Постановление КААС об отмене постановления ГИС о взыскании исполнительного сбора по решению об обращении взыскания на ипотеку

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа: № 826/1970/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шульженко В.П.

 

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

24 червня 2014 року м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

 

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Авраменко М.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними дій та скасування постанови, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

В лютому 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України в якому просив: визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кушнір Л.В. щодо винесення Постанови про стягнення виконавчого збору від 3 грудня 2013 року ВП № 40567233; скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кушнір Л.В. про стягнення виконавчого збору від 3 грудня 2013 року ВП № 40567233.

 

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем правомірно винесено постанову від 03.12.2013 року ВП № 40567233 про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки позивач не виконав вимоги виконавчого документу в строки зазначені у постанові про відкриття виконавчого провадження..

 

Не погоджуючись із судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, представник позивача зазначає, що чинним законодавством України не передбачено порядок, згідно якого боржник - ОСОБА_2, мала би можливість самостійно у добровільному порядку та у відведений для цього строк виконати вимоги виконавчого документу.

 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

 

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

 

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_2 як майновим поручителем ТОВ «Будівельна Українська Спілка» укладено Іпотечний договір №151410Z53 від 10.06.2010р., посвідчений приватним нотаріусом за реєстровим №3121 (а.с. 26-29).

 

Згідно договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності - земельна ділянка загальною площею 1,5338 га, кадастровий номер 3221487301:01:009:0341, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Рославичі.

 

У зв'язку з невиконанням Позичальником (ТОВ «Будівельна Українська Спілка») зобов'язань, у грудні 2012 року Банк звернувся до суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

 

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2013р. позов Банку задоволено.

 

05.11.2013р. на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40567233 з примусового виконання виконавчого листа № 1008/7715/12 від 10.09.2013р., виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області (а.с. 99-100).

 

Вказаною постановою звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 151410Z53 від 10.06.2010р., а саме: земельну ділянку загальною площею 1,5338 га, кадастровий номер 3221487301:01:009:0341, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Рославичі, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Пунктом 2 боржнику надано 7-денний строк для самостійного виконання.

 

Оскільки вимоги виконавчого документу виконані не були, а виконавче провадження ВП № 40567233 з примусового виконання виконавчого листа № 1008/7715/12 від 10.09.2013р., що видав Васильківський міськрайонний суд Київської області, не завершено, державним виконавцем 03.12.2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 40567233 (а.с. 18).

 

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

 

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

 

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

 

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

 

У відповідності до положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

 

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про неможливість позивача самостійно у строки визначені державним виконавцем виконати вимоги виконавчого документа, оскільки чинним законодавством України не передбачено порядок, згідно якого ОСОБА_2 мала можливість виконати дані вимоги державного виконавця.

 

Відповідно до п. 2.2 тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

 

Згідно п. 3.1 орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

 

Пунктом 1.2. Положення передбачено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

 

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2013 року направлено на адресу боржника 11.11.2013 року вих. № 13-0-35-3631/5-966/6 (а.с. 157). Згідно штампу відділення поштового зв'язку (а.с. 158), конверт 14.12.2013 року повернувся відправнику в зв'язку закінченням встановленого строку зберігання.

 

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не дочекавшись розписки про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження або повернення конверту за закінченням встановленого строку зберігання, 03.12.2013 року прийняв оскаржувану постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_2, виконавчого збору.

 

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що боржник не мала можливості самостійно у встановлені державним виконавцем строки виконати вимоги виконавчого документа, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

 

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

 

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2014 року - скасувати та постановити нову, якою позов ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними дій та скасування постанови - задовольнити.

 

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кушнір Л.В. щодо винесення Постанови про стягнення виконавчого збору від 3 грудня 2013 року ВП № 40567233.

 

Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Кушнір Л.В. про стягнення виконавчого збору від 3 грудня 2013 року ВП № 40567233.

 

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2 509, 08 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'ять гривень вісім копійок).

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 

 

Повний текст постанови виготовлено 1 липня 2014 року.

 

Головуючий суддя: Н.В. Безименна 

Судді: В.О. Аліменко 

А.Ю. Кучма

 

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39684622

[Dimon73]

Це актуально також і для застави

[у.zaporozhskiy]

Це актуально також і для застави

Какое основание здесь главное, что исполнитель не имел право принимать постановление о взыскании исполнительного сбора без подтверждения получения должником Постановления об открытии и.п.?

Или то, что в исполнительных производствах по обращению взыскания на предметы ипотеки или залога, неправомерно взыскивать исполнительный сбор?

[Tavrija77]

Вбачається, що це: "Или то, что в исполнительных производствах по обращению взыскания на предметы ипотеки или залога, неправомерно взыскивать исполнительный сбор?".   

[Dimon73]

Какое основание здесь главное, что исполнитель не имел право принимать постановление о взыскании исполнительного сбора без подтверждения получения должником Постановления об открытии и.п.?

Или то, что в исполнительных производствах по обращению взыскания на предметы ипотеки или залога, неправомерно взыскивать исполнительный сбор?

 

Що більше вплинуло на суддів мені не відомо але як на мій погляд, то існування хоча б однієї з цих підстав робить постанову про стягнення виконавчого збору незаконною. Питання в тому, що в разі відсутності підтвердження отримання боржником Постанови про відкриття провадження, виконавчий збір стягнути можливо пізніше, а в іншому випадку він взагалі виключається.

[у.zaporozhskiy]

Що більше вплинуло на суддів мені не відомо але як на мій погляд, то існування хоча б однієї з цих підстав робить постанову про стягнення виконавчого збору незаконною. Питання в тому, що в разі відсутності підтвердження отримання боржником Постанови про відкриття провадження, виконавчий збір стягнути можливо пізніше, а в іншому випадку він взагалі виключається.

 

Посмотрим, что скажет ВАС.

Где-то я уже встречал практику ВАС по поводу отмены постановления исполнителя о взыскании исполнительного сбора в случаи отсутствия доказательств факта получения Постановления об открытии исполнительного сбора.

[Профсоюз]

На этих же основаниях и первая инстанция, бывает, отклоняет постановления по исп. сборам.