Решения Косовского райсуда оставленного в силе апелляцией о недействительности договоров кредита и ипотеки с Приватбанком

[tttgold]

Скажіть будь-ласка ви коли заявляли клопотання про призначення експертизи робили свій окремий розрахунок чи ні? І які питання ви ставили на розгляд експерту?

Дуже вдячний буду Вам за відповідь. В мене аналогічна ситуація.

Так, обов'язково свій розрахунок треба зробити щоб навіть для себе знати чи є якісь шанси. може бути що банк і не ввів в оману, а це основа. Спеціаліста не залучали, якось самим вдалось порахувати і цифри не дуже далеко втікли від висновку експерта.

Своє клопотання вам надаю. 

 

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи

У провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом  до ПАТ КБ “ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсним додаткової угоди до кредитного договору № IFWWGA000000 від 03.07.2008 р.

Враховуючи предмет спору, вважаю, що для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку, для підтвердження чи спростування висновків та розрахунків, наданих мною у позовній заяві, необхідно провести судову економічну експертизу із залученням стороннього незалежного експерта, що має необхідні встановлені Законом повноваження і відповідні ліцензії та дозволи для такого роду експертиз.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 143, 144 ЦПК України

ПРОШУ СУД:

1. Призначити по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

2.1. Який розмір щомісячного (ануїтетного) платежу повинен бути виходячи із базових умов договору вказаних у п. 8.1 кредитного договору № IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р., а саме позика у розмірі 104 260,00 грн., відсоткова ставка 1,67% на місяць, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів ?

2.2. Чи відповідає обрахована та вказана банком у Додатку № 1 до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (загальна вартість кредиту) та у Додатку № 2 (графік погашення кредиту) сума відсотків та винагород базовим умовам Кредитного договору № IFWWGA0000004210 ?

2.3. Якою є реальна (фактична) відсоткова ставка відповідно до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (Додаток № 1, Додаток №2) та якою є сукупна вартість кредиту ?

3. Проведення експертизи прошу доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, (м. Львів, вул. Липинського, 54)

Оплату за проведення експертизи гарантую.

 

[НБ Украины]

Скажіть будь-ласка ви коли заявляли клопотання про призначення експертизи робили свій окремий розрахунок чи ні? І які питання ви ставили на розгляд експерту?

Дуже вдячний буду Вам за відповідь. В мене аналогічна ситуація.

 

Висновок експерта

за результатами проведення

судово-економічної експертизи

...

На вирішення експертизи поставлені питання:

1. Чи відповідає законодавству України у сфері банківської діяльності та Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003, видача готівкової іноземної валюти з внутрішньобанківського рахунку №2203_____?

2. Чи може заява на видачу готівки №_____ від ______ використовуватися в бухгалтерському обліку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «Банк отримувача», відповідно пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на 23.08.2007 (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

3. Чи може заява про видачу готівки №_____ від ______ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «№ рахунку», тобто номер поточного рахунку позичальника для видачі готівкової іноземної валюти відповідно п.4 гл.3 розділ ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на 23.08.2007 (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

4. Чи може заява про видачу готівки №_____ від _____ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у відсутності обов’язкового реквізиту – в реквізиті «Сума» не зазначено, що з рахунку №1002_____ була отримана сума _____ доларів США, відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та зразку касового документу (пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на ______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

5. Чи може заява про видачу готівки №______ від _______ використовуватися в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності обов’язкового реквізиту – «Еквівалент у гривнях» не зазначено еквівалент у гривнях ____ грн відповідно до рахунку №1002______ у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та зразку касового документу (пункти 1, 2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки №8 (Заява про видачу готівки) та №14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на _______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003)?

...

ВИСНОВКИ

По першому питанню

Видача готівки з внутрішньобанківського рахунку №2203_______ не відповідає Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (в редакції станом на 23.08.2007), затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. №566, Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. №337, так як видача грошових коштів за заявкою про видачу готівки здійснюється з поточного (клієнтського) рахунку фізичної особи.

По другому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Банк отримувача», заява про видачу готівки №______ від ________ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По третьому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «№ рахунку», тобто номер поточного рахунку позичальника для видачі готівкової іноземної валюти, заява про видачу готівки №______ від ________ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По четвертому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Сума» не зазначено, що з рахунку №1002________ була отримана сума _____ доларів США, заява про видачу готівки №______ від ______ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на ________ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

По п’ятому питанню

У випадку відсутності обов’язкового реквізиту - «Еквівалент у гривнях» не зазначено еквівалент у гривнях ______ грн відповідно до рахунку №1002_____ у зв’язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку, заява про видачу готівки №______ від ______ року в бухгалтерському обліку банку, відповідно до п.4 гл.3 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» в редакції станом на _______ (затверджене постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003), та відповідно до п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (затверджене постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р.), не може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку банку.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=3#entry108410

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

…

А что делать с Вашими квитанциями?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6651&page=2#entry104917

Громкие дела, рассматриваемые судами, в отдельных случаях могут привести к весьма отрицательным последствиям. Ведь большинство усматривает проблему не в соблюдении норм закона, что в результате влечет за собой принятие справедливого и законного решения, а в поиске виновной стороны.

Причем самое неприятное то, что ситуацией, как ни странно, воспользовались те, кто должен был бы признать и свою вину в ненадлежащем оформлении документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6594&page=2#entry102407

 

[kalamiecvan]

Так, обов'язково свій розрахунок треба зробити щоб навіть для себе знати чи є якісь шанси. може бути що банк і не ввів в оману, а це основа. Спеціаліста не залучали, якось самим вдалось порахувати і цифри не дуже далеко втікли від висновку експерта.

Своє клопотання вам надаю. 

 

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи

У провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом  до ПАТ КБ “ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсним додаткової угоди до кредитного договору № IFWWGA000000 від 03.07.2008 р.

Враховуючи предмет спору, вважаю, що для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку, для підтвердження чи спростування висновків та розрахунків, наданих мною у позовній заяві, необхідно провести судову економічну експертизу із залученням стороннього незалежного експерта, що має необхідні встановлені Законом повноваження і відповідні ліцензії та дозволи для такого роду експертиз.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 143, 144 ЦПК України

ПРОШУ СУД:

1. Призначити по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

2.1. Який розмір щомісячного (ануїтетного) платежу повинен бути виходячи із базових умов договору вказаних у п. 8.1 кредитного договору № IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р., а саме позика у розмірі 104 260,00 грн., відсоткова ставка 1,67% на місяць, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів ?

2.2. Чи відповідає обрахована та вказана банком у Додатку № 1 до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (загальна вартість кредиту) та у Додатку № 2 (графік погашення кредиту) сума відсотків та винагород базовим умовам Кредитного договору № IFWWGA0000004210 ?

2.3. Якою є реальна (фактична) відсоткова ставка відповідно до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (Додаток № 1, Додаток №2) та якою є сукупна вартість кредиту ?

3. Проведення експертизи прошу доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, (м. Львів, вул. Липинського, 54)

Оплату за проведення експертизи гарантую.

 

Дуже Вам вдячний)

[kalamiecvan]

Так, обов'язково свій розрахунок треба зробити щоб навіть для себе знати чи є якісь шанси. може бути що банк і не ввів в оману, а це основа. Спеціаліста не залучали, якось самим вдалось порахувати і цифри не дуже далеко втікли від висновку експерта.

Своє клопотання вам надаю. 

 

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи

У провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом  до ПАТ КБ “ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсним додаткової угоди до кредитного договору № IFWWGA000000 від 03.07.2008 р.

Враховуючи предмет спору, вважаю, що для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку, для підтвердження чи спростування висновків та розрахунків, наданих мною у позовній заяві, необхідно провести судову економічну експертизу із залученням стороннього незалежного експерта, що має необхідні встановлені Законом повноваження і відповідні ліцензії та дозволи для такого роду експертиз.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 143, 144 ЦПК України

ПРОШУ СУД:

1. Призначити по справі судову бухгалтерсько-економічну експертизу.

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

2.1. Який розмір щомісячного (ануїтетного) платежу повинен бути виходячи із базових умов договору вказаних у п. 8.1 кредитного договору № IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р., а саме позика у розмірі 104 260,00 грн., відсоткова ставка 1,67% на місяць, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів ?

2.2. Чи відповідає обрахована та вказана банком у Додатку № 1 до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (загальна вартість кредиту) та у Додатку № 2 (графік погашення кредиту) сума відсотків та винагород базовим умовам Кредитного договору № IFWWGA0000004210 ?

2.3. Якою є реальна (фактична) відсоткова ставка відповідно до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 р. (Додаток № 1, Додаток №2) та якою є сукупна вартість кредиту ?

3. Проведення експертизи прошу доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, (м. Львів, вул. Липинського, 54)

Оплату за проведення експертизи гарантую.

 

Добрий день. Не могли б ви мені скинути приблизний зразок розрахунку?

[tttgold]

Добрий день. Не могли б ви мені скинути приблизний зразок розрахунку?

Куда скинути, дайте ел. пошту

[kalamiecvan]

[email protected]

 

Дуже Вам вдячний!

[Bolt]

 Чи подав банк касацію нам не відомо - ще. Вони грозились і напевно подадуть.

 

Всё может быть... Это решает только один человек...

[alexburko]

ВССУ в таких випадках пише, що обману нема, є просто підстави для звернення до суду з вимогами перерахувати сплачені кошти.

[Obelix]

Ну ще може написати, що пимилка в бухгалтерських розрахунках є внутрішньім питанням банку та не є порушенням права позчальника.

Також НБУ и ВСУ можуть написати, що ті довідки, що раніше надавав банк, виготовлені внаслідок збою комп'ютерної програми, а насправді банк видав кошти з дотриманням всіх НПА.

 

Плавали, знаем

[tttgold]

Ну ще може написати, що пимилка в бухгалтерських розрахунках є внутрішньім питанням банку та не є порушенням права позчальника.

Також НБУ и ВСУ можуть написати, що ті довідки, що раніше надавав банк, виготовлені внаслідок збою комп'ютерної програми, а насправді банк видав кошти з дотриманням всіх НПА.

 

Плавали, знаем

А взагалі було десь щоб ВССУ не змінював такого рішення та залишив обман в силі або не відкрив провадження у справі.

[у.zaporozhskiy]

А взагалі було десь щоб ВССУ не змінював такого рішення та залишив обман в силі або не відкрив провадження у справі.

Не встречал, да и никто не ставил задания  найти практику по обману в апелляционных судах, которая была бы оставлена в силе ВССУГУД.

[alexburko]

Искали в свое время, с пристрастием, - нету...

 

Есть только в материалах уголовного дела, да и то оно с ограниченным доступом.

[tttgold]

Искали в свое время, с пристрастием, - нету...

 

Есть только в материалах уголовного дела, да и то оно с ограниченным доступом.

Дякую за інформацію. В мене касація вже подана, але вирішується суддею подальша доля.

[у.zaporozhskiy]

Дякую за інформацію. В мене касація вже подана, але вирішується суддею подальша доля.

Тримаємо за Вас кулаки.

[у.zaporozhskiy]

Висновок експерта

за результатами проведення

судово-економічної експертизи

...

 

НБ Украины, как с Вами связаться?

может есть почта, а то ящик у Вас забит.

 

[tttgold]

Думка цікава, довго думав про це і не відкидаю таку можливість. Заяву я подав вчасно і суддя її бачив бо в тексті рішення це є. Чому не вирішив для нас загадка. Чи подав банк касацію нам не відомо - ще. Вони грозились і напевно подадуть.

І от нарешті дочекались. ВССУ знову "відзначився". Дві інстанції скасував і на новий розгляд - нібито немає обману - коли їх вже розженуть?

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мостової Г.І., Олійник А.С.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору, додатку до кредитного договору, визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору, зобов'язання повернути документи, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківського області від 09 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору, додатку до кредитного договору, визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору, зобов'язання повернути документи з підстав порушення відповідачем положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила визнати недійсним Додаток №2 «Графік погашення кредиту» до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, визнати недійсним іпотечний договір №2113 від 03 липня 2008 року, зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути їй документи, які були передані нею по акту прийому-передачі оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість від 03 липня 2008 року, а саме: оригінал договору дарування, оригінал технічного паспорту, оригінал витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківської області від 09 квітня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення кредитний договір №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Визнано недійсним з моменту укладення додаток №2 - «Графік погашення кредиту» до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір №2113 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_6 документи, які були отримані у неї по акту прийому-передачі оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість від 03 липня 2008 року, а саме: оригінал договору дарування, оригінал технічного паспорту, оригінал витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в момент укладення кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору - ціни та відсоткової ставки, а тому укладення кредитного договору, суперечило його волевиявленню на його укладення саме на таких умовах.

Проте повністю з висновками судів погодитися не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 03 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №IFWWGA0000004210, згідно якого позичальник отримала кредит в сумі 129 460 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 25,23% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 04 липня 2028 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №IFWWGA0000004210, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 03 липня 2008 року укладено договір іпотеки №2113, за умовами якого позивач за первісним позовом надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 96,80 кв.м, житловою площею 61,20 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності.

06 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладена додаткова угода до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, якою до кредитного договору внесено зміни. Зокрема, у додатковій угоді зазначено, що банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 146 982,13 грн на наступні цілі: 100 тис. грн на споживчі цілі та 42 722,13 грн на сплату страхових платежів. Також внесено зміни до п.2.1.3 та п.2.2.7 кредитного договору, які стосуються винагороди банку, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості та відповідальності сторін. Відсоткова ставка встановлена у розмірі 2,08% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,04% від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу.

Як вбачається з матеріалів справи Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-економічну експертизу (а.с. 101-103 т. 2), за результатом якої було складено висновок №8081 від 11 листопада 2013 року, в якому зазначено, що виходячи з базових умов договору, вказаних у п. 8.1 кредитного договору, а саме позика в розмірі 104 260 грн, відсоткова ставка 1,67% на місяць, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів, щомісячний (ануїтетний) платіж становить 2 212,93 грн. Обрахована та вказана банком у додатку №1 до кредитного договору (загальна вартість кредиту) та додатку №2 (графік погашення кредиту) сума відсотків та винагород не відповідає базовим умовам кредитного договору. Сукупна вартість кредиту у грошовому виразі (абсолютне значення подорожчання кредиту) становить 451 848,66 грн, з урахуванням реальної відсоткової ставки в розмірі 31,75%.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З роз'яснень, викладених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 (далі - постанова) вбачається, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦК України, належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, не з'ясував які саме позовні вимоги заявлені позивачем та з яких підстав. Водночас, суд першої інстанції вирішуючи питання по суті позовних вимог дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_6, залишивши поза увагою заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, укладених між сторонами 03 липня 2008 року з моменту їх укладення, оскільки позивач за первісним позовом звернулась до суду у серпні 2012 року. Крім того, позивачем в ході судового розгляду неодноразово було уточнено позовні вимоги, змінено підставу та предмет позову, і остаточно судом першої інстанції визнано недійсними лише кредитний договір, іпотечний договір та додаток до кредитного договору у вигляді графіку погашення кредиту, не перевіривши чи підлягає такий додаток визнанню недійсним з підстав заявлених відповідачем.

Приймаючи до уваги висновки судово-економічної експертизи (а.с. 101-103 т. 2), суд першої інстанції зауважив, що вже на момент укладення оспорюваного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» вводив споживача кредитних послуг в оману з метою отримання завищеної, несправедливої, безпідставної винагороди, залишивши поза увагою положення ч. 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України, зокрема, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, не звернувши при цьому уваги, що категоричного висновку щодо введення позивача ОСОБА_6 в оману матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції належним чином не встановлено та не доведено того, що при укладенні оспорюваного кредитного договору діями відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» введено в оману і що такий обман дійсно мав місце та мало місце істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, не з'ясовано в чому саме полягають навмисні дії банку, що саме ним замовчено.

Визнавши оспорювані договори недійсними з моменту укладення, суд першої інстанції зобов'язав відповідача за первісним позовом повернути оригінали правовстановлюючих документів позивачу, одночасно не вирішив питання щодо повернення позивачем банку отриманих за кредитним договором грошових коштів в порядку, передбаченому ст. 216 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції не вирішив фактично спір по суті, не з'ясував порушено чи не порушено право позивача за зустрічними вимогами та чи підлягає воно захисту.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківського області від 09 квітня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43008241

 

І що саме цікаве - Заяви про застосування строку у справі немає і банк її не подавав - вот так судить ВССУ !!!

[Bolt]

І от нарешті дочекались. ВССУ знову "відзначився". Дві інстанції скасував і на новий розгляд - нібито немає обману - коли їх вже розженуть?

 

Ну так в коллегии моя "подруга", любительница Приватов, тогда понятно почему так...

 

Вообще то их разгонять никто не собирается... А если разгонят, то тогда, что лучше будет?... Такие саміе ухвалі, а может и хуже будете получать из другого суда...

[maggain]

І от нарешті дочекались. ВССУ знову "відзначився". Дві інстанції скасував і на новий розгляд - нібито немає обману - коли їх вже розженуть?

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мостової Г.І., Олійник А.С.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору, додатку до кредитного договору, визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору, зобов'язання повернути документи, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківського області від 09 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору, додатку до кредитного договору, визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору, зобов'язання повернути документи з підстав порушення відповідачем положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила визнати недійсним Додаток №2 «Графік погашення кредиту» до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, визнати недійсним іпотечний договір №2113 від 03 липня 2008 року, зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути їй документи, які були передані нею по акту прийому-передачі оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість від 03 липня 2008 року, а саме: оригінал договору дарування, оригінал технічного паспорту, оригінал витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківської області від 09 квітня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення кредитний договір №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Визнано недійсним з моменту укладення додаток №2 - «Графік погашення кредиту» до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір №2113 від 03 липня 2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_6 документи, які були отримані у неї по акту прийому-передачі оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість від 03 липня 2008 року, а саме: оригінал договору дарування, оригінал технічного паспорту, оригінал витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що в момент укладення кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору - ціни та відсоткової ставки, а тому укладення кредитного договору, суперечило його волевиявленню на його укладення саме на таких умовах.

Проте повністю з висновками судів погодитися не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 03 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №IFWWGA0000004210, згідно якого позичальник отримала кредит в сумі 129 460 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 25,23% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 04 липня 2028 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №IFWWGA0000004210, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 03 липня 2008 року укладено договір іпотеки №2113, за умовами якого позивач за первісним позовом надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 96,80 кв.м, житловою площею 61,20 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності.

06 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладена додаткова угода до кредитного договору №IFWWGA0000004210 від 03 липня 2008 року, якою до кредитного договору внесено зміни. Зокрема, у додатковій угоді зазначено, що банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 146 982,13 грн на наступні цілі: 100 тис. грн на споживчі цілі та 42 722,13 грн на сплату страхових платежів. Також внесено зміни до п.2.1.3 та п.2.2.7 кредитного договору, які стосуються винагороди банку, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості та відповідальності сторін. Відсоткова ставка встановлена у розмірі 2,08% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,04% від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу.

Як вбачається з матеріалів справи Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-економічну експертизу (а.с. 101-103 т. 2), за результатом якої було складено висновок №8081 від 11 листопада 2013 року, в якому зазначено, що виходячи з базових умов договору, вказаних у п. 8.1 кредитного договору, а саме позика в розмірі 104 260 грн, відсоткова ставка 1,67% на місяць, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів, щомісячний (ануїтетний) платіж становить 2 212,93 грн. Обрахована та вказана банком у додатку №1 до кредитного договору (загальна вартість кредиту) та додатку №2 (графік погашення кредиту) сума відсотків та винагород не відповідає базовим умовам кредитного договору. Сукупна вартість кредиту у грошовому виразі (абсолютне значення подорожчання кредиту) становить 451 848,66 грн, з урахуванням реальної відсоткової ставки в розмірі 31,75%.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З роз'яснень, викладених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 (далі - постанова) вбачається, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦК України, належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, не з'ясував які саме позовні вимоги заявлені позивачем та з яких підстав. Водночас, суд першої інстанції вирішуючи питання по суті позовних вимог дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_6, залишивши поза увагою заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, укладених між сторонами 03 липня 2008 року з моменту їх укладення, оскільки позивач за первісним позовом звернулась до суду у серпні 2012 року. Крім того, позивачем в ході судового розгляду неодноразово було уточнено позовні вимоги, змінено підставу та предмет позову, і остаточно судом першої інстанції визнано недійсними лише кредитний договір, іпотечний договір та додаток до кредитного договору у вигляді графіку погашення кредиту, не перевіривши чи підлягає такий додаток визнанню недійсним з підстав заявлених відповідачем.

Приймаючи до уваги висновки судово-економічної експертизи (а.с. 101-103 т. 2), суд першої інстанції зауважив, що вже на момент укладення оспорюваного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» вводив споживача кредитних послуг в оману з метою отримання завищеної, несправедливої, безпідставної винагороди, залишивши поза увагою положення ч. 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України, зокрема, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, не звернувши при цьому уваги, що категоричного висновку щодо введення позивача ОСОБА_6 в оману матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції належним чином не встановлено та не доведено того, що при укладенні оспорюваного кредитного договору діями відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» введено в оману і що такий обман дійсно мав місце та мало місце істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, не з'ясовано в чому саме полягають навмисні дії банку, що саме ним замовчено.

Визнавши оспорювані договори недійсними з моменту укладення, суд першої інстанції зобов'язав відповідача за первісним позовом повернути оригінали правовстановлюючих документів позивачу, одночасно не вирішив питання щодо повернення позивачем банку отриманих за кредитним договором грошових коштів в порядку, передбаченому ст. 216 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції не вирішив фактично спір по суті, не з'ясував порушено чи не порушено право позивача за зустрічними вимогами та чи підлягає воно захисту.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Івано-Франківського області від 09 квітня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43008241

 

І що саме цікаве - Заяви про застосування строку у справі немає і банк її не подавав - вот так судить ВССУ !!!

Реально не решение ВССУ, а полный наглый бред. По моему иску 2015 года о недействительности кредитного договора от 2007 года, представитель Прихвата уже на предварительном судебном заседании принес заявление о применении сроков исковой давности, якобы срок истек еще в 2010 году, теперь суду нужно доказывать обратное

[tttgold]

Реально не решение ВССУ, а полный наглый бред. По моему иску 2015 года о недействительности кредитного договора от 2007 года, представитель Прихвата уже на предварительном судебном заседании принес заявление о применении сроков исковой давности, якобы срок истек еще в 2010 году, теперь суду нужно доказывать обратное

 Я вказував в заперечення на касацію, що про існування обману дізнався лише після висновку експертизи, бо до того ніяких даних про обман не було.

[ШВЕЙК]

Рік назад по першій інстанції по ст.230 ЦК задоволено, по другій інстанції - відмовлено , ВССУ- не взяв до розгляду. Чи щось зміниться! Капля води камінбь точить. Скільки потрібно КАПЕЛЬ?.

 

Вітаю!

Особливу увагу у відзиві на касацію зверніть на докази факту саме обману: мотив і умисел. Обман "ріжуть" саме цим.

[у.zaporozhskiy]

Реально не решение ВССУ, а полный наглый бред. По моему иску 2015 года о недействительности кредитного договора от 2007 года, представитель Прихвата уже на предварительном судебном заседании принес заявление о применении сроков исковой давности, якобы срок истек еще в 2010 году, теперь суду нужно доказывать обратное

Берете вывод любой юрфирмы о том,что Ваши права нарушены.

Именно с этого момента для Вас будут исчисляться 3 года.

[у.zaporozhskiy]

Я вказував в заперечення на касацію, що про існування обману дізнався лише після висновку експертизи, бо до того ніяких даних про обман не було.

Правильно.

Про 216 цк по тупому написали.

Оснований для ее применения нет.

Решение по решалову.