Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 травня 2014 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Наумчука М.І.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Нагорняка В.А.,

Мостової Г.І., Остапчука Д.О.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів.

 

Позивачка посилалась на те, що 28 березня 2008 року вона уклала з відповідачем договір про іпотечний кредит, згідно з умовами якого вона отримала грошові кошти у сумі 126 250 грн зі сплатою 15 % річних строком до 28 березня 2016 року з цільовим призначенням - на поліпшення якості окремої квартири АДРЕСА_1.

 

04 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався надати позивачці кошти у розмірі 26 744,94 дол. США на придбання нерухомості. Незважаючи на умови додаткової угоди про надання позивачці кредитних коштів, відповідач здійснив продаж іноземної валюти у сумі 26 744,94 дол. США, на підставі заяви від 04 серпня 2008 року № 49 на продаж іноземної валюти, яку ОСОБА_3 не підписувала, а отримані від продажу іноземної валюти кошти у гривні направив на погашення залишку кредиту у гривневому еквіваленті.

 

Позивачка просила визнати поважними причини пропуску строків позовної давності та поновити строк для звернення до суду із позовом; визнати недійсною додаткову угоду від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року, укладену між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк», зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» скасувати нарахування кредитної заборгованості, відсотків, комісій, штрафів, пені та інших нарахувань, відповідно до умов договору про іпотечний кредит.

 

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року № НЕНLGI000004846, укладену між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

 

Скасовано нарахування кредитної заборгованості, відсотків, комісій, штрафів, пені та інших нарахувань, виконаних ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до умов додаткової угоди від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року № НЕНLGI000004846, укладеної між ОСОБА_3 та ПАБ КБ «ПриватБанк».

 

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У касаційній скарзі ПАБ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, направити справу на новий судовий розгляд.

 

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

 

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

 

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

 

Судами встановлено, що 28 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір про іпотечний кредит № НЕНLGI000004846, згідно з умовами якого позивачка отримала кредитні кошти в сумі 126 250 грн зі сплатою 15 % річних терміном до 28 березня 2016 року з цільовим призначенням - на поліпшення якості окремої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (п. п. 1.1, 1.3 договору про іпотечний кредит).

 

04 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року № НЕНLGI000004846, відповідно до п. 8.1 якої відповідач зобов'язався надати позивачці на рахунок НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 26 744,94 дол. США на придбання нерухомості зі сплатою 1,17 % на місяць за користування кредитними коштами та 3 % річних за резервування ресурсів.

 

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилалась на те, що на підставі укладеної додаткової угоди від 04 серпня 2008 року (в якій прямо і недвозначно зазначено зобов'язання банку надати їй на рахунок НОМЕР_1 кредитні кошти у сумі 26 744,94 дол. США на придбання нерухомості), банк самостійно, без її згоди, підробивши від її імені первинний платіжний документ - заяву від 04 серпня 2008 року № 49 на продаж іноземної валюти, здійснив продаж іноземної валюти у сумі 26 744,94 дол. США, а отриманий від продажу валюти еквівалент у гривні направив на погашення залишку строкового кредиту у гривні, отриманого нею за договором про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року.

 

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи від 14 серпня 2013 року № 813 підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Підпис клієнта. П.І.Б.» заяви № 49 про продаж іноземної валюти від 04 серпня 2008 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Крім того, у заяві не йдеться про надання банку повноважень, які він вчинив, оскільки у заяві про перерахування коштів зазначено зовсім інший рахунок, ніж той, який зазначений у додатковій угоді, що вказує на умисне порушення банком умов договору між сторонами та настання наслідків, передбачених ст. 230 ЦК України. Зазначені дії банку вказують на те, що при підписанні угоди банк мав на меті змінити валюту кредиту та збільшити відсоткову ставку, та не мав наміру надавати кредитні кошти позичальнику, але при цьому не повідомив позичальника про свої дійсні наміри. Відповідач ввів ОСОБА_3 в оману щодо природи правочину, а саме, додаткової угоди від 04 серпня 2008 року, шляхом використання двозначних положень договору про видачу кредиту на придбання нерухомості та спонукав її до укладання правочину - додаткової угоди до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року.

 

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

 

Згідно із ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним.

 

Договір є укладеним з моменту передання грошей (ч. 2 ст. 1046 ЦК України) і є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

 

Обставиною, яка має істотне значення у цьому випадку, вважається помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

 

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2008 року ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» із письмовою заявою про конвертацію кредитного договору від 28 березня 2008 року № HEHLGІ0000004846 із гривні в долари США шляхом укладення додаткової угоди.

 

04 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року № НЕНLGI000004846.

 

Згідно з п. 1.1 додаткової угоди банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або шляхом перерахування на рахунок, зазначений в п. 8.1 цього договору.

 

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди позичальник доручає банку провадити погашення заборгованості за даним кредитним договором в передбачені даним договором строки за рахунок коштів, розмішених на рахунку позичальника, номер якого зазначений п. 8.2 договору. Зазначене доручення позичальника не підлягає виконанню банком у випадку пред'явлення позичальником документа, що підтверджує сплату заборгованості іншим способом.

 

Згідно з п. 8.1 додаткової угоди банк зобов'язується надані позичальникові кредиті кошти шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 на строк з 04 серпня 2008 року по 28 березня 2016 року включно у вигляді строкового кредиту у сумі 26 744,94 дол. США, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

 

Станом на 04 серпня 2008 року заборгованість за договором про іпотечний кредит від 28 березня 2008 року № HEHLGІ0000004846 становить 124 096 грн 65 коп., що еквівалентно 26 744,94 дол. США.

 

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

 

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили, чи виконувала позивачка грошові зобов'язання за додатковою угодою та не надали вказаним обставинам належної оцінки.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

 

Суди попередніх інстанції виходити з того, що ОСОБА_3 кредитні кошти за додатковою угодою від 04 серпня 2008 року не отримувала.

 

З огляду на це, вказаний договір відповідно до положень ст. ст. 1051, 1046 ЦК України є неукладеним.

 

Договір який є неукладеним не може визнаватись недійсним.

 

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами в повному обсязі не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

 

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий М.І. Наумчук

Судді: Т.Л. Ізмайлова

Г.І. Мостова

В.А. Нагорняк 

Д.О. Остапчук

 


  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Пример, когда мотивировочная часть важнее резолютивной. 

Кредитный договор есть консенсуальный, а не реальный. Передача или не передача денег никак не влияет на заключение кредитного договора.

Мотивировачная часть определения кассации противоречит Постановлению ВСУ 6-63цс12 от 11 оюля 2012 года:

 

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов’язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/98f938b48944c0f3c2257a4000400bdb?OpenDocument

Link to comment
Share on other sites

Кредитный договор есть консенсуальный, а не реальный. Передача или не передача денег никак не влияет на заключение кредитного договора.

Мотивировачная часть определения кассации противоречит Постановлению ВСУ 6-63цс12 от 11 оюля 2012 года:

 

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов’язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/98f938b48944c0f3c2257a4000400bdb?OpenDocument

 

С какого счета выдаются денежные средства в банке физическому лицу?

Кредитный договор – это предоставление денежных средств на условиях финансового кредита или перевод денежных средств без открытия счета?

Банковский (текущий, клиентский) счет – существенное условие в кредитном договоре?

 

Выдача кредита без открытия клиенту банковского (текущего) счета подлежит обязательному финансовому мониторингу?

Цивільний кодекс України

Глава 71

ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД

§ 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Глава 72

БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

3. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page17

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

Розділ II

УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

8) переказ коштів;

 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

20.10.2004 N 495

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 листопада 2004 р.

за N 1425/10024

ІНСТРУКЦІЯ

з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України

2.3. Операції з видачі клієнтам готівки в національній та іноземній валютах з кас банків відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних видаткових документів, визначених Інструкцією про касові операції, такими бухгалтерськими

проводками:

видача готівки юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних та інших рахунків:

Дебет - 2520, 2530, 2600, 2650;

Кредит - 1001, 1002;

видача готівки фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків:

Дебет - 2620, 2630, 2635;

Кредит - 1001, 1002.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1425-04

 

 

Затверджено 

Постанова Правління

Національного банку України

06.07.2000 N 279

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

03 серпня 2000

за N 474/4695

Положення

про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків

...

9.4. Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають містити:

назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання); номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків;

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0474-00/page3

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=120#entry46192

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

25.01.2012 № 23

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 лютого 2012 р.

за № 231/20544

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями

1.8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника відповідно до вимог, визначених цим Положенням.

Кредитна документація (справа) боржника має містити мінімально необхідні дані, перелік яких наведено в додатку 2 до цього Положення. Залежно від виду кредитної операції банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо зазначивши їх у внутрішньобанківських положеннях.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п’яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін (зміни умов проведення/здійснення кредитної операції, установчих та реєстраційних даних боржника, його фінансового стану тощо).

1.9. Відсутність чи неподання внутрішньобанківських положень або кредитної документації (справи) для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України є підставою для негативних висновків щодо ефективності та/або адекватності системи управління ризиками в банку, а також застосування до банку заходів впливу в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Додаток 2

до Положення про порядок

формування та використання

банками України резервів

для відшкодування можливих

втрат за активними банківськими

операціями

ВИМОГИ

до кредитної документації (справи) боржника

Кредитна документація (справа) формується на паперових носіях і повинна містити:

інформацію про надходження коштів на поточні рахунки в банку та в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців (боржником - фізичною особою надається за бажанням);

Таблиця

Дані про боржника за наданим кредитом

3  Номери аналітичних рахунків у банку (поточних, з обліку кредитів, депозитів, нарахованих доходів, позабалансових) 

Інформація в рядках 1-3, 5, 9, 11, 12 оновлюється двічі на рік (за станом на 1 січня та 1 липня) і на дату проведення інспектування.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12/page5

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

18.06.2003 N 254

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 липня 2003 р.

за N 559/7880

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію операційної діяльності в банках України

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. { Абзац другий пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=120#entry46213

Проверьте самостоятельно, внимательно, заполнение всех обязательных реквизитов.

Проверьте соответствие первичных документов нормативно-правовым актам Национального банка Украины.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=120#entry46207

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=120#entry46168

 

ВИСНОВКИ

По першому питанню

Видача готівки з внутрішньобанківського рахунку №2203_______ не відповідає Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (в редакції станом на 23.08.2007), затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. №566, Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. №337, так як видача грошових коштів за заявкою про видачу готівки здійснюється з поточного (клієнтського) рахунку фізичної особи.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=4#entry108651

Громкие дела, рассматриваемые судами, в отдельных случаях могут привести к весьма отрицательным последствиям. Ведь большинство усматривает проблему не в соблюдении норм закона, что в результате влечет за собой принятие справедливого и законного решения, а в поиске виновной стороны.

Причем самое неприятное то, что ситуацией, как ни странно, воспользовались те, кто должен был бы признать и свою вину в ненадлежащем оформлении документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=280#entry93387

Доказательства по валютному кредиту физическому лицу – это как обертки от конфет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=280#entry92508

На доказ видачі грошей ОСОБА_3 Банк не надав жодного документа, що підтверджує отримання саме ОСОБА_3 грошей готівкою в касі Банку.

Ст. 22 Закону України «Про платіжні системи і перерахування грошей в Україні» в редакції, що діяла під час укладення оспорюваного договору, передбачала чотири види розрахункових документів, а саме: платіжне доручення, платіжна вимога - доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога. Даний перелік є вичерпним.

Банк не надав суду розрахункові документи, передбачені законодавством, які підтверджували б, що ОСОБА_3 дав банку доручення про перерахування грошей з його поточного рахунку на рахунок ТОВ «Надія».

Доданий банком до позовної заяви меморіальний ордер, з якого вбачається, що ТОВ «Надія» отримала гроші за зазначеною кредитним договором не відноситься до числа вищевказаних платіжних документів, які є підставою для перерахунку грошей.

Підпису ОСОБА_3 на цьому ордері немає. Меморіальний ордер є внутрішнім обліковим документом банку і не може служити доказом волевиявлення ОСОБА_3 на перерахування грошей.

Таким чином, банк не пред'явив в обґрунтування своїх вимог жодного доказу, в розумінні ст. 57 ЦПК України, що підтверджує дотримання банком умов кредитного договору, а саме: наявність договору поставки автомобіля, на виконання якого надавався кредит, оформлявся договір застави майнових прав на автомобіль, отримання ОСОБА_3 грошей за цим кредитним договором особисто, або шляхом видачі розпорядження про перерахування грошей.

Позов банку заснований на припущеннях про те, що саме ОСОБА_3 отримав гроші за умовами договору, а згідно п.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Формальність оспорюваного договору і відсутність реальних наслідків для ОСОБА_3 підтверджується також тим, що в кредитній справі відсутній підпис ОСОБА_3 на документі, що роз'яснює йому умови укладення кредитного договору для придбання автомобіля, можливість та умови зміни процентної ставки і т.д.

Хартія захисту прав споживачів від 1973 року, Резолюція Генеральної Асамблеї ООН « Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.05.1985, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», «Правила надання інформації споживачеві про умови кредитування і загальної вартості кредиту», затверджених постановою Національного Банку України від 10.05.2007 № 168 зобов'язують письмово інформувати споживача про умови видачі кредиту, його сукупної вартості з усіма наданими послугами, порядком повернення і т.д. Тобто ознайомити клієнта з усіма умовами та можливими змінами в кредитному договорі, процентній ставці під розпис.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38637479

Правова позиція № 3-51гс11

Згідно ч. 2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

За відсутності визначення договором банківського рахунку розміру процентів за користування банком грошовими коштами клієнта та не прийняття банком вкладів на вимогу банк зобов"язаний виплатити проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України за аналогією з договором банківського вкладу відповідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2011 року

м. Київ

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Керуючись статтями 11123 11125 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України

постановив:

Заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 1 вересня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16571601

У Х В А Л А

і м е н е м у к р а ї н и

16 березня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Суди, розглянувши справу та задовольнивши позов, дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач, безпідставно відмовив у здійсненні виплати ОСОБА_2 грошових коштів, які містилися на його банківському рахунку, не довівши причетності цієї операції до таких, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу з послідуючою відмовою у банківському обслуговуванні на підставі ст. 64 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Тим самим, банк порушив свої зобов`язання, передбачені ст.1066 ЦК України та договором банківського обслуговування фізичної особи № 000003936 від 5 жовтня 2007 року.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” відхилити.

Рішення Ленінського районного м. Полтави від 15 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8531301

Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада. Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею?

Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины.

В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=4#entry108458

ПРОЕКТ

З а к о н У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2) у статті 209 Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

в пункті 1 примітки cлова "(за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України)" виключити;

Какой умысел у недобросовестных банков?

Сравните и проверьте свои квитанции. А у некоторых есть и заявления на перевод наличных. Почему?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=3#entry108404

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

А что делать с Вашими квитанциями?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6651&page=2#entry104917

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

дада...пишу пока возражения по АльфаБанку.

Чуть позже поглядим что они притащут судье в оправдание, и направим его мысль нужное русло.

А именно - выдача (а точнее не выдача) неучтенного черного нала типо с аналитических счетов банка....и прием отмытого нала с % и пеней на транзитники без опознавательных знаков, после чего такие деньги считаются отмытыми и (или) могут направляться на финасирование терроризма и сепаратизма!

Слава Україні! :)

Link to comment
Share on other sites

Могу на спор предположить содержание возражений банка 

 

А вот интересно... Какое содержание...

Link to comment
Share on other sites

Героям слава! :)

Могу на спор предположить содержание возражений банка и чухающего тыковку судьи... ;)

 

 

http://photo.i.ua/user/478848/404121/11916066/

28.04.2014 Суддя: Зайченко С. В.

Справа № 253/3236/14-ц

У Х В А Л А

28 квітня 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі :

головуючого судді Зайченко С.В.

при секретарі Бабець О.В.

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківського положення про порядок проведення кредитних операцій в банку в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України забезпечення доказів можливе за заявою заінтересованої особи до пред'явлення нею позову, в разі якщо подання потрібних доказів є неможливим або є складнощі в поданні цих доказів. Одним із способів забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів у необхідних випадках судом.

За таких обставин суд вважає, що необхідно в забезпечення доказів витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківського положення про порядок проведення кредитних операцій в банку в іноземній валюті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 135 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій в банку в іноземній валюті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ : С.В.Зайченко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38577595

28.04.2014 Суддя: Зайченко С. В.

Справа № 253/3236/14-ц

У Х В А Л А

28 квітня 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі :

головуючого судді Зайченко С.В.

при секретарі Бабець О.В.

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківського положення про порядок проведення в банку в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України забезпечення доказів можливе за заявою заінтересованої особи до пред'явлення нею позову, в разі якщо подання потрібних доказів є неможливим або є складнощі в поданні цих доказів. Одним із способів забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів у необхідних випадках судом.

За таких обставин суд вважає, що необхідно в забезпечення доказів витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківського положення про порядок проведення в банку в іноземній валюті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 135 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» внутрішньобанківське положення про порядок проведення в банку в іноземній валюті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ : С.В.Зайченко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38548942

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

А вот интересно... Какое содержание...

1. "банк має право видавати валютні кредити!", - далее следует урезанная версия (неполная цитата) Пленума №5.

2. "ми давали кредити як розміщення залучених коштів на підставі Додатку до Письмового Дозволу"...

3. "Постанова №275 дозволяє банку надавати валютні кредити"

 

А по самой сути иска, - ничего не будет, все "мимо кассы", в расчете на шапкозакидательство и беспредел (зачастую просто тупость) суда.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Кредитный договор есть консенсуальный, а не реальный. Передача или не передача денег никак не влияет на заключение кредитного договора.

Мотивировачная часть определения кассации противоречит Постановлению ВСУ 6-63цс12 от 11 оюля 2012 года:

 

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов’язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/98f938b48944c0f3c2257a4000400bdb?OpenDocument

Действительно нестыковачка.

 

Link to comment
Share on other sites

Все, что касается выдачи денег, есть исполнение договора, который заключен.

 

Варіант I

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27631975

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29193642

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30611418

Варіант II

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544

Варіант III

Договір який є неукладеним не може визнаватись недійсним.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6702#entry108774

Банковский (текущий, клиентский) счет – существенное условие в кредитном договоре?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6707#entry108972

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Все, что касается выдачи денег, есть исполнение договора, который заключен.

 

Я с Вами согласен, незаключен тот, в котором отсутствуют существенные условия.

Link to comment
Share on other sites

Я с Вами согласен, незаключен тот, в котором отсутствуют существенные условия.

 

Банковский (текущий, клиентский) счет – существенное условие в кредитном договоре?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6707#entry109181

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

20.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (надалі - ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року в сумі 37 259,85 грн. Також просив відшкодувати судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року. Згідно з умовами вказаного договору ПАТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 28000 грн., з кінцевим строком погашення до 12.06.2014 р. Внаслідок істотних порушень відповідачем зобов'язань за договором кредиту, ПАТ «ОТП Банк» визнав строк повного повернення кредиту таким, що настав, та розпочав процедуру досудового врегулювання проблемної заборгованості. Вимоги банку щодо погашення простроченої заборгованості відповідачем проігноровано.

06.03.2013 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №08/03/2013 р., відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступив на користь позивача право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 1002115517 від 12.06.2012 р., прострочена заборгованість по якому станом на 06.03.2013 р. складала 37 259,85 грн., з яких: по тілу кредиту - 28000 грн.; по простроченій комісії - 9259,85 грн. У зв'язку з тим, що до нього, як до нового кредитора, перейшло право вимоги первісного кредитора, просило позов задовольнити.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Росвен Інвест Україна» - Докійчук О.Л. просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Свої доводи мотивує тим, що за умов встановлення судом права позивача на звернення до суду та факту порушення відповідачем умов кредитного договору, правові підстави для відмови в задоволенні позову були відсутні.

15.10.2013 р. позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про відступлення права грошової вимоги та повідомлення про суму заборгованості, яке 18.11.2013 р. повернулося без вручення «за закінченням терміну зберігання». Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактору не є перешкодою для реалізації права останнього на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Позовна заява містить розрахунок заборгованості, а тому відмова в задоволенні позову з підстав його відсутності є необґрунтованою.

В судовому засіданні представник ТОВ «Росвен Інвест Україна» - Докійчук О.Л. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші особи, що беруть участь в справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ ТОВ «Росвен Інвест Україна» отримав від ПАТ «ОТП Банк» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року, відповідно до умов укладеного між ними договору факторингу №08/03/2013. Разом з тим, за відсутності доказів одержання відповідачем письмового повідомлення про відступлення права вимоги, відповідно до положень ч.1 ст.1082 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність у останнього обов'язку здійснювати платіж позивачу, як фактору у зобов'язанні. Крім цього, позивачем не надано суду розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2012 року між ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор), ОСОБА_1 ( позичальник, держатель) та ПАТ «ОТП Банк» (банк) укладено договір про надання споживчого кредиту №1002115517 ( а.с.14-19).

Відповідно до преамбули вказаного договору, позичальник (держатель) отримує, а кредитор та банк надають йому фінансові послуги на умовах, викладених в договорі. Цей договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надаються декілька різних видів фінансових послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

За умовами вказаного договору ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) надає ОСОБА_1 споживчий кредит на загальну суму 28000 грн. строком на 24 місяців, розмір процентної ставки -17% річних. Погашення кредиту може здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора, вказаний у графіку платежів, будь-яким доступним позичальнику способом, утому числі шляхом переказу коштів через банківські установи (а.с.14).

Разом з тим, відповідно до розділу 2 вказаного договору, банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою Master Card Standard та на умовах, викладених в цьому розділі.

За умови належного виконання позичальником кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку Master Card Standard, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

Таким чином, як вбачається з умов вказаного договору, кредитором є саме ТОВ «ОТП Кредит», а не ПАТ «ОТП Банк», як про це зазначає позивач.

Доказів відступлення ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) права на отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» матеріали справи не містять.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про перехід від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» права грошової вимоги в сумі 37259,85 грн. за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 р., у відповідності до договору факторингу №08/03/2013 від 06 березня 2013 р., є передчасним.

Відповідно до ч.2 ст.35 ЦПК України, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Не притягнувши до участі в справі ТОВ «ОТП Кредит», який надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 28000 грн., не встановивши правовідносини, що виникли між ТОВ «ОТП Кредит» та ПАТ «ОТП Банк» відповідно до умов укладеного договору про надання споживчого кредиту, не з'ясувавши відношення первісного кредитора до позову, відмова суду першої інстанції в задоволенні позову з підстав відсутності доказів одержання боржником письмового повідомлення про відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості не ґрунтується на законі.

Оскільки судове рішення в даній справі може вплинути на права і обов'язки ТОВ «ОТП Кредит», яке не було притягнуто судом першої інстанції до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1002115517 від 12 червня 2012 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/5137/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38289380

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37154942

 

Link to comment
Share on other sites

Здесь основания, связанные не с отсутствием порядка выдачи кредита и текущего счета, указанного в договоре.

Доказів відступлення ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) права на отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» матеріали справи не містять.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про перехід від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» права грошової вимоги в сумі 37259,85 грн. за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 р., у відповідності до договору факторингу №08/03/2013 від 06 березня 2013 р., є передчасним.

Не притягнувши до участі в справі ТОВ «ОТП Кредит», який надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 28000 грн., не встановивши правовідносини, що виникли між ТОВ «ОТП Кредит» та ПАТ «ОТП Банк» відповідно до умов укладеного договору про надання споживчого кредиту, не з'ясувавши відношення первісного кредитора до позову, відмова суду першої інстанції в задоволенні позову з підстав відсутності доказів одержання боржником письмового повідомлення про відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості не ґрунтується на законі.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 year later...

Действительно нестыковачка.

 

№ 6-22947ск15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

27 січня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючогоКузнєцова В.О.,суддів:  Наумчука М.І., Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним кредитного договору, стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року,

                                      в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»; банк) про визнання недійсним кредитного договору від 28 березня 2008 року, укладеного між нею та банком в особі філії Інгулецького відділення № 7856, та стягнення з банку на її користь коштів у сумі 68 000 грн, сплачених на виконання умов договору.

На обґрунтування вимог ОСОБА_6 посилалася на те, що 28 березня 2008 року між нею та банком укладений кредитний договір № 5126. На забезпечення виконання умов вказаного договору між ними укладений договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Тищенко О.І. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику на умовах цього договору кредит у сумі 68 000 грн. Згідно із п. 1.3 кредитного договору кредит надається готівкою в національній валюті. Умовами отримання кредиту позичальником є укладення договору застави майна, укладення страхування майна. Ці умови позивачем виконані. Після чого розпорядженням бухгалтерії банку від 28 березня 2008 року було вирішено в рахунок дозволеного кредиту, згідно з кредитним договором від 28 березня 2008 року № 5126, надати ОСОБА_6 з позичкового рахунку № НОМЕР_4 кредит в сумі 68 000 грн. Однак банк свої зобов'язання не виконав, чим порушив умови даного договору. Для виконання зобов'язань та в рахунок їх погашення за кредитним договором від імені позивача було сплачено кошти у сумі 68 000 грн, що становить тіло кредиту. Тому позивач вважала, що наявні підстави для визнання кредитного договору недійсним та повернення сплачених коштів.    

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 27 березня 2008 року між ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладений біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого продавець продав покупцю транспортний засіб марки Т-25А, рік випуску 2007, заводський № НОМЕР_5, № двигуна НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 8).

Продавець продав транспортний засіб покупцю за 78 200 грн.

28 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 5126, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору кредит у сумі 68 000 грн, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 68 000 грн, сплатити відсотки за користування кредитом 15 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (т. 1, а. с. 9-12).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 28 березня 2011 року.

Кредит надається готівкою в національній валюті із кредитного рахунку позичальника для здійснення оплати за новий транспортний засіб   Т-25А за договором купівлі-продажу від 27 березня 2008 року, укладеним між позичальником та продавцем транспортного засобу.

Згідно із заявою, датованою 27 березня 2008 року, ОСОБА_6 просила банк видати їй кредит у сумі 68 000 грн строком на 36 місяців зі сплатою 15 % річних для купівлі транспортного засобу (т. 1, а. с. 138).

28 березня 2008 року розпорядженням бухгалтерії банку в рахунок дозволеного кредиту, згідно з кредитним договором від 28 березня 2008 року № 5126, було вирішено надати ОСОБА_6 з позичкового рахунку № НОМЕР_4 кредит у сумі 68 000 грн (т. 1, а. с. 170).

Відповідно до видаткового касового ордера № 2203 ОСОБА_6 було видано 68 000 грн, що було завірено підписами сторін (т. 1, а. с. 31).

28 березня 2008 року між банком та ОСОБА_6 укладено договір застави майна № 5126, відповідно до п. 1.1 якого заставодавець ОСОБА_6 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що  виникають із кредитного договору від 28 березня 2008 року № 5126, передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності (т. 1, а. с. 33-36).

Предметом застави за цим договором є транспортний засіб Т-25А, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_5, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2. Право власності на майно підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_6, виданим підрозділом Держтехнагляду в Софіївському районі від 28 березня 2008 року згідно із біржовим договором купівлі-продажу транспортного засобу  від 27 березня 2008 року № 037А, що передано в заставу, складає 78 200 грн. На період дії кредитного договору заставне майно залишається в користуванні заставодавця.

Відповідно до довідки банку від 30 вересня 2010 року філія Інгулецьке відділення № НОМЕР_3 «Ощадбанк» повідомила про погашення кредиту за кредитним договором від 28 березня 2008 року № 5126 ОСОБА_6 у розмірі 68 000 грн (тіло кредиту) (т. 1, а. с. 115, 116).

Згідно із листом від 23 травня 2013 року № 98-38-13 Великоолександрівською міжрайонною прокуратурою розглянуто звернення ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року щодо неправомірних дій директора Приватного підприємства «Т.І.К» ОСОБА_10, пов'язаних з отриманням 28 березня 2008 року кредиту в Криворізькій філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Встановлено, що факти, викладені в зверненні, на даний час досліджуються слідчим відділенням Великоолександрівського РВ УМВС України в Херсонській області при проведенні досудового розслідування за кримінальним провадженням стосовно вказаної особи за ст. 190 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 10 травня 2013 року. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Великоолександрівська міжрайонна прокуратура. За таких обставин підстав для вжиття заходів прокурорського реагування за зверненням ОСОБА_6 від 20 травня 2013 року не вбачається (т. 1, а. с. 118).

Відповідно до висновку судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Коверніченко Л.Р. підписи від імені ОСОБА_6, які розташовані в графах: «підпис позичальника» «Л.Ф. Беззуб» кредитного договору від 28 березня 2008 року № 5126; «позичальник» в додатку 2 до договору від 28 березня 2008 року № 5126, виконані ОСОБА_6; підписи від імені ОСОБА_6, розташовані в графах: «Підпис позичальника» заяви від 27 березня 2008 року; «прізвище та підпис позичальника» кредитної заявки від 27 березня 2008 року, виконані не ОСОБА_6, а іншою особою. Рукописні записи, розташовані в графах: заяви від 27 березня 2008 року; кредитної заяви від 27 березня 2008 року (крім рукописних записів, виконаних друкованим почерком та розташованих в графах «2.1. Паспортні дані», «Відомості про освіту та зайнятість позичальника» даного документа, виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (т. 1, а. с. 111-114).

Відповідно до висновку від 24 липня 2014 року № 1077-14 судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 201/15850/13-ц, виконаного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_12, підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Підпис отримувача» видаткового касового ордера від 28 березня 2008 року № 2203, - виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (т. 1, а. с. 237-245).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що низка укладених позивачем договорів фактично спростовують її твердження про відсутність будь-яких юридичних правовідносин між сторонами, що випливають із кредитного договору, позивачем на надано суду безспірних доказів не укладення нею оспорюваного договору, при цьому вказали, що порушення однією із сторін істотних умов договору є підставою для його розірвання згідно зі ст. 651 ЦК України, а не визнання недійсним договору, який не був спрямований на порушення конституційних прав і свобод позивача, оскільки укладений з метою оплати придбаного нею за договором купівлі-продажу транспортного засобу, тому вважав, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210640 ЦК України тощо).

Договір позики є реальною угодою і вважається укладеним з моменту передання грошей. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошей не породжує в майбутньому обов'язку позичальника повернути обумовлену угодою суму грошей.  

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_6 посилалася на те, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (т. 1 а. с. 160-162).

У справі, яка переглядається, встановивши, що умовами договору передбачено видачу кредиту готівкою, підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Підпис отримувача» видаткового касового ордера від   28 березня 2008 року № 2203, - виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису, суди попередніх інстанцій на порушення ст. ст. 213214303304 ЦПК України не визначилися із правовідносинами сторін, які випливають із встановлених обставин, та правовими нормами, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, не врахували зміст ст. 1051 ЦК України, яка надає право позичальнику оспорити договір на тій підставі, що грошові кошти насправді не були ним отримані, та помилково вважали, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, позов з підстав, на які посилався позивач, не розглянули.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права (ст. ст. 1060179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому оскаржувані рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336338345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Судді: В.О. Кузнєцов М.І. Наумчук О.В. Кадєтова С.О. Карпенко Г.І. Мостова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55612609

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45577702

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42692536 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40727181 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Вот это да. Супер, поздравляю!

Алекс, это Вы Любовь Федоровну поздравляете? Или коллегию ВССУ?

Коллегия хороша и решения выносит неплохие. Коллегии спасибо )))

 

Касаемо аффтора сообщения #17 этой темы, то он как кидал клиентов, так и до сих пор кидает, как обманывал людей, так и теперь обманывает. 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Вот это да. Супер, поздравляю!

 

Кузнецов вообще молодец, судья от Бога... неоднократно с ним пересекался и вообще изучаю его практику по разным делам, не только банковским... А Мостова раньше была скотиной, но теперь попав под влияние Кузнецова тоже стала человеком, она полгода уже в его коллегии...

Link to comment
Share on other sites

Кузнецов вообще молодец, судья от Бога... неоднократно с ним пересекался и вообще изучаю его практику по разным делам, не только банковским... А Мостова раньше была скотиной, но теперь попав под влияние Кузнецова тоже стала человеком, она полгода уже в его коллегии...

Не, ну канеш, у опытного дрессировщика и скотина начнет вести себя по-человечески )))

Главное, изолировать скотину от пагубного влияния остальных скотов ))) (проста-мысли-вслух  :rolleyes: )

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

Кредитный договор есть консенсуальный, а не реальный. Передача или не передача денег никак не влияет на заключение кредитного договора.

Мотивировачная часть определения кассации противоречит Постановлению ВСУ 6-63цс12 от 11 оюля 2012 года:

 

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов’язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/98f938b48944c0f3c2257a4000400bdb?OpenDocument

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року                                                                                            м. Київ  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого       Луспеника Д.Д.,

суддів:                 Гулька Б.І.,         Закропивного О.В.,

                            Хопти С.Ф.,        ШтеликС.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»     (далі - ПАТ УкрСиббанк») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 27 грудня 2007 року, згідно з умовами якого вона отримала кредит у сумі 265 тис. доларів США строком до 26 грудня 2014 року зі сплатою 12,9 % річних, унаслідок чого станом на 2 липня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 2 404 880 грн 97 коп., що підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який згідно з договором поруки від 27 грудня 2007 року зобов'язався відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед банком у повному обсязі.

12 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю     «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») та ПАТ УкрСиббанк» укладено договір факторингу за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_3, у зв'язку з чим до ТОВ «Кей-Колект» перейшли всі права нового кредитора, яке у судовому засіданні після заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва, підтримало позов у повному обсязі.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області             від 8 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року, позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2007 року станом на 2 липня 2010 року у розмірі 2 404 880 грн 97 коп., з яких: кредитна заборгованість                у розмірі 257 637 доларів 37 центів США, що еквівалентно 2 037 576 грн 67 коп., заборгованість по процентах у розмірі 41 764 доларів 36 центів США, що еквівалентно 330 301 грн 79 коп., пеня у розмірі 36 502 грн 51 коп. і 500 грн.          У задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вимог до ОСОБА_3 скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» відмовити.

Отже, судові рішення в частині відмови в задоволенні позову до     ОСОБА_4 не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).    

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи частково позов ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка порушила умови кредитного договору, допустила кредитну заборгованість.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши також про те, що ОСОБА_3 не довела, що кредит не отримувала, оскільки згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи саме нею підписано договір про надання споживчого кредиту, отже, договір є укладеним з цієї дати, а не з моменту передачі грошей, у зв'язку з чим цей же висновок експертизи про те, що вона не підписувала додаткову угоду до кредитного договору та заявку на видачу готівки у графі «отримувач коштів» значення немає, оскільки вона як позичальник частково виконувала умови договору.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.  

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 27 грудня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 265 тис. доларів США зі сплатою 12,9 % річних із кінцевим терміном повернення - 26 грудня 2014 року. Того ж дня на забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким він поручився за належне виконання позичальником усіх зобов'язань за кредитним договором перед банком у повному обсязі.

12 грудня 2011 року між ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ УкрСиббанк» укладено договір факторингу за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_3, у зв'язку з чим до ТОВ «Кей-Колект» перейшли всі права нового кредитора (ст. 512 ЦК України), яке у судовому засіданні після заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва, підтримало позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. ст. 526527530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Апеляційний суд не врахував, що згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Скасовуючи попередні судові рішення, суд касаційної інстанції в ухвалі від 13 серпня 2014 року зазначив про необхідність перевірки фактичних обставин, які стосуються як укладення кредитного договору, так і отримання грошових коштів.При цьому також вказував на необхідність встановити дійсний розмір кредитної заборгованості з урахуванням заперечень відповідача, дослідити первинну бухгалтерську документацію.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 зазначала, що кредит вона мала намір взяти для розвитку бізнесу її батька, уклала договір, проте її батько помер, тому в подальшому кредитні кошти фактично не отримувала й підписи у заявках про їх отримання та квитанціях їй не належать, кредит не погашала.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 4 червня           2015 року, призначеної після скасування попередніх судових рішень судом касаційної інстанції, експертами встановлено, що підписи від імені       ОСОБА_3 у договорі про надання споживчого кредиту від 27 грудня      2007 року виконані самою ОСОБА_3, а підписи від її імені в додатковій угоді до кредитного договору від 10 березня 2009 року та в заявках на видачу готівки і графах «підпис отримувача» виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу; висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, також підлягає дослідженню і перевірці.

У порушення вимог ст. ст. 105760212-214 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів та заперечень сторін, не дав правової оцінки висновку проведеної у справі експертизи, не оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, взявши за основу висновок експертизи лише в частині підписання кредитного договору, проте правових висновків в іншій частині висновку експертизи належним чином не зробив, унаслідок чого дійшов суперечливих висновків та основаних на припущеннях, що заборонено                   ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

На порушення вимог ст. ст. 101160212-214315 ЦПК України апеляційний суд не сприяв всебічному й повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають юридичне значення для її вирішенні, допустив неповноту у з'ясуванні таких обставин, не встановив дійсній розмір кредитної заборгованості, якщо дійшов висновку про укладеність договору, і з урахуванням заперечень відповідачки не дослідив первинну бухгалтерську документацію на підтвердження видачі готівки позичальнику, а також погашення кредиту; не вказав, які докази підтверджують часткове виконання нею умов договору.  

Також апеляційний суд не дав належної правової оцінки твердженням представника ТОВ «Кей-Колект» про втрату первинної бухгалтерської документації, оскільки відсутні підтвердження цих доводів, а, крім того, факт видачі кредиту та розмір кредитної заборгованості згідно з вимогами                    ст. ст. 1060 ЦПК України має довести саме позивач.

Встановлення зазначених обставин має важливе юридичне значення, оскільки саме цими обставинами, докази чого на їх підтвердження позивач не надав, він та суд обґрунтували те, що відповідач частково виконувала умови кредитного договору, що вона заперечувала.

Посилання апеляційного суду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові № 6-63 цс 12 від 11 липня 2012 року, безпідставне, оскільки у зазначеній постанові відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстав відсутності неоднакового застосування судами норм права, а тому вона не може бути покладена в основу судових рішень як правова позиція, яка обов'язкова до застосування (ст. 360-7 ЦПК України). Крім того, у вказаній справі, яка була предметом перегляду Верховним Судом України, встановлено, що позичальник кошти отримала шляхом перерахування банком готівки на її позичковий рахунок, які вона у той же день зняла з рахунку. У цій справі фактичні обставини зовсім інші, на що апеляційний суд уваги не звернув.    

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановлені, судове рішення апеляційного суду в частині вимог до ОСОБА_3 не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану  представником - ОСОБА_5, задовольнити частково.  

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року       в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                               Д.Д. Луспеник

Судді:                                                                          Б.І. Гулько

                                                                                    О.В.Закропивний

                                                                                    С.Ф.Хопта

                                                                                    С.П.Штелик

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55795311

 

Справа №212/431/11

                                                                           Провадження №22-ц /772/2932/2015

 

ОКРЕМА ДУМКА

02 листопада 2015 року

судді Апеляційного суду Вінницької області Іващука В.А. відносно ухвали апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кей - Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 19 ЦПК України при прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

     Вважаю за необхідне скористатись вказаною нормою процесуального права та викласти окрему думку стосовно постановленої ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року у цій справі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2015 року позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором №11279859000 від 27 грудня 2007 року станом на 02 липня 2010 року в розмірі 2404880 грн. 97 коп., з яких:

- 257637,37 дол. США, що еквівалентно 2037576,67 грн. - кредитна заборгованість,

- 41764,36 дол. США, що еквівалентно 330301,79 грн. - заборгованість по процентах,

- 36502,51 грн. і 500,00 грн. - пеня, а також стягнуто 1700,00 грн. судового збору і 120,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справ.

У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на це рішення У скарзі просила скасувати рішення в частині стягнення з неї заборгованості по кредиту та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову задоволенні позову до неї. В іншій частині оскаржуване рішення просила залишити без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 вересня 2015 року суду залишено без змін.

З ухвалою апеляційного суду як і з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову до ОСОБА_1 я погодитись не можу через наступне.

Безспірними обставинами у справі є те, що ОСОБА_1 підписала з ПАТ «УкрСиббанк» договір № 11279859000 від 27 грудня 2007 року про надання їй споживчого кредиту на суму 265 000,00 доларів США до 26 грудня 2014 року.

Разом із тим, ОСОБА_1 заперечується, що вона підписувала Додаткову угоду №1 від 10.03.2009 року (а.с.40 том 4). Цей факт підтверджується висновком експертів (а.с.85 том 4).

ОСОБА_1 заперечує той факт, що вона за підписаним нею договором насправді отримувала кредитні кошти, а тому вказує на відсутність правових підстав для стягнення цих коштів з неї.

Доказуючи ці обставини вона заявляла клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у документах на отримання кредитних коштів (заяви про отримання готівки). Висновок експертизи підтвердив факт, що ОСОБА_1 заяв про видачу готівки банку не писала, що відповідно є доказом того, що вона не отримувала готівку (а.с.37-57 том 3).

Вважаю, що апеляційному суду слід було погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що борг за кредитним договором дійсно частково сплачено і зокрема сплачено саме відповідачем ОСОБА_1 Слід погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що належними доказами у підтвердження вказаних обставин є не довідка - розрахунок боргу, а первинні бухгалтерські документи яких позивач суду не надав.  

Отже, доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, оскільки могла їх отримати без встановленого порядку видачі коштів згідно з поданими заявами про видачу готівки, є лише припущенням на відміну від наявних доказів наданих суду ОСОБА_1

Згідно з положенням частини 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому наведені представником позивача припущення щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів не підтверджують цього факту.    

Доводи представника позивача про те, що оскільки згідно з наявними у банку доказами ОСОБА_1 частково оплатила борг, що є доказом отримання нею кредитних коштів, то в цій частині  слід  застосовувати належні докази у справі, яких на підтвердження цього факту позивачем суду не надано.

Не можу погодитись також з висновком колегії суддів апеляційного суду у більшості її складу щодо застосування положень закону про укладення договору (загальних положень, стаття 638 ЦК України), момент укладення договору (стаття 640 ЦК України) до встановлених обставин, оскільки за змістом заперечень відповідача ОСОБА_1 остання не оспорює дійсність укладеного нею кредитного договору, факт його підписання. Спірне питання витікає із виконання укладеного кредитного договору, оскільки вона заперечує факт отримання кредитних коштів за цим договором. Виходячи із цього, застосування правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 від 11 липня 2012 року, на яку колегія суддів посилається, як на таку, що підлягає застосуванню до встановлених обставин, за якою, зокрема слід вирішувати справу, не можна визнати обґрунтованим, оскільки у даній справі йдеться про спірні відносини з приводу виконання договору, підстав для виконання й відповідальності, а не про відносини щодо недійсності укладеного кредитного договору.      

Той факт, що ОСОБА_1 не зверталась з позовом про визнання  кредитного договору чи окремих його положень недійсним не має правового значення для вирішення цієї справи, а тому таке посилання колегії суддів у обгрунтування законності ухваленого рішення  є безпідставним.            

Виходячи із вказаного вище, є всі підстави для висновку про недоведеність заявлених вимог до ОСОБА_1, через що у задоволенні позову до неї слід було відмовити у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.  

Отже, підписуючи вказану ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2015 року я не погоджуюсь з нею, вважаю її такою, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах, незаконною, а рішення суду у цій справі вважаю мало бути ухвалено протилежним за змістом, а саме у задоволенні позову до ОСОБА_1 слід було відмовити через недоведеність заявлених до неї матеріально - правових вимог.    

 Суддя Апеляційного суду

Вінницької області                          /підпис/                             В.А. Іващук

           Згідно з оригіналом

      Суддя               В.А. Іващук

   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53213961 

Link to comment
Share on other sites

Не вдаваясь во все перепетии примеров решений, не могу понять основания для применения этой статьи к решению вопросов по кредитным договорам:

 

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Если речь о "позике", то согласен.

Но если в иске речь о кредитном договоре, то это совсем другое дело и эта статья, как по мне, здесь неуместна, т.к. позика не равно кредиту!

От сюда и не пойму почему все ликуют?

Может кто пояснит причем при решении вопроса о незаключенности кредитного договора применяются статья о займе?

Link to comment
Share on other sites

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року                                                                                            м. Київ  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого       Луспеника Д.Д.,

суддів:                 Гулька Б.І.,         Закропивного О.В.,

                            Хопти С.Ф.,        ШтеликС.П.,

 

Посилання апеляційного суду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові № 6-63 цс 12 від 11 липня 2012 року, безпідставне, оскільки у зазначеній постанові відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстав відсутності неоднакового застосування судами норм права, а тому вона не може бути покладена в основу судових рішень як правова позиція, яка обов'язкова до застосування (ст. 360-7 ЦПК України). Крім того, у вказаній справі, яка була предметом перегляду Верховним Судом України, встановлено, що позичальник кошти отримала шляхом перерахування банком готівки на її позичковий рахунок, які вона у той же день зняла з рахунку. У цій справі фактичні обставини зовсім інші, на що апеляційний суд уваги не звернув.    

 

 

Очередной бред луспеника.

Неполучение заемщиком кредитных денег по заключенному договору - это невыполнение договора со стороны кредитора.

Заемщик может обратиться в суд с требованием разорвать договор. Ст. 651 ЦКУ.

Не путайте кредитный договор с договором позыки.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...