставляет истребованные судом доказательства: кредитное дело, первичную бухгалтерию и договор (которого не было) на открытие текущего счета.

1. Что бы это могло значить?

2. Могу ли я заявить: - Так я уже давно закрыл кредит! (а он был валютный)

3. Вполне возможно, что этих материалов у банка нет. Физически. Что это может означать для меня (иск на основе ЗУ ЗПП) и как себя вести?

4. Какие варианты у суда?

Очень надеюсь на Вашу активность, так как ситуация не типичная, а заседание в четверг.

Всем спасибо, заранее.

1.если укажите,что кредит закрыт,то признаете,что получили его.

2. Суду нужно пригрозить уголовной ответственностью должностным лицам банка,тогда принесут то,что есть либо попросят оставить иск без рассмотрения.

[у.zaporozhskiy]

22.01.2015 Ирпень, незаконная попытка выселения заёмщика при помощи незаконного проникновения на частную территорию и применения физического насилия по отношению к заёмщику-пенсионеру, к тому же онкобольному. Утром 22.01.2015 сотрудники государственного банка Ощадбанк незаконным образом вторглись на территорию частного дома в Ирпене, после этого применили физическое насилие к хозяину недвижимости, сломали ему очки, мужчина как мог пытался оказывать сопротивление. На тот момент он был один дома, вчера выписался из больницы. У него от этого всего открылось кровотечение.

Захватчики вырезали дыру в металлическом заборе, вварили туда ещё одну калитку, поставили замок. На придомовой территории провели "розмежування", вбили металлические колья и натянули между ними стальной трос. Выняли из входных дверей в дом личинку замка и забрали с собой. Привели газовщиков, которые сняли показания счетчиков. Помимо физического насилия оказывали моральное давление на хозяина дома и приехавших его родственников. Хотели чтобы хозяин подписал бумагу о добровольном выселении, но он не подписал.

Около 13-30 поступил сигнал о том, что выселяют людей в Ирпене. Группа активистов Общественной Организации "Громадський контроль банків" и съёмочная группа телеканала 117 тотчас же выехала на место происшествия. Активность представителей банка и исполнительной службы заметно уменьшилась, когда приехала группа поддерржки. Сначала испарились представители банка, и следом за ними исполнительная служба, после того, как по настоянию активистов поставила обратно замок и отдала ключи.

Также активисты вместе с дочкой хозяина посетили Исполнительную службу Ирпеня и пообщались с их представителем. Оказалось, что он не знает о том, что "мораторий на стягнення іпотечного майна" действует до сих пор, он заявил что Президент его заветировал. В результате беседы было выяснено, что заёмщик и его родственники не были уведомлены о выселении, и исполнение отложено на 6 февраля.

Хозяева написали заявления в милицию, и группа поддержки разъехалась.

Огромная благодарность всем не безразличным, кто поддерживал в онлайне, по телефону, кто приехал лично и съёмочной группе телеканала 117!!!

Интервью заёмщика пенсионера:

http://youtu.be/fS_-3LI6tfw

Калитка от Ощадбанка:

http://youtu.be/8qdzMgOERhw

Молодцы.

[AntiBank]

 

абуть, не часто побачиш голову національного банку країни в білих уггах на світовому економічному форумі. Зате тепло і зручно  Хоча, по суті, Гонтарева не 

 

OlegFeo

24.01.2015 02:31

Да вы все ничего не поняли. Это ведь белые тапки национальной валюты.

 

такие себе современные валенки, сделаны из натурального меха. О цене в 3000 явно преувеличено. Хотя не удивлюсь, что в Киеве стоит и столько. Места надо знать. На самом деле это не такое уж и дорогое удовольствие... Вполне реально купить и разы дешевле. . 

Сорри за оффтоп. 

[Олег1964]

Олександр ДубинськийКреативний продюсер департаменту журналістських розслідувань "1+1", редактор програми "ГРОШІ"

 

Обида "семейных" инвесторов

29 січня 2015, 14:23

 

 

Версія для друкуКоментарі7

 

Как оказалось, представители компании ICU очень обижены на то, что стала известна информация об их плотной работе с "Семьей" по инвестированию денег януковичей в... гособлигации Минфина Украины

Сегодня директора компании ICU, совладельцем которой ранее была глава Нацбанка Гонтарева, общались с прессой.

Кроме рассказов об успехах компании, вспомнили и о моей скромной персоне. Оказались очень обижены статьей "Валерия и облигации" и блогом "Лера-облигация".

Очень-очень обижены...

В двух словах, в обидных статьях речь шла о том, что ICU помогла "Семье" завести из оффшоров около $300 млн. (хотя некоторые авторитетные люди говорят и о цифре в $1.2 млрд) и вложить в валютные облигации правительства.

Происхождение денег, я думаю, всем понятно. В результате операции, "семья" до сих пор получает процентные выплаты из госбюджета по этим бумагам.

О том, что сделка по скупке госбумаг была не совсем рыночной, говорят результаты проверки Ощадбанка, проведенной Нацбанком при Кубиве. Оказалось что в качестве комиссионных по миллиардной сделке госбанк получил тысячи гривен. Львиная же доля комиссии ушла в ICU.

По результатам этой публикации даже появилось письмо конгрессмена США Стива Стокмана в исследовательский центр Конгресса

Кстати, возмущаясь статьями, директора ICU почему-то предъявлять претензии сенатору отказались И, наверное, правильно сделали. Потому что в ответ у Финансовой разведки тоже могут возникнуть претензии...

Насколько я понял, представители ICU хотели бы со мной встретиться и рассказать о своем видении этой ситуации (почему же тогда не позвали на встречу?).

Что же, мой телефон известен. Звоните, не стесняйтесь

И пока подумайте над ответами на следующие вопросы:

- так были ли клиентами ICU компании "семьи", и задавались ли директора ИК вопросом, откуда у тогда еще чиновников Кабмина $0,3 (или даже больше) млрд?

- какие комиссионные получила ICU при операциях по инвестированию "семейного" капитала в ОВГЗ, в том числе, и через счета в Ощадбанке?

- слышали ли вы о том, что от имени некой структуры под названием "Авангард" (созвучным с принадлежащим ICU банком) в банки поступают предложения о помощи в покупке валюты на "индикативных" аукционах НБУ за 8% комиссионных? Имеете ли вы к ней отношение?

- каковы успехи банка "Авангард" на валютных аукционах Нацбанка, и участвует ли банк в накручивании курса доллара сейчас?

- с какими банками у банка "Авангард" самые большие обороты по межбанку?

 

Это не просто коррупция. Это мегакоррупция соединенная с предательством народа Украины.

[Олег1964]

Кому Нацбанк видав 
115 млрд рефінансування

Національний банк України 27 січня розсекретив інформацію про те, яким банкам, коли і на які суми видав рефінансування в 2014 році.

Введіть для пошуку 

2014FebruaryMarchAprilMayJuneJulyAugustSeptemberOctoberNovemberDecember1,0002,0003,0004,0005,000млрд гривеньІгор СоркінСтепан КубівВалерія Гонтарева

Інформація про надані Національним банком України банкам України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредити на строк більше 30 календарних днів у 2014 році
Дані: http://www.bank.gov.ua/

Інформація про надане банкам рефінансування публікується на сайті Національного банку України щодня. Проте дані, хто саме одержував позики, залишались таємницею.

 

Між тим, НБУ у 2014 році розподілив 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів – 115,6 млрд гривень. Станом на 1 січня 2015 року загальний обсяг заборгованості за кредитами рефінансування НБУ становив 109 млрд гривень.

 

Звісно, інформація про щасливчиків періодично потрапляла у медіа. Наприклад, видання Hubs.com.ua навесні повідомляло, що тодішній голова НБУ Степан Кубів за півтора місяці його роботи видав майже 22 млрд гривень довгострокового "рефінансу". З них 9 млрд прийшлося на найбільший в країні "Приватбанк" Ігоря Коломойського.

 

Але загального розуміння того, яким банкам надається допомога, не було.

 

Відтепер кожний бажаючий зможе особисто отримати цю інформацію на офіційному сайті НБУ.

 

"Наше рішення сприятиме підвищенню прозорості банківської діяльності та зменшенню рівня її ризиковості", - зазначив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій.

 

Найбільше коштів від НБУ отримали держбанки,
Ігор Коломойський, Микола Лагун та Олег Бахматюк З даних НБУ випливає, що найбільше "рефінансу" в 2014 році отримали державні банки, яким кошти були потрібні в основному для фінансування "Нафтогазу".

 

Приватні ж банки за рахунок рефінансу вирішували проблеми із відтоком депозитів. Більше за інших отримав найбільший банк країни - "Приватбанк", приблизно 20 млрд грн. Далі йдуть банківські группи Миколи Лагуна та Олега Бахматюка.

 

Так, "Дельта Банк" отримав протягом року більше 10 млрд. Але все одно відчуває труднощі. У самому банку таку ситуацію пояснюють гігантськими неплатежами з боку великих позичальників.

 

"ВіЕйБі Банк" Бахматюка отримав 5,5 млрд грн і ще 8,3 млрд грн - його ж КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА. З цих коштів, наприклад, "ВіЕйБі Банк" виплачував депозити у листопаді, але того ж місяця в нього ввели тимчасову адміністрацію, так що майбутнє стабкредиту підпитанням.

 

Були у НБУ інші невдалі приклади рефінансування. Займи отримали півтора десятка банків, в які потім була введена тимчасова адміністрація. Вчора прес-служба НБУ повідомила, що серед банків-одержувачів кредитів рефінансування на строк більше 30 календарних днів є 16 банків, які згодом були визнані неплатоспроможними, і на даний час у них здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідація. Зокрема, найбільший обсяг коштів отримали "VAB Банк" (5,535 млрд гривень), "Брокбізнесбанк" (2 млрд гривень), "Всеукраїнський банк розвитку" (1,473 млрд гривень), "Укрбізнесбанк" (1,029 млрд гривень), "Імексбанк" (795 млн гривень), "Камбіо" (428,2 млн гривень), "Форум" (422 млн гривень), "БГ Банк" (364,7 млн гривень), "Актив-Банк" (342,4 млн гривень), "Єврогазбанк" (299 млн гривень), "Південкомбанк" (180 млн гривень), "Терра-Банк" (111,1 млн гривень).

 

2014AprilJulyOctober20150100200300ВБРмлн грн

"Сімейні" банки Після публікації розмірів рефінансування, знайшла підтвердження й інформація про те, що НБУ допомагає банкам, які належать колишньому оточенню екс-президента Віктора Януковича та його сина Олександра.

 

До втечі Януковичів, «Всеукраїнський банк розвитку», який офіційно на 100% належить Олександру, отримав більше півмільярда гривень. А з квітня по липень минулого року - додатково 900 млн гривень.

 

Отримував рефінансування ще один банк, наближений до Януковича-молодшого - "Укрбізнесбанк". Загалом за минулий рік - більш ніж 1 млрд гривень.

 

Порція «рефінансу» дісталася і банку братів Клименків. «Юнісон банк» отримав 92 млн гривень. Порівняно невелика сума пояснюється тим, що банк невеликий та отримав ліцензію лише в 2013 році.

 

364 млн гривень отримав "БГ Банк", який, за даними forbes.ua, з 2013 року контролюють родина колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки і Сергій Курченко, власник компанії "СЄПЕК". Минулої неділі СБУ відкрило кримінальне провадження за фактом фінансування тероризму суб’єктами, що входять до групи компаній "СЄПЕК". Обидва власники з весни 2014 року переховуються у Росії, а в сам "БГ Банк" восені введена тимчасова адміністрація.

 

http://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/2015year/data/refin/index.html

[ais]

Как вам новое назначение? 

 

 

Порошенко назначил новый состав Нацкомфинуслуг

 

Президент Украины Петр Порошенко назначил новый состав Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг (Нацкомфинуслуг), во главе с Игорем Пашко.

Соответствующее решение закреплено указом № №51/2015 от 30 января 2015 года, текст которого обнародован на сайте главы государства. Кроме того, членами комиссии назначены Ольга Гурбич, Ольга Максимчук, Денис Ястреб и Александр Залетов.

По данным СМИ, Пашко, 1966 г.р. в 2002 году был избран депутатом Харьковского городского совета, будучи главой городской Фонда содействия и развития. Является братом экс-заместителя председателя Государственной таможенной службы Украины Павла Пашка.

Залетов в настоящее время является президентом Лиги страховых организаций Украины (ЛСОУ). Гурбич в прошлом занимала должность директора департамента страховых продуктов страховой компании “Allianz” (Киев). Максимчук работала заместителем председателя правления страховой группы “ТАС” (Киев). Ястреб был юристом страховой компании “Страна” (Киев).

 

Ну-у, на конец то! Не прошло и полгода!

Коллективчик по моему ещё то лоби!

[Vasil]

курс 50 грн за доллар был бы оптимальным, никто не покупал бы импортное, менялы в шоколаде

[Олег1964]

Олександр ДубинськийКреативний продюсер департаменту журналістських розслідувань "1+1", редактор програми "ГРОШІ"

 

Курсовая политика бездарностей

05 лютого 2015, 15:47

Версія для друкуКоментарі3

 

Ура, товарищи. Спустя пол-года работы в Нацбанке г-жа Гонтарева, наконец-то, осознала необходимость отказаться от фиктивного курсообразования. Отказаться тогда, когда пружина девальвации сжата бездарными решениями Нацбанка до предела.

За что боролись

Все началось с парламентской предвыборной кампании, когда господин Порошенко для повышения народной любви к своей персоне и одноименной фракции решил установить т.н. социальный курс доллара на уровне 12,95 грн. (при курсе 14 на "черном" рынке).

После этого НБУ упорно продавал миллиарды долларов комбанкам для того, чтобы те продавали населению валюту по 12,95 гривен. В пределах 200 долларов в руки.

На это пошло почти 3,5 млрд. долларов валютных резервов.

Тогда же Нацбанк потребовал от всех комбанков торговать на межбанке валютой по "президентскому" курсу +/- 5%.

Конец социального курса, и переход к "индикативному"

С 1 июля до 1 ноября (аккурат в завершение парламентских выборов) валютные резервы НБУ упали с

17 до 12,5 млрд. долларов. В Нацбанке поняли, что игры с "социальным" курсом подходят к концу, и ввели т.н. "индикативный курс" доллара, который определялся с помощью ежедневных акционов по продаже валюты для коммерческих банков. Валюту было решено продавать в размере 5-10 млн. (при этом, говорят, некая структура под названием "Авангард" предлагала принимать участие в этих аукционах за откат в 8%). При этом банкам было строго рекомендовано придерживаться курсового ориентира, который озвучила госпожа Гонтарева на всыступлении в Раде – 16-16,5 грн. за доллар. В тех же пределах, соответственно, работал и межбанковский валютный рынок.

На что напоролись

Абсолютно бездарное решение "рисовать" некий фиктивный курс, который нравился чиновникам из Администрации президента и самому Нацбанку, а главное – помогал удерживать на приличном уровне показатели госдолга и экономические норматив банков, привел к сжатию девальвационной пружины. Не имея возможности покупать валюту (какой идиот будет продавать доллары по 17 грн, если на "черном" рынке курс 20?), импортеры, инвесторы и крупные зарубежные компании были вынуждены откладывать вывод инвестиций и реализацию контрактов. Отложенный спрос из-за невозможности купить валюту банкиры оценивают уже в 1-1,5 млрд. долларов. Решение отменить "индикативный курс" привело к тому, что этот спрос начал реализовываться. Бизнес помчался покупать валюту по реальному курсу – и тут же обвалил гривну. Банкиры говорят, что при спросе в 50 млн. долл. сейчас продается – 5.

Ожидаемо? Безусловно.

И, судя по всему, в Нацбанке прекрасно знали, куда ведет такая политика – потому что выдать почти 200 млрд. грн. рефинансирования при курсе 5-8-10-12-13-14-15-16, и затем потребовать его возврата при курсе 20-25 – это две большие разницы. Особенно если разница полежала в оффшорах. И ее половина затем ляжет в чей-то соболий карман.

А насчет того, что госпожа Гонтарева не верит в курс 25 грн. за доллар (как раньше не верила в курс 14, 16 и 18) пусть выскажутся банкиры.

Например, вот что об этом думает экс-совладелец банка "Аваль" Александр Деркач
 

Кто виноват

... без комментариев

Что делать

Срочно начать приватизацию)))

 

 

Спасибо избиратели за парашенко!. Боже, спаси Украину!

[Олег1964]

Внутренние враги, пришедшие во власть на крови погибших на Майдане, добивают Украину:

 

4 Ч. НАЗАД  - 3569 42

 

http://news.finance.ua/ru/news/~/344228

 

Официальный курс доллара в Украине достиг нового исторического максимума - 24.9562 грн

 

[Олег1964]

реальный курс сегодня 26,5 

Пламенный привет валютным заемщикам от парашенки!

[Vasil]

масоны в лице МВФ успешно гробят страну, минимальная зарплата 50$ - скоро будем хуже Африки, 

 

зато Европа почти у нас 

[centurion]

масоны в лице МВФ успешно гробят страну, минимальная зарплата 50$ - скоро будем хуже Африки, 

 

зато Европа почти у нас 

Ударились лбами, двигаясь навстречу друг другу 

[west11]

Пламенный привет валютным заемщикам от парашенки!

И все равно - изменение курса в 5 раз - все еще не форс-мажор  и совсем не изменение обстоятельств, которое может быть основанием для розрыва кредитного договора: "Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах" и валютные заемщики, конечно же "предусмотрели" (т.е. обязаны были предусмотреть...) это обстоятельство и осознав это, с удовольствием брали именно валютные кредиты  :-))

[Vasil]

алкашка Гонтарева вообще опухла

[west11]

алкашка Гонтарева вообще опухла

вот вы смеетесь, а она это с горя...

[AntiBank]

События дня ‏@GazetaRu  15 мин15 минут назад

Сибирский фермер высыпал телегу с навозом перед Сбербанком в знак протеста http://www.gazeta.ru/social/news/2015/02/13/n_6921357.shtml …

[Олег1964]

 

События дня ‏@GazetaRu  15 мин15 минут назад

Сибирский фермер высыпал телегу с навозом перед Сбербанком в знак протеста http://www.gazeta.ru/social/news/2015/02/13/n_6921357.shtml …

 

 

Наверное читает наш форум и берет пример с Андрея Степаненко. 

[olha54]

http://antiraid.com.ua/news/27091-yakix-bankiv-ne-torknulas-kriza.html

[Олег1964]

http://antiraid.com.ua/news/27091-yakix-bankiv-ne-torknulas-kriza.html

Жити по новому!

[Siringa]

18 лютого 2015 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про шляхи стабілізації банківської системи України"

 

18 ЛЮТОГО 2015 РОКУ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ".

У парламентських слуханнях взяли участь представники Національного банку України, Міністерства фінансів, інших центральних органів влади, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Громадської Ради Національного банку України, Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України, Українського кредитно-банківського союзу, профільних громадських організацій та банківських об'єднань, банківських та небанківських фінансових установ, дослідницьких організацій, експерти.

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/104349.html

[Siringa]

Ростислав Кравец

После сегодняшних слушаний в Верховной раде по вопросам банков вывод один - НБУ и его руководитель основная причина девальвации и уничтожения национальной экономики.

....Она сама в этом косвенно призналась, во первых строках письма, так сказать... см. стенограмму: "15:07:32 ГОНТАРЕВА В.О. Шановні присутні, парламентські слухання – це знакова подія для банківського співтовариства. І я дуже вдячна Верховній Раді за нагоду виступити з цієї трибуни. ХТО ВИНЕН у повномасштабній фінансовій кризі, ВЖЕ ВСІМ ВІДОМО".

 

СТЕНОГРАММА здесь, почитайте - занимательно!

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ 

"Про шляхи стабілізації банківської системи України"
Сесійний зал Верховної Ради України
18 лютого 2015 року, 15 година
http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/SL180215.htm

[Siringa]

Максим Поляков

 ефективним механізмом фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу та виробників сільськогосподарської продукції. Адже, наявність ефективних механізмів кредитування є однією з передумов виходу з кризового стану та подальшого розвитку національного виробника.
Безумовно, комерційні банки відіграють вирішальну роль у кредитуванні виробництва. Але, малі й тим більше мікропідприємства не мають можливості використовувати традиційну схему банківського кредитування через типові проблеми з відсутністю майнової застави, або занадто малі, щоб їх було вигідно кредитувати або тільки-но виникли і ще не мають кредитної історії. Тому зрозуміло, великого бажання надавати мікрокредити банки не мають.
Між тим, ринок кредитної має низку переваг. По-перше, кредитна спілка на відміну від банку є структурою досить відкритою, й працює на громадських засадах. Кожен з членів спілки має цілком законні підстави контролювати діяльність об’єднання. По-друге, є нагода напрацювати позитивну кредитну історію поза банком. По-третє, якщо статут КС ліберальний, позичку можна отримати навіть без застави.
Основна різниця між банками і КС в тому, що банки мають клієнтів і акціонерів, а клієнти КС є одночасно і клієнтами, і акціонерами. Кредитні спілки вийшли на фінринок пізніше і з значно меншими обсягами. Не треба забувати, що крім залучення грошей КС виконують ще й соціальну функцію.
Однак, кредитні союзи стикаються з системними проблемами, які накопичились протягом останнього десятиліття та потребують найскорішого вирішення. 
А саме:
1. Проблема підтримки адекватного рівня ліквідності 
2. Проблема належного корпоративного управління 
3. Проблема достатньої капіталізації та платоспроможності 
4. Проблема захисту прав членів кредитних спілок 
При цьому, ключова проблема – це відсутність механізму гарантування внесків (вкладів) фізичних осіб на депозитні рахунки кредитних спілок, що призвело до неповернення вкладів неплатоспроможними КС. За орієнтовними даними сума заборгованості неплатоспроможних кредитних спілок перед вкладниками, яка накопичилась з 2008 року становить приблизно 1 млрд. 400 млн. грн., кількість вкладників проблемних кредитних спілок - приблизно 30 тисяч громадян. За результатами роботи Громадської приймальні при Нацкомфінпослуг станом на 31.01.2015 року зареєстровано близько 8203 заяв, поданих для включення у список вкладників проблемних кредитних спілок. Загальна сума заборгованості за зазначеними заявами складає близько 232 млн. гривень. 
Зменшення довіри населення до банківської системи у зв’язку з регулярним введенням тимчасової адміністрації в комерційні банки, призвело до збільшення вкладів населення у кредитні спілки. 
В умовах, коли 15 років не вносились зміни до закону про кредитні спілки та відсутності системи гарантування проблеми в діяльності кредитних спілок та неповернення вкладів неминуче загостриться.
Зважаючи на те, що майже 70 % вкладників - це пенсіонери, така ситуація є соціально небезпечною та потребує невідкладного вирішення.
Пропонується наступний шлях вирішення проблеми, який може зробити Верховна Рада цього скликання – це прийняти у новій редакції Закон України «Про кредитні спілки», діючий з 2001 року.
Після впровадження норм законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування та розвитку національної системи кредитної кооперації» очікуються такі результати:
1.Створення механізму гарантування внесків (вкладів) фізичних осіб на депозитні рахунки кредитних спілок шляхом створення фонду гарантування (забезпечення) вкладів (внесків) на депозитні рахунки кредитних спілок, учасниками якого є кооперативні банки. 
2.Створення кооперативного банку та механізму рефінансування кредитних спілок - учасників цього банку;
3.Акумулювання загальних коштів кредитних спілок - учасників кооперативного банку з метою підтримки їх ліквідності та інвестування вільних коштів кредитних спілок у більшу кількість фінансових інструментів (кредити юридичним особам, цільові проекти, цінні папери);
4.Створення умов доступного кредитування фермерських господарств, малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників у тому числі через інструменти кооперативного банку;
5.Створення саморегулівної організації кредитних спілок з обов’язковим членством кредитних спілок та їх об’єднань для взаємного контролю та взаємної відповідальності кредитних спілок за свою діяльність через механізм СРО; 
6.Зменшення навантаження в частині державного контролю для кредитних спілок, які не потребують ліцензування своєї діяльності;
7.Посилення прозорості діяльності та розкриття інформації кредитних спілок, шляхом збору та висвітлення такої інформації СРО, що призведе до більшої обізнаності вкладників та членів кредитних спілок, зменшить рівень шахрайства кредитних спілок та «псевдо фінансових установ», збільшить довіру до ринку кредитної кооперації;
Висновок один: сектор небанкiвських фiнансових послуг в Україні ще недостатньо розвинений, хоча має величезний потенціал, який можна реалізувати і це може бути дієвий механізм, який зможе ефективно доповнювати банківську систему України.