Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Райффайзен Банк Аваль

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 січня 2015 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

суддів:

Григор’євої Л.І.,

Гуменюка В.І.,

ЛященкоН.П.,

Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л., 

Сімоненко В.М.,-

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа – ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про визнання поруки припиненою.

 

Зазначала, що 10 липня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 25 200 доларів США на строк до 10 липня 2013 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і нею, ОСОБА_1, укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник. 5 лютого 2010 року вона отримала від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» претензію-вимогу про виконання у 30-денний термін зобов’язань за кредитним договором, порушеним ОСОБА_2, і повернення в повному обсязі всієї суми заборгованості. 25 березня 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з позичальника та з неї – поручителя – заборгованості за кредитним договором.

 

Оскільки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропустило передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) шестимісячний строк для пред’явлення вимоги до поручителя, ОСОБА_1 просила суд визнати поруку припиненою.

 

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

 

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2014 року відмовлено. 

 

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року та направлення справи на новий касаційний розгляд із підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме частини четвертої статті 559 ЦК України. 

 

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 додала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року, в якій, на її думку, по-іншому застосована зазначена правова норма. 

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

 

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. 

 

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

 

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до умов кредитного договору від 10 липня 2006 року НОМЕР_1, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2, остання отримала кредит у розмірі 25 200 доларів США на строк до 10 липня 2013 року на умовах сплати за користування кредитом 12,5% річних.

 

Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитом 10 липня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором солідарно з позичальником у повному обсязі за своєчасне виконання ним своїх зобов’язань за кредитним договором.

 

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав ОСОБА_1 претензію-вимогу від 5 лютого 2010 року про дострокове виконання зобов’язання за кредитом – повернення у 30-денний строк (тобто до 7 березня 2010 року) усієї суми заборгованості в розмірі 13 175,76 доларів США та 3 555 грн 38 коп.

 

25 березня 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 102 388 грн 84 коп., що виникла за кредитним договором НОМЕР_1. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором. 

 

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропущено шестимісячний строк, установлений частиною четвертою статті 559 ЦК України для пред’явлення позову до поручителя про сплату заборгованості за кредитом, оскільки у зв’язку з направленням банком до ОСОБА_1 вимоги від 5 лютого 2010 року про дострокове погашення заборгованості в 30-денний термін цей строк повинен обраховуватися з 7 березня 2010 року, а він банком не дотриманий. 

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що договір поруки не припинив своєї дії, тому що відповідач, надсилаючи поручителю претензію-вимогу від 5 лютого 2010 року, діяв відповідно до пункту 6.5 кредитного договору, яким передбачено дострокове стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором у разі невиконання умов цього договору, у той час як строк виконання основного зобов’язання на час пред’явлення позову не настав. Крім того, той факт, що порука не припинилась, установлений рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили і яким з підстав існування зобов’язань сторін за договором поруки стягнуто з поручителя суму заборгованості за кредитним договором.

 

У наданому для порівняння судовому рішенні у справі, яка виникла в подібних правовідносинах, а саме ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року, суд касаційної інстанції, застосувавши норми частини четвертої статті 559 ЦК України, дійшов висновку про пропущення позивачем строку пред’явлення вимоги до поручителя за договорами поруки з огляду на те, що банк протягом шести місяців з моменту встановлення нової дати – дати дострокового повернення кредиту – не подав до суду позову до поручителя. 

 

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права – частини четвертої статті 559 ЦК України в поєднанні з нормою частини другої статті 1050 ЦК України. 

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого. 

 

Пунктом 6.5 кредитного договору від 10 липня 2006 року передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього (за тридцять днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

 

Згідно з п. 2.1 договору поруки від 10 липня 2006 року в разі невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій на підставі статті 554 ЦК України.

 

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

 

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

 

Так, у справі, яка переглядається, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.

 

У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 6.5 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 5 лютого 2010 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів. 

 

Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

 

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. 

 

За таких обставин судом касаційної інстанції у справі, яка переглядається, неправильно застосовано зазначені правові норми.

 

Крім того, висновок суду про збереження дії поруки та про відсутність підстав для визнання її припиненою відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України ґрунтувався на заочному рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року, яким із боржника й поручителя за цим кредитним договором і договором поруки стягнуто солідарно суму заборгованості.

 

Однак, як вбачається з матеріалів, зазначене рішення скасоване та 16 червня 2014 року ухвалено нове рішення, яким у позові до поручителя відмовлено, з підстав збігу строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України.

 

Враховуючи, що неправильне застосування норм матеріального права касаційним судом призвело до постановлення незаконного рішення, то ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, частиною першою статті 3602, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а:

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити. 

 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року скасувати, передати справу на новий касаційний розгляд.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий А.Г. Ярема

Судді:

Л.І. Григор'єва

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 

(у справі № 6-190 цс14)

 

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

 

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. 

 

Суддя Верховного Суду України Л.І. Григор’єва

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/000B078152E0A7E1C2257DDB004F7902

[wowasik2007]

Не в лоб, так по лбу. 

Чи можна рахувати пред"явлення позову до позичальника та поручителя вимогою та зміною строку виконання зобов"язання? Аваль в 2012 році подавав позов про стягнення тіла та процентів + пеня, але був залишений без розгляду в зв"язку з неявкою в судові засідання представника банку. В кінці 2014 року Аваль знову подав позов до позичальника та поручителя, порука поручителя припинена?   

[ais]

Вопрос по решению ВСУ.

Ничего не сказано в тексте о поведении Заемщика в период этих шести месяцев и далее.

А если Заемщик возобновил платежи Банку, то решение ВСУ было бы такое же или нет? Поручительство прекращено?

[у.zaporozhskiy]

Не в лоб, так по лбу.

Чи можна рахувати пред"явлення позову до позичальника та поручителя вимогою та зміною строку виконання зобов"язання? Аваль в 2012 році подавав позов про стягнення тіла та процентів + пеня, але був залишений без розгляду в зв"язку з неявкою в судові засідання представника банку. В кінці 2014 року Аваль знову подав позов до позичальника та поручителя, порука поручителя припинена?

Да.

Этим иском он потребовал досрочный возврат кредита и это его проблемы,что он не довел дело до конца.

Подавайте отдельный иск на прекращение поручительства.

[у.zaporozhskiy]

Вопрос по решению ВСУ.

Ничего не сказано в тексте о поведении Заемщика в период этих шести месяцев и далее.

А если Заемщик возобновил платежи Банку, то решение ВСУ было бы такое же или нет? Поручительство прекращено?

я думаю,здесь ситуация специфическая и зависит от условий конкретного кредитного договора.

В большинстве случаев даже полное закрытие просрочки при наличии требования о досрочном возврате кредита не говорит о том,что срок возврата кредита не является таким,что настал.

Платежи по кредиту никак не влияют на срок выполнения основного обязательства,который настал,как правило, с момента направления требования о возврате кредита.

[wowasik2007]

Да.

Этим иском он потребовал досрочный возврат кредита и это его проблемы,что он не довел дело до конца.

Подавайте отдельный иск на прекращение поручительства.

А якщо в договорі поруки є такий пункт: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання боргових зобов"язань за КД. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов"язань в повному обсязі. ТАКОЖ, порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦКУ). Да, і ще, кредит надається на строк по 2027 рік.  

[у.zaporozhskiy]

А якщо в договорі поруки є такий пункт: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання боргових зобов"язань за КД. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов"язань в повному обсязі. ТАКОЖ, порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦКУ). Да, і ще, кредит надається на строк по 2027 рік.

Значит у банка есть 3 года с момента получения требования заемщиком/поручителем о досрочном возврате кредита для обращения с иском в суд.

[wowasik2007]

Значит у банка есть 3 года с момента получения требования заемщиком/поручителем о досрочном возврате кредита для обращения с иском в суд.

 

Дякую, Ви підтвердили мою думку... ситуація на користь банку, т.я. три роки не пройшло, залишається "збивати" нараховану Авалем драконівську пеню.  

[odesoftami]

Спеціальна давність не змінюється. Банк к поручителю має право предявити вимогу в продовж 6 місяців..а три роки... то вони хочуть.... але незаконно..банк в пролете...уважно читайте п.4 ст559 цк.

[wowasik2007]

Можливо також погоджусь з такою думкою, але у нас є судді, які винесуть рішення "внутрішнім переконанням". + постанова ВСУ № 6-3цс13

[у.zaporozhskiy]

Спеціальна давність не змінюється. Банк к поручителю має право предявити вимогу в продовж 6 місяців..а три роки... то вони хочуть.... але незаконно..банк в пролете...уважно читайте п.4 ст559 цк.

 

В данном случае в договоре поручительства установлен срок прекращения договора поручительства согласно ч. 4 ст. 559 ЦК Украины.

[Marta]

А если в договоре поручительства предусмотрен срок "до повного виконання зобовязання" и дописано три года. Есть ли шанс применения ч.4 ст. 559 ЦК?

[Vladimir AB]

В данном случае в договоре поручительства установлен срок прекращения договора поручительства согласно ч. 4 ст. 559 ЦК Украины.

Строк припинення договору поруки якраз не має визначеного, відповідно до ст. 252 ЦК, строку: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання боргових зобов"язань за КД. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов"язань в повному обсязі - теж не строк. А потім банк ніби змінює 6-ти місячний строк, визначений ч. ст. 559 ЦК, але ця норма є імперативною : ТАКОЖ, порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦКУ). Але ж строку, встановленого в договорі поруки в розумінні ст. 252 ЦК немає. ИМХО.  

[Vladimir AB]

А если в договоре поручительства предусмотрен срок "до повного виконання зобовязання" и дописано три года. Есть ли шанс применения ч.4 ст. 559 ЦК?

Що значить дописано, ручкою?

[andrew2]

К желающим получить консультацию на шару, сделайте хотя-бы скан договора поруки и выложите на сайте то самое место про срок действия, ответ получите правильный, но нельзя-же консультировать со слов, тем более договор скорее всего написан на украинском, а слова типа дописано и т.п. бред.

[у.zaporozhskiy]

Строк припинення договору поруки якраз не має визначеного, відповідно до ст. 252 ЦК, строку: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання боргових зобов"язань за КД. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов"язань в повному обсязі - теж не строк. А потім банк ніби змінює 6-ти місячний строк, визначений ч. ст. 559 ЦК, але ця норма є імперативною : ТАКОЖ, порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦКУ). Але ж строку, встановленого в договорі поруки в розумінні ст. 252 ЦК немає. ИМХО.  

 

Согласен, давайте увидим пункт и подискуссируем.

 

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

 

У нас нет конкретики, должен ли быть установлен срок поручительства, либо срок преращения поручительства.

Получается двуякое понимание.

Если буквально тольковать закон, то можно склониться в сторону, что срок вообще не установлен.

 

24 червня 2008 року з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань взятих за кредитним договором КС «Кредит-Союз» було укладено договори поруки: зі ОСОБА_3 (а.с. 7) та  ОСОБА_2 (а.с. 8), а   25 червня 2008 року - з ПП «Екопромтранс». Згідно з умовами вищевказаних договорів поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати перед КС «Кредит-Союз» за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, як солідарні боржники. Термін дії договорів поруки зазначено в п. 4.1 – до закінчення трирічного строку від останнього дня, передбаченого для виконання зобов’язань за договором кредиту.

 

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року в справі №6-3цс13.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договорами поруки встановлено строк її припинення – після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а тому оскільки кредитним договором установлено дію цього договору до 24 червня 2009 року, то днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителів, буде – 25 червня 2009 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 25 червня 2012 року.

 

Но какая четкая правовая конструкция была в этом договоре поручительства мы не знаем.

 

п.с. побороться можно, но нужно быть готовым к тому, что суды будут крайне негативно настроены к Вашей позиции.

[wowasik2007]

Согласен, давайте увидим пункт и подискуссируем.

 

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

 

У нас нет конкретики, должен ли быть установлен срок поручительства, либо срок преращения поручительства.

Получается двуякое понимание.

Если буквально тольковать закон, то можно склониться в сторону, что срок вообще не установлен.

 

24 червня 2008 року з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань взятих за кредитним договором КС «Кредит-Союз» було укладено договори поруки: зі ОСОБА_3 (а.с. 7) та  ОСОБА_2 (а.с. 8), а   25 червня 2008 року - з ПП «Екопромтранс». Згідно з умовами вищевказаних договорів поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати перед КС «Кредит-Союз» за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, як солідарні боржники. Термін дії договорів поруки зазначено в п. 4.1 – до закінчення трирічного строку від останнього дня, передбаченого для виконання зобов’язань за договором кредиту.

 

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 лютого 2013 року в справі №6-3цс13.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договорами поруки встановлено строк її припинення – після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а тому оскільки кредитним договором установлено дію цього договору до 24 червня 2009 року, то днем настання строку виконання основного зобов’язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред’явлення кредитором вимоги до поручителів, буде – 25 червня 2009 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України – 25 червня 2012 року.

 

Но какая четкая правовая конструкция была в этом договоре поручительства мы не знаем.

 

п.с. побороться можно, но нужно быть готовым к тому, что суды будут крайне негативно настроены к Вашей позиции.

В даному випадку встановлений строк дії кредитного договору - 24.06.2009 року, тому суд і вказав, що відлік від цієї дати. А якщо ж у кр. договорі не вказано строку його дії (наприклад: діє до повного виконання зобов"язань сторонами), тоді, вважаю, ця позиція ВСУ не підходить... Ваші думки в такій ситуації?

[у.zaporozhskiy]

В даному випадку встановлений строк дії кредитного договору - 24.06.2009 року, тому суд і вказав, що відлік від цієї дати. А якщо ж у кр. договорі не вказано строку його дії (наприклад: діє до повного виконання зобов"язань сторонами), тоді, вважаю, ця позиція ВСУ не підходить... Ваші думки в такій ситуації?

Тут встановлений термін дії договору, а не його строк, але суд підмінив його під строк (точніше навіть так: суд вказав строк настання виконання основного зобовязання).

 

Якщо взагалі не має ні термінів, ні строків, то тут діє правило

 

Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

[Marta]

Простите за некорректно заданый ранее вопрос. Сама понимаю,что ч.4 ст 559 в моем случае не подходит. Но надеюсь на чью-нибудь умную подсказку.

пункт Договору поруки: "- також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до Поручителя /п.4 ст.559 ЦКУ/".Два года с момента получения требования у меня прошло, продержаться еще один?

[у.zaporozhskiy]

Простите за некорректно заданый ранее вопрос. Сама понимаю,что ч.4 ст 559 в моем случае не подходит. Но надеюсь на чью-нибудь умную подсказку.

пункт Договору поруки: "- також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до Поручителя /п.4 ст.559 ЦКУ/".Два года с момента получения требования у меня прошло, продержаться еще один?

Возможно как раз подходит.

Нужно посмотреть кредитный договор и договор поручительства в совокупности.

[у.zaporozhskiy]

Возможно как раз подходит.

Нужно посмотреть кредитный договор и договор поручительства в совокупности.

Скорее всего да.

Но можно еще считать срок прекращения поручительства с момента просрочки по кредитному договору.

[Vladimir AB]

Простите за некорректно заданый ранее вопрос. Сама понимаю,что ч.4 ст 559 в моем случае не подходит. Но надеюсь на чью-нибудь умную подсказку.

пункт Договору поруки: "- також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до Поручителя /п.4 ст.559 ЦКУ/".Два года с момента получения требования у меня прошло, продержаться еще один?

банк Аваль? у його договорах поруки такий пункт є

[Vladimir AB]

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі № 6-28цс14: Одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв’язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі частини четвертої статті 559 ЦК України. 

Я правильно розумію, що одночасно направлена вимога до обох не являється вимогою до поручителя в межах 6-місячного строку?... Чи як це розуміти

[Marta]

Скорее всего да.

Но можно еще считать срок прекращения поручительства с момента просрочки по кредитному договору.

Cпасибо

[у.zaporozhskiy]

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі № 6-28цс14: Одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв’язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі частини четвертої статті 559 ЦК України. 

Я правильно розумію, що одночасно направлена вимога до обох не являється вимогою до поручителя в межах 6-місячного строку?... Чи як це розуміти

 

Требование поручителю о досрочном возврате кредита не является требованием, предусмотренным ч. 4 ст. 559 ЦК.

В ч. 4 ст. 559 ЦК под требованием понимается исключительно иск.